Самбірська волость і Самбірський повіт: реконструкція меж (кінець XIV – XVI століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Самбірська волость і Самбірський повіт: реконструкція меж

(кінець XIV - XVI століття)

Богдан Смерека

кандидат історичних наук, науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України

Стаття присвячена історії одного з повітів Перемишльської землі Руського воєводства з центром у Самборі (тепер Старий Самбір), сформованого на базі Самбірської волості у складі Галицько-Волинської держави. Реконструкція меж цієї адміністративної одиниці здійснювалася рядом українських та польських істориків, з використанням різного роду джерел. Однак, ними не було належним чином враховано тієї обставини, що окремі поселення в різний час підпорядковувалися різним повітовим центрам, у зв'язку з чим окремі ділянки кордонів повіту були мінливими. Керуючись актовими (королівськими наданнями, локаційними привілеями) і описово-статистичними документами (поборовими реєстрами, люстраціями), а також попередніми реконструкціями меж, нами здійснено власну спробу відтворення кордонів Самбірської волості (1375 - 1434рр.) і повіту (до кінця XVI ст.), з врахуванням фактора мінливості цих меж. За 1375 - 1434рр. було відібрано 21 документ, в яких згадується 27 поселень Самбірської волості. їх підпорядкування залишалося незмінним і в наступні століття. Однак, говорити про тотожність Самбірського повіту однойменній волості не можемо - не лише через коливання меж, а й через втрату Самбором деяких територій (Тернове Поле). Внаслідок бурхливої колонізації гористої частини повіту у XVI столітті кількість поселень у ньому зросла більш ніж удвічі (з 88 до 210). В цей же час активно заселялися гористі терени сусідніх Сяноцької землі та Стрийського повіту. Взаємна прикордонна колонізація дозволила до кінця століття зафіксувати західну та південно - східну межу Самбірського повіту. Його східний кордон (з Дрогобицьким повітом) залишався незмінним з часів існування волостей. Натомість північна межа (з Перемишльським повітом) була мінливою через часту зміну підсудності місцевої шляхти між перемишльським і самбірським судами.

Ключові слова: історична географія, реконструкція кордонів, Самбірський повіт, Перемишльська земля, Руське воєводство.

Bohdan Smereka

Candidate of History, Research fellow at the Lviv Branch of the Mykhailo Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv

SAMBIR VOLOST AND SAMBIR DISTRICT: RECONSTRUCTION OF BORDERS (END OF 14th - 16th CENTURIES)

The article is devoted to the history of one of the districts of the Przemysl land of the Ruthenian voivodeship, with its center in Sambir (now Staryi Sambir), formed based on the Sambir volost as part of the Galicia-Volyn state. The reconstruction of the borders of this administrative unit was carried out by several Ukrainian and Polish historians, who used various sources. However, they did not adequately consider those individual settlements were subordinated to different district centers at different times, due to which selective sections of the district border were fluid. Guided by acts (royal grants, foundation privileges) and descriptive-statistical documents (tax registers, lustrations), as well as previous border reconstructions, we made our attempt to reproduce the boundaries of the Sambir volost (1375 - 1434) and the district (until the end of the 16th century), taking into account the variability of these borders. For the years 1375 - 1434, 21 documents were selected, in which 27 settlements of the Sambir volost are mentioned. Their subordination remained unchanged in the following centuries. However, we cannot say that the Sambir district and the eponymous volost were identical, not only because of border fluctuations but also because of the loss of some territories (the Ternowo Pole). As a result of the rapid colonization of the mountainous part of the district in the 16th century, the number of settlements in it more than doubled (from 88 to 210). The mountainous areas of the neighboring Sanok land and Stryi district were also actively settled. Mutual border colonization made it possible to fix the western and southeastern borders of the Sambir district by the end of the century. Its eastern border (with the Drohobych district) has remained unchanged since the existence of volosts. On the other hand, the northern boundaries (with the Przemysl land) were fluid due to the frequent change ofjurisdiction of the local nobility between the Przemysl and Sambir courts.

Keywords: historical geography, reconstruction of borders, Sambir district, Przemysl land, Ruthenian voivodeship.

Постановка проблеми

самбірська волость повіт

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Самбірський повіт - адміністративно-територіальне утворення у складі Перемишльської землі Руського воєводства Корони Польської. Разом із Дрогобицьким і Стрийським повітом, Самбірський належав до т. зв. «підгірських повітів». В усіх трьох чисельно домінувало українське населення, при чому не лише за рахунок селянства, а й завдяки місцевому привілейованому стану [див: Смуток, 2017].

Спроби відтворити межі Самбірського повіту здійснили свого часу Александр Яблоновський [Zшdla dziejowe, 1903, 18, cz. 2, s. 23-24; Jablonowski, 1889 - 1904, к 2, 3], який опирався на поборові реєстри (власне, Яблоновському належить заслуга їх впровадження до наукового обігу [для Самбірського повіту див.: 2^1а dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 25-34, 139142]), а також Казімеж Пшибось ре^к, 1997, s. XXXVI-XXXVII, XXXVПI-XXXIX, XLV-XLVПI; Р^Ьов, 1993 - 1994, s. 194-195, 198, 200]), який залучив для цього значно ширший обсяг джерел, розвідок та картографічних матеріалів.

Зауважимо, що найдавніший поборовий реєстр, де перелічуються поселення Самбірського повіту, датується 1507 р. [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 31-35v.]. Відтак, для реконструкції меж названої територіальної одиниці в більш ранній час історики (а саме Пшемислав Домбковський [D^bkowski, s. 131-138, 315316] та Іван Крип'якевич [Крип'якевич, 1938]) залучали актові матеріали. Останній на їх підставі підготував статтю про Самбірську волость наприкінці XIV - на початку XV ст., в якій так окреслив її «крайні точки»:

- північ: села Канафости, Лановичі, П'яновичі, Шептичі;

- захід: «границя не доходила до Стривігора (Стрв'яжа, лівої притоки Дністра - авт.)»;

- схід: села Брониця, Дорожів, Нагуєвичі, Ясениця Сільна;

- південь: село Турка [Крип'якевич, 1938, с. 32].

Уточнимо, що в територіальному відношенні

Крип'якевич вважав Самбірську волость тотожною однойменному повіту у складі Руського воєводства («тодішні володарі (Казимир, Володислав опольський, Ягайло) не нарушували давньої територіяльної організації, а утримували її без змін» [Крип'якевич, 1938, с. 27]), а відображення повітових меж в «Atlasie historycznym Rzeczypospolitej Polskiej» Яблоновського - достатньо точним [Крип'якевич, 1938, с. 32]. Наголосимо услід за вченим на ще одній важливій деталі: центром давньої волості був нинішній Старий Самбір, а не той, що іменується Самбором і який виник в останній чверті XIV ст.

Повертаючись до поборових реєстрів, як матеріалу для реконструкції меж давніх територіальних утворень, нами було виявлено, що окремі населені пункти в різні роки зустрічаються у фіскальних документах різних повітів, на що названими дослідниками не було звернено належної уваги. Окрім цього, в ряді праць фіксуємо помилки при трактуванні актових джерел. Вважаємо, що результати попередніх реконструкцій варто доповнити і скоригувати. Метою цієї статті є відтворення (із залученням актових і описово-статистичних документів) меж як Самбірської волості, так і повіту. Найперше, для цього нами було відібрано акти, що хронологічно охоплюють період від 1375 (перша згадка про Самбірську волость) до 1434 р. (створення Руського воєводства з поділом на повіти, одним з яких став Самбірський), в яких присутні згадки про підпорядкування Самбору населених пунктів (найчастіше йдеться про формулювання на зразок «іп districtu Samboriensi», де districtus означає і повіт, і волость). Акти були систематизовані за хронологічним принципом у вигляді каталогу. Необхідна нам інформація відображена у чотирьох рубриках:

1: Дата і місце укладення документа.

2: Короткий опис змісту документа.

3: Фрагмент тексту, в якому зафіксовані назви поселень та їх місцезнаходження в Самбірській волості (з посиланням).

4: Згадані населені пункти, їх сучасні назви та нинішнє адміністративне підпорядкування.

Всього нами виявлено 21 документ, в яких зафіксовано 27 населених пунктів у складі Самбірської волості (див. Додаток № 1). Зауважимо, що ми не включили до переліку три грамоти з кінця XIII - початку XIV ст., де згадані ряд волосних сіл: Гординя та Дорожів (<т Samboгskiei wolosthy selo НоМіпуе а druhoie Doшzewo» [Купчинський, 2004, с. 704, № 21]), Канафости (<«е!а nasze Kalniafosty і monastyг єІдааїоИо] Опиігеіа w тешіі а Kniaztwie паєтуш Samboгskim buduszczym» [Купчинський, 2004, с. 496, № 7]), Кульчиці (<т Samboгskyei wlosczy syelo Коїсг^е» [Купчинський, 2004, с. 503, № 8]). Названі грамоти належать до фальсифікатів.

Для уточнення меж Самбірської волості нами були додатково опрацьовані документи, в яких зафіксовані населені пункти двох сусідніх волостей - Перемишльської та Дрогобицької. Перша, зокрема, фігурує як місце розташування таких поселень: Велика Сушиця, Городовичі, Добромиль, Ляшки, Смільниця, Старява, Сусідовичі, Хирів, Чаплі (акти від 23 листопада 1374 р.

На момент фіксації в документах ці населені пункти знаходилися неподалік чи навіть впритул до території Самбірської волості. Частина з них згодом увійшла до складу однойменного повіту (про це нижче).

Зі сходу із Самбірською волостю межувала Дрогобицька, а саме села Борислав (19 березня 1387 р. [AGAD, MK, ks. 64, k. 150v.]), Добрівляни (8 лютого 1418 р. [ZDM, VII, 1975, s. 3, nr 1865]), Лішня (6 січня 1433 р. [Materialy, 1890, s. 68, nr 85]), Унятичі (28 серпня 1393 р. [ZDM, VI, 1974, s. 109, nr 1592]). Поруч із цим, не можемо погодитися з П. Домбковським стосовно його віднесення села Медвежа до Дрогобицького повіту на підставі ототожнення поселення з Медвежим дворищем [D^bkowski, s. 9], наданим костелу Найсвятішої Панни Марії в Дрогобичі в рамках фундації 16 грудня 1392 р. [AGZ, IV, 1873, s. 7-8, nr III]. Медвежа була локована в 1519 р. під назвою Лужецька Воля (наше ототожнення грунтується на згаданій у вписі річці Бродниця (тепер Бронці (Медвежанка), права притока Трудниці, басейн Дністра), на якій розташоване це село [AGAD, MK, ks. 34, k. 161v.]).

Частково межу Самбірської волості з Дрогобицькою можна реконструювати за текстом надання Владиславом ІІ пустки над рікою Ратичною братам Грицьку і Тишку Попелям (документ укладено в Перемишлі 21 липня 1427 р.). Наведений у ньому розлогий опис місцевості (в околицях нинішніх сіл Попелі та Унятичі) був ретельно розібраний Василем Інкіним [Інкін, 2004, с. 19-20]. Зауважимо, що саме цей фрагмент спонукав Станіслава Курася та Ірену Сулковську-Курась, укладачів сьомого тому «Zbioru dokumentow malopolskich» (де був опублікований документ), віднести акт до фальсифікатів [ZDM, VII, 1975, s. 230-231, nr 2013]. Натомість, у Богдана Барвінського, який видав його раніше, сумнівів щодо автентичності документа не виникло [Барвінський, с. 57-58, 144-146]).

Після 1434 р. жоден з 27 населених пунктів, які входили до Самбірської волості, не змінив свого підпорядкування (див. Додаток № 2). Беручи до уваги розташування згаданих вище поселень в сусідніх адміністративних одиницях, ми відтворили на карті приблизні межі Самбірської волості-повіту (див. Додаток № 3).

Слід зауважити, що точністю нашої реконструкції ми значною мірою завдячуємо актовим джерелам XVI ст. В цей період регіон переживав бурхливу колонізацію, що знайшло відображення у низці локаційних документів. Число поселень Самбірського повіту зросло більш ніж у два рази (з 88 до 210 - див. Додаток № 2). Освоювалася, головним чином, його південна частина. Нові села закладалися обабіч гірських потоків, що живлять Дністер (Лехнівка, Лінинка, Мшанець, Яблунька) та Стрий (Гнила, Гуснянка, Завадка, Либохора, Сможанка, Яблунька).

Причина нашої уваги до колонізаційних процесів у повіті полягає у тому, що закладення поселень було в т. ч. інструментом відстоювання територіальних інтересів, а отже - способом фіксації кордонів. На це вказує, зокрема, діяльність перемишльського старости Пйотра Кміти. В 1534 р. між його приватними володіннями у Сяноцькій землі на т. зв. Терновому Полі (місцевість у верхів'ях Сяну вище села Журавин) та рядом шляхетських сіл в Самбірському повіті (Турка, Явора, Ільничок і т. д) було проведене розмежування по лінії вододілу між притоками Сяну і Стрия. При цьому, Тернове Поле, згідно актів 1444 і 1469 рр., належало до Самбірського повіту [Stadnicki, 1848, s. 31-32]. Кміта набув його в 1533 р. від братів Івана та Михайла Терновських [Semkowicz, 1913, s. 141, nr 230]. Вже у 1537 р. на Терновому Полі, неподалік нової межі, за сприяння Кміти було закладене село Боберка, а розташоване неподалік село Тернова розділилось на Тернову Верхню і Нижню [Stadnicki, 1848, s. 29-30, 33-35]. Після смерті Кміти колонізація верхів'їв Сяну продовжилася - до кінця століття тут з'явилися села Беньова, Дидьова, Лікоть, Соколейка (Соколики), Сянське (Сянки) [Fastnacht, 1962, s. 180, 265, 266].

Адам Фастнахт, який детально описав цей процес, вказав також і на помилки своїх попередників, зокрема П. Домбковського, який відніс до Сяноцької землі кілька «самбірських» сіл [Fastnacht, 1962, s. 29-31]. Ми ж зі свого боку також зауважимо, що не погоджуємося із Фастнахтом стосовно його ототожнення Тарнави, зафіксованої в поборових реєстрах Перемишльської землі першої половини XVI ст., як села Самбірського повіту [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 35 (1507 р.), 152v. (1510 р.), 231v. (1515 р.), 360v. (1511 р.), 587 (1517 р.); AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 21, k. 403v. (1530 р.), 591v. (1536 р.)], з Терновою у верхів'ях Сяну. Припускаємо, що в реєстрах згадується поселення неподалік Старої Солі (нині Тарнавка). Тарнава належала до Самбірського повіту щонайпізніше до середини XVI ст. В 1555 р. знаходимо це село серед володінь перемишльського хорунжого Миколая Тарла (разом з Ляшками і Великою Сушицею), які підлягали розмежуванню із селами Самбірського староства (Стрільбичами і Волею Стрільбицькою) [AGAD, MK, ks. 87, k. 143-162v.].

Подібно до Сяноцької землі, в XVI ст. активно колонізувався Стрийський повіт Перемишльської землі. Закладення в його західній околиці сіл Хітар (1572 р.), Орява (перша згадка в 1574 р.), Рибник (1578 р.), Опорець (1591 р.), Орявчик (1592 р.), Погар, Риків, Тухолька (перша згадка в 1602 р.) [AGAD, MK, ks. 118, k. 374-375; Papйe, 1891, 31-32], а також заснування низки «самбірських» сіл від Кіндратова (1566 р.) до Вижлова (1591 р.), зафіксувало стрийсько-самбірську межу по вододілу між потоками у верхів'ях Стрия (Завадкою та Сможанкою) та притоками Опору (Бутивлею, Головчанкою та Орявою) (див. Додатки 2 і 3).

До речі, в текстах локаційних документів деяких прикордонних поселень можна відшукати згадки про межі повітів або староств. Такі, приміром, є в привілеях для Малої Нанчілки («circa fluuium Nanczulow, a graniciebus capitaneatus Praemisliensis in eodem capitaneatu Samboriensi commode villa una locari»

[Грушевський, 1900, с. 39, № XXIV], Боберки («videlicet incipiendo a pariete Samboriensi et villae Zorawin» [Stadnicki, 1848, s. 29]), Чорної (1505 р.) [Slownik, cz. 1, 1991, s. 70].

Ще один важливий аспект, який не знайшов достатнього висвітлення в розглянутих вище працях - мінливість повітових меж. На відміну від самбірсько- дрогобицького кордону, що і в XVI ст. залишався таким же, як у часи існування волостей, окремі населені пункти на північ та північний схід від (Старого) Самбора впродовж XV - XVI ст. змінювали свою адміністративну приналежність, підпорядковуючись то Перемишлю, то Самбору. В. Інкін, розбираючи причини втрати Самбірською волостю (?) чималої території «на своїх західних межах» (?), вбачав їх причину у боротьбі Самбора з перемишльськими старостами за свою адміністративно-судову автономію. Змінюючи свою підсудність, прикордонна шляхта, на думку вченого, намагалася позбутись своїх васальних обов'язків [Інкін, 2004, с. 16]. Схоже, В. Інкін мав на увазі не західні, а північні рубежі Самбірського повіту (а не волості), а саме терен між Болозівкою та Дністром, де справді спостерігалось мінливе підпорядкування ряду поселень (див. заштриховані зони на мапі, Додаток № 3). Нашу здогадку підтверджує те, що сам дослідник писав про села Ляшовичі і Чепелі на північ від Самбора і на захід (!) від Нового Самбора (див. вище на Ляшки і Чаплі з актів 23 листопада 1374 р. та 29 жовтня 1425 р.). Хоча обидва села зафіксовані в інвентарі Самбірського староства 1507 р., пізніше вони повернулися у підпорядкування Перемишля [Інкін, 2004, с. 16]. Протилежне сталося зі Старою Сіллю (див. вище акт від 20 листопада 1421 р.), яка зрештою опинилася у складі Самбірської економії [Інкін, 2004, с. 17].

Слід вказати на ще кілька неточностей вченого. Розташовані неподалік Самбора Бісковичі, що начебто належали до Перемишльського повіту, В. Інкін услід за П. Домбровським [D^bkowski, 1939, s. 96] плутає з Бушковичами за 4 км від Перемишля [Інкін, 2004, с. 19; 281-282, прим. 116]. Безпідставними видаються припущення щодо підпорядкування Самбору сіл Ритеровичі і Рогізно (див. вище згадку про акт від 1352 р.). Цікавим, однак мало обґрунтованим, є здогад про Малу і Велику Броницю, перша з яких підпорядковувалася Самбору, друга - Дрогобичу [AGZ, XI, 1886, s. 338, nr 2703]. На думку В. Інкіна, перша зрештою стала просто Броницею, на базі другої виникли Снятинка і Вацевичі, нині Залужани [Інкін, 2004, с. 19].

Села Луб'яна і Добряни, названі вченим «самбірськими» і такими, що «локалізації не піддаються», насправді знаходилися у Львівській землі [Інкін, 2004, с. 19; Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 161]. Справа в тому, що реґест у виданні «Matricularum Regni Poloniae summaria», на який посилався дослідник [MRPS, IV, 1, MCMX, s. 122, nr 2055], як і сам впис в Коронній метриці, містить помилку: «bona regalia villas v[ideli]cet Dobrzany et Lubyana in terra Premislien[si] et districtu Samborien[si]» [AGAD, MK, ks. 28, k. 51]. Цікаво, що попередній впис у книзі коронної канцелярії, зроблений тією ж рукою (почерки ідентичні) стосується коронного села Котковичі «in terra Premislien[si] et districtu Samborien[si]» [AGAD, MK, ks. 28, k. 51]. Ймовірно, писар «тримав у пам'яті» фрагмент тексту про місцеположення населеного пункту і переніс його в черговий запис про Луб'яну і Добряни.

Ще один реґест із помилкою у виданні «Matricularum...», на який посилався вчений, вказує на підпорядкування самбірському старості поселення Просік (за різними даними, це або Стебник [AGAD, MK, ks. 101, k. 170v.] або Нанова [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 3], - жодне село не належало до Самбірського повіту) [Інкін, 2004, с. 16; 280, прим. 97]. Зокрема, реґест № 3699 зазначає про земельні ділянки, подаровані у 1568 р. церкві села «Prossik capitaneatus Samboriensis» [MRPS, V, MCMXIX, s. 211, nr 3699]. В самому ж акті йдеться про «duas particulas siue mensuras dworzяscza dictas pro extirpatione agri in superiori parte ville [Prossik] fundi dicti Okragla Polianna versus limites ville Lenczolka capitaneatus Samboriensis tendentis» [AGAD, MK, ks. 101, k. 169]. Село Мала Нанчілка (Lenczolka) справді входило до Самбірської королівщини. Ще один згаданий істориком реґест під № 8339 скеровує до локаційного привілею села Стебник (1556 р.) [MRPS, IV, 2, MCMXII, s. 230, nr 8339]. Однак, це не Просік, а Лопушанка Лехнова.

Невірно потрактована інформація щодо розташування в Самбірському повіті зниклого села Добриличичі [Інкін, 2004, с. 19; 281, прим. 115; MRPS, IV, 2, MCMXII, s. 466, nr 17173]. Згідно акта дарування цієї пустки дрогобицькому старості Войцеху Стажеховському (1546 р.) місцевість була одночасно підпорядкована Самбору і Дрогобичу (центрам двох окремих повітів і староств): «villam n[ost]ram desertam

Dobrzelczicze in territorio Samboriensi et capit[aneato] Drohobicen[si] apud flumin[e] Tismenicza sittam» [AGAD, MK, ks. 71, k. 217]. Тим не менше, згадка в документі про Тисменицю (яка не протікала територією Самбірського повіту - див. Додаток № 3), вказує, що Добриличичі знаходилися лише в Дрогобицькому повіті і старостві.

Складно погодитися з формулюванням В. Інкіна про «незаперечно самбірське село» Баранчиці [Інкін, 2004, с. 282, прим. 116]. В поборових реєстрах це поселення частіше фігурує як належне до Перемишля (наприклад, у 1515 [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 129], 1577 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 786v.], 1589 [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 18, 20]). В реєстрі 1507 р. Баранчиці згадані і серед «перемишльських» і серед «самбірських» сіл [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 11v., 34v.]. Змінювали свою юрисдикцію впродовж XVI ст. також Берестяни (1507 [AGAD, aSk, Dz. I, sygn. 20, k. 11v.] і 1515 рр. [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 129] до Перемишля, 1577 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 802v.] до Самбора), Викоти (1515 і 1589 рр. до Перемишля [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 19, 130], 1507 і 1577 до

Самбора [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 35v., 795v.]), Воютичі (1510 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 129] і 1515 рр. [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 129] до Перемишля, 1507 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 35v.] до Самбора), Ковиничі (1577 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 767] і 1589 рр. [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 18] до Перемишля, 1507 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 35v.] і 1515 [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 142] до Самбора) та Сокирчиці (1577 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 793] і 1589 рр. [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 20] до Перемишля, 1507 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 35] і 1515 [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 142] до Самбора).

Село Гординя в реєстрі 1577 р., подібно до Баранчиць в 1507, фігурує одночасно в обох списках. Серед низки його власників в «перемишльському» реєстрі зафіксовані Грицько, Юрко, Кость та Федько Желіборські, Сенько Боярський і Васько Гординський [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 793], в «самбірському» реєстрі - Абрам і Мацько Гординські Чоботов'ята [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 805v.].

Містковичі і Зарайське, первісно «перемишльські» села (див. вище акти від 8 листопада 1419 р., 6 липня 1423 р. та 21 січня 1433 р.), з XVI ст. - під юрисдикцією Самбора (1507 [AGAD. ASK, Dz. І, sygn. 20, k. 31] та 1589 рр. [Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 27]). Канафости (Кальнохвости), які впродовж XVI - першої половини XVII ст. перебували в Самбірському повіті [Przybos, 1993-1994, s. 200; Rejestr, 1997, s. XLV; Zrodla dziejowe, 1902, 18, cz. 1, s. 32, 142], надалі фіксуємо в підпорядкуванні Перемишля (Gliwa, 2013, s. 912).

Висновки

Таким чином, на підставі актових (королівських надань, локаційних привілеїв) і описово - статистичних джерел (поборових реєстрів, люстрацій), а також попередніх реконструкцій, нами здійснено власну спробу відтворення меж Самбірської волості (1375 - 1434 рр.) і повіту (1434 - 1590 рр.).

Для реконструкції волосних меж були залучені документи за 1375-1434 рр. (21 акт), в яких згадані підпорядковані Самбору населені пункти (27). Усі ці поселення впродовж наступних століть залишалися у складі Самбірського повіту. Однак, говорити про тотожність Самбірського повіту однойменній волості не можемо через втрату Самбором деяких територій (Тернове Поле), а також через мінливість повітових меж (зокрема, північної межі з Перемишльським повітом). Це було наслідком частої зміни підсудності місцевої шляхти, що «коливалась» між Перемишльським та Самбірським гродами.

Бурхливий ріст числа населених пунктів у Самбірському повіті (більш ніж удвічі впродовж XVI ст.) дозволив зафіксувати його західну та південно-східну межу із Сяноцькою землею та Стрийським повітом, що також активно колонізувались. Східна межа Самбірського повіту (з Дрогобицьким повітом) була незмінною з часів існування волостей.

Список джерел та літератури:

Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie (AGAD). Archiwum Skarbu Koronnego (ASK), Dz. 1, sygn. 20, 934 k. AGAD. ASK, Dz. 1, sygn. 21, 930 k.

AGAD. Metryka Koronna (MK), sygn. 11, 646 s.

AGAD. MK, ks. 12, 251 k. + 3 s.

AGAD. MK, ks. 21, 387 k. + 1 s.

AGAD. MK, ks. 24, 461 k. + 3 k.

AGAD. MK, ks. 28, 199 k. (398 s.).

AGAD. MK, ks. 31, 634 k. + 4 s.

AGAD. MK, ks. 34, 359 k. + 2 s.

AGAD. MK, ks. 51, 101 s.

AGAD. MK, ks. 55, 285 k.

AGAD. MK, ks. 64, 383 k. + 1 s. + 2 k.

AGAD. MK, ks. 71, 385 k. + 4 s.

AGAD. MK, ks. 72, 235 k.

AGAD. MK, ks. 87, 544 k. + 5 k.

AGAD. MK, ks. 90, 442 k.

AGAD. MK, ks. 93, 476 k. (952 s.).

AGAD. MK, ks. 101, 425 k.

AGAD. MK, ks. 118, 506 k. +1 s. + 2 k.

AGAD. MK, ks. 132, 235 k.

Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie (AGZ). T. IV : Dyplomataryusz / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1873. VI, 303 s.

AGZ. T. VI : Dyplomataryusz / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1876. VI, 302 s.

AGZ. T. VII : Dyplomataryusz / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1878. VI, 326 s.

AGZ. T. VIII : Dyplomataryusz kapituly przemyskiej obrzqdku lacinskiego / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1880. VI, 351 s.

AGZ. T. XI : Najdawniejsze zapiski sqdцw sanockich 1423 - 1462 / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1886. XXV, 568 s. AGZ. T. XIII : Najdawniejsze zapiski sqdцw przemyskich i przeworskiego 1436 - 1468 / [oprac. O. Pietruski, X. Liske]. Lwow, 1888. XIV, 730 s.

AGZ. T. XVIII : Najdawniejsze zapiski sqdu ziemskiego przemyskiego 1469 - 1506 / [oprac. A. Prochaska], Lwow, 1903. XLIII, 701 s.

Dqbkowski, P., 1939. Podzial administracyjny wojewodztwa ruskiego i belzkiego wXV wieku (z mapq), Lwow, VIII, 337 s. Fastnacht, A., 1962. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 - 1650, Wroclaw, 291 s.

Gliwa, A., 2013. Kraina upartych niepogod : zniszczenia wojenne na obszarze ziemi przemyskiej w XVII wieku, Przemysl, 1104 s., 13 k. tabl. zloz. map.

Jablonowski, A., 1889 - 1904. Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Dz. II : Ziemie Ruskie : Epoka przelomu z wieku XVI-go na XVII-sty, Warszawa-Wieden, 17 k.

Kodeks dyplomatyczny Malopolski (KDM). T. III : 1333 - 1386 / Wyd. F. Piekosinski, Krakow, 1887. XXXII, 480 s.

Makarski, W., 1999. Nazwy miescowosci dawnej ziemi przemyskiej, Lublin, 430 s.

Materialy archiwalne, wyjgte glownie zMetryki Litewskiej od 1348 do 1605 roku / Wyd. A. Prochaska. Lwow, 1890. VIII, 212 s. Matricularum Regni Poloniae summaria, excussis codocibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur, contexuit indicesque adiecit Theodorus Wierzbowski (MRPS). Pars IV : Sigismundi I regis tempora complectens (1507-1548). Volumen 1-um : Acta cancellariorum, Varsoviae, MCMX. 1507 - 1548. VII, [1], 477, [2] s.

MRPS. Pars IV : Sigismundi I regis tempora complectens (1507 - 1548). Volumen 2-um : Acta vicecancellariorum, 1507 - 1535. Varsoviae, MCMXII. [4] 476, [1] s.

MRPS. Pars IV : Sigismundi I regis tempora complectens (1507 - 1548). Volumen 3-um : Acta vicecancellariorum, 1535 - 1548. Varsoviae, MCMXV. 440 s.

MRPS. Pars V : Sigismundi Augusti regis tempora complectens (1548 - 1572). Volumen 1-um : Acta cancellariorum, 1548 - 1572. Varsoviae, MCMXIX. VIII, 253, [2] s.

Papee, F., 1891. Skole i Tucholszczyzna : monografia historyczna, Lwow, 4, 124 s.

Przybos, K., 1993-1994, Granice ziemi przemyskiej w czasach nowozytnych XVI - XVIII wiek, Rocznik Przemyski. T. 29-30, S. 189-200.

Rejestr poborowy ziemi przemyskiej z 1628 roku / Wyd. Z. Budzynski, K. Przybos. Przemysl-Rzeszow, 1997. LXVIII, 274, [2] s. Semkowicz, W., 1913. Wywody szlachectwa wPolsceXIV-XVIIw., Lwow, XXX, 355 s.

Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. T. X : Rukszenice - Sochaczew / pod redakcjq B. Chlebowskiego i W. Walewskiego, Warszawa, 1889. 960 s.

Slownik historyczno-geograficzny ziemi sanockiej w sredniowieczu / A. Fastnacht, A. Fastnacht-Stupnicka, A. Gqsiorowski. Brzozow, 1991. Cz. 1: A - I. 176 s.

Stadnicki, A., 1848. O wsiach takzwanych woloskich napolnocnym stoku Karpat, Lwow, 92 s.

Zbior dokumentow malopolskich (ZDM). Cz. IV : Dokumenty z lat 1211 - 1400 / Wyd. S. Kuras i I. Sulkowska-Kuras; [Red. nauk. K. Buczek]. Wroclaw, 1969. XXXI, [1], 332 s.

ZDM. Cz. V : Dokumenty z lat 1401-1440 / Wyd. S. Kuras i I. Sulkowska-Kuras, Wroclaw, 1970. XXXVI, 450 s.

ZDM. Cz. VI : Dokumenty krцla Wladyslawa Jagielly z lat 1386 - 1417 / Wyd. I. Sulkowska-Kuras, S. Kuras, Wroclaw, 1974. XXXIV, 495 s.

ZDM. Cz. VII : Dokumenty krцla Wladyslawa Jagielly z lat 1418 - 1434 / Wyd. I. Sulkowska-Kuras, S. Kuras. Wroclaw, 1975. XXXI, 438 s.

Zrodla dziejowe, Warszawa, 1902. T. 18, cz. 1 : Polska XVI wieku pod wzgl^dem geograficzno-statystycznym. T. 7, cz. 1 : Rus Czerwona / Wyd. A. Jablonowski. [14], 252, XLVII, XVIII, 72 s.

Zrodla dziejowe, Warszawa, 1903. T. 18, cz. 2 : Polska XVI wieku pod wzgl^dem geograficzno-statystycznym. T. 7, cz. 2 : Rus Czerwona / Wyd. A. Jablonowski, [6], III, [1], 491, 33 s.

Барвінський, Б., 1930. Конашевичі в Перемиській землі в XV i XVI ст., Записки товариства імені Шевченка, т. с, кн. ІІ : Праці історичні, с. 19-175.

Грушевський, М., 1900, Сторінка з істориї українсько-руського сільського духовенства (по самбірським актам XVI в.), Записки Наукового товариства ім. Шевченка, т. XXXIV, с. 1-82.

Грушевський, М., 1906, Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія друга (ч. 81 - 132) (1531 - 1574), Записки Наукового товариства ім. Шевченка, т. LXIX, кн. І, с. 84-166.

Жерела до істориї України-Руси. Т. 1 : Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 1 : Люстрації земель Галицької і Перемиської / Під ред. М. Грушевського, Львів, 1895, 312 с.

Інкін, В., 2004, Сільське суспільство Галицького Прикарпаття у XVI -XVIII століттях: історичні нариси / Упор. та наук. ред. М. Крикун, Львів, І-ХХ, 420, ХХІ-СІІ с.

Крип'якевич, І., 1938. Княжий Самбір і Самбірська волость, ЛітописБойківщини, № 10, с. 26-32.

Купчинський, О., 2004. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ - першої половини XIVстоліть. Дослідження. Тексти, Львів, 1284 с.

Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України, відділ рукописів (ЛННБУ, ВР), ф. 5 (Оссоліньські), оп. 1, спр. 2837, 196 с.

Розов, В., 1928. Українські грамоти. Київ, Т. I : XIV в. і перша половина XV ст. [4], 75, [1], IX.

Смуток, І., 2017, Руська шляхта Перемишльської земліXIV-XVIII ст. Історико-генеалогічне дослідження, Львів, 504 с.

References

Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie (AGZ). T. IV : Dyplomataryusz / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1873. VI, 303 s. (in Latin and Polish).

AGZ. T. VI : Dyplomataryusz / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1876. VI, 302 s. (in Latin and Polish).

AGZ. T. VII : Dyplomataryusz / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1878. VI, 326 s. (in Latin and Polish).

AGZ. T. УШ : Dyplomataryusz kapituly przemyskiej obrzqdku lacinskiego / [oprac. O. Pietruski, X. Liske], Lwow, 1880. VI, 351 s. (in Latin and Polish).

AGZ. T. XI : Najdawniejsze zapiski sqdow sanockich 1423 - 1462 / [oprac. O. Pietruski, X. Liske]. Lwow, 1886. XXV, 568 s. (in Latin and Polish).

AGZ. T. XIII : Najdawniejsze zapiski sqdow przemyskich i przeworskiego 1436 - 1468 / [oprac. O. Pietruski, X. Liske]. Lwow, 1888. XIV, 730 s. (in Latin and Polish).

AGZ. T. XVIII : Najdawniejsze zapiski sqdu ziemskiego przemyskiego 1469 - 1506 / [oprac. A. Prochaska], Lwow, 1903. XLIII, 701 s. (in Latin and Polish).

Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie (AGAD). Archiwum Skarbu Koronnego (ASK), Dz. 1, sygn. 20, 934 k. (in Latin).

AGAD. ASK, Dz. 1, sygn. 21, 930 k. (in Latin).

AGAD. Metryka Koronna (MK), ks. 11, 646 s. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 12, 251 k. + 3 s. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 21, 387 k. + 1 s. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 24, 461 k. + 3 k. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 28, 199 k. (398 s.). (in Latin).

AGAD. MK, ks. 31, 634 k. + 4 s. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 34, 359 k. + 2 s. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 51, 101 s. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 55, 285 k. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 64, 383 k. + 1 s. + 2 k. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 71, 385 k. + 4 s. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 72, 235 k. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 87, 544 k. + 5 k. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 90, 442 k. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 93, 476 k. (952 s.). (in Latin).

AGAD. MK, ks. 101,425 k. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 118, 506 k. +1 s. + 2 k. (in Latin).

AGAD. MK, ks. 132, 235 k. (in Latin).

Barvinskyi, B., 1930. Konashevychi v Peremyskii zemli v XV i XVI st. [Family of Konashevych in the Przemysl land in the 15th and 16th centuries], Zapysky tovarystva imeni Shevchenka, tx, kn. II. 2 : Pratsi istorychni, s. 19-175. (in Ukrainian).

Dqbkowski, P., 1939. Podzial administracyjny wojewodztwa ruskiego i belzkiego w XV wieku (z mapq), Lwow, VIII, 337 s. (in Polish).

Fastnacht, A., 1962. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 - 1650, Wroclaw, 291 s. (in Polish).

Gliwa, A., 2013. Kraina upartych niepogod : zniszczenia wojenne na obszarze ziemi przemyskiej w XVIIwieku, Przemysl, 1104 s., 13 k. tabl. (in Polish).

Hrushevskyi, M., 1900, Storinka z istoryi ukrainsko-ruskoho silskoho dukhovenstva (po sambirskym aktam XVI v.) [A page from the history of the Ukrainian-Ruthenian rural clergy (according to the Sambir acts of the 16th century)], Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka, t. XXXIV, s. 1-82. (in Ukrainian).

Hrushevskyi, M., 1906, Materiialy do istorii suspilno-politychnykh i ekonomichnykh vidnosyn Zakhidnoi Ukrainy. Seriia druha (ch. 81-132) (1531 - 1574) [Materials for the history of socio-political and economic relations of Western Ukraine. Second series (pt. 81-132) (1531 - 1574)], Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka, t. LXIX, kn. I, s. 84-166. (in Ukrainian).

Inkin, V., 2004, Silske suspilstvo Halytskoho Prykarpattia u XVI - XVIII stolittiakh: istorychni narysy [Rural society of Galician Prykarpattia from 16th to 18th centuries : historical essays] / Upor. ta nauk. red. M. Krykun, Lviv, I-XX, 420, XXI-CII s. (in Ukrainian).

Jablonowski, A., 1889-1904. Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Dz. II : Ziemie Ruskie : Epoka przelomu z wieku XVI- go na XVII-sty, Warszawa-Wieden, 17 k. (in Polish).

Kodeks dyplomatyczny Malopolski. T. III : 1333 - 1386 / Wyd. F. Piekosinski, Krakow, 1887. XXXII, 480 s. (in Latin).

Krypiakevych, I., 1938. Kniazhyi Sambir i Sambirska volost [Princely Sambir and Sambir volost], Litopys Boikivshchyny, № 10, s. 26-32. (in Ukrainian).

Kupchynskyi, O., 2004. Akty ta dokumenty Halytsko-Volynskoho kniazivstva XIII - pershoi polovyny XIVstolit. Doslidzhennia. Teksty [Acts and documents of the Galicia-Volyn principality of the 13th - first half of the 14th centuries. Research. Texts], Lviv, 1284 s. (in Ukrainian).

Lvivska natsionalna naukova biblioteka imeni Vasylia Stefanyka NAN Ukrainy. Viddil rukopysiv, f. 5 (Ossolinski), op. 1, spr. 2837 [Vasyl Stefanyk Lviv National Scientific Library of the National Academy of Sciences of Ukraine. Department of manuscripts, f. 5, descript. 1, case. 2837], 196 s. (in Latin).

Makarski, W., 1999. Nazwy miescowosci dawnej ziemiprzemyskiej, Lublin, 430 s. (in Polish).

Materialy archiwalne, wyj^te glownie z Metryki Litewskiej od 1348 do 1605 roku / Wyd. A. Prochaska, Lwow, 1890. VIII, 212 s. (in Latin and Polish).

Matricularum Regni Poloniae summaria, excussis codocibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur, contexuit indicesque adiecit Theodorus Wierzbowski (MRPS). Pars IV : Sigismundi I regis tempora complectens (1507 - 1548). Volumen 1- um : Acta cancellariorum, Varsoviae, MCMX. 1507 - 1548. VII, [1], 477, [2] s. (in Latin).

MRPS. Pars IV : Sigismundi I regis tempora complectens (1507 - 1548). Volumen 2-um : Acta vicecancellariorum, 1507 - 1535. Varsoviae, MCMXII. [4] 476, [1] s. (in Latin).

MRPS. Pars IV : Sigismundi I regis tempora complectens (1507 - 1548). Volumen 3-um : Acta vicecancellariorum, 1535 - 1548. Varsoviae, MCMXV. 440 s. (in Latin).

MRPS. Pars V : Sigismundi Augusti regis tempora complectens (1548 - 1572). Volumen 1-um : Acta cancellariorum, 1548 - 1572. Varsoviae, MCMXIX. VIII, 253, [2] s. (in Latin).

Papee, F., 1891. Skole i Tucholszczyzna: monografia historyczna, Lwow, 4, 124 s. (in Polish).

Przybos, K., 1993-1994, Granice ziemi przemyskiej w czasach nowozytnych XVI - XVIII wiek, Rocznik Przemyski, t. 29-30, s. 189-200. (in Polish).

Rejestr poborowy ziemi przemyskiej z 1628 roku / Wyd. Z. Budzynski, K. Przybos. Przemysl-Rzeszow, 1997. LXVIII, 274, [2] s. (in Polish).

Rozov, V., 1928. Ukrainski hramoty [Ukrainian charters]. T. I : XIV v. i persha polovyna XV st, Kyiv, [4], 75, [1], IX s. (in Old Ruthenian).

Semkowicz, W., 1913. Wywody szlachectwa w PolsceXIV-XVIIw., Lwow, XXX, 355 s. (in Latin and Polish).

Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. T. X : Rukszenice - Sochaczew / pod redakcjq B. Chlebowskiego i W. Walewskiego, Warszawa, 1889. 960 s. (in Polish).

Slownik historyczno-geograficzny ziemi sanockiej w sredniowieczu / A. Fastnacht, A. Fastnacht-Stupnicka, A. Gqsiorowski. Brzozow, 1991. Cz. 1: A - I. 176 s. (in Polish).

Smutok, I., 2017. Ruska shliakhta Peremyshlskoi zemli XIV - XVIIIst. Istoryko-henealohichne doslidzhennia [The Ruthenian nobility of the Przemysl land from 14th to 18th centuries. Historical and genealogical research], Lviv, 504 s. (in Ukrainian).

Stadnicki, A., 1848. O wsiach takzwanych woloskich napolnocnym stoku Karpat, Lwow, 92 s. (in Latin and Polish).

Zbior dokumentow malopolskich (ZDM). Cz. IV : Dokumenty z lat 1211 - 1400 / Wyd. S. Kuras i I. Sulkowska-Kuras; [Red. nauk. K. Buczek]. Wroclaw, 1969. XXXI, [1], 332 s. (in Latin and Polish).

ZDM. Cz. V : Dokumenty z lat 1401 - 1440 / Wyd. S. Kuras i I. Sulkowska-Kuras, Wroclaw, 1970. XXXVI, 450 s. (in Latin and Polish).

ZDM. Cz. VI : Dokumenty krola Wladyslawa Jagielly z lat 1386 - 1417 / Wyd. I. Sulkowska-Kuras, S. Kuras, Wroclaw, 1974. XXXIV, 495 s. (in Latin and Polish).

ZDM. Cz. VII : Dokumenty krola Wladyslawa Jagielly z lat 1418 - 1434 / Wyd. I. Sulkowska-Kuras, S. Kuras, Wroclaw, 1975. XXXI, 438 s. (in Latin and Polish).

Zherela do istoryi Ukrainy-Rusy [Sources on the history of Ukraine-Ruthenia]. T. 1 : Opysy korolivshchyn v zemliakh ruskykh XVI viku. T. 1 : Liustratsii zemel Halytskoi i Peremyskoi / Pid red. M. Hrushevskoho, Lviv, 1895, 312 s. (in Polish and Ukrainian).

Zrodla dziejowe, Warszawa, 1902. T. 18, cz. 1 : Polska XVI wieku pod wzgl^dem geograficzno-statystycznym. T. 7, cz. 1 : Rus Czerwona / Wyd. A. Jablonowski. [14], 252, XLVII, XVIII, 72 s. (in Latin and Polish).

Zrodla dziejowe, Warszawa, 1903. T. 18, cz. 2 : Polska XVI wieku pod wzgl^dem geograficzno-statystycznym. T. 7, cz. 2 : Rus Czerwona / Wyd. A. Jablonowski, [6], III, [1], 491, 33 s. (in Polish).

Додаток № 1. Актові документи про поселення Самбірської волості

№ 1

1: Велюнь, 6 липня 1375 р.

2: Владислав Опольський надає Яськові село Дорожів.

3: villam nostram Drosow dictam in districtu Samboriensi sitam [AGZ, VII, 1878, s. 18, nr XI].

4: Дорожів, тепер Верхній Дорожів (Мдн Дрг).

№ 2

1. Львів, 25 серпня 1375 р.

2. Владислав Опольський надає Владиславу (Вроцлаву) села Корналовичі, Радловичі і Угерці.

3. villas nostras Uhorce, Radylowice, Cornielowice dictas, in districtu Samboriensi sitas [ZDM, IV, 1969, s. 179, nr 1026].

4. Корналовичі (Нкл Смб); Радловичі, тепер Ралівка (Рлв Смб); Угерці (Заплатинські), тепер Нагірне (Рлв Смб).

№ 3

1: Городок, 5 серпня 1377 р.

2: Владислав Опольський надає Мацею село Купновичі.

3: villam nostram dictam Chupnouicze in districtu Samburgensi sitam [ZDM, IV, 1969, s. 187, nr 1033]. 4: Купновичі (Рдк Смб).

№ 4

1. Львів, 10 листопада 1377 р.

2. Владислав Опольський надає волоському воєводі Джурджі села Новошичі і Ступницю.

3. villas nostras Nowoszczyce et Stupnica <...>, in districtu Samboriensi nuncupatas ac situatas [ZDM, IV, 1969, s. 191-192, nr 1037].

4. Новошичі (Дрг Дрг), Ступниця (Дрг Дрг).

№ 5

1: Сандомир, 9 вересня 1388 р.

2: Владислав II надає Якубу чотири дворища в селі Гортиничі (в «Zbiorze dokumentow malopolskich» помилково вказане село Гординя [ZDM, VI, 1974, s. 48, nr 1546]).

3: quattuor areas seu curias in villa nostra Horthynycze dicta, in districtu Samboriensi sita [ZDM, VI, 1974, s. 48, nr 1546].

4: Гортиничі, тепер Ортиничі (Дрг Дрг).

№ 6

1: Новий Самбір, 13 грудня 1390 р.

2: Спитко з Мельштина продає колишньому ланьцутському війту Генрику війтівство у Самборі за 80 гривень празької монети з правом локувати місто на магдебурзькому праві.

3: advocaciam in Samborz olim Pohonicz nuncupatum nostri districtus Samboriensis predicti in se a graniciebus ville dicte Strzelikovicze usque ad metas alterius ville videlicet Hubycze [AGZ, VI, 1876, s. 2-3, nr II].

4: Губичі (зникле село поруч з Новим Самбором, Смб Смб), Самбір (Смб), Стрілковичі (Смб Смб).

№ 7

1: Самбір, 7 грудня 1392 р.

2: Спитко з Мельштина надає Сеньку Дяку монастир Созань взамін за село Яриловичі.

3: villam ipsius Iarolowycze in districtu Samboriensi sitam circa fluvium Nyesthr [ZDM, IV, 1969, s. 265, nr 1102]; villa dedimus monasterium nostrum dictum Zozayn in districtu Samboriensi <.. .> prout dictum monasterium in suis metis et gadibus longe, lateque, circumferentialiter est distinctum, puta a rivulo dicto Suskicz et monte dicto Luthi, ab antiqua civitate ad Dubki, ad antiquam Jablonniczam et monte dicto Czepyeliowa hora et Tarczynowskj Lqg et a Sthralowycz ad duas quercus dict[as] Znamyenye et campo dicto Zbeliecz ad fluvium dictum Brzeznycza [ZDM, IV, 1969, s. 266, nr 1102].

4: Созань (Ссм Смб), Стрілковичі (Смб Смб), Торчиновичі (Ссм Смб), Яриловичі (зникле село, NNN).

№ 8

1: Озимина, 5 вересня 1395 р.

2: Спитко з Мельштина доручає Миколаю Сердечку осадження села Стрілковичі на німецькому праві.

3: haereditate nostra Sthrzalkowycze dicta in terra nostra Samboriensi sitam [ZDM, IV, 1969, s. 292, nr 1122].

4: Стрілковичі (Смб Смб).

№ 9

1: Осієк, 19 вересня 1403 р.

2: Владислав ІІ надає Клішу Качлейновичу половину села Городище.

3: villae nostrae Hrodisszcze sic dictae, in districtu Samboriensi in fluviis Czerchawa et Bistrzicza situatae [ZDM, VI, 1974, s. 207-208, nr 1659].

4: Городище (Рлв Смб).

№ 10

1: Сандомир, друга половина 1407 р.

2: Владислав ІІ підтверджує володіння Перемишльського православного владицтва.

3: in districtibus Premisliae et Samboriae villas <...> w Samborach, Strassewicze, Babyna, Volkowicze, Manaster swi^tego Spassa templum, Monasteria: Szozan, Smolnicza, et Lawrow Monaster sancti Onewrzego et alia omnia monasteria [AGZ, VII, 1878, s. 50-51, nr XXVI].

4: Бабина (Нкл Смб), Вовковичі, тепер Бусовисько (Стл Смб), Лаврів (Ссм Смб), Смільниця, тепер у складі м. Старий Самбір (Ссм Смб), Созань (Ссм Смб), Спас (Ссм Смб), Страшевичі (Ссм Смб).

№ 11

1: Нове Місто Корчин, 6 березня 1414 р.

2: Владислав ІІ надає синам Джурджі, Івану та Клименту зі Ступниці монастир Городище взамін за Со- лецький млин.

3: monasterz dictum Grodzisko, Nausczie [sic], Cherchawi et Bistrzicza cum ambabus rippis, prout ab antiquo spectabat ad dictum monasterz, in terra Russie et districtu Samboriensi iacen[tem] [ZDM, VI, 1974, s. 376, nr 1784].

4: Городище (Рлв Смб).

№ 12

1: Львів, 3 квітня 1415 р.

2: Владислав ІІ дозволяє Яну, Філіпу, Вінценту та Станіславу локувати село Котковичі на німецькому праві. 3: villa nostra Kothcouice in terra Russie et districtu Samboriensi sita [ZDM, VI, 1974, s. 387, nr 1701].

4: Котковичі, тепер Чуква (Рлв Смб).

№ 13

1: Новий Самбір (Погонич), 29 квітня [MRPS, IV, 3, MCMXV, s. 377, nr 537] або 30 квітня 1419 р. [ZDM, VII, 1975, s. 22, nr 1878].

2: Владислав ІІ дозволяє солтисам села Котковичі Яну, Філіпу, Вінценту і Станіславу надалі викорчовувати угіддя і локувати нові лани.

3: ville nostre Cothkowicze predicte in terra Russie et districtu Samboriensi site [ZDM, VII, 1975, s. 22, nr 1878].

4: Котковичі, тепер Чуква (Рлв Смб).

№ 14

1. Беч, 15 листопада 1423 р.

2. Владислав ІІ дозволяє закласти село Вільшаник на німецькому праві.

3. villam nostram Olschanyk in terra Russie et districtu Samboriensi sitam [Materialy, 1890, s. 36, nr 46].

4. Вільшаник (Рлв Смб).

№ 15

1: Краків, 14 березня 1424 р.

2: Владислав ІІ доручає Яну, Клеменсу і Спитку із Семушової (Сяноцька земля) осадження на німецькому праві села Нагуєвичі і надає їм місцеве війтівство на ленному праві.

3: villa Nahoiouicze, quam de novo locandam decernit, in terra Russiae et districtu Samboriensi donat <...> 80 mansos, pro ecclesia unum, pro scotnicza unum, ut ii quidem lanei extirparentur ex utraque parte fiuvii Lesczna incipiendo a graniciebus villae Lesczna usque ad ortum praedicti fiuvii Lesczna [ZDM, VII, 1975, s. 154-155, nr 1964]. 4: Нагуєвичі (Дрг Дрг).

№ 16

1: Медика, 4 листопада 1424 р. (датування за «Zbiorem dokumentow malopolskich»; впис до Коронної метрики датований 4 листопада 1494 р. [AGAD, MK, ks. 24, k. 22], в реґесті «Matricularum...» фігурує 7 листопада 1394 р. [MRPS, IV, 3, MCMXV, s. 366, nr 372])

2: Владислав ІІ надає Олександру, Петру та Івану з Марківців (Сяноцька земля) пустку Монастир над рікою Черхава з правом закладення нового села і володіння ним на ленному праві.

3: vastitatem nostram dictam Monaster in terra Russie et districtu Samboriensi sittam, ex utraque [ripa] fluvii Czyrchawa iacentem [ZDM, VII, 1975, s. 165, nr 1973].

4: Монастирець (Рлв Смб).

№ 17

1. Перемишль, 8 листопада 1429 р.

2. Владислав ІІ надає дозвіл Васькові Богдану з Воютич викупити село Бабина у Фредра з Пацькович за 150 гривень.

3. villam nostram Babyno in terra Russye et districtu Samboriensi sitam [Materialy, 1890, s. 54, nr 68].

4. Бабина (Нкл Смб).

№ 18

1. Нове Місто Корчин, 21 березня 1430 р.

2. Владислав ІІ записує братам Івану та Клименту зі Супниці 200 гривень на селі Висоцьке з обов'язком постачання на королівський двір 100 ягнят щорічно.

3. villa nostra Valachorum, Vyssoczskye dicta, cum scultecia alias knyaschweni in terra nostra Russie et districtu Samboriensi sita [Materialy, 1890, s. 56, nr 70].

4. Висоцьке, тепер Нижнє Висоцьке (Брн Смб).

№ 19

1. Нове Місто Корчин (в самому документі місце укладення не вказане), 21 березня 1430 р.

2. Владислав ІІ дозволяє Райду (Райдонію) з Винник осадити село Лукавиця над однойменною рікою.

3. villam locandam in fluvio Lukavicza vulgariter nuncupato et eodem vocabulo Lukavicza nuncupandam, in terra Russiae et districtu Samboriensi sitam [ZDM, VII, 1975, s. 287, nr 2048].

4. Лукавиця (Рлв Смб).

№ 20

1. Медика, 27 червня 1431 р.

2. Владислав ІІ надає Ванчі Волоху та його синам Ходьку, Іванку та Заньку село Турку.

3. villam nostram Thurka in terra Russie et districtu Samboriensi super fluvio Stry in metis Hvngarie sittam <...> loco arboris wlgariter nuncupato sursum et quodam vado wlgariter brod proximo campo Issay dicto [ZDM, VII, 1975, s. 331, nr 2080].

4. Турка (Трк Смб); також згадане поле Ісаї, нині село (Трк Смб).

№ 21

1. Кросно, 1 листопада 1433 р.

2. Владислав ІІ записує 70 гривень на селі Бабина.

3. villa nostra Babyna in terris Russie et districtu Samboriensi sita [Materialy, 1890, s. 74, nr 94].

4. Бабина (Нкл Смб).

Додаток № 2. Населені пункти Самбірського повіту в Перемишльській землі Руського воєводства (перші згадки і дати закладення)

№	Назва населеного пункту і його нинішнє підпорядкування	Рік першої згадки або закладення (з посиланням на джерело)
1.	Адзестів, Яджестрів (зникле село, Кзв Стр)	1591 [Смуток, 2017, с. 120]
2.	Бабина (Нкл Смб)	1407 (див. Додаток 1, док. 10)
3.	Багнувате (Брн Смб)	1567 [Грушевський, 1906, с. 148-149, № CXXI]
4.	Баранчиці (Баранівці, Бск Смб)	1436 [AGZ, XIII, 1888, s. 5, nr 24]
5.	Бачина (Ссм Смб)	1513 [AGAD, MK, ks. 31, s. 317]
6.	Башова (зникле село, Дрг Дрг)	1443 [AGZ, XIII, 1888, s. 146, nr 2043]
7.	Берег (Бережок, Трк Смб)	1566 [Грушевський, 1900, с. 68-69, № LV]
8.	Береги (Нкл Смб)	1485 [Material, 1890, s. 139, nr 205]
9.	Бережниця (Рлв Смб)	1507 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 33]
10.	Берестяни (Бск Смб)	1438 [AGZ, XIII, 1888, s. 62, nr 831]
11.	Биків (Дрг Дрг)	1507 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 20, k. 33v.]
12.	Бистре (Польща)	1586 [AGAD, MK, ks. 132, k. 34-34v.]
13.	Бистрицька Воля (Бистриця-Гірська, Схд Дрг)	1536 [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 21, k. 591v.]
14.	Білинка (Мала Білина, Нкл Смб)	1491 [AGZ, XVIII, 1903, s. 298, nr 2027]
15.	Бісковичі (Бск Дрг)	1442 [AGZ, XIII, 1888, s. 115, nr 1623]
16.	Блажів (Рлв Смб)	1471 [AGZ, XVIII, 1903, s. 30, nr 203]
17.	Бориня (Брн Смб)	1552 [ЛННБУ, ВР, ф. 5, оп. 1, спр. 2837, с. 4-5]
18.	Борисова Воля, Ровень (Розлуч, Трк Смб)	1511 [AGAD, MK, ks. 34, k. 125]
19.	Брониця (Дрг Дрг)	1377/1378 [ZDM, IV, 1969, s. 197, nr 1043]
20.	Ваньовичі (Смб Смб)	1456 [AGAD, MK, ks. 11, s. 64]
21.	Велика Білина (Нкл Смб)	1479 [AGZ, XVIII, 1903, s. 185, nr 1239]
22.	Велика Волосянка (Стл Смб)	1559 [ЛННБУ, ВР, ф. 5, оп. 1, спр. 2837, с. 98-99]

Подобные документы

• Культура Галицько-Волинської держави в ХІІІ-ХІV ст.

  Виникнення Галицько-Волинської держави, етапи розвитку. Зовнішні і внутрішні зв’язки Галицько-Волинської держави. Вплив християнства на культуру Галицько-Волинської держави. Розвиток освіти і писемності, поширення наукових знань. Архітектура та малярство.
  
  курсовая работа [7,4 M], добавлен 04.05.2014
  

• Волинська земля у складі Галицько-Волинського князівства

  Політичний розвиток Волині у складі Галицько-Волинського князівства. Мстиславичі. Волинь в інтеграційному процесі Руської землі на рубежі ХІІ – ХІІІ ст. Соціально економічний розвиток Волинської землі. Культурне життя Волині.
  
  дипломная работа [92,0 K], добавлен 04.02.2004
  

• Галицько-Волинське князівство

  Передумови утворення та піднесення Галицько-Волинського князівства. Видатні політичні діячі Галицько-Волинської землі. Основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики. Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.
  
  контрольная работа [34,5 K], добавлен 27.10.2007
  

• Культура Галицько-Волинської Русі ХІІІ-ХІV ст.

  Галицько-Волинське князівство і Київська Русь. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі. Роль Галицько-Волинської Русі у розвитку української культури.
  
  реферат [16,3 K], добавлен 28.01.2008
  

• Історія України до ХVI ст

  Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.
  
  краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010
  

• Історія України

  Впровадження християнства як державної релігії. Зовнішньополітична діяльність Ярослава Мудрого. Піднесення Галицько-Волинської держави. Утворення козацької республіки - Запорозької Січі. Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
  
  книга [217,1 K], добавлен 02.11.2008
  

• Українські землі у складі Литви і Польщі (XIV – перша половина XVII ст.)

  Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Устрій українських земель. Політика Литви в українських землях. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави. Кревська унія. Ліквідація удільного устрою. Люблінська унія та її наслідки.
  
  реферат [25,0 K], добавлен 26.02.2009
  

• Історія міжнародних відносин України

  Зародження слов’янства, його розселення. Міжнародні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Україна в міжнародній політиці Російської і Австро-Угорської імперії та інших держав. Зовнішньополітичне становище України між світовими війнами.
  
  курс лекций [276,4 K], добавлен 13.04.2009
  

• Галицько-Волинське князівство

  Створення Галицько-Волинського князівства та боротьба за галицькі землі. Галицько-Волинське князівство за правління Данила Галицького. Бій під Ярославом як один з найвидатніших боїв галицько-волинського війська. Судова система та князівська адміністрація.
  
  реферат [41,2 K], добавлен 26.08.2013
  

• Литовська експансія на українські землі в XIV ст.

  Діяльність Гедиміна на території України. Похід великого литовського князя Гедиміна в українські землі та його наслідки. Українські землі в складі Великого князівства Литовського. Аналіз процесу і сутності входження до складу Литовської держави.
  
  реферат [49,7 K], добавлен 15.11.2022
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам