Внесок земської ліберальної фронди північної України у розвиток жіночої просвіти у Російській імперії (70-ті роки ХІХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права, Міжнародний науково-технічний університет імені Ю. Бугая, член-кореспондент Центру українських досліджень Інституту Європи РАН

Внесок земської ліберальної фронди північної України у розвиток жіночої просвіти у російській імперії (70рр.хіхст.)

Котельницький Назар Анатолійович кандидат історичних наук, доцент кафедри права

Анотація

У дослідженні висвітлюється внесок земської ліберальної партії північної України у розвиток жіночої освіти у Російській імперії 70рр.ХІХст. Автор прийшов до висновків про те, що тільки епоха Великих реформ (1856- 1874) сприяла появі цілої мережі державних та муніципальних жіночих навчальних закладів, наприклад, гімназій і пансіонів. Виявлені історичні першоджерела, абсолютна більшість яких уперше запроваджується до міжнародного наукового обігу, яскраво свідчать про те, що земські установи, і зокрема опозиційна аристократична фронда українського Полісся, відіграли панівну роль у цих процесах. Період 70рр.ХІХст. характеризувався подвижницькими зусиллями ліберальних земців Сіверщини у справі формування мережі жіночих навчальних закладів у провінції. Безперечним, яскравим досягненням ліберальної партії Північного Лівобережжя початку 70рр. стало створення та розвиток Борзнянської земської жіночої гімназії. У цілому, політику земської ліберальної партії північної України у галузі жіночої освіти у 70рр.XIX ст., на наше переконання, слід оцінювати як беззаперечний акт суспільного прогресу та подвижницьке досягнення опозиційної аристократичної фронди регіону. Реалізовані демократичні імперативи у сфері жіночої освіти стали невід'ємною та органічною складовою широкомасштабної гуманітарної політики земського ліберального руху на півночі Лівобережної України у 60-80рр.ХІХ ст. Відмічено, що під час надзвичайної сесії Борзнянського повітового земського зібрання 1871р. питання про заснування та створення Борзнянської жіночої гімназії було системно вирішено. Борзнянська міська дума відмовила управі у наданні земству приміщення для майбутньої гімназії, а також у будь-яких процедурах господарського та матеріального забезпечення навчального закладу. Борзнянська земська повітова управа, сформувавши первісний капітал закладу з податкових залишків, направила всю документацію до Опікунської ради майбутньої гімназії.

Ключові слова: земська ліберальна партія, північна Україна, жіноча освіта, земські установи, навчальні заклади.

Abstract

Kotelnytsky Nazar Anatoliyovych Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of Law, Chernihiv Institute of Information, Business and Law, Yu. Bugay International University of Science and Technology, Corresponding Member of the Center for Ukrainian Studies, Institute of European Studies, Russian Academy of Sciences

THE CONTRIBUTION OF THE LAND LIBERAL FRONDE OF NORTHERN UKRAINE TO THE DEVELOPMENT OF WOMEN'S EDUCATION IN THE RUSSIAN EMPIRE(70th ХІХс.)

The study highlights the contribution of the Zemstvo Liberal Party of Northern Ukraine to the development of women's education in the Russian Empire in the 1870s. The author came to the conclusion that only the era of Great Reforms (18561874) contributed to the emergence of a whole network of state and municipal women's educational institutions, for example, gymnasiums and boarding schools. The identified historical primary sources, the absolute majority of which are being introduced to the international scientific circulation for the first time, clearly indicate that the Zemstvo institutions, and in particular the opposition aristocratic frond of the Ukrainian Polissia, played a dominant role in these processes. The period of the 1870s. was characterized by self-motivated efforts of liberal citizens of Severshchyna in the matter of forming a network of women's educational institutions in the province. An indisputable, bright achievement of the liberal party of the Northern Left Bank of the early 1970s. was the creation and development of the Borznyansk Zemstvo Girls' Gymnasium. In general, the policy of the Zemstvo liberal party of northern Ukraine in the field of female education in the 1870s, in our opinion, should be evaluated as an undeniable act of social progress and a selfless achievement of the opposition aristocratic front of the region. The realized democratic imperatives in the field of women's education became an integral and organic component of the large-scale humanitarian policy of the Zemstvo liberal movement in the north of Left Bank Ukraine in the 60s-80s. ХІХс.

It was noted that during the extraordinary session of the Borznyan district zemstvo meeting in 1871. the issue of the foundation and establishment of the Borznyansk Female Gymnasium was systematically resolved. The Borznyan city council refused the authority to provide the zemstvo with premises for the future gymnasium, as well as any procedures for economic and material support of the educational institution. The Borznyan Zemstvo District Administration, having formed the initial capital of the institution from tax balances, sent all the documentation to the Board of Trustees of the future gymnasium.

Keywords: zemstvo liberal party, northern Ukraine, women's education, zemstvo institutions, educational institutions.

Постановка проблеми. Історія земського лібералізму північної України належить до маловідомих та малодосліджених проблем української історичної науки. Українська історіографія має у своєму активі лише декілька досліджень загального характеру, у яких на базовому рівні викладені основні віхи політичної історії земського ліберального руху в українських губерніях Російської імперії, зокрема у дисертаційних дослідженнях І. Жиленкової, В. Мойсієнко та О. Редькіної. Однак, політика опозиційної аристократичної фронди Північного Лівобережжя у галузі народної просвіти, зокрема жіночої, досі залишається поза увагою науковців.

Відтак, метою цієї статті є дослідження, на основі виявлених нами історичних першоджерел, абсолютна більшість яких уперше запроваджується до міжнародного наукового обігу, внеску земської ліберальної партії регіону у розвиток жіночої освіти на півночі Лівобережної України у 70рр.ХІХст. муніципальний ліберальний навчальний

Виклад основного матеріалу. Як відомо, жіноча освіта у Російській імперії до середини ХІХ ст. не була масовим явищем. Просвітництво представниць прекрасної статі відбувалося в основному або у домашніх умовах аристократичних династій, які наймали відповідних педагогів, або у приватних спеціалізованих навчальних закладах, куди панівний стан - дворянство, направляло для елітарного виховання своїх спадкоємниць.

Епоха Великих реформ (1856-1874) революційним чином змінила стан справ з жіночою освітою у Російській імперії, яка колосальним чином сприяла появі мережі жіночих навчальних закладів у державі, у тому числі на території північної України, які були створені та фінансувалися або з державної скарбниці, або з бюджетів інституцій міського та місцевого самоврядування. Земські установи, зокрема члени земської ліберальної партії Північного Лівобережжя, зіграли панівну роль у цих процесах. Проілюструємо наше твердження мовою конкретних історичних джерел.

У вересні 1870р. серед членів опозиційної аристократичної фронди Сіверщини виникла ідея передати існуючі вечірні жіночі класи Борзнянського училища в управління та юрисдикцію Борзнянському повітовому земству, з метою подальшого розвитку жіночої освіти та перетворення класів на жіночу школу. Оскільки Чернігівська міська дума та управа відмовили у фінануванні закладу, Опікунська рада школи звернулася з проханням про допомогу до Борзнянського повітового земства. Одноіменна повітова земська управа асигнувала з бюджету 720 рублів для оренди приміщення школи, обравши одну з будівель місцевого купця П.Білоуса. Директор школи, мати відомого представника земського ліберального руху краю - М.Імшенецька, безкоштовно викладала російську мову та літературу. Було сформовано коло меценатів школи, до якого, зокрема, увійшли дружина «патріарха» земського лібералізму у Російській імперії І.Петрункевича - Г. Петрункевич, яка пожертвувала на потреби школи 100 рублів та соратник І.Петрункевича по партії - М.Імшенецький, який вніс до бюджету школи 70 рублів[1,с.102-110].

Члени земської ліберальної партії регіону не зупинилися на досягнутому і розробили проект реорганізації жіночої школи у Борзнянську жіночу земську гімназію, бажаючи тим самим підвищити статус закладу до середнього та нейтралізувати залежність школи від крайової бюрократії, надавши їй земський патронат.

22 вересня 1870 р., на засіданні чергової сесії Борзнянського повітового земського зібрання було розглянуто доповідь повітової земської управи про створення та функціонування у м. Борзна земської жіночої гімназії. Від ліберальних земців з промовою виступив І.Петрункевич. Після тривалого обговорення, Борзнянські повітові земські збори ухвалили: 1. створити земське жіноче училище у м. Борзна; 2. для успішного функціонування закладу асигнувати з бюджету Борзнянського земства 250 рублів; 3. з метою широкомасштабного розвитку училища сформувати особливу Опікунську раду; членом ради призначити І.Петрункевича та його дружину Г.Петрункевич; 4. звернутися з клопотанням до Попечителя Київського учбового округу про дозвіл на відкриття Борзнянської земської жіночої гімназії; у разі позитивного рішення, з наступного навчального року, перетворити училище на жіночу гімназію, підвищивши таким чином статус навчального закладу; 5. з метою всебічного розвитку гімназії з бюджету Борзнянського повітового земства щорічно асигнувати 700 рублів; 6. звернутися з проханнями до Опікунської ради гімназії, Борзнянської міської думи та канцелярії Чернігівського губернатора про виділення коштів з державної скарбниці для потреб навчального закладу, пошук пристойного приміщення для гімназії та формування кола меценатів, філантропів гімназії; 7. забезпечити всестановий принцип формування контингенту студенток гімназії, щоб спадкоємниці селян могли на рівних умовах вступати та навчатися у закладі. Завершуючи розгляд питання, Борзнянське повітове земство обрало Опікунську раду жіночої гімназії, куди увійшли відомі представники земської ліберальної партії Північного Лівобережжя - І.Петрункевич, М.Імшенецький, Н. Волк-Карачевський[2,№2,с.11-12].

Під час надзвичайної сесії Борзнянського повітового земського зібрання 1871р. питання про заснування та створення Борзнянської жіночої гімназії було системно вирішено. Борзнянська міська дума відмовила управі у наданні земству приміщення для майбутньої гімназії, а також у будь-яких процедурах господарського та матеріального забезпечення навчального закладу. Борзнянська земська повітова управа, сформувавши первісний капітал закладу з податкових залишків, направила всю документацію до Опікунської ради майбутньої гімназії. Члени ради, не бажаючи залежати від будь-яких чиновників, вирішили питання власними силами. Усі, хто мав бажання і можливість, стали пайовиками установчого капіталу навчального закладу та у стислі терміни акумулювали 1700 рублів, тобто, по факту, два перші бюджети гімназії. Наприклад, дружина І.Петрункевича - Г.Петрункевич, пожертвувала 25 рублів, М.Імшенецький - 25 рублів, 250 рублів було зібрано з сімей, які вже погодилися відправити своїх дочок на навчання і виховання до гімназії. Крім цього, було вирішено встановити разові внески з кожного члена Борзнянської повітової училищної ради та Борзнянської міської думи у розмірі від 5 рублів на місяць, доки не будуть знайдені постійні джерела фінансування. Борзнянське повітове земське зібрання доручило повітовий земській управі розробити проект Статуту та Положення про Борзняську земську жіночу гімназію.

Завершуючи розгляд проблеми створення Борзнянської земської жіночої гімназії, більшість депутатського корпусу повітових земських зборів - члени земської ліберальної партії регіону, інструктивно рекомендували повітовий земській управі при розробці Статуту та Положення внести туди юридично зобов'язуючі пункти про надання педагогічному складу та службовцям закладу прав та переваг, якими, згідно з Положенням про земські установи, винагороджуються усі наймані працівники установ, що входять до системи місцевого самоврядування, у тому числі - правом на земське пенсійне забезпечення. Окремо, земські ліберали вимагали, щоб педагогічний колектив майбутньої гімназії в обов'язковому порядку обирався, а студентки з малозабезпечених сімей за умов успішного вступу до гімназії навчалися і виховувалися виключно коштом бюджету Борзнянського повітового земства, себто - безкоштовно для зазначених сімей[3,№1,с.14-23].

На засіданні чергової сесії Борзнянського повітового земського зібрання 30 жовтня 1871р. знову було розглянуто питання про фінансування Борзнянської земської жіночої гімназії. З промовами по цьому питанню виступили М.Імшенецький та Н.Волк-Карачевський. У результаті гострих економічних дебатів повітові земські збори більшістю голосів ухвалили: збільшити сукупний обсяг податку на міську нерухомість до 250 рублів сріблом щорічно, з врахуванням цінності та прибутковості активів міського майна та власності, з подальшим його вилученням до бюджету Борзнянського повітового земства для використання на потреби жіночої гімназії[4,№6,с.62-64].

На черговій сесії Чернігівського губернського земського зібрання 1877р., що відбулася у січні 1878р., було розглянуто питання про фінансування жіночої гімназії, що відкрилася у Чернігові. Члени опозиційної аристократичної фронди Північного Лівобережжя взяли активну участь в обговоренні проблеми. На засіданні губернських земських зборів 15 січня виступили В.Хижняков та О.Карпинський, які аргументовано ініціювали асигнування з бюджету губернського земства 3000 рублів на потреби жіночого учбового закладу. Зібрання мінімальною більшістю голосів - 36 проти 34, ухвалило: затвердити асигнування 3000 рублів у якості субсидії для Чернігівської жіночої гімназії[5,№9,с.257-260].

На сесії Чернігівського губернського земського зібрання 1878 р., яка відбулась у січні 1879 р., земська ліберальна партія північної України знову порушила питання про функціонування жіночої освіти. На засіданні 15 січня було розглянуто проблему важкого становища студенток Київських вищих жіночих курсів - уродженок Чернігівської губернії. З промовами виступили О.Карпинський та І.Петрункевич. У контексті запобігання можливих проявів корупції при розподілі коштів земського бюджету, репрезентанти опозиції вказали на потребу неухильного дотримання усіх процедур фінансової звітності адміністрацією жіночих курсів. Інший репрезентант земських лібералів - І.Шраг, вніс пропозицію про те, щоб спрямувати асигновані губернським земством 1000 рублів для допомоги студенткам Опікунській раді закладу, з метою, щоб цей орган сам обрав гідних і потребуючих допомоги стипендіаток, а вже наприкінці реалізації усіх процедур підготував детальний звіт про свою фінансову діяльність депутатському корпусу Чернігівського губернського земського зібрання. Губернські земські збори, після тривалого обговорення, більшістю голосів - 27 проти 18, постановили: схвалити і затвердити пропозицію І.Шрага[6,№3,с.127-133].

Висновки

Узагальнюючи викладене, вважаємо можливим зробити деякі резюме. Незважаючи на те, що у дореформеній Російській імперії існували приватні жіночі заклади, все-таки тільки епоха Великих реформ (1856-1874) сприяла появі цілої мережі вже державних та муніципальних жіночих навчальних закладів, наприклад, гімназій і пансіонів. Виявлені нами історичні першоджерела, абсолютна більшість яких уперше запроваджується до міжнародного наукового обігу, яскраво свідчать про те, що земські установи, і зокрема опозиційна аристократична фронда північної України, відіграли панівну роль у цих процесах.

Період 70рр.ХІХст. у діяльності земських лібералів характеризувався подвижницькими зусиллями членів опозиційної аристократичної фронди Сіверщини у справі формування мережі жіночих навчальних закладів у провінції. Безперечним, яскравим досягненням ліберальної партії початку 70рр. стало створення та розвиток Борзнянської земської жіночої гімназії. Консолідованими зусиллями земських лібералів вдалося не лише досягти стабільного фінансування навчального закладу шляхом асигнування коштів з бюджету Борзнянського повітового земства та формування постійного кола меценатів, а й запровадження профільного прогресивного податку на активи міської власності та нерухомості для забезпечення потреб навчального закладу. Слід зазначити і той факт, що репрезентанти земської опозиції наполягали на виключно виборному принципі формування педагогічного колективу та надання усьому найманому персоналу гімназії статусу земських службовців згідно з імперським законодавством, тобто затвердження службових гонорарів та перспективи отримання земського пенсійного забезпечення.

Ліберальні земці ініціювали процедури надання фінансової допомоги з бюджетів земських органів самоврядування на потреби жіночих навчальних закладів не лише Чернігівської губернії, а й структур, що функціонували у великих містах Російської імперії, зокрема - Києві. Потрібно особливо вказати, що представники земської ліберальної партії дуже відповідально підходили до проблеми корупційних ризиків у справі розподілу бюджетних ресурсів, з метою не допустити проявів соціальної несправедливості в оцінці потреб та надання допомоги студенткам навчальних закладів, що потребували підтримки та патронату. У цілому, політику земської ліберальної партії північної України у галузі жіночої освіти у 70рр.ХІХ ст., на наше переконання, слід оцінювати як беззаперечний акт суспільного прогресу та подвижницьке досягнення опозиційної аристократичної фронди краю. Реалізовані демократичні імперативи у сфері жіночої освіти стали невід'ємною та органічною складовою широкомасштабної гуманітарної політики земського ліберального руху на півночі Лівобережної України у 60-80рр.ХІХ ст.

Література

1. Вопрос о женской школе, земской библиотеке, назначении попечителей земских школ и устройстве медицины в Борзенском уездном земском собрании // Земский сборник Черниговской губернии. - 1872. - №5. - С.102-110.

2. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1870 года. (1871). Чернигов: Земская типография.

3. Журналы заседаний чрезвычайного Борзенского уездного земского собрания 1871 года. (1871). Чернигов: Земская типография.

4. Журналы заседаний очередного Борзенского уездного земского собрания 1871 года. (1871). Чернигов: Земская типография.

5. Журналы Черниговского очередного губернского земского собрания 1877 года, состоявшегося в январе 1878 года // Земский сборник Черниговской губернии. - 1878. - № 1-4.

6. Журналы Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1878 года, состоявшейся в 1879 году. (1879). Чернигов: Земская типография.

References

1. Vopros o zhenskoj shkole, zemskoj biblioteke, naznachenii popechitelej zemskih shkol i ustrojstve mediciny v Borzenskom uezdnom zemskom sobranii(1872) [Questions about zhenskoj shkole, zemskoj biblioteke, naznachenii popechitelej zemskih shkol i ustrojstve mediciny v Borzenskom uezdnom zemskom sobranii] Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of the Chernigov province, 5, 102-110. [In Russian].

2. Journals of meetings of the next Borzensky district zemstvo assembly in 1870. (1871). Chernihov: Zemstvo Printing House.

3. Journals of meetings of the extraordinary Borzensky district zemstvo assembly in 1871. (1871). Chernihov: Zemstvo Printing House.

4. Journals of meetings of the next Borzensky district zemstvo assembly in 1871. (1871). Chernihov: Zemstvo Printing House.

5. Zhurnaly Chernigovskogo ocherednogo gubernskogo zemskogo sobranija 1877 goda, sostojavshegosja v janvare 1878 goda (1878) [Journals of the Chernigov regular provincial zemstvo meeting of 1877,held in January 1878] Zemskij sbornik Chernigovskoj gubernii - Zemsky collection of the Chernigov province, 1-4. [In Russian].

6. Journals of the Chernigov provincial zemstvo assembly of the regular session of 1878, held in 1879. (1879). Chernihov: Zemstvo Printing House.

Размещено на Allbest.ru