Дослідна справа з питань аграрної економіки на Кіровоградщині (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України (м. Кропивницький, Україна)

Дослідна справа з питань аграрної економіки на Кіровоградщині (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.)

Гайденко Олег

кандидат технічних наук

старший науковий співробітник

учений секретар

Кернасюк Юрій

кандидат економічних наук

завідувач сектору економічних досліджень та

аналізу науково-інноваційного потенціалу

Анотація

аграрний економіка соціалістичний господарство

Метою статті є визначення основних етапів і аспектів становлення наукових досліджень з питань аграрної економіки в Кіровоградській області у 1956-2022 рр.

Встановлено, що протягом 1956-2022 рр. розвиток аграрної науки на Кіровоградській державній (обласній) сільськогосподарській дослідній станції нерозривно пов'язаний у тому числі з активною науковою роботою економічного підрозділу. За весь період свого існування економічний підрозділ пройшов складний шлях еволюції, напрацювавши ряд важливих висновків з проблемних питань сільського господарства періоду соціалістичної економіки та її трансформації до ринкових засад приватної власності та нових земельних відносин. Нове покоління науковців гідно продовжує напрямок економічних досліджень аграрного сектору, спрямованих на суттєве підвищення його ефективності на основі науково -технічної та інноваційної діяльності, а також досягнення цілей сучасної концепції сталого розвитку.

Із початку ХХІ ст. виконання економічних досліджень проводилося за 5 важливими державними науковими програмами. Сучасні наукові здобутки становлять понад 500 публікацій з економічної тематики різних напрямків, значна частина яких сьогодні доступна в Internet-мережі. Практичні результати наукових досліджень за напрямком аграрної економіки використовуються при розробці рекомендацій та пропозицій для обласних програм агропромислового виробництва в умовах Кіровоградської області та зони Степу.

Ключові слова: Кіровоградська область, економічні дослідження, історія наукової діяльності, сільське господарство, науковий інноваційний розвиток.

Research case on issues of agricultural economy in Kirovograd region (second half of the XX - beginning of the XXI century)

Abstract

The purpose of the article is to determine the main stages and aspects of the development of scientific research on agrarian economy in the Kirovohrad region in 1956-2022.

It was established that during 1956-2022, the development of agricultural science at the Kirovohrad State (Regional) Agricultural Research Station was inextricably linked, including with the active scientific work of the economic unit. Over the entire period of its existence, the economic unit has gone through a difficult path of evolution, having developed a number of important conclusions on the problematic issues of agriculture during the socialist economy and its transformation to the market foundations of private property and new land relations. The new generation of scientists worthily continues the direction of economic research of the agrarian sector, aimed at significantly increasing its efficiency on the basis of scientific, technical and innovative activities, as well as achieving the goals of the modern concept of sustainable development.

From the beginning of the XXI century, economic research was carried out under 5 important state scientific programs. Modern scientific achievements amount to more than 500 publications on economic topics in various directions, a significant part of which is available on the Internet today. Practical results of scientific research in the direction of agrarian economy are used in the development of recommendations and proposals for regional programs of agro-industrial production in the conditions of Kirovohrad region and the Steppe zone.

Keywords: Kirovohrad region, economic research, history of scientific activity, agriculture, scientific innovative development.

Актуальність статті

Актуальність статті полягає у дослідженні важливих історичних аспектів у контексті врахування внутрішнього (діяльність науково-дослідної установи) та зовнішнього середовища (регіональні проблеми і виклики, загальнодержавні програми), що впливало на особливості становлення та розвитку дослідної справи з питань аграрної економіки на теренах Кіровоградської області в період із середини ХХ до початку ХХІ ст. Виконання тематики економічних досліджень надало поштовх формуванню регіональної наукової аграрної економічної школи, а також нового потужного колективу вчених-інтелектуалів, які займалися актуальними питаннями розвитку даного наукового напрямку в регіоні та розповсюдженням передової наукової думки. Тому для нинішнього та майбутнього поколінь дослідників вивчення даного аспекту - це не лише можливість залишити спогади про основні віхи еволюції дослідної справи з питань аграрної економіки на Кіровоградщині, але й важливе джерело знань. Вирішення цього актуального завдання дозволяє зрозуміти тогочасні проблеми, перспективи та шляхи їхнього вирішення, що забезпечило ефективний розвиток аграрного сектору економіки на основі поєднання науково-технічної та інноваційної діяльності, а також буде корисним для досягнення цілей сучасної концепції сталого розвитку.

Мета статті - визначити основні етапи й аспекти становлення наукових досліджень з питань аграрної економіки в Кіровоградській області протягом 1956-2022 рр. Мета дослідження досягнута завдяки використанню таких методів і прийомів як узагальнення результатів досліджень на основі аналізу наукових звітів та публікацій, а також синтезу, порівняння і додаткового вивчення доступної історіографії даного питання.

Аналіз наукових публікацій

Історичні та науково-організаційні аспекти становлення й розвитку дослідної справи у галузі аграрних наук останніми роками висвітлюються в дослідженнях як вітчизняних, так і закордонних вчених. Серед напрацювань вітчизняних учених значний інтерес представляють наукові праці В. Вергунова [1-3], І. Бородай [4], І. Демуз [5] та ін. На регіональному рівні окремі аспекти розвитку дослідної справи та аграрних наукових досліджень вивчали В. Аранчій [6], В. Клубук [7], Г. Томашина [8] та ін. Серед іноземних досліджень хотілося б виділити наукові студії, де розглядаються історичні аспекти й особливості розвитки наукових досліджень: роботи S. Hansson [9], N. Nunn [10], Surman [11].

Водночас, аналіз останніх публікацій та наукових праць засвідчив, що поза увагою вчених залишається історія становлення та розвитку вітчизняних досліджень з питань аграрної економіки. Особливо маловідомим є період із другої половини ХХ ст. та сучасний розвиток аграрних економічних досліджень, у тому числі на регіональному рівні. Як приклад, - розвиток аграрних економічних досліджень на Кіровоградщині. Коротку інформацію про це можна знайти лише в окремих наукових джерелах [12-14].

Виклад основного матеріалу

Передумовами, які дали поштовх розвитку дослідної справи з питань аграрної економіки в Кіровоградській області, стали дві важливі події 1956 року. Саме вони значною мірою визначили вектор подальшого напрямку дослідної справи з аграрної економіки.

Насамперед, у 1956 р. на матеріально-технічній, ресурсній та науковій базі Української науково-дослідної станції олійних культур і радгоспу ім. Кірова в процесі їхньої реорганізації та розширення напрямів функціонування була створена Кіровоградська обласна сільськогосподарська дослідна станція. Для установи визначено нові пріоритетні завдання, що розширили функції та окреслили територію регіону як основну зону діяльності. Серед пріоритетних завдань виділяємо проведення наукових досліджень і впровадження розробок з аграрного виробництва відповідно до зональних і кліматичних умов області, що зумовило необхідність поряд з існуванням традиційних структурних підрозділів землеробства, тваринництва, механізації, захисту рослин і наукової інформації відкриття нового відділу - економіки.

Адже будь-які результати наукових досліджень визначаються комплексно з оцінкою їх економічної, соціальної або екологічної ефективності. Тому з метою науково-методичного забезпечення економічної роботи в установі й виконання самостійних досліджень у серпні 1956 р. був створений окремий структурний підрозділ - відділ економіки і організації сільського господарства.

Відкриття відділу відбулося в процесі нового етапу академізації аграрного дослідництва. Постановою Ради Міністрів Української РСР № 524 від 10 травня 1956 р. було створено новий науково-дослідний інститут економіки і організації сільського господарства, названий на честь О. Шліхтера (нині це - ННЦ «Інститут аграрної економіки»), і, відповідно, сформовано для координації досліджень мережу економічних підрозділів в областях на базі місцевих наукових установ. Інститут почав надавати науково-методичну допомогу у проведенні дослідницьких робіт у галузі економіки й організації сільського господарства економістам-аграрникам різних наукових установ та вищих навчальних закладів, а також у підготовці наукових кадрів в аспірантурі й докторантурі.

У відділі економіки дослідної станції працювали кандидат економічних наук, завідувач відділу З. Морозов, співробітники А. Смислов, Г. Сосніна та Г. Хижняк, які займалися дослідженнями поглиблення спеціалізації та рівня інтенсифікації в сільському господарстві, підвищення ефективності виробництва.

Безпосередньо наукову діяльність відділ економіки розпочав із виконання у 1957-1960 рр. досліджень за завданням «Розробити заходи із підвищення продуктивності праці і зниження собівартості виробництва продукції рільництва і тваринництва в колгоспах Кіровоградської області». За підсумками виконання НДР було видано рекомендації з економії витрат, підвищення продуктивності праці й ефективності застосування агротехнічних і зоотехнічних заходів.

У 1958 р. співробітниками відділу в Кіровоградському районі проведено дві науково-практичні економічні конференції з питань збільшення виробництва продукції тваринництва та зниження її собівартості. У 1960 р. розроблено наукові рекомендації з поглиблення внутрішньорайонної спеціалізації у колгоспах Кіровоградського району, а в 1961 р. - в інших районах області. Крім цього, відділ економіки брав участь у роботі економічної ради при Кіровоградському райвиконкомі, в семінарах, конференціях, нарадах, надавав науково-методичні консультації, організовував лекції та навчання спеціалістів.

Новий історичний етап розвитку відділу економіки розпочався у 1960-х рр. До колективу приєдналися І. Заврайський, Т. Демська, М. Лисенко, Є. Матвієнко, П. Москаленко, Н. Зінченко, В. Яременко. У 1970-х рр. у його складі працювали М. Лисенко, Т. Демська, Г. Демешко, Н. Зінченко, В. Івченко, Н. Шевченко, у 1980-х - П. Вакуленко, Т. Демська, В. Івченко, К. Томашина, Л. Ткаченко [12, с. 41; 13, с. 19, 37, 45, 64, 135].

У період 1962-1965 рр. дослідження проводилися за темою «Поглиблена спеціалізація виробництва в колгоспах і радгоспах Кіровоградської області». Завданням НДР було встановлення провідних галузей і визначення перспективного їх розміщення у районах області. Крім того, проводилася оцінка ступеня взаємозв'язку розвитку сировинних зон, рівня забезпеченості господарств трудовими ресурсами і віддаленості ринків збуту та переробної промисловості.

У процесі створення нової регіональної системи насінництва зернових, олійних культур і багаторічних трав, а також кормовиробництва і племінного тваринництва у 1960 р. Кіровоградській обласній сільськогосподарській дослідній станції було передано два радгоспи: «Червоний землероб» з земельною площею 5274 га і Кінний завод № 174 площею 6349 га. Відповідно, розширилися і напрями досліджень з аграрної економіки. У 1963-1964 рр.

співробітниками відділу були розроблені й затверджені райвиконкомами науково-обґрунтовані схеми планування, спеціалізації і розвитку колгоспів і радгоспів на 1970-1980 рр. у чотирьох опорних районах області.

Упродовж 1966-1970 рр. науковці відділу займалися дослідженнями згідно затвердженого тематичного плану НДР: «Економічна ефективність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в колгоспах окремих природно-економічних зон Кіровоградської області». В цей же період розпочалася підготовка наукових кадрів для відділу економіки. Зокрема, із 1964 по 1967 рр. М. І. Лисенко навчався в аспірантурі Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва, де у 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва в Кремгесівському районі Кіровоградської області».

У 1971-1974 рр. колектив науковців виконував наукові дослідження за темою «Удосконалення поєднання галузей в спеціалізованих господарствах тваринницького напряму Кіровоградської області». За результатами НДР обґрунтовано пропозиції з підвищення ефективності виробництва свинини в господарствах області. У 1978-1980 рр. проводилися дослідження за темою: «Розробити і економічно обґрунтувати основні напрями розвитку, розміщення і поглиблення спеціалізації овоче-молочних колгоспів приміської зони м. Кіровоград».

Суттєві зміни в напрямку економічних досліджень відбулися у 1980-х рр. У цей час науковці почали вивчати питання організації й оплати праці в бригадах і ланках, які працювали на принципах колективного підряду і внутрігосподарського розрахунку. За підсумками досліджень обґрунтовано шляхи їх удосконалення. Крім того, було узагальнено досвід роботи кращих колгоспів і радгоспів області й розроблено рекомендації щодо впровадження у сільському господарстві окремих елементів нових економічних відносин.

У 1984-1985 рр. проведено дослідження на тему «Розробити пропозиції щодо вдосконалення організації і оплати праці в бригадах і ланках, які працюють на принципах колективного підряду». За його результатами вивчено стан і особливості діяльності бригад, що працювали за принципами колективного підряду в різних за розмірами і спеціалізацією господарствах області. Крім того, розкрито наукові підходи з формування підрядних колективів і організації оплати праці, авансування і розподілу доходу за кінцевими фінансовими результатами зі врахуванням КТУ.

У 1986 р., з метою удосконалення системи насінництва, на базі наукової установи та радгоспів «Червоний землероб» Бобринецького району і «Шляхом Леніна» Олександрівського району створено науково-виробниче об'єднання «Еліта». Одним із головних завдань його створення було забезпечення потреб області в елітному насінні сільськогосподарських культур і племінному молодняку на основі більш тісної інтеграції науки та виробництва.

У 1998 р. в науковій установі створено Центр наукового забезпечення АПВ Кіровоградської області. До його складу також увійшли Кіровоградський національний технічний університет та Кіровоградський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції [11].

На початку 1990-х рр. наукову діяльність лабораторії аграрної економіки було припинено, а з 2002 р. - поновлено. У період становлення ринкових відносин інтелектуальний потенціал науковців було зосереджено на дослідженні актуальних питань ефективності аграрного виробництва, вирішення яких спрямовувалося на розробку рекомендацій з оптимізації галузевої структури АПК, подолання кризових явищ, економічного обґрунтування порогів беззбитковості. У 2002-2008 рр. лабораторію аграрної економіки очолювала О. Громова у складі колективу науковців: Ю. Кернасюк, В. Івченко, Г. Томашина, Н. Гирич, С. Рачкован. У 2007-2011 рр. у науковому колективі в якості одного з виконавців тематики наукових досліджень була кандидат економічних наук А. Лисенко, яка, маючи цінний досвід, акцентувала увагу на питаннях удосконалення методів і прийомів економічного аналізу в НДР. Із 2008 р. лабораторію аграрної економіки очолив новий керівник НДР - Ю. Кернасюк.

У процесі проведення економічних досліджень наукова установа декілька разів змінювала організаційно-правовий статус і назву. Зокрема, ще із 1994 р. Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції була повернена її попередня назва, а згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 538-р від 25 грудня 2005 р. станцію реорганізовано в Кіровоградський інститут агропромислового виробництва (КІАПВ УААН).

Однак, через 6 років Наказом Національної академії аграрних наук України від 28 листопада 2011 р. № 335 Кіровоградський інститут агропромислового виробництва НААН реорганізовано в Кіровоградську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України.

Наступним Наказом НААН від 16 грудня 2013 р. № 172 «Про перепідпорядкування Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції та її мережі» затверджено зміну назви установи на Кіровоградську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України. Через 5 років установа отримала новий статус інституту, що стало можливим також завдяки здобуткам і публікаціям за економічним напрямом досліджень, які сприяли підвищенню її рейтингу.

Нині чинне діюче найменування Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України, визначене Наказом НААН від 7 вересня 2018 р. № 204 «Про перейменування Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН». Цей статус науковою установою зберігається і донині.

На початку ХХІ ст. науковці лабораторії аграрної економіки приймали участь у виконанні досліджень за двома важливими державними науковими програмами. Так, у 2001-2005 рр. спершу займалися науковими дослідженнями за НТП «Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально- ринкових умов в АПК», а в 2006-2010 рр. - «Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва», що виконувалися за контрактом із ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН.

Після відновлення у 2002 р. економічного підрозділу першим завданням стало проведення комплексного наукового дослідження ефективності аграрного виробництва в регіоні: «Визначення порогів прибутковості виробництва основних видів сільськогосподарської продукції», у результаті якого визначено пороги прибутковості виробництва аграрної продукції, створено нову інформаційну базу даних стану розвитку АПК.

У 2003 р. проводилися дослідження на теми: «Ефективність виробництва насіння соняшнику» та «Ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби». У 2004 р. наукова тематика досліджень розширилася. З'явилися нові теми, пов'язані з двома напрямками: «Ефективність виробництва олійних культур» та «Визначення резервів збільшення виробництва яловичини та підвищення її конкурентоспроможності в ринкових умовах». За результатами НДР визначено ефективність виробництва олійних культур, розраховано еколого-економічний збиток від вирощування соняшнику за умови перенасичення ним сівозміни, а також фактори підвищення конкурентоспроможності і прибутковості виробництва яловичини.

У 2005 р. відбулося поглиблення досліджень за наступними темами: «Регіональні аспекти розміщення і концентрації виробництва та ефективного функціонування галузі олійних культур в регіоні» № ДР 0102U009211 та «Економічне обґрунтування беззбиткового ведення галузі скотарства в ринкових умовах господарювання» № ДР 0102U009212. За результатами виконання НДР визначено основні особливості ефективного вирощування олійних культур і обґрунтовано стратегічні напрями забезпечення беззбитковості виробництва продукції скотарства.

Разом із виконанням наукових досліджень у 2003-2007 рр. науковці О. Громова, Ю. Кернасюк та Н. Гирич без відриву від виробництва навчалися в аспірантурі ННЦ «Інститут аграрної економіки». В 2011 р. Ю. Кернасюк захистив кандидатську дисертацію на тему «Ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби», отримав наукову ступінь кандидата економічних наук.

Загалом, науковці зосередили увагу на поглибленому вивченні та системному аналізі еколого-економічних проблем економічної ефективності вирощування насіння соняшнику і визначенні впливу його частки в структурі посівних площ на рівень рентабельності ведення галузі, досліджували питання удосконалення оплати праці, матеріального стимулювання та госпрозрахункових відносин. Вперше, з позиції комплексного підходу, вивчалися актуальні проблеми забезпечення беззбитковості виробництва яловичини, теорія та методологія визначення, оцінки й аналізу ефективності розвитку сільського господарства, нові методи і прийоми наукових досліджень. Розглядалися питання застосування економіко -математичного моделювання при дослідженні економічних процесів і практичного їх використання в аграрному виробництві, а також інтелектуального аналізу даних на основі побудови карт Кохонена із використанням штучних нейронних мереж.

Досить важливу ділянку досліджень займали питання вивчення проблеми визначення конкурентоспроможності виробництва озимої пшениці в умовах ринкових економічних відносин. Також досліджувалася сутність економічної категорії ефективності на прикладі виробництва зернових культур.

На цьому етапі співробітниками лабораторії аграрної економіки в тісній співпраці з іншими науковцями були розроблені технологічні карти на основні сільськогосподарські культури в середовищі Microsoft Excel із обґрунтуванням ефективності їх вирощування. Особливістю даної наукової розробки стала автоматизація всіх процесів визначення витрат залежно від агротехнічних операцій, елементів технології, вартості основних видів ресурсів та цін, а також урожайності та посівної площі. Впровадження розробки здійснювалося в багатьох господарствах Кіровоградської області та за її межами.

Новий напрям діяльності розпочався в 2006-2010 рр., коли науковці лабораторії працювали над дослідженнями: «Економічне обґрунтування раціональної системи ведення галузі тваринництва в агроформуваннях різних організаційно-правових форм господарювання» № ДР 0106U004974 та 44.02017 «Розробити пропозиції по підвищенню економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в умовах застосування ресурсоощадливих технологій» № ДР 0107U011322. За їх результатами встановлено, що сучасні організаційно-економічні умови аграрного виробництва при ринковій системі відносин потребують застосування диференційованого підходу до надання рекомендацій із наукового обґрунтування системи ведення галузей тваринництва для кожного окремого типу господарств залежно від наявної ресурсної бази і виробничих факторів, а також урахування рівня спеціалізації і концентрації поголів'я худоби та птиці.

Науковці приймали участь у виконані договірних тематик у 2007 р.: «Удосконалення структури посівних площ сільськогосподарських культур та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в господарствах Кіровоградської області» і «Дослідження перспектив розвитку галузі тваринництва у Кіровоградській області та розроблення пропозицій щодо його відновлення». Результати НДР впроваджено у Головному управлінні економіки Кіровоградської ОДА при підготовці регіональних програм розвитку.

У 2008 р. по всьому світі поширилася глобальна фінансова криза, економічний спад. В цих умовах науковий економічний підрозділ КІАПВ розробив комплекс заходів і пропозицій із запобігання фінансової кризи та усунення негативного впливу її наслідків на діяльність державного підприємства «ДГ «Елітне» Кіровоградського інституту АПВ НААН» в умовах економічної невизначеності й адаптації до вимог СОТ. Було розроблено науково-обґрунтовану систему пропозицій із підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва і застосування ресурсоощадливих технологій, визначено економічний ефект від використання «соєвого молока» в якості замінника коров'ячого, досліджено ефективність вирощування тварин знам'янського типу поліської м'ясної породи.

У співпраці з Головним управлінням агропромислового розвитку Кіровоградської ОДА розроблено програми наукового забезпечення агропромислового виробництва. У 2009 р., за науково-методичної координації ННЦ «Інститут аграрної економіки», на базі державного підприємства «ДГ «Елітне» Кіровоградського інституту АПВ НААН» апробовано методику прогнозування собівартості виробництва сільськогосподарської продукції.

Окремий етап наукових досліджень пов'язаний із вивченням нових перспективних напрямів використання альтернативних і поновлювальних джерел енергії. У 2009 р. під науковим керівництвом завідувача лабораторії Ю. Кернасюка, та в складі колективу О. Андрієнко, Г. Томашиної, О. Гайденка, відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради та розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 17 липня 2009 р. № 457-р, виконано наукові дослідження за грантом на тему «Пошук шляхів оптимального використання наявного ресурсного потенціалу Кіровоградської області для забезпечення розвитку відновлювальної та альтернативної енергетики». Результати досліджень дозволили розробити пропозиції щодо оптимального використання ресурсного потенціалу регіону для розвитку відновлювальної енергетики, картограми районування зон найбільш сприятливих для заготівлі соломи, виробництва біодизельного палива та біогазу.

У цей період розпочалася активна наукова співпраця з лабораторією механізації в АПВ (завідувач лабораторії, к. т. н., с. н. с. О. Гайденко), яка дозволила значно розширити коло наукових напрямів досліджень, одним з яких стала біоенергетика. Вивчалися різні аспекти й інноваційні підходи оцінки економічної ефективності впровадження біоенергетичних технологій в аграрному секторі економіки. Зокрема, розроблено методологічні підходи оцінки економічної ефективності біоенергетичної переробки органічних відходів рослинництва і тваринництва, які використано при розробці бізнес- проєкту організації виробництва біогазу та органічних біодобрив на базі державного підприємства «ДГ «Елітне» Кіровоградського інституту АПВ НААН».

Загалом упродовж 2002-2010 рр. співробітниками лабораторії аграрної економіки були виконані прикладні дослідження із вивчення актуальних проблем ефективності виробництва, використання новітніх інноваційних технологій, розроблено наукові підходи щодо економічного обґрунтування оптимальних напрямів вибору стратегії функціонування АПК в умовах СОТ. Також визначено резерви підвищення окупності витрат, рівня беззбиткової продуктивності, урожайності й економічної ефективності, нормативної собівартості виробництва продукції рослинництва і тваринництва за концепцією відновлення еквівалентних відносин та рівновигідних цін.

Плідна співпраця економічного підрозділу із лабораторією тваринництва дозволила випробовувати і впроваджувати наукові розробки в СВК «Колос» Знам'янського району Кіровоградської області. Ці наукові розробки стосувалися економічного обґрунтування ефективності вирощування тварин нового знам'янського внутрішньопородного типу поліської м'ясної породи великої рогатої худоби, яка у 2009 р. була затверджена спільним наказом НААН і Міністерства аграрної політики (Наказ № 32/04 від 16.01.2009 р.).

На сучасному етапі досліджень (2011-2013 рр.) науковці працювали над вивченням актуальних проблем розвитку скотарства за темою: 39.02.01.10 П «Розробити пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності молочного і м'ясного скотарства на інноваційній основі» № ДР 0111U005172, ПНД НААН 39. Науково-методологічне забезпечення економічних засад конкурентоспроможного аграрного виробництва і розвитку сільських територій («Аграрна економіка»). На основі узагальнення матеріалів НДР сформовано базу інформаційно-аналітичних даних «Витрати в скотарстві і раціональні економічні рішення», яка складається із нормативів витрат, цін на вхідні ресурси, обладнання і технічних засобів. Для автоматизації розрахунків і адаптивно-експертного прогнозування основних економічних показників виробництва продукції скотарства для ферм з розміром поголів'ям від 200 до 1200 корів використано табличний редактор Microsoft Excel та створено багатоваріантні моделі. На їх основі визначено поелементні витрати з виробництва продукції скотарства при рівні продуктивності корів 5-8 тис. кг молока, середньодобових приростах для молочних порід 600-700 г, м'ясних - 800-900 г за умов застосування інноваційних технологічних рішень.

Дослідженнями і розрахунками було встановлено, що для Кіровоградської області з точки зору забезпечення продовольчої безпеки оптимальною щільністю тварин є 5,5 умовних корів молочного напрямку продуктивності і 9,4 - м'ясного на 100 га сільськогосподарських угідь. Для великотоварних підприємств області достовірність отриманих регресійних рівнянь моделей впливу розміру виробництва молока і яловичини на собівартість продукції. За результатами досліджень розроблено перспективні програми розвитку тваринництва на 2011-2015 рр. в Державному підприємстві «Дослідне господарство «Елітне» і в Державному підприємстві «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони НААН».

Нова тематика наукових досліджень 2014-2015 рр. включала виконання завдання 39.02.00.15.П «Оптимізація розмірів господарств зони Степу для забезпечення конкурентоспроможного виробництва аграрної продукції» № ДР 0114U000463. За результатами досліджень визначено й економічно обґрунтовано оптимальні розміри конкурентоспроможного виробництва продукції в господарствах степової зони на прикладі господарств Кіровоградської області, що забезпечують 5 і 15 % його прибутковості. Для зернових культур у перерахунку на посівну площу цієї культури в сівозміні раціональними мінімальними обсягами є 307,1-336,4 т на 100 га, а для тваринництва - молоко 51,7-56,6 т і м'ясо ВРХ в живій масі 4,9-5,4 т на 100 га сільськогосподарських угідь у цілому. Економічно обґрунтовано і опубліковано у видавництві «Аграрна наука» нову методику складання технологічних карт у рослинництві.

У період 2016-2020 рр. вперше виконувалася фундаментальна тематика економічних досліджень за завданням 40.02.00.05.Ф «Науково-методичне обґрунтування розвитку сільськогосподарського виробництва в степовій зоні України» № ДР 0116U000765, ПНД НААН 40. «Теоретико-методологічне забезпечення економічного розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій» («Аграрна економіка»). Розроблено рекомендації з ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва у степовій зоні України. Досліджено сучасний стан, тенденції і проблеми ефективності сільськогосподарського виробництва в регіонах степової зони. Встановлено, що волативність динаміки індексу сільськогосподарської продукції пояснюється тим фактом, що нестійкий характер виробництва в регіонах Степу крім погодно-кліматичних чинників зумовлений також порушенням оптимальних пропорцій між розвитком галузей рослинництва і тваринництва.

Розроблено і науково обґрунтовано картограми кластерів аграрного виробництва. Підготовлено пропозиції із розвитку смарт-спеціалізації в Кіровоградській області на основі формування інноваційних кластерів в аграрному секторі. Економічно обґрунтовано нормативи витрат на виробництво різних видів продукції рослинництва і тваринництва. Науково обґрунтовано теоретичні підходи до формування нових екологічно -збалансованих і високопродуктивних зональних агроекосистем, які спрямовано на вирішення комплексу проблем із забезпечення продовольчої безпеки, підвищення його конкурентоспроможності й рівня добробуту мешканців сільських територій та сталого розвитку регіонів.

У 2021-2023 рр. розпочався наступний етап економічних досліджень, які проводяться за завданням 36.00.00.24.П «Розробити науково обґрунтовану систему прогнозування і моделювання розвитку агропромислового виробництва регіонів зони Степу в умовах глобальних кліматичних змін» № ДР 0121U109147, ПНД НААН 36 «Сталий розвиток аграрного сектора економіки та сільських територій» («Аграрна економіка»). На даний час досліджено системний вплив фактору зміни клімату на стійкість і ефективність агропромислового виробництва в регіонах степової зони. Розроблено сучасну методику прогнозування агропромислового виробництва, яка включає систему наукових підходів на основі поєднання моделювання, статистичного аналізу та експертних оцінок. Науково обґрунтовано методичні підходи до прогнозування та економічної оцінки втрати або вигоди від впливу кліматичного фактору. Досліджено методологічні аспекти щодо системного аналізу й оцінки ефективності агропромислового виробництва та його прогнозування в умовах кліматичної кризи. Узагальнено й уточнено систему вимірників. Виявлені стрижневі проблеми відбору критеріїв та індикаторів ефективності оцінки та прогнозування агропромислового виробництва, запропоновано інноваційні підходи щодо їх вирішення для досягнення цілей сталого регіонального розвитку, в тому числі із використанням технологій штучного інтелекту.

Розвиток дослідної справи та наукових досліджень з питань аграрної економіки на Кіровоградщині пропонуємо розділити на наступні періоди:

1956-1970 рр. - початковий пошуковий етап, що відзначився формуванням колективу науковців та започаткуванням самостійної тематики економічних досліджень на Кіровоградській обласній державній сільськогосподарській дослідній станції;

1971-1989 рр. - досвідчений етап, пов'язаний зі становленням і розвитком дослідної справи з питань аграрної економіки на високому науковому рівні завдяки актуалізації тематики наукових досліджень, розширенню її напрямів та кількості виконавців;

2002-2008 рр. - відроджуваний етап, що відзначився формуванням нового колективу науковців та пошуком актуальних завдань і передових напрямків економічних досліджень;

2009-2022 рр. - сучасний етап розвитку аграрних економічних досліджень, що характеризується появою якісних змін у науково-методичних підходах та удосконаленням дослідної справи з питань аграрної економіки.

За 2002-2022 рр. науковці за економічною тематикою опублікували понад 500 статей і тез, близько 100 рекомендацій і пропозицій для аграрного виробництва, прийняли участь у більш ніж 300 всеукраїнських і міжнародних конференціях і семінарах, доповідали на нарадах і форумах. Основні результати наукових досліджень використано при підготовці окремих розділів «Науково- обґрунтованої системи ведення агропромислового виробництва в Кіровоградській області», в 5 монографіях, а також висвітлено у провідних вітчизняних наукових фахових виданнях: «Економіка АПК», «Актуальні проблеми економіки», «Агроінком» та ін. Є також і закордонні публікації. Основні результати досліджень відображені в заключних звітах [15-17].

Висновки

Процеси становлення і розвитку дослідної справи з питань аграрної економіки в Кіровоградській області розділені на 4 важливі періоди (початковий пошуковий, досвідчений, відроджуваний, сучасний), тісно пов'язані з активною діяльністю економічного підрозділу Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції, яка нині носить назву Інститут сільського господарства Степу НААН. За понад 65 років свого існування економічний підрозділ пройшов складний шлях становлення та розвитку, залишивши вагомі результати досліджень проблемних питань розвитку сільського господарства у період соціалістичної економіки та її трансформації до ринкових засад приватної власності та нових земельних відносин. Наукові здобутки і результати досліджень колективу становлять понад 500 публікацій з економічної тематики різних напрямків, значна частина яких сьогодні доступна в мережі Internet для ознайомлення. Результати економічних досліджень знайшли практичне застосування в господарствах Кіровоградської області, при розробці регіональних програм розвитку АПК, а також у наукових дослідженнях за іншими напрямками аграрної науки.

Список використаних джерел та літератури

1. Вергунов В.А. Сільськогосподарська дослідна справ в Україні від зародження до академічного існування: організаційний аспект. ННСГБ НААН. Київ: Аграрна наука, 2012. 416 с.

2. Вергунов В.А. Історія сільськогосподарської дослідної справи в Україні. У 3 ч. ННСГБ НААН. Київ: Аграрна наука, 2018. Ч. 3: Урядові постанови. Відомчі рішення. Архівні матеріали. 504 с.

3. Вергунов В.А., Капралюк О.В., Демуз І.О. Формування і функціонування системи науково-інформаційного забезпечення АПК України в умовах Євроінтеграції: монографія. Київ: ТОВ «Центр поліграфії «КОМПРИНТ», 2020. 320 с.

4. Бородай І.С. Серійні видання як джерела дослідження історії сільськогосподарської дослідної справи в Україні. Універсум історії та археології. 2019. Вип. 2 (27). Ч. 1. С. 194-204.

5. Демуз І.О. Аграрна біографіка vs аграрна біографістика: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал. Історія науки і біографістика. 2020. № 3. С. 1-22.

6. Аранчій В., Галич О., Шаравара Т. Внесок вчених Полтавського державного аграрного університету в розвиток галузевої науки. Історія науки і біографістика. 2022. № 3. С. 1-22.

7. Клубук В.В., Грановська Л.М., Вердиш М.В. Історичний шлях розвитку підрозділу економічних досліджень Інституту зрошуваного землеробства НААН. Зрошуване землеробство. Збірник наукових праць. 2014. Вип. 62. С. 39-42.

8. Томашина Г.П. Напрями наукового забезпечення аграрного виробництва Кіровоградської області (ХХ ст. - початок ХХІ ст.). Переяславський літопис: збірник наукових статей. 2019. Вип. 15. С. 114-126.

9. Hansson, S.O. Farmers' experiments and scientific methodology. Euro. Jnl. Phil. Sci. 2019. № 9, 32.

10. Nunn N. The historical roots of economic development. Science, 2020. VOL. 367, Ш. 6485.

11. Surman, J. Productive marginalities: The history of science in/about Poland since 1989. Centaurus, 2021. № 63(3). Р. 569-584.

12. Кіровоградський інститут агропромислового виробництва: минуле і сьогодення (1912-2012). Короткий історичний нарис до 100-річчя заснування установи; за ред. В.В. Савранчука. Кіровоград: КОД, 2012. 72 с.

13. Історія в особистостях. Кіровоградський інститут агропромислового виробництва НААН України (1912-2012); за ред. В.В. Савранчука. Видання друге, доповнене до 100-річчя створення установи. Кіровоград: КОД, 2012. 160 с.

14. Кернасюк Ю.В. Внесок аграрних економічних наукових досліджень у розвиток дослідної справи в Кіровоградській ДСГДС. Міжнародна науково- практична конференція «Професор С.Л. Франкфурт (1866-1954) - видатний учений-агробіолог». Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Ч. 2 (м. Київ, 18 листопада 2016 р.). Київ: ННСГБ НААН, С. 166-168.

15. Розробити пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності молочного і м'ясного скотарства на інноваційній основі: звіт про НДР (заключн. за 2011-2013 рр.): 39.02.00.05.П; № ДР 0111U005172. Кіровоградська ДСГДС НААН; кер. Ю.В. Кернасюк; вик.: О.М. Гайденко, Г.П. Томашина та ін. Кіровоград, 2013. 160 с.

16. Оптимізація розмірів господарств зони степу для забезпечення конкурентоспроможного виробництва аграрної продукції: звіт про НДР (заключн. за 2014-2015 рр.): 39.02.00.15.П; № ДР 0114U000463. Кіровоградська ДСГДС НААН; кер. Ю.В. Кернасюк; вик.: Г.П. Томашина, та ін. Кіровоград, 2015. 115 с.

17. Науково-методичне обґрунтування розвитку сільськогосподарського виробництва в степовій зоні України: звіт про НДР (заключн. за 2016-2020 рр.): 40.02.00.05.Ф; № ДР 0116U000765. Інститут сільського господарства Степу НААН; кер. Ю.В. Кернасюк; вик.: І.М. Соколовська, Г.П. Томашина, та ін. Кропивницький, 2020. 125 с.

References

1. Verhunov, V.A. (2012). Silskohospodarska doslidna sprav v Ukraini vid zarodzhennia do akademichnoho isnuvannia: orhanizatsiinyi aspekt [Agricultural research in Ukraine from birth to academic existence: organizational aspect]. Kyiv: Ahrarna nauka [In Ukrainian].

2. Verhunov, V.A. (2018). Istoriia silskohospodarskoi doslidnoi spravy v Ukraini. [History of agricultural research in Ukraine]. In 3 part. Kyiv: Ahrarna nauka. Part 3: Uriadovi postanovy. Vidomchi rishennia. Arkhivni materialy [Government regulations. Departmental decisions. Archive materials] [In Ukrainian].

3. Verhunov, V.A., Kapraliuk, O.V. & Demuz, I.O. (2020). Formuvannia i funktsionuvannia systemy naukovo-informatsiinoho zabezpechennia APK Ukrainy v umovakh Yevrointehratsii: monohrafiia [Formation and functioning of the system of scientific and informational support of the agricultural sector of Ukraine in the conditions of European integration: monograph]. Kyiv [In Ukrainian].

4. Borodai, I.S. (2019). Seriini vydannia yak dzherela doslidzhennia istorii silskohospodarskoi doslidnoi spravy v Ukraini [Serial publications as sources of research on the history of agricultural research in Ukraine]. Universum istorii ta arkheolohii, issue 2 (27), part 1, pp. 194-204 [In Ukrainian].

5. Demuz, I.O. (2020). Ahrarna biohrafika vs ahrarna biohrafistyka: kontsept, informatsiinyi resurs, refleksyvnyi potentsial [Agrarian biography vs. agrarian biography: concept, information resource, reflective potential]. Istoriia nauky i biohrafistyka, no. 3, pp. 1-22 [In Ukrainian].

6. Aranchii, V., Halych, O. & Sharavara, T. (2022). Vnesok vchenykh Poltavskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu v rozvytok haluzevoi nauky [Contribution of scientists of the Poltava State Agrarian University to the development of branch science]. Istoriia nauky i biohrafistyka, no. 3, pp. 1-22 [In Ukrainian].

7. Klubuk, V.V., Hranovska, L.M. & Verdysh, M.V. (2014). Istorychnyi shliakh rozvytku pidrozdilu ekonomichnykh doslidzhen Instytutu zroshuvanoho zemlerobstva NAAN [The historical path of the development of the economic research unit of the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Sciences]. Zroshuvane zemlerobstvo. Zbirnyk naukovykh prats, issue 62, pp. 39-42 [In Ukrainian].

8. Tomashyna, H.P. (2019). Napriamy naukovoho zabezpechennia ahrarnoho vyrobnytstva Kirovohradskoi oblasti (XX st. - pochatok XXI st.) [Directions of scientific support of agricultural production of Kirovohrad region (XX century - beginning of XXI century)]. Pereiaslavskyi litopys: zbirnyk naukovykh statei, issue 15, pp. 114-126 [In Ukrainian].

9. Hansson, S.O. (2019). Farmers' experiments and scientific methodology. Euro. Jnl. Phil. Sci. 9, 32 [In English].

10. Nunn, N. (2020). The historical roots of economic development. Science. VOL. 367, NO. 6485 [In English].

11. Surman, J. (2021). Productive marginalities: The history of science in/about Poland since 1989. Centaurus, 63 (3), 569-584 [In English].

12. Savranchuk, V. V. (Eds.). (2012). Kirovohradskyi instytut ahropromyslovoho vyrobnytstva: mynule i sohodennia (1912-2012). Korotkyi istorychnyi narys do 100-richchia zasnuvannia ustanovy [Kirovohrad Institute of Agricultural Production: Past and Present (1912-2012). A brief historical essay for the 100th anniversary of the establishment of the institution]. Kirovohrad [In Ukrainian].

13. Savranchuk, V.V. (Eds.). (2012). Istoriia v osobystostiakh. Kirovohradskyi instytut ahropromyslovoho vyrobnytstva NAAN Ukrainy (1912-2012) [History in personalities. Kirovohrad Institute of Agro-Industrial Production of the National Academy of Sciences of Ukraine (1912-2012)]. Kirovohrad [In Ukrainian].

14. Kernasiuk, Yu.V. (2016). Vnesok ahrarnykh ekonomichnykh naukovykh doslidzhen u rozvytok doslidnoi spravy v Kirovohradskii DSHDS [The contribution of agrarian economic scientific research to the development of research in the Kirovohrad DSGDS]. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia "Profesor S.L. Frankfurt (1866-1954) - vydatnyi uchenyi-ahrobioloh" [International scientific and practical conference "Professor S.L. Frankfurt (1866-1954) - an outstanding scientist-agrobiologist"]. Part 2, pp. 166-168. Kyiv, Ukraine [In Ukrainian].

15. (2013). Rozrobyty propozytsii shchodo pidvyshchennia konkurentospromozhnosti molochnoho i miasnoho skotarstva na innovatsiinii osnovi: zvit pro NDR (zakliuchn. za 2011-2013 rr.) [Develop proposals for increasing the competitiveness of dairy and meat cattle breeding on an innovative basis]: 39.02.00.05.P; № DR 0111U005172. Kirovohradska DSHDS NAAN; ker. Yu.V. Kernasiuk; vyk.: O.M. Haidenko, H.P. Tomashyna ta in. Kirovohrad [In Ukrainian].

16. (2015). Optymizatsiia rozmiriv hospodarstv zony stepu dlia zabezpechennia konkurentospromozhnoho vyrobnytstva ahrarnoi produktsii [Optimizing the size of farms in the steppe zone to ensure competitive production of agricultural products]: zvit pro NDR (zakliuchn. za 2014-2015 rr.): 39.02.00.15.P; № DR 0114U000463. Kirovohradska DSHDS NAAN; ker. Yu.V. Kernasiuk; vyk.: H.P. Tomashyna, ta in. Kirovohrad [In Ukrainian].

17. (2020). Naukovo-metodychne obgruntuvannia rozvytku silskohospodarskoho vyrobnytstva v stepovii zoni Ukrainy [Scientific and methodological justification of the development of agricultural production in the steppe zone of Ukraine]: zvit pro NDR (zakliuchn. za 2016-2020 rr.): 40.02.00.05.F; № DR 0116U000765. Instytut silskoho hospodarstva Stepu NAAN; ker. Yu.V. Kernasiuk; vyk.: I.M. Sokolovska, H.P. Tomashyna, ta in. Kropyvnytskyi [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru