Остерське староство у другій половині XVI — на початку XVII ст.: формування системи земельних володінь

Розкриття процесу формування системи земельних володінь на території Остерського староства у другій половині XVI на початку XVII ст. та визначити роль у ньому старостинської влади. Висвітлення регіональної специфіки формування системи землеволодінь.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2023
Размер файла 50,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Як зазначалося, Флоріану Олешку дістався Виповзів Bobinski W. Wojewodztwo kijowskie w czasach Zygmunta III Wazy. - S.235.. 11 травня 1618 р. він разом із дружиною уступив це село Янові Кімбару Храковському та його дружині ЦДІАК України. - КМФ-36. - Оп.1. - Спр.209. - Арк.15 зв. - 16 зв.; Litwin H. Naplyw szlachty polskiej na Ukrainз 1569-1648. - S.199.. Певна частина Виповзова після 1618 р. перейшла як пожиттєве володіння й до київського стольника Єловицького Літвін Г. З народу руського: Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648). - С.298; Лучицкий И.В. Гетман Мазепа и остерские общие земли. - С.111..

По смерті Михайла Ратомського в 1626 р. Остерське староство перейшло на «доживотному» праві Ереміану (Ремігіану) Залеському ChtapowskiK. Starostowie niegrodowi w Koronie: 1565-1795. - S.194.. Так перервалися кілька десятиліть остерського старостування родини Ратомських, адже в Михайла були лише доньки Софія, Марина та Гелена Bobinski W. Wojewodztwo kijowskie w czasach Zygmunta III Wazy. - S.232.. З цього періоду землі на Остерщині активно набувала польська шляхта, у тому числі ветерани війни за Чернігово-Сіверщину.

На території Остерського староства був оселений значний континґент військовослужбової людності. У другій половині XVI на початку XVII ст. більшість земельних пожалувань як боярству, так і повноправній шляхті робилися на ленному праві, що зумовлювалося необхідністю несення військової служби на прикордонні Речі Посполитої з Московською державою. Однак частина землеволодінь здобуток повноправної шляхти поступово втрачали ленний статус і ставали приватновласницькими.

Залюдненням регіону активно займалися остерські старости, місцеве боярство отримувало старостинські листи як на осадження нових, так і на підтвердження старих володінь. Лаврін Ратомський почав активно роздавати численні остерські «пустки» боярам Шульгам, Толкачам, Жукинським, Яцковичам (Рожновським) та ін. Значно більше пожалувань знаємо за його сином Михайлом. До нашого часу дійшли відомості майже про два десятки осаджень боярам на ленному праві, завдяки яким з'явилися м. Бобровиця (Волин), с. Кобижча, було роздано численні землі біля Носівки.

У зазначений період на Остерщині фіксується помітний приплив шляхти з Волині та Київщини. Згадаємо хоча б службовця К.Острозького Вацлава Вільгорського, котрий у 1580 р. отримав давні боярські села Крехаїв і Боденьки. Наприкінці XVI на початку XVII ст. маєтностями на Остерщині заволодівають Аксаки, Пясочинські, Тиші-Биковські.

Набуття нових земель повноправною шляхтою почасти відбувалося за рахунок дрібного остерського боярства. В більшості випадків ці землі купувалися. Так, на Остерщині з'явилися володіння шляхтичів Вільгорських (Вельгорських), Віткевичів, Вороничів, Вронкевичів та ін. Через продаж (часто зі збереженням ленних обов'язків) позбулися своїх ґрунтів бояри Беремицькі, Боденьковські, Жуки, Мухоїдовичі, Толкачі-Жукінські та ін. В окремих випадках землі просто відбиралися або ж грабувалися (згадаємо скаргу за розорення Жукінського ґрунту в 1600 р. бояр Жукінських на шляхтичів Тиш-Биковських та Я.Балику). Село Козари було відібране володимирським войським Ф.Олешком у бояр та міщан Остра. Значною мірою це полегшувалося втратою пожалувань. Наприклад, у 1616 р. деякі остерські бояри не змогли надати королівським люстратором жодних документів, що загалом не було рідкістю на прикордонні. Лише незначній їх частині (тим самим Біликам) удалося не лише зберегти маєтності, але й розширити ареали своїх володінь.

Прихід у реґіон великих землевласників активізував процеси перерозподілу земельного фонду. Найбільш прибуткові посілості регулярно змінювали своїх володільців. Особливо цінувався Виповзів із належним до нього деснянським перевозом. В означений період господарями цього села були С.Клопоцький (від 1579 р.), Л.Пясочинський (із 21 травня 1593 р.), Ф.Олешко (від 1616-1617 рр.), З.Єловицький (після 1618 р.). Нерідко за маєтності точилася судова боротьба. ТишіБиковські в різні часи судилися з Клопоцькими та Бистрицькими за с. Лутава, Велебновські та Єзерські за с. Крехаїв, остерський староста М.Ратомський позивався з Ф.Олешком за Козари й Носівку. Окремої уваги заслуговує протистояння Я.Аксака з М.Ратомським і судові перипетії нащадків Аксака та Єловицького.

Цікаво, що активне проникнення польської аристократії розпочалося лише з приєднанням Чернігово-Сіверщини до Речі Посполитої, коли після війни з Московською державою 1609-1618 рр. Остерщина перестала бути прикордонною територією.

References

1. Aftanazy, R. (1997). Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Ziemie ruskie Korony: Wojewodztwo kijowskie oraz uzupelnienia do tomow 1-10, (11 vols.). Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich. [in Polish].

2. Berezenko, B., Lukin, D. (2017). Lyst-uhoda mizh Filonom Kmitoоu Chornobylskym ta bratiieiu monastiria sviatoho Mykoly Pustynskoho (1585). Ukraina Lithuanica, 4, 220-213. [in Ukrainian].

3. Blanutsa, A. (2017). Zemelnapolityka Yagelloniv na ukrainskykh terenakh Velykoho kniazivstva Lytovskoho (1440-1572 rr.). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].

4. Bobinski, W. (2000). Wojewodztwo kijowskie w czasach Zygmunta III Wazy: Studium osadnictwa іstosunkow wlasnosci ziemskiej. Warszawa: Uniwersytet Warszawski. [in Polish].

5. Brekhunenko, V.A., Kovalskyi, M.P. (1990). Sotsialna borotba v misti Oster naprykintsi XVI pochatku XVII st. Pytannia istorii Prydniprovia: Masovi ta suspilno-politychni rukhy, 13-23. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

6. Buzun, O.V. (2010). Istoriia Ostershchyny (narysy istorii). Chernihiv: Siverianskyi litopys. [in Ukrainian].

7. Chlapowski, K. (2017). StarostowieniegrodowiwKoronie: 1565-1795(Materiallyzrodlowe). Warszawa: Bellerive-sur-Allier. [in Polish].

8. Ihnatenko, I. (2019). Chernihivshchyna v Livonskii viini. Siverianskyi litopys, 1, 17-32. [in Ukrainian].

9. Kryvosheia, V. (2008). Kozatska elita v natsionalnii revoliutsii seredyny XVII st. (Hetmanat Yuriia Khmelnytskoho). Naukovi zapyskyInstytutupolitychnykh ietnonatsionalnykhdoslidzhen im. I.F.Kurasa NAN Ukrainy, 39, 7-36. [in Ukrainian].

10. Kulakovskyi, P. (2006). Chernihovo-Sivershchyna uskladiRechiPospolytoi: 1618-1648. Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].

11. Litvin, H. (2016). Znarodu ruskoho:ShliakhtaKyivshchyny, VolynitaBratslavshchyny (1569-1648). Kyiv: Dukh i litera. [in Ukrainian].

12. Litwin, H. (2000). Naplywszlachtypolskiejna Ukrainз 1569-1648. Warszawa: Wydawnictwo naukowe Semper. [in Polish].

13. Odnorozhenko, O. (2012). Shliakhetska heraldyka kyivskoi zemli XV pershoi polovyny XVII st. za arkhivnymy dzherelamy ta materialamy sfrahistychnoi kolektsii muzeiu Sheremetievykh. Sfrahistychnyishchorichnyk,II, 99-185. [in Ukrainian].

14. Pyrih, P., Konoplia, Yu. (2017). Z istorii sela Karpylivky na Kozelechchyni. Siverianskyi litopys, 3, 27-38. [in Ukrainian].

15. Yakovenko, N.M. (2008). Ukrainska shliakhta z kintsia XIV do seredyny XVIIst. (Volyn і Tsentralna Ukraina). Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.