Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі УРСР 1924-1940 рр.: історіографія

The article aims to study and characterize the scientific works of domestic and foreign historians dedicated to the Moldavian Autonomous Soviet Socialist Republic - a nation-state entity that existed as part of the Ukrainian Soviet Socialist Republic during 1924-1940. The research methodology is based on the general research principles of historicism, objectivity, scientificity, and special historical methods of historiographical, logical, and source analysis, as well as narrative and problem-chronological. The scientific novelty of the work is that it conducted a comprehensive study of the scientific achievements of Ukrainian and Moldovan scientists' problems related to the formation, features of socio-economic and ethno-national development, as well as the liquidation of the Autonomous Republic of Moldova. Conclusions. The historiography of the chosen problem can be divided into several main periods. The first of them is the work of Soviet researchers. Based on the methodological principles they used, it can be noted that the subject of their research was the historical preconditions for the formation of the Republic and its success in socialist construction. Considerable attention in their works is paid to national and cultural construction, development of education, and culture. The second period covers the works of modern Ukrainian scientists. In the early 1990s, favourable conditions were created for an objective study of the previously unknown and hidden pages of the history of MASSR. This applies primarily to the study of the real reasons for its creation, ethnic composition, mass repressions of the interwar period, as well as foreign policy preconditions for the liquidation of the Autonomous Republic in 1940. The third stage includes the scientific work of historians of Moldova. Its characteristic feature is the study of state-building processes that took place in the Republic and their impact on the formation of the national consciousness of the Moldovan population. To the fourth, we tend to include the works of researchers of the Pridnestrovian Moldavian Republic. They actively study the local lore problems of the history of MASSR and the history of individual settlements in the region. The methodological principles they use give grounds to consider them part of pro-Russian and openly anti-Moldovan historiography.

Key words: MASSR, historiography, source studies, historiographical concept, scientific school, national politics, interethnic relations, political struggle.

Постановка проблеми

У 2024 р. виповниться 100 років з часу утворення на лівобережжі Дністра Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, що перебувала у складі УРСР протягом 1924-1940 рр. Утворення Молдавської АРСР на території, де завжди переважало українське населення, зумовлювалось не інтересами місцевих молдован, а бажанням приєднати Бессарабію до складу СРСР і поширити ідеї більшовицької революції на Південь Європи. Ліквідація Автономної Республіки у 1940 р. та приєднання невеликої частини її території до новоствореної МРСР призвело у кінці 1980-х рр. до виникнення Придністровської проблеми, яка у сучасних умовах створює реальну загрозу суверенітету та незалежності України і залишається далекою до свого вирішення. Не зважаючи на наявність певної кількості праць вітчизняних на зарубіжних дослідників вказаної проблеми, історія Молдавської Автономної Республіки і сьогодні залишається маловідомою сторінкою національно-територіального будівництва та україно-молдовських взаємин у міжвоєнний період і викликає значний науковий інтерес.

Аналіз джерел та останніх досліджень

Головними джерелами для нашого аналізу були опубліковані документи і матеріали. Однак, варто зауважити про те, що дослідник історії Молдавської Автономної Республіки може використати вкрай мало опублікованих документальних джерел. У різний час було видано лише два невеликі за обсягом збірники документів [Сборник документов, 1964; Сборник официальных..., 1993]. Найбільш цікавим із них є документальне видання «Начало большого пути. Сборник документов и материалов к 40летию образования МАССР», що був виданий у 1964 р. Книга містить близько п'ятидесяти ідеологічно витриманих документів переважно постанови та рішення вищих органів більшовицької партії та органів державної влади, що стосувалися утворення Автономної Республіки [Сборник документов, 1964].

Першу спробу дослідити історіографію вказаної проблеми здійснили на початку у 1970-х рр. історики Молдови [Мохов, 1973]. Окремі аспекти історіографії політичного та етнокультурного розвитку МАРСР розглядаються у дослідженні О. Рафальського [Рафальский, 2000]. Актуальні проблеми утворення Автономної Республіки в сучасній молдовській історіографії досліджуються у науковій розвідці О. Галущенко [Галущенко, 2003]. Особливий інтерес викликає дисертаційне дослідження Ю. Бабюха, що містить характеристику надбань вітчизняної та зарубіжної історіографії обраної нами теми [Бабюх, 2012]. Однак вказані праці торкаються лише невеликого кола проблем історії Молдавської Автономної Республіки, що охоплюють передумови та політичні процеси її утворення. Цим і зумовлена актуальність теми дослідження.

Мета статті

Автори публікації ставлять за мету дати характеристику найважливіших праць українських та зарубіжних істориків, у яких досліджуються політичні передумови, а також основні етапи та наслідки утворення Молдавської Автономної Республіки, особливості її соціально-економічного, політичного та етнокультурного розвитку у складі УРСР.

Виклад основного матеріалу

Першими розпочали дослідження історії Автономної Республіки в період її існування партійні та радянські керівники УРСР та МАРСР - І. Криворуков, Н. Черлюнчакевич та ін. У їхніх пропагандистських публікаціях визначено основні цілі та завдання утворення Молдавської Автономної Республіки - бути державним утворенням, до якого невдовзі мають приєднатися молдовани Бессарабії. Особливо цікавим є дослідження секретаря Одеського обкому більшовицької партії Н. Черлюнчакевича, у якому автор характеризує чисельність та національний складу населення Придністров'я. За його даними, загальна кількість населення МАРСР на час її створення складала 538 151 особу. Із них молдован -184919 осіб або лише 34,3% населення Республіки [Криворуков, 1933; Черлюнчакевич, 1925].

Окремі проблеми національної політики та міжнаціональних відносин на території лівобережного Придністров'я досліджуються у працях А. Буценка, А. Хоменка та В. Дембо [Буценко, 1928; Хоменко, 1929; Дембо, 1930]. Вказані автори значну увагу приділяють розвитку освіти серед молдовського населення Республіки та створенню у Тирасполі 1929 р. учительського інституту. Національно-культурному будівництву в Автономній Республіці присвячена також публікація Л. Печеної [Печена, 1931]. У ній упереджено та тенденційно дано порівняльну характеристику культурного розвитку МАРСР та Бессарабії, що перебувала у складі Румунії. Наведена автором інформація про успіхи у справі освіти та культури Автономної Республіки носить відверто пропагандистський характер, а тому її цінність викликає у сучасних дослідників певні сумніви.

На початку 1930-х рр. інтерес до вивчення історії Автономної Республіки послабився. Це зумовлювалося тим, що у 1934 р. було встановлено дипломатичні відносини між СРСР та Румунією, а тому приєднання Бессарабії до Радянського Союзу було на деякий час відкладено. У 40-х рр. XX ст. з'явилося кілька невеликих за обсягом і значенням наукових розвідок із вказаної проблеми. Із них нашу увагу привернула праця А. Дольника [Дольник, 1945]. У ній подано характеристику економічного та політичного становища Бессарабії у складі Румунії у 1918-1940 рр. Однак автор акцентує увагу на радянсько-румунських взаєминах як головному зовнішньополітичному фактору, що призвів до утворення МАРСР.

Окремі питання пов'язані із утворенням Автономної Республіки знайшли своє відображення у монографії Ф. Омельчука [Омельчук, 1950]. Нашу увагу. Зокрема, привернув її розділ «Політичні та економічні передумови утворення Молдавської АРСР», в якому глибоко характеризується соціально-економічне та політичне становище Придністров'я на початку 1920х рр.

Дослідження історії МАРСР значно активізувалися на початку 1970-х років, напередодні святкування 50-річчя утворення Автономної Республіки. Значне коло питань щодо передумов, підготовки та утворення Молдавської Автономної Республіки знайшли своє відображення у працях молдовських істориків. Зокрема у дослідженні С. Афтенюка, що охоплює період 19171941 рр., характеризуються політичні фактори утворення Республіки [Афтенюк, 1971]. О. Лазарєв пов'язує утворення МАРСР із необхідністю посилення революційного руху в Бессарабії та приєднанню її території до СРСР [Лазарев, 1985]. Найбільшу цінність із доробку істориків Молдови складає монографія А. Репіди. Вперше у радянській історіографії автор провів комплексне дослідження внутрішніх та зовнішніх факторів утворення Автономної Республіки, глибоко проаналізував доступні на той час історичні джерела, зокрема рішення Політбюро ЦК РКП(б), що були визначальними при обранні місця й форми державності молдован України. У праці вперше міститься історіографічна довідка, у якій з позиції радянської історіографії характеризуються праці дослідників історії Молдавської Автономної Республіки [Репида, 1974].

Дослідженням історії Придністров'я напередодні утворення МАРСР активно займалася З. Іванова [Иванова, 1979; 1984]. В її працях глибоко проаналізовано соціально-економічне та політичне становище Придністров'я у підготовчий період утворення Автономної Республіки, дано характеристику національного складу населення регіону. Використовуючи матеріали перепису населення 1926 р., автор приходить до висновку, що на території Придністров'я, у період виникнення Республіки, українці складали 35%, молдовани - 25%, росіяни - 16%, євреї - 8% населення. Характеризуючи джерельну базу дослідження, З. Іванова зазначає, що значна її частина загинула в період Другої світової війни, а часті адміністративні зміни, що відбувалися в Придністров'ї у 1920-х рр., ускладнюють можливості зібрати об'єктивні статистичні дані.

Окремі проблеми державного будівництва на початковому етапі існування МАРСР досліджуються у колективній праці А. Сурилова та Н. Стратулата [Сурилов, 1967]. У монографії С. Брисякіна та М. Ситника історія Автономної Республіки подається через призму міжнародних відносин та зовнішньої політика СРСР у 1920 - початку 1940-х рр. та їх вплив на утворення влітку 1940 р. МАРСР [Брысякин, 1969]. У праці Б. Візера, з позицій радянської історіографії, подано характеристику радянського будівництва на території Придністров'я у період утворення Автономної Республіки та показано політику коренізації, що активно проводилася серед молдован регіону [Визер, 1977].

З істориків Республіки Молдови варто відзначити також монографію Ф. Левензона, в якій досліджується «Бессарабське питання» в радянсько-румунських взаєминах та його вплив на утворення Автономної Республіки [Левинзон, 1974]. Значну увагу автор приділяє характеристиці діяльності «Товариства Бессарабців», відділення якого було утворено в багатьох країнах світу. Окремі аспекти діяльності рад різних рівнів Придністров'я в період утворення Республіки досліджуються у праці А. Романа [Роман, 1985].

Із українських істориків важливі питання історії МАРСР досліджував у цей час В. Лисенко [Лисенко, 1974]. У його публікаціях утворення Автономної Республіки характеризується як результат «мудрої національної політики комуністичної партії», автор намагається показати її утворення як наслідок волевиявлення молдовського народу Придністров'я, якого насправді не було, а національний рух молдован так і не сформувався. Однак варто відзначити й деякі позитивні сторони досліджень В. Лисенка. У його публікаціях вперше введено в науковий обіг значну кількість раніше невідомих джерел - документів Державних архівів України Росії та Молдови, подано цікаву історіографічну довідку. На особливу увагу заслуговує характеристика дискусії, що розгорнулася у керівництві більшовицької партії щодо форми та місця утворення Автономної Республіки. При цьому автор вперше використав як джерело листування між двома ініціаторами утворення республіки Г. Котовським та М. Фрунзе.

Відомий радянський історик, архівіст та лінгвіст В. Шишмарьов [Шишмарев, 1975]. у своїй ґрунтовній праці, виданій у 1975 р., подає цікаву історичну довідку україно-молдовських взаємин на Півдні України, характеризує етнічний склад населення та його вплив на формування території Молдавської Автономної Республіки. Цінність його роботи зумовлюється тим, що він широко використовував архівні матеріали, які були втрачені в період німецькорадянської війни.

У радянській історіографії 1970-1980-х рр. робились окремі спроби дослідити розвиток промисловості та сільського господарства Молдавської Автономної Республіки. Зокрема, у невеликій науковій розвідці І. Моісєєва [Моисеев, 1977] характеризується створення матеріально-технічної бази сільського господарства Республіки та формування мережі МТС. На увагу дослідника вказаної проблеми заслуговує цікава за змістом праця В. Шем'якова [Шем'яков, 1969] в якій розкриваються основні етапи проведення культурних перетворень в МАРСР, зокрема розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва.

Окремі проблеми історії Молдавської Автономної Республіки досліджують науковці та краєзнавці самопроголошеної і ніким не визнаної Придністровської Молдавської Республіки. Методологічні підходи, якими вони керуються, дають підстави авторам віднести їх праці до радянської історіографії. У публікації Б. Бомешко [Бомешко, 1996] характеризуються політичні передумови утворення Автономної Республіки. Колективна монографія Н. Бабілунги та Б. Бомешка [Бабилунга, Бомешко 1998] присвячена характеристиці історичних коренів виникнення сучасної проблеми Придністров'я. На думку авторів, саме утворення МАРСР на території де молдовське населення не складало більшості заклало глибинні етнополітичні передумови виникнення Придністровської проблеми [Бабилунга, Бомешко 2003]. У жовтні 2004 р. в Тирасполі відбулася Міжнародна конференція «Приднестровская государственность: история и современность (К 80-летию образования МАССР)». У матеріалах конференції [Сборник материалов, 2004] досліджуються різноманітні аспекти утворення та діяльності Автономної Республіки. Значне місце історії МАРСР відводиться у багатотомному виданні з історії Придністровської Молдавської Республіки [История Приднестровской..., 1996].

Після розпаду СРСР та утворення на його території незалежних держав виникли передумови для об'єктивного дослідження історії Молдавської Автономної Республіки. Першими таку спробу здійснили В. Боєчко, О. Ганжа та Б. Захарчук [Боєчко, Ганжа, Захарчук 1994]. Їх дослідження присвячено адміністративним змінам, що відбулися у Придністров'ї в період утворення Молдавської Автономної Республіки та становленню адміністративного кордону між УРСР та МАРСР, який остаточно було визначено лише у 1926 р. Окремі аспекти україномолдовських взаємин в Автономній Республіці розглядаються у статті С. Гусєва та М. Цибенка [Гусєв, Цибенко 1992]. Монографія О. Данильченка [Данильченко, 1993] присвячена економічному та етнополітичному становищу етнічних груп Півдня України на початку 20-х рр. XX ст. Значна увага в ній приділяється характеристиці молдовського населення лівобережного Придністров'я та міжнаціональним відносинам у регіоні.

Цікавим сучасним дослідженням проблеми утворення МАРСР є стаття В. Боєчка [Боєчко, 1994]. Утворення Молдавської Автономної Республіки автор пов'язує із зовнішньою політикою СРСР, зокрема із розв'язанням «Бессарабського питання». За короткий проміжок часу дане питання тричі обговорювалось на засіданнях Політбюро ЦК КП(б)У - 8, 12 серпня та 4 вересня 1924 р. Як доречно вважає В. Боєчко, утворення МАРСР стало результатом тогочасної внутрішньої національно-державної політики більшовицької партії, що призвело до виникнення в середині 1920-х рр. цілої низки автономних республік, національних округів та автономних областей. Зовнішньополітичний чинник став визначальним у створенні Молдавської Автономної Республіки, законодавчому оформленні її статусу в межах УРСР. Водночас потреба розширення території Автономної Республіки до меж, які охоплювали усе Лівобережжя Дністра, зумовило об'єднання його частини з переважаючим українським населенням. За цих обставин більшість у новоутвореній Молдавській АРСР становили не молдовани, а українці. Однак молдовське населення лівобережжя Дністра дістало змогу мати свою національно-культурну автономію.

Монографія Л. Якубової [Якубова, 2000] присвячена дослідженню соціально-економічних та політичних процесів у середовищі національних меншин УРСР в 20-30 рр. XX ст. Вагоме місце у праці посідає характеристика соціальних трансформацій у середовищі молдовської національної меншини України в умовах втілення більшовицької програми коренізації, на зміну якої у 30-х рр. почала активно запроваджуватися політика русифікації національних меншин. На увагу дослідника вказаної проблеми заслуговує інформаційно насичена та змістовна публікація Т. Кияка [Кияк, 2002]. Автор подає широку історичну ретроспективу українсько-молдовських взаємин з найдавніших часів до початку XXI ст. Значну увагу в статті приділено подіям українсько-молдовських взаємин періоду утворення та існування МАРСР 1924-1940 рр. У науковій розвідці подано динаміку чисельності молдовського населення Автономної Республіки, досліджено взаємовідносини та взаємовпливи обох етносів у місцях їх спільного проживання.

Актуальні питання україно-молдовсько-румунських взаємин досліджуються у цікавій за змістом та постановкою проблем публікації відомого сучасного українського історика С. Кульчицького [Кульчицький, 2013]. Автор проводить цікаві історичні паралелі між МАРСР та сучасними відносинами між Республікою Молдовою та проросійською Придністровською Молдавською Республікою.

У публікації В. Орлика [Орлик, 2000] зроблено вдалу спробу дослідити найважливіші праці представників зарубіжної історіографії з історії молдовської національної меншини України 20-30-х рр. XX ст.

На увагу дослідника історії МАРСР заслуговують наукові розвідки В. Тучинського, С. Білоуса та Т. Фічори [Тучинський, 2016; 2007; Білоус, 2012; Фічора, 2010]. У них подається характеристика джерел та літератури, досліджуються соціально-економічні, демографічні та політичні процеси, що відбувалися в Республіці, а також події, пов'язані з її ліквідацією у 1940 р.

Окремі проблеми історії молдован Півдня України та Молдавської Автономної Республіки знайшли своє відображення у сучасних дисертаційних дослідженнях. Нашу увагу привернули зокрема дисертації В. Орляндського, І. Вишні та О. Садовніка [Орляндський, І992; Вишня, 2018; Садовнік, 2020]. Вказані автори в нових геополітичних реаліях критично оцінюють національну політику більшовицької партії в 1920-х рр. Виникнення МАРСР вони пов'язують із намаганням якомога швидше приєднати Бессарабію до СРСР. Значну увагу в роботах приділено історії Автономної Республіки у контексті сучасної проблеми Придністров'я.

Особливий інтерес у дослідника проблеми викликає дисертація Ю.Бабюха «Молдавська АРСР в складі УРСР: формування території та національний склад населення» [Бабюх, 2012]. Її автор зробив вдалу спробу дослідити причини, якими керувалися лідери більшовицької партії при створенні МАРСР, проаналізував основні принципи формування території Республіки та охарактеризував національні процеси, що відбувалися в Автономній Республіці у загальноукраїнському контексті.

Не можна залишити поза увагою і сучасні дослідження істориків Республіки Молдови. Із значної кількості публікацій з окресленої теми відзначимо праці О. Галущенка [Галущенко, 2001]. Особливий інтерес викликає його публікація «Утворення МАРСР: сучасний погляд історика» [Галущенко, 2014], в якій із залученням широкого кола раніше не відомих джерел показано справжню мету утворення Автономної Республіки у контексті національної політики більшовицької партії початку 1920-х рр. У наукових розвідках В. Іченка [Иченко, 2013; 2014] досліджується діяльність громадських організації в суспільно-політичному житті МАРСР, особливо у сфері ліквідації не писемності та формування мережі народної освіти. Монографія А. Стратієвського [Стратиевский, 2001] присв'ячена маловивченій сторінці історії Автономної Республіки - голодомору 1932-1933 рр. Цінність роботи зумовлюється тим, що автором широко використано раніше не доступні документи і матеріали Архіву громадсько-політичних організацій Республіки Молдови.

У монографії Л. Репіди [Репида, 2008] досліджуються головні віхи становлення державності молдовського народу, починаючи від створення Молдавського князівства і завершуючи проголошенням незалежності у 1991 р., а тому історія МАРСР розглядається у контексті молдовського національного державотворення. Автор розглядає Автономну Республіку як перехідний етап до утворення у 1940 р. МРСР. На увагу дослідника вказаної проблеми заслуговують також найновіші узагальнюючі публікації з історії Молдови [История Республики..., 2002; Стати..., 2014]. У них значне місце приділяється міжвоєнному періоду історії молдовського народу, коли територія Бессарабії перебувала у складі Румунії, а на лівобережжі Дністра існувало молдовське автономне утворення.

Історії україно-молдовських взаємин була присвячена Міжнародна науково-практична конференція, що відбулася в Одесі у 2003 р. У матеріалах конференції [Збірник наукових праць, 2003] значна увага приділяється міжнаціональним відносинам в МАРСР, зокрема у сфері освіти та культури.

Висновки

Підсумовуючи викладений у статті матеріал, зауважимо, що багато проблем історії МАРСР були предметом досліджень істориків як України, так і Молдови. Однак в оцінці подій радянська історіографія не була об'єктивною. Історики радянської доби не мали можливості використовувати значну кількість документальних джерел, що проливали світло на справжні причини утворення Автономної Республіки. У працях 1920-1980-х рр. зовсім не відображено головних епізодів боротьби у керівництві більшовицької партії та держави з питання утворення Республіки. Радянська історіографія свідомо завищувала чисельність молдаван лівобережного Придністров'я. Загальна орієнтація радянської історичної науки на висвітлення лише позитивних фактів післяжовтневої історії спричинила замовчування багатьох суперечливих питань, що мали місце в період утворення та існування МАРСР, зокрема голодомору 1932-1933 р. та масових репресій 1930-х рр.

Лише на початку 90-х рр. XX ст. виникли передумови для об'єктивного дослідження історії Молдавської Автономної Республіки. Проте сучасні дослідники основну увагу звертають на вивчення внутрішніх та зовнішніх передумов утворення Республіки. Багато важливих проблем соціально-економічного, політичного та етнокультурного розвитку МАРСР і досі залишаються поза увагою дослідників як України так і Молдови.

Джерела та література

1. Ассоциация ученых Молдовы им. Н. Милеску-Спэтару (2002). История Республики Молдова. С древнейших времен до наших дней (изд. 2-е, перераб. и доп.). Кишинёв: «ElanPoligraf», 360 с.

2. Афтенюк, С. Я. (1971). Ленинская национальная политика Коммунистической партии и образование советской госудаственности молдавского народа. Кишинев.

3. Бабилунга, Н.В, Бомешко, Б.Г. (1998). Приднестровский конфликт: исторические, демографические, политические аспекты. Тирасполь: РИО ПТУ, 87 с.

4. Бабилунга, Н. В., Бомешко Б. Г. (2003). Феномен Приднестровья. Тирасполь: РИО ПТУ, 336 с. Бабюх, Ю.А. (2012). Молдавська АРСР в складі УРСР: формування території та національний склад населення (1924-1940 рр.). (дис. канд. іст. наук). Київ: Інститут історії України НАН України, 219 с.

5. Білоус, С.В. (2012). Утворення Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки У Складі УРСР 1924 р.: причини і наслідки у контексті сучасної проблеми Придністров'я. Наукові записки Полтавського національного університету імені М.Короленка. Серія Історія та географія. Вип. 45. С. 27-35.

6. Боєчко, В.Д. (1994). Утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки і «Бессарабське питання». Проблеми історії України: факти, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. Київ. Вип. 3. С.25-32.

7. Боєчко, В. Д., Ганжа, О.І., Захарчук, Б.І. (1991). Формування державних кордонів України (1917-1940 рр.). Київ.

8. Бомешко, Б. Г. (1996). Образование Молдавской АССР. Тирасполь.

9. Брысякин, С., Сытник, М. (1969). Торжество исторической справедливости. 1918 и 1940 годы в судьбах молдавского народа. Кишинев.

10. Буценко, А. (1928). Радянське будівництво серед національних меншин УСРР. Харків.

11. Визер, Б. К. (1977). Советское строительство в левобережных районах Молдавии (19211924). Кишинев: Штиинца, 381 с.

12. Вишня, І. А. (2018). Українсько-молдовські відносини у 1991-2014 рр. Дис.... на здобуття наукового ступеня канд. істор. наук). Київ, 223 с.

13. Галущенко, О. О. (2003). Актуальные проблемы образования МАССР в современной историографии. Ежегодный исторический альманах Приднестровья. Тирасполь. 6. С.72-78. Галущенко, О. С. (2001). Население Молдавской АССР (1924-1940 гг.). Кишинёв: Тип. Акад. Наук, 48 с.

14. Галущенко, О. С. (2014). Образование Молдавской АССР: современный взгляд историка. Проблемы национальной стратегии. №5(26). С. 202-218.

15. Гусєв, С. О., Цибенко, М. М. (1992). З досвіду розв'язання національного питання на Півдні України (1920-1930 рр.). Український історичний журнал. № 2. С.45-57.

16. Данильченко, О. П. (1993). Етнічні групи Півдня України: економічне та соціально-політичне становище на початку 20-х рр. XX ст. Київ.

17. Дембо, В. (1930). Республіка без столиці. Харків.

18. Дольник, А. (1945). Бессарабия под властью румынских бояр (1918-1940 гг.). Москва.

19. Збірник наукових праць (2003). Українсько-молдавські відносини: минуле та сучасне. Збірник наукових праць VI Міжнародної наукової конференції. Одеса: Хвиля, 187 с.

20. Иванова, З. М. (1979). Левобережные районы Молдавии в 1918-1924 гг. Исторический очерк. Кишинев.

21. Иванова, З. М. (1984). Культурное строительство в левобережной Молдавии в первые годы Советской власти (1918-1924 гг.). Кишинев.

22. История Приднестровской Молдавской Республики (1996). В 2-х т. Тирасполь. Т.1.

23. Иченко, В. В. (2014). Роль общественных организаций в деле становления народного образования Молдавской АССР (1924-1927 гг.). Русин. 2. С. 285-295.

24. Иченко, В. В., Матвейчук, А. Е. (2013). Общественные организации Молдавской автономии в 1924-1926 гг. (этнический аспект). Русин. 3. С. 102-106.

25. Кияк, Т. (2002). Молдово-румуно-українські взаємини. Україна дипломатична. Вип. 2. Київ. С. 519-557.

26. Криворуков, І. (1933). На рубежі загарбаної землі. Дні боротьби за радянську Бессарабію. Харків.

27. Кульчицький, С. (2013). Румунія і Молдова: дві країни, одна нація. Інститут історії України. Вип. 7. С. 85-102.

28. Лазарев, А. М. (1985). Год 1940 - продолжение социалистической революции в Бессарабии. Кишинев.

29. Левензон, Ф. (1974). Молдавская советская государственность и бессарабский вопрос. Кишинев.

30. Лисенко, В. Г. (1974). Утворення і розвиток МАРСР у складі УРСР (1920-1940 рр.). Український історичний журнал. №. 9. С.46-54.

31. Лисенко, В. Г. (1974). Шляхом братерського єднання (До 50-річчя утворення Молдавської РСР). Київ.

32. Моисеев, И. К. (1977). Вклад рабочего класса в развитие материально-технической базы коллективных хозяйств Молдавской АССР (1933-1937 гг.). Известия АН МССР. №. 2. С.31-42.

33. Мохов, Н., Ролкер, Б., Царанов, В. (1973). История, археология, этнография Молдавской ССР.: Указатель советской литературы 1918-1968. Кишинев.

34. Омельчук, Ф. С. (1950). Развитие социалистической культуры Молдавской АССР. Кишинев. Орлик, В. (2000). Дослідження проблем суверенітету молдаван в Україні у 20-30-х роках ХХ ст. в зарубіжній історіографії. Етнічна історія народів Європи. Вип. 6. С. 46-50.

35. Орляндский, В. С. (1992). Национальные меншины Юга Украины в 20-е годы: социальнополитические аспекты проблемы (Дис.... канд. ист. наук.) Киев.

36. Печена, Л. (1931). Два табори - дві політики. Національно-культурне будівництво в АМСРР та становище в окупованій Бессарабії. Тирасполь.

37. Рафальський, О. О. (2000). Національні меншини України у XX ст. Історіографічний нарис. Київ.

38. Репида, Л. Е. (1974). Образование Молдавской АССР. Кишинев.

39. Репида, Л. Е. (2008). Суверенная Молдова: история и современность. Акад. наук Респ. Молдова. Ин-т культурного наследия. Центр этнологии. Кишинёв: Tipografia Centrala, 384 с. Роман, А. (1985). Власть трудящихся. Советы Молдавии в 1917-1941 гг. Кишинев.

40. Садовнік, О. В. (2020). Придністровський конфлікт в період 1988-2014 рр. Дис.... канд. іст. наук. Київ, 221 с.

41. Сборник документов (1964). Начало большого пути: Сборник документов и материалов к 40-летию образования МАССР и создания Коммунистической партии Молдавии.Кишинев, 1964;

42. Сборник материалов (2004). Приднестровская государственность: история и современность (К 80-летию образования МАССР). Тирасполь.

43. Сборник официальных документов (1993). Бессарабский вопрос и образование Приднестровской Молдавской Республики. Тирасполь.

44. Стати, В. (2014). История Молдовы (2-е, доп. и отред. изд.). Кишинёв: Arva Color, 482 с. Стратиевский, А. В. (2001). Голод 1932-1933 гг. в Молдавской АССР. Кишинёв: CETINI, 98 с. Сурилов, А., Стратулат, Н. (1967). О национально-государственном самоопределении молдавского народа. Кишинев.

45. Тучинський, В. А. (2007). Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки 1924-1940 рр. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 12. С.136-140.

46. Тучинський, В. А. (2016). Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі УСРР 1924-1940 рр.: до питання про історичні корені виникнення сучасної проблеми Придністров'я. Київські історичні студії. 1. С. 27-31.

47. Фічора, Т. І. (2010). Історична складова Придністровського конфлікту. Сумська старовина. 31. С. 50-61.

48. Хоменко, А. (1929). Національний склад людності УСРР. Харків.

49. Черлюнчакевич, Н. (1925). Национальный состав Советской Украины. Харьков.

50. Шемяков, В. М. (1969). Культурная революция в Советской Молдавии (1924-1940). Кишинев. Шишмарев, В. Ф. (1975). Романские поселения на Юге России. Ленинград.

51. Якубова, Л. (2000). Етнічні меншини УСРР у I половині 20-х рр. XX ст. Київ.

References

1. Aftenyuk, S. Ya. (1971). Leninskaya naczional'naya politika Kommunisticheskoj partii i obrazovanie sovetskoj gosudastvennosti moldavskogo naroda [Leninist national policy of the Communist Party and the formation of the Soviet statehood of the Moldovan people]. Kishinev. [In Russian].

2. Assocziacziya ucheny'kh Moldovy' im. N. Milesku-Spe'taru (2002). Istoriya Respubliki Moldova. S drevnejshikh vremen do nashikh dnej (izd. 2-e, pererab. i dop.) [ History of the Republic of Moldova. From ancient times to the present day (2nd ed., revised and added)]. Kishinyov: «Elan-Poligraf», 360 p. [In Russian].

3. Babilunga, N. V, Bomeshko, B. G. (1998). Pridnestrovskij konflikt: istoricheskie, demograficheskie, politicheskie aspekty [Transnistrian conflict: historical, demographic, political aspects]. Tiraspol': RIO PTU, 87 p. [In Russian].

4. Babilunga, N. V., Bomeshko, B. G. (2003). Fenomen Pridnestrov'ya [The phenomenon of Transnistria]. Tiraspol': RIO PTU, 336 p. [In Russian].

5. Babiukh, Yu. A. (2012). Moldavska ARSR v skladi URSR: formuvannia terytorii ta natsionalnyi sklad naselennia (1924-1940 rr.) [Moldavian Autonomous Soviet Socialist Republic as a part of the Ukrainian SSR: formation of the territory and national composition of the population (1924-1940)]. dys. kand. ist. nauk. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 219 p. [In Ukrainian].

6. Bilous, S. V. (2012). Utvorennia Moldavskoi Avtonomnoi Radianskoi Sotsialistychnoi Respubliky U Skladi URSR 1924 r.: Prychyny i naslidky u konteksti suchasnoi problemy Prydnistrovia [Establishment of the Moldavian Autonomous Soviet Socialist Republic As part of the USSR in 1924: Causes and consequences in the context of the current Transnistrian problem.]. Naukovi zapysky Poltavskoho natsionalnoho universytetu imeni M.Korolenka. Seriia Istoriia ta heohrafiia. Vyp. 45. P. 27-35. [In Ukrainian].

7. Boiechko, V. D. (1994). Utvorennia Moldavskoi Avtonomnoi Sotsialistychnoi Respubliky i «Bessarabske pytannia» [Formation of the Moldavian Autonomous Socialist Republic and the Bessarabian Question]. Problemy istorii Ukrainy: fakty, poshuky - Problems of Ukrainian history: facts, research. Mizhvidomchyi zbirnyk naukovykh prats. Kyiv. Vyp. 3. P.25-32. [In Ukrainian].