Організація підготовки до відзначення радянських масових святкувань (на прикладі відзначення 10-ї річниці "Жовтня" у Первомайському окрузі)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація підготовки до відзначення радянських масових святкувань (на прикладі відзначення 10-ї річниці «Жовтня» у Первомайському окрузі)

Назарій Масненко

ORGANIZATION OF PREPARATION FOR CELEBRATING SOVIET MASS HOLIDAYS (ON THE EXAMPLE OF THE CELEBRATION OF THE 10th ANNIVERSARY OF «OCTOBER» IN THE PERVOMAISK DISTRICT)

Nazarii Masnenko

With the coming to power of the Bolsheviks, in particular on the territory of Ukraine, considerable attention was paid to the creation of new cultural and ideological standards and their spread among the population. For this, they tried to attract and apply various means and tools, one of which was the creation of a new festive culture.

One of the first reforms implemented by the Bolsheviks was the calendar reform of 1918, the transition to the Gregorian calendar and the creation of their own holiday culture. Thus, a number of holidays were created, which were designed to supplant and replace the festive culture of the Russian Empire, as well as to establish Bolshevik control over this sphere.

Festive culture was one of the most important tools with which the Bolsheviks tried to convey, spread and consolidate ideological and cultural standards, solutions to political or economic problems among the population. Therefore, Soviet holidays were characterized by centralization and uniformity, and were held according to a single model. For this, appropriate preparation was created and carried out, which was especially important during the preparation for public holidays, for example, the commemoration of the «October» anniversaries, in particular at the local level.

The article examines the personalities of the organization of preparation for soviet mass holidays at the local level in the USSR, using the example of preparation for the celebration of the 10th anniversary of «October» in the Pervomaysk district in 1927; the organization and activities of the commissions that prepared for the holiday in the Pervomaysk district are analyzed and covered, the peculiarities of the course of preparation for the holiday are revealed.

Keywords: soviet mass holidays, 10th anniversary of «October», Commission for the preparation of the 10th anniversary celebration «October», organization of preparation, unification, centralization.

Організація підготовки до відзначення радянських масових святкувань (на прикладі відзначення 10-ї річниці «Жовтня» у Первомайському окрузі)

Із приходом до влади більшовиків, зокрема і на території України, значна увага приділялася створенню нових культурних та ідеологічних стандартів і їх поширення серед населення. Для цього намагалися залучити та застосовувати різноманітні засоби та інструменти, одним із яких було створення нової святкової культури.

Однією із перших реформ, яку здійснили більшовики, це календарна реформа 1918 року, перехід на григоріанський календар і створення власної святкової культури. Так були створені цілий ряд свят, які були покликані витіснити та замінити святкову культуру Російської імперії, а також встановити контроль більшовиків над цією сферою.

Святкова культура виступала одним із найважливіших інструментів за допомогою яких більшовики намагалися серед населення донести, поширити та закріпити у свідомості ідеологічні та культурні стандарти, вирішення політичних чи економічних завдань. Тому радянські свята характеризувалися централізованістю та уніфікованістю, проводилися за єдиним зразком. Для цього створювалася і проводилася відповідна підготовка, особливо велике значення якій надавалося під час підготовки до державних свят, до прикладу відзначення річниць «Жовтня», зокрема і на місцевому рівні.

У статті розглядаються особливості організації підготовки до радянських масових святкувань на місцевому рівні в УСРР, на прикладі підготовки до відзначення 10-ї річниці ««Жовтня» у Первомайському окрузі в 1927 р.; аналізуються та висвітлюються організація та діяльність комісій, які здійснювали підготовку до свята у Первомайському окрузі, розкриваються особливості перебігу підготовки до свята.

Ключові слова: радянські масові святкування, 10-та річниця ««Жовтня», Комісія по підготовці святкування 10-річчя ««Жовтня», організація підготовки, уніфікованість, централізованість.

Відзначенню радянських масових святкувань на території України присвячено ряд наукових досліджень, які розкривають різноманітні аспекти даного явища. В українській історіографії висвітлені питання державної політики та становлення радянської обрядовості в УСРр/УрСр (Аль-Ані, Кузіна 2012,Гаєвська 2013), характер впливу на населення, культурні та ідеологічні стандарти, які впроваджувалися за допомогою радянських свят (Гогохія 2010;Тарапон 2016). Серед зарубіжної історіографії значну увагу приділив німецький вчений М. Рольф (Рольф 2009) висвітленню процесу формування культури радянських масових святкувань в СрСР Однак в українській історіографії досить побіжно висвітлені питання пов'язані із організацією підготовки до радянських свят на місцевому рівні, їх стан та перебіг.

Мета статті - розкриття та аналіз процесу організації підготовки до відзначення радянських масових святкувань на місцевому рівні в УСРР на прикладі відзначення 10-ї річниці «Жовтня» у Первомайському окрузі, характерні риси цієї підготовки.

Радянська святкова культура використовувалась як інструмент для впливу на населення, формування радянських культурних та ідеологічних цінностей, які б сприяли лояльності до влади та створення позитивного образу більшовиків. Серед цілого комплексу заходів, які застосовувалися радянською політико-ідеологічною машиною для формування гомосовєтікус, не останнє місце посідав комплекс державних більшовицьких свят, які на офіційному рівні мали закріплювати радянські цінності, популяризувати історичний міф неоімперії під назвою Радянський Союз (Тарапон 2016, с. 97).

Виконуючи такі пропагандистські та ідеологічні функції радянські свята спотворювали об'єктивну інформацію про історію становлення, утвердження, діяльності радянської влади в Україні, яка подавалася виключно у позитивному для більшовиків ракурсі, що формувало у населення фальшиве та оманливе уявлення щодо радянської влади в Україні. З цього приводу слушною є думка О. Тарапон, що у сучасних історичних розвідках констатується, що багато радянських свят були надуманими, не прив'язаними до історичних реалій. Особливо, якщо врахувати специфіку революційних подій і історичного процесу в Україні після 1917 р. Однак, з точки зору політичного впливу на населення це не мало жодного значення. Набагато більше уваги приділялося ідеологічному обґрунтуванню тієї чи іншої події, дати чи ювілею, роз'ясненню цих питань особливими циркулярами та висвітленню в засобах масової інформації (Тарапон 2016, с. 98). Тому святкова культура використовувалася для поширення та закріплення радянських ідеологічних та культурних ідеологічних цінностей, які були покликані створити позитивний образ більшовиків, що створювало фальшивий образ щодо реальної сутності та історії радянської влади у населення.

Організація підготовки радянських свят відігравала не меншу роль аніж саме святкування, адже від того наскільки вдало буде підготовлене свято залежав успіх у його проведенні, влив та сприйняття його населенням. Оскільки масовими радянськими святами, насамперед державними, намагалися охопити якнайширші верстви населення, важливо було щоб організація, підготовка проходила вдало і на місцевому рівні.

Жовтневе свято було одним із найважливіших свят в СРСР та УСРР зокрема. Адже це свято символізувало собою початок радянської держави, точкою відліку творення світу (Куцак 2018, с. 66). Саме тому до цього свята приурочувалися підсумки щодо різних сфер життя, економіки, політики, культури тощо. І відповідно підготовка до такого свята мала особливе значення, проводилася досить ретельно.

Особливо велике значення більшовики надали підготовці до 10-ї річниці «Жовтня», яка була першим круглим ювілеєм радянської держави, і його планувалося відзначити з особливим розмахом на всіх адміністративних рівнях. первомайський свято більшовик

Радянські свята характеризувалися уніфікованістю, адже проводилися за єдиним зразком, який пристосовували до певної місцевості. І крім того, характерною рисою була централізація у підготовці до свят, тому що важливим було те щоб донести до населення ідеологічні та культурні стандарти, відповідно все було під суворим контролем більшовиків (Рольф 2009, с. 104). Такий контроль здійснювався спеціальними комісіями, які готували дане свято на всіх адміністративних рівнях і без відома яких нічого не могло відбуватися.

У Первомайському окрузі для підготовки до відзначення 10-ї річниці «Жовтня» була сформована Комісія по підготовці святкування 10-ти річчя «Жовтня» при Окружному виконавчому комітеті, члени якого і були представниками даної комісії. її сформували 7 жовтня 1926 року, під час підготовки до 9-ї річниці «Жовтня», однак вже тоді більшовики надавали більшого значення і 10-й річниці, до якої так завчасно почали готуватися (ЦДАГО, ф. І, спр. 771, арк. 23).

Первомайська округова комісія контролювала процес підготовки у всьому Первомайському окрузі, її підпорядковувалися районні комісії, які відповідали за проведення підготовки у своїх районах та селах і постійно звітувала перед округовою комісією. Також даній комісії підпорядковувалися усі організації, такі як ЛКСМУ, Окрздоровохорона, Первомайська Бурякоспілка, Наросвіта, Райспілка, ОкрКНС, ОРПС, а також комісія мала своїх представників на заводах та підприємствах (ЦДАГО, ф. І, спр. 771, арк. 1). Округова комісія в свою чергу підпорядковувалася Центральній комісії по проведенню 10-ти річчя «Жовтня». Таке управління підготовкою до свята було досить централізованим, все ретельно контролювалося і постійно проходили засідання та звіти щодо ходу проведення підготовки.

Первомайська округова комісія виконувала ряд функцій задля забезпечення процесу підготовки. Насамперед дана комісія затверджувала кошторис, виділяла кошти на потреби у підготовці. Здійснювала планування заходів в ході підготовки до свята, і безпосередньо займалася плануванням жовтневої демонстрації та заходів, які відбувалися у святкові дні. Постійно тримала на контролі всі організації, встановлюючи кінцеві терміни щодо виконання та підготовки певних приготувань, вказувала на недоліки ( ЦДАГО, ф. І, спр. 771, арк. 1).

Без відома Округової комісії не могло відбутися абсолютно нічого. Так, на засіданні цієї комісії від 24 жовтня 1927 р. вказувалося, що заборонено здійснювати постановку п'єс, які не входять у перелік, визначений Політосвітою ( ЦДАГО, ф. І, спр. 771, арк. 8). До того ж в ході підготовки активно висвітлювалася історія встановлення радянської влади, біографії її головних діячів у Первомайському окрузі, однак вона цензурувалася та подавалася у позитивному для більшовиків ракурсі, яка мала фальшивий та пропагандистський характер. Так, на засіданні Первомайської округової комісії від 04 жовтня 1927 р. вказувалося на необхідність збору автобіографії діячів, які причетні до встановлення радянської влади та героїв праці. Однак важливим є те, що їх автобіографії не мали права ні в якому разі публікуватися без відома та огляду Первомайської округової комісії ( ЦДАГО, ф. І, спр. 771, арк. 1). Це вказує на те, що Округова комісія виконувала своєрідну контролюючу функцію за дотриманням усіх вимог та переліків щодо організації свята.

Округова комісія поділялася ще і на підкомісії, які мали визначені функції та обов'язки. Це агітаційно-видовищна та літературно-видавнича підкомісії, підкомісія про досягнення за 10 років радянської влади( ЦДАГО, ф. І, спр. 771, арк. 10-12)

Агітаційно-видовищна комісія мала ряд покладених на неї функцій. Вона займалася плануванням та встановленням у місті Первомайськ та окрузі діапозитивів, кінокартин, художнім оформленням міста, клопоталася про отримання кінокартин до свята.

Літературно-видавнича комісія займалася підготовкою ювілейних газет, які були присвячені святу, висвітлювати хід підготовки у пресі, забезпеченням літературою, яка стосувалася відзначення 10-ї річниці «Жовтня».

Значну увагу приділяли і висвітленню економічних показників, у промисловості, в сільському господарстві. Для цього була виділена спеціальна підкомісія про досягнення за 10 років радянської влади.

Округова комісія мала досить розгалужену структуру і поділялася на ряд підкомісій, які охоплювали певний аспект у підготовчій роботі, що свідчить про значущість свята і прагнення повністю реалізувати всі визначені аспекти підготовки.

Однак попри таку розгалужену сітку комісій, централізоване управління, уніфікованість свята, заздалегідь сформовану комісію для підготовки, виникали проблеми і труднощі у даному процесі. Так, важливим елементом в ході підготовки було встановлення комісією термінів щодо виконання тих чи інших планів, заходів. І ці терміни часто не дотримувалися і доводилося їх постійно зсувати. Зокрема на засіданні округової комісії від 3 вересня 1927 р. вказувалося що значна частина організацій та установ не представила кошториси щодо підготовки та проведення свята (ЦДАГО, ф. І, спр. 771, арк. 20).

Вказувалося на провал підготовки до святкування у сільській місцевості. На засіданнях округової комісії відзначалося що заходи для роз'яснення та пропаганди серед селян були неефективними через те що значна їх частина працювала в полях, не розуміла значення свята, того що намагалися донести більшовики через це свято (ЦДАГО, ф. І, спр. 771, арк. 8). Це яскраво ілюструє те що процес підготовки до святкування у сільській місцевості Первомай- ського округ був неефективним та не приніс очікуваних результатів.

Отже, радянська святкова культура використовувалася як засіб для донесення та закріплення у свідомості населення культурних та ідеологічних стандартів, формування лояльності до влади, спотворюючи інформацію щодо історії радянської влади на території України, що створювало оманливу картину історії радянської влади в Україні та уявлення про неї. Прикладом цього є обов'язкове редагування автобіографії більшовицьких активістів та діячів періоду становлення радянської влади Первомайською округовою комісією в ході підготовки до відзначення 10-річчя «Жовтня».

Організація підготовки до святкування 10-ї річниці «Жовтня» у Первомайському окрузі була досить централізованою, уніфікованою, контролювалася цілим рядом комісій, які керували і слідкували, щоб нічого не виходило поза межі, які були встановлені Центральною комісією по проведенню 10-ти річчя «Жовтня», що діяла при ВУЦВК, у ході святкування. Однак попри таку централізацію та контроль комісії стикалися і з рядом проблем, які заважали здійснити план підготовки так, як передбачалося. До прикладу, значна частина установ та організацій не виконували встановлені терміни плану щодо підготовки до свята, зокрема затвердження кошторисів, концертних програм, планування демонстрації. Пропагандистська та агітаційна діяльність щодо історії радянської влади, значення жовтневого свята, особливо серед селянства, визнавалася Первомайською округовою комісією провальною. Згодом радянська влада запроваджує не лише «ювілейне», а обов'язкове щорічне святкування «Жовтня» протягом двох днів, а саме 7 та 8 листопада, яке набуло статусу найважливішого свята народів СРСР Довгі десятиліття, аж до розвалу радянської імперії у 1991 році, українці були позбавлені можливості не лише святкувати, а навіть публічно згадувати про День Соборності України чи проголошення Української Народної Республіки, як про справжні віхи національного державотворення, які радянська влада намагалась очорнити, викорінити та стерти з пам'яті українського народу, що у неї не вийшло.

Список джерел та літератури

1. АЛЬ-АНІ, А., КУЗІНА, Н. В., 2012, Державна політика по впровадженню радянської обрядовості в Українській РСР Етнічна історія народів Європи, 38, 40-44.

2. ГАЄВСЬКА, Т., 2013, Державні радянські свята: історико-культурологічний аспект. Культурологічна думка, 6, 153-159.

3. ГОГОХІЯ, Н. Т., 2010, Символічний простір тоталітарних масових свят ( на прикладі святкування 1-го травня в Радянській Україні у 1929-1939 рр.). Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки, 23, 202-209.

4. ЗАКОВИЧ, Н. М. и др., 1979, Социалистическая обрядность и формирование нового человека. Киев: Политиздат Украины.

5. КЕЛЕМБЕТОВА, В. Ю., 1984, Суспільно -побутові функції радянської обрядовості. Київ: Вид-во «Наукова думка».

6. КОНОВИЧ, А. А., 1990, Театрализованные праздники и обряды в СССР Москва: Изд-во «Высшая школа». КУЦАК, А. С., 2018, Становлення моделі масового свята в тоталітарному суспільстві. Мистецтвознавчі записки, 34, 60-70.

7. РОЛЬФ, М., 2009, Советские массовые празники. Москва: Изд-во «Российская политическая энциклопедия Фонда первого президента России Б. Н. Ельцина».

8. ТАРАПОН, О., 2016, Державні свята в Україні 1920-1930-х рр. як засіб формування радянських політичних цінностей. Актуальні питання гуманітарних наук, 15, 96-102.

9. Центральний державний архів громадських об'єднань, ф. I, спр. 771,30 арк.

References

1. AL-ANI, A., KUZINA, N. V., 2012, Derzavna polityka po vprovadzhenniu radianskoi obriadovosti v Ukrainskii RSR [State policy on the implementation of Soviet rituals in the Ukrainian SSR]. Etnichna istoriia narodiv Evropy, 38, 40-44. [In Ukrainian]

2. HAEVSKA, T., 2013, Derzhavni radianski sviata: istoryko-kulturnyi aspect [State Soviet holidays: historical and cultural aspect]. Kulturolohichna dumka, 6, 153-159. [In Ukrainian]

3. HOHOHIIA, N. T., 2010, Symvolichyi prostir totalitarnykh masovykh sviat (na prykladi sviatkuvannia 1-ho travnia v Radianskii Ukraini u 1929-1939 rr.) [The symbolic space of totalitarian mass holidays ( on the example of the celebration of May 1 in Soviet Ukraine in 1929-1939)]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytety imeni Tarasa Shevchenka. Istorychni nayky, 23, 202-209. [In Ukrainian].

4. KELEMBETOVA, V. Yu., 1984, Suspilno-pobutovi funktsii radianskoi obriadovosti [Society-domestic functions of Soviet ritualism]. Kyiv: Vyd-vo «Naukova dumka». [In Ukrainian].

5. KONOVYCH, A. A., 1990, Teatralyzovanye prazdniki i obryady v SSSR [Theatrical holidays and rituals in the USSR]. Moskva: Izd-vo «Vysshaia shkola». [In Russian].

6. KUTSAK, A. S., 2018, Stanovlennia modeli masovoho sviata v totalitarnomu suspilstvi [Formation of a mass holiday model in a totalitarian society]. Mystetstvoznavchi zapysky, 34, 60-70. [In Ukrainian].

7. ROLF, M., 2009, Sovietskie massovye prazdniki [Soviet mass holidays]. Moskva; Izd-vo «Rossiiskaia politicheskaia entsiklopedia Fonda pervoho prezidenta Rossii B. N. Eltsyna». [In Russian].

8. TARAPON, O., 2016, Derzhavni sviata v Ukraini 1920-1930-h rr. yak zasib formuvannia radianskykh politychnykh tsinnostei [State holidays in Ukraine in the 1920s and 1930s as a means of shaping Soviet political values]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 15, 96-102. [In Ukrainian].

9. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obednan, f. I, spr. 771,30 ark. [In Ukrainian].

10. ZAKOVYCH, N. M. ta in., 1979, Sotsialystycheskaia obriadnost i formirovanie novoho cheloveka [Socialist ritualism and the formation of a new man]. Kiev: Politizdat Ukrainy. [In Russian].

Размещено на Allbest.ru