Київський політехнічний інститут у Першій світовій війні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

Київський політехнічний інститут у Першій світовій війні

Андреев Ігор Анатолійович кандидат технічних наук, доцент

Анотація

Стаття присвячена забутій сторінці з історії Київського політехнічного інституту, а саме, функціонуванню лазарету і госпіталю у головному корпусі інституту під час Першої світової війни.

Наводяться робота професорської колегії політехнічного інституту і спеціально утвореного комітету по влаштуванню лазарету у воєнний час, в який крім професорів і службовців інституту входили також представники жіночого комітету і студенти.

Особливу увагу приділено роботі київського загону Червоного Хреста «Корабель милосердя» з Північно-Американських Сполучених Штатів, наведено історію утворення цієї експедиції, її подальшого розміщення в госпіталях Англії, Франції, Росії, Німеччини, Угорщини та Австрії. Окремо розглянуто історію отримання експедицією корабля «SS Red Cross».

У роботі докладно описується госпіталь в політехнічному інституті, організація лікування поранених бійців, побут пацієнтів і обслуговуючого персоналу, особливості роботи лікарів і сестер милосердя в умовах російської імперської держави. Наводиться склад медичного персоналу госпіталю, який включав окрім американських лікарів і сестер милосердя також і місцевих медичних працівників. Показана суттєва допомога, яка була надана в оснащенні госпіталю перев'язувальними засобами, медикаментами та хірургічними інструментами американським Червоним Хрестом.

Наведені спогади головного хірурга американського госпіталю Червоного Хреста в Києві Е. Егберта, які характеризують становище, в якому опинялись поранені бійці через нестачу медичної допомоги.

Розміщення госпіталю у стінах політехнічного інституту з одного боку створили сприятливі умови для організації сучасної лікарні, але суттєвим недоліком було погане водопостачання будівлі, яке не створювалось для функціонування медичного закладу.

Стаття базується на вітчизняних і зарубіжних архівних матеріалах, ілюстрована фотографіями переобладнаного під госпіталь головного корпусу Київського політехнічного інституту, які були зроблені учасниками і очевидцями тих буремних подій.

Ключові слова: Київ, перша світова війна, госпіталь, політехнічний інститут.

Abstract

Andreiev Igor Anatoliyovych Candidate of technical sciences, associate professor, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

KYIV POLYTECHNIC INSTITUTE IN THE FIRST WORLD WAR

Keywords: Kyiv, World War I, hospital, polytechnic institute.

Вступ

Постановка проблеми. Перша світова війна суттєво змінила уклад життя країн, які були до неї втягнуті. Підприємства почали працювати на війну, а численні громадські установи перетворилися на лазарети. Кардинальні зміни відбулися і в Київському політехнічному інституті, головна будівля якого була переобладнана під госпіталь. Дослідження цього періоду діяльності вищого навчального закладу має важливе значення для всебічного висвітлювання важливих подій, які мали місце в історії міста і зокрема Київського політехнічного інституту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі свідчення про функціонування госпіталя в Київському політехнічному інституті в роки Першої світової війни останнім часом були опубліковані Джонсом Мозером, Арлісом Діттмером, а Гарвардським університетом оприлюднені документи колишньої медсестри Американського Червоного Хреста Мері Фредерики Фарлі. Однак, більшість документальних свідчень досі можна знайти тільки в архівах. Тому необхідність повного і об'єктивного освітлення цього питання є актуальним.

Мета статті - дослідження особливостей функціонування лазарету і госпіталю в будівлі Київського політехнічного інституту в роки Першої світової війни.

Виклад основного матеріалу

Перша світова війна перетворила Київ на прифронтове місто. З лінії фронту в місто доставлялися тисячі поранених. Численні госпіталі відкривалися в лікарнях, в будинках громадських і благодійних установ, в особняках, навчальних закладах, притулках і монастирях. З огляду на переповнення госпіталів Тимчасовий комітет Південно-Західних залізниць по завідування фондом війни ухвалив легко поранених розміщувати в приватних квартирах при появі відповідних заяв від населення [1]. Київ став великим тиловим центром допомоги пораненим бійцям Південно-Західного фронту.

В суботу 26 липня 1914 року в Київському політехнічному інституті (КПІ) відбулося екстрене засідання ради професорів під головуванням, виконуючого обов'язки директора інституту, професора Петра Родіоновича Сльозкіна. На порядок денний було винесено обговорення питань, «пов'язаних з поточним політичним становищем» [2]. В результаті було прийнято рішення: лазарет київський інститут війна

«1) Щомісяця відраховувати не менше п'яти відсотків з платні особового складу Київського політехнічного інституту на користь нужденних родин запасних і ратників ополчення, покликаних на дійсну військову службу, а також і поранених у війні з Австрією і Німеччиною.

2) Негайно вжити заходів до достатнього матеріального забезпечення родин тих службовців Київського політехнічного інституту, які в даний час покликані в армію для несення військової служби».

З ініціативи Київського губернського земства в інституті був влаштований госпіталь для хворих і поранених воїнів. Значна допомога коштами і особистою працею була надана професорською колегією, спеціально утвореним жіночим комітетом і студентами КПІ [3].

Професорська колегія утворила спеціальний комітет по влаштуванню лазарету. Комітет розпоряджався сумами, які були отримані шляхом відрахувань від утримання службовців інституту, пожертвувань і т. ін. Головою комітету був обраний Григорій Дмитрович Дубелір, а товаришами голови - В'ячеслав Федорович Іванов і Володимир Георгійович Шапошников (рис.1). До складу комітету крім професорів і службовців інституту входили також представники жіночого комітету і студенти.

В обов'язки дамського комітету входив нагляд за приготуванням їжі для поранених, шиття для них білизни і т. ін.

Студентський комітет відав збором пожертвувань на утримання лазарету, реєстрацією, перевезенням і перенесенням поранених, «обслуговуванням різних духовних потреб хворих».

Рис.1. Керівництво спеціального комітету з облаштування лазарету в КПІ

Лазарет займав майже весь головний корпус, за винятком бічних крил будівлі, був одним із самих великих в Києві. За відомостями на 5 вересня 1914 року в лазареті знаходилося 1903 поранених, в разі гострої потреби в приміщенні можна було розмістити 2500 чоловік поранених і хворих [3].

20 жовтня 1914 року о п'ятій годині вечора в дерев'яних частинах стелі головного корпусу виникла пожежа, в результаті якої весь дах над актовим залом провалився. На щастя, це приміщення, обладнане на 140 ліжок, ще не було заповнене пораненими і служило резервом, а хворі і поранені, що розташовувалися поблизу, були своєчасно переведені в більш безпечні місця [4].

22 листопада відбулося освячення госпіталю Російського товариства Червоного Хреста, що обслуговувався загоном Північно-Американських Сполучених Штатів «Корабель милосердя». Чин молебня і освячення був здійснений настоятелем Володимирського собору протоієреєм отцем Іваном Миколайовичем Корольковим в співслужінні з причтом місцевої церкви св. Марії Магдалини. На заході були присутні міське начальство, представники товариства Червоного Хреста, професора КПІ разом з директором інституту Іваном Діомидовичем Жуковим, весь медичний персонал госпіталю і перша партія поранених в кількості 50 чоловік [5].

Експедиція «Корабель милосердя» (“Mercy Ship”) була організована Американським Червоним Хрестом, який дотримувався принципів нейтралітету і неупередженості і призначалася для надання медичної допомоги по обидві сторони війни. Для виконання цієї місії судноплавна акціонерна компанія HAPAG (Hamburg-Amerikanische Packetfahrt-Actien-Gesellschaft) безкоштовно надала німецький пасажирський пароплав «Гамбург». Спеціальним Актом Конгресу, судно було дозволено перейменувати на «SS Red Cross», перейти під американський регістр і ходити як під американським прапором, так і під прапором Червоного Хреста. Пароплав був перефарбований в білий колір з червоною смугою і згодом став більш відомим під назвою «Mercy Ship».

У вересні 1914 року споряджений корабель з медичним обладнанням, препаратами, витратними матеріалами та 170 підготовленими медичними працівниками відплив з Нью-Йорку.

Корабель прибув в Фалмут (Англія), де медичний персонал розділили на дві частини для подальшого розміщення в госпіталях Англії, Франції, Росії, Німеччини, Угорщини та Австрії. Група, яка направлялась до Києва через Шотландію, Швецію та Фінляндію, спочатку прибула до Петрограда, де її прийняв американський посол в Російській імперії і імператриця-вдова Марія Федорівна. Дружина Олександра III в цей час активно брала участь в роботі Російського Червоного Хреста. Американським хірургам було присвоєно звання медичних офіцерів російської армії, а медсестрам - сертифікати сестер Російського Червоного Хреста [6, 7].

У Києві госпіталь Російського товариства Червоного Хреста з американськими лікарями займав три поверхи лівої половини головного корпусу КПІ на місці, де раніше містився 1-й поживно-перев'язувальний пункт і був обладнаний на 400 ліжок.

Суттєву допомогу в оснащенні госпіталю надав американський Червоний Хрест, який доставив на додаток до шести вагонів вітчизняного інвентарю 4 вагони перев'язувальних засобів, медикаментів та хірургічних інструментів. Лікарської частиною відали старші лікарі американського загону: Е. Егберт, Ф. Ньютон, П. Зінкан, Б. Мак-Клінтік і А. Зінкан. До загону був прикомандирований американський військовий лікар Л. Гінцтон, який був в той час на російській службі. У лазареті працювали 3 старші і 22 молодші сестри милосердя американського Червоного Хреста (рис. 2). Російське товариство Червоного Хреста було представлено 1 старшою, 5 молодшими сестрами і 50 санітарами [5].

Рис. 2. Головний хірург американського госпіталю Червоного Хреста в Києві Е. Егберт (стоїть праворуч від офіцера, чиї руки знаходяться на ефесі шаблі) і його штат співробітників біля входу в головний корпус КПІ.

Фотографія Дональда Томпсона [9]

Головний хірург американського госпіталю Червоного Хреста в Києві Е. Егберт охарактеризував становище, в якому опинилася країна: «Росії дуже потрібні лікарі, дуже потрібні! Не можна втрачати час, нам потрібно забути всі расові і національні питання і пам'ятати, що ми - лікарі, і що ми можемо запобігти нелюдські страждання, які відчувають люди через нестачу медичної допомоги, а ми цю допомогу можемо їм надати. <...> Коли ці бідолахи [поранені] добираються до мене після трьох- або чотириденної подорожі, їх шанси на виживання невеликі. У багатьох з них не змінюються пов'язки з тих пір, як їх наклали санітари на полі бою. У більшості випадків затримка в наданні необхідної медичної допомоги закінчується трагічно» [8].

Високі стелі головного корпусу КПІ, велика кількість вікон і добре освітлені коридори створили сприятливі умови для організації сучасної лікарні. Недоліком було погане водопостачання будівлі: після 10-ї години ранку на всіх поверхах, крім підвалу, надходження води припинялося. (Слабкий натиск води в трубах свого часу негативно відбився і на ліквідації пожежі в актовому залі. Тільки після закриття водопровідної мережі в районі всієї Лук'янівки, крім садиби політехнічного інституту, вогонь було погашено).

Гаряча вода була тільки в підвалі, де пристосували 6 ванн для обмивання. Брудні і вошиві пацієнти при надходженні до госпіталю стриглися, голилися і після миття у ваннах з гарячою водою, переводилися в палату нагорі (рис. 3). Солдати, які пройшли підготовку в якості санітарів, виконували важкі роботи з прийому поранених, звільняючи від цього медичних сестер.

Рис. 3. Стрижка поступивших в госпиталь раненых бойцов.

Фотография из архива бывшей медсестры Американского Красного Креста Мэри Фредерики Фарли. Библиотека Шлезингера Гарвардского университета

Американським загоном Червоного Хреста був створений «польовий дезінфікуючий апарат» для фумігації одягу, а також встановлено порядок прання, при якому заражена постільна білизна вимочувалась в антисептичних розчинах перед очищенням. Простирадла і постільна білизна змінювалися кожні 2-3 дні. Ця практика викликала жвавий інтерес, в результаті чого кількість відвідувачів госпіталю різко збільшилася.

Навесні 1915 року загострилося протистояння на фронті з австро- угорськими військами, що позначилося на збільшенні надходжень поранених воїнів в госпіталь, який був розширений до 750 ліжок. Пацієнти заповнили коридори, в травні їх смертність різко збільшилася.

Американські лікарі вирушили на фронт, щоб переконати російських військових чиновників перемістити лікарню ближче до фронту, до Варшави. У цьому випадку вони змогли б більш ефективно лікувати поранених. Але росіяни «ввічливо відхилили цю ідею» [10].

У липні Американський Червоний Хрест оголосив, що до кінця року виведе всі підрозділи з Європи, крім тих, які знаходяться в Сербії та Бельгії. Це рішення було викликано нестачею коштів і блокадою Німеччині, яка не дозволяла провозити медикаменти.

Потім у вересні, в умовах небезпеки вторгнення в місто австро-угорської армії, київський шпиталь був змушений евакуювати всіх пацієнтів і припинити свою роботу.

Госпіталь Американського Червоного Хреста працював протягом дев'яти з половиною місяців. За цей час він прийняв 4050 пацієнтів, персонал виконав майже 1000 основних операцій, що вимагають анестезії, а також близько 53 000 другорядних хірургічних втручань.

У київському госпіталі рівень смертності становив 3,85%, що перевищувало середній показник в інших лікарнях "Mercy Ship". Це було обумовлено тривалістю доставки солдат з фронту, у яких рідко змінювалися пов'язки. Американські лікарі повідомили про 3497 стафілококових інфекцій (понад 86% надходжень!) і більш ніж 1000 випадків остеомієліту. Лікування до повного одужання виключалося через вимоги російської армії евакуювати більшість пацієнтів з приміщення, щоб звільнити місце для новоприбулих. Проте, робота американського підрозділу принесла безцінний досвід створення лікарні в зоні військових дій з обслуговуванням великої кількості пацієнтів одночасно [10].

В архіві колишньої медсестри Американського Червоного Хреста Мері Фредерики Фарлі (Бібліотека Шлезингера Гарвардського університету) збереглися фотографії переобладнаного під госпіталь головного корпусу КПІ (рис. 3-5), з якими можна ознайомитись за адресою: https://images.hollis.harvard.edu.

Рис. 4. Поранені і працівники госпіталю в коридорі КПІ. Фотографія з архіву колишньої медсестри Американського Червоного Хреста Мері Фредерики Фарлі. Бібліотека Шлезингера Гарвардського університету

Рис. 5. Палата в головному корпусі КПІ. Фотографія з архіву колишньої медсестри Американського Червоного Хреста Мері Фредерики Фарлі. Бібліотека Шлезингера Гарвардського університету

У 1915 році американці були нагороджені хрестами Святої Анни за свою роботу в Києві. Хоча Сполучені Штати Америки зберігали нейтралітет і вступили в Першу світову війну лише 6 квітня 1917 року, однак дозвіл на прийняття нагород Російської імперії загоном Червоного Хреста "Mercy Ship" було отримано [11].

Висновки

У статті, згідно до поставленої мети, розглянуто організацію і роботу одного із самих великих в місті госпіталю, який був розміщений у головному корпусі Київського політехнічного інституту під час Першої світової війни.

У подальшому планується продовжити дослідницьку роботу, спрямовану на з'ясування маловідомих подій, які стосуються історії Києва і місцевого політехнічного інституту.

Література

1. Къ размЬщенію по квартирамъ раненыхъ и больныхъ воиновъ. Кіевлянинь. 1914. 27 авг. (№ 236). С. 4.

2. Экстренное засЬданіе совета профессоров Кіевскаго политехническаго института. Кіевлянинк 1914. 29 июля (№ 207). С. 2.

3. Лазаретъ для раненыхъ въ политехническомъ институт^. Юевлянинъ. 1914. 6 сент. (№ 246). С. 4.

4. Пожаръ въ главномъ зданіи Кіевскаго политехническаго института. Юевлянинъ. 1914. 21 окт. (№ 291). С. 4.

5. Освященіе госпиталя, обслуживаемаго американскимъ отрядомъ Краснаго Креста. Юевлянинъ. 1914. 23 ноября (№ 324). С. 3.

6. Dittmer Arlis. Lima nurse treated wounded in Russia in World War I. URL: https://www.hsqac.org/lima-nurse-treated-wounded-in-russia-in-world-war-i.

7. SS Red Cross Offers Aid at Outbreak of World War I. URL: https://redcrosschat.org/2017/11/01/ss-red-cross-offers-aid-at-outbreak-of-world-war-i/.

8. Grow Malkolm C. Surgeon Grow. An American in the Russian fighting. New York: Frederick A. Stokes company publishers, 1918. 304 p.

9. Thompson Donald C. Blood stained Russia. New York: Leslie-judge company publishers, 1918. 200 p.

10. Moser Jones Marian. The American Red Cross “Mercy Ship” in the First World War: A Pivotal Experiment in Nursing-Centered Clinical Humanitarianism. Nursing history review. New York, 2020. Vol. 28. P. 31-62.

11. Papers of Mary Frederika Farley, 1881-1987. URL: https://hollisarchives.lib.harvard.edu/ repositories/8/resources/5361.

References

1. (1914). K# razmеshhenіju po kvartiram# ranenyh# i bol'nyh# voinov# [To the accommodation of the wounded and sick soldiers]. Kievljanin# -Kyivan, 236, 4 [In Russian].

2. (1914). Jekstrennoe zasеdanіe sovеta professorov Mevskago politehnicheskago instituta. Mevljanin# [Emergency meeting of the council of professors of the Kiev Polytechnic Institute]. Kievljanin# - Kyivan, 207, 2 [In Russian].

3. (1914). Lazaret# dlja ranenyh# v# politehnicheskom# institute [Infirmary for the wounded at the Polytechnic Institute]. Kievljanin# - Kyivan, 246, 4 [In Russian].

4. (1914). Pozhar# v# glavnom# zdanii Kievskago politehnicheskago instituta [Fire in the main building of the Kiev Polytechnic Institute]. Kievljanin# - Kyivan, 291, 4 [In Russian].

5. (1914). Osvjashheme gospitalja, obsluzhivaemago amerikanskim# otrjadom# Krasnago Kresta [Consecration of the hospital served by the American Red Cross detachment]. Kievljanin# -Kyivan, 324, 3.

6. Dittmer Arlis (2017). Lima nurse treated wounded in Russia in World War I. Historical Society of Quincy & Adams County. Retrieved from https://www.hsqac.org/lima-nurse-treated- wounded-in-russia-in-world-war-i [in United States].

7. (2017). SS Red Cross Offers Aid at Outbreak of World War I. American Red Cross. Retrieved from https://redcrosschat.org/2017/11/01/ss-red-cross-offers-aid-at-outbreak-of-world-war-i/.

8. Grow Malkolm C. (1918). Surgeon Grow. An American in the Russian fighting. - New York: Frederick A. Stokes company publishers [in United States].

9. Thompson Donald C. (1918). Blood stained Russia. - New York: Leslie-judge company publishers [in United States].

10. Moser Jones Marian (2020). The American Red Cross “Mercy Ship” in the First World War: A Pivotal Experiment in Nursing-Centered Clinical Humanitarianism. Nursing history review, 28, 31-62 [in United States].

11. (1997). Papers of Mary Frederika Farley, 1881-1987. Harvard library. Hollis for Archival Discovery. Retrieved from https://hollisarchives.lib.harvard.edu/repositories/8/resources/5361.

Размещено на Allbest.ru