У Цзетянь - імператриця Китаю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Великими в історії називають не тільки чоловіків, за всі часи не так багато воістину видатних жінок існувало, а тим більше жінок правительок, у сучасному суспільстві уявити права жінок на рівні з чоловіками не так уже й важко, але чи це було так у середні віки коли суспільство було наскрізь просочене патріархальними установками. Наскільки реально було бачити жінку на троні. В історії середньовічного Китаю є винятковий приклад жінки-правителя, винятковий він тому, що єдиний, за всю історію імператорського Китаю.

Отже, йтиметься про ексклюзивну особистість, імператрицю У Цзетянь, яка прийняла саме титул імператора Піднебесної і була єдиною жінкою за всю майже чотиритисячолітню історію Китаю, яка мала цей титул. Народилася майбутня імператриця в провінції Сичуань в 624 році під ім'ям У Мей, була дочкою впливових людей, мати була з роду Ян, а батько був багатим торговцем лісу. Дівчинка росла в розкоші та здобула чудову освіту, вона вміла читати, вивчала історію, політичні науки, літературу, займалася музикою. У віці 13-ти років Мей потрапила в гарем Імператора Тайцзуна з династії Тан, що вважалося дуже престижним для сім'ї дівчини. Там її назвали «освіченою наложницею» і призначили секретарем. Але кар'єру наложниці дівчина зробити так і не спромоглася, але імператор помер і після його смерті вона стала наложницею Гао Цзуна, його сина. У 655 році після довгих палацових інтриг У Мей стала імператрицею, законною дружиною і народила імператору кілька дітей. За все правління свого чоловіка, У Мей зміцнювала свою владу і нещадно розправлялася з усіма недоброзичливцями та ворогами, на своєму шляху вона знищила 12 бічних гілок імператорського роду.

До кінця життя імператора, вона настільки зміцнила свій вплив, що взяла державну владу в свої руки, відправила свого сина разом з його дружиною на заслання, а імператором призначила другого сина, нерішучого і покірного Жуй-Цзуна. У Мей, яка до цього керувала країною по праву імператриці, яка овдовіла, вирішила остаточно закріпити за собою владу. 19 жовтня 690 р. У Мей скинула свого сина і оголосила себе Імператором Китаю (хуанді). Це був перший такий випадок в історії Китаю, де верховний імператорський титул вважався виключно чоловічим. Вона скинула династію Тан, яка правила в країні з 618 року, і заснувала нову династію Чжоу, отримавши при цьому імператорське ім'я У Цзетянь.

За весь час свого правління як дружина імператора і як сам імператор, У Цзентянь помітно розширила кордони Китаю за рахунок територіальних воєн із сусідніми державами. Внаслідок воєн у 668 році було розгромлено державу Когурьо і приєднано до Китаю. Також, важливим досягненням правління імператриці У Цзецянь було звільнення земель Північно-Східного Китаю, що перебували під владою Тюркського каганату і Тибетської держави Тюфань. У Цзецянь змогла розгромити Тюфань і домовитися про перемир'я з каганатом. Її рішучість та завзятість дозволили підняти в країні рівень культури, освіти та медицини. Сформувала віддані їй загони таємної поліції. Розвивала сільське господарство, прийняла багато спеціальних законів, що регулювали оподаткування селян та військову службу. За її правління почалося демографічне зростання населення Китаю, пішли в минуле проблеми з продовольством. Ситуація у суспільстві стала досить стабільною. Важливою реформою правительки стала реформа державних посад, у розумної молоді із середнього класу з'явилася можливість обіймати високі посади у державному керівництві. Було введено систему спеціальних іспитів на посаду, щоб її займали найкращі, а не лише багаті члени суспільства. Ця система дозволила багатьом талановитим людям того часу обійняти високі державні посади.

У Піднебесній влада імператора йшла від Бога, тому У Цзетянь потребувала сильної підтримки релігії, вона зробила ставку на буддизм, оголосивши себе дочкою Будди, та що вона сама являеться Майтреєю. Імператорка жертвувала кошти на будівництво храмів по всьому Китаю, а також дала вказівку звести статую величезного Будди у печерах Лунмень. З повагою та особливою шаною вона ставилася до буддійських ченців.

Пробувши фактично у владі 40 років, вона змогла перетворити Китай на могутню імперію, зробивши величезний внесок у розвиток держави. Під кінець її життя, У Цзентянь все ж таки змістили її сини, давши їй титул регента, Цзецянь Дашен, насправді ніякої влади в її руках більше не було. Імператор Чжун-цзун повернув правлячу династію Тан, а імператриця У провела останні роки життя у вигнанні в палаці Шан'ян. У Цзетянь померла у 705 році і була похована у сімейному склепі разом зі своїм чоловіком Гао-цзуном. Єдина жінка-імператор у Піднебесній не може бути не винятковим прикладом у всій історії Китаю.

жінка правитель імператор титул

Размещено на Allbest.ru