Главная Коллекция "Otherreferats" История и исторические личности Краніологія жінок скіфської культури з території України

Краніологія жінок скіфської культури з території України

Аналіз рівня неоднорідності представниць жіноцтва скіфської культури з території лісостепу та степу України. З'ясування їх місця серед синхронних жіночих скіфських, сарматських груп та серій епохи пізнього енеоліту, бронзи, зрубної культури Євразії.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.05.2023
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут археології Національної академії наук України

Краніологія жінок скіфської культури з території України

Юрій Долженко молодший науковий співробітник

Оксана Пальчик історик, викладач історії та соціальних наук незалежний дослідник

Анотація

У статті охарактеризовано рівень неоднорідності представниць жіноцтва скіфської культури з території лісостепу та степу України, з'ясовано їх місце серед синхронних жіночих скіфських, сарматських груп та серій епохи пізнього енеоліту, бронзи, зрубної культури Євразії. Мета статті - ввести в науковий обіг нові краніологічні дані. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об'єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Також застосовувалися три стандартні методики: краніометрія (за Р. Мартіним), етнічна краніоскопія (яку запропонував О. Г. Козінцев) та краніофенетика (за методикою А. Беррі, Р. Дж. Беррі, яку апробувала А. А. Мовсесян). При інтерпретації даних використано комп'ютерні програми Б. О. та О. Г. Козінцевих. Наукова новизна. Вперше досліджено череп жінки із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII-VI ст. до н. е. Висновки. Загалом після залучення всього масиву жіночих поховань як степової, так і лісостепової Скіфії (71 череп) з території сучасної України, на черепах із котрих збереглося 12 краніометричних ознак та один індекс за Р. Мартіним (1, 8, 20, 9, 45, 48, 55, 54, 51, 52, 77, zm, SS:SC), виявлено неоднорідність жінок скіфської культури з лісостепу України. Досліджуваний череп жінки 30-40 р. із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII-VI ст. до н. е., за своєю морфологією потрапляє до третього, мезокранного, широколицього краніологічного варіанта з дуже низьким склепінням, який після канонічного та кластерного аналізів виявляє подібність до жіночої мезокранної серії катакомбної культури з території України, а також мезокранної, широколицьої вибірки скіфської культури зі Східного Криму - Фронтове-І, які археологи датують V-IV ст. до н. е. Східний напрям зв'язку незначний і проявляється подібністю четвертого, мезокранного (або суббрахікранного) краніологічного варіанта з високим склепінням до сарматських поховань, що датуються III-І ст. до н. е. Методом аналізу головних компонент і канонічним багатовимірним аналізом не виявлено морфологічних розбіжностей між степовими та лісостеповими жіночими черепами.

Ключові слова: археологія, краніологія, краніоскопія, дискретна ознака, фізична антропологія, краніофенетика, скіфська культура, жінка.

Yuriy V. Dolzhenko Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine junior researcher

Oksana V. Palchyk historian, teacher of history and social sciences independent researcher (Ukraine)

Craniology of Women of Scythian Culture in the Territory of Ukraine

The article describes the level of heterogeneity of female representatives of the Scythian culture from the territory of the forest-steppe and steppe Ukraine, clarifies their place among the synchronous female Scythian, Sarmatian groups and series of the Late Eneolithic, Bronze, Timber- grave culture of Eurasia, for that purpose, in particular, new craniological data have been entered into scientific circulation. Three standard techniques were used: craniometry (according to R. Martin), ethnic cranioscopy (which was proposed by A. G. Kozintsev), and craniophenetics (according to the method of A. C. Berry, R. J. Berry, which was tested by A. A. Movsesyan). When interpreting the data, the computer programs by B. Kozintsev and A. Kozintsev were used. In general, after study of the entire array of female burials, both from steppe and forest-steppe Scythia (52 skulls) from the territory of modern Ukraine (except for Crimea), on the skulls of which 12 craniometric features and one index according to R. Martin (1, 8, 20, 9, 45, 48, 55, 54, 51, 52, 77, zm, SS:SC) were preserved, the heterogeneity of women of the Scythian culture was revealed for the forest-steppe of Ukraine. According to its morphology, the studied skull of a 30-40-year-old woman from burial 12 in the village. Medvin, Boguslavsky district, Kyiv region, dated to the 7th - 6th cent. BC belongs to the third, mesocranial, broad-faced craniological variant with a very low calvaria, which after canonical and cluster analyses reveals its similarity to the female mesocranial series of catacomb culture of Ukraine and mesocranial, broad-faced, dated by archaeologists to the 5th - 4th cent. BC. The eastern direction of relations is insignificant and is manifested by the similarity of the fourth, mesocranial (or subbrachicranic), with a high vault of craniological variant to the Sarmatian burials, dating from the 3rd - 1st cent. BC. Principal component analysis and canonical multivariate analysis did not reveal morphological differences between steppe and forest-steppe female skulls.

Key words: archaeology, craniology, cranioscopy, discrete character, physical anthropology, craniophenetics, Scythian culture, woman.

Вступ

Аналіз джерел та останніх досліджень. Вивчення морфологічних особливостей давнього населення є важливою ланкою при дослідженні як біологічних процесів, так і процесів розвитку культурних традицій. Дослідження палеоантропологічних матеріалів скіфської культури, добутих при археологічних розкопках в Україні, розпочав основоположник антропології в царській Росії К. Е. фон Бер [Бэр 1866]. У роботі про давні черепи з поховань «скіфського короля» (Александровський курган, колишня Катеринославська губ. - 1866), дотримуючись основних для того часу класифікацій людських рас та антропологічних типів за черепним покажчиком, він уперше зазначив, що попри брахікранію, яку вважали певною рисою монголоїдної раси, скіфи в будові лицьового скелету не мають монголоїдних особливостей. Аналогію ж доліхокранним черепам із тих самих поховань автор бачив у будові черепів, що походять із курганів центральної Росії та кельтських могил Західної Європи. Це дослідження, за даними Г. П. Зіневич [Зиневич, 1967: 9], нині є лише пам'яткою історіографії, але свого часу відіграло прогресивну роль у розвитку краніології.

Так, 1897 р. в «Антропологической выставке» з'явилися три роботи А. П. Богданова, присвячені краніології давнього населення України. Дослідження «О могилах скифо-сарматской эпохи в Полтавской губернии и о краниологии скифов» (1879) представляли нову постановку питання про населення, яке залишило кургани скіфського часу. Порівнюючи скіфо-сарматські черепи (12 екземплярів) зі слов'янськими з Ярославської та Полтавської губ., А. П. Богданов зазначив, що в скіфських могилах переважно були представники довгоголового племені, до якого в малій кількості домішані короткоголові, без ознак монголоїдної домішки.

Слід відзначити й роботу Ф. Ф. Каврійського [Каврийский, 1890] про черепи скіфо-сарматської епохи, опубліковану в «Дневнике антропологического отдела Общества любителей естествознания, антропологии и этнографии при Московском университете». Її автор виміряв 14 черепів зі скіфських могил (розкопки С. А. Мазаракі та І. Ф. Огнєва в Полтавській губ.), доповнивши краніологічну серію, котру досліджував А. П. Богданов. Робота містить індивідуальні описи черепів. У ній є таблиця вимірів за 15 ознаками, охарактеризовано збереженість черепів, стан зубів, міру облітерації черепних швів. У висновках автор написав, що майже всі черепи доліхокранні, помірно високі, вузьколиці, переважно низькоорбітні й вирізняються незначною виличною шириною.

На думку С. І. Круц [Круц, 2017], у першій половині - середині I тис. до н. е. чіткої межі між степовими й лісостеповими скіфами, ймовірно, не було. Це пов'язано з тим, що степи простягалися значно далі на північ, ніж зараз. Тому дослідниця проаналізувала всі «скіфські» серії: як степові, так і лісостепові. До того ж у роботі С. Г. Єфімової [Єфімова, 2000], за середніми даними С. І. Круц, лісостепові серії представлені не в загальному, а за належністю до певного курганного могильника, або територіальною близькістю, виходячи з можливостей матеріалу [Єфімова, 2000].

Висновки С. І. Круц для всіх скіфських курганних груп такі:

1. Антропологічний склад скіфських племен Північного Причорномор'я (не тільки Степу, а й Лісостепу) був неоднорідним.

2. Для Степової Скіфії виділяється щонайменше п'ять краніологічних комплексів.

3. Для Лісостепу стабільно фіксується близька подібність трьох серій - медвинської, трипільської та Посульської, інші постійних комплексів не утворюють.

4. Хоча більшість степових скіфських серій різко відрізняються від лісостепових, деякі з них дуже близькі, наприклад: степова каховська і три лісостепові (Медвин, Посулля, Трипілля), а також степова Інгулецька, яка більше схожа на лісостепові серії, ніж на степові.

Також, за даними С. І. Круц, раніше опубліковані жіночі краніологічні серії в антропологічних роботах представлені меншою кількістю (лише 15), і є не такі репрезентативні. Тому дослідниця пише, що неможливо залучити їх для порівняльного аналізу [Круц, 2017] через їхню нечисленність, а іноді й повну відсутність у курганних групах (Присивашшя, Михайлівка, Александрополь). Так, кожне жіноче поховання має стати для нас важливим і йому повинно приділятися більше уваги.

Тільки під час відкриття 1973 р. у лісостеповій частині України, на високому березі р. Хороброї, недалеко від с. Медвина Богуславського р-ну Київської обл., курганного могильника ранньоскіфського часу (розкопки Г. Т. Ковпаненко та Б. М. Левченка) [Ковпаненко, 1977: 40-72] отримано документально датовану серію черепів із Лісостепу [Круц, 1997]. Вона, за даними Зіневич [Зиневич, 1985: 68-72], доліхокранна, з помірно широким та середньо-високим обличчям, з добре випнутим носом і високим переніссям. Поховані лежали випростаними на спині, з випростаними уздовж тулуба руками і з орієнтацією на північний захід. Більшість поховань з інвентарем. У жіночих похованнях траплялися бронзові браслети з розімкнутими кінцями, скроневі кільця, намисто з халцедону, бурштину, гірського кришталю, глиняні біконічні пряслиця. У чоловічих і жіночих похованнях наявна ліпна, не лощена кераміка, черпаки, прикрашені проколами, наліпним валиком. Зріст жінок, за даними Г. П. Зіневич, дорівнює 156,0158,0 см [Зиневич, 1985: 68-69].

У 1984 р. Б. М. Левченко дослідив кургани в с. Медвин Богуславського району Київської обл. Тож отримано ще 12 скелетів, які додали до групи, котру опрацювала Г. П. Зіневич. Об'єднання серії суттєво не змінило дані в характеристиці медвинської чоловічої групи, крім виличного діаметра та ширини носа. Серія виявилася більш вузьколиця й вузьконоса (виличний діаметр із середньої категорії - 131,0 мм, потрапила в «малу» - 129,9 мм; носовий покажчик - із великих величин - 52,4 - у середні - 49,8) [Круц 1997: 106, Табл. 8]. Отже, морфологію чоловічої групи охарактеризувала С. І. Круц, віднісши її до середземноморського варіанту великої європеоїдної раси [Круц, 1997: 92]. Також дослідниця оперувала тим, що територіальна близькість, подібність в обряді поховання, синхронність окремих могил Медвинського й Стеблівського некрополів дали підстави об'єднати їх в одну Правобережну Лісостепову групу пам'яток. Як припустили Б. В. Магомедов і Т. О. Рудич [Магомедов & Рудич, 2008: 253], доліхокранний тип з високим черепом, з помірно широким обличчям, різко профільованим на зигомаксилярному рівні, з низькими орбітами, характерний для балтських груп, фіксується в лісостепових серіях України скіфського часу на Правобережжі (Медвин) і Лівобережжі Дніпра (сеймська та ворсклинська групи). Тобто частину чоловіків лісостепової зони скіфського часу можна пов'язати з балтами [Магомедов & Рудич, 2008: 249-258].

Індивідуальні виміри сімох жіночих черепів також опублікувала 1997 р. С. І. Круц у Додатку 2 монографії С. А. Скорого [Скорый, 1997: 98-99]. Можна зазначити вкрай малу кількість жіночих поховань як у Медвині (7 поховань) [Зиневич, 1985: 68; Круц, 1997: 98-103, Табл. 5], так і загалом на території України [Круц, 2017].

С. П. Сегеда за одонтологічними даними сформував і опрацював збірну серію скіфської культури VII-VI ст. до н. е. з Середньої Наддніпрянщини: села Медвин та Іванівка Богуславського р-ну, с. Лісовичі Таращанського р-ну Київської обл.; Стеблів Корсунь- Шевченківського р-ну Черкаської обл. (N=29) [Сегеда, 2001: 44]. Дослідник виявив, що лісостеповий варіант, представлений медвинською та світловодською вибірками, склався на «середньоєвропейській» основі, включивши й певну домішку грацильного компонента [Сегеда, 2001: 160].

Реконструкцію демографічної структури лісостепу та степу досліджували І. Д. Потєхіна та І. Д. Кіслий [Потехина & Кислый, 1994: 22-45]. Поширенням гіпоплазії на зубах у населення скіфського часу з Медвина, Скельок, Верхньої Тарасівки та Стеблева досліджувала О. В. Виноградова [Виноградова, 2016: 279-288].

Мета статті - охарактеризувати рівень неоднорідності представниць жіноцтва скіфської культури з території лісостепу та степу України, з'ясувати їх місце серед синхронних жіночих скіфських, сарматських груп та серій епохи пізнього енеоліту, бронзи, зрубної культури Євразії, для чого, зокрема, ввести в науковий обіг нові краніологічні дані (один жіночий череп за даними краніометрії та за даними краніоскопії всю серію з Медвина).

Виклад основного матеріалу

За краніометричною методикою опрацьовано один череп з поховання 12 VII-VI ст. до н. е. у с. Медвин (Табл. 1) (розкопки Б. М. Левченка 1982 р. у Гірчаківському лісі [Левченко, 2006: 218-224; Ніколенко, 1994]). Поховання експонується в залі археології «Ранньозалізний вік: початок І тис. до н. е. - перші ст. н. е.» обласного краєзнавчого музею історії Богуславщини, м. Богуслав. Збереглися повний череп (однак зруйнована й деформована частина потиличної кістки біля потиличного отвору) та нижня щелепа, посткраніальний скелет у хорошому стані.

Статево-вікові визначення скелетних останків із поховання 12 зроблено комплексно за кількома методиками [Buikstra & Ubelaker, 1994; Bruzek 2002: 157-168; Bruzek & Santos & Dutailly & Murail & Cunha, 2017: 440-449; Ubelaker, 1989]. Ступінь облітерації швів і вік встановлювалися за схемою Г. В. Валуа [Vallois, 1937: 499-532]. Стертість зубів оцінювалася за схемою Д. Р. Бротвела [Brothwell, 1972]. жіноцтво скіфський лісостеп україна

Череп вимірювався в м. Богуслав, у приміщенні Музею історії Богуславщини, за стандартною краніологічною методикою, де за Р. Мартіном вказувалася нумерація ознак [Martin, 1928], а назомалярний і зигомаксилярні кути горизонтального профілювання обличчя вираховувалися за допомогою номограми [Алексеев & Дебец, 1964. Рис. 14: 55]. Визначення краніометричної точки лямбда провадилось за методом Л. Г. Д. Бакстона та Г. Д. Моранта [Buxton & Morant, 1933]. У таблицях лінійні розміри вказано в мм, кути - у градусах. Для оцінки вимірювальних ознак використано таблиці з межами середніх величин ознак, які склав Г. Ф. Дебец [Алексеев & Дебец, 1964].

Додатково для характеристики краніологічного матеріалу використано методику, яку запропонував в одній з галузей расознавства - етнічній краніоскопії - О. Г. Козінцев [Козинцев, 1988]. За даними краніоскопії [Kozintsev, 1992], опрацьовано 20 черепів з медвинської групи (Табл. 2) скіфської культури Лісостепу України (з розкопок 1982-1984 рр. у с. Медвин Богуславського р-ну Київської обл.) [Зиневич, 1985; Круц, 1997].

При інтерпретації відомостей використано комп'ютерні програми Б. О. та О. Г. Козінцевих (1993 р.) і А. В. Громова (1996 р.) [Санкина & Моисеев, 2006]. Пакет авторських комп'ютерних програм О. Г. Козінцева та А. В. Громова презентовано автору статті 2009 р. в м. Санкт-Петербурзі як учню краніоскопічної методики.

Стосовно дистанції слід зупинитися на одному суттєвому зауваженні В. Е. Дерябіна. Він зазначив, що застосування простої дистанції Евкліда, реалізованої в більшості пакетів статистичних програм, може призвести до суттєво інших результатів, порівнюючи з використанням більш обґрунтованої дистанції Махаланобіса [Дерябин, 2008: 276]. Тому в цій роботі застосовано авторську програму «CANON» О. Г. та Б. О. Козінцевих, яка базується на дистанції Махаланобіса. Навантаження на ознаки виправляв автор статті за особистою інструкцією О. Г. Козінцева.

Також враховано зауваження щодо аналізу головних компонент (ГК). В. Є. Дерябін [Дерябин, 1998] та І. Г. Широбоков приділили цьому методу особливу увагу та підкреслили: розташування досліджуваних груп населення або індивідів в осях ГК може бути помітно викривленим порівняно з аналогічною картиною, яку ми отримуємо за допомогою компонентного аналізу, а також виявили, що канонічний і компонентний аналізи по-різному виокремлюють закономірності таксономічної варіації [Дерябин, 1998: 66-65], й наголосили, що метод ГК - спосіб оптимально скоротити кількість змінних, однак він не є методом виявлення комплексів краніометричних ознак, що мають реальний генетичний чи морфологічний сенс [Широбоков, 2020: 121-138]. Тому нами проведено внутрішньогруповий аналіз жіночих черепів скіфської культури з території сучасної України спочатку за аналізом методом головних компонент (ГК), а потім уже канонічним методом.

Як при внутрішньогруповому аналізі жіночих черепів, так і при діахронному порівнянні жіночих груп залучалися такі 13 ознак та один індекс: поздовжній, поперечний і висотний діаметри черепа від поріонів (po), найменша ширина лоба, виличний діаметр, висота обличчя, висота й ширина орбіт, висота та ширина носа, назомалярний і зигомаксилярний кути, симотичний індекс та кут випинання носа.

Міжгруповий багатовимірний аналіз проводився методом канонічного аналізу для порівняння серій [Дерябин, 1998: 65-66; Дерябин, 2008: 227-229; Козинцев, 2016а]. Будь-який метод візуалізації відношень у двомірній проекції викривляє загальну картину, тож О. Г. Козінцев порекомендував розглядати мінімальні статистичні відстані [Козинцев, 2016а: 388], які в нашому випадку подані в Табл. 7 та 10 для груп, у Табл 8 - для черепів, що додає прозорості всьому дослідженню. Усі групи попарно зіставлені за допомогою дистанції D2 Махаланобіса з поправкою на чисельність [Rightmire: 1969; Козинцев, 2007].

Краніофенетика досліджувалася за методикою А. С. Беррі та Р. Дж. Беррі [Berry & Berry, 1967], яку апробувала А. А. Мовсесян [Мовсесян, 2005].

Опис черепа із поховання 12. Череп світлий, коричнево-жовтого кольору. Розвиток надорбітальної частини чола слабкий (надперенісся - 1 бал, надбрів'я - 1 бал), чоло слабо нахилене, надочний край орбіт наближається до гострої форми, соскоподібні відростки скроневої кістки слабо розвинуті, зовнішній потиличний горб не розвинутий (0 балів). Лобні горби є, але невиразні. Морфологія тазових кісток: розгорнуті крила клубових кісток, великий сідничний отвір широкий, лобковий кут тупий, округлий, затульний отвір трикутний, з гострим краєм, тіло сідничної кістки вузьке з невиразною сідничною горбкуватістю. Форма малого тазу округла. Такі загальні ознаки статевого диморфізму вказують на жіночу стать похованої. Хоча крижова кістка порівняно вузька й зігнута, що не притаманно жінкам, але м'язовий рельєф не розвинутий. Суглобова поверхня крижо-клубового суглобу поширена до другого крижового сегменту. Враховуючи стан облітерації швів ззовні та зсередини, стертість зубів на 4-5 балів, а також облітерований шов Parsbasilaris ossis occipitalis на клиноподібній кістці, можна визначити, що жінка померла у 30-40 років.

Рис. 1. Череп жінки 30-40 років із поховання 12.

У вертикальній проєкції (norma verticalis) череп наближається до бірзоїдної форми (Рис. 1). Характеризується слабо розвинутими надпереніссям, соскоподібними виростками. Поздовжній і поперечний діаметри черепної коробки дуже великі, за індексом череп брахікранний (80,8). Висотний діаметр черепної коробки помірний. Висотно-поздовжній покажчик теж помірний (ортокранія), висотно-поперечний індекс - малий (тайпенокранія, низький череп). Горизонтальна окружність через краніометричну точку офріон дуже великих розмірів [Алексеев & Дебец, 1964, Табл. 6: 116), що також не властиво жіночим черепам. Довжина основи черепа мала. Вушна висота в межах помірних розмірів (Табл. 1).

Таблиця 1. Індивідуальна краніометрична характеристика черепа жінки 30-40 років із поховання 12.

№ за Мартіном

Рік та № поховання Ознаки"

Медвин1982 Поховання 12

Культура:

Скіфська

Стать

2 (жінка)

Вік

30-40

1.

Поздовжній діаметр

182,0

1в

Поздовжній діаметр від офріона

182,0

8.

Поперечний діаметр

147,0

17.

Висотний діаметр basion-bregma

128,6

20.

Вушна висота porion-porion-bregma

111,9

9.

Найменша ширина чола

99,7

10.

Найбільша ширина чола

123,8

5.

Довжина основи черепа

93,2

11.

Ширина основи черепа

122,0

12.

Ширина потилиці

114,0

29.

Лобна хорда

113,9

30.

Тім'яна хорда

116,0

31.

Потилична хорда

96,3

25.

Сагітальна дуга

370,0

23a.

Горизонтальна окружність через ofrion

525,0

24.

Поперечна дуга po-br-po

313,0

26.

Лобна дуга

129,0

27.

Тім'яна дуга

126,0

28.

Потилична дуга

115,0

FS

Висота вигину лоба

30,0

OS

Висота вигину потилиці

30,0

Надперенісся (за Мартіном 1-6)

1,0

Надбрівні дуги (1-3)

1,0

Зовнішній потиличний горб (1-5)

0,0

Соскоподібний виросток (1-3)

1,0

Нижній край грушоподібного отвору

anthropina

Передньо-носова ость (за Брока 1-5)

4,0

45.

Діаметр вилиць

124,8

40.

Довжина основи обличчя

89,0

48.

Верхня висота обличчя

65,6

47.

Повна висота обличчя

109,6

43.

Верхня ширина обличчя

103,1

46.

Середня ширина обличчя

89,5

60.

Довжена альвеолярної дуги

52,7

61.

Ширина альвеолярної дуги

57,3

62.

Довжина піднебіння

47,2

63.

Ширина піднебіння

36,4

55.

Висота носа

49,7

54.

Ширина носа

22,7

51

Ширина орбіти від mf

40,0

52.

Висота орбіти

35,5

Бімалярна ширина fmo-fmo

96,0

Висота назіона над fmo-fmo

15,0

Зигомаксилярна ширина zm-zm

89,5

Висота субспінале над zm-zm

23,0

SC

Симотична ширина

8,0

SS

Симотична висота

3,5

MC

Максилофронтальна ширина

16,5

MS

Максилофронтальна висота

6,0

DC

Дакріальна ширина

23,6

DS

Дакріальна висота

14,0

Глибина іклової ямки

-3,6

77.

Назомалярний кут

145,0°

ZZm.

Зигомаксилярний кут

125,0°

Tg 77

Назомалярний кут

3,200

Tg Zm.

Зигомаксилярний кут

1,946

32

Кут профілю чола від n

90,0°

Кут від gl

85,0°

72

Кут загальнолицьовий

84,0°

73

Кут середньої частини обличчя

87,0°

74

Кут альвеолярної частини обличчя

74,0°

75

Кут нахилу лицьових кісток

56,0°

75(1)

Кут випинання носа

28,0°

Індекси:

8:1

Черепний

80,8

17:1

Висотно-поздовжній I

70,7

17:8

Висотно-поперечний I

87,5

20:1

Висотно-поздовжній II

61,5

20:8

Висотно-поперечний II

76,1

9:10

Лобний

80,5

10:8

Коронарно-поперечний

84,2

9:8

Лобно-поперечний

67,8

48:45

Верхньолицьовий

52,6

48:17

Вертикальний фаціо-церебральний

51,0

40:5

Випинання обличчя

95,5

45:8

Горизонтальний фаціо-церебральний

84,9

9:45

Лобно-виличний

79,9

52:51

Орбітний

88,8

54:55

Носовий

45,7

DS:DC

Дакріальний

59,3

SS:SC

Симотичний

43,8

MS:MC

Максило-фронтальний

36,4

63:62

Піднебінний

77,1

61:60

Щелепно-альвеолярний

108,7

10:45

Лобно-виличний

99,2

Нижня щелепа

68(1).

Довжина нижньої щелепи

106,0

79.

Кут гілки нижньої щелепи

126,0°

68.

Довжина нижньої щелепи від кутів

80,0

70.

Висота гілки

45,0

71а.

Найменша ширина гілки

28,0

65.

Виросткова ширина

121,2

66.

Кутова ширина

96,1

67.

Передня ширина

41,9

69.

Висота симфізу

27,8

69(1).

Висота тіла нижньої щелепи

27,4

69(3).

Товщина тіла нижньої щелепи

9,7

С.<

Кут випинання підборіддя

59,0°

Умовні позначення:? - жінка.

До великого класу належить лобна хорда, лобна кістка прямої форми, висота вигину чола велика. Лобна кістка широка як у фронтальному відділі, так і в дорсальному. Ширина лоба за лобно-поперечним індексом [Алексеев & Дебец, 1964] потрапляє до помірних категорій.

Виличний діаметр помірний (124,8 мм). Верхня висота обличчя теж потрапляє до середньої категорії розмірів (65,6 мм). Відносна ширина обличчя за верхньолицьовим індексом (52,6) характеризується як помірна (мезен). Загальнолицьовий покажчик помірний (мезопрозопія). Загальний кут обличчя становить 84,0° і вказує на мезогнатне обличчя. До ознак, що характеризують сплощеність лицьового відділу й використовуються на краніологічному матеріалі для діагностики расових типів першого порядку, належать назомалярний і зигомаксилярний кути горизонтального профілювання [Алексєєв, 1962: 55]. У жіночого черепа з Медвина ці кути мають як великі, так і малі розміри (відповідно на верхньому рівні 145,0° і на середньому 125,0°), що свідчить про обличчя, слабо профільоване на рівні орбіт та сильно - на рівні носового шипа. Водночас глибина іклової ямки мала (Табл. 1).

Помірна ширина орбіт і їхня велика висота зумовлюють великий орбітний індекс (від максилофронтальної точки - 88,8), що вказує на високі орбіти (гіпсіконхія). Носовий отвір жіночого черепа має малу ширину та помірну висоту, носовий індекс (45,7) свідчить про вузький ніс (лепторинія). Перенісся високе як за симотичним покажчиком, так і за дакріальним. За світовим масштабом, череп скіфської культури характеризується великим випинанням носових кісток щодо лінії вертикального профілю обличчя (28,0°). Форма альвеолярної дуги верхньої щелепи (processus alveolaris) - трапецієподібна.

Нижня щелепа грацильна, параболоїдна. Товщина тіла, передня ширина, висота тіла, симфізу та передня ширина малих розмірів. Кутова ширина помірна, виросткова ширина дуже велика, найменша ширина гілки щелепи мала.

Брахікранні типи в жінок скіфської культури з території сучасної України траплялись і раніше. Окрім описаних у вступі, відомі такі поховання: Гунівка, курган 11, поховання 1 [Круц, 2005, Додаток 2, Табл. 2: 495]; Бердянський курган [Круц, 2005, Додаток 2, Табл. 2: 495] тощо. Тому це не становить сенсації, але не є і тенденцією. Позаяк брахікранність майже на межі з мезокранією, а назомалярний кут великий, можна припустити дуже слабку монголоїдну домішку в досліджуваного черепа з поховання 12.

Етнічна краніоскопія. Надорбітні отвори (Foramen supraorbitale) на черепі є з обох сторін (східна ознака). Задньовиличного шва (ЗВШ) немає з обох сторін (європеоїдна ознака). Клиноподібний верхньощелепний шов (КВШ) не можна виявити у зв'язку з тим, що частини кісток в орбітах пошкоджені, ймовірно, якоюсь хворобою. Піднебінний поперечний шов з обох сторін зафіксовано як варіант (III ар), (східна ознака). У нижній частині лямбдоподібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) є вормієві кісточки з обох боків (європеоїдна ознака). У потилично-соскоподібному шві (ossa wormii suturae occipitomastoideae) кісточки немає з обох сторін (європеоїдна ознака). Підорбітний візерунок (ПОВ) за формою з обох боків зафіксовано як варіант (II) (європеоїдна ознака).

Дослідивши один череп за даними краніоскопії, не можна робити загальних висновків, тому опрацьовано решту жіночих та чоловічих поховань із с. Медвин (Табл. 2). Серія, яка складається з 20 черепів, характеризується помірним потиличним індексом (ПІ), отже, можна припустити дуже малу східну домішку; задньовиличний шов (ЗВШ) на черепах відсутній, що свідчить про європеоїдність групи в цілому; клиноподібний верхньощелепний шов (КВШ) загалом трапляється частіше у європеоїдів, ніж у монголоїдів (Козинцев 1988, с. 55). Так, досліджувана перша серія виявилася з великим показником КВШ (71,4 %); частота підорбітного візерунку типу II (ПОВ-II) на жіночих і чоловічих черепах з Медвина помірна - 41,1 %, але слід урахувати малу кількість опрацьованих поховань, на яких цей шов не завжди зберігається у належному стані, тому висновки можна буде зробити, опрацювавши всі групи скіфської культури Лісостепу. Індекс поперечно-піднебінного шва (ІППШ) - великий (81,8 %). Оскільки незважене середнє для європеоїдів дорівнює 70,5 %, а для монголоїдів - 49,9 % (Козинцев 1988, с. 110), вважатимемо досліджувану серію європеоїдною. Відсотки надорбітних отворів (НО) (Томашевич 1988, с. 119-128) на черепах із Медвина помірні (Табл. 2).

Краніофенетика. З 37 ознак на жіночому черепі зафіксовано 27 фенів. Подаємо їх перелік в анатомічному порядку.

Norma facialis: праворуч під орбітою зафіксовано два отвори (Foramina infraorbitale accessorium).

Norma vertikalis: поза сагітальним швом праворуч виявлено малий тім'яний отвір (foramen parietale). У сагітальному шві - вормієву кістку малих розмірів у районі S4.

Norma lateralis: на правій вилиці зафіксовано виступ - spina processus frontalis ossis zygomatici. Праворуч є вставна кістка в ділянці тім'яної вирізки (os postsguamosum).

Norma occipitalis: у центральній частині лямбдоподібного шва L2 (ossa wormii suturae lamdoideae - L2) є одна вормієва кісточка ліворуч. Як ми вже зазначили, зафіксовано по одній кістці з обох боків у нижній частині L3. На соскоподібній кістці з обох боків виявлено малі отвори (foramen mastoideum).

Norma basilaris: форма поперечного піднебінного шва - sutura palatina transversa - ламана. Torus palatinus є - 2 бали. Ліворуч є повний малий крило-остистий отвір (foramen pterygo-alare).

Таблиця 2. Частоти краніоскопічних ознак у лісостеповій серії Медвин скіфської культури УІІ-УІ ст. до н. е. (%)

Серія

Період

ПІ

Рад.

ПОВ-II

Рад.

ЗВШ

Рад.

КВШ

Рад.

ІППШ

Рад.

НО

Рад.

Медвин (20 черепів)

VII-VI ст. до н. е.

10,0

(25)

0,73

1

41,1

(17)

1,4

01

0

(25)

0,2

42

72,0

(29)

2,0

13

83,3

(24)

2,2

74

35,4

(31)

1,2

83

Умовні позначення. Тут і далі: ПІ - потиличний індекс, КВШ - клиноподібний-верхньощелепний шов, ЗВШ - задньовиличний шов, ПОВ-II - підорбітний візерунок типу II, ІППШ - індекс поперечного піднебінного шва, НО - надорбітні отвори, Рад. - радіани. У дужках вказано загальну кількість спостережень.

Оскільки ведеться полеміка про те, чи відрізняються [Рудич, 2020: 48], чи не відрізняються [Круц, 2017] черепи лісостепових мешканців від черепів степових представників скіфської культури, ми за принципом історизму та об'єктивності вирішили перевірити ці припущення, застосувавши внутрішньогруповий аналіз загальної жіночої серії на першому етапі дослідження за допомогою аналізу ГК [Дерябин, 2008: 76-117].

Внутрішньогруповий аналіз серії жіночих черепів носіїв скіфської культури з території сучасної України.

Для виділення варіантів серед жінок із території сучасної України залучено 71 череп скіфської культури за описаними 12 краніометричними ознаками та одним індексом.

На жаль, у багатьох серіях, таких як Акташ [Покас & Назарова & Дяченко, 1988: 118144], Бустон-VI [Дубова, 2015, Табл. 13: 36-38], не представлено вушну висоту від поріонів (po). Також у статтях про Фронтове-І, Завітне, Акташ, Золота Балка [Кондукторова, 1971: 60-71] не зазначено індивідуальні виміри черепів. Тому на цьому етапі дослідження Фронтове-І, Завітне та Золота Балка були залучені лише як порівняльні жіночі групи.

До аналізу відібрано 71 жіночий череп з низки пам'яток на території України: 18 черепів зі Східного могильника Неаполя Скіфського в Криму [Кондукторова, 1964, Табл. 1 та 1б: 54-67]; череп V-ІІІ ст. до н. е. з Північного берега Херсонеса [Иванов, 2016, Приложение, 2: 159-162], один череп із поховання 11 Александропольського кургану [Козак, 2018: 672]. Повний перелік подано в Таблиці 3.

На першому етапі дослідження, за результатами аналізу ГК, жіночі черепи поділено на п'ять краніологічних груп залежно від розміщення в просторі ГК І та ГК ІІ, які виявилися найінформативнішими, спираючись на середні показники 13 ознак та одного індексу й середні значення, котрі характеризують ці виявлені варіанти. Такий поділ представниць жіночої статі вказує на їх неоднорідність та підтверджує висновки С. І. Круц про п'ять краніологічних комплексів у складі представників степового населення Північного Причорномор'я в скіфський час (щодо чоловіків), але тут ми спостерігаємо п'ять комплексів для всіх скіф'янок з території сучасної України. Однак подальші кроки (аналіз кожного з варіантів) не дали змогу скласти повну уяву про п'ять жіночих комплексів. Тому звернемось до канонічного аналізу.

Побудований за першими двома канонічними векторами (КВ) графік є двомірною проєкцією розташування жіночих черепів скіфської культури в багатовимірному аналізі [Дерябин, 2008: 200-229] з мінімальними можливими відхиленнями (Рис. 2).

Рис. 2. Зіставлення 71 жіночого черепа скіфської культури з території сучасної України за даними канонічного аналізу в просторі І-ІІ КВ (дистанція Махаланобіса), з позначеннями краніологічних варіантів кольором.

* Графічні рисунки до друку створив та підготував Андрій Бардецький.

Таблиця 3. Краніологічні матеріали скіфської культури, використані в роботі

№

Пам'ятка (серія)

Автор дослідження антропологічного матеріалу

1.

Миколаївка-Козацька (Степ)

Т. С. Кондукторова, 1979.

2.

Верхня Тарасівка

Р. А. Старовойтова, 1984, с. 34-37.

3.

Медвин (Лісостеп)

Г. П. Зиневич, 1985; С. І. Круц, 1997; С. П. Сегеда, 2001; О. В. Виноградова, 2016.

4.

Ковалівка (Степ, Правобережжя Дніпра)

С. І. Круц, 1978.

5.

Мирне

С. І. Круц 1997, додаток 2, табл. 5, с. 99-103

6.

Володимирівка

І. Д. Потєхіна, 1979.

7.

Тимашівка

І. Д. Потєхіна, 1979.

8.

Адамівка

Г. П. Зіневич, 1967, с. 122-125).

9.

Бориспільська група (Лісостеп)

Г. П. Зіневич, 1967; С. І. Круц, 1997

10.

Капулівка (Степ)

Г. П. Зіневич, 1967, с. 122-125.

11.

Бердянський курган, Бабина могила, Гайманова могила

С. І. Круц, 2005, додаток 2, Табл. 2, с. 495-497.

12.

Гюнівка, курган 11, поховання 1 (Степ, Лівобережжя)

С. І. Круц, 2005, додаток 2, Табл. 2 (с. 495-497).

13.

Трахтемирівське городище

С. І. Круц, 1997, с. 102-103.

14.

Александропольський курган, поховання 11

А. Д. Козак, 2018, с. 672.

15.

Миколаївка, Одеська обл., східний берег Дністровського лиману

М. С. Великанова, 1975, с. 202-207, Табл. 4.

16.

Східний могильник ІІ ст. до н. е., перша половина ІІІ ст. н. е. Неаполя скіфського (Інвентарні номери Музею антропології МДУ 10721-- 10777 та 8999-9026)

Т. С. Кондукторова, 1964. Таблиця-додаток 1, Таблиця-додаток 16, с. 54-67.

17.

Астаніно, курган 11, поховання 2, скелет 2

С. И. Жиляева-Круц, 1970, с. 180-184.

Таблиця 4. Значення трьох канонічних векторів для 71 жіночого черепа скіфської культури з території України (дистанція Махаланобіса між черепами).

№ п/п

Черепа

І КВ

ІІ КВ

ІІІ КВ

1.

Медвин, череп із поховання 12

1,029

2,075

-0,591

2.

Верхня Тарасівка-1, курган 80, із поховання 2

-1,940

3,221

3,120

3.

Верхня Тарасівка-2, курган 83, із поховання 2

-0,490

-1,623

1,416

4.

Верхня Тарасівка-3, курган 6, скелет 1, із поховання 1

2,468

-0,466

1,286

5.

Бориспіль

3,015

1,368

2,719

6.

Капулівка

-1,155

0,085

0,984

7.

Трахтемирів

-0,694

-1,325

0,013

8.

Мирне

-1,377

-1,048

-0,565

9.

Миколаївка-1

-0,325

0,599

0,807

10.

Миколаївка-2

-0,571

-1,395

-0,977

11,

Миколаївка-3

0,257

0,112

-1,139

12.

Миколаївка-4

0,800

-1,384

0,710

13.

Бабина могила

0,254

-1,930

-0,332

14.

Гюнівка

1,189

2,957

-1,230

15.

Гайманова могила

-0,361

0,848

1,206

16.

Бердянський курган

-0,130

0,398

-0,793

17.

Миколаївка-Козацька 88/4

2,236

-1,290

-0,607

18.

Миколаївка-Козацька 88/11

-1,151

-1,554

0,513

19.

Миколаївка-Козацька 88/12

-1,471

0,108

2,290

20.

Миколаївка-Козацька 88/14

-0,726

-0,068

-0,620

21.

Миколаївка-Козацька 88/16

1,099

-0,152

-0,146

22.

Миколаївка-Козацька 93/2

-1,385

-0,275

1,177

23.

Миколаївка-Козацька 93/3

-0,369

0,291

-0,192

24.

Миколаївка-Козацька 93/6

-0,307

-0,932

-0,511

25.

Миколаївка-Козацька 93/19

-1,433

-0,323

0,645

26.

Миколаївка-Козацька 257/13

1,212

2,212

-1,071

27.

Миколаївка-Козацька 257/17

0,807

1,398

0,327

28.

Миколаївка-Козацька 257/20

-0,328

-0,516

-2,417

29.

Миколаївка-Козацька 257/21

0,934

1,314

-1,627

30.

Миколаївка-Козацька 257/31

1,037

-0,271

0,163

31.

Миколаївка-Козацька 257/43

0,002

2,497

0,120

32.

Миколаївка-Козацька 257/48

0,607

1,739

1,200

33.

Миколаївка-Козацька 257/52

1,677

-0,301

-0,850

34.

Миколаївка-Козацька 257/56

-0,206

-0,335

0,148

35.

Миколаївка-Козацька 257/60

-0,049

-2,161

0,461

36.

Миколаївка-Козацька 267/6

-1,452

-0,149

1,133

37.

Миколаївка-Козацька 267/9

-1,708

-0,545

-0,022

38.

Миколаївка-Козацька 267/10

-0,633

-0,308

0,865

39.

Миколаївка-Козацька 267/21

-1,554

0,584

0,361

40.

Миколаївка-Козацька 267/24

-0,796

0,592

-1,243

41.

Миколаївка-Козацька 267/26

1,358

0,784

-0,284

42.

Миколаївка-Козацька 267/40

-1,037

-1,288

-0,223

43.

Миколаївка-Козацька 267/42

-1,013

-1,678

-0,731

44.

Миколаївка-Козацька 277/5

-1,910

0,846

1,231

45.

Миколаївка-Козацька 277/6

0,724

-1,324

-0,649

46.

Миколаївка-Козацька 277/10

-0,254

1,098

0,652

47.

Миколаївка-Козацька 277/16

-3.080

1,400

0,704

48.

Миколаївка-Козацька 289/1

-0,273

1,301

-2,140

49.

Миколаївка-Козацька 289/2

-1,545

-1,432

-2,148

50.

Миколаївка-Козацька 289/5

-1,533

-1,460

1,065

51.

Миколаївка-Козацька 289/6

0,229

-0,079

-1,394

52.

Александропольський курган, поховання 11

-0,077

0,498

-3,831

53.

Неаполь скіфський, ІІ ст. до н. е., перша половина ІІІ ст. н. е.

Інвентарний номер Музею антропології МДУ - 10721

1,929

-1,130

0,460

54.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10745.

-0,655

0,186

-1,287

55.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10748.

-2,007

-0,268

0,735

56.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10751

1,530

0,412

-0,379

57.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10755

3,436

-0,895

1,130

58.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10765.

1,347

0,328

1,082

59.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10771

3,126

0,050

2.434

60.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10774

-0,898

-1,148

0,183

61.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10775

2,512

0,129

-1,611

62.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 10777

0,689

-1,957

1,244

63.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 8999

-1,477

2,610

1,108

64.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 9005

-0,768

-1,948

-0,142

65.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 8997

1,067

0,194

-0,341

66.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 8998.

0,625

-0,754

-0,352

67.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 9018.

-1,312

2,657

-3,200

68.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 8995.

0,571

-1,407

-0,654

69.

Неаполь скіфський, Інвентарний № 9013

0,685

0,229

0,607

70.

Некрополь на Північному березі,

№ 12/11

-3,013

-1,510

-0,282

71.

Астаніно, курган 11, поховання 2, скелет 2

-1,551

-1,919

1,277

Внесок % у загальну дисперсію

16,738

14,400

14,290

Вдалося виокремити три краніологічні варіанти за дистанцією Махаланобіса (Табл. 4, Рис. 2), а також показати подібність досліджуваного жіночого черепа з Медвина до черепів під шифрами 257/13 та 257/21 із могильника Миколаївка-Козацька в Херсонській обл. (Рис. 2-4).

Краніологічний варіант 1 можна назвати основним, вбирає 53 черепи й характеризується мезокранною, помірно високою черепною коробкою, середньошироким лобом та помірною довжиною основи черепа. Обличчя помірно широке, ортогнатне, різко профільоване. Орбіти помірно високі, ніс середньоширокий, кут його випинання великий (Табл. 5). Варіант 2 (6 черепів), куди потрапляє й досліджуваний череп із Медвина, характеризується брахікранною, помірно високою черепною коробкою. Орбіти високі (гіпсіконхія), ніс середній (мезоринія), кут його випинання великий, обличчя помірно широке за абсолютними розмірами й вузьке за верхньолицьовим індексом (лептен), мезогнатне, помірно профільоване на верхньому рівні та сильно - на середньому. Варіант 3 (7 черепів) характеризується доліхокранною, дуже високою черепною коробкою, середньошироким лобом та великою довжиною основи черепа. Орбіти високі (гіпсіконхія), ніс середній (мезоринія), на межі з вузькими значеннями, кут його випинання великий, обличчя вузьке як за лінійними розмірами, так і за верхньолицьовим індексом (лептен), ортогнатне, різко профільоване як на верхньому рівні, так і на середньому.

При розгляді положення залучених жіночих черепів у просторі I та II КВ виявилося, що досліджуваний череп з поховання 12 у Медвині за першою біполярною КВ (16,7 % загальної мінливості) отримав помірні від'ємні значення (-0,563) і виявився подібний до черепа жінки 6070 років під шифром 257/13, могила 73, поховання 2 (матеріали експедиції МДУ) з могильника Миколаївка-Козацька Херсонської обл. - розкопки Е. О. Симоновича [Сымонович, 1969] (Рис. 2).

Рис. 3. Зіставлення 71 жіночого черепа скіфської культури з території сучасної України за даними канонічного аналізу в просторі І-ІІІ КВ (дистанція Махаланобіса).

Рис. 4. Зіставлення 71 жіночого черепа скіфської культури з території сучасної України за даними канонічного аналізу в просторі ІІ-ІІІКВ (дистанція Махаланобіса).

Прикметно, що й за кластерним багатовимірним аналізом [Дерябин, 2008: 230-276] досліджуваний жіночий череп опиняється в одному кластері з двома черепами зі Східного могильника Неаполя Скіфського в Криму під інвентарними номерами 10751 та 10765. Але найбільш подібним виявився мезокранний череп під інвентарним номером 10751 на 18-у кроці кластеризації із 70 на відстані 5,894, при загальній дистанції 35,696. Морфологічна ж подібність простежується між цими черепами за шириною лоба, верхньою шириною обличчя, орбіт, носовим індексом, кутом випинання носа та певною мірою верхньолицьовим індексом.

Отже, за результатами аналізу КВ продемонстровано, що жіночі черепи лісостепової зони України не відрізняються морфологічно від черепів степової географічної зони Нижньої Наддніпрянщини та Криму.

Таблиця 5. Краніологічні варіанти жіночої групи носіїв скіфської культури з території сучасної України (степ, Крим та лісостеп)

Ознаки

Варіант І N= 53

Варіант ІІ N= 6

Варіант ІІІ N=7

1. Поздовжній діаметр

176,8

176,8

182,3

8. Поперечний діаметр

136,0

141,3

131,3

1:8 Черепний індекс

76,8

80,0

72,0

20. Висотний діаметр

110,0

113,2

117,1

17. Висотний діаметр basion-bregma

128,5

128,3

138,0

9. Найменша ширина лоба

95,1

97,5

93,9

5. Довжина основи черепа

95,7

89,6

100,7

45. Виличний діаметр

125,7

123,6

120,1

48. Верхня висота обличчя

68,3

67,9

69,1

48:45 Верхній лицьовий

54,1

55,0

56,3

55. Висота носа

49,2

47,8

51,1

54. Ширина носа

23,8

24,2

23,8

54:55 Носовий

48,7

50,8

47,3

51. Ширина орбіти

40,2

41,0

39,5

52. Висота орбіти

32,6

35,8

35,0

52:51 Орбітний індекс

81,3

85,3

86,2

77. Назомалярний кут

137,9°

142,0°

134,7°

ZZm'. Зигомаксилярний кут

126,9°

124,8°

121,1°

SS:SC. Симотичний індекс

46,7

48,9

47,2

75 (1). Кут випинання носа

27,3°

29,0°

27,7°

32. Кут профілю чола (nas)

85,4°

85,8°

86,3°

Кут профілю чола від gl

80,6°

82,0°

83,0°

72. Загальний кут обличчя

85,3°

84,3°

87,5°

9:45. Лобно-виличний

75,9

78,8

83,2

DS:DC. Дакріальний індекс

56,1

51,9

50,0

17:1. Висотно-поздовжній покажчик

72,5

69,3

76,9

17:8. Висотно-поперечний покажчик I

94,1

87,8

105,7

N - кількість черепів.

Міжгруповий багатовимірний канонічний аналіз. Для діахронного порівняння виокремлених трьох краніологічних варіантів і виявлення основних напрямків морфологічних зв'язків цих варіантів залучено такі жіночі серії (Табл. 6), до яких входять представниці скіфської культури:

1) с. Миколаївка (IV-ІІІ ст. до н. е.) з Прутсько-Дністровського межиріччя - Молдова [Великанова, 1975, Табл. 31: 56-57];

2) Старі Бедражі (епоха бронзи) [Великанова 1975: 41-42];

3) Пархай ІІ (епоха пізнього енеоліту: період ЮЗТ-V) [Громов, 2004: 11];

4) Пархай ІІ (епоха ранньої бронзи, період ЮЗТ-IV) [Громов, 2004, с. 12];

5) Копто, Тува, алди-бельська культура (ранній етап, V-!V ст. до н. е.) [Чикишева, 2008: 127; Чикишева, 2012: 159-161];

6) Догее-Баари (VMV ст. до н. е.) [Чикишева, 2008: 127; Чикишева, 2012: 159-161];

7) Сагли (скіфський час) [Козинцев & Селезнева, 2011: 220-222];

8) Пазирикська культура (VI-III вв. до н. е.), збірна група [Чикишева, 2012: 144-148];

9) Суглуг-Хем-І [Г ромов & Селезнёва & Учанева, 2015: 380-383];

10) Суглуг-Хем-ІІ (II ст. до н. е.) [Громов & Селезнёва & Учанева, 2015: 380-383];

11) Улангом (поблизу м. Улангом, Західна Монголія, скіфський час, саяно-тувинська культура) [Мамонова, 1980: 60-74];

12) Тагарська культура (Південний Сибір, VII-IN ст. до н. е.) [Козинцев, 1977: 34-35];

13) Фронтове-І (Східний Крим, V-IV ст. до н. е.) [Круц, 2017: 109-112];

14) східний могильник Неаполя Скіфського (околиці Сімферополя) [Кондукторова, 1964: 34-35, 66-67];

15) сарматські поховання Нижнього Дону Ш-І ст. до н. е. (кургани) [Батиева, 2011];

16) Завітне в Криму [Зіневич, 1971: 111-121];

17) пізні скіфи з с. Золота Балка на Нижньому Дніпрі [Кондукторова, 1971: 65-66];

18) Масляха 1 [Рыкун, 1997: 80-82];

19) серії андроновської (федорівської) культури, представлені черепами з могильника Кузнецька улоговина, групами Верхнє Приоб'я, Томське Приоб'я, Мінусинська улоговина [Чикишева & Поздняков, 2003: 143];

20) саргатські жіночі поховання ранньої залізної доби з Приіртишшя [Багашёв, 2000, Табл. 11: 62-63];

21) черепи з Широкинського могильника X--VIII ст. до. н. е. (Херсонська обл.) [Зіневич & Круц, 1968: 81--83; Зіневич, 1968; Лесков & Кравченко & Гошко, 2019];

22) черепи носіїв катакомбної культури [Кондукторова, 1973: 88--90];

23) черепи носіїв зрубної культури [Круц, 1984: 63--65];

24) об'єднана серія черепів з могильників Суглуг-Хем І та Суглуг-Хем ІІ (ІІ ст. до н. е.) центральної Тувинської улоговини [Громов & Селезнева & Учанева, 2015: 380--383];

25) черепи носіїв культури багатопружкової кераміки (культурного кола Бабине) [Круц, 1984: 49--51];

26) дві серії з Західного Казахстану (VMV ст. до н. е.) й Волго-Уральського регіону (М--ІІІ ст. до н. е.) [Китов & Мамедов, 2014: 164--165, 172--173];

27) тасмолинська культура VM!--'V ст. до н. е. (центральний Казахстан) [Бейсенов & Исмагулова & Китов & Китова, 2015: 87--88];

28) Каменська культура (епоха раннього заліза, генеральна сукупність до якої входять також Масляха 1 і Масляха 2), друга половина -- кінець VІ ст. до н. е. -- ІІ--І ст. до н. е. [Рыкун, 2005: 127, 255--257];

29) Збірна серія черепів гунно-сарматського часу з території Гірського Алтаю ІІ ст. до н. е. -- V ст. н. е. [Газимзянов, 2018, Таблица 4: 149];

30) Сарматська культура-2 -- серія II--I ст. до н. е., Табл. 2, недеформовані черепи;

31) Сарматська культура-3 -- група I -- першої половини II ст. н. е., недеформовані черепи [Балабанова, 2015, Табл. 2, с. 161--162];

32) Сарматська культура-4 -- ІІ половина II--IV ст. н. е., недеформовані черепи [Балабанова, 2015, Табл. 4: 166].

Рис. 5. Зіставлення 35 жіночих груп скіфської культури з території Євразії та трьох краніологічних варіантів методом канонічного аналізу в просторі І та ІІ КВ за 13 краніометричними ознаками та одним індексом.

Таблиця 6. Значення трьох КВ для 35 жіночих груп скіфської та діахронних культур з території Євразії (дистанція між серіями)

№ п/п

Групи

І КВ

ІІ КВ

ІІІ КВ

1.

Варіант 1

-0,858

-0,464

-0,231

2.

Варіант 2

-0,811

-1,197

1,740

3.

Варіант 3

-2,942

0,415

1,737

4.

с. Миколаївка з Прутсько-Дністровського межиріччя

-0,875

0,380

0,207

5.

Старі Бедражі з Прутсько-Дністровського межиріччя

-1,367

1,041

-0,514

6.

ЮЗТ-V - Пархай ІІ

-2,407

-0,545

-0,829

7.

ЮЗТ-IV - Пархай ІІ

-1,729

-0,264

-0,298

8.

Копто (V ст. до н. е.)

1,848

-0,758

0,543

9.

Догее-Баари (VMV ст. до н. е.)

0,804

1,216

0,848

10.

Сагли (скіфський час)

1,333

0,042

0,052

11.

м. Улангом

0,725

0,997

-0,256

12.

Пазирикська культура (VI-III ст. до н. е.)

1,254

0,359

0,320

13.

Тагарська культура (Південний Сибір, VII- III ст. до н. е.)

-0,416

-0,001

-0,654

14.

Фронтове-І (Східний Крим, V-IV ст. до н. е.)

-1,085

-2,462

-1,070

15.

Сарматські поховання Нижнього Дону III- І ст. до н. е. (кургани)

-0,008

-0,439

0,175

16.

Завітне

-2,087

-0,113

0,959

17.

Пізні скіф'янки з с. Золота Балка на Нижньому Дніпрі

-1,019

-0,476

0,060

18.

Кузнецька улоговина

0,510

-0,150

-0,561

19.

Верхнє Приоб'я

0,259

-0,150

-0,118

20.

Томське Приоб'я

1,112

0,752

-0,719

21.

Мінусинська улоговина

0,648

-0,518

0,402

22.

Саргатські поховання ранньої залізної доби з Приіртишшя

2,127

-0,082

-0,083

23.

Широкинський могильник білозерської культури Херсонської обл. X-VIII ст. до. н. е.

-3,996

0,564

0,244

24.

Черепи катакомбної культури

-0,844

-1,001

-0,605

25.

Носії зрубної культури

-2,463

0,946

-0,849

26.

Центральна Тувинська улоговина Суглуг-Хем (збірна)

0,839

0,608

0,404

27.

Культура багатопружкової кераміки (культурного кола Бабине)

-1,104

1,123

-0,549

28.

Західний Казахстан і Волго-Уральський регіон. VMV ст. до н. е.

1,620

-0,483

0,155

29.

Західний Казахстан і Волго-Уральський регіон. М-ІІІ ст. до н. е.

2,152

-0,367

0,419

30.

Тасмолинська культура V!N-V ст. до н. е.

2,612

0,194

0,107

31.

Каменська культура

1,597

0,215

-0,148

32,

Збірна серія черепів гунно-сарматського часу з Гірського Алтаю

1,582

0,055

0,191

33.

Сарматська культура-2

0,892

-0,028

-0,062

34.

Сарматська культура-3

0,493

-0,211

0,012

35.

Сарматська культура-4

0,455

0,386

-0,213

Загалом візуально та за морфологією (крім висоти обличчя) можна спостерігати подібність краніологічного варіанта 1 до пізньоскіфської вибірки Золота Балка з Нижнього Дніпра (Рис. 5, 6), варіанта 2 - до катакомбної культури України, варіанта 3 - певною мірою до серії Широке білозерської культури [Лесков & Кравченко & Гошко, 2019] (Рис. 5, 6).

Страница:


Подобные документы

  • Археологія України

    Стоянки ашельської культури у Вірменії і Абхазії, Південній Осетії та в Україні. Ашель та мустьє на території України. Перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. Утворення Трипільської культури. Залізний вік, передскіфський період.

    реферат [3,1 M], добавлен 21.04.2015

  • Розвиток найдавніших уявлень і вірувань населення України від епохи палеоліту до введення християнства

    Особливості формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в період епохи палеоліту, мезоліту та неоліту. Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи. Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців.

    дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.11.2010

  • Аналіз основних теорій заселення Північного Причорномор’я

    Питання про можливість заселення північного Причорномор'я з боку Кавказу. Балканська теорія заселення, її сутність. Особливості і природні умови розвитку людини на території Північного Причорномор'я. Розвиток культури епоху палеоліту на території України.

    реферат [33,1 K], добавлен 06.05.2013

  • Відображення процесу скіфської експансії в Північне Надчорномор’я

    Міграційні процеси в Північному Причорномор’ї у VII-VI ст. до н.е. Рух скіфських племен в українські степи. Грецька колонізація в Північному Причорномор’ї, перші земельні наділи громадян Ольвії. Знахідки скіфської зброї у Ольвійському некрополі.

    реферат [79,7 K], добавлен 16.05.2012

  • Кам’яні сокири-молоти катакомбних культур степової України доби середньої бронзи

    Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.

    реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012

  • Зброя і військова справа давнього хліборобського населення України

    Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.

    реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012

  • Антропоморфна скульптура бронзового віку

    Доба бронзи як важлива віха в історії України й людства в цілому. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи, відмінні риси їх головних видів. Семантика зображень на статуях епохи бронзи. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи.

    реферат [22,0 K], добавлен 16.05.2012

  • Ідеологічні уявлення племен зрубної спільності

    Особливості культової практики представників зрубної спільності. Специфіка ідеологічних поглядів досліджуваних племен. Аналіз поховального обряду, його значення для зрубників. Загальна характеристика космологічних уявлень племен зрубної культури.

    курсовая работа [39,4 K], добавлен 16.05.2012

  • Розвиток землеробництва та тваринництва на теренах України

    Історія виникнення та еволюції у ранні етапи скотарства та землеробства на теренах України. Характерні риси культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та трипільської культури давніх хліборобів. Виділення скотарства в окрему галузь господарства.

    курсовая работа [90,1 K], добавлен 13.06.2010

  • Воєнні дії на території України у 1914—1916 роках

    Україна: поле битви. Воєнні дії на території України. Галиційська битва. Карпатська операція. Горлицька операція. Брусиловський прорив. Україна: в вогні великої війни. Жертви серед мирного населення, що постраждало від епідемій, голоду.

    контрольная работа [26,8 K], добавлен 03.03.2002

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены