Промисловість і торгівля Києва другої половини ХІХ століття у виставковому проєкті "Шевченко мовою міста": наративи та образи
Аналіз галузей економіки Києва (цукрова, цегельна, керамічна, текстильна), які впливали на розвиток міста у часи індустріалізації та урбанізації. Застосування цифрових технологій у демонстрації економічного простору міста, його ролі у повсякденному житті.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.05.2023 |
| Размер файла | 3,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Промисловість і торгівля Києва другої половини ХІХ століття у виставковому проєкті «Шевченко мовою міста»: наративи та образи
Олег Магдич
Kyivan Industry and Trade in the second half of the 19th century through the lens of the Exhibition “Shevchenko in the language of city”: Texts and Images
Oleh Mahdych
The author explores how the development of industry and trade in Kyiv in the second half of the 19th century was visualised in the exhibition “Shevchenko in the language of the city” that took place at Taras Shevchenko National Museum from November 4 of 2020 through March 31 of 2021. Scholars addressed urban development in Ukraine on a number of occasions, especially in the Soviet times. Contemporary historians also tackled the issues related to the industry and trade of Ukrainian cities. However, there is still room for improvement as new challenges arise. Classic narrative strategies are not enough in the museum environment. Researchers and curators have to work together in order to develop a visual strategy for curatorial projects based on published and unpublished data and images. “Shevchenko in the language of the city” is a curatorial project aimed at visualising socio-economic life in Kyiv in the times of the great Ukrainian poet. Curators focused on sugar, brick, ceramic and textile industries as key to the Kyivan economy of the second half of the 19th century. They sought to demonstrate the spectrum of the Kyivan economy to museum visitors through a range of visual sources. The author analyses how maps, installations, and infographics were used for this purpose. He looks in particular at the map of sugar factories and infographics that visualise industrial development in Kyiv from 1848 through 1908. The author also examines the use of digital tools for recreating the economic space of Kyiv and its impact on everyday life.
Keywords: industry, exhibition, museum, reception, visualization, museum exposition, map, installation, trade, urbanization.
Промисловість і торгівля Києва другої половини ХІХ століття у виставковому проєкті «Шевченко мовою міста»: наративи та образи
У статті автор аналізує методики рецепції та візуалізації ролі промисловості та торгівлі в розвитку Києва другої половини XIX століття реалізовані працівниками Національного музею Тараса Шевченка в рамках виставкового проєкту «Шевченко мовою міста». Економічному розвитку українських міст у цей період присвячено значну кількість праць, особливо в радянські часи. Сучасна історіографія також не оминає цю проблему, особливо з появою нових методологічних підходів у дослідженні економічної історії. Однак зміни в способі сприйнятті інформації, поява нових форм та модифікація старих способів поширення та популяризації диктує необхідність формування нових методів демонстрації та оповіді про минуле. Одними з таких є виставки та музейні експозиції, оскільки це методики, які дозволяють проілюструвати соціально-економічний простір міста своєрідне економічне повсякдення, з яким щоденно зіштовхуються міські жителі.
У рамках виставкового проєкту куратори (Бойко І., Дубина Т., Зубар М., Магдич О., Сєдова Д., Чуприна Ю.) прагнули проаналізувати та візуалізувати ключові галузі економіки Києва (цукрова, цегельна, керамічна та текстильна), які впливали на розвиток міста у часи індустріалізації та урбанізації. Фактично бачимо спробу показати та пояснити для відвідувачів «економічний простір міста» XIX століття. Окрема увага приділена вивченню форм, застосованих для виконання цього завдання, карт-інсталяцій, інфографік, зокрема на прикладі карти цукрових заводів та інфографіки індустріального розвитку Києва з 1848 по 1908 роки. Автор аналізує потенціал методу історичної реконструкції (на прикладі таблиці курсу валют) у сучасних виставкових проєктах. Також у статті проаналізовано застосування цифрових технологій у відтворенні та демонстрації економічного простору Києва, його ролі та значення у повсякденному житті.
Ключові слова: промисловість, виставка, музей, рецепція, візуалізація, музейна експозиція, карта, інсталяція, торгівля, урбанізація
ХІХ століття - це час бурхливої урбанізації. Це час, коли вперше міське населення за кількістю починає перевищувати сільське. Звісно, це відбувається спочатку тільки в одній країні - у Великій Британії. Але саме у ХІХ столітті міста остаточно стають просторами, які формують тренди, акценти суспільного світового розвитку. Власне, ХІХ століття - це час, коли місто трансформується, перетворюючись із середньовічного - замкнутого у межах своїх стін, з кривими вуличками, з цеховим устроєм, з ремісниками на ринках, з середньовічним правом, побудованим на Магдебурзькому праві - на простір, відкритий для розвитку, розриваючи свої стіни (Від мурів до бульварів 2019, с. 4).
Однією з найважливіших ознак розвитку міста у XIX столітті стала індустріалізація. Промислова революція неабияк прискорила економічний розвиток міст, оскільки вони ставали прекрасними локаціями для побудови заводів та фабрик. Індустрія фактично стала європейським трендом. Так чи інакше усі європейські країни намагаються розвивати, а часто і будувати заново промисловість. Ще однією важливою галуззю економічного повсякдення була торгівля. Важлива економічна роль українських земель та зручне географічне розташування сприяло зростанню кількості міст, перетворенню їх на центри збуту сільськогосподарської та промислової продукції. Дослідження економічного розвитку українських міст в XIX столітті знайшло досить вагоме місце в українській історіографії, особливо в радянські часи, коли в історичній науці домінувала марксистська методологія Якщо говорити про ці, то варто відзначити, що як правило вони присвячені історії промисловості (Дерев'янкін 1960), або загальноекономічній проблематиці (Гуржій 1962) в дусі марксистського підходу. Особливу увагу приділялась становищу робітників та селян, їх побуту та загальній характеристиці економічного розвитку. При всіх недоліках даних робіт (заідеологізованість, надмірна увага до фактів), автори зібрали та проаналізували величезну кількість надзвичайно цінного емпіричного матеріалу.
Сучасна українська історіографія теж приділяє увагу цій проблематиці, причому як у традиційній дослідницькій формі. Варто зазначити, що певний час економічна історія була дещо відсунута іншими темами, що можна пов'язувати з своєрідним«перенасиченням» даною тематикою радянської історіографії.
Власне можна стверджувати, що у сучасній українській науці поступово відбувається набуття нових тем, методів та форм. Так все більш популярною стає історія бізнесу та підприємництва (Водотика 2018; Райнер 2000), дослідження біографій впливових підприємців. Дослідники прагнуть переосмислити роль індустріалізації та урбанізації для українських земель (Реєнт 2019 Від мурів до бульварів; Чорний 2007), сформувати нове бачення українського XIX століття (Реєнт 2003), розвитку окремих регіонів (Довжук 2009; Молчанов 2005).
Поступово з'являється все більше нових форм демонстрації результатів досліджень, зокрема з застосуванням мультимедійних технологій. Одним із таких є проект Центру міської історії «Київ гастрономічний» (Київ гастрономічний, 2018). Він дозволяє вивчати повсякденне життя киян початку ХХ століття. на основі інтерактивної мапи міста та візуалізованих у ній базах даних. Тематичний поділ матеріалів включає такі рубрики, як освіта, культурне життя, їжа, медицина і транспорт.
Музейна сфера дещо менше уваги приділяла цій проблематиці. Ця тематика присутня в експозиції Національного музею історії України, Музею історії міста Києва тощо. Однак якщо говорити про музейну сферу, то рецепція цієї проблеми як правило зводиться до емпіричного збору предметів та фактів та представлення в експозиціях та виставках.
Метою статті є аналіз спроби переосмислення та візуального представлення ролі промисловості та торгівлі в економічному житті Києва в другій половині XIX - на початку ХХ століття., яка була здійснена в рамках виставкового проєкту «Шевченко мовою міста» у Національному музеї Тараса Шевченка (4 листопада 2020 - 31 січня 2021 року).
Куратори виставки прагнули максимально доступно та за допомогою зручного наукового інструментарію представити роль міської культури у житті Тараса Шевченка, взаємовпливи міста та особи, а також розкрити сутнісне значення міського простору та продемонструвати історичну динаміку міста. Для виставки була обрана наративна модель експозиції, яка на відміну від традиційної побудована за принципом «сторі», тобто за моделлю оповіді, що має початок, кульмінацію і завершення, й експонат у цьому контексті є вторинним.
Об'єкти репрезентують минуле, яке здається далеким, і матеріалізують ідею минулого, відпрацьовану суспільством (у процесі дискусії та селекції, коли якісь значення підкреслено, інші пояснено), щоб наблизитися до певної версії історії (Зубар 2020 , с. 67).
Запропонована модель експозиції дозволяє не лише показати експонати, а і власне бачення, інтерпретацію історичних подій, де розміщення експонатів у експозиційному просторі має на меті дозволити краще зрозуміти ідею.
У тому числі показати соціально-економічний простір міста - своєрідне економічне повсякдення, з яким зіштовхувалися вчорашні селяни, які переїжджали до міста. Фактично той простір, з яким ми стикаємось щоденно, Адже ці дві складові частини міського простору є взаємопов'язані: без економіки не буде культури і без культури не буде економіки та соціального розвитку. Відповідно, економіка дає кошти для того, щоб розвивалася культура, а культура дає ідеї для того, щоб розвивалося суспільство та економіка.
Це ми можемо віднести до типу так званого «економічного повсякдення», оскільки економіка, хотіли б ми цього чи ні, впливає на людське життя та діяльність. Звісно, не варто переоцінювати роль економіки (як це робили історики-марксисти), оскільки люди часто можуть чинити, виходячи зі своїх уявлень та цінностей, в які не обов'язково можуть входити матеріальні цінності. Однак не можна заперечувати, що матеріальне виживання, заробіток бажання заробити впливають на вчинки людей.
Власне цій темі був в основному присвячений перший зал експозиції виставки, який був свого роду наративним вступом. Перш за все, команда ставила завдання продемонструвати простір, в який приходять головні герої виставки: вчорашні селяни, які стають частиною міста.
Для початку куратори показали як змінювався київський міський простір у XIX столітті. Це було зроблено у формі інсталяції, умовна карта Києва. Більш щільно заповнений контур - це межі Києва на початок ХІХ століття. Куратори орієнтувалися на одну з найвідоміших карт міста 1842 року.
Продовження інсталяції демонструвало, що впродовж ХІХ століття Київ неабияк розширюється, чому сприяють самі тренди розвитку - міста змінюють свою суть. Тепер це простір, який не залежить від волі правителя, а залежить від його жителів. Тепер жителі міста визначають, як воно буде розвиватися.
Зміни в економіці міста впродовж ХІХ століття відвідувачі могли побачити на двох інфографіках - добірках зображень, діаграм і мінімального обсягу тексту, які побудові в наративній експозиції. Даний вид подачі інформації використовується для візуалізації даних та заміни тексту. У даному випадку це дозволило кураторам представити дані про економічний розвиток Києва у візуальній формі.
Перша діаграма - дані про київське господарство станом на 1848, друга - на 1908. Перша дата була обрана у прив'язці до постаті Тараса Шевченка, оскільки за рік до того його було заарештовано під Києвом. Тому ця статистика показує нам картину економічного розвитку міста на момент арешту Шевченка. Друга діаграма - оскільки саме у 1907-1908 рр. починається відновлення економіки після світової економічної кризи та революції 1905-1907 (Економічна історія. 2011. Т 2. С 22-23).
Іл 1. Карта інсталяція зміни території Києва у XIX столітті. З архіву НМТШ. Автор фото - Ірина Бойко.
На 1848 рік, Київ - малорозвинене у промисловому плані місто. Загальний оборот не сягав навіть мільйона рублів, а основною промисловою галуззю було виробництво свічок. Чому? Тому що Лавра, храми і церкви, тож свічки - дуже ходовий товар. Є тільки один металургійний машинобудівний завод - це Арсенал, який випускав гармати для російської армії (Фундуклей 1852, С.373)
Але через півстоліття ми бачимо вже зовсім іншу ситуацію. Обороти зростають в десятки разів (до 12 млн. рублів), основною галуззю стає цукрова промисловість, збільшується кількість машинобудівних заводів - промисловість Києва стає більш розгалуженою (Список фабрик 1912, с. 219-221.). Звісно Київ не стає індустріальним лідером на українських землях, як Донбас чи Катеринослав, проте ми бачимо, що він розвивається в трендах ХІХ століття - модернізація, урбанізація, індустріалізація. Дані інфографіки дають можливість відвідувачу побачити, наскільки суттєво зросла економіка міста за другу половину XIX століття.
Провідною галуззю економіки Києва була цукрова промисловість. Тому, говорячи образно, якби гроші мали смак, то київські фінанси були б солодкими. Власне, рівень цукру в економіці визначав рівень розвитку Києва на той час. Для того щоб продемонструвати рівень розвитку цукрової галузі в Києві, команда проєкту вирішила застосувати метод картографування. У даному випадку було створено карту-інсталяцію, яка демонструвала частину цукрових заводів Київської губернії - ті, які замикалися безпосередньо на Києві. Вона показує, чому місто стає центром економічного розвитку регіону. Було обрано 12 заводів навколо Києва, які випускають цукор-пісок та мали безпосередні контакти з Київським рафінадним заводом, одним із найпотужніших в на українських землях. Біля кожного заводу вказано рівень його виробництва - грошові обороти, кількість працівників, скільки він випускав пудів цукру-піску. Це дає можливість показати потужність виробництв та яку частку вони займали в загальному обороті цукрової галузі. Дані параметри (кількість працівників, кількість продукції та фінансові обороти) були обрані оскільки саме за цими параметрами ( точніше за одними з них - найчастіше це фінансові дані) пересічні глядачі оцінюють потужність підприємства
Іл. 2. Інфографіки показників промислового розвитку Києва у 1848 та 1908 роках. З архіву НМТШ. Автор фото - Ірина Бойко.
Лише один завод, який знаходився у Києві, випускав цукор-рафінад. Якщо перевести це на трошки іншу аналогію, якщо є комплекс заводів по виробництву автомобілів Toyota, то в навколишніх заводах виготовляють деталі, а в центральному збирають автомобілі. Тобто в місті бачимо більш високий рівень розвитку. Це показує зростання ролі Києва в економічному житті українських земель, а також наскільки саме місто починає займати вищі позицію в господарській системі. Саме у містах починають працювати більш підприємств, які з сировини чи напівфабрикатів виготовляють готовий продукт.
Як видно з карти, центром «цукрової системи» Київської губернії був Київський рафінадний завод, який, до речі, знаходився на місці теперішньої фабрики «Рошен» - Деміївка завжди була «солодким місцем» у Києві. Завод вважався одним із лідерів цукрової галузі в Російській імперії. Він йшов на одному рівні з петербурзьким і московськими: переважав їх по об'ємах виробництва, але поступався їм по кількості працівників. Загалом обороти цього заводу на 1908 рік становили приблизно 96 мільйонів доларів, якщо перевести на сучасні гроші (для переведення курсу використанні метод порівняння металічної вартості валют та інфляційного коефіцієнта Федерального казначейства США) (Список фабрик 1912, с.169).
Київський завод був настільки потужний, що жоден із великих бізнес-кланів Києва - Терещенки, Бродські Ханенки - не могли взяти його повністю під свій контроль. Тому в результаті, Київський рафінадний завод був акціонерним товариством, в якому кожна із цих сімей мала свою частку (Список фабрик 1912, c. 169).
У кінці XIX століття відбувається розквіт керамічної галузі, зокрема фарфоро-фаянсу і промислової кераміки. Не в останню чергу це стало можливим завдяки буму будівництва у Києві, що збільшив попит на керамічні вироби. Дві найбільші мануфактури міста - Межигірська та Керамічний завод Анджейовського спеціалізувалися переважно на кахлях, виробах із глиняної кераміки (фаянс) та ужиткових речах.
Іл. 3. Карта цукрових заводів Київської губернії на 1908 рік. З архіву НМТШ. Автор фото - Ірина Бойко.
Часто фабрики виконували приватні замовлення для знатних осіб, випускаючи те, що зараз ми можемо назвати лімітованою серією. Нерідко предмети повсякденного вжитку (як-от посуд) окремі інституції спеціально замовляли для власних потреб. Серед таких замовників, зокрема, були Уланський полк та Інститут шляхетних дівчат (Кульженко 1910, с. 270).
Важливе місце посідало виробництво цегли. Міста у XIX столітті постійно розширювалися. Будувалося все більше нових споруд з абсолютно новим функціоналом. Потрібен був новий будівельний матеріал, який не горить та який можна швидко виготовити. Таким матеріалом стала цегла. Будівельний бум перетворює цегляну галузь на одну з основних у місті. В цей час у технології виробництва цегли стався справжній переворот. Було винайдено кільцеву обпалювальну піч і стрічковий прес, які дозволили налагодити масове виробництво. Цегли виготовляли настільки багато, що виробників зобов'язали ставити заводське клеймо, щоб відрізняти якісний товар від неякісного. Деякі заводи випускали до 2 мільйонів цеглин на рік. За темпами зростання споживання цегли Київ був серед лідерів в імперії. Київська цегла формувала обличчя міста.
Протягом XIX століття великі імперські текстильні виробники поступово витісняли місцеві підприємства, що дало змогу російським текстильним товарам створити монополію на ринку українських земель. Незважаючи на це, легка промисловість продовжувала розвиватися навіть в умовах жорсткої конкуренції. На території України було 12 суконних заводів, що переважно спеціалізувалися на виробленні речей із вовни, льону, конопель, джуту. Із них три знаходилися в Києві, проте вони становили лише 1% від обороту та 2% від кількості працівників міста.
Ці сфери господарства Києва були представлені оригінальними експонатами - зразками продукції даних підприємства з колекції Музею історії Києва, які доповнювали карту. Також для візуалізації інформації про цегельні заводи була створена інтерактивна карта цегельних заводів, які розміщувалися в Києві в середині XIX століття (Іл. 4).
Іл. 4. Інтерактивна карта цегельних заводів Києва станом на 1850 рік. З особистого архіву автора.
На оцифровану карту Києва 1842 року розробники нанесли точки-адреси основних київських цегельних заводів. При натисканні на цю точку з'являється сучасний аналог адреси, інформація про власників та об'єми виробництва (Семилетов 2019). Така форма подачі дозволяє відвідувачу уявити, де розміщувались основні виробництва та співставити з сучасним Києвом.
Не менш важливою сферою міського господарства у XIX столітті була торгівля, яка в цей час досить бурхливо розвивалась. Для її представлення співкуратори вирішили застосувати форму інтерактивної мультимедійної карти щодо торгівельних закладів, які розміщувалися в Києві в середині XIX століття. На оцифровану карту Києва 1842 року розробники нанесли точки-адреси основних київських магазинів.
Іл. 5. Інтерактивна карта київських магазинів XIX століття. З особистого архіву автора.
При натисканні на цю точку з'являється сучасний аналог адреси, інформацію про тип магазину (чим торгували) та зображення (Весь Киев: адресная и справочная книга на 1910 год). Ці дві карти (цегельних заводів та магазинів) крім візуалізації соціально-економічного простору Києва XIX століття, є ще й ілюстрацією етапів життя героїв виставки: братів Івана та Миколи Ткачів.
Однією із найбільш оригінальних галузей промисловості Києва була банківська сфера. Вона зазнала великої трансформації впродовж ХІХ століття - якщо на початку про неї майже не було відомо, у середині століття вона сприймалася як дуже чудернацька («гроші з повітря»: ви приносите вексель до банку, а вам його оплачують), то наприкінці століття банківська сфера уже стала абсолютно звичною галуззю економіки міста.
Перше банківське відділення в Києві відкрилось у 1781 році. Це була контора Асигнаційного банку, але через сім років його закрили через збитковість. Невдовзі приймати заощадження отримала право Суспільна комісія, яка також видавала кредити. Однак справжня банківська діяльність розпочалась у 1839 році, коли у місті було створено відділення (або як тоді називали “контора”) Державного банку.
У другій половині ХІХ століття у Києві один за іншим відкриваються банки (Економічна історія України 2011. Т. 1, с. 641). Лідером галузі була Київська контора Державного банку, що знаходилася на місці теперішнього Національного банку України, для неї було спеціально побудоване приміщення, яке зараз є його головним офісом. Активи контори налічували 47 мільйонів рублів - це майже півмільярда доларів за сьогоднішнім курсом.
Фактично, банки були основними спонсорами урбанізації та індустріалізації українських земель, бо вони видавали кредити. Самі лише цукрозаводчики отримували пів мільярда доларів -у теперішньому перерахунку - кредитів на рік (Економічна історія України 2011. Т. 2., с. 44). Банки були також законодавцями мод. Саме в банківських відділеннях з'явилися перші телефони та перше електричне освітлення. І за банківськими замовленнями - на оздоблення їхніх відділень та офісів - випускники Академії мистецтв мало не в чергу ставали.
Сьогодні жоден портал новин чи випуск ранкових телепередач не обходиться без курсів валют. Та і вулиці міст усіяні стовпчиками з курсовими цифрами. Тому для кращого розуміння банківської сфери та фінансового ринку XIX-XX століть у залі була представлена зведена таблиця курсів валют: російський рубль по відношенню до інших валют впродовж ХІХ століття (Вексельные курсы, связанные с Россией, 1814-1914 гг. 2005, с. 60-97). Для вирахування курсу валют було використано методику переведення вексельних курсів, які дуже часто застосовувалися у 19 столітті. Тобто скільки британських фунтів коштував би вексель на 100 рублів . Оскільки збереглися дані по різних роках, то опрацювання їх більш гнучкіше та точніше дає змогу встановити курси валют, аніж скажімо порівняння прив'язки валют до срібла чи золота (Российский рубль в системе европейских валют: вексельные курсы 1814-1914 гг. 2005. с. 51-59).
Сучасні виставкові проєкти тісно пов'язані з науковою діяльністю, оскільки покликані ставити актуальні для суспільства запитання і намагатися якщо і не дати відповіді на них, то підвести відвідувача шукати відповідь. Тому творячи такі проєкти музейники обов'язково використовувати матеріали наукових досліджень. особливо якщо це стосується теми міста. Сьогодні місто - двигун світової економіки, культурний, історичний, духовний, політичний та інноваційний центр.
Люди у місті - як у середині XIX століття, так і сьогодні - отримують безліч соціальних, економічних та освітніх можливостей для роботи, самореалізації та росту. Проте місто встановлює і певні правила співіснування. Кожен, хто живе та функціонує в міському просторі, повинен докладатися до його розвитку розвитку, адже комфортне існування можливе лише за умови особистої відповідальності кожного містянина. Власне економічний простір міста є надзвичайно важливим, оскільки дає можливість місту та соціуму розвиватись. Це стосується як XIX століття, так і сучасного часу.
У рамках виставкового проєкту «Шевченко мовою міста» куратори намагались запропонувати власну рецепцію «економічного простору» міста, візуалізувавши її у різних формах. Головними перевагами цього підходу є доступність та зрозумілість, особливо для відвідувачів, для яких ця інформація абсолютно нова. Це дозволяє отримати цілісну та системну інформацію по цій темі у цікавій формі. Це і є однією з функцій сучасного музею: привертати, зацікавити, поставити запитання, та спробувати дати на них відповіді, при цьому надавши відвідувачу емоційний досвід сприйняття та мотивувати до подальшого вивчення теми.
київ економіка індустріалізація урбанізація
Список джерел та літератури
1. Вексельные курсы, связанные с Россией, 1814-1914 гг. 2005 Экономическая история. Обозрение 11, 60-97.
2. Весь Киев: адресная и справочная книга на 1910 год
3. Водотика Т., 2018, Культура підприємництва в містах Наддніпрянської України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) Київ: Інститут історії України НАН України. ГУРЖІЙ, І., 1962, Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні (з кінця XVII ст. до 1861 року). Київ: Вид-во АН УРСР.
4. Дерев'янкін Т., 1960, Мануфактура на Україні в кінці XVIII - першій половині ХІХ ст.Текстильне виробництво. Київ: Вид-во АН УРСР.
5. Довжук І., 2009, Індустріальний Донбас в історії розвитку економіки Наддніпрянської України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля.
6. Зубар М., 2020, Сучасна наративна експозиція й особливості її побудови Еuropean philosophical and historical discourse. 6.4 , 66-72.
7. Кауфман И., 1892, «Вексельные курсы России за 50 лет, 1841-1890 гг. Временник ЦСК МВД. 22, 1-54
8. Київ гастрономічний 2018.
9. Кульженко В., 1910, Киево-Межигорская фаянсовая фабрика. Київ : Тип. «С.В. Кульженко»
10. Кульчицький С. (ред.) та ін., 2011, Економічна історія України Київ: Інститут історії України НАН України.
11. Молчанов В., 2005, Життєвий рівень міського населення Правобережної України (1900-1914 рр.). Київ: Інститут історії України НАН України.
12. Райнер Л., 2000, Підприємці і місто в Україні: 1860-1914 рр.(Індустріалізація й соціальна комунікація на Півдні Російської імперії). Київ Донецьк: Промінь.
13. Реєнт О., 2003, Україна в імперську добу (ХІХ - поч. ХХ ст.). Київ: Арій.
14. Реєнт О. (відп. ред.) та ін., 2019, Від мурів до бульварів: творення модерного міста в Україні (кінець XVIII -початок XX ст.) Київ: Інститут історії України НАН України.
15. Реєнт О., 2019, Місто як центр зосередження і розвитку торгівлі. У Реєнт О. відп. редактор Від мурів до бульварів: творення модерного міста в Україні (кінець XVIII-початок XX ст.). Київ. 167-188.
16. Саломатина С., 2005, Российский рубль в системе европейских валют: вексельные курсы 1814-1914 гг. Экономическая история. Обозрение. 11. 51-59.
17. Семилетов П., 2019, Киевский кирпич. Київ: Самиздат. Список фабрик и заводов Российской Империи. 1912 г. Санкт-Петербург : Типография Киршбаума
18. Фундуклей И., 1852, Статистическое описание Киевской губернии. Санкт-Петербург: Тип. М-ва внутрен. Дел.
19. Чорний Д., 2007, По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець XIX - початок XX ст.). Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
References
1. Vekselnye kursy, sviazannye s Rossyei, 1814-1914 hh. 2005 Ekonomycheskaia istoryia. Obozrenye11, 60-97.
2. Ves Kyev: adresnaia y spravochnaia knyha na 1910 hod Elektronnyi dostup:
3. Vodotyka T., 2018, Kultura pidpryiemnytstva v mistakh Naddniprianskoi Ukrainy (druha polovyna XIX - pochatok XX st.) Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.
4. Hurzhii I., 1962, Rozvytok tovarnoho vyrobnytstva i torhivli na Ukraini (z kintsia XVII st. do 1861 roku). Kyiv: Vyd-vo AN URSR.
5. Dereviankin T., 1960, Manufaktura na Ukraini v kintsi XVIII - pershii polovyni KhIKh st.Tekstylne vyrobnytstvo. Kyiv: Vyd-vo AN URSR.
6. Dovzhuk I., 2009, Industrialnyi Donbas v istorii rozvytku ekonomiky Naddniprianskoi Ukrainy (druha polovyna XIX - pochatok XX st.) Luhansk: Vyd-vo SNU im. V.Dalia.
7. Zubar M., 2020, Suchasna naratyvna ekspozytsiia y osoblyvosti yii pobudovy European philosophical and historical discourse. 6.4 , 66-72.
8. Kaufman Y., 1892, «Vekselnыe kursы Rossyy za 50 let, 1841-1890 hh. Vremennyk TsSK MVD. 22, 1-54
9. Kyiv hastronomichnyi 2018.
10. Kulzhenko V., 1910, Kyevo-Mezhyhorskaia faiansovaia fabryka. Kyiv: Typ. «S.V. Kulzhenko»
11. Kulchytskyi S., 2011, Ekonomichna istoriia Ukrainy Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.
12. Molchanov V., 2005, Zhyttievyi riven miskoho naselennia Pravoberezhnoi Ukrainy (1900-1914 rr.). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.
13. Rainer L., 2000, Pidpryiemtsi i misto v Ukraini: 1860-1914 rr.(Industrializatsiia y sotsialna komunikatsiia na Pivdni Rosiiskoi imperii). Kyiv Donetsk: Promin.
14. Reient O., 2003, Ukraina v impersku dobu (XVIII - poch. XIX st.). Kyiv: Arii.
15. Reient O., 2019, Vid muriv do bulvariv: tvorennia modernoho mista v Ukraini (kinets XVIII-pochatok XX st.) Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.
16. Reient O., 2019, Misto yak tsentr zoseredzhennia i rozvytku torhivli. U Reient O. vidp. redaktor Vid muriv do bulvariv: tvorennia modernoho mista v Ukraini (kinets XVIII -pochatok XX st.) Kyiv. 167-188.
17. Salomatyna S., 2005, Rossyiskyi rubl v systeme evropeiskykh valiut: vekselnыe kursы 1814-1914 hh. Ekonomycheskaia ystoryia. Obozrenye. 11. 51-59.
18. Semyletov P., 2019, Kyevskyi kyrpych. Kyiv: Samyzdat.
19. Spysok fabryk y zavodov Rossyiskoi Ymperyy. 1912 h. Sankt-Peterburh : Typohrafyia Kyrshbauma
20. Funduklei Y., 1852, Statystycheskoe opysanye Kyevskoi hubernyy. Sankt-Peterburh: Typ. M-va vnutren. Del.
21. Chornyi D., 2007, Po livyi bik Dnipra: problemy modernizatsii mist Ukrainy (kinets XIX - pochatok XX st.). Kharkiv: KhNU im. V.N. Karazina
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Заселення та розвиток Півдня України. Етнічний склад, вірування та населення Бесарабії та Буджака до початку ХІХ століття. Заснування міста Арциз. Руйнування Запорізької Січі. Соціально-економічний розвиток, культурне і духовне життя міста в ХІХ столітті.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.03.2011Головнокомандуючий обороною міста Кирпонос Михайло Петрович, Герой Радянського Союзу. Довготривалі вогневі точки в героїчній обороні Києва. Пояс Бойової Слави, що закарбовує подвиг захисників та визволителів Києва 1941-1943 р. Загін "Перемога або смерть".
презентация [3,8 M], добавлен 11.02.2014Повсякденні практики міського самоврядування на території України у XIV–XVIII cт. Досвід діяльності міського самоврядування міста Києва. Міська реформа 1870 р. та її вплив на життя мешканців українських міст, а також механізм реалізації та особливості.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 22.12.2012Проблеми, що гальмували розвиток Бердянського порту, основні заходи з їх ліквідації. Аналіз динаміки змін в етносоціальній структурі міста другої половини ХІХ ст. Розширення зовнішньо-економічних зв’язків та підвищення потужностей вантажообігу порту.
статья [24,5 K], добавлен 17.08.2017Дослідження історії виникнення міста Костянтинівка, розвитку промисловості, відкриття школи, училища, медичного закладу. Опис революційної боротьби жителів проти царського самодержавства. Аналіз відбудови міста після закінчення Великої Вітчизняної війни.
реферат [43,3 K], добавлен 22.02.2012Поширення магдебурзького права у Володимирі. Характеристика соціально-економічного розвитку м. Володимира литовсько-польської доби. Огляд господарської діяльності та побуту місцевої людності. Аналіз суспільно-політичних аспектів життя населення міста.
статья [20,0 K], добавлен 14.08.2017Дослідження історії виникнення античного міста Ольвія, як адміністративного, економічного та культурного центру Північного Причорномор’я. Особливості розвитку іншого не менш важливого центру античної культури в Північному Причорномор’ї міста – Херсонес.
реферат [56,2 K], добавлен 09.12.2014Дворянство як соціальний стан в Російській імперії. Спосіб життя поміщиків. Зміни в чисельності та розміщенні дворян Київської губернії в 1782–1858 рр. Внесок Івана Фундуклея в розвиток Києва. Будівництво Університету св. Володимира і Кадетського корпусу.
реферат [31,5 K], добавлен 17.04.2013Історичні дані про соціальний уклад та побут стародавнього міста Воїнь, його географічне розташування та значення в історії древніх слов'ян. Вивчення оборонних споруд міста, особливості житлових і господарських будівель. Зовнішній вигляд могильників.
реферат [27,2 K], добавлен 29.11.2009Поняття "архів" і "архівний документ". Аналіз та узагальнення міжнародного й українського досвіду у застосуванні традиційних форм використання документної інформації в архівах. Специфіка роботи архівів міста. Центральний державний історичний архів Львова.
контрольная работа [69,7 K], добавлен 01.03.2011
