Засоби протидії руйнівній інформаційній пропаганді в сучасних вітчизняних реаліях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Засоби протидії руйнівній інформаційній пропаганді в сучасних вітчизняних реаліях

Валентина Медведева, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Київ

У статті досліджується сучасний стан інформаційної безпеки та захист національного інформаційного простору України від негативної інформаційної агресії. Акцентується увага на протистоянні інформаційній агресії Російської Федерації в українському інформаційному просторі, у якому РФ застосовує у війні з Україною свою небезпечну зброю масового ураження великої потужності - інформаційну. Аналізується запровадження дієвих засобів протидії негативним інформаційним впливам та питання, пов'язані з пошуком нових спрямувань захисту інформаційного простору в сучасних вітчизняних реаліях.

Ключові слова: інформаційний простір, інформаційна безпека України, інформаційна агресія, державна інформаційна політика, інформаційні загрози, пропаганда.

Valentyna Medvedeva,

PhD (History), Senior Researcher,

V I. Vernadsky National Library of Ukraine , Kyiv

Ways to Counteract Destructive Information Propaganda in Modern Ukraine Realities

The article examines the current state of information security and protection of the national information space of Ukraine against information aggression.

Attention is drawn to the course of the hybrid war which the Russian Federation wages against the Ukrainian state, during which the Kremlin, through the media under Russian control, continually disseminates in the Ukrainian information space its narratives called to demoralize Ukrainian public in order to break its will to resist aggression.

Attention is paid to the confrontation caused by the information aggression of the Russian Federation in the Ukrainian information space, in which Russia uses in the war with Ukraine and the world its latest weapon of mass destruction of great power - information.

The negative informational influence which the Russian Federation makes on various social groups through various communication channels, and conducted with the help of fakes, distortion of facts, statements of pseudo-experts, which fit into a single concept of distortion and interpretation of phenomena, events and tendencies, is considered. Constant manipulation of public opinion concerns not only the military-political or economic plane, it touches almost all spheres of society. All this is done in order to find breaking points of public opinion and to polarize society around any problem, which makes a space for misinformation and subsequent negative information manipulation.

Attention is paid to the development of operational means to counteract the Kremlin's misinformation aggression as one of the main components of the current hybrid war in the context of strengthening information security, protecting the national information space of the state.

The introduction of mechanisms to counteract negative information flows and the need to consolidate international efforts are analyzed. Relevant recommendations for improving the country's information security protection system are reviewed and characterized.

Keywords: information space, information security of Ukraine, information aggression, state information policy, information threats, propaganda.

Вступ

За останні роки російсько-український конфлікт набув глибинного й довгострокового характеру і призвів до кардинальних змін у відносинах між Україною та Росією. Російська Федерація все більше намагається втрутитися в інформаційний простір України, порушує кібербезпеку та вдається до політичних і технологічних маніпуляцій.

Агресор локально запроваджує спеціальні операції, додаткові інструменти негативного впливу на суспільство. Активна фаза гібридної війни Росії проти України з використанням засобів збройного насилля триває вже не перший рік, а використання нею економічних, політичних, інформаційних та інших важелів у процесі підготовки до агресії значно довше. Отже, на сьогодні дуже важливо розуміти, що відбувається в інформаційному середовищі.

Проблемою забезпечення інформаційної безпеки держави та протидії інформаційної агресії займається багато дослідників. Зокрема, значну увагу у своїх наукових працях із цієї тематики присвятили такі дослідники як: В. Горбулін, Г. Пєвцов, Г. Почепцов, О. Зозуля, С. Гнатюк, Д. Дубов, В. Горовий, Т. Савчук, М. Хилько та ін.

Метою цієї статті є дослідження засобів протидії руйнівній інформаційній пропаганді у вітчизняному інфопросторі.

Доводиться констатувати, що на сьогодні майже всі прийоми й підходи, адаптовані до сучасності з використанням досягнень науково-технічного прогресу, тією чи іншою мірою використовуються російською спецпропагандою в гібридній війні проти Української держави.

Усвідомлення небезпеки змусило говорити вголос про російський негативний вплив на політичну ситуацію, виборчі кампанії, про кібератаки й величезні ботоферми для впливу в соцмережах. І шукати негайно протидії, у тому числі й шляхом законодавчих і регуляторних новацій.

Отже, на сьогодні більш ґрунтовного опрацьовування заслуговує дослідження питання вироблення оперативних засобів протидії кремлівській дезінформаційній агресії як одній з головних складових нинішньої «гібридної війни» у контексті зміцнення інформаційної безпеки, захисту національного інформаційного простору держави. інформаційний безпека агресія протидія

Слід зауважити, що в ході агресивної гібридної війни, яку веде Російська Федерація проти України, Кремль через підконтрольні медіа постійно поширює в український інформаційний простір свої наративи, які деморалізують суспільство з метою зломити його волю до супротиву агресії.

Водночас негативний інформаційний вплив на різноманітні соціальні групи через різні канали комунікації ведеться за допомогою фейків, перекручування фактів, висловлень псевдоекспертів, які укладаються в єдиний концепт викривлення й інтерпретації явищ, подій та тенденцій.

Постійна маніпуляція суспільною думкою стосується не тільки військово-політичної чи економічної площини, вона торкається майже всіх сфер життя суспільства. Все це робиться для того, щоб знайти «точки зламу» громадської думки та поляризувати суспільство довкола будь-якої проблеми, що дає вільний простір для дезінформації та наступних негативних маніпуляцій.

За словами ексзаступника міністра цифрової трансформації Л. Раб- чинської, Українській державі доводиться регулярно вести гібридну, асиметричну та кібернетичну війну, у якій Російська Федерація систематично здійснює кібератаки та негативні інформаційні впливи на критичну інфраструктуру України. При цьому напади становлять складні нові виклики, які потребують від України швидкого реагування, розгортання ефективних контрзаходів та створення нових засобів захисту від майбутніх гібридних загроз.

На думку Л. Рабчинської, Україні необхідно:

- укріпити законодавчі та регуляторні угоди, що дають право убезпечити більш продуктивний обмін навиками та важливою інформацією в різних секторах;

- заснувати надійну платформу для обміну украй необхідною інформацією;

- убезпечити стабільне уведення іноваційних кібертехнологій;

- вчити спеціалістів та розкрити здібність високообдарованих кваліфікованих фахівців із кібербезпеки;

- підтримувати українських підприємців у сфері кібербезпеки тощо.

Здійснення таких заходів дасть змогу Українській державі стати більш непорушною до кібератак та більш впевнено обороняти критичні об'єкти інфраструктури [1].

Як заявляє керівник Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки І. Соловей, на сьогодні стратегічні комунікації є основним інструментом протидії гібридним загрозам. Оскільки зовнішня агресія може мати не тільки військовий характер, а бути й економічною, інформаційною, культурною [2].

У свою чергу заступник директора Центру національної безпеки та комунікації при секретаріаті Прем'єр-міністра Великої Британії Г Колліс зазначає, що застосування з певною метою стратегічних комунікацій посприяє збудувати стриманість до гібридних загроз. За його словами, необхідно зміцнювати захист від кібератак, передусім на органи влади й державні установи.

На думку Г. Колліса, щоб протистояти негативним інформаційним операціям РФ, Українська держава має діяти за такими стратегічними напрямами як:

- негайно потрібно розробити систему з прояву негативного інформаційного впливу;

- обов' язково потурбуватися про середовище, у якому може більш розкритися дезінформація. У цьому випадку допоможуть незалежні ЗМІ, при цьому цей сектор вкрай необхідно зміцнювати;

- постійно працювати з особистою аудиторією;

- повсякденно піднімати медіаграмотність українських громадян [3].

У свою чергу експерти з інформаційної безпеки підкреслюють, що сьогодні РФ продовжує ще більш активніше використовувати проти України різноманітні інформаційно-пропагандистські методи, економічні й енергетичні важелі, втручаючись у внутрішньополітичне життя країни. Відбувається стимулювання мовних, міжетнічних і міжконфесійних конфліктів, історичних маніпуляцій та інших засобів тиску на слабкі місця Української держави.

При цьому навіть на міжнародному рівні фіксуються численні випадки масових кампаній з дезінформації, цілеспрямовані на підрив безпеки, громадського порядку та мирних демократичних процесів. Водночас, наголошують експерти, разом з розробкою ефективних інструментів для захисту демократії від інформаційної зброї, надзвичайно необхідним є збереження свободи слова та свободи засобів масової інформації [4].

Як зазначає доктор юридичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин, міжнародної інформації та безпеки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна В. Кононенко, проблеми міжнародної інформаційної безпеки є частиною загальної міжнародної безпеки і визначається як стан міжнародних відносин, що виключає порушення світової стабільності і створення загрози безпеці держав і світової спільноти в інформаційному просторі [5].

На думку В. Кононенка, інформаційні загрози є новим викликом міжнародній безпеці. Для оперативної, продуктивної протидії міжнародному співтовариству потрібно пристосуватись до сьогоднішніх новітніх реалій.

По-перше, засновуються міжнародні організації для співдружності держав у здобутку чітких цілей. По-друге, міжнародним організаціям потрібно інтегруватись, змінюючи свою політику у сфері інформаційної безпеки. По-третє, здійснюється адаптація міжнародних організацій до нових гібридних загроз за двома відповідними напрямами:

- трансформація структури самої міжнародної організації;

- трансформація політики безпеки міжнародних організацій.

При цьому трансформацію політики безпеки міжнародних організацій можна розділити на:

- внутрішню, що передбачає довершення їх цілей діяльності;

- зовнішню, що передбачає тісну співпрацю з регіональними організаціями, відомствами та урядами держав у сфері інформаційної безпеки [5].

За словами науковця, захищаючи свої інформаційні інтереси, кожна держава має постійно дбати про інформаційну безпеку. «Цього ж потребує і зміцнення української державності. Збалансована державна інформаційна політика України повинна формуватися як складова її національної безпеки та частина соціально-економічної політики, виходячи з пріоритетності національних інтересів та гібридних загроз», - підкреслює В. Кононенко [5].

Сьогоднішня російська пропаганда повною мірою опирається на можливості сучасного інформаційного середовища. Російська Федерація скористалася технологіями та наявними засобами масової інформації, яких раніше не існувало.

На сьогодні інструменти інформаційної гібридної війни Росії, крім традиційного телебачення, радіо і підвладних путінському режиму ЗМІ, включають в себе тексти, відео, аудіо, зображення, котрі поширюються через інтернет, соціальні медіа, блоги і сайти та супутникове телебачення. Водночас залучаються до співпраці на платній основі «тролі», котрі залишають свої пости на дискусійних форумах, беруть участь в інтернет- чатах, а також залишають свої коментарі під статтями і в розділах новин.

Властивістю ведення такої інформаційної гібридної війни є можливість залучення великої кількості різноманітних інформаційних каналів. А також готовність часто анонімних поширювачів інформації перекручувати та вигадувати неіснуючі події, свідчення, чи удаватися до відкритої дезінформації [6].

Як зазначає політичний аналітик В. Каспрук, сучасна російська пропаганда має такі особливості рис як:

- швидка, оперативна, безперервна і повторювана подача інформації. Метою такої подачі є зомбування отримувача інформації та вироблення у нього прихильності до усього того, що подається;

- створена пропагандистська модель, яка покликана діяти на підсвідомість громадян, учиняючи безпосередній прямий вплив на об'єкт пропаганди шляхом подачі хитромудрої, заплутаної негативної інформації. Викликаючи при цьому зменшення можливості критичного аналізу отриманої інформації на правдивість і достовірність тощо [7].

Російська Федерація системно реалізовує стратегію інформаційної війни - деструктивний вплив. При цьому крайню форму цього впливу - інформаційний тероризм, який має на меті ліквідацію базоутворювальних суспільних значень, звичаїв, традицій, вірувань, а також продукування постійного хаосу, безладу, остраху тощо.

Помітну негативну роль у цій стратегії Кремля відіграє конструювання надуманих шизофреногенних гібридних концептів, призначенням яких є провокація незрозумілої паніки та агресії, масових психічних захворювань, різноманітних психічних травм і загальна деморалізація населення. На думку політичного експерта О. Мінакова, у такій ситуації дієва стратегія українського суспільства щодо протидії інформаційному тероризму Кремля має містити два базові напрями:

1) Забезпечення конструктивного міфодизайну всередині України.

Це означає посилення особистих поглядів, світоглядних та ціннісних пристосувань, пов'язаних з Європою і західною цивілізацією тощо.

2) Ігнорування інформаційно-терористичних атак Кремля.

Натомість продукування власних атак на інформаційний простір ворога та створення йому більших «проблем», які не дозволятимуть зосередитись на інформаційному терорі проти України [8].

На сьогодні інформаційна війна Росії проти України стала довгостроковим чинником негативного впливу на національну безпеку Української держави. Для того, щоб протистояти цьому інформаційному негативному впливу необхідно:

- сформулювати ефективну концепцію інформаційної безпеки;

- оперативно спростовувати російську неправдиву інформацію українськими засобами масової інформації;

- продовжувати роботу щодо припинення діяльності проросійських телеканалів та радіо, виходу друкованої антиукраїнської продукції;

- висвітлювати роботу державних інституцій у максимально прозорому режимі;

- постійно підвищувати медіаграмотність українського суспільства тощо [9].

У свою чергу політолог А. Біденко зазначає, що захист безпеки Української держави в інформаційній сфері є одним із пріоритетів державної політики країни. Він підкреслює, що в умовах військової агресії проти України особливо важливим є впровадження дієвих засобів протидії негативним інформаційним впливам з боку РФ.

При цьому важливу значущість мають такі особливо нагальні питання як:

- захист національного інформаційного простору країни;

- формування системи кібернетичної безпеки Української держави;

- міжнародна взаємодія у галузі забезпечення інформаційної безпеки країни;

- покращення вітчизняного законодавства у сфері охорони державної таємниці та службової інформації;

- першочергові пріоритети розвитку законодавства України у сфері охорони державної таємниці і службової інформації;

- удосконалення значущості вищої освіти фахівців з інформаційної безпеки держави тощо [10].

Як зауважує доктор філософії (PhD) в галузі права О. Зозуля, для вироблення ефективних засобів протидії негативним інформаційним загрозам важливо проаналізувати потреби суспільства, якій інформації вони віддають більше переваги, з яких джерел, еталони достовірності, який це має вплив на свідомість громадян, як суспільство ставиться до медіа, урядових інституцій тощо [11].

За словами науковця, щоб вистояти в таких умовах перед дезінформацією та маніпуляціями, яка розповсюджується за допомогою соціальних мереж та інших комунікаційних каналів, кожній державі необхідна консолідація, довіра до влади, а з боку держави широкомасштабна інформаційна політика швидкого реагування із застосуванням сучасних новітніх технологій [11].

На думку доктора історичних наук В. Горового, особливості мережевих форм спілкування є типовими для нинішнього етапу соціальних відносин у суспільстві, рівня інформаційних технологій та комп'ютерної грамотності у галузі інформаційних технологій сучасних учасників інформаційних обмінів [12].

Цей процес визначає потребу в зміцненні інформаційних зв'язків на ступені соціальних структур суспільства, що проступає у розвитку інформаційного співробітництва, такими як, між бібліотечними, архівними установами, у наукових, дослідних процесах та ін.

За словами В. Горового, з точки зору сучасного національного розвитку, утвердження в інформаційній сфері України соцмереж не тільки сприяє розвитку взаєморозуміння в суспільстві, обміну інформацією, що стимулює прогрес, загальносуспільній консолідації, зміцненню зв'язків у різноманітних сферах суспільної діяльності.

Поряд з цим новітні технології інформаційних обмінів формують і проблеми, такі як:

- непередбачуваний виток суспільно значущої інформації;

- недотримання прав на інтелектуальну власність;

- проникнення негативної інформації в інформаційний простір країни;

- розповсюдженням впливу маніпулятивних інформаційних технологій тощо [12].

Як констатує В. Горовий, все це повинно бути врахованим у майбутньому для національного розвитку, поліпшення суспільної інтеграції, що визначає перевагу національних інтересів. Це насамперед розкривається в умовах збільшуваності викликів глобалізації, приміром у галузі негативних інформаційних впливів, ознак очевидної інформаційної агресії в національний інфопростір держави [12].

Отже, на сьогодні для побудови стійких та ефективних безпекових засобів у протистоянні найсучаснішим і цілеспрямованим атакам в інформаційному просторі необхідно розширювати засоби протидії негативним інформаційним загрозам, формувати комплексні стратегічні підходи у протидії російській гібридній агресії, створювати гнучкі та ефективні засоби реагування, зміцнювати єдність європейських країн у протистоянні зовнішнім загрозам.

Ефективно протидіяти інформаційним загрозам у нинішніх умовах може лише добре організована державна система забезпечення інформаційної безпеки, що повинна здійснюватися при цілковитій взаємодії всіх державних органів. Українська держава вже сьогодні докладає максимум зусиль на національному рівні для безпеки та захисту інфопростору країни.

Список бібліографічних посилань

1. Кібербезпека: Україна може стати джерелом рішень світового рівня. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/kiberbezpeka-ukray- ina-mozhe-stati-dzherelom-rishen-svitovogo-rivnya

2. Керівник Центру інформбезпеки: Стратегічні комунікації - важливий елемент національної безпеки. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform. ua/rubric-polytics/3365479-kerivnik-centru-informbezpeki-strategicni- komunikacii-vazlivij-element-nacionalnoi-bezpeki.html

3. Україна має протидіяти інформатакам РФ за трьома напрямками - британський урядовець. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/ rubric-polytics/3364696-ukraina-mae-protidiati-informatakam-rf-za-troma- napramkami-britanskij-uradovec.html

4. У Харкові журналісти і громадськість вчаться протидіяти гібридній війні. Державний комітет телебачення і радіомовлення України. URL: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=159367

5. Кононенко В. Політика міжнародних організацій з питань інформаційної безпеки. Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. URL: http://visnyk-pravo. uzhnu.edu.ua/article/view/242834

6. Гібридна війна як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Дзеркало тижня, Україна. URL: https://zn.ua/ukr/internal/ gibridna-viyna-yak-klyuchoviy-instrument-rosiyskoyi-geostrategiyi- revanshu-_.html

7. Каспрук В. Режим В. Путіна впаде, якщо з-під нього вибити творців фейків. Високий Замок. URL: https://wz.lviv.ua/blogs/394699-rezhym-putin- a-vpade-iakshcho-z-pid-noho-vybyty-tvortsiv-feikiv

8. Мінаков О. Інформаційний тероризм Кремля і відповідь України: потрібно діяти у двох напрямках. Радіо Свобода. URL: https://www.radios- voboda.org/a/29649171.html

9. Завдання інформаційної війни Росії проти України. Свобода. URL: https://svoboda-news.com/svwp/

10. МІП: У Києві пройшла конференція з інформаційної безпеки держави. Міністерство інформаційної політики. URL: https://mip.gov.ua/ news/3007.html

11. Зозуля О. Фейк як інструмент інформаційної війни. Юридична Газета. URL: http://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/feyk-yak-i- nstrument-informaciynoyi-viyni.html

12. Горовий В. Інформаційні комунікації в еволюції національного інформаційного простору. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. 2015. Вип. 41. С. 26-38.

References

1. Kiberbezpeka: Ukrayina mozhe staty dzherelom rishen svitovoho rivnya [Cybersecurity: Ukraine can become a source of world-class solutions]. Uryadovyy portal - Government Gateway [in Ukrainian]. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/news/kiberbezpeka-ukrayina-mozhe-stati-dzhere- lom-rishen-svitovogo-rivnya

2. Kerivnyk Tsentru informbezpeky: Stratehichni komunikatsiyi - vazhlyvyy element natsionalnoyi bezpeky [Head of the Center for Information Security: Strategic communications is an important element of national security]. Ukrinform - Ukrinform [in Ukrainian]. Retrieved from https:// www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3365479-kerivmk-centru-informbezpeki- strategicni-komunikacii-vazlivij-element-nacionalnoi-bezpeki.html

3. Ukrayina maye protydiyaty informatakam RF za troma napryamkamy - brytanskyy uryadovets [Ukraine must counter Russia's information attacks in three areas: the British official]. Ukrinform - Ukrinform [in Ukrainian]. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3364696-ukraina- mae-protidiati-informatakam-rf-za-troma-napramkami-britanskij-uradovec. html

4. U Kharkovi zhurnalisty i hromadskist vchatsya protydiyaty hibrydniy viyni [In Kharkov, journalists and the public are learning to counter a hybrid war]. Derzhavnyy komitet telebachennya i radiomovlennya Ukrayiny - State Committee for Television and Radio Broadcasting of Ukraine [in Ukrainian], Retrieved from http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=159367

5. Kononenko, V. Polityka mizhnarodnykh orhanizatsiy z pytan informatsi- ynoyi bezpeky [Policy of international organizations on information security]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University [in Ukrainian]. Retrieved from http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/242834

6. Hibrydna viyna yak klyuchovyy instrument rosiyskoyi heostratehiyi revanshu [Hybrid war as a key tool in Russia's revenge geostrategy]. Dzerkalo tyzhnya, Ukrayina - Mirror of the Week, Ukraine [in Ukrainian]. Retrieved from https://enigma.ua/articles/gibridna-viyna-yak-klyuchoviy-instrument- rosiyskoi-geostrategii-revanshu

7. Kaspruk, V. Rezhym, V. Putina vpade, yakshcho z-pid noho vybyty tvortsiv feykiv [Putin's regime will fall if the creators of fake will be beat out from under its feet]. Vysokyy Zamok - High Castle [in Ukrainian]. Retrieved from https://wz.lviv.ua/blogs/394699-rezhym-putina-vpade-iakshcho-z-pid- noho-vybyty-tvortsiv-feikiv

8. Minakov, O. Informatsiynyy teroryzm Kremlya i vidpovid Ukrayiny: potribno diyaty u dvokh napryamkakh [Kremlin Information Terrorism and Ukraine's Response: There are two ways to act]. Radio Svoboda - Radio Liberty [in Ukrainian]. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/29649171.html

9. Zavdannya informatsiynoyi viyny Rosiyi proty Ukrayiny [The task of Russia's information war against Ukraine]. Svoboda - Freedom [in Ukrainian]. Retrieved from https://svoboda-news.com/svwp/

10. MIP: U Kyyevi proyshla konferentsiya z informatsiynoyi bezpeky derzhavy [MIP: The conference on state information security was held in Kyiv]. Ministerstvo informatsiynoyi polityky - Ministry of Information Policy [in Ukrainian]. Retrieved from https://mip.gov.ua/news/3007.html

11. Zozulya, O. Feyk yak instrument informatsiynoyi viyny [Fake as a tool of information warfare]. Yurydychna Hazeta - Legal Newspaper [in Ukrainian]. Retrieved from http://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/feyk-yak- instrument-informaciynoyi-viyni.html

12. Horovyi, V. (2015). Informatsiyni komunikatsiyi v evolyutsiyi natsionalnoho informatsiynoho prostoru [Information communications in the evolution of the national information space]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho - Transactions of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, 41, 26-38 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru