Віртуальний меморіал пам’яті полеглих шевченківців "Герої не вмирають...": історія створення, концепція та інформаційне наповнення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців «Герої не вмирають...»: історія створення, концепція та інформаційне наповнення

Тетяна Василик кандидатка історичних наук, провідна журналістка Центру комунікацій, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

«Герої не вмирають!»

- кажемо ми, коли у вічність відходять ті, чиї історії ми не маємо права забути, хто житиме у наших спогадах,

пам'ять про кого стукатиме у наші серця... ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. Віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial (дата звернення: 03.11.2022).

Анотація

віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців

Мета статті полягає в узагальненні досвіду створення і введенні до наукового обігу матеріалів Віртуального меморіалу пам'яті полеглих шевченківців «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ...». Це - історії про членів спільноти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які загинули у війні за незалежність України, починаючи з 2014 р., проявивши громадянський патріотизм, мужність і жертовність. Саме на цих ідеях формується колективна історична пам'ять. Методологія дослідження ґрунтується на сукупності загальнонаукових принципів історизму, системності, об'єктивності та методів джерельного аналізу, що дозволило комплексно підійти до висвітлення теми. Наукова новизна: задум, концепція і матеріали Віртуального меморіалу пам'яті полеглих шевченківців «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ.» вперше вводяться до наукового простору та розглядаються як один із видів джерел історичної пам'яті. Перспективи подальших студіювань: дослідження може бути використане для історичних і краєзнавчих наукових розвідок у сфері подальшого вивчення Окупації Криму (22 лютого - 18 березня 2014 р.), Війни на сході України (2014-2022 рр.), Повномасштабного вторгнення росії в Україну (24 лютого 2022 р.), дослідження новітньої історії України та задля збереження пам'яті про трагічні події, що спіткали український народ у першій половині ХХІ ст. Висновки. Віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ...», започаткований Центром комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка і підтриманий його керівництвом, має важливе суспільне й історичне значення для збереження національної пам'яті та є вагомим джерелом досліджень у сфері вивчення жертв російської збройної агресії. Опубліковані матеріали меморіалу ілюструють героїзм студентів, співробітників, випускників КНУ імені Тараса Шевченка в умовах війни росії проти України, мають історичну цінність, великий інформативний і світоглядно-виховний потенціал.

Ключові слова: Віртуальний меморіал; концепція; історична пам'ять; джерела; Герої; війна росії проти України.

Abstract

Tatiana Vasylyk

Candidate of Historical Sciences, Leading Journalist of the Communications Center, Taras Shevchenko National University of Kyiv ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0873-9067

THE VIRTUAL MEMORIAL TO THE PEOPLE OF SHEVCHENKO UNIVERSITY FALLEN OF WAR «HEROES DO NOT DIE...»: HISTORY OF CREATION, CONCEPTION AND INFORMATION CONTEXT

The purpose of the article is to introduce the materials of the Virtual memorial to the people of Shevchenko University fallen of war «HEROES DO NOT DIE...» into scientific circulation. These are stories about members of the community of Taras Shevchenko National University of Kyiv, who died in the war for the independence of Ukraine, starting in 2014, and showed civic patriotism, courage and sacrifice. Collective historical memory is formed precisely on these ideas. The research methodology is based on a set of general scientific methods of historicism, systematicity, objectivity, and methods of source analysis, which allowed for a comprehensive approach to the coverage of the topic. Scientific novelty: the materials of the Virtual memorial to the people of Shevchenko University fallen of war «HEROES DO NOT DIE...» are introduced into scientific circulation for the first time and are considered as one of the sources of historical memory. Prospects for further studies: this study can be used for historical and regional scientific research in the field of further study of the Occupation of Crimea (February 22 - March 18, 2014), the War in the East of Ukraine (2014-2022), the full-scale invasion of Russia into Ukraine (February 24, 2022), the study of the recent history of Ukraine and to preserve the memory of the tragic events that befell the Ukrainian people in the first half of the 21st century. Conclusions. The Virtual memorial to the people of Shevchenko University fallen of war «HEROES DO NOT DIE...», launched by the Communications Center of Taras Shevchenko National University of Kyiv, has important social and historical significance for the preservation of national memory and is an important source of research in the field of studying Russian armed aggression against Ukraine. The published materials of the memorial illustrate the participation of students, employees, graduates of Taras Shevchenko National University of Kyiv in the Russia's war against Ukraine, have historical value and great information potential.

Keywords: Virtual memorial; conception; historical memory; sources, Heroes; Russia's war against Ukraine.

Перші десятиліття ХХІ ст. для українців наповнені трагічними подіями. Це - Революція Гідності, Окупація Криму, Війна на сході України та Повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р., які не має права проігнорувати цивілізований світ. Адже «збереження пам'яті про ті чи ті фатальні події повинно служити своєрідним запобіжником, який би не допустив їх повторення у майбутньому» Бессонова М. Меморіальні он-лайн проекти, присвячені Другій світовій війні : досвід зарубіжних країн // Історико-політичні студії : зб. наук. пр. Київ: КНЕУ, 2015. № 2. С. 6.. У час цифровізації суспільства, коли процес збереження історичної пам'яті переходить в інформаційний вимір, функцію збереження пам'яті минулого виконують, зокрема, й віртуальні меморіали.

Теоретичні й практичні питання, що стосуються історичної пам'яті, у своїх працях висвітлювали В. Гриневич, Н. Довганик, Я. Калакура, А. Киридон, В. Масненко, І. Матяш, І. Патриляк Гриневич В. Політика пам'яті Другої світової війни в Україні: у пошуках ідентичності та консолідації // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України. 2011. № 4. С. 111-127; Довганик Н. Історична пам'ять про Другу світову війну в контексті формування української політичної нації // Історико-політичні студії : зб. наук. праць. 2014. № 2. C. 34-40; Калакура Я. Пам'ять історична // Історія в термінах і поняттях : довідник / за заг. ред. Орлової Т. В. Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2014. С. 695-696; Киридон А. М. Студії пам'яті у сучасній гуманітаристиці : історія становлення // Український історичний журнал. 2017. № 4. С. 150-161; Масненко В. Історична пам'ять як основа формування національної свідомості // Український історичний журнал. 2002. № 5. С. 49-62; Матяш І. Б. Архіви як установи пам'яті // Національна та історична пам'ять. 2013. Вип. 8. С. 61-69; Патриляк І. Українсько-польський збройний конфлікт у роки Другої світової війни. Спроба синтетичного погляду // Сторінки історії : зб. наук. праць. 2014. Вип. 37. С. 148-159 та ін. Палієнко М. Українські архіви, війна та збереження національної ідентичності // Архіви України. 2022. № 1(330). С. 12-38.. Роль українських архівів під час війни у збереженні нашої національної ідентичності, колективної й історичної пам'яті досліджувала М. Палієнко³⁴. На її думку, сьогодні, коли Українська держава відстоює свою незалежність, територіальну цілісність, право демократичного розвитку та європейський вибір, національні архівні інформаційні ресурси відіграють ключову роль у збереженні історичної пам'яті та є потужною зброєю у політичній, ідеологічній, інформаційній війні з російським агресором Там само. С. 13.. Щодо вивчення віртуальних меморіалів, то їхня діяльність лише починає досліджуватися, оскільки є відносно новим явищем.

Віртуальні меморіали створюються з метою вшанування і увіковічення пам'яті про героїчні подвиги людей у різних сферах, включаючи й війну. Вони є додатковим, винятково потужним джерелом дослідження новітньої історії України, що зумовлюється комплексним характером їхніх експозицій. У них представлено великий масив інформації та її форм: документальної, подієво-хронологічної, особового характеру на різних носіях, передусім електронних та аудіовізуальних тощо.

Меморіал (від лат. Memorialis - пам'ятний, від memoria - пам'ять) - документ, у якому увічнено пам'ять про національне й суспільне життя, видатних людей та історичні події Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ: ВЦ «Академія», 2007. Т. 2: М-Я. С. 26..

Історія України початку ХХІ ст. тісно пов'язана з вихованцями та працівниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які під час поворотних подій, а саме вже згадуваних: Революції Гідності (2013-2014 рр.), Окупації Криму (22 лютого - 18 березня 2014 рр.), Війни на сході України (2014-2022 рр.), Повномасш-табного вторгнення росії в Україну (24 лютого 2022 р.) відстоювали та відстоюють право на незалежність і територіальну цілісність України. У колективній монографії «Історія Київського університету» було, зокрема, відзначено, що «у переломній події історії України останніх років - Революції Гідності (2013-2014 рр.) вагомою була участь представників нашого навчального закладу. Вони не лише стояли біля її витоків і забезпечували перемогу на всіх етапах важкої боротьби за право українців на гідне й вільне життя, європейський рівень розвитку нашої держави, але й продовжують робити все для зміцнення та процвітання нашої держави, працюючи у різних сферах її життя, відстоюючи право на незалежність також і зі зброєю в руках у боях на сході України» Історія Київського університету: монографія: у 2 т. / О. В. Вербовий, І. М. Мороз, О. В. Даниленко та ін.; за ред. Л. В. Губерського, І. К. Патри-ляка, В. Ф. Колесника та ін. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2019. Т. 2. С. 1540.. Шевченківці разом з усіма українцями виборюють нашу свободу та захищають державні кордони: «Коли у 2014 році рф принесла війну в нашу країну, відібравши Крим та окупувавши території Донеччини й Луганщини, частина представників університетської спільноти взяли до рук зброю, приймаючи сакраментальне «Хто, як не ми». У 2022 році країна-окупант розпочала повномасштабне вторгнення до України. КНУ разом зі всією країною став до боротьби», - зазначено на офіційному сайті КНУ імені Тараса Шевченка ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial (дата звернення: 03.11.2022)..

Від початку повномасштабного вторгнення КНУ імені Тараса Шевченка ні на день не припиняв свою діяльність. Попри всі загрози, вів зовнішні й внутрішні комунікації так, щоб інформувати, координувати та об'єднувати людей задля перемоги України і повідомляти світові про звірства країни-агресора.

Зокрема, завдяки електронним ресурсам і соціальним мережам Університет розповідав про героїзм студентів, співробітників, випускників, які загинули у боротьбі з окупантом. У березні 2022 р. КНУ імені Тараса Шевченка повідомив про загибель відомої математикині, випускниці механіко-математичного факультету Юлії Здановської Центр комунікацій. Пам'яті Юлії Здановської // Київський університет. 2022. № 4(2318). С. 4., у квітні - інженера наукової групи ННІ високих технологій Андрія Кравченка Комаров І. Війна забирає найкращих // Там само. 2022. № 4(2318). С. 4.. Кількість загиблих шевченківців від рук окупантів збільшувалася. Центр комунікацій продовжував оприлюднювати інформацію про них на офіційній стрічці КНУ імені Тараса Шевченка у мережі «Facebook» і на шпальтах газети «Київський університет» Трагічний лік Університету - 2022 // Київський університет. 2022. № 5(2319). С. 3..

З огляду на численні непоправні втрати, що їх несе університетська родина, та важливість задокументувати й зберегти факти героїчної самовідданої боротьби шевченківців у війні росії проти України ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров вніс на розгляд членів Вченої ради пропозицію створити «Віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців» Засідання Вченої ради: підсумки 27 червня 2022 року // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://www.univ.kiev.ua/news/1227 (дата звернення: 03.11.2022).. Як засвідчує ухвала Вченої ради Університету від 27 червня 2022 р., пропозиція ректора була підтримана членами колегіального органу. Зокрема, у пункті ХІІ.1 зазначено: «Створити «Віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців» із подальшим формуванням експозиції в Музеї історії Університету задля вшанування героїзму студентів, працівників і випускників Університету, які виборювали свободу і незалежність України» Ухвала Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Завдання КНУ імені Тараса Шевченка на 2022/2023 н. р. у світлі виконання Стратегічного плану розвитку Університету на період 2018-2025 рр.» від 27 червня 2022 року // Там само. URL: https://www.univ. kiev.ua/news/1227 (дата звернення: 03.11.2022).. Відповідно до ухвали були визначені виконавці проекту: голова Постійної історико-меморіальної комісії Вченої ради Університету І. Патриляк, директор Центру комунікацій В. Литвиненко, директор Музею історії Університету Л. Круглова. Загальне керівництво було покладено на проректорку з науково-педагогічної роботи (зв'язки з громадськістю) О. Добржанську. Координаторкоюпроєкту стала співробітниця Центру комунікацій Т. Василик, яка отримала дозвіл на роботу з особовими справами, що зберігаються в архіві КНУ імені Тараса Шевченка з метою підготовки матеріалів для Віртуального меморіалу пам'яті полеглих шевченківців Книга реєстрації звернень архіву № 010-17/365 // Поточне діловодство Архіву КНУ імені Тараса Шевченка.. Основними джерелами для його створення стали Архів Університету, соціальні мережі та засоби масової інформації.

Відповідальність та оперативність співробітників і злагоджена внутрішня комунікація між усіма структурними підрозділами Університету забезпечили започаткування Віртуального меморіалу. 11 липня 2022 р. на офіційній сторінці КНУ імені Тараса Шевченка у Facebook було опубліковано допис: «Пам'ятаємо! Не пробачимо. Помстимося. Переможемо! Скільки б росія не несла втрат у цій війні, проте наші втрати значно більші... Бо рашисти позбавляються непотребу, а ми - втрачаємо цвіт нації» Пам'ятаємо! // Facebook. URL: https://www.facebook.com/kyiv. university/posts/pfbid06UGukHfTs3iAkvrwtSnvMDudw4WDh4tGcxXjvqU3WB5 69U4YjoFGBTWXVX2Arzwel (дата звернення: 02.11.2022).. Так Центр комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка повідомив університетську спільноту про те, що запровадив Віртуальний меморіал «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ...», яким прагне вшанувати пам'ять студентів, співробітників, випускників, які виборювали свободу України ціною власного життя.

В основу концепції Віртуального меморіалу полеглих шевчен-ківців покладено визначальний задум збереження спадкоємності поколінь і представлення безперервності ланцюга історичних процесів, тісно пов'язаних з історією Університету, представники якого під час найскладніших етапів становлення української нації завжди захищали свою державу. Майбутні покоління будуть наслідувати приклади Героїв війни росії проти України так само, як ми виховувалися на історіях крутян, героїзмі учасників Другої світової війни, жертовності та патріотизмі українців. Історія університету - це частина історії України. Зібрані матеріали Віртуального меморіалу стануть невід'ємною складовою історичної пам'яті про національний спротив, внесок викладачів, випускників, студентів Шевченкового університету у боротьбу за незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

Варто зауважити, що сторінка Віртуального меморіалу регулярно оновлюється. Кожен, хто має інформацію про загиблих у російсько-українській війні вихованців, викладачів, працівників КНУ імені Тараса Шевченка, може надіслати її через гугл-форму. Залишені дані перевіряються, опрацьовуються фахівцями Центру комунікацій і розміщуються на сторінках меморіалу.

Відповідальне ставлення до справи збереження пам'яті про Героїв війни росії проти України засвідчують підготовлені Центром комунікацій та опубліковані в національних медіа звернення із закликами надсилати інформацію про загиблих шевченківців, щоб зберегти спомин про них в історії Див.: Василик Т. «Герої не вмирають.» // Голос Покуття. 2022. № 14. С. 3.

Слід зазначити, що Центр комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка також чітко й аргументовано пояснює вибрану для Віртуального меморіалу назву: ««Герої не вмирають!» - кажемо ми, коли у вічність відходять ті, чиї історії ми не маємо права забути, хто житиме у наших спогадах, пам'ять про кого стукатиме у наші серця...» ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ.Віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial (дата звернення: 03.11.2022)., адже збереження колективної й історичної пам'яті під час російського повномасштабно-го вторгнення є надзвичайно важливим.

На нашу думку, впорядкована та зібрана в матеріалах Віртуального меморіалу інформація про полеглих шевченківців у подальшому стане невід'ємним джерелом вивчення історії війни росії проти України.

За нашими підрахунками, станом на 21 листопада 2022 р. у Віртуальному меморіалі розміщено інформацію про 26 загиблих Героїв. Про 19 із них опубліковано розширені матеріали. Відповідно до внутрішньої документації Центру комунікацій Університету 15 матеріалів підготувала провідна журналістка Т. Василик, 2 матеріали - редакторка Н. Мацибок-Стародуб; редакторську роботу здійснювала Л. Сакаль-Лісні-ченко.

Зокрема, авторка цього дослідження Т. Василик підготувала матеріали про Дмитра Голіцина, Антона Цедіка, Святослава Горбенка, Юлію Здановську, Олександра Бойченка, Тараса Коваля, Дмитра Єв-докимова, Дмитра Губарєва, Максима Мединського, Дениса Антіпова, Івана Тінькова, АстамураГумбу, Ярослава Майбороду, Василя Довбню, Олександра Гошилика. Під час пошукової роботи були встановлені роки народження та смерті, позивний, факультет (структурний підрозділ), де навчалися (працювали) згадувані особистості, було зібрано спогади про них однокурсників, викладачів, рідних, побратимів, світлини, що ілюструють життя «до» і «після» вторгнення агресора. Вважаємо за доцільне ввести матеріали Віртуального меморіалу до наукового обігу, тому подаємо коротко інформацію про кожного Героя.

Дмитро Голіцин (21 квітня 1982 р. - 29 серпня 2014 р.).

Позивний «Адвокат», 32 роки, боєць добровольчого батальйону «Шахтарськ», випускник Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка. Згідно з документами особової справи у червні 2004 р. закінчив повний теоретичний та практичний курс навчання за спеціальністю «Правознавство». Захистив дипломну роботу «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж» і здобув кваліфікацію «спеціаліст права» Голіцин Дмитро. Вип. 2004. Спр. 544 // Архів КНУ імені Тараса Шевченка. Папка «Меморіал» // Внутрішній архів Центру комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка..

Зі слів матері Галини Голіциної: «Стати юристом Дмитро вирішив, коли навчався у середній школі. І не просто юристом, а конкретно адвокатом. Він реалізував свою мрію. Здобув юридичну освіту в Університеті Шевченка й став хорошим адвокатом. Знаєте, Діма вважав, що юридичну освіту повинен мати кожен, щоб не бути ошуканим, щоб уміти захистити себе»²¹⁹.

Проте у 2014 р. відстоювати справедливість, захищати і себе, і країну довелося не в залах судових засідань, опираючись на закони, а на полі бою зі зброєю в руках. В одному із дописів у своїй ФБ-стрічці від 27 серпня 2014 р. Д. Голіцин зазначив: «Народився і виріс у Донецьку. Так склалося, що в моєму родові є всі: литовці, росіяни, греки, татари... Але немає українців (така специфіка регіону). Та я пішов захищати свою Батьківщину добровольцем. Я росіянин за національністю, але я НЕ ХОЧУ ЖИТИ В РОСІЇ. Я хочу, щоб мої діти жили у вільній, справедливій, незалежній Україні. В якій діятимуть закони, а не порядки кланів і вождів. Слава Україні!» DmitryGolitsyn // Facebook. URL: https://www.facebook.com/dmitry. golitsyn/posts/pfbid0VUuNHFCmrRWv5CyG3K89ckZJjVvw48nEAC7gjs495fNF 5ZuQaWJhPrbPixhg77pQ (дата звернення: 05.09.2022)..

Д. Голіцин був поранений у бою під Іловайськом. Побратим Олексій Кошевець врятував від загибелі Дмитра. Його доправили до лікарні в Дніпрі. Здавалося, що медики виграли бій за життя захисника. Боєць теж не втрачав надії на одужання. Ще в середині серпня прикутий до лікарняного ліжка Дмитро був сповнений оптимізму: «Так. Я поранений. Валяюся в Дніпрі. Перекинули вертухою з Маріуполя (покатався гвинтокрилом на- дурняк). В мене влучило 4 кулі. Серце й хребет спас бронежилет. Двічі - в ногу. Живий». Проте 29 серпня 2014 р. від отриманих поранень Дмитро помер²¹.

Антон Цедік(31 липня 1987 р. - 29 серпня 2014 р.)

Позивний «Еней», 27 років, молодший сержант резерву, стрілець-сані- тар 1-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України, випускник історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Був зарахований у 2005 р. на заочну форму навчання. У 2012 р. закінчив навчання, захистив дипломну роботу та здобув кваліфікацію бакалавра історії.

Із початком російської збройної агресії проти України Антон прийняв рішення йти до добровольчого батальйону. У травні потрапив у «Дні- про-1». Мати Ольга Цедік розповідала: «Про своє рішення Антон повідомив телефоном, сказав: «Їду в «Дніпро». Знала: якщо зупинятиму його, зроблю лише гірше, а тому відповіла, що це гідний і правильний вчинок - іти боронити свій народ і землю»²². У «Дніпрі» Еней пробув недовго. Повернувся. Пройшов вишкіл у Нових Петрівцях (в/ч 3027), після якого з 19 липня 2014 р. воював у складі батальйону «Донбас». Брав участь у визволенні Бахмута, Лисичанська, Попасної, Іловайська. Загинув при виході з Іловайського котла 29 серпня 2014 р. поблизу с. ЧервоносільськеАвмро-сіївського району Донецької області. Їхав у кузові автомобіля КрАЗ, коли російсько-терористичні формування відкрили вогонь по колоні. А. Цедік загинув від кулеметної черги^{21 ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Дмитро Голіцин // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/holitsyn/ (дата звернення: 03.11.2022).}

²² Коба О. Еней часів Майдану та Іловайська // Український тиждень. URL: https://tyzhden.ua/Society/200395 (дата звернення: 31.10.2022).

²³ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Антон Цедік // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/tsedik/(дата звернення: 04.11.2022).

²⁴ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Святослав Горбенко // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/gorbenko/ (дата звернення: 04.11.2022)..

Святослав Горбенко(26 грудня 1994 р. - 3 жовтня 2014 р.).

Позивний «Скельд», 19 років, боєць 1-ї штурмової роти 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», студент бакалаврату спеціальності «японська мова і література, іноземна мова» Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Героїчно загинув 3 жовтня 2014 р. під час бою за Донецький аеропорт⁴²⁴.

Батько юнака на одному із заходів ушанування пам'яті «Скельда», які щорічно організовує колектив Шевченкового університету в ННІ

філології, розповів: «Проти ночі з 2-го на 3-тє жовтня 2014 р під Донецьким аеропортом тривала ротація українських захисників. Саме тоді виснажені українські бійці відійшли на ротацію, а нове поповнення оборонців термінала аеропорту ще майже не орієнтувалося в бойовій ситуації. Залишалася невеличка група добровольців, які відчайдушно стримували ворожі атаки. Терористи вирішили скористатися перегрупуванням українських воїнів і спробували атакувати Донецьке летовище. Спочатку противники розгромили перший пост, оточили 7 спецназівців (двоє із них загинули), тоді 1-а штурмова рота 5-го батальйону ДУК «Правий сектор», до якої входив і Святослав, порятували бійців-спецназівців. Вороги не зупинилися - почався танковий обстріл українських військових. Святослава було смертельно поранено осколком танкового снаряда» Касьянова О. Патріотизм і хоробрість 19-річного студента // Там само. URL: https://www.knu.ua/en/news/9904 (дата звернення 03.11.2022).

Юлія Здановська(4 травня 2000 р. - 3 березня 2022 р.).

21 рік, волонтерка, вчителька, українська математикиня, лауреатка всеукраїнських і міжнародних олімпіад з інформатики та математики, переможниця Європейської математичної олімпіади серед дівчат, випускниця механіко-математичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

В пам'ять про Ю. Здановську факультет математики Массачусетсько-го технологічного інституту (МІТ) оголосив про організацію безкоштовного освітнього проєктуYulia'sDream для талановитих старшокласників (9-11 класи) з України.

МаркНеш у статті «InMemoriamYuliaZdanovska: 2000-2022» написав: «Викладачі передбачали їй велике майбутнє. Просування до професорської посади у провідному університеті США, але у неї були власні, освітні амбіції: мріяла колись стати міністром освіти України, щоб забезпечити кожній дитині в цій країні високоякісну освіту. Її першим кроком у цьому напрямку було приєднання до TeachForUkraine» ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Юлія Здановська // Там само. URL: https://knu.ua/ua/virtual- memorial/gorbenko/ (дата звернення 03.11.2022). ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/boichenko/ (дата звернення: 04.11.2022).. Трагічно загинула 3 березня 2022 р. під завалами Харківської обласної адміністрації, поруч із якою розірвалася російська ракета.

Олександр Бойченко(26 лютого 1980 р. - 13 березня 2022 р.).

42 роки, капітан, молодший офіцер 15-го батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади Івана Виговського, випускник Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.

Героїчно загинув 13 березня 2022 р. під с. Скоринець Чернігівського району Чернігівської області, захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України³²⁷.

ТарасКоваль (17 серпня 1988 р. - 29 березня 2022 р.).

Позивний «Вальтер», 33 роки, кіборг Донецького аеропорту, військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, студент Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка. Героїчно загинув 29 березня 2022 р. при обороні Києва, захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України.

Ще до початку загарбницького нападу росії в інтерв'ю 24 каналу Т. Коваль сказав: «Всі збройні конфлікти завершуються знищенням армії ворога, деокупацією своїх територій і, частіше за все, зміною панівного режиму у ворога». Будучи вірним своїм переконанням, він до останнього подиху зі зброєю в руках знищував ворога ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Тарас Коваль // Там само. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/koval/ (дата звернення: 04.11.2022)..

Дмитро Євдокимов (4 жовтня 1998 р. - 29 березня 2022 р.).

23 роки, солдат, студент історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Героїчно загинув 29 березня 2022 р. поблизу населеного пункту Тихоцьке Ізюмського району Харківської області у бою за територіальну цілісність і Незалежність України, проявивши стійкість, мужність, вірність військовій присязі.

У матеріалі Віртуального матеріалу зазначено, що Наталія Шевченко, доцентка кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету, згадуючи про Дмитра, сказала: «Він йшов по життю із великим добрим серцем і широко розплющеними світлими і чистими очима. Тягнувся до знань, йому завжди було мало того, що давали викладачі, він просив ще і ще... Він перегортав гори наукової літератури із тем, які ми обговорювали на практичних заняттях. Знаходив її сам та давав оригінальний критичний погляд, демонструючи при цьому глибоку повагу до автора. Але під час таких бурхливих обговорень він намагався відшукову- вати те в історичному досвіді інших народів і країн, що могло бути корисним для України. З думкою про неї він жив. За її Волю він пішов боро-тися!» ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Дмитро Євдокимов // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/yevdokymov/ (дата звернення: 04.11.2022)..

Дмитро Губарев(10 листопада 1992 р. - 15 квітня 2022 р.).

29 років, військовослужбовець ОЗСП полку «АЗОВ», випускник філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Героїчно загинув 15 квітня 2022 р. у боротьбі за територіальну цілісність і Незалежність України, захищаючи Маріуполь. У публікації Віртуального меморіалу подано уривки із повідомлень Героя своїм друзям, зокрема: «13 березня - «Друже, я нормально, зв'язку в місті немає. Та всього міста немає. Ми їх не пускаємо всередину, а вони нас криють артилерією. Війна йде повним ходом. Інших новин не маю»; 20 березня - «Тут пекло»; 22 березня - «Я нормально. Вчора мій розрахунок знищив ворожий катер. Вони наступають з усіх напрямів. Ми тут одні, допомоги немає, але ми наносимо їм ураження в рази більше» ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Дмитро Губарєв // Там само. URL: https://knu.ua/ua/virtual- memorial/hubariev/ (дата звернення: 04.11.2022). ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Максим Мединський // Там само. URL: https://knu.ua/ua/virtual- memorial/medynskyi/ (дата звернення: 04.11.2022). ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Денис Антіпов // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/antipov/ (дата звернення: 04.11.2022)..

Максим Мединський(22 березня 1989 р. - 29 квітня 2022 р.).

33 роки, журналіст і лейтенант ЗСУ, заступник командира роти 95-ї десантно-штурмової бригади, випускник Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

На захист України М. Мединський став у 2014 р. Повістка Максиму не приходила, пішов у військкомат із власної ініціативи. Був заступником командира мінометної батареї 1-го батальйону 79-ї окремої аеромо-більної бригади. Протягом 4-х місяців служив біля Донецького аеропорту. У 2015 р. повернувся до цивільного життя, адже хотів створити сім'ю. Максим працював у пресслужбі Міністерства інфраструктури, пізніше - у команді, яка допомагала «Нафтогазу». На сторінці Меморіалу підкреслено, що коли йшлося про можливу повномасштабну війну, Максим наголошував, що в разі відновлення активних бойових дій повернеться на фронт: «Якщо знову почнуться активні бойові дії, я, звісно ж, повернуся на війну. Абсолютно готовий зробити це в будь-який момент. Потрібно буде розібратися з роботою, домашніми питаннями - і вперед. Боятися нормально, хвилюватися про рідних - теж. Але не піти не можна. А як інакше? Хто повинен це зробити? Завжди є що втрачати. Але важливо не лише боятися втрат, а й захищати своє»²³¹.

24 лютого 2022 р. М. Мединський вирушив боронити свободу України знову. Служив заступником командира роти 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Героїчно загинув 29 квітня 2022 р. під час бою поблизу Харкова, внаслідок обстрілу ворожої артилерії.

Денис Антіпов(30 червня 1989 р. - 11 травня 2022 р.).

Позивний «Бук», 32 роки, лейтенант аеророзвідки 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, викладач корейської мови, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Денис розповідав, що його двоюрідні дідусі воювали в Українській Повстанській Армії, їхніми псевдо були «Дуб» і «Листок». Тому продовжуючи родинну традицію, він обрав собі псевдо «Бук»³³².

Гіперпосилання на інтерв'ю Героя для Радіо Свободи, що використані у Віртуальному меморіалі, дають чітку характеристику лейтенанта Д. Ан-тіпова: «Коли ворог, наш північний сусід, прийшов на українську землю, я збагнув, що не можу лишатись осторонь. Я відчував, що мій обов'язок - піти і боронити Україну, захищати нашу землю, хоч як би патетично це не звучало. Моя спеціальність на військовій кафедрі - військовий перекладач, тож коли весною 2014 р. я прийшов до військкомату записатися добровольцем, мені пояснили, що критичної необхідності у фахівцях такої спеціальності армія не має, але записали мене у резерв. Я вирішив самостійно готуватись до військової служби: ми з кількома друзями зібрались і почали вивчати тактику бою, розвідку. А пізніше я закінчив курси аеро- розвідки, ці знання вже були необхідними на фронті, і я зміг долучитись до Збройних сил України» Костюк Б. Ветеран війни на Донбасі «Я «зламав систему», «закосив» від університету в армію» // Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda. org/a/30049473.html (дата звернення: 04.11.2022).. Героїчно загинув 11 травня 2022 р., захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України в ході оборонного бою поблизу с. Довгеньке Ізюмського району Харківської області.

Іван Тіньков(18 квітня 1991 р. - 6 червня 2022 р.).

31 рік, молодший лейтенант Збройних сил України, випускник Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, навчався за фахом «Міжнародна інформація», у 2012 р. отримав диплом спеціаліста. І. Тіньков захищав свою землю зі зброєю в руках із перших днів повномасштабної війни. Удома залишилася вагітна дружина. «Він точно усвідомлював, на яку втрату йде. Він обрав такий шлях. Рідним сказав, що не зможе дивитися в очі своїй дитині, якщо та запитає: «Що ти, тату, робив, коли була війна?», - підкреслено у матеріалі ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Іван Тіньков // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/tinkov/ (дата звернення: 04.11.2022).. Героїчно загинув 6 червня 2022 р. у с. Піски Донецької області, захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України.

АстамурГумба(22 липня 1989 р. - 28 червня 2022 р.).

Позивний «Абхаз», 32 роки, боєць 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва, випускник філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка. У 2011 р. захистив кваліфікаційну бакалаврську роботу «Особливості політичного маніпулювання».

«Кришталево чиста душа, боєць, якого любили та поважали абсолютно усі, хто мав честь знати його і служити пліч-о-пліч - АстамурГумба на позивний «Абхаз» був народжений під обстрілами в Сухумі та героїчно загинув під час найзапекліших боїв нашого батальйону. Тоді тривав другий місяць, як ми в умовах оперативного оточення утримували контроль над населеним пунктом Дементіївка Харківської області. Проти нас воювали елітні підрозділи спецпризначенціврф. Згідно з радіоперехопленнями, росіяни не могли повірити, що стільки днів поспіль їм протистоїть територіальна оборона, укомплектована переважно цивільними», - процитовано у Віртуальному меморіалі слова бійців 130-го батальйону ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. АстамурГумба // Там само. URL: https://knu.ua/ua/virtual- memorial/gumba/ (дата звернення: 04.11.2022)..

Героїчно загинув 28 червня 2022 р. на Харківщині, захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України.

Ярослав Майборода (23 жовтня 2000 р. - 23 серпня 2022 р.)

Позивний «Багдад», 22 роки, боєць військового полку «АЗОВ», студент бакалаврату хімічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Я. Майборода розпочав навчання на хімічному факультеті Університету в 2017 р. У пам'ятному дописі на сторінці меморіалу зазначено: «Він був гарним студентом. З ентузіазмом й оптимізмом опановував нові дисципліни, наполегливо здобував практичні навички в лабораторії, легко співпрацював із колегами», - згадують про юнака на хімічному фа-культеті ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Ярослав Майборода // Там само. URL: https://knu.ua/ua/virtual- memorial/maiboroda/ (дата звернення: 08.11.2022). ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Ярослав Майборода // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/virtual-memorial/maiboroda/ (дата звернення: 08.11.2022). ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ... віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Василь Довбня // Там само. URL: https://knu.ua/ua/virtual- memorial/dovbnia/ (дата звернення: 08.11.2022).. Міг продовжувати реалізовувати власну мрію й успішно торувати шлях до улюбленої професії. Проте до своєї професійної мети він хотів прямувати у вільній незалежній країні, тому, не вагаючись, змінив хімічні експерименти й досліди на збройну боротьбу за свою Батьківщину.

Героїчно загинув 23 серпня 2022 р., захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України³³⁷.

Василь Довбня (14 січня 1996 р. - 29 серпня 2022 р.).

26 років, лейтенант 57-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних сил України, випускник історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. У 2019 р. захистив дипломну роботу «Становлення та розвиток Збройних Сил України з 1991 по 2013 роки» та отримав диплом магістра.

Лейтенант В. Довбня у складі 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї бригади ЗСУ мужньо обороняв Київ. Згодом вирушив на захист Донеччини. Брав участь у запеклих боях, звільняючи від окупантів південний напрямок.

Героїчно загинув 29 серпня 2022 р. під час українського контрнаступу в Херсонській області, захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України⁴³⁸.

Олександр Гошилик(10 вересня 1991 р. - 7 жовтня 2022 р.).

Позивний «Стодев'ятий», 27 років, командир взводу управління мінометної батареї механізованого батальйону, сержант, випускник Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка, вихованець фізичного факультету Університету. На сторінці Героя у віртуальному меморіалі підкреслено, що в ліцеї О. Гошилик був зразковим учнем, щирим хлопцем із добрим серцем. Він став прикладом мужності, твердості духу, вірності українським національним переконанням. 18-літнім хлопцем брав участь у Революції Гідності, АТО, вийшов з Іловайського котла у 2014 р. Зі зброєю в руках пішов захищати Україну після повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. віртуальний меморіал пам'яті полеглих шевченківців. Олександр Гошилик // Там само. URL:https://knu.ua/ua/virtual- тстогіаі/до5Ііуіук/(дата звернення: 08.11.2022)..

Героїчно загинув 7 жовтня 2022 р., захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України поблизу населеного пункту Одрадівка Донецької області.

Проаналізувавши матеріали Віртуального меморіалу КНУ імені Тараса Шевченка, ми дійшли висновку, що вони мають великий інформативний та світоглядно-виховний потенціал - включають аналіз архівних даних (фонди Архіву Київського національного університету імені Тараса Шевченка та фонди Музею історії Університету), засобів масової інформації, соціальних мереж, усних розповідей. Кожна публікація проілюстрована фотографіями та містить гіперпосилання на вже оприлюднені матеріали про загиблих Героїв. За деякими з цих гіперпосилань можна переглянути відео попередніх інтерв'ю, що їх давали Герої за свого життя. Усе це засвідчує, що Віртуальний меморіал КНУ імені Тараса Шевченка «ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ...» є потужним джерелом для подальших досліджень подій війни росії проти України та має важливе значення для збереження історичної пам'яті.

Матеріали Віртуального меморіалу можуть доповнити започатковану українськими центральними і регіональними архівами роботу з ініціативного документування подій, які є свідченнями злочинів рф і боротьби українського народу з агресором. Очевидно, до наповнення Віртуального меморіалу, здійснення пошукової й дослідницької роботи будуть залучатися студенти, а з часом на його основі сформується цифровий архів. Крім того, обговорюється пропозиція про розширення в майбутньому його тематичних меж і створення окремої сторінки про тих університетських патріотів, які залишилися живими й відзначені державними нагородами.

References

1. Bessonova, M. (2015). Memorialni on-lainproekty, prysvyacheniDruhiisvitoviiviini: dosvidzarubizhnykhkrain [MemorialonlineprojectsdevotedtotheSecondWorldWar: theexperienceofforeigncountries]. Istoryko-politychni studii, 2, 5-14. [inUkrainian].

2. Dovhanyk, N. (2014). IstorychnapamiatproDruhusvitovuviynu v kontekstiformuvanniaukrainskoipolitychnoinatsii [HistoricalmemoryoftheSecondWorldWarinthecontextoftheformationoftheUkrainianpoliticalnation]. Istoryko- politychnistudii: zbirnyknaukovykhprats, 2, 34-40. [inUkrainian].

3. HEROI NE VMYRAIUT... virtualnyimemorialpamiatipolehlykhshevchenkivtsiv [HEROES DON'T DIE... A virtualmemorialtothememoryoffallenshevchenkivtsiv]. Retrievedfrom https://knu.ua/ua/virtual-memorial [inUkrainian].

4. Hrynevych, V. (2011). PolitykapamiatiDruhoisvitovoiviiny v Ukraini: u poshukakhidentychnostitakonsolidatsii [PoliticsofmemoryoftheSecondWorldWarinUkraine: insearchofidentityandconsolidation]. NaukovizapyskyInstytutupolitychnykh i etnonatsionalnykhdoslidzhenim. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, 4, 111127. [inUkrainian].

5. Kalakura, Ya. (2014). Pamiatistorychna [Historicalmemory]. InIstoriia v terminakh i poniattiakh.Orlova T. V. (Ed.). (pp. 695-696). Vyshhorod. [inUkrainian].

6. Komarov, I. (2022). Viinazabyraienaikrashchykh [Wartakesawaythebest]. Kyivskyiuniversytet, 4 (2318), 4. [inUkrainian].

7. Kostyuk, В. (2019). VeteranviynynaDonbasi «YA «zlamavsystemu» «zakosyv» viduniversytetu v armiyu» [VeteranofthewarinDonbas «I «crackedthesystem» and «skipped» fromtheuniversitytothearmy»]. RadioSvoboda.Retrievedfrom https://www.radiosvoboda.org/a/30049473.html [inUkrainian].

8. Kovaliv, Yu. (Comps.). (2007). Literaturoznavchaentsyklopediia [Literaryencyclopedia]. Vol. 2: M-YA. Kyiv: VTs «Akademiia». [inUkrainian].

9. Kyrydon, A. M. (2017). Studiipamiati u suchasniihumanitarystytsi: istoriiastanovlennya [Studiesofmemoryinmodernhumanitarianism: thehistoryofformation]. Ukrainskyiistorychnyizhurnal, 4, 150-161. [inUkrainian].

10. Masnenko, V. (2002). Istorychnapamiatyakosnovaformuvannianatsionalnoisvidomosti [Historicalmemoryas a basisfortheformationofnationalconsciousness]. Ukrainskyiistorychnyizhurnal, 5, 49-62. [inUkrainian].

11. Matiash, I. (2013). Arkhivyyakustanovypamiati [Archivesasinstitutionsofmemory]. Natsionalnataistorychnapamiat, 8, 61-69. [inUkrainian].

12. Paliienko, M. (2022). Ukrainskiarkhivy, viinatazberezhennianatsionalnoiidentychnosti [Ukrainianarchives, warandpreservationofnationalidentity]. ArkhivyUkrainy, 1(330), 12-38. [inUkrainian].

13. Patryliak, I. (2014). Ukrainsko-Polskyi zbroinyikonflikt u rokyDruhoisvitovoiviiny. Sprobasyntetychnohopohliadu [Ukrainian-Polish armedconflictduringtheSecondWorldWar. Anattemptof a syntheticview]. Storinkyistorii: zbirnyknaukovykhprats, 37, 148-159. [inUkrainian].

14. TrahichnyilikUniversytetu - 2022. (2022). [TragicfateoftheUniversity - 2022]. Kyivskyiuniversytet, 5(2319), 3. [inUkrainian].

15. Vasylyk, T. (2022). «Heroinevmyraiut...» [«Heroesdon'tdie...»]. HolosPokuttia, 14(8659), 3. [inUkrainian].

16. Verbovyi, O., Moroz, I., Danylenko, O. etal. Huberskyi, L. V., Patryliak, I. K., Kolesnyk, V. F. etal (Eds.). (2019). IstoriyaKyivskohouniversytetu [HistoryofKyivUniversity]. Vol. 2. Kyiv: VPTs «Kyivskyiuniversytet». [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru