Бібліотека Львівської політехніки: історія будівництва (підготовчий етап 1923-28 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бібліотека Львівської політехніки: історія будівництва (підготовчий етап 1923-28 рр.)

Юлія Курдина

кандидат історичних наук

старший викладач кафедри

історії, музеєзнавства і культурної спадщини

Національного університету «Львівська політехніка»

(Львів, Україна)

Анотація

історія пам'ятка будівля бібліотека

Стаття присвячена черговому аспекту розбудови комплексу навчальних будівель Львівської політехніки у міжвоєнний період. На основі архівних матеріалів простежується історична тяглість від часу підтримки профільним міністерством ідеї спорудження окремої будівлі для найбільшої у той час технічної книгозбірні Польщі до безпосередньої передачі бібліотеки у користування політехнікам. Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджується саме історія спорудження будівлі бібліотеки, котра є пам'яткою архітектури місцевого значення, а не історія формування та поповнення книжкового фонду бібліотеки.

У1923 році Міністерством публічних робіт було підтверджено необхідність спорудження окремого приміщення для бібліотеки, однак активна підготовка до початку втілення проекту почалась з 1925 року, коли вперше почали обговорювати претендентів до Будівельного комітету - інституції, без якої не могли відбуватись будівельні роботи за державний кошт. Чималу роль у сприянні реалізації будівництва відіграло те, що професор Львівської політехніки Казимир Бартель з 1926 року став прем'єр-міністром Польщі. Однак бюрократичні процедури з обговорення деталей будівництва: кошторису проекту, остаточного вигляду будівлі, обрання виконавців тощо дещо затягнулись. Тому спорудження бібліотеки розпочалось лише у грудні 1928 року.

Будівництво бібліотеки відбувалося під пильним оком громадськості, про що свідчить поява у тогочасній пресі статті із застереженням щодо самого проекту будинку. Крім того, будівництво контролювали відповідні органи центральної та місцевої влади. Зрештою, різні нюанси спричинились до того, що будівля бібліотеки була передана для користування лише у червні 1934 року. Чимала роль у реалізації цього масштабного проекту належала Тадеушу Обмінському - професору Львівської політехніки, автору проекту бібліотеки та художному керівнику будівництва.

Ключові слова: бібліотека, Львівська політехніка, будівництво, Тадеуш Обмінський.

Yuliia Kurdyna, Candidate of Historical Sciences, Senior Lecturer at the Department of History, Museology and Cultural Heritage

Lviv Polytechnic National University (Lviv, Ukraine)

Library of Lviv Polytechnic: history of construction (preparatory stage 1923-28)

Abstract

The article deals with another aspect of building up the complex of educational buildings of Lviv Polytechnic University in the interwar period. Based on archival materials, the historical continuity is traced from the time when the relevant ministry supported the idea of constructing a separate building for the largest technical library of the Poland at that time to the transfer of the library for the University's use. The scientific novelty is that for the first time the history of the construction of the library building, which is a heritage site of local significance, and not the history of creation and replenishment of the library book stock, is studied.

In 1923, the Ministry of Public Work confirmed the need to build a separate premise for the library, but the active preparation for the project's implementation began in 1925, when candidates for the Construction Committee, an institution without which the construction work could not be carried out at public expense, were first discussed. The fact that the professor of Lviv Polytechnic University Kazimierz Bartel became the Prime Minister of Poland in 1926played a major role in facilitating the implementation of the construction. However, the bureaucratic procedures for discussing the construction details: project estimates, final appearance of the building, selection of contractors, etc., somewhat delayed the process. That is why the construction of the library began only in December 1928.

The construction of the library was carried out under the watchful eye of the public, as evidenced by the article in print media ofthat time with the caution on the building project itself. Besides, the construction was carried out under the supervision of the relevant central and local authorities. Eventually, various nuances led to the fact that the library building was transferred for use only in June 1934. A significant role in the implementation of this large-scale project was played by Tadeusz Obminski, professor of Lviv Polytechnic University, author of the library project and artistic manager of construction.

Key words: library, Lviv Polytechnic, construction, Tadeush Obminskyi.

Постановка проблеми

До винайдення Інтернету бібліотеки були основним місцем, де студенти могли знайти необхідну для навчання літературу. Книгозбірня Львівської політехніки почала формуватися з 1844 року - часу утворення Технічної академії. Після «переїзду» навчального закладу в новозбудований будинок у 1877 році (теперішній головний корпус) бібліотека займала у ньому визначене на другому поверсі приміщення. Водночас зростання кількості читачів та самого книжкового фонду поставило на порядок денний питання про перенесення бібліотеки, а згодом - спорудження для неї окремої будівлі. І саме процес будівництва та перипетії, з ним пов'язані досі залишаються малодослідженими, хоча змогли б прояснити і тогочасні особливості реалізації подібних проектів і збагатити саму історію Львівської політехніки, котра досі залишається недостатньо вивченою.

Аналіз досліджень

В останні роки з'явилося кілька публікацій, присвячених будівництву окремих корпусів Львівської політехніки (Курдина, 2018; Курдина, 2019). Водночас бібліотека досі частіше ставала предметом наукового вивчення з огляду на історію формування її книжкового фонду. Так, ще у колективній праці професорів Львівської політехніки, виданої в 1932 році міститься окремий розділ про бібліотеку, де наведено статистичні дані про її площу, кількість працівників, читачів та видань у книгосховищі. Тут лише побіжно згадується про те, що нова будівля бібліотеки збудована, але ще не завершена (Politechnika Lwowska: jej stan, 1932: 272). У статті І. Білоус також будівництво окремого приміщення в міжвоєнний період згадується побіжно, натомість простежена історія розвитку основних напрямів діяльності бібліотеки від 1844 - до 2009 рр. (Білоус, 2010). Чи не єдиною працею, де спорудження бібліотеки розглядається у ширшому контексті є монографія працівників Львівської політехніки, видана в 2009 році. У ній міститься невеличкий розділ присвячений Тадеушу Обмінському і будівництву бібліотеки, де представлено плани будівлі та її основні характеристики (Бєлоус та ін., 2009: 34-41). Короткі згадки про будівництво бібліотеки містяться у публікаціях, присвячених Тадеушу Обмінському, зокрема авторства І. Жука (Жук, 2015: 54). Тож віднайдені в Державному архіві Львівської області архівні справи (Державний архів Львівської області. Ф. 27.

Оп. 3. Спр. 571; Спр. 572), які стосуються будівництва бібліотеки дозволяють значно детальніше простежити як саме втілювався амбітний проект спорудження бібліотеки та які труднощі виникали на шляху його реалізації.

Мета статті - відтворити ключові аспекти підготовчого етапу будівництва бібліотеки Львівської політехніки у історичній ретроспективі.

Виклад основного матеріалу

У звіті діяльності бібліотеки за 1921/22 н.р. зазначено що приміщення бібліотеки занадто мале - усі столи в читальному залі зайняті протягом цілого дня. Після обіду студентам доводилося навіть читати в передпокої, дехто просто йшов, бо не було вільного місця. Кількість примірників, що зберігалася на той час в бібліотеці - 22238, а кількість користувачів бібліотеки - 24404 осіб. Наприкінці звіту зазначали, що потрібно думати над розширенням приміщення бібліотеки чи, ще краще, над окремим приміщенням (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 49. Арк. 1-4). Адже на той час бібліотека, що знаходилася в головному будинку мала доволі незначну площу: кімната адміністрації 3,3х7,6 м; книгосховище 27х7,6 м; читальня професорів 111х7,6 м; читальня студентів 21,3х8.5 м (Politechnika Lwowska: jej stan, 1932:266).

10 липня 1923 року Міністерство публічних робіт затвердило план розбудови Львівської політехніки, у якому було зазначене і будівництво бібліотечного павільйону (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 1, 4 зв.). Однак реальна справа втілення задуму дещо відтягнулася.

8 серпня 1925 року ректор Кароль Вонторек звернувся до Окружної дирекції публічних робіт Львівського воєводства з пропозицією створити Комітет будівництва і запропонував таких членів: проф. Максиміліана Матакевича - керівником Комітету; проф. Вітольда Мінкевича - керівником будівництва, оскільки він розробляв перші ескізи проекту; в.о. секретаря бібліотеки Адама Лінка -секретарем Комітету (ДАЛО. Ф. 27. Оп.3. Спр. 572. Арк. 1). Розглянувши звернення, очільник Окружної дирекції звернувся листом до Міністерства публічних робіт та повідомив, що скликає Комітет будівництва бібліотеки у такому складі: проф. М. Матакевич - представник Політехніки, інж. В. Мінкевич - керівник будівництва; інж. Казимир Панненка - делегат від Дирекції публічних робіт та Віктор Сабінський - його заступник. Водночас призначення А. Лінка секретарем було неможливим, оскільки відповідно до діючих норм секретаря не призначали, а обирали з-поміж себе члени Комітету будівництва (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 4 зв). 26 вересня 1925 року перелічені кандидатури були затверджені (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 26).

У травні 1926 р. подано підрахунки необхідної для нової бібліотеки площі - вона мала б становити бл. 1380 м2, з яких читальня студентів - 300 м2, читальня професорів - 90 м2, читальня періодики - 100 м2, приміщення для адміністрації - 90 м2, книгосховище - 400 м2 на ті книги, що вже є, і ще 400 м2 для майбутніх книг (з врахуванням приросту на наступні 30 років по 1500 екземплярів щорічно) (ДАЛО. Ф. 27. Оп.3. Спр. 572. Арк. 16). У червні спеціально створена Комісія проаналізувала тогочасний стан бібліотеки та підготувала відповідний опис. У ньому зазначалося, що бібліотека налічує вже бл. 60 тис томів і є найбільшою технічною книгозбірнею Польщі. Її площа в головному будинку становить 498м2, з яких безпосередньо на книгозбірню випадає ледве 300 м2. Недостатність місця змушує розміщувати книги на дуже високих полицях, які своєю вагою давлять на дерев'яну підлогу, покладену ще в 1870-х рр. Крім того, під бібліотекою розміщувалась електрохімічна лабораторія, що становило додаткову пожежну небезпеку (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 15). У випадку «переїзду» бібліотеки вивільнені приміщення головного корпусу могли б бути передані для розміщення тут Відділу архітектури та Відділу інженерії (Politechnika Lwowska. Rys historyczny, 1932:14). 26 вересня 1926 року Програма будівництва бібліотеки з площею бл.1380 м2 була затверджена Міністерством віровизнання і народної освіти (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 26).

18 лютого 1928 року на засіданні Сенату Львівської політехніки було складено офіційну подяку проф. К. Бартелю за сприяння передачі будинку IV гімназії для користування Політехніки та першу виплату для початку будівництва бібліотеки. Невдовзі відбулося друге засідання Комісії у справі будівництва бібліотеки, до якої входив ректор Ю. Токарський та окремі професори (ДАЛО. Ф. 27. Оп.3. Спр. 571. Арк. 1-7).

9 березня 1928 року Міністерство публічних робіт в листі до Оружної дирекції будівництва Львівського воєводства з-поміж інших питань зазначило, що якнайшвидше потрібно провести архітектурний конкурс у справі будівництва бібліотечного павільйону (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 23). Вже наступного дня Ректор розіслав запрошення для участі у Комісіях будівництва затвердженим членам Комітету та наступним професорам Політехніки: д-ру Отто Надольському, інж. Владиславу Дердацькому, інж. Ігнацію Дрекслеру, інж. Владиславу Клімчаку, д-ру Максиміліану Матакевичу, інж. Вітольду Мінкевичу, д-ру Тадеушу Обмінському, інж. Владиславу Войтану та інж. Казимиру Зіпсеру (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 26). 20 березня на засіданні Сенату затверджено місце під будівництво бібліотеки, що фасадом стоятиме до головного будинку Політехніки та рекомендовано делегатів від Політехніки у склад конкурсної комісії, яка розглядатиме проекти. Водночас вирішено, що бібліотека буде суцільним будинком, розміщення якого потребує перетворення вулиці Нікоровича (суч. вул. Професорська) на пішохідну. Всі нюанси мали бути прописані у новій Програмі будівництва, яку планували в скорім часі представити Міністерству (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 33, 36-38). Цікаво, що розмістити бібліотеку вирішили на місці, де раніше планували спорудити корпус Механічного відділу за проектом В. Мінкевича, який так і не було втілено (Pszczolkowski, 2018: 89). (Див. фото 1).

25 березня 1928 р. Комісія ухвалила нову Програму будівництва, у якій більш детально прописали, які саме структурні елементи будуть на цокольному рівні, на поверсі та у підвальних приміщеннях майбутньої бібліотеки. Вказано, що будинок бібліотеки мав би мати площу по 1200 м2 на цокольному рівні та на основному поверсі. Нижній (цокольний поверх) мав поміщати: вестибюль, гардероб, вбиральню, помешкання для кочегара (40 м2), портьє(40 м2) та бібліотекара (120 м2), додаткове книгосховище (225 м2); на головному поверсі бібліотеки заплановано читальні зали для студентів (350 м2), громадськості (75 м2), професорів (60 м2), спеціальне наукове приміщення (20 м2), каталоги (30 м2), три приміщення для керівництва бібліотеки з гардеробом, вбиральнею (120 м2 разом.). Книгосховище площею 800 м2 мало розміщуватись на двох поверхах паралельно, зачинятися на залізні двері; також між двома поверхами цього книгосховища окрім сходів мав би бути ліфт для книг та персоналу Додатково вказано, що будинок має бути вогнетривким, читальні мають знаходитися з північної або західної сторони (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 60-61).

Такий детальний перелік необхідних приміщень, які мали б бути враховані у конкурсних проектах був не випадковим. Адже міжвоєнні роки питання проектування бібліотек були предметом теоретичних міркувань. Тоді було сформульовано низку методичних рекомендацій, у т.ч відповідні зв'язки між окремими функціональними зонами та конкретними приміщеннями (Pszczolkowski, Biblioteka Politechniki Lwowskiej).

До Конкурсної комісії, яка мала розглядати проекти увійшли: проф. Казимир Бартель, ректор Юліан Токарський, очільник бібліотеки Максиміліан Матакевич, проф. Тадеуш Обмінський, а також представники Міністерства віровизнання і народної освіти (інж. Здіслав Монченський), Міністерства публічних робіт (інж. Кароль Іваницький), Дирекції публічних робіт у Львові (інж. Альфред Бронєвський). За участь у Конкурсі була передбачена грошова винагорода - 4 тис. злотих - перше місце, 3 тис. - друге, 2 тис. - перше. Загальний кошторис будівництва будинку бібліотеки мав не перевищувати 750 тис. злотих (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 77 - 78, 98). Подавати конкурсні пропозиції можна було до 12 години 9 липня 1928 року. Для того, щоб якнайбільше учасників могли взяти участь в конкурсі - програма та умови конкурсу були надруковані та їх можна було придбати за 10 злотих у канцелярії III-го відділу Дирекцій публічних робіт у Львові та в будинку Воєводського уряду на 3 поверсі; а також в Товариствах архітекторів у Варшаві, Калішу, Катовіце, Кракові, Любліні, Львові, Лодзі, Познані та Торуні. Перше засідання Конкурсної комісії мало відбутися вже 9 липня після обіду (ДАЛО. Ф. 27. Оп.3. Спр. 572. Арк. 93-94). Загалом відбулося 4 засідання Комісії, на яких розглядали 5 поданих проектів. Для об'єктивної оцінки імена виконавців були приховані. Після обговорень було вирішено проекти 2 і 5 нагородити премією за 2 місце. Автором проекту № 2 були інженери архітектори Тадеуш Янковський та Броніслав Віктор; проекту № 5 - архітектурне ательє «Partenon» у Варшаві. Однак, враховуючи те, що Конкурс не дав очікуваного результату, а відтягати будівництво було недоречно, вирішено доручити Тадеушу Обмінському на основі проекту № 5 розробити новий, який відповідатиме всім вимогам (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 100-103). (Див. Фото 2).

12 жовтня 1928 р. Дирекція публічних робіт опублікувала оголошення, що публічний аукціон з вибору виконавців будівництва бібліотеки відбудеться 26 жовтня 11 год у бюро Ш-го Відділу Дирекції. Як наслідок, вже 3 листопада очільник Дирекції публічних робіт - інженер Еміль Братро надіслав листа до Міністерства публічних робіт у Варшаві, у якому повідомив, що найнижчою була пропозиція Казимира Каменобродського та Міхала Уляма - 744 171 зл. 52 грош, яку і рекомендовано до реалізації. Також було внесено пропозиції щодо складу Комітету будівництва: інж. Павло Кшиворочка - делегат від Дирекції публічних робіт - на очільника Комітету; проф. Тадеуш Обмінський - представник Політехніки та художній керівник будівництва; проф. Зигмунт Цєхановський - представник Політехніки; інж.-архітекор Генрик Остовський - працівник Дирекції - технічно-адміністративний керівник будівництва; інж. Юзеф Катц - працівник Дирекції - як заступник при потребі Кшиворочка або Остовського. Також у листі було зазначено, що варто вже не вносити змін до проекту та додатково виділити 135 тис. злотих на інсталяційні роботи перед початком будівництва (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 118-120). 28 листопада воєвода В.-А. Ґолуховський затвердив запропонований склад Комітету будівництва бібліотеки, додатково застерігши, що фінальна сума будівельних робіт не може перевищити 760 тис. злотих, тим паче, що виконавці робіт - переможці конкурсу Каменобродський та Улям вказали меншу суму. Додатково членам Комітету будівництва бібліотеки були розіслані «Правила організації та діяльності Комітетів будівництва і керівництва роботами при виконанні будинків», якими вони мали послуговуватись у своїй діяльності (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 124-131). Зрештою, 8 грудня 1928 року було офіційно розпочато будівництво бібліотеки Львівської політехніки (ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572. Арк. 365). З цього часу почався наступний етап будівництва - безпосереднього втілення проекту. Однак цей етап буде висвітлено в окремій публікації.

Висновки

Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки є однією з найбільших книгозбірень України. Формування книгозбірні почалося з 1844 р. - часу заснування Технічної академії, однак постійне зростання книжкового фонду та користувачів бібліотеки спричинились до появи нової монументальної будівлі, яка була вдало вписана в архітектурний ансамбль вже існуючих корпусів Львівської політехніки. Підготовчий етап до втілення масштабного будівництва тягнувся з 1923 до зими 1928 р. За цей час політехніки роздумували над проектом будинку, шукали фінансової та моральної підтримки представників тогочасної влади. Зрештою, з грудня 1928 року розпочалися будівельні роботи, за якими до липня 1932 року слідкував художній керівник будівництва та автор проекту - професор Тадеуш Обмінський. Чималу роль у тому, що проект фінансувався, не дивлячись на постійне зростання вартості первісного кошторису, відіграв професор Казимир Бартель, що з 1926 р. обійняв посаду прем'єр-міністра Польщі. Детальний розгляд п'яти років, які знадобилися до безпосереднього початку будівництва дозволяє побачити як саме окремі професори Львівської політехніки долучалися до справи розбудови навчального закладу та які труднощі доводилося долати на цьому шляху.

Фото 1. Ситуаційний план на березень 1928: 1 - головний будинок (корпус) Львівської політехніки, де розміщувалась бібліотека з 1877 - до 1935 р.; 2 - місце, де побудували новий будинок для бібліотеки; 3, 4 - приміщення жіночої в'язниці св. Марії Магдалени, передані у власність Політехніки. Взято із: Державний архів Львівської області. Ф 27. Оп. 3. Спр 572. Арк. 69.

Фото 2. Фасад бібліотеки. Проект Т.Обмінського, 1928 р.

Фото 3. Вигляд збоку. Проект бібліотеки Т.Обмінського, 1928 р.

Фото 4 Бічний розріз. Проект бібліотеки Т. Обмінського, 1928 р.

Фото 2-4. Проект бібліотеки Т. Обмінського, 1928 р. (оригінали знаходяться в Archiwum Akt Nowych w Warszawie). Фото взяті із сайту Polonika: https://polonika.pl/polonik-tygodnia/biblioteka-politechniki-lwowskiej

Фото 5. Фрагмент головного фасаду бібліотеки. Сучасний вигляд. Взято із: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/profesorska-1/

Список використаних джерел

1. Білоус І. Бібліотека Львівської політехніки: історія становлення і розвитку. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Бібліотекознавство. Книгознавство. 2010. Вип. 2. С. 247-255.

2. Бєлоус І.О., Шишка О.В., Тарасов Д.О. Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка»: монографія. / за ред. А.Г. Загороднього. Львів, 2009. 196 с.

3. Державний архів Львівської області (ДАЛО). Ф. 27. Оп. 3. Спр. 49.

4. ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 571.

5. ДАЛО. Ф. 27. Оп. 3. Спр. 572.

6. Жук І. Тадеуш/Тадей Обмінський - архітектор сецесійного Львова. Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. 2015. Вип. 8. C. 35-56.

7. Курдина Ю. Будівництво Головного корпусу Цісарсько-Королівської Технічної академії у Львові (1873-1877). Східноєвропейський історичний вісник. 2018. Вип. 6. С. 64-69.

8. Курдина Ю. Створення машинної лабораторії у Львівській політехніці: хронологія реалізації проекту (1908 - 1927 рр.). Гілея. 2019. Вип. 147 (N 8). Ч. 1. Історичні науки. С. 69-74.

9. Pszczolkowski M. Biblioteka Politechniki Lwowskiej. URL: https://polonika.pl/polonik-tygodnia/biblioteka-politechniki-lwowskiej.

10. Pszczolkowski M. Tadeusz Obminski - architekt dwoch kultur. Studia z architekturii nowoczesnej. 2018. № 6. С. 71-93.

11. Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby/ red. D. Szymkiewicz. Lwow: nakl. grona prof., 1932. 272 s.

12. Politechnika Lwowska. Rys historyczny. informacje. Album inzynierow i technikow w Polsce. Lwow. 1932. Т. 1 Cz. 1. 24 s.

References

1. Bilous I. Biblioteka Lvivskoi politekhniky: istoriia stanovlennia i rozvytku [Library of the Lviv Polytechnic: history of formation and development]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia: Bibliotekoznavstvo. Knyhoznavstvo. 2010. Vyp. 2. S. 247-255 [in Ukrainian].

2. Bielous I.O., Shyshka O.V., Tarasov D.O. Naukovo-tekhnichna biblioteka Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» [Scientific-technical library of the Lviv Polytechnic National University]: monohrafiia. / za red. A.H. Zahorodnoho. Lviv, 2009. 196 s. [in Ukrainian].

3. Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti (DALO) [State Archives of Lviv Region (SALR)]. F. 27. Op. 3. Spr. 49. [in Ukrainian].

4. DALO [SALR]. F. 27. Op. 3. Spr. 571. [in Ukrainian].

5. DALO [SALR]. F. 27. Op. 3. Spr. 572. [in Ukrainian].

6. Zhuk I. Tadeush/Tadei Obminskyi - arkhitektor setsesiinoho Lvova [Tadeusz/Tadei Obminskyi is the architect of secessionist Lviv.]. Ukraina-Polshcha: istorychna spadshchyna i suspilna svidomist. 2015. Vyp. 8. C. 35-56 [in Ukrainian].

7. Kurdyna Yu. Budivnytstvo Holovnoho korpusu Tsisarsko-Korolivskoi Tekhnichnoi akademii u Lvovi (1873-1877) [The construction of the Main Building of the Imperial-Royal Technical Academy in Lviv (1873-1877)]. Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk. 2018. Vyp. 6. S. 64-69 [in Ukrainian].

8. Kurdyna Yu. Stvorennia mashynnoi laboratorii u Lvivskii politekhnitsi: khronolohiia realizatsii proektu (1908-1927 rr.) [Creation of a machine laboratory at the Lviv Polytechnic: chronology of project implementation (1908-1927)] Hileia. 2019. Vyp. 147 (N 8). Ch. 1. Istorychni nauky. S. 69-74 [in Ukrainian].

9. Pcholkovski M. Biblioteka Politechniki Lvovskei [Library of the Lviv Polytechnic]. URL: https://polonika.pl/polonik-tygodnia/biblioteka-politechniki-lwowskiej [in Polish].

10. Pcholkovski M. Tadeush Obminski - arkhitekt dvukh kultur [Tadeusz Obminskyi - an architect of two cultures.]. Studia z arkhitekturii novochesnei. 2018. № 6. S. 71-93 [in Polish].

11. Politekhnika Lvovska: yei stan obechnyi i potsheby [Lviv Polytechnic: its current state and needs] / red. D. Shymkievich. Lwow: nakl. grona prof., 1932. 272 s. [in Polish].

12. Politechnika Lvovska. Rys historychny. Informacie [Lviv Polytechnic. Historical outline. Information]. Album inzhynieruv i technikuw w Polsce. Lvov. 1932. T. 1 Cz. 1. 24 s. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru