Становлення та розвиток підприємництва в аграрному секторі України (кінець XX - початок XXI ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ (кінець XX - початок XXI ст.)

Каденюк Олександр Степанович доктор історичних наук, професор, професор кафедри права, професійної і соціально-гуманітарної освіти,

Подільський державний університет, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський,

Сажко Василь Володимирович кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства,

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Полтава, Полтавська область,

Анотація

У статті досліджується процес реформування аграрного сектору України в умовах становлення та розвитку підприємництва на рубежі ХХ - ХХІ століть. Аналізуються обставини формування нових організаційно-господарських структур, визначаються проблеми, що виникли в ході проведення аграрних перетворень та шляхи їх розв'язання. З'ясовано, що передумови для розвитку підприємництва в усіх сферах, в тому числі і в аграрному секторі, почали створюватися завдяки становленню і утвердженню різних форм власності та господарювання. Проведення аграрної реформи призвело до змін в організаційно-виробничій структурі сільського господарства. Сільськогосподарські товаровиробники стали власниками не тільки землі та майна, а й вироблюваної продукції. Доведено, що основними напрямами її реалізації визначалось: удосконаленню нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності; формуванню єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва; активізацію фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки; сприяння створенню інфраструктури малого підприємництва; впровадженню регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва та надання необхідної організаційно-методичної допомоги; реалізацію проектів залучення до малого підприємництва малозахищених верств населення. Реформування аграрного сектора економіки України, результатом чого стало розгортання процесу роздержавлення, паювання та приватизації землі. На початку ХХІ століття було прийнято ряд законодавчих актів, які сприяли становленню підприємництва в сільській місцевості. Проведення аграрної реформи виявило ряд проблем, розв'язати які покликана, в тім числі, й Національна програма становлення та сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Визначені в ній заходи залишаються актуальними й сьогодні, реалізація їх значною мірою сприятиме подальшому розвитку малого підприємництва як чинника ринкової трансформації економіки регіонів та основи зміцнення їхнього ресурсного потенціалу.

Ключові слова: підприємництво, приватизація, аграрний сектор, ринкові відносини, сільськогосподарські виробники, аграрна реформа, іпотечне кредитування, селянське фермерське господарство.

The agrarian sector of ukraine at the conditions of forming and development of businesses (the end of XX - beginning of XXI centuaries)

Kadeniuk Oleksandr Stepanovych Doctor of Historical Sciences, Professor, Professor of the Department of law, professional and social-humanitarian education, Podilsky State University, Khmelnytskyi region, Kamianets-Podilskyi

Sazhko Vasil Volodymyrovych Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Ukrainian Studies, Culture and

Documentology Department, Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic National University, Poltava

Abstract. The article investigates the process of reformation of agrarian sector of Ukraine in conditions of formation and development of enterprise at the turn of XX - XXI centuries. The circumstances of new organizations and state structures formation are analyzed and the problems that arose in the course of agrarian reorganizations implementation are identified. It is recognized that the preconditions for the development of enterprise in all spheres, including the agricultural sector, began to form due to the establishment and approval of different forms of ownership and management. The agrarian reform led to changes in the organizational and production structure of the agricultural sector. Agricultural producers became owners not only of land and property but also of the products produced. It was reported that the main areas of implementation of these products were: Improvement of the legal and regulatory framework in the field of business activities, formation of a unified state regulatory policy in the field of enterprise; activization of financial and credit and investment support; support for the creation of infrastructure of small enterprises; Implementation of a regional policy to promote small business development and providing the necessary organizational and methodological support; implementation of projects to attract small businesses to the underprivileged segments of the population. Reform of the agrarian sector of the Ukrainian economy, which resulted in the dissolution of the process of retention, mutualization and privatization of the land. At the beginning of the XXI century a number of legislative acts were passed that favoured the establishment of enterprises in rural areas. The agrarian reform revealed a number of problems that can be solved by the National Program of establishment and development of small enterprises in Ukraine. The measures it outlines are still relevant today and their implementation will greatly contribute to the further development of small enterprises as a factor of market transformation of the economy of the regions and the basis for strengthening of their resource potential.

Keywords. The businesses, the privatizing, the agrarian sector of economy, market relations, agricultural productions, agrarian reform.

Постановка проблеми

Розвиток підприємництва у економіках перехідного типу постсоціалістичних країн розглядається як один з найважливіших факторів сприяння виходу з кризи, забезпечення економічного зростання та соціальної стабільності у суспільстві. Особливо важливою є роль малого підприємництва у соціально-економічному розвитку аграрного сектора тому, що це один з чинників забезпечення економічного зростання, підвищення зайнятості й рівня доходів населення в сільській місцевості.

Історіографія проблеми

Дослідженню теоретичних та прикладних проблем розвитку підприємництва, в тому числі в аграрному секторі економіки, присвячені праці вчених економістів: Білоуса Г.М., Варналія Л.І., Жаліли Я.А., Клочка Ю.О., Кондратюк Т.В., Саблука П.Т. та інших, серед істориків відомі праці Беренштейна Л.Ю., Панченка П.П., Живори С.М., Коломійця С.С., Каденюка О.С., Моргуна В.А., Михайлюка В.П. [1-4], в яких досліджуються проблеми соціально-економічних перетворень в агропромисловому комплексі України в умовах переходу до ринкової економіки.

Метою статті є дослідження змін в структурі сільськогосподарських підприємств та соціальному становищі аграріїв, процесу роздержавлення, паювання, приватизації землі в аграрних підприємствах та формування нових організаційно-господарських структур, аналіз нормативно-правової бази для проведення аграрної реформи, визначення проблем, що виникли в ході проведення аграрних перетворень та шляхів їх розв'язання.

Виклад основного матеріалу

Зміни в структурі сільськогосподарських підприємств розпочалися з прийняття законів «Про підприємництво» (лютий 1991 року) [5], в якому було визначено різні форми господарювання (підприємницької діяльності), «Про власність» (лютий 1991 року) [6], де передбачалось надання громадянам землі у довічне успадковане, володіння для ведення селянського (фермерського) й особистого підсобного господарства, садівництва, будівництва та обслуговування житлових приміщень та інше. Прийняті у березні 1992 року Земельний кодекс України, Постанова Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» (№ 2200-ХХП) [7], започаткували процес роздержавлення, паювання та приватизації землі в аграрних підприємствах, безкоштовної передачі у приватну власність громадян присадибних ділянок для ведення особистого підсобного господарства.

Якщо станом на 1 січня 1992 року всі земельні угіддя країни знаходились у державній власності, то на 1 січня 1996 року понад третини земельної площі України вже була власністю недержавних сільськогосподарських підприємств.

На початку 2000 року структура недержавних сільськогосподарських підприємств зазнала істотних змін. Так, станом на 1 грудня 1999 року найбільш поширеною формою аграрних підприємств були колективні сільськогосподарські підприємства - 64 %, то до початку другого кварталу 2000 року такої виробничо-організаційної форми практично не залишилося (за даними Мінагрополітики в цей час в Україні їх залишилося два в Полтавській області та одне в Кіровоградській) [8]. Після виходу Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» (№ 1529-99) [9], яким визначалися шляхи реформування колективних сільськогосподарських підприємств, як форми аграрного підприємництва, що не відповідала вимогам ринкової економіки, посилився процес перетворення їх в господарські структури на засадах приватної власності: селянські (фермерські) господарства, приватні підприємства, господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи.

Всім членам колективних сільськогосподарських підприємств гарантувалося право вільного виходу з них із земельними частками (паями) і майном та виділенням їх для землекористувача. Указом визначалось що це право не може бути обмежене ні рішенням загальних зборів підприємства, ні в будь-який інший спосіб. Громадяни, яким у встановленому порядку із земель КСП відведено земельні ділянки (паї), отримали можливість розширити за рахунок цих ділянок свої особисті підсобні господарства. Запроваджувалося обов'язкове укладання підприємствами, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельних часток з власниками цих земельних ділянок. При цьому орендна плата за користування не повинна була бути менше 1 % вартості (грошової оцінки) земельної частки.

У грудні 2000 року частка господарських товариств у структурі недержавних аграрних підприємств зросла від 14,2 % у 1999 році до 50 %, сільськогосподарських кооперативів від 22 % до 24,7 %, приватних (заснованих одним громадянином) підприємств від 3,7 % до 21,5 %. На 1 грудня 2000 року 10800 недержавних сільськогосподарських підприємств було реорганізовано у 14700 формувань з приватною власністю на майно (з них 1200 селянських (фермерських) господарств) [10, С. 84].

Реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств і формування нових організаційно-господарських структур створили умови для більш широкого розвитку підприємництва.

Указ Президента України від 3 грудня 1999 року сприяв активному оформленню громадянами прав власності на земельні частки. До початку року 400 тисяч громадян одержали такі акти. З них понад 300 тис. громадян приєднали належні їм земельні паї до своїх особистих господарств без створення юридичної особи. Ці господарства мали 4,3 млн. гектарів землі, що становили 10% усіх сільськогосподарських угідь України, у тому числі 3,5 млн. гектарів ріллі [11, С. 48].

У 2002 році в агропромисловому комплексі України статус малих та середніх підприємств мали понад 38 тисяч фермерських господарств і 600 приватних агрофірм. Його мали 1620 підприємств переробної промисловості (міні-пекарні, підприємства по виробництву ковбаси, сирів та ін.), підсобні промисли (цехи по виробництву фарби, металевих виробів, пошиття одягу, виготовлення будівельних матеріалів, теплиці та ін.). На малих і середніх підприємствах аграрного сектору та переробної промисловості працювали понад 150 тис. чоловік, із них займалися вирощуванням сільськогосподарської продукції 82450 чоловік, 24 тисячі осіб були зайняті на малих і середніх підприємствах переробної промисловості [12].

У 2001 році було прийнято ряд законодавчих і нормативних актів, які в тій чи іншій мірі сприяли становленню та розвитку підприємництва в сільській місцевості. До них відносяться Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)» від 18 січня 2001 року № 2242-111; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про плату за землю» від 8 лютого 2001 року № 2271-111; Указ Президента України «Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001 - 2005 роки» від 30 травня 2001 року № 372 - 2001. Вдосконаленню розвитку земельних відносин сприяло розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 446-р, яким були затверджені конкретні виконавці, строки та кошторис заходів реалізації основних напрямів земельної реформи в Україні на 2001 - 2005 роки.

Значною подією 2001 року було прийняття Верховною Радою України 25 жовтня нового Земельного кодексу України, в якому закріплена вся напрацьована практика приватизації земель сільськогосподарського призначення.

З 2000 року в Україні розпочато реалізацію Національної програми становлення та сприяння розвитку малого підприємництва, що призвело до збільшення кількості малих підприємств.

Так на 100 тисяч чоловік населення було у 1992 році - 14 підприємств, а у - 51. В цілому у 2002 році налічувалося 2,6 млн. суб'єктів малого підприємництва і близько 43 тисяч фермерських господарств. У 2000 році продукція малих і середніх господарств становила 70 % у валовому обсязі національного аграрного виробництва [13].

В умовах проведення аграрної реформи виявилися труднощі щодо реалізації сільськогосподарської продукції. Сталося так, що темпи виробництва зерна значно випереджають темпи розвитку внутрішнього ринку. Причин, що породили таку ситуацію чимало. Передусім внутрішній ринок обмежений купівельною спроможністю населення, хоча середній розмір доходів у 2001 - 2002 роках у певній мірі зріс, вони не перевищували темпів нарощування виробництва сільськогосподарської продукції, особливо зерна. Тому майже 30 % зерна експортувалось, а також Україна продавала за кордон понад 40 % виробленого м'яса і понад 70 % молока [14]. Як наслідок, це формувало такі обставини за яких ціноутворюючим фактором на ринку зерна стали світові ціни, їх коливання призводило до того, що товаровиробники не одержували прибутків. Негативно на розвиток внутрішнього ринку вплинуло й те, що держава не могла забезпечувати кредитування сільськогосподарських виробників, внаслідок чого аграрні господарства стали збитковими.

У 2002 році приріст валової продукції в аграрному секторі України становив 3%. Приріст харчової та переробної промисловості у двічі вищий - 6 %. Рівень рентабельності підприємств досяг 5,3 %. Це стало можливим завдяки рентабельній діяльності 55 % господарств, але 45 % підприємств залишилися збитковими [15].

Враховуючи це, Кабінет Міністрів України визнав за необхідне впорядкувати механізм проблем - придбання техніки, будівництво виробничих підрозділів тощо. Актуальним у зв'язку з цим стає довгострокове кредитування, запроваджене двома шляхами. Перший - іпотечне кредитування селян, тобто надання банками позик під заставу земельних ділянок, що робить надання кредитів банками менш ризиковими та створює сприятливі умови виробникам у модернізації виробництва. Проблема лише в тому - хто повинен здійснювати таке кредитування - Державний іпотечний банк, спеціалізований державний орган чи комерційні банки. Крім того виникає ціла низка перешкод законодавчого та економічного характеру. Зокрема, неможливість вільного продажу земельних паїв, недосконалість методики оцінки землі. З огляду на це, пропонується альтернатива - фінансовий лізинг, який не передбачає безпосереднього отримування коштів виробниками. Вони надаються виключно лізинговими компаніями для придбання сільськогосподарської техніки з метою її подальшої передачі в оренду, що знижує ризик неповернення позики та витрати підприємців-орендаторів. Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо подальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки» від 23 лютого 2001 року передбачалося створення Національної лізингової компанії «Украгролізинг». На неї покладались завдання організації та здійснення інженерного та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств, надання виробникам послуг, пов'язаних з виконанням сільськогосподарських робіт, використанням сільськогосподарської техніки, її технічного обслуговування. В результаті аграрної реформи в сільськогосподарському виробництві утвердилися різні форми господарювання: приватні сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства, виробничі сільськогосподарські кооперативи, акціонерні товариства, обслуговуючі кооперативи.

На початку літа 2002 року в Україні функціонували 18,6 тисяч сільськогосподарських підприємств: 37,4% становили товариства з обмеженою відповідальністю, 4,4% - відкриті акціонерні товариства, 2,3% - закриті акціонерні товариства, 19,8% - приватно-орендні підприємства, 14% - сільськогосподарські кооперативи, 22,1% - інші види [16].

Впровадження ринкових відносин в аграрному секторі України відбилося на соціальному становищі аграріїв, що привело до перерозподілу за формами власності і господарювання. В ході здійснення аграрної реформи зникли одні і виникли інші організаційно-правові форми сільськогосподарських підприємств, що позначалось на розподілі працівників між окремими типами господарств, не скрізь розвиток індивідуально-приватного сектора в аграрній сфері набував однакового поширення. Найбільше селян зайнятих у цьому виді аграрної праці, близько 65%, налічувалось у Хмельницькій, Чернігівській областях; найменше, близько 25%, у Черкаській, Житомирській, Кіровоградській, Запорізькій областях [17].

Передумови для розвитку підприємництва в усіх сферах, в тому числі і в аграрному секторі, почали створюватися завдяки становленню і утвердженню різних форм власності та господарювання. Проведення аграрної реформи призвело до змін в організаційно-виробничій структурі сільського господарства. Сільськогосподарські товаровиробники стали власниками не тільки землі та майна, а й вироблюваної продукції.

Однак, у розвитку підприємницьких засад на селі існували й існують серйозні проблеми. На малих підприємствах у 2002 році працювало близько 9,5% осіб, зайнятих за видами економічної діяльності, тому в Національній програмі сприяння розвитку підприємництва [18], яка діє в Україні, основними напрямами її реалізації визначалось: удосконаленню нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності; формуванню єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва; активізацію фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки; сприяння створенню інфраструктури малого підприємництва; впровадженню регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва та надання необхідної організаційно-методичної допомоги; реалізацію проектів залучення до малого підприємництва малозахищених верств населення, тощо.

Висновки

Отже, в кінці ХХ - на початку ХХІ століття було розпочато реформування аграрного сектора економіки України, результатом чого стало розгортання процесу роздержавлення, паювання та приватизації землі. На початку ХХІ століття було прийнято ряд законодавчих актів, які сприяли становленню підприємництва в сільській місцевості. Проведення аграрної реформи виявило ряд проблем, розв'язати які покликана, в тім числі, й Національна програма становлення та сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Визначені в ній заходи залишаються актуальними й сьогодні, реалізація їх значною мірою сприятиме подальшому розвитку малого підприємництва як чинника ринкової трансформації економіки регіонів та основи зміцнення їхнього ресурсного потенціалу.

Література:

1. Варналій З.С. Мале підприємство України як чинник регіонального розвитку: стан та перспективи // Актуальні проблеми економіки. 2004. № 4. с. 64-73

2. Юрчишин В.В. Власність у сільському господарстві. К.: Урожай, 1993. 348с.

3. Історія формування української моделі розвитку сільського господарства (з найдавніших часів до сьогодення) // За заг. ред. Беренштейна Л.Ю. Частини 2 і 3. К.: НАУ, 2003, 244 с.

4. Каденюк О.С. Аграрна історія України (з найдавніших часів до сьогодення). Кам'янець-Подільський. 2018.

5. Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 14.

6. Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 20.

7. Відомості Верховної Ради УРСР. 1993. № 10.

8. УНІАН Регіон. 2000. № 039.

9. Голос України. 1999, 7 грудня.

10. Реформування аграрного сектора економіки. К.: Юнівест Маркетинг, 2000. 121 с.

11. Пугачов М. Еволюція сільськогосподарських структур в Україні. К., 2002. 140 с.

12. Поточний архів Міністерства аграрної політики України. Інформація про розвиток підприємництва в аграрному секторі України. 2002, вересень.

13. Дефіцит фінансових інструментів у малому бізнесі. Урядовий кур'єр. 2003, 3 червня.

14. Новому зерну - надійний ринок. Урядовий кур'єр. 2003, 5 липня.

15. Рижук С. Село має стати заможним. Урядовий кур'єр. 2003, 4 січня.

16. Поточний архів департаменту аграрного сектору Міністерства аграрної політики України. Департамент реформування сільського господарства. Зведені дані про реорганізацію колективних сільськогосподарських підприємств. Січень 2002 р.

17. Поточний архів Держкомстату України. Управління статистики праці. Відділ зведених робіт та одноразових обстежень. Баланси трудових ресурсів за 1995-2000 роки.

18. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21 грудня 2000 р. zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi. [14 серпня 2022 р. - дата відвідування].

References:

1. Vamaly, Z.S. (2004). Male pMprkmstvo Ukrarni jak chinnik regknafnogo rozvitku: stan ta perspektivi [Small enterprise of Ukraine as a factor of regional development: state and prospects]. Aktual'm problemi ekonomlki - Actual problems of economy, 4, 64-73 [in Ukrainian].

2. Jurchishin, V.V. (1993). Vlasmst' u sd's'komu gospodarstvl [Property in agriculture]. K.: Urozhaj [in Ukrainian].

3. Berenshtejna, L.Ju. (2003). htorija formuvannja ukratns'kot modeti rozvitku sWs'kogo gospodarstva (z najdavmshih chasm do s'ogodennja) [The history of the formation of the Ukrainian model of agricultural development (from ancient times to the present day)]. (vol. 2-3). K.: NAU [in Ukrainian].

4. Kadenjuk, O.S. (2018). Agrarna Ukrarni (z najdavmshih chasA do s'ogodennja)

[Agrarian history of Ukraine (from ancient times to the present)]. Kam'janec'-Podіl's'kij [in Ukrainian].

5. VMomosti Verhovnot Radi URSR [Information of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR]. 1991. № 14 [in Ukrainian].

6. VHomosti Verhovnot Radi URSR [Information of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR]. 1991. № 20 [in Ukrainian].

7. Vldomosti Verhovnot Radi URSR [Information of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR]. 1993. № 10 [in Ukrainian].

8. UNIANRegion. 2000 [UNIANRegion]. № 039 [in Ukrainian].

9. Golos Ukratni. 1999 [Voice of Ukraine], 7 grudnja [in Ukrainian].

10. Reformuvannja agrarnogo sektora ekonomk [Reforming the agrarian sector of the economy]. K.: Junivest Marketing [in Ukrainian].

11. Pugachov, M. (2002). Evoljucfa sU's'kogospodars'kih struktur v Ukram [Evolution of agricultural structures in Ukraine]. K. [in Ukrainian].

12. Potochnij arhv Mmsterstva agrarnot pohtiki Ukratni. Informacrja pro rozvitok pldprwmmctva v agrarnomu sekton Ukratni. 2002, veresen [Current archive of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine. Information on the development of entrepreneurship in the agricultural sector of Ukraine. 2002, September]. [in Ukrainian].

13. Deficit fmansovih mstrumentiv u malomu blznesl. Urjadovij kurdr. 2003, 3 chervnja [Shortage of financial instruments in small business. Government Courier]. [in Ukrainian].

14. Novomu zernu - nadtjnij rinok. Urjadovij kurdr [A reliable market for new grain. Government Courier]. 2003, 5 lipnja. [in Ukrainian].

15. Rizhuk, S. Selo maє stati zamozhnim. Urjadovij kur^r [The village should become prosperous. Government Courier]. 2003, 4 sichnja. [in Ukrainian].

16. Potochnij arhv departamentu agrarnogo sektoru Mmsterstva agrarnot pohtiki Ukratni. Departament reformuvannja sd's'kogo gospodarstva. Zveden dan pro reorgamzactju kolektivnih sU's'kogospodars'kih ptdprwmstv [Current archive of the Department of the Agrarian Sector of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine. Department of Agricultural Reform. Summarized data on the reorganization of collective agricultural enterprises]. Sichen' 2002 r. [in Ukrainian].

17. Potochnij arhD Derzhkomstatu Ukratni. Upravlmnja statistiki prad. VtddU zvedenih robtt ta odnorazovih obstezhen'. Balansi trudovih resurstv za 1995-2000 roki [Current archive of the Department of the Agrarian Sector of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine. Department of Agricultural Reform. Summarized data on the reorganization of collective agricultural enterprises]. [in Ukrainian].

18. Nadonal'na programa sprijannja rozvitku malogo ptdpridmnictva v Ukram: Zakon Ukratni vtd 21 grudnja 2000 r. zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi [National program for promoting the development of small entrepreneurship in Ukraine: Law of Ukraine dated December 21, 2000]. [14 serpnja 2022 r. - data vidviduvannja]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru