Український історико-архітектурний та музейний потенціал для успішної культурної євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця

Український історико-архітектурний та музейний потенціал для успішної культурної євроінтеграції

Свинаренко Наталія Олександрівна,

кандидат історичних наук,

доцент кафедри українознавства та мовної підготовки іноземних громадян

Анотація

Для найближчого майбутнього нашої України важливим напрямком міжнародного співробітництва, в першу чергу, із сусідніми державами - з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, буде культурологічний. На сьогодні цей вид співробітництва унеможливлюється через путінську збройну агресію на наші землі.

Метою даної роботи є характеристика історико-архітектурного та музейного потенціалу західних областей України (Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Чернівецької, Рівненської) для становлення та розвитку сучасної успішної культурної євроінтеграції. Історіографічна база вказаного питання досліджувалася завдяки хронологічному методу з часу отримання незалежності України і до наших днів, а характеристика музейного та історико-архітектурного фондів найбільших міст заходу України вивчалася через описовий метод.

Результати. Щодо аналізу історіографічної бази питання, то вивчене переважно українсько-польське культурне співробітництво у різних аспектах (регіональному, освітньому, науковому, гуманітарному і т.і.). Львівська, Закарпатська, Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Рівненська області мають надзвичайно багатий історико-архітектурний та музейний потенціал для успішного українсько-європейського культурного співробітництва.

Висновки. Музеїв дуже багато, за змістом вони є різнопланові, і тому кожен європейський турист може знайти собі щось необхідне та корисне. Щодо історико-архітектурного потенціалу названих областей, то переважна більшість об'єктів, які представляють цінність, - це релігійні споруди, переважно діючі, для місцевих вірян (храми православної церкви, римо-католицької, греко-католицької, іудейської, вірменської та ін.). Матеріальна база для українсько-європейського культурного співробітництва є достатньою для задоволення духовних потреб як вірян різних конфесій, так і атеїстів, поціновувачів історії та культури, сприятиме пришвидшенню процесу євроінте- грації.

Ключові слова: архітектура, музейний фонд, євроінтеграція, міжнародна комунікація, культурна співпраця.

Abstract

UKRAINIAN HISTORICAL, ARCHITECTURAL AND MUSEUM POTENTIAL FOR SUCCESSFUL EUROPEAN CULTURAL INTEGRATION

Svynarenko Nataliya Oleksandrivna,

Candidate of Historical Sciences,

Assistant Professor at the Department of Ukrainian

Studies and Language Preparation of Foreign Citizens

Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics

For the near future of our Ukraine, an important direction of international cooperation, first of all, with neighboring states - with Poland, Slovakia, Hungary, Romania, will be cultural. Today, this type of cooperation is impossible due to Putin's aggression on our lands.

The purpose of this work is to characterize the historical, architectural and museum potential of the western regions of Ukraine (Lviv, Zakarpattia, Ternopil, Ivano-Frankivsk, Volyn, Chernivtsi, Rivne) for the formation and development of modern, successful European cultural integration. The historiographical basis of the specified question was studied using the chronological method from the time of independence of Ukraine to the present day, and the characteristics of the museum and historical-architectural funds of the largest cities of western Ukraine were studied using the descriptive method.

Results. Regarding the analysis of the historiographical basis of the question, Ukrainian-Polish cultural cooperation in various aspects (regional, educational, scientific, humanitarian, etc.) was studied. Lviv, Zakarpattia, Ternopil, Ivano- Frankivsk, Volyn, Chernivtsi, and Rivne regions have extremely rich historical, architectural and museum potential for successful Ukrainian-European cultural cooperation.

Conclusions. There are a lot of museums, they are diverse in terms of content, and therefore every European tourist can find something necessary and useful. As for the historical and architectural potential of the named regions, the vast majority of objects that represent value are religious buildings, mostly active, for local believers (churches of the Orthodox Church, Roman Catholic, Greek Catholic, Jewish, Armenian, etc.). The material base for Ukrainian-European cultural cooperation is sufficient to satisfy the spiritual needs of believers of various faiths, as well as atheists, connoisseurs of history and culture, and will contribute to the acceleration of the process of European integration.

Key words: architectural, museum fund, European integration, international communication, cultural cooperation.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язки з важливими науковими чи практичними завданнями. Для найближчого майбутнього нашої України важливим напрямком міжнародного співробітництва (в першу чергу, із сусідніми країнами - з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією) є культурологічний. Станом на сьогодні цей вид співробітництва унеможливлюється в реалізації через путінську збройну агресію на наші землі.

На усій території нашої України є багато і цікавих, і видатних об'єктів культурної інфраструктури, відомих пам'ятних місць, які становлять значну історичну цінність; але ті, що знаходяться в центрі, на півдні, півночі та на сході України, через віддаленість від західного прикордоння не є предметом дослідження даної роботи, тим більше зараз, у час російсько-української війни, коли щодня гинуть люди, рушаться історичні та культурні пам'ятки, першочергові завдання перед нашою країною постають інші.

Виділення невирішеної раніше частки загальної проблеми, яким присвячується стаття. Дана проблема в певних її аспектах досліджувалася досить детально тільки у контексті українсько-польських міжнародних відносин. Про інші ж напрямки міжнародного культурного співробітництва із сусідніми країнами - зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією - у сучасній вітчизняній історичній літературі є переважно фрагментарні відомості.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної роботи є характеристика історико-архітектурного та музейного потенціалу західних областей України для сучасної успішної культурної євроінтеграції. Вказана мета реалізується через такі завдання: дослідити історіографічну та джерельну базу вказаного питання, описати стан розвитку музейної справи та істори- ко-архітектурниий потенціал у найбільших містах заходу України. У ході даного дослідження найбільше використовувався описовий метод (для характеристики музейного та історико-архітек- турного фондів найбільших міст заходу України та ін.) та хронологічний (для дослідження історіографічної бази даного питання).

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів

Історіографія та джерельна база. Як вказувалося раніше, дане питання найбільш детально вивчене в контексті польсько-українських культурних взаємин. Досить важливим етапом у дослідженні даної проблематики є монографія Л.В. Стрільчук, де аналізуються українсько-польські міжнародні відносини через вузькорегіональ- ний місцевий аспект, акцентуючи увагу на сторінках спільної історії сусідніх народів (Стрільчук, 2013). У кандидатській дисертації І. Богородецької розглядається культурологічна складова частина українсько-польських взаємовідносин на основі побратимства (Богородецька, 2015). Авторка переважно розглядає на прикладах конкретних українських та польських міст ці міжнародні взаємини через перейняття досвіду становлення самоврядування за польським зразком, детально описує проведені конференції, семінари, порівнює результати. Наукове дослідження О. Калакури детально аналізує певні етапи українсько-польських взаємин на політичному тлі, а звідти, відповідно, випливають економічні та культурні (Калакура, 2016). У статті Н. Свинаренко проаналізовано архітектурну спадщину Західної України, визначено цей фактор для прикордонного співробітництва, акцентовано увагу на тому, що для жителів Польщі, Угорщини, Румунії відвідати храми відомих міст нашого західного прикордоння є корисним, щоб зрозуміти становлення історії, психології та ментальності нашого українського народу, це буде досить ефективним кроком міжнародного співробітництва та помітно пришвидшить складні процеси євроінтеграції (Свинаренко, 2022). У розділі монографії цієї ж авторки проаналізовано стан сучасного польсько-українського освітнього, культурного та економічного співробітництва, виявлено, що це співробітництво відбувається через багаторічну досить плідну роботу значної кількості громадських організацій, описано ключові тенденції сьогодення освітньої та мистецької співпраці, вказано, що зараз надзвичайно популярними є програми обміну між учнями, студентами, викладачами, діяльність спільних молодіжних та волонтерських центрів, літніх дитячих мовних таборів, проаналізовано значний обсяг проведених спільних українсько-польських заходів у культурній сфері (Свинаренко, 2022: 652) .

Щодо найактуальніших аспектів українсько-словацького транскордонного єврорегі- онального співробітництва, то про деякі істо- рико-архітектурні та музейні аспекти йдеться у статті І.В. Артьомова І.В. (2014). Про відомих словацьких письменників, митців, які жили та творили свої культурні шедеври на Закарпатті, згадується у авторефераті Н.О. Кобець (2020). Схожа за основним змістом тематика прослідко- вується і у дисертації В.В. Альфошій В.В. (2021).

Як відомо, політичні стосунки між Україною та Угорщиною останнім часом є геть непростими. І тому проведення на території Закарпаття спільних українсько-угорських культурних заходів є реальною потребою сьогодення - бо воно сприятиме покращанню і політичної ситуації. Про це йдеться у статті М. Голоша (Голош М., 2018).

Українсько-румунські міжнародні відносини розвиваються менш інтенсивно порівняно з попередніми напрямками. Деякі вітчизняні інтер- нет-джерела повідомляють про Міхая Емінеску, поета, якого називають румунським Шевченком з Буковини, бо саме на тій території України народився, ріс видатний румунський літератор, про релігійні проблеми двох народів. архітектурний музейний культурний духовний

При написанні даної роботи також використовувалися спеціальні випуски «Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за 2017 р. (оглядова довідка за матеріалами преси, Інтернету та неопублікованими документами)», підготовлені інформаційним центром з питань культури і мистецтва Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Міністерства культури України. Завдяки цим та іншим інтер- нет-виданням ми зможемо реально оцінити та порівняти частку України та інших країн світу у різних формах та напрямках міжнародній співпраці. У цих джерелах найдетальніше описані зміст та особливості проведення культурних заходів міждержавного значення.

Розвиток музейної справи. Деякі міста світу називають музеями під відкритим небом. Львів можна назвати одним із таких. Львівський історичний музей, Аптека-музей «Під чорним орлом», Державний меморіальний музей Михайла Гру- шевського, Природничий музей Львова, Музей скла, Арсенал Львів (любителям зброї всіх часів та держав), Музейно-культурний комплекс пивної історії «Львіварня», Львівський національний музей ім. Андрея Шептицького, Музей етнографії, Музей імені Івана Франка, Музей історії релігій, Зоологічний музей, музей історії Львівської залізниці, музей УПА, музей пошти та інші музеї варто відвідати як місцевим жителям, так і гостям міста (Музеї. галереї, виставки у Львові https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/lw/lviv/ museums/). Враження створюється таке, що нові музеї тут відкриваються мало не щодня, широкий їх спектральний зміст і свій відвідувач є у кожного з них. Багато музеїв функціонують також і у містечках Львівщини. У м. Дрогобичі Львівської області у музеї «Дрогобиччина», зокрема, дуже цікаві експозиції відділів європейського мистецтва, галереї сакрального мистецтва (пам'ятки іконопису, роботи місцевих золотарів, різьбярів та художників), історії та природи, пам'яток дерев'яної архітектури ХУІ-ХУІІІ ст.

Сусідня Івано-Франківська область представлена колекціями історико-меморіального музею Олекси Довбуша, Музею родинних професій, Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, Івано-Франківського краєзнавчого музею, Музею історії міста Болехів імені Романа Скворія, Музею історії давнього Галича, Музею караїмської історії та культури м.Галич, Музею народної архітектури та побуту Прикарпаття, Національного заповідника «Давній Галич» (Музеї в Івано-Франківську https://www. karpaty.info/ua/uk/if/fr/ivano-frankivsk/museums/). У м. Коломия, що на Івано-Франківщині, - національний музей народного мистецтва Гуцуль- щини і Покуття імені Й. Кобринського, музей історії м. Коломиї, Музей «Писанка». У м. Снятин - діючі літературно-меморіальні музеї Василя Стефаника та Марка Черемшини. Сусідня Тернопільська область дуже багата історичними надбаннями, залишеними пращурами нам у спадщину. Охорона історико- архітектурних пам'яток стало наріжним каменем діяльності Національного історико-архі- тектурного заповідника «Замки Тернопілля» у м. Збаражі та Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, завдання яких полягає у збереженні та реставрації пам'яток культурної спадщини та налагодженні музейної роботи. Національним заповідником «Замки Тернопілля» створений Фонд культурної спадщини «Оберіг» (Сеньківська, 2011). Інший відомий пам'ятник архітектури - костьол 1779 р. в с. Микулинці Теребовлянського району - перетворили на склад, де зберігалася кухонна сіль. Через порушення температурного режиму в інтер'єрі костьолу почалися руйнування і був пошкоджений цінний різьблений дерев'яний вівтор ХУІІІ ст. (Сеньківськівська, 2011). При Кременецькому ліцеї Тернопільської обл. ХХ ст. було створено Музей Кременецької землі імені Вілібальда Бессера. Яскравим прикладом може бути діяльність Ф. Мончака, який почав свою активну діяльність ще у 1928 р., постійно їздячи до Чехії та Австрії. Самостійно склав карти Волині та Кременецької землі. Сам створив Музей, став його першим директором і збирачем фондів музею. Не тільки поповнював колекцію музею, а й використовував інформаційний матеріал для навчання вихованців музею (Скакальська, та ін. 2022: 293). Залозецький краєзнавчий музей для своїх вівідувачів розробив спеціальну екскурсію - вздовж давнього кордону Австро-Угорської та Російської імперій. Тут зосереджені вогневі позиції австрійської армії часів Першої Світової війни - дзоти, доти, бункери. А для поціновувачів природи і красивих пейзажів Залозеччина має багато заказників і заповідних територій. Орнітологічні масиви в болотах Серету, ендемічні ліси, гірський хребетрифового останця Сарматського моря - Тавтровий кряж. Навіть оглядова екскурсія м. Залізці перетворюється в захопливу мандрівку прикордонним містом Галичини з полікультурним населенням (Скакальська та ін., 2022: 295-296).

Жителям Волинської області теж є що показати на культурному фронті примхливим європейцям. Зокрема, у Луцьку варто побачити колекції Волинського краєзнавчого музею, Луцького художнього музею, Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки, Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», Музею Волинської ікони, Музею історії Луцького братства, Музею технічного прогресу. На території Волинської області знаходяться Любомльський краєзнавчий музей, історичні музеї у м. Володимир-Волинський та м. Ковель, музей Лесі Українки у с. Колодяжне.

Музейний потенціал Рівненської області представлений різноплановими колекціями Рівненського обласного краєзнавчого музею, літературного музею імені Уласа Самчука, Березнівського краєзнавчого музею, Музею українського мистецтва, Бурштинового музею.

У м. Чернівці варто відвідати музей народної архітектури і побуту. Тут розташовані перенесені аутентичні садиби з різними господарськими будівлями різних частин Буковини, побудовані у різний історичний період, ремісничі майстерні, давня дерев'яна церква та дуже майстерно зроблені дерев'яні статуетки звірів. Поціновувачам літератури корисно буде побувати у літературно-меморіальних музеях, присвячених творчості видатних буковинців - Ольги Юліанівни Кобилян- ської та Осипа-Юрія Адальбертовича Федьковича.

Закарпатський музей народної архітектури і побуту в Ужгороді представлений експонатами типових прикладів найрозповсюдженіших видів народного прикладного мистецтва цього регіону. Живопис, графіку, скульптуру, декоративно-ужиткове мистецтво представлене надзвичайно цікавими експонатами у Закарпатському обласному художньому музеї імені Йосипа Бокшая. У Літературному музеї можна побачити матеріали про місцевих майстрів художнього слова: Івана Ірляв- ського, Андрія Патруса-Карпатського, Михайла Томчанія, Юлія Бошоша-Кум'ятського, Юрія Станиця, Олександра Сливки та ін.

Охорона пам'яток архітектури. Окремим напрямом українсько-європейського культурологічного співробітництва можна назвати релігійно-духовну співпрацю. Одним з її завдань є ознайомлення європейців з кращими зразками релігійної архітектури, діючими храмами. Іншою її задачею є забезпечення відновлення на Західній Україні діяльності як Української греко-като- лицької церкви, так і Римо-католицької церкви (Калакура, 2016).

Особливістю загальної релігійної картини Західної України є той факт, що історично склалося так, що у відносно старих торгівельних містах засновувалися і століттями мирно співіснували храми православні, католицькі, греко- католицькі, вірменські та ін. (Стрільчук, 2013). На основі цього своєрідного поєднання виникло коріння ментальності нашого народу. Сукупність цих величних костьолів (монастирів, церков, палаців, оборонних споруд та ін.) на фоні прекрасних гірських, рівнинних, лісових та інших ландшафтів варто та доцільно використати для естетичного та інтелектуального відпочинку, навчання сучасним європейцям різного віку. Це все варто грамотно презентувати, в першу чергу, туристичним фірмам сусідніх держав, яким це вигідно з географічної та цікаво з історичної точки зору.

Історико-архітектурний потенціал Львівщини можна показати на прикладі об'єктів м. Жовква: заповідник Жовківський замок, собор- усипальниця Святого Лаврентія (тут поховані числені представники найвідоміших середньовічних родів Жолкевських, Собеських, Даниловичів), монастир оборонного типу імені Святого Мико- лая XVIXVII ст., значна кількість оборонних укріплень любителям військової історії, ринкова площа, Звіринецька та Глинська брами, костел Святого Лаврентія, Храм Серця Христового, домініканський монастир, ратуша, церква Святої Трійці, Церква Різдва Богородиці, Церква Святого Лазаря. У Львові серед храмів чисельну перевагу мають українські греко-католицькі храми, далі - православна церква України, найменше - римо-ка- толицьких церков та протестантських. Найвідомі- шим є храм святого Юра, розташований на значних просторах Святоюрської гори - храм, дзвіниця, митрополичі палати - резиденція митрополитів львівських, приміщення, де колись розташовувались монастирські келії. Також у Львові розташована православна церква Успіння Пресвятої Богородиці, де знайшов прихисток першодрукар Іван Федоров, який був змушений втекти із Московії, зате у Львові зумів налагодити роботу друкарні.

Духовних святинь на заході України багато, та не всі вони є діючими храмами; нерозв'язаними залишалися проблеми з поверненням значної частини святинь пастві віруючих. Зокрема, у Львівському консульському окрузі не повернуто віруючим костьол Святої Марії Магдалини попри голодування віруючих у 2007 р.; не повернуто також віруючим костьол Матерї Божої Гром- ничної. Також, попри рішення Верховного Суду, віруючим не віддали костьол Святого Вавринця у Хирові, так само як і костел Найсвятішої діви Марії у м. Комарно (загалом 20 об'єктів на території львівського округу, які представники римо-ка- толицької церква вимагають повернути).

На території Волинської області гостям міста буде цікаво оглянути такі історико-архітектурні пам'ятки, як замок Любарта, В'їзну башту, башту Свидригайла, башту Владича. З релігійної архітектури - Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимир-Волинському районі, Троїцький костел у Берестечку, дерев'яну церкву Різдва Богородиці у с. Мовники, дерев'яну Успенську церкву у с. Качин.

Історико-архітектурний потенціал Івано-Франківської області представлений такими об'єктами, як Манявський скит 1606 р. (чоловічий монастир), спорудами м. Калуша (неоготичний костел Святого Валентина 1844 р. побудови, церква Святого Архистратига Михайла, Народний дім 1907 р., церква Святого Андрея 1792 р., колишня єврейська синагога - зараз історико-краєзнавчий музей Калущини), будівлями м. Коломиї (Будинком культури ХІХ ст., ратушею 1877 р., церквою Святого Архангела Михаїла з дзвіницею др. пол. ХІХ ст., будинком колишнього банку поч. ХХ ст., дерев'яною Благовіщенською церквою та її дзвіницею ХУІ ст., костьолом ХІХ ст., великою кількістю житлових будинків ХІХ - початку ХХ ст.), храмами Тлумацького району (церкви Воскресіння Господнього 1770 р. у с. Підвербці, дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці 1882 р. у с. Долина, церква Введення у Храм Пресвятої Богородиці 1852 р. у с. Нижнів, церква Воздвиження Чесного Хреста 1878 р. у с. Одаїв, церква Святих Кирила і Мефодія 1882 р. у селищі Обертин) та Тименницького району (монастир Успіння Матері Божої, святого Василія Великого - паломницьке місце, Духова Криниця та ін.)

Щодо історико-архітектурної спадщини Ровен- ської області, то тут варто відмітити споруду Острозької академії, заснованої у 1576 р. як один із перших на Україні науково-освітніх закладів. Тут діяла друкарня Івана Федорова, віддруковува- лися його книги.

В Ужгороді для туристів пізнавальною буде екскурсія до Ужгородського замку, деякі елементи якого ведуть свою історію з ХІ ст. Також це місто має костел, побудований у 1762-1767 р у стилі бароко. А у споруді колишнього єпископського палацу ХУІІ ст. знаходиться зараз бібліотека, а у самій споруді університету - навчаються студенти. Замок Паланок у Мукачево, поблизу Ужгороду, є одним із найпопулярніших туристичних місць цього прикордонного міста.

Чернівці теж надзвичайно красиве місто Західної України. Кращими зразками духовної архітектури, діючими храмами різних віросповідань, побудованими у різний час і у різних архітектурних стилях, це місто теж може по праву пишатися. Кафедральний собор Святої Пара- скеви вважають першим православним храмом у Чернівцях, а головним православним храмом міста є Кафедральний собор Святого Духа. Перший камінь у його фундамент був закладений ще у липні 1844 р. Римо-католицький Костел Возд- виження Святого Хреста побудований у 1787 р. ще за дорученням австрійського цісаря Йосифа

ІІ. Миколаївська ж церква є найстарішою дерев'яною церквою Чернівців, пам'яткою архітектури національного значення, побудована у 1607 році у буковинському «хатньому» стилі. Одним із найкрасивіших і найзагадковіших будинків Чернівців є костьол єзуїтів Пречистого Серця Ісуса. Витоки історії костьолу можна прослідкувати починаючи з кінця 70-х років ХІХ століття, коли у Чернівцях з'явилися перші місіонери єзуїтів.

У Чернівцях кожному варто побачити перлину місцевої архітектури - споруду національного університету ім. Осипа-Юрія Адальбертовича - колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, заснована у 1877 р. та визнана у 2011 р. Світовою спадщиною ЮНЕСКО.

Ще у 1996 р. Україна та Польща зі спільною заявою звернулися до міжнародної організації ЮНЕСКО, щоб занести до списку Всесвітньої спадщини 16 дерев'яних церков Карпатського регіону. Таким чином, до об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО потрапили Церква Святого Духа у с. Потелич на Львівщині, Церква Собору Пресвятої Богородиці у с. Матків на Львівщині, Церква Святої Трійці у м. Жовква на Львівщині, Церква Святого Духа у м. Рогатин на Івано-Фран- ківщині, Церква святого Юра м. Дрогобич на Львівщині, церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Нижній Вербіж на Івано-Франківщині, Воз- несенська церква у с. Ясіня на Закарпатті, Церква святого Михайла у с. Ужок на Закарпатті - Святого Дмитра у с. Вільховиця, святого Архангела Михаїла - у с. Руська Кучава, Покрови та ін. (Сви- наренко, 2022: 652).

Однозначно полякам буде цікаво відвідати колишній костел єзуїтів, костел святого Антонія у Львові; Костел святого Лаврентія (Жовква); Колегіальний костел Святої Трійці (Олика); Собор святих Петра і Павла у Луцьку; костел Домініканців у Кам'янець-Подільському; Церкву Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (Лопатин); Костел Пресвятого Серця Ісуса (Кути); монастирський комплекс босих кармелітів у Бердичеві.

Ці релігійні споруди заходу України, створені талановитими майстрами минулої епохи, з урахуванням місцевої ремісничої специфіки тих давніх часів вартують того, щоб поїхати і подивитися на них. У цьому є їх історична та культурна цінність. Вони вражають своєю автентичністю, неповторною красою і гармонійними формами, вважається, що будівельники створювали ці церкви в такому місці, щоб вони підкреслювали переваги місцевих природних ландшафтів. Загалом, спеціалісти виділяють п'ять основних архітектурних стилів дерев'яних церков Закарпаття: бароко, лемківський, готичний, бойківський, гуцульський. Їхньою головною особливістю вважають те, що, попри солідний вік, всі вони є діючими храмами, а не музеями. Екскурсії такими храмами будуть цікавими для жителів різних держав, різного вікового контингенту, нашого західного прикордоння.

Для жителів сусідніх з нами держав - Польщі, Угорщини, Румунії - відвідати храми великих міст нашого західного прикордоння буде надзвичайно корисним, як людям старшого віку, так і молоді, як віруючим, так і атеїстам, щоб зрозуміти становлення до історії, психології та ментальності нашого українського народу, зацікавитися літературою, та іншими видами мистецтва, сприяти науковій та фаховій комунікації. Це буде досить ефективним кроком міжнародного співробітництва та помітно пришвидшить складні процеси євроінтеграції.

Висновки

Економічне українсько-європейське співробітництво не може бути дуже короткочасним, на відміну від культурного - коли можна на вихідні європейцям відвідати українські видатні храми та музеї, частина яких належить всесвітній спадщині ЮНЕСКО, нашого українського прикордоння, відвідати кав'ярні та ресторани нашої української кухні. Тим більше, що за роки Другої світової війни на цих територіях далеко не скрізь були запеклі бої за визволення, тож багато давніх архітектурних пам'яток досить гарно збережені з часів Речі Посполитої, Румунії, Австро-Угорщини або вчасно були відрес- тавровані. Нам є що показати європейцям, наша Україна має гарних фахівців, здатних достойно презентувати видатний історико-архітектур- ний та музейний потенціал західних областей нашої держави. Тут відсутня одноманітність, бо Західна Україна - це різні регіони, і тому цілком можна припустити, що європейці, які відвідають в ході екскурсій одну область (чи місто), через певний час відвідають об'єкти культурної інфраструктури сусідніх українських областей. Деякі частини міст Львова, Жовкви, Ужгороду, Мукачева, Чернівців можна назвати музеями під відкритим небом - від бруківки до будівель тут все є свідком подій кількасотрічної давнини, тут жили та відпочивали відомі у Європі політичні та культурні діячі. Не використовувати такий багатий потенціал для культурного міждержавного співробітництва після закінчення російської агресії - це просто злочин. Завданням же для наших вітчизняних фахівців з галузі туризму - достойно презентувати цю багату спадщину і знайти відповідного європейського поціновувача.

Оскільки територія України дуже велика, у різний час різні регіони входили до складу різних держав, і на цій великій території є храми православної церкви, римо-католицької, греко-като- лицької, іудейської, вірменської та ін. (як діючі у наш час, так і храми - музейні павільйони), що надзвичайно цікавим буде для задоволення духовних потреб як вірян різних конфесій, так і атеїстів, поціновувачів історії та культури. І храми, і житлові будинки будувалися у різних архітектурних стилях у різні історичні епохи. Це робить неповторними образи сучасних міст України. Це розширює світогляд людей різних народів, надає молоді нові професійні перспективи, надзвичайно позитивно діє і допомагає зрозуміти людям один одного - а значить, сприяє пришвидшенню процесу євроінтеграції.

Література

1. Стрільчук Л.В., Стрільчук В.В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва : монографія. Луцьк : Волинські старожитності, 2013. С. 78.

2. Богородецька О.І. Співробітництво між містами-побратимами України і Польщі у контексті європейської інтеграції : автореф. дисер. ... канд. політ, наук : 23.00.04. Луцьк, 2015. С. 76.

3. Калакура О. Цивілізаційний вимір українсько-польської співпраці на тлі євроінтеграцйних процесів (досвід Галичини). Наукові записки ІПіЕНДім. І.Ф. КурасаНАН України. 2016. С. 283-295.

4. Свинаренко Н.О. Про релігійні храми Західної України та їх значення для туристичного прикордонного співробітництва. Нематеріальна культурна спадщини як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики, інновації: зб. тез за матеріалами V Міжнародної науково-практичної конференції-фести- валю, (м. Київ,19-20 травня 2022р.). Київ : КНУКіМ, 2022. С. 254-257.

5. Свинаренко Н.О. Польсько-українська співпраця на основі освітніх, культурних, економічних здобутків : проблеми і перспективи. Poland and Ukraine in modern Europe: intercultural dialogue - the role of national minorities - challenges and threats: Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. S. 646-653.

6. Артьомов І.В. Актуальні аспекти українсько-словацького транскордонного єврорегіонального співробітництва. Aktualproblems of international relations. Release 119 (part 1). 2014. С. 18-25.

7. Кобець Н.О. Словацько-український діалог: літературний вимір : автореф. дис....канд. філол. наук : 10.01.05. Київ, 2020. 21 с.

8. Альфошій В.В. Українці Словаччини: громадсько-культурне життя та процес національного самовизначення (1989-1995) : автореф. дис.... канд. іст. наук : 07.00.02. Київ, 2021. 19 с.

9. Голош М. Українсько-угорські відносини новітньої доби та їх вплив на європейську інтеграцію. Геополітика України: історія і сучасність. Збірник наукових праць. Випуск 1(20). 2018. С. 78-86.

10. Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за жовтень 2017 р.

11. Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за вересень 2017 р.

12. Музеї. галереї, виставки у Львові.

13. Музеї в Івано-Франківську.

14. Україна і Польща. Слідами історичної спадщини.

15. Крістіан-Леон Цуркану Говорити і відчувати по-румунськи.

16. Делегація МІОКу взяла участь у Х Міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність».

17. Між православними України і Румунії є чимало спільного. Коли румунська церква визнає ПЦУ?

18. Сеньківська Г. Діяльність державних і громадських осередків з вивчення та охорони історико-культур- ної спадщини Тернопілля (др. пол. ХХ - поч. ХХІ ст. ). Тернопіль, 2011. С. 94-98.

19. Скакальська І., Борак І., Сеньківська Г Інформаційний потенціал музеїв у процесі формування професійної компетенції студентів. Society. Dokument. Communikation. 2022. Ed. 14. C. 285-303.

References

1. Strilchuk, L.V, Strilchuk, V.V. (2013) Instituzijni skladovi ukrainsko-polskih gumanitarnih vsajemin i spivrobitniztva [Institutional components of Ukrainian-Polish humanitarian relations and cooperation. Monograph]. Luzk: Volinski starogitnosti, 278 p. [in Ukrainian].

2. Bogorodezka, О.І.(2015) Spivrobitniztvo misg mistami-pobratimami 'Vta-aini і Polchtchsi u konteksti jevropejskoji mtegrazii [Cooperation between sister cities of Ukraine and Poland in the context of European integration]. Avtoref. disser. .. kand. nauk si spez. 23.00.04. Luzk, S.76. [in Ukrainian].

3. ^lakum, О. (2016) Zivilisazijnij vimir ukrainsko-polskoi spivprazi na tli jevrointegrazijnih prozesiv (dosvid Galichini) [The civilizational dimension of Ukrainian-Polish cooperation against the background of European integration processes (the experience of Galicia)] / Naukovi sapiski IPHND m. I.F.KurasaNAN .Vkraini. S. 283-295. [in Ukrainian].

4. Svynarenko, ТО. (2022) Pro religijni hrami Sahidnoji Ukraini tа jih snachennja dlja turistichnogo prikordonnogo spivrobitniztva [About the religious temples of Western Ukraine and their significance for cross-border tourism cooperation ] // Nematerialna kulturna spadchina jak suchasnij тturistichnij resurs: dosvid, praktiki, innovazii. V Misgnarodna naukovo-prakticna konferenzija-festival, (m.Kijiv,19-20 travnya 2022р.). Kijiv : ЮШКіМ, 254-257 pp. [in Ukrainian].

5. Svynarenko, КО. (2022) Polsko-ukrainska spivprazja na оsnovi оsvitnich, kulturnih, еkonomichnih sdobutkiv : problemi і perspektivi [Polish-Ukrainian cooperation based on educational, cultural, economic achievements: problems and prospects ] /Poland and Ukraine in modern Europe: intercultural dialogue - the role of national minorities - challenges and threats: Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 646-653 pp. [in Ukrainian].

6. Artjomov, LV.(2014) Aktualni аspekti ukrainsko-slovazkogo transkordonnogo jevroregionalnogo spivrobitniztva [Current aspects of Ukrainian-Slovak cross-border Euroregional cooperation ] / Aktual problems of international relations.Release 119 (part 1). 18-25 pp. [in Ukrainian].

7. Kobez, N.0.(2020) Slovazko-ukrainskij dialog: leteraturnij vimir [Slovak-Ukrainian dialogue: literary dimension]. Аvtoref. dis. ... nauk. stup. kand. filol. nauk si spez 10.01.05. Кугу, 21 p. [in Ukrainian].

8. Alfoshij, V.V.(2021) Ukrainzi Slovachini : gromadsko-kulturne shittja ta prozesnazionalnogo samovisnachennya (1989-1995) [Ukrainians of Slovakia: social and cultural life and the process of national self-determination (1989-1995)]. Avtoref. disser.... Kand. ist.nauk si spez. 07.00.02, Kijiv, 19 p [in Ukrainian].

9. Golosh, М.(2018) Ukrainsko-ugorski vidnosini novitnjoi dobi ta jih vpliv na jevropejsku integraziju [Modern Ukrainian-Hungarian relations and their impact on European integration ] / Geopolitika Ukraini: istorija і suchasnist. Zbirnik naukovih praz. No 1 (20). 2018.78-86 pp. [in Ukrainian].

10. Pro kulturne spivrobitniztvo Ukraini is sarubignimi krainami sa sgovten 2017 r. [About cultural cooperation of Ukraine with foreign countries for October 2017. ]

11. Pro kulturne spivrobitniztvo Ukraini is sarubignimi krainami sa veresen 2017 r. [About cultural cooperation of Ukraine with foreign countries for September 2017.]

12. Musei, galerei, vistavki u Lvovi [Museums. galleries, exhibitions in Lviv]

13. Musei v в Ivano- Frankivsku [Museums in Ivano-Frankivsk]

14. Ukraina і Polchtsha. Slidami istorichnoi spadchini [Ukraine and Poland. Traces of historical heritage]

15. Kristian-Leon Zurkanu Govoriti i vidchuvati po-rumunski [Christian-Leon Tsurcanu Speak and feel Romanian].

16. Delegazija MIOKu vsjala uchast u Х Mishnarodnomu simposiumi «Rumunsko-ukrainski vidnosini. Icstorija ta suchasnist» [The MIOC delegation took part in the 10th International Symposium "Romanian-Ukrainian Relations. History and modernity"]

17. Mish pravoslavnimi Ukraini i Rumunii je chimalo spilnogo. Koli rumunska zerkva visnaje PZU? [There is much in common between the Orthodox of Ukraine and Romania. When will the Romanian Church recognize the OCU?]

18. Senkivska, G.(2011) Dijalnist dersgavnih i gromadskih oseredkiv s vivtshennja ta ohoroni istoriko-kulturnoji spadchini Ternopillja (dr. pol. ХХ - poch. ХХІ st. )[Activities of state and public centers for the study and protection of the historical and cultural heritage of Ternopil (late 20th century - beginning of the 21st century)]. Ternopil, 94-98 pp. [in Ukrainian].

19. Skakalska, I., Borak, I., Senkivska, G.(2022) Informazijnij potenzial musejiv u prozesi formuvannja profesijnoji kompetenziji studentiv [The informational potential of museums in the process of forming the professional competence of students] / Society. Dokument. Communikation. Ed.14. 285-303 pp. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru