"Військо таке, якого ще Польща не мала". Маловідомі документи з передодня Берестецької битви 1651 року (публікація джерел)

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

«ВІЙСЬКО ТАКЕ, ЯКОГО ЩЕ ПОЛЬЩА НЕ МАЛА». МАЛОВІДОМІ ДОКУМЕНТИ З ПЕРЕДОДНЯ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ 1651 РОКУ (ПУБЛІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ)

У статті першодруком здійснено повнотекстову публікацію чотирьох листів, які походять із коронного табору і з'явилися під час переміщення коронного війська 20-26 червня 1651 р., коли воно підійшло й розташувалось на позиціях під Берестечком, де вже через кілька днів розпочалася найбільша за чисельністю залучених сил битва Хмельниччини.

Публіковані документи дозволяють значно глибше і повнокровніше дослідити події передодня битви, зокрема маршрут і методику переміщення окремих підрозділів, логістичне забезпечення, діяльність розвідувальних загонів, чутки та настрої у середовищі вояків, поведінку офіцерів, особливості взаємодії «людей зброї» з місцевим населенням тощо. Окремі відомості стосуються також міжнародного контексту Хмельниччини.

Ключові слова: Берестецька битва, Військо Запорозьке, Річ Посполита, Богдан Хмельницький, публікація джерел.

Taras Kovalets (Chernivtsi)

«SUCH ARMY POLAND HAS NOT HAD YET». LITTLE-KNOWN DOCUMENTS FROM THE BATTLE OF BERESTECHKO OF 1651 (PUBLICATION OF HISTORICAL SOURCES)

Abstract. Today the sources study of the Khmelnitsky era looks like a certain immense, vast sphere of historical knowledge, a giant labyrinth of various categories of records (archaeological, iconographic, etc.) and, above all, written documents of different types. Berestechko campaign takes a significant place in this silva rerum. We can confidently assert that, after more than two hundred years of intensive archaeographic research, finding new, unpublished sources for the history of this campaign is very difficult - now historians have access to thousands of documents (diaries, letters, registers of units and property, reports, notes, confessions, act records, etc.), scattered across many dozens of archaeographic collections and articles.

But after a long search in the collections of the Manuscript Department of Vasyl Stefanyk National Scientific Library ofLviv we found a corpus of documents, unpublished at all, or that were published only in the form of abstracts and notes, which, in addition, often contain factual errors and distortions.

The purpose of this article is to publish the full-text and scholarly commentary on the texts of the documents we found, along with their translation into Ukrainian.

The published documents contain many unknown details about the route and tempo of movement of some units of the Polish army, in particular, units of the Polish noble militia from different voivodeships which did not want to take part in hostilities at all and therefore moved very slowly. Based on rumours and intelligence data, the authors of the letters also tried to outline the movements of the Cossack and Tatar troops, their numbers, and the strategy of the parties involved in the conflict - in particular, the uncertainty of each side in its success in the campaign and even some hope of reconciliation between the opposing forces is read between the lines.

A great deal of attention is given to the activities of the Polish reconnaissance units, which are sometimes covered in great detail, with a retelling of the most valuable information obtained from the captives.

It highlights in particular the defeat of certain Cossack detachments by Poles «in the Dubno villages», who were returning after receiving the town of Olika, the pogrom by Cossacks and Tatars of the forty soldiers of the Greek cavalry sent on reconnaissance (doc. 2), and so on.

The letter of the unknown person from the camp near Berestechko, dated June 21, is of exceptional importance. It gives details of the reception of the Swedish ambassador in the Crimea, where the particulars of the recruitment of units from Europe to the Polish-Lithuanian Commonwealth troops were discussed. This letter also asserts a generally small number of Tatar forces, of which only 7 thousand «the most elite cavalry» moved to Khmelnytskyi (doc. 2).

We also encounter interesting data concerning the logistics of the crown army with provisions, for example, the units of the noble militia suffered from hunger and therefore were even forced to make a separate camp from the better supplied noblemen's troops.

Not everything was good between the last ones and units of European mercenaries, also suffering from hunger. The crown camp was plagued by the terrible cost of food, which had a direct effect on the mood and morale of the troops. The plundering of the areas, which the Polish troops passed through, was made - as reported, servants and mercenaries were reported to be «committing great robberies, and storming the nobles' houses» (doc. 4).

Very interesting is also a description of the gifts given in the camp of the crown troops on Saturday, June 24 by different magnates and nobles to King Jan II Kazimierz, with the wishes of «future victories and triumphs» (doc. 4). A few days later such a victory was achieved, though without a triumph.

Keywords: Battle of Berestechko, Zaporozhian Host, Polish-Lithuanian Commonwealth, Bohdan Khmelnytskyi, publishing of historical sources.

листи коронний табір військо берестечко битва хмельниччина

Постановка проблеми і значення. Стаття має археографічний характер і містить тексти чотирьох листів, датованих відповідно 20, 21, 23 та 26 червня 1651 р., що походять із табору коронного війська. Воно тоді підійшло й розташувалось на позиціях під Берестечком, де вже через кілька днів розпочалася найбільша за чисельністю залучених сил битва Хмельниччини.

Аналіз останніх публікацій. В українській історичній науці найзавершеніші спроби впорядкувати джерела до історії битви наразі здійснені дослідниками В. Виткаловим і Т Пономарьовою у спеціальному збірнику, присвяченому Берестецькій кампанії¹, а також істориком Ю. Мициком у його 4-томних «Джерелах з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр.»². Наукова цінність згаданих археографічних публікацій у тому, що вони містять чимало нових, невідомих досі документів, які стосуються історії досліджуваної битви Аналіз одного з таких регестів до публікованого в цій статті документа, як приклад, див. у прим. на с. 159..

Серед найновіших джерелознавчих розробок польських істориків належить згадати статтю С. Ауґушєвіча, де реконструйовано компут коронної армії станом на 1 січня 1651 р., що був у свій час представлений коронному підскарбію Боґуславові Лещинському³, та статтю В. Старенґовського, в якій видано пописовий реєстр посполитого рушення калуського повіту однойменного воєводства полковника Якуба Роздражевського, котре взяло участь у Берестецькій кампанії⁴.

Мета і завдання статті полягають у здійсненні повнотекстової публікації та науковому коментуванні віднайдених нами документів разом із їхнім перекладом на українську мову.

Виклад. Джерелознавство епохи Хмельниччини виглядає на сучасному етапі його розвитку як певна неосягненна, величезна за обсягом сфера історичного пізнання, гігантський лабіринт пам'яток різноманітних категорій (археологічних, іконографічних і т. д.), а передусім письмових документів різних видів і різного походження. Берестецька кампанія у цій silva rerum займає значне місце. Можемо з упевненістю стверджувати, що після понад двохсот років завзятих археографічних досліджень пошук, а головне - віднаходження нових, неопублікованих досі джерел до історії цієї кампанії є дуже непростим: наразі історикам доступні тисячі документів (це діаріуші, листи, реєстри підрозділів та майна, рапорти, записки, конфесати, актові документи і т. под.), розпорошені по багатьох десятках археографічних збірників та статей.

Усе ж після тривалих пошуків у фондах Відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника (далі: ЛНБ) нами було виявлено корпус документів⁵, зовсім неопублікованих або ж таких, що побачили світ тільки у формі виписок-регестів різних дослідників, стислих конспектів, які до того ж часто містять фактологічні помилки та перекручення Не до кінця зрозуміло, про яке поселення йдеться, оскільки найближчий сучасний населений пункт із такою назвою розташований за 130 км від Стоянова, а, судячи з документа, польське військо пройшло від Стоянова до Вигнанки не більше, як десяток-другий кілометрів..

У публікованих документах наведено багато невідомих досі подробиць про маршрут і темпи пересування окремих підрозділів польського війська, зокрема загонів посполитого рушення різних воєводств, які на загал не хотіли брати участь у бойових діях, тому рухалися дуже повільно, зволікаючи. Також на підставі чуток і даних розвідки автори листів намагалися представити переміщення козацького і татарського війська, їхню чисельність, окреслити стратегію учасників конфлікту - зокрема між рядками прочитується непевність кожної зі сторін у вдалому для неї розвитку кампанії і навіть певні сподівання на можливість примирення.

Велика увага присвячена діяльності польських розвідувальних загонів, яку показано подеколи детально, з переказом найціннішої інформації, добутої від «язиків». Висвітлено, зокрема, розгром поляками «у дубненських селах» певних козацьких загонів, які повертались після здобуття міста Олики, знищення козаками й татарами хоругви з висланих на чату сорока вояків волоської кінноти (док. 2) тощо.

Виняткове значення має лист невідомого з табору під Берестечком 21 червня, у якому передаються подробиці прийому шведського посольства в Криму, де було обговорено особливості наймання підрозділів з Європи до війська Речі Посполитої. У цьому ж листі стверджується про загалом невелику чисельність татарських сил, з яких на допомогу Хмельницькому рушило тільки 7 тисяч «найвідбірнішої кінноти» (док. 2).

Зустрічаємо також цікаві дані, які стосуються забезпечення коронного війська провізією; наприклад, підрозділи посполитого рушення дуже страждали від голоду і через це були змушені навіть стати окремим табором від краще забезпечених шляхетських хоругв. Напружені стосунки фіксуються також між останніми й підрозділами європейських найманців, котрі теж страждали від голоду. Загалом у коронному таборі панувала жахлива дорожнеча продуктів харчування, що прямо впливало на настрої і моральність війська. Доходило до стрімкого розорення місцевостей, якими рухалися польські загони; скажімо, повідомлялось, що пахолки і найманці вчиняють «розбої великі, двори шляхетські штурмом беруть» (док. 4).

Дуже цікавим видається також опис обдаровування в таборі коронного війська в суботу 24 червня різними магнатами та шляхтою короля Яна ІІ Казимира з побажаннями «майбутніх перемог та тріумфів» (док. 4). Уже через кілька днів така перемога, хоч і без тріумфу, була досягнута.

Кожен із документів наводимо першодруком із перекладом на українську мову. Публікація тексту джерел здійснена за методикою, обґрунтованою в іншому нашому виданні⁶. Там само вміщено перелік використаних умовних скорочень⁷.

Висновки. Публіковані документи дозволяють значно глибше і повнокровніше дослідити події передодня битви під Берестечком, зближення військ, настрої у їхньому середовищі, діяльність розвідувальних підрозділів тощо.

ДОКУМЕНТИ

З-під Вигнанки Не до кінця зрозуміло, про яке поселення йдеться, оскільки найближчий сучасний населений пункт із такою назвою розташований за 130 км від Стоянова, а, судячи з документа, польське військо пройшло від Стоянова до Вигнанки не більше, як десяток-другий кілометрів.. 20 червня 1651 р.

/373v/ Die 17 junii, to jest w sobot?, ruszywszy JKM wojsko ku Stojanowi, wszystko wojsko in acie commodissima uszykowal, na 11 pulkow rozdzieliwszy: 1) pulk JKM, ktory sobie continet ludu 8 tys. wybornego, z ktorego wi?ksza polowica jest gratialistow, 2) p. krakowskiego, 3) p. wojewody czernichowskiego, 4) p. wojewody brzeskiego, 5) p. wojewody ruskiego, 6) p. wojewody podolskiego, 7) p. marszalka koronnego, 8) p. wojewody braclawskiego, 9) p. podkanclerzego litewskiego, 10) p. chor^zego koronnego, 11) p. starosty kaluskiego. W pulkach rozno [liczebnosc], po 4 tys., po 3 tys., po 2 tys. [zolnierzy].

Bawil si? JKM nad tym szykiem co najmniej 6 godzin na srogim upale slonecznym i tak wojskiem uszykowanym przyci^gn^l do Stojanowa, na miejsce do obozu bardzo /374/ sposobne. Gdzie tylko smy stan?li, konie na pasz? przeganiawszy, w pol od wieczerz stala si? trwoga po obozie. Towarzysz jeden przybiezal na koniu do KJM, ktory natenczas ufatygowany szykowaniem zasn^l byl troch?, krzycznie: «Dla Boga! Tatarowie!» Czeladz zas luzna zewsz^d z pola, a drudzy wplaw przez staw, konie do obozu p?dz^c, uciekaj^cy.

JKM, ktory, porwawszy si? ze snu, na trwog? zatr^bic kazal, wpadlszy na konia, w majdanie wojsko szykowac pocz^l. Wtym straz da znac, iz nie masz nic i de facto nic nie bylo, ale si? to st^d pocz?lo: przed obozem piechota p. Rozrazewskiego z piechot^ p. nakielskiego, powadziwszy si?, strzelili kilka razy do siebie. Tu, rozumiej^c, iz posluchy nieprzyjacielskie denuntiabant, glos padl po obozie, iz Tatarowie. Ten casus wyszedl nam na bardzo potrzebn^ rzecz, bosmy teraz ostrozniejsi i konie ostroznie pasc b?dziemy. Nazajutrz, to jest wczoraj, ci^gn^l JKM takze wojskiem uszykowanym pod Wygnank?, miasteczko, gdzie na dobrej paszy i wodzie w niczym nam nie zeszlo.

O Chmielnickim to slychac, ze Kozak j eden, ktory si? do nas wczora przedal, powiedzial, iz Chmielnicki w kilku tysi?cy koni wyjechal z obozu swego, ktory mi?dzy Wisniowcem a Zbarazem na blotach postawil. Jedni tak rozumiej^, ze przeciwko chanowi, drudzy, ze na opatrzenie miejsca obozowi, jakoz kolwiek dosc na tym, ze go kilka dni nie bylo. Chana spod Pawoloczy zapewnie spodziewano si? wczora.

KJM na odsiecz Olyce poslal p. Sokola w 1 tys. koni, ale dzis juz przyszla wiadomosc, ze tam 3 chor^gwie straciwszy, Kozacy, miasto spaliwszy, sromotnie ust^pili. Dzisiejsz^ noc placow^ straz odprawowal ze wszystkim pulkiem swoim p. wojewoda podolski, bo Chmielnicki chce nas pierwospy aggredi.

Переклад

17 червня, тобто в суботу, ЙКМ Імена згаданих у документах представників панівних еліт можна знайти у списку нобілітету, розробленому Ю. Мициком (Джерела з історії Національно-визвольної війни..., с. 9-10), тому не вважаємо за доцільне наводити тут ці імена окремими примітками., рушивши військо до Стоянова Тогочасне місто з магдебурзьким правом, нині село Червоноградського р-ну Львівської обл., усе військо вишикував у зручну бойову лінію, поділивши на 11 полків: 1) полк ЙКМ, котрий складає 8 тис. добірного люду, з якого половина ґратіалістів Тобто ті підрозділи, які служили за «вдячність», на практиці - за бойову здобич., 2) п. краківського, 3) п. чернігівського воєводи, 4) п. брестського воєводи, 5) п. руського воєводи, 6) п. подільського воєводи, 7) п. коронного маршалка, 8) п. брацлавського воєводи, 9) п. литовського підканцлера, 10) п. коронного хорунжого, 11) п. калуського старости. В полках по-різному [чисельність], по 4 тис., по 3 тис., по 2 тис. [вояків].

Займався ЙКМ цим шикуванням щонайменше 6 годин на сильній спеці і з так вишикуваним військом прибув до Стоянова, на місце дуже вигідне для обозу. Коли ми тільки зупинилися, коней вигнавши на пашу, у середині вечора піднялася в обозі тривога. Один товариш прискакав на коні до КЙМ, котрий у цей час втомлений шикуванням трохи заснув, кричить: «На Бога! Татари!» Челядь різна зусібіч з поля, а інші вплав через став, женучи до обозу коней, втікають.

ЙКМ, зірвавшись зі сну, на тривогу наказав затрубити, скочивши на коня, на майдані почав шикувати військо. Незабаром сторожа дала знати, що нічого немає і фактично нічого й не було, а почалося з оцього: перед обозом піхота п. Розражевського Яцек Роздражевський (пол. Jacek Rozdrazewski) - полковник коронного війська, помер у серпні 1651 р. з піхотою п. накєльського Вірогідно, йдеться про підрозділ Зиґмунта Ґруджінського (пол. Zygmunt Grudzinski), каштеляна міста Накло-над-Нотенчіоу на Помор'ї. посварившись, вистрілили кілька разів одні по одних. Думаючи, що це з'явилися ворожі розвідники, почалися крики в обозі, що татари. Цей випадок обернувся нам на дуже потрібну річ, бо ми зараз обережніші і коней обережно будемо пасти. На завтра, тобто вчора, ЙКМ ішов також з вишикуваним військом під містечко Вигнанку, де нам не було нестачі у добрій паші і воді.

Про Хмельницького чути, що один козак, котрий до нас вчора перекинувся, сказав, що Хмельницький з кількома тисячами кінноти виїхав зі свого обозу, який поставив між Вишнівцем і Збаражем на болотух. Одні так розуміють, що назустріч ханові, інші, щоб забезпечити місце обозові, у будь-якому разі вистачить того, що його кілька днів не було. Хана з-під Паволочі очікували вчора напевно.

КИМ на відсіч Олиці Йдеться про спробу запорожців на чолі з Іваном Богуном захопити це волинське місто і його замок. послав п. Сокола Йдеться про Яна Сокола (пол. Jan Sokoi), військового стражника. з 1 тис. кінноти, але сьогодні вже прийшло повідомлення, що козаки, втративши там 3 хоругви, спаливши місто, із соромом відступили. Сьогоднішньої ночі сторожу на плацу ніс з усім своїм полком п. подільський воєвода, бо Хмельницький хоче на нас у першому сні напасти.

Титул документа в архівній справі: «De data 20 junii [anno 1651] spod Wygnanki. Z listu p. Bieczynskiego» («Дано 20 червня [1651 року] з-під Вигнанки. З листа п. Бєчинського»)

Джерело публікації: ЛНБ, ф. 5, оп. 1, спр. 225, арк. 373-374зв; інша копія - ЛНБ, ф. 5, оп. 1, спр. 5769/ІІІ, арк. 623.

Опубліковані регести: Берестецька битва 1651 року..., с. 61 Опубліковані регести цього листа, що були зроблені І. Свєшніковим, є вибірковими і містять багато помилок та неточностей. Для порівняння наведемо їх повністю, помітивши підкресленнями відповідні місця з фактологічними помилками:

«Секретар польського короля Бєчинський до невідомої особи. Вигнанка, 20 червня 1651 р.

У суботу, 17.VI, король рушив з військом до Стоянова. Він поділив усе військо на 11 полків. У кожному різна кількість людей: по 250, по 300, по 400 осіб. Протягом 6 годин на великій спеці король це військо проглядав, а потім рушив до Стоянова, де затримався табором. Втомлений король трохи задрімав, а тут один шляхтич вбігає з криком: «Боже мій! Татари!». Челядь почала швидко коней до табору зганяти, дехто вплав з кіньми через став кинулись. Король вскочив на коня і казав трубити на спалах, на майдані війська розставив. Але стража донесла, що нема нічого: піхота пана Розважевського і пана Накельського посварились і кілька разів до себе стрілили. Дехто подумав, що це вартові татарські чати викрили. Тепер будемо обережніші і коней обережно пасти будемо. На другий день (вчора) король рушив під Вигнанку - невелике містечко, де паші і доброї води маємо вдосталь. Хмельницький, кажуть, виїхав з кількома тисячами коней зі свого табору, розташованого між болотами поміж Вишневцем і Збаражем. Можливо він виїхав зустрічати хана, можливо - вибрати місце для табору. Хана з-під Паволочі сподівались вчора. Король послав пана Сокола з 1000 коней на відсіч Олиці. Але вже сьогодні прийшла звістка, що козаки, втративши 3 хоругви і спаливши місто, ганебно відступили».

2. Лист невідомого до невідомого.

З обозу під Берестечком. 21 червня 1651 р.

/376/ Dnia wczorajszego powrocii posei szwedzki z Krymu od chana i od Sepher agi, wezyra, pesume tractatus. Pytai go wezyr, czemu krol[ow]a szwedzka kilkanascie tysi?cy ludu swego posiaia krolowi polskiemu? Odpowiedziai [posei], iz krolowa zadnych ludzi swych nie posyiaia, ale ze si? wojna juz z cesarzem chrzescijanskim skonczyia, dlatego wojsko to wszystko zaci^gn?io si? do krola polskiego. Druga, ze od Hadzy Mustaffa, posia waszego, wzi?ia t? wiadomosc, ze chan z krolem zawari przyjazn i braterstwo, dlatego tez i ludowi swemu na ten zaci^g isc nie zabrania.

Zajadly wezyr chcial bic w podeszwy posla Hadz? Mustaffa, dlatego ze nie byl po to poslany, aby tak bardzo twierdzil i udawal t? przyjazn /376v/ i braterstwo chanskie z krolem, ledwie ledwie si? znaczn^ sum^ a plagis okupil.

O. Chmielnickim to tylko slychac, co Kozak jeden, ktory si? do nas przedal, dzis trzeci dzien twierdzi, o pot?dze wielkiej Chmielnickiego. Tatarow ma niewiele, ledwie 7 tys., ale bardzo przedniego komunika. Chana si? in horas spodziewa, jakoby w przyszl^ niedziel? mial si? z Chmielnickim zl^czyc. Ten przekinczyk pod wart^, dal mu jednak KJM czerwonych zlotych 30.

Tegoz dnia przyprowadzil Gandza dwoch Kozakow pod Popowcem wzi?tych. Ci takze powiadaj% iz juz przyszlo 30 koni Tatarow do Chmielnickiego, ktorzy pod Pawolocz^ chana odjechali, a Pawolocz od Wisniowca mil 18. Na dzien wczorajszy obiecywal go sobie Chmielnicki.

[J]MP chor^zy koronny poslany na odsiecz olyczanom powraca, daj^c znac, ze z jego pulku wyprawiony p. Strzalkowski w kilku chor^gwiach, do ktorego takze przyl^czyl si? p. Suchodolski, rotmistrz XJM p. wojewody krakowskiego. Ci, wzi^wszy j?zyka o Kozakach, cum ingenti praeda z Olyki powracaj^cych, na wsiach dubninskich uderzyli na nich niespodziewanie tak, iz nie dali im i do samopalu przy[j]sc, rozgromili, trupem niemalo polozyli, zywcem niemalo nabrali i z zdobycz^ wielk^ bydla st^d У рукописі помилково: stada powracaj^. Nagrodzila si? nam nieslawa, ktor^ bysmy byli utracili przez 40 Wlochow JMP krakowskiego, ktorzy, na podjazd posun^wszy si? pod samo wojsko Chmielnickiego, napadli na watah? kozack^ z Tatarami wpol zmieszan^, ktora ich tak rozgromila, iz ich ze 40-u nazad ledwie 10 umkn?lo.

My tu z tej strony Beresteczka jeszcze si? przez jutro zabawimy, a pojutrze na tamt^ stron? miasteczka pomkniemy dla miejsca tylko na oboz, ale pasza tu lepsza. Dopiero tam b?dzie consilium, co dalej czynic. Pospolite ruszenie mazowieckie i sieradzkie juz pod Sokalem Bug przechodz^.

Переклад

Вчорашнього дня повернувся шведський посол із Криму від хана і від Сефер-аги Сефер-Гази ага (крим. Sefer Gazi, Sefergazi aga) - візир Кримського ханства у 1644, 1646-1664 рр., візира, був прийнятий погано. Питав його візир, чому шведська королева кільканадцять тисяч свого люду послала польському королеві? Відповідав [посол], що королева ніяких своїх людей не посилала, але оскільки війна з християнським імператором вже закінчилася, тому все те військо затягнулося на службу до польського короля. По-друге, що від Хаджі Мустафи, вашого посла, отримала повідомлення, що хан з королем уклали [договір про] приязнь і братерство, тому й своїм людям на той затяг йти не забороняє.

Затятий візир хотів бити по підошвах посла Хаджі Мустафу, тому що його було послано не для того, щоб так твердив і удавав ту приязнь і братерство хана з королем, ледве-ледве він значною сумою та ушкодженнями відкупився.

Про Хмельницького тільки те чути, що один козак, котрий до нас перекинувся, сьогодні 3-й день стверджує, про велику силу Хмельницького. Татар має небагато, заледве 7 тис., але найвідбірнішої кінноти. Хана вчасно сподівається, начебто у наступну неділю має об'єднатися з Хмельницьким. Той перекинчик під вартою, дав йому, однак, КЙМ червоних злотих 30.

Того ж дня привів Ґанджа Ротмістр козацької кінноти польського війська. двох козаків, схоплений під Попівцем Вірогідно, йдеться про село Попівці, зараз Бродівського р-ну Львівської обл. або село із такою ж назвою у Кременецькому р-ні Тернопільської обл.. Ті також кажуть, що вже прийшло до Хмельницького 30 кінних татар, котрі під Паволоччю від хана відлучилися, а Паволоч від Вишнівця за миль 18. Хмельницький був упевнений, що він приїде вчорашнього дня.

[Й]МП коронний хорунжий, посланий на відсіч оборонцям Олики, повертається, даючи знати, що з його полку відправлений п. Стшалковський Томаш Стшалковський (пол. Tomasz Strzalkowski) - ротмістр козацької кінноти польського війська. ****** Анджей Суходольський (пол. Andrzej Suchodolski) - ротмістр козацької кінноти польського війська. з кількома хоругвами, до якого також приєднався п. Суходольський******, ротмістр ЙКнМ п. краківського воєводи. Вони, взявши язика [з інформацією] про козаків, які з величезною здобиччю з Олики повертаються, у дубненських селах несподівано вдарили на них так, що не дали їм і за самопал вхопитися, розгромили, трупом немало поклали, живцем немало забрали і з великою здобиччю звідти повертаються. Винагородилася нам неслава, яку ми втратили через 40 волохів Мається на увазі вояків т.зв. «волоської кінноти», легкої кінноти Речі Посполитої. ЙМП краківського, котрі, вирушивши на чату під саме військо Хмельницького, напали на ватагу козацьку, навпіл з татарами перемішану, котра їх так розгромила, що із 40 назад ледь 10 утекло.

Ми тут з цього боку Берестечка ще упродовж завтрашнього дня будемо, а післязавтра на інший бік містечка перемістимося тільки задля місця під обоз, бо паша тут краща. Аж там буде нарада, що далі чинити. Мазовецьке і шєрадзьке посполиті рушення вже під Сокалем Буг переходять.

Титул документа в архівній справі: «Z obozu de data 21 junii spod Beresteczka [anno] 1651» («З обозу дано 21 червня з-під Берестечка 1651 [року]»)

Джерело публікації: ЛНБ, ф. 5, спр. 225, арк. 376-376зв.

3. Лист невідомого до невідомого.

З обозу за Берестечком. 23 червня 1651 р.

/377/ Dnia dzisiejszego stan?lismy za Beresteczkiem nad Styrem obozem. Dtugo morabitur nie wiemy, bo dzis p. Czarnecki Стефан Чарнєцький (пол. Stefan Czarniecki) - польський військовий та політичний діяч, брав участь у Берестецькій кампанії на чолі власної козацької хоругви, реґіменту драгунів та ескадрону іноземної піхоти., porucznik p. krakowskiego, poszedt na podjazd w pottrzecia tys. mieszanego wojska. Daj, Boze, aby co sprawit, bo rozumiem, ze b?d^ ostrozniejsi po onegdajszym rozgromie przez p. Strzatkowskiego, rotmistrza p. chor^zego koronnego, kiedy w taborze zgin?to ich do 300, a nasz i jeden z taski Bozej, a [Kozacy,] wi?kszego taboru odbierzawszy, uszty do Chmielnickiego. P. Czarneckiego nie spodziewamy si?, az za tydzien. Zaczym rozumiem, ze si? nie ruszymy, az przyjedzie.

Chana jeszcze nie masz, jednak o poniedziatku wygl^da go Chmielnicki. Pospolite ruszenia juz jutro podle nas stan^ obozem varie, musi tam sine affecta, bo jesc nie maj^ co. I dzis przywiedli kilka Kozakow idem omnes, ze [Chmielnicki] ma wielkie wojsko kozackie, ze na chana czeka, ze do nas nie chce przyjsc, ale na nas chce nieostroznych nast^pic. Na kazdy dzien sita wodz^ j?zykow. Mi?dzy Niemcy a naszymi wielkie invidie. Wojsko takie, jak owego Polska nie miata. P[an] ochotny, byle byta zgoda.

Переклад

Сьогоднішнього дня ми стали обозом за Берестечком над Стиром. Чи довго затримаємося, не знаємо, бо сьогодні п. Чарнецький, поручник п. краківського, пішов на чату із 2,5 тис. мішаного війська. Дай Боже, щоби чогось досяг, бо розумію, що будуть обережніші після того розгрому від п. Стшалковського, ротмістра п. коронного хорунжого, коли їх у таборі загинуло до 300, а нашого жодного, з Божої ласки, а [козаки], повтікавши з великого табору, пішли до Хмельницького. П. Чарнєцького не сподіваємося тепер, аж за тиждень. Через це, наскільки розумію, стоятимемо на місці, аж поки він не приїде.

Хана ще немає, але у понеділок виглядає його Хмельницький. Посполиті рушення вже завтра біля нас стануть окремим обозом, мусять [там стояти] не переміщуватися, бо не мають чого їсти. І сьогодні привели кілька козаків, всі те саме кажуть, що [Хмельницький] має велике козацьке військо, що на хана чекає, що до нас не хоче прийти, а на нас хоче необережних наступати. Кожного дня силу приводять язиків. Між «німцями» «Німці» - збірна назва іноземних найманих підрозділів або сформованих за їхнім зразком підрозділів армії Речі Посполитої. і нашими великі образи. Військо таке, якого ще Польща не мала. Пан охочий, лиш би була згода.

Титул документа в архівній справі: «Z obozu za Beresteczkiem de data 23 junii [anno] 1651» («З обозу за Берестечком дано 23 червня 1651 [року]»)

Джерело публікації: ЛНБ, ф. 5, спр. 225, арк. 377.

Опубліковані регести: Берестецька битва 1651 року..., с. 147.

4. Лист невідомого до невідомого.

За Берестечком. 26 червня 1651 р.

/383/ Nie omyliles si?, WM MMP, na opinii swojej, ze p. Chmielnicki idzie na wytrwan^ i ile baczyc mozemy, to intendit, aby nas w glodniejsze (ktore teraz ferro et igne znosi) wyci^gn^l kraje, mila od Zbaraza pod Klodnem przy blotach i zlych bardzo przeprawach polozywszy si?, gdzie go aggredi bardzo trudno. Mysmy tez Styr, daj Boze, szcz?sliwie przebyli i na tej tu stronie Beresteczka stoimy, gdzie cum summa difficultate wojsko cum impendimenti zaledwie si? przez 3 dni przeprawilo. 22 junii in antecessum wyslany na podjazd p. St?pkowski, odwazny kawaler w kilkuset koni. Infectis rebus nazad dla niesfornosci ludzi sobie powierzonych powrocil, ktorzy odiis mi?dzy sob^ certabant i bardziej praedae et spoliis, anizeli powinnosci swej inhiabant, hostiliter prawie znosz^c dobra szlacheckie i zameczkow absque ulla poena dobywaj^c, jako p. braclawskiemu, czlowiekowi zasluzonemu, w obozie /383v/ b?d^cemu uczynili, ktoremu 10 tys. bydla rogatego w folwarkach violenter zabrali. Toz si? dzieje i inszym okolicznym obywatelom tutejszym, i juz wojewodztwa belskie i wolynskie, quod magis dolendum od wlasnej swojej r?ki [zolnierskiej, niz nieprzyjacielskiej], funditus prawie zniesione.

Sereda takze, Kozak p. starosty s^deckiego, na podjazd poslany, nic nie sprawiwszy dla tegoz nieposluszenstwa powrocil. Tegoz dnia p. Czarnecki, chor^zy sandomierski, na podjazd w 2050 ludzi dobrych, rajtary, Kozakow i dragonii wyslany. Dal znac o przyjsciu chanskim we srod? do obozu Chmielnickiego i ze rozne czaty nieprzyjacielskie na kolo obozu naszego dla j?zyka wieszaj^ si?. Zaczym JMP krakowski kilka chor^gwi wyprawil dla ostroznosci. Sam iesua [?] p. Czarnecki poszedl blizej pod nieprzyjaciela, ale go nazad revocuj^, obawiaj^c si?, zeby nie byl circumventus za przyjsciem chanskim, ktorego comunik proznowac nie b?dzie.

W sobot? po mszy s[w.] w dzien s[w.] Jana, patrona JKM, consilium bellicum odprawowalo si?: co magis expedit, jezeli isc komunikiem, wozy porzuciwszy, czyli tez cum impedimentis. Jeszcze jednak nie wiemy, co decisum, tylko wczora otr^biono, abysmy wszyscy byli gotowi.

Tegoz dnia IchMM pp. senatorowie JKM roznymi p[rae]miis i affektami wi^zali. JM k[si^]dz kanclerz par? rusznic i pistoletow kosztownych obtulit, JMP krakowski misiurk? i karwasze, jako in loco campestri prezentowal, p. w[ojewo]da krakowski konia strokatego z si^dzeniem kosztownym, rz^dzik bursztynowymi z nitami zlotymi oddal, p. w[ojewo]da ruski namiot i mulic? cudn^, p. w[ojewo]da pomorski konia dzielnego pomorczyka, /384/ p. marszalek wielki kor[onny] szabl? we zlocie, p. koniuszy kor[onny] rz^dzik blachmatowy, p. chor^zy kor[onny] luk goly i snopek strzal, i congratulate przyszlych victorii i triumfow oddawali. Insi zas zloto, ktore teraz nad miar? potrzebniejsze ofiarowali.

Wczora po poludniu wchodzil lud ksi?cia p. w[ojewo]dy krakowskiego do obozu, chor^gwie husarskie 2, konne 2 i dobre, przed ktorymi koni tureckich cudnych trzech z wsi^dzeniem kosztownym, ksi^z?cych prowadzono, kozackich podlych chor^gwi 6, Tatarow ostrowskich i Woloszy, dragoni chor^giew jedna dobrej, pod ktor^ ze 200 koni byc moglo. Wi?cej smy jednali sobie, anizeli eventus comprobanit obiecywali.

JMX krakowski pisal tu do JKM, prosz^c o subsidium przeciwko tamtym podgorskim rebellizantom, za czym JKM 2 tys. ludzi posyla w tamten kraj, zleciwszy regiment nad nimi JMP miecznikowi koron[nemu], przy ktorym p. Sokola wyprawiono. P. koniuszy koron[ny] takze i p. starosta s^decki tej okazji obrony Krakowa nie opuscili i ludzmi swymi w tymze compucie dzis wychodz^.

Do pospolitego ruszenia dnia wczorajszego JKM inito cum senatu consilio pp. s^deckiego i referendarza koro[nnego] posylac raczyl, z^daj^c, abys si? tym pr?dzej przeprawowalo i z obozem naszym l^czylo, ktore tu sejmowac przyszlo, ani bez w[ojewo]dztw wielkopolskich, ktore jeszcze Sokala nie min?ly, progredi chce; rozne zanosz^ pretensie swoje. Niewiele podobno pociechy z niego spodziewac o srogiej confusii.

Drogosc tu sroga, bo chleb jak za poltorak, to tu za gr. 18, garniec piwa zl. 1, miodu zl. 2, gorzalki kwarta pol talera. Rozboje srogie, dwory szlacheckie szturmem bior^. Nasza czeladz. Zamku pp. Sobieskich w Swyniuchach 3 dni dobywano per vires militares. Rano wczora szturmem wzi?la czeladz z Niemcami. /384v/ Tylko w niewol? nie brali, ale quod sibi ut [?] czynili. O jutrze ruszyc si? st^d mamy, z lekszejszyjmi wozami, daj Boze, szcz?sliwie.

Переклад

Не помилився ти, ВМ ММП, у своїй опінії, що п. Хмельницький грає на виснаження і, наскільки можемо бачити, з таким наміром, щоб нас витягнути в голодніші краї (котрі він зараз залізом і вогнем нищить), за милю від Збаража, під Колодним, при болотах і дуже поганих переправах розташувавшись, де його атакувати дуже важко. Ми ж теж Стир, дай Боже, щасливо перейшли і тут, на цьому боці Берестечка стоїмо, де з величезними труднощами військо з багажем ледве упродовж 3-х днів переправилося. 22 червня заздалегідь вислано на чату п. Стемпковського, відважного кавалера з кількома сотнями кінноти. Він, не зробивши справу, назад через недисциплінованість людей, йому довірених, повернувся, котрі ворожнечу між собою розпочали і більше здобичі та учинення шкод, ніж виконання своїх обов'язків пильнували, майже по-ворожому нищачи шляхетські маєтки і замочки без ніякого покарання здобуваючи, як-от учинили п. брацлавському, людині заслуженій, котрий був у таборі, якому 10 тис. рогатої худоби у фільварках насильно забрали. Це ж саме діється й іншим тутешнім обивателям в околиці, і вже воєводства белзьке і волинське, котрі більше постраждалі від своєї рук своїх [вояків, ніж супротивника], до основ знищені.

Також Середа, козак п. старости сондецького, посланий на чату, повернувся, нічого не змігши зробити через той непослух. Того ж дня п. Чарнецького, сандомирського хорунжого, на чату з 2500 У рукописі помилково: 2050 (див. док. 3). людей добрих, рейтарів, козаків і драгунів вислано. Він дав знати про прихід хана в середу до обозу Хмельницького і що різні ворожі чати навколо нашого обозу, щоб захопити язика, діють. Після цього ЙМП краківський кілька хоругв вислав для безпеки. Сам особисто [?] п. Чарнецький пішов ближче до ворога, але його назад відкликають, побоюючись, щоб він не був оточений через прихід хана, котрого кіннота не буде сидіти, склавши руки.

В суботу після св. літургії в день св. Яна, захисника ЙКМ, тривала військова нарада: що є більш вигідним, чи йти кінно, вози покинувши вози, чи із багажем. Ще, однак, не знаємо, що вирішено, тільки вчора оголошено, щоб всі ми були готові.

Того ж дня ЇхММ пп. сенатори різними подарунками та любов'ю обдаровували ЙКМ. ЙМ ксьондз канцлер пару рушниць і пістолетів коштовних дарував, ЙМП краківський місюрку і передплічники, як на рівному місці [?] дарував, п. краківський воєвода пістрявого коня із коштовним сідлом Переклад не зовсім точний - термін «usi^dzenie» означає загалом комплекс спорядження на спині коня, до якого входять сідло, чапрак, попруга і т. д., упряж бурштинову із золотими нитками віддав, п. руський воєвода намет і чудову мулицю, п. поморський воєвода вогнистого коня поморської породи, п. великий маршалок коронний шаблю в золоті, п. коронний конюший упряж бляхматову Незрозуміле поняття, вірогідно, вказівка на якийсь тип металу., п. коронний хорунжий голий лук Напевно, лук без тятиви. і пучок стріл, і побажання майбутніх перемог та тріумфів висловлювали. Інші ж золото, яке зараз надзвичайно потрібне, жертвували.

Вчора пополудні входив до табору люд князя п. краківського воєводи, 2 гусарські хоругви, 2 кінні і добрі, перед якими вели 3-х чудових турецьких князівських коней з коштовними сідлами Див. прим. 22.

****** Йдеться про бунт у Польщі під проводом Костки Наперського., козацьких поганих хоругв 6, острозьких татар і волохів, одна хоругва добрих драгунів, у якій з 200 кіннотників могло бути. Більше ми годилися між собою, ніж події підтверджувати [?] обіцяли.

ЙМКн. краківський писав сюди до ЙКМ, просячи про допомогу супроти тим підгірським бунтівникам******, через що ЙКМ 2 тис. людей посилає у той край, доручивши керівництво ними ЙМП коронному мечникові, при якому п. Сокола відправлено. П. коронний конюший, а також і п. сондецький староста не проґавили нагоди оборонити Краків і своїми людьми у тому ж компуті сьогодні виходять.

До посполитого рушення вчорашнього дня ЙКМ спочатку із рішенням сенату пп. сондецького і коронного референдаря послати зволив, вимагаючи, щоб воно чимшвидше переправлялося до нашого обозу прилучалося. Воно сюди прийшло відправляти сейм і починати хоче без великопольських воєводств, котрі ще Сокаля не минули; заносять різні свої претензії. Схоже, небагато потіхи з нього можна сподіватися через великий безлад.

Дорожнеча тут сильна, бо хліб, який коштує півторак, то тут грошей 18, горнець пива 1 зл., меду 1 зл., кварта горілки півталяра. Розбої великі, двори шляхетські штурмом беруть. Наша челядь.

Замок пп. Собєських у Свинюхах Тогочасне містечко, зараз село Привітне Володимир-Волинського р-ну Волинської обл. 3 дні добували воєнні мужі. Вчора вранці штурмом взяла челядь з німцями. Тільки в неволю не брали, але котру наче собі [?] чинили. Завтра маємо звідси вирушати з легшими возами, дай Боже, щасливо.

Титул документа в архівній справі: «Copia listu z obozu za Beresteczkiem de data 26 junii [anno] 1651» («Копія листа з обозу за Берестечком, даного 26 червня 1651 [року]»)

Джерело публікації: ЛНБ, ф. 5, спр. 225, арк. 383-384зв; інша копія - ЛНБ, ф. 5, оп. 1, спр. 5769/ІІІ, арк. 629-630.

Опубліковані регести: Берестецька битва 1651 року..., с. 148.

1 Берестецька битва 1651 року мовою документів: за матеріалами наукової спадщини І. К. Свєшнікова [The Battle of Berestechko of 1651 in the language of documents: Based on the scientific heritage of I.K. Svieshnikov] / упоряд. В. Виткалов, Т. Пономарьова, Рівне, РДГУ, 2005, 404 с.

2 Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу [Sources on the history of the National Liberation War of the Ukrainian people] / упоряд. Ю. Мицик, Київ, 2013, т. 2: 1650-1651, 704 с.

3 S. Augusiewucz, Komput wojska koronnego z 1 stycznia 1651 roku, in «Echa Przeszlosci», 2019, nr ХХ/2, s. 391-412.

4 B. Star^gowski, Rejestr popisowy chorqgwi pospolitego ruszenia powiatu kaliskiego puikownika Jakuba Rozdrazewskiego w 1651 roku, in «Studia Archiwalne», 2021, t. 8, s. 151-161.

5 ЛНБ, ф. 5 Рукописи Національної бібліотеки ім. Оссолінських, оп. 1, спр. 225 Копії матеріалів, які головним чином стосуються польсько-козацької війни 1648-1651 рр. XVII ст., 425 арк.; ЛНБ, ф. 5 Рукописи Національної бібліотеки ім. Оссолінських, оп. 1, спр. 5769/ІІІ Матеріали Людвіка Кубалі до історії Польщі 1571-1659рр. ХІХст., 1858 с.

6 Проект «Україна». Повстання Війська Запорозького 1630 року: документи і матеріали [Project «Ukraine». Uprising of the Zaporozhian Host in 1630: documents and materials] / упоряд. Т. Ковалець, Харків, Фоліо, 2017, с. 38-41.

7 Проект «Україна», с. 14.

Размещено на Allbest.ru