Структуpний метод у дослідженнi трипільських орнаментiв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структуpний метод у дослідженнi трипільських орнаментiв

Приченій Євген - доктор філософських наук, професор, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ

Розглянуто семи-, восьми- і 28-членні структури трипільських орнаментів на керамічних виробах. Проаналізовано восьмичленні структури на мисках. Виділено два типи знаків, які, на думку автора, позначають богів і богинь. Висловлено думку, що пантеон трипільців складався з Богині-Матері і сімки божеств. Досліджено семичленні структури, за якими приховано сім божеств, сім сфер Космосу, сім планетних сфер і сім днів. Розглянуто 28-мичленну структуру, якою структурували Космос і міряли цикли деяких планет та жінки-богині. Висловлено думку про єдність всіх цих структур. Автор вважає, що вони є базовими структурами світогляду трипільців, за якими приховується сімка/вісімка божеств первісного пантеону. Метод виділення і дослідження структур у первісних орнаментах дозволяє проникнути в семантику символів, з яких сформовані ці орнаменти. Дослідження структур трипільських орнаментів може бути досить плідним для проникнення у духовний світ трипільської цивілізації.

Ключові слова: орнаменти трипільців, структури орнаментів на трипільських мисках і горщиках.

STRUCTURAL METHOD INTHESTUDY OF TRYPILLIAN ORNAMENTS

Prychepii Yevhen - Doctoro fphilosophical Sciences, Professor, Institutefor Cultural Research, National Academyof Artsof Ukraine, Kyiv

A structural method for the study of ornaments on Trypillian ceramics is proposed. It is believed that the interpretation of structures is a more fruitful method than the interpretation of a single symbol. Seven-, eight- and 28-membered structures of Trypillian ornaments are distinguished. Eight-membered structures on bowls are analyzed (Fig. 1 - 8). There are two types of symbols that, according to the author, denote the four gods and the four goddesses. The symbols of the gods are smaller in size and are placed near the crowns of the bowl, the symbols of the goddesses are larger and placed near the bottom of the bowl. There are two classes of symbols denoting goddesses. The four-membered structures (Figs. 10-12) that were formed as a result of the removal of male gods from the eight symbols are analyzed. (The Trypillians were dominated by the cult of the Goddess, so the symbols of the gods could be neglected). It is believed that the pantheon of Trypillians consisted of the Mother Goddess and the seven deities. Seven-membered structures have been investigated, behind which seven deities, seven spheres of the Cosmos, seven planetary spheres and seven days of the week (quarters of the 28-day month) are hidden. The author believes that the special status of the seven (seven-membered structure) in the worldview of primitive people is due to the desire to reconcile all these factors. The opinion was expressed about the unity of the eight-membered and seven- membered structures in the religion of the Trypillians (the Goddess was both seven and eight). As a result, the eight could replace the seven. Trypillian ornaments (Figs. 14-17), on which there is a seven-membered structure, are analyzed. The phenomenon of symmetry of this structure is considered. It is suggested that this symmetry is due to the symmetry of the phases of the moon: the aging moon repeats the phases of the young. Since the Goddess of the Moon (a luminary with a 28- day cycle that coincided with the physiological cycle of a female goddess) was at the same time the Goddess Mother (Cosmos), this symmetry was transferred to the structures of the Cosmos. Hence the seven spheres of the dungeon, which are symmetrical seven celestial spheres. This symmetry of the spheres of the Cosmos can be seen on the ornaments of pots (Figs. 19, 20). Here the Cosmos is transmitted by a trio of symbols denoting goddesses, the symbols of the gods are released. The 28-membered structure (Figs. 21-23) was analyzed, which denoted the Cosmos and the cycles of some planets and female goddesses. The opinion on the unity of all selected structures is expressed. The structural method of studying primitive ornaments allows you to penetrate the semantics of the symbols from which these ornaments are formed.

Key words: ornaments of Tryplian people, patterns of ornaments on Tryplian bowls and pots

Постановка проблеми

Останні дослідження та публікації. Існує чимало спроб учених проникнути у значення первісних символів. Можна назвати фундаментальні дослідження М. Гімбутас [14], А. Голана [2], В. Даниленка [3], Б. Рибакова [10] та ін. Дослідженню духовного світу трипільців присвячені праці М. Відейка [1], Т. Ткачука [11], М. Макаревича [7] та ін. [5]. Серед них слід особливо відзначити цікаве семіотичне дослідження трипільської символіки Т. Ткачука. Завдяки цим дослідженням багато в чому прояснився світогляд давніх людей. Однак ряд проблем, що стосуються інтерпретації символів та образів трипільської кераміки, залишається не розв'язаним. Зокрема це стосується семантики ряду орнаментів, нанесених на мисках і горщиках. Відсутні загальні концептуальні схеми і методи, виходячи з яких можна було б дати інтерпретацію цих знаків і символів.

Мета статті полягає в тому, щоб запропонувати інтерпретацію ряду орнаментів трипільської кераміки, основуючись на структурному методі. Метод дослідження. Трипільська кераміка -- миски, горщики, прясельця та інші вироби часто прикрашені орнаментами. Під орнаментом розуміємо не окремі символи (знаки і образи), а їх групування і повторення. Наявність певного порядку в розташуванні символів в орнаментах дає підставу для застосування структурного методу в їх дослідженні.

Як правило дослідники, що вивчають архаїчну символіку та орнаменти, йдуть шляхом пошуку значення окремого символу (ромбу, прямого чи косого хрестів тощо) чи образу (змія, бика). Для їх інтерпретації вони шукають етнографічний матеріал, з якого можна робити висновок про те чи інше їх значення. Цей підхід часто приводив до суперечливих висновків, оскільки матеріали вчених могли бути різними, та й інтерпретація цих матеріалів була не однозначною. Іншими словами, цей метод часто грішить суб'єктивізмом, хоча слід зазначити, що всі здобутки, які має наука зараз в цій сфері, набуті завдяки цьому методу.

Базуємося на тому, що при дослідженні архаїчної символіки та орнаментів слід виходити з інтерпретації не окремого символу, а структури символів. На наш погляд, прорив із ситуації, що склалась у сфері дослідження семантики архаїчної символіки, до якої включаємо також орнаменти, можливий при застосуванні структурного методу. Цей метод передбачає, що предметом дослідження є не окремий символ, а структура, в яку він включений. Тому важливе значення надається пошуку структур, в які включений символ. Орнамент і є такою структурою. Структура визначається як необхідне і стійке відношення ряду елементів. Вона є упорядкуванням елементів, їх організацією. В цьому аспекті структура є автономною стосовно елементів. Елементи можуть змінюватися, а структура залишалась незмінною. Так групи елементів abcdcbaixyztzyx є однією структурою, не зважаючи на те, що до їх складу входять різні елементи. Вошз упорядковані за одним правилом, в основі їх лежить одна і та ж структура.

Достоїнства структурного методу очевидні. Він надає можливість визначати певні риси елементів через їх ставлення один до одного, тобто через їх місце у структурі. Якщо, наприклад, в одній семичленній структурі було встановлено, що певне місце в ній посідає символ із певним встановленим значенням, то з цього можна робити досить вірогідний висновок, що в іншій подібній структурі елемент, що займає це ж місце, матиме таке ж саме значення. Завдяки тому, що в структурі один елемент визначається через інший, інтерпретація символів структури у значній мірі долає суб'єктивізм. Слід зазначити, що структурний метод сам по собі не розкриває семантику символів. Він залишається формальним методом. Його досягненням є те, що тепер інтерпретації підлягають не окремі символи, а структури. Переваги, яких надає структурний метод у дослідженні архаїчної символіки, спробуємо продемонструвати при розкритті семантики деяких структур символів на трипільських артефактах.

Виклад матеріалу дослідження

Восьмичленні структури. Серед символів (знаків та образів) трипільських орнаментів можна виділити ряд структур, але особливе місце належить семичленній, восьмичленній та 28-членній структурам. Наш аналіз розпочнемо з восьмичленних структур, які посідають провідне місце в трипільській кераміці. Під восьмичленними структурами розуміємо певним чином упорядковані групи з восьми елементів, розташовані по колу чи квадрату. Йдеться, отже, про замкнену групу елементів. Такі восьмичленні структури часто трапляються на мисках. Так, на цій мисці з Кошилівець (рис. 1) чотири промені косого хреста перемежовані з овалами, в яких зображені птахи, що мають вигляд місяця. (Для дальшого дослідження звернемо увагу на те, що промені хреста утворені з множин ліній). На мисці із Майданецького (рис. 2)

чотири фігури, утворені з двох хвилястих ліній перемежовані чотирма фігурами, що утворені з двох дуг. На мисці з Гребенюкового Яру (рис. 3) чотири загнуті промені, що відходять від денця миски, перемежовані чотирма подібними променями, що відходять від вінця миски (Звернемо увагу на те, що в основі всіх восьми загнутих променів-волют зображені малі овали, що, на нашу думку, символами божеств). Тут промені по формі не відрізняються, але одні йдуть знизу, інші зверху. Повторюваність на мисках орнаменту з восьми членів, утворених двома типами знаків, що перемежовують один одного, дає підставу розглядати таке групування елементів не випадковим утворенням. Очевидно, що таким повторенням трипільці намагались висловити якусь значиму для них ідею. Важливість для давніх людей цієї структури випливає також із того, що вона набула в їх орнаментах різних форм.

Крім орнаментів, в яких один тип символів перемежований іншим типом символів, на мисках трапляються восьмичленні орнаменти, в яких один із двох типів поділився на два класи. Так, на цій мисці з Раковців (рис. 4). чотири крапки перемежовані чотирма променями, однак одні промені утворені з трьох ліній, інші -- з двох. І це не випадковість. На іншій посудині з цієї ж місцевості (рис. 5) чотири малих півовали, розміщені біля вінчиків посуду, перемежовані чотирма овалами, два з яких більші, а два дещо менші. Відмінність більших і менших овалів підкреслена також тим, що в менших овалах промені косих хрестів чергуються з крапками, а в більших із рисками. Тут, отже, також чітко виражено те, що одна четвірка символів поділилась на два класи.

Рис. 5Рис. 6Рис. 7Рис. 8

Рис. 9Рис. 10Рис. 11Рис. 12

Вигнуті промені на мисці з Гребенюкового Яру (рис. 3) є символами божеств. Це виражається овалами, зображеними в основі кожного з символів. (Овали, кола, ромби - символи богів і богинь. Так вони ідентифікуються і на рис. 4, 6, 8). Ідентифікуємо волюти з овалами, зображеними біля вінчиків як символи богів, оскільки в усіх розглянутих нами випадках символи богів зображали вище, а богинь -- нижче. На посудині з Раковців (рис. 4) малі півовали біля вінчиків слід розглядати як символи богів, а більші овали як символи богинь. При цьому тут зафіксовано відмінність між двома двійками богинь. На наш погляд, більші овали символізують Богиню Матір і богиню сфери життя, а менші -- богинь підземелля і небес. Орнамент на мисці (рис. 6) структурно повторює попередній. Тут чотири півмісяці (?) біля вінчика символізують богів, а овали - богинь. Дерева на прясельці (рис. 7) очевидно символізують богинь, а тваринки -- богів. Дерева в символіці трипільців, як правило, зображали в сферах богинь. Розглянуті приклади дають підставу для гіпотетичного висновку (інтерпретація символів це завжди гіпотеза), що за восьмичленною структурою орнаментів трипільських мисок приховані боги і богині. При цьому богині зображені основними (великими) символами, а боги допоміжними, розташованими на периферії (біля вінчиків мисок).

Із восьмичленними структурами тісно пов'язані чотиричленні. На наш погляд, і про це свідчать символи, чотиричленні структури утворились внаслідок виключення з восьмичленних структур символів богів. Яскравим прикладом чотиричленної структури є орнамент миски з Чичиркозівки (рис. 10). Тут на відміну від орнаменту на прясельці (рис. 7) зображено чотири дерева, що символізують богинь. Чотиричленною структурою є і цей орнамент з Косенівки (рис. 11). Тут два великі овали чергуються з двома малими. Характерно, що всередині великих овалів зображені дві хвилясті лінії, які часто трапляються на великих овалах у восьмичленних структурах.

Цей рисунок також досить очевидно показує, що чотиричленна структура виникла внаслідок ігнорування символів, які ідентифікуємо як символи богів-чоловіків. Очевидно, що богинь позначають і ці чотири групи з трьох хвилястих ліній на посудині з Майданецького (рис. 12). Хвилясті лінії присутні лише в овалах, що позначали богинь, а їх четвірка символізує четвірку цих богинь. Орнамент із миски (рис. 13) утворений з двох великих овалів з хвилястими лініями, що

Те, що два овали великі, а в двох інших зображені дерева є підставою вважати їх символами богинь.

Розглянуто ряд орнаментів на мисках трипільців і встановлено, що в їх основі лежить восьмичленна структура. Структурний метод допоміг вичленити два типи елементів -- А і В. Ми ідентифікували тип А з богами-чоловіками, а В з богинями. Слід відзначити, що пантеон із восьми божеств трапляється також у святилищах неолітичних культур, що передували культурі трипілля. М. Гімбутас [14, р. 91] описує модель такого святилища із Zarkou (неоліт, Thessaly, Греція), в якому розміщено вісім фігурок, що очевидно символізували давніх божеств. На підставі цього можна зробити висновок, що гіпотеза про вісімку первісних божеств з орнаментів трипільських мисок має право на існування.

Семичленна структура. Поряд із восьмичленною структурою в орнаментах трипільських гончарних виробів часто присутня семичленна структура. Про роль і значення числа сім у поглядах давніх людей існує чимало гіпотез [Див.: Євсюков В. В. [4], Мамуна Е. В. [8)]. Деякі вчені, зокрема Карлеот X. Е. [6], пов'язують його виникнення з сімкою відомих давнім людям планет, інші - як Фролов Б. [12] вважають, що сімка зумовлена поділом 28-денного циклу Місяця на чотирифази по сім днів. На думку Б. Фролова ця процедура відбувалась таким чином: «Через сім днів після чергового народження закінчувалась перша фаза Місяця: його диск ділився навпіл. Ще через сім днів наставав повний Місяць. Після - третя фаза - знову чіткий напівкруг Місяця, який 'вмирає' в четвертій фазі» [12; 78].

Ми схильні вважати, що семичленна структура (і особливий статус числа сім) сформувались у процесі узгодження ряду чинників, що відігравали важливу роль у світогляді давніх людей. Крім сімки днів фази місяця та сімки планет тут свою роль відіграло також прагнення структурувати Космос, узгодити його структуру з уявленнями про божества, пов'язані з цими структурами. Давні люди ототожнювали Космос з Богинею Матір'ю (Великою Богинею). Вони виділяли в ньому три видимі сфери

- підземелля, наземний світ (сферу життя) і небеса. Ці три сфери потрібно було поділити між божествами

1 узгодити з наявністю чоловічої і жіночої статі божеств. Найкращим і найпростішим варіантом узгодження всіх цих чинників виявилась вісімка божеств: Богиня Матір втілює весь Космос, а решта (сімка божеств) представляє його сфери. Звідси сім сфер Космосу, три з яких - (підземелля, сфера життя і небеса) вважались основними, сферами богинь. Крім них виділяються ще чотири неосновні (чоловічі сфери) - підземні води, поверхня землі, піднебесся і зоряне небо. Внаслідок цього Космос набув наступного вигляду, якщо йти знизу до гори: 1 sph (відsphere - сфера лат.) - підземні води; 2 sph- підземелля; 3 sph -- поверхня землі, гори; 4 sph -- сфера життя; 5 sph -- піднебесся; 6 sph -- небеса (сімка планет); 7 sph - зоряне небо (Уран у греків). Коли чоловічі (непарні) сфери ігнорувалися, Космос набував вигляду трисферного. Таким його в основному і фіксують етнографи при дослідженні світогляду аборигенів (Зазначимо, що Тіло Богині також ділилось на сім сфер: 1 sph -- ноги; 2 sph -- сідниця і вульва; З sph - пояс; 4 sph - живіт; 5 sph - шия; 6 sph -- обличчя, голова; 7 sph - череп, волосся). Якщо в цій структурі сфери богинь позначити буквою Ж, а сфери богів через Ч, то юна набуде вигляду ЧЖЧЖЧЖЧ.

Така складна структура Космосу і Тіла Богині може здатися незвичною, але вона, на наш погляд, найкраще узгоджується з первісною символікою. Якщо прийняти цей гіпотетичний висновок, то до сімки планет і сімки днів фази місяця, які відзначають дослідники, додається ще такий важливий чинник як сім сфер Космосу і сім частин (сфер) Тіла Богині. Крім цього у числа 7 і 28 укладались (з невеликими відхиленнями) цикли відомих давнім людям планет і цикли жінки. Саме цей збіг різних відношень, в яких фігурувала сімка, пояснює її особливу роль у світогляді давніх людей.

Семичленні структури типу ЧЖЧЖЧЖЧ часто трапляються на трипільських горщиках. Горщики та ряд інших виробів давні люди розглядали як моделі Космосу і структурували їх орнаменти відповідно до Космосу. Оскільки Космос був втіленням Богині, то горщик фігурував також і як Тіло Богині. Розглянемо цей горщик із Майданецького (рис. 14 69). Його орнамент по вертикалі складається з семи сфер: 1 sph - нижня відносно вузька пуста смуга; 2 sph - широка орнаментована смуга; 3 sph - вузька смуга у вигляді драбинки; 4 sph - широка смуга з деревом; 5 sph

Рис. 15 Рис. 16 Рис. 17

На іншому горщику з цієї ж місцевості (рис. 15) 1 sph очевидно відламана; 2 sph - широка орнаментована смуга з темним тлом, який очевидно символізує підземелля; 3 sph - вузька смуга зі штрихами; 4 sph -- дерево; 5 sph -- лінія, що символізує піднебесся; 6 sph -- широка смуга з драбинками. Ця сфера ймовірно передає сім небес. Драбинки символізують подорож шаманів по цих небесах під час камлання. Позначення жіночих сфер широкими смугами відповідало провідній ролі жінки-богині в трипільській релігії.

Сімка, як уже відзначалось, позначала також кількість небесних сфер (планет). Давні люди уявляли, що планети рухаються по певних твердих сферах, звідси сімка планет і сімка небесних сфер. Ці сфери втілювала богиня неба (Крім семи сфер існувала також сфера зоряного неба, яку втілював бог 7 sph). Сімку небесних сфер можна бачити на цьому орнаменті горщику з Тальянкового (рис. 16). Тут у верхній частині горщика, яка очевидно символізує небеса, простежується сім ярусів, поєднаних «драбинками».

Крім семичленної структури Космосу і семи небес (планет), сімка у трипільців фігурує і як позначення циклу місяця. Цикл цього світила вони ділили на сім фаз, які розподілили між сімкою божеств: молодий місяць-серпик вважався чоловічим божеством і співвідносився з 1 sph, половина молодого місяця - богиня 2 sph, місяць від половини до повного - чоловіче божество (3 sph); повний місяць -- жіноче божество (4 sph); місяць на спаді -- бог (5 sph); половина старого місяця -- богиня (6 sph); старий місяць-серпик -- бог (7 sph). Це та ж структура ЧЖЧЖЧЖЧ.

Симетричність фаз молодого і спадаючого місяця зумовила те, що його семичленна структура набувала симетричного характеру. Цю симетричну структуру циклу Місяця можна бачити на уже розглянутому орнаменті (рис. 15). Тут на широкій нижній смузі (2 sph), що символізує підземелля і сідниці Богині (з цією сферою також корелював цикл Місяця), по середині зображена сімка символів -- два місяці серпики по краях, два решітчастих півмісяці ближче до центру, дві білі смуги і решітчаста лінза в центрі. Якщо врахувати, що в архаїчній символіці сітка і решітка позначають богиню, то ця структура цілком відповідає ЧЖЧЖЧЖЧ. Про таку ідентифікацію даної структури свідчить і орнамент горщику з Чичиркозівки (рис. 17). Тут місця, які в сімці (рис. 15), займали символи, позначені решіткою, займають дерева - символи богинь.

Вважаємо, що в світогляді давніх людей одна й та ж сімка богів позначала сфери Космосу і фази місяця, тобто бог 1 sph був богом підземних вод і водночас молодим місяцем, богиня 2 sph відповідно була богинею підземелля і половини молодого місяця тощо. Цим очевидно можна пояснити той факт, що іноді зустрічається симетричність символів, якими позначали сфери Космосу. Так на цьому горщику з Тальянкового (рис. 18) пуста широка смуга посередині між двома вузькими заштрихованими смужками символізує сферу життя (4 sph), заштриховані смужки обабіч позначають 3 і 5 sph, а широкі смуги вище і нижче, що позначені умовними очима, символізують підземелля (2 sph) і небеса (6 sph). Тут простежується симетричність сфер 3 і 5sph та 2 і 6sph. Вони позначені однаковими символами. В даному випадку симетричність сімки Місяця ймовірно була перенесена на сімку Космосу, тобто, сімка Космосу трактувалась під кутом зору сімки Місяця. І в цьому немає нічого дивного, в світогляді трипільців Богиня-Космос була водночас і богинею Місяця, який посідав особливе місце серед «планет» завдяки тому, що його цикл збігався з фізіологічним циклом богині.

Рис. 18 Рис. 19 Рис. 20

Відзначена симетричність може стати ключем для пояснення орнаментів типу (рис. 19,20), що часто трапляються на трипільських горщиках. Тут вертикально розміщені символи утворюють три групи. Посередині, як правило, розміщена множина ліній -- символ богині. Він означає, що богиня може ділитися на сім і більше божеств. Нас у цих орнаментах цікавлять верхні і нижні символи, які ідентичні або подібні. На наш погляд, ця трійка символів є сімкою, з якої вилучені чотири сфери богів-чоловіків. Вона передає три жіночі сфери Космосу - підземелля, сферу життя і небеса. Симетричність символів підземелля і небес, яка спостерігається в цих орнаментах, очевидно зумовлена симетричністю місячної сімки, хоча слід зазначити, що не всі тричленні орнаменти, що позначають Космос, носять симетричний характер.

Семи- і восьмичленні структури, що позначали божеств, відігравали важливу роль у світогляді давніх людей. Сімка і вісімка були базовими структурами, в які намагались вкладати просторові і часові орієнтири. При цьому варто зазначити, що в світогляді трипільців спостерігається прагнення зблизити і навіть ототожнити сімку і вісімку. Це ототожнення відбувалось на таких засадах: Богиня (Космос) ділилась на сім сфер - від ніг (1 sph) до черепа і волосся (7 sph), які втілювали сім божеств. Ця сімка сфер (божеств) взята разом, утворювала восьмого члена -- Богиню. Звідси випливало, що там, де є сімка з необхідністю присутній і восьмий член -- Богиня. Отже, сімка є вісімкою. Вісімка присутня в сімці. Звідси 7=8. Ймовірно цим пояснюється етимологія числівника «вісім» у слов'янських мовах: «ві сім» означає бути присутнім «в сімці».

28-чпенна структура Космосу і Тіла Богині. Множина 28, яка позначала цикл Місяця і фізіологічний цикл жінки Богині, відігравала важливу роль у світогляді давніх людей. Нею мірялись цикли інших планет (Меркурій - 3 цикли, Венера - 8, Сонце - 13) і тривалість вагітності жінки (10). Ймовірно з цим пов'язане і те, що давні люди осмислювали сам Космос (тобто простір) як 28-членну структуру. Іншими словами, множина 28 фігурувала як мірилом часу, і як структура простору. 28-членну структуру виводили з семичленної. У семзгчленній структурі Космосу три сфери (підземелля, сфера життя і небеса) належали Дочкам Богині. Ці Дочки, будучи іпостасями (подобами) Матері, ділились на свої сімки божеств, які разом із Дочкою (богинею сфери) утворювали вісімки. Якщо в семичленному Космосі чотири сфери богів позначити одиницями, а три сфери богинь вісімками, то Космос набуде вигляду: 1+8+1+8+1+8+1=28. (Див. про це 9, 69-77). Можна привести ряд прикладів із міфології та етнографії, в яких зафіксовано поділ підземелля на сімку сфер, яка разом із богинею підземелля ставала вісімкою. Так, у шумеро-акадській міфології богиня Інанна пройшла 7 воріт, спускаючись у підземелля - царство її сестри Ерешкігаль. М. Еліаде [13; 238] наводить ряд фактів, що фіксують сім небес і пекла в сибірських народів. Якщо підземелля і небеса ділились на сім/вісім сфер, то і сфера життя також мала свою сімку/вісімку божеств. Ними ймовірно були божества, які втілювали напрями -- південь-північ, захід-схід і проміжки між ними.

28-членну структур можна бачити на орнаменті цього горщика з Майданецького (рис. 21). Тут, на другій зовнішній широкій смузі (2 sph), що позначає підземелля і сідниці Богині, містяться дві семичленні структури, утворені з двох місяців-серпиків, розміщених по краях, двох півмісяців, позначених решіткою, двох песиків (?) і прямокутника з косими лініями. На наш погляд, так передана сімка фаз Місяця: місяці-серпики (молодий і старий місяць) і песики (місяць від половини до повного і навпаки) символізують чотири чоловічі фази, а півмісяці з решіткою і прямокутники з косими лініями (повний місяць)-жіночі фази. Між цими сімками на цій же смузі розміщені іще дві семичленні структури. Вони утворені з білих дуг, які, за правилами структури, перемежовані решітчатими дугами. Всіх дуг шість, але вони прилягають до вузької смуги 3 sph, яка, за нашою гіпотезою, позначає місяць- серпик. У результаті тут також формується семичленна структура. Ці дві семичленні структури разом з двома сімками, в яких фігурують місяці-серпики, утворюють 28-членну структуру. Зображення цієї структури на 2 sph цілком закономірно. Вона передає цикл Місяця, який корелював з цією сферою, і цикл жінки, сідниці і вульва якої також корелювали з цією сферою.

28-членна структура була тісно пов'язана з семичленною. Богиня була як сімкою так і 28-кою. Тому сімка символів на рис. 21 може розглядатися як сімка (вона утворена з семи символів) і разом із цим вона позначає цикл місяця (крайні серпики символізують перехід від молодого місяця до старого), тобто є 28-кою. Якщо чотири сімки, що тут розміщені, розглядати як цикли місяця (28), то тут відкривається ще одна перспектива інтерпретації символіки на цій смузі. При попередній інтерпретації ми не звернули увагу на зображені в цій смузі чотири круги з темними кругами всередині, що розмежовують сімки. На нашу думку, ці круги також передають цикл місяця. Якщо рухатись колом по цій смузі, то спочатку попадаємо до повного місяця (білого кола) після до темного (зниклого) місяця і знову до повного, тобто біле коло з темним колом всередині можна розглядати як цикл місяця. Якщо прийняти цю думку, то чотири місяці, що передані сімкою символів, разом із четвіркою місяців, що передані білим і темним кругом, утворюють вісімку місяців. А вісім місяців - це цикл Венери: 28x8=224. Таке поєднання в цій смузі (2 sph) циклів Місяця і Венери є не випадковим. У світогляді трипільців сфера підземелля і сідниці богині корелювала не тільки з 28-денним Місяцем, а й з Венерою, цикл якої складав 224 дні. Запропонована інтерпретація цієї символіки є звичайно гіпотезою, але ряд гіпотез такого порядку вкладаються в одну систему, що підсилює їх вірогідність.

Рис. 21 Рис. 22 Рис. 23

28-членна структура присутня і на орнаменті іншого горщика з цієї ж місцевості (рис. 22). Тут на другій смузі (перша вузька смуга випущена) зображено з одного боку 14 з іншого 13 «лінзочок». Число 13, на наш погляд, є помилкою копіювальника цього орнаменту. Насправді там мало бути 14, що випливає з симетричної побудови рисунку і з його семантики. Вартий уваги і такий факт: «лінзочкою» на рис. 14 і 15 позначений повний Місяць. Там «лінзочка» розміщена всередині сімки. Оскільки в 2 sph розміщували цикл Місяця, то вірогідно 28 «лінзочок» передають його цикл. На рис. 22 між лінзочками зверху і знизу розміщено символи, що передають сімку - цикл Місяця. Однак в ньому замість семи символів присутні шість. Середній символ, яким мала бути «лінзочка» випущений. На нашу думку, це зроблено для того, щоб з сімки зробити шістку. Дві шістки (верхня і нижня) дають число 12, а 12+28 =40 -- цикл вагітності (сорок тижнів: 40x7 =280). Отже, в цьому орнаменті присутня множина 28 і множина 40. Для нас цей орнамент цікавий ще тим, що сімка, що передає цикл Місяця, фігурує як сімка одиниць (як тиждень), а не як цикл Місяця. Це підтвердження того, що вона могла фігурувати як цикл Місяця і як сімка (тиждень).

28-членні структури (множини) часто зустрічаються на трипільських артефактах. Так, на цій бляшці з Молдови (рис. 23) зображений подвоєний косий хрест -- символ богині. Кожен з променів хреста містить 7 позначок. Всього позначок 7x8 =56. Таким способом, на нашу думку, передано двох богинь, кожна з яких позначена 28 знаками.

Висновки

Ми розглянули семи- восьми- і 28-членні структури в трипільських орнаментах. Крім них, у цих орнаментах присутні й інші структури, але зазначені посідали особливе місце у світоглядних уявленнях трипільців. їх можна назвати базовими структурами. Ними позначались як сфери Космосу, так і божества цих сфер. Із символіки випливає, що трипільці прагнули осмислити ці структури як єдине ціле. Звідси єдність сімки і вісімки, сімки і 28-ки. Ця єдність була зумовлена тим, що вони прагнули підпорядкувати всі важливі для них світоглядні орієнтири під сімку/вісімку божеств. Дослідження структур трипільських орнаментів може бути досить плідним для проникнення у духовний світ трипільської цивілізації.

Ілюстрації подані за джерелами

трипільський орнамент керамічний

1. Голан А. Миф и символ (2-е изд,). Москва : Русслит, 1994 (рис. 9).

2. Енциклопедія Трипільської цивілізації: в 2-х т. Київ, 2004 (рис. 2,6, 8, 13, 19,20).

3. Мицик В. Ф. (2006). Священна країна хліборобів. Київ : Такі справи, з іл. (рис. 1, 3, 4, 5, 7,10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18,21,22,23).

Illustrations arc taken from books:

1. Holan A. Myfysymvol. (2-eyzd,). Moskva : Russlyt, 1994(rys. 9).