Містобудівна діяльність в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені

Уманський національний університет садівництва

Академіка Степана Дем'янчука

Містобудівна діяльність в умовах війни

Удовенко Ірина Олександрівна кандидат економічних наук, доцент кафедри геодезії, картографії і кадастру

Керечан Дмитро Михайлович аспірант кафедри кримінального права і правосуддя,

Шемякін Михайло Васильович кандидат сільсько-господарських наук, доцент, доцент кафедри геодезії, картографії і кадастру

м. Умань, м. Рівне

Анотація

У статті розкрито ключові особливості містобудівної діяльності в умовах війни. Визначено, що відновлення пунктів, що є населеними і які постраждали внаслідок збройної агресії держави-окупанта, забезпечення надання тимчасового житла цивільному населенню, яке постраждало внаслідок збройного вторгнення та розташування виробничих потужностей евакуйованих підприємств передбачено положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності», який офіційно прийнято 12 травня. З'ясовано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» передбачено Програму комплексного відновлення області та Програму комплексного відновлення території територіальної громади (її частини), які мають визначати основні просторові і соціально- економічні пріоритети та комплекс пріоритетів забезпечення відновлення населених пунктів (територій), які постраждали внаслідок бойових дій, тероризму, диверсій, надзвичайних ситуацій, а також є місцями соціальної концентрації. Розглянуто нові зміни у Законі Україні «Про регулювання містобудівної діяльності», які свідчать про те, що реєстрація будівельної діяльності -- це створення, збирання, зберігання, обробка, захист, облік інформації щодо знесення будівель і споруд, особливо пошкоджених внаслідок бойових дій, які за результатами перевірки розцінюються як небезпечні для життя. Встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» під час дії воєнного стану в Україні скасовується обов'язковість розроблення будівельного паспорта, який можна замінити на схему забудови ділянки.

Внесено пропозиції щодо доповнення та скасування окремих положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва». Доведено, що серед переваг реформування містобудівної діяльності в умовах війни доцільно відзначити спрощення процедури підвищення категорії інженерами-проектувальниками та інженерами технагляду, водночас негативним моментом є необхідність після закінчення військового стану підтверджувати виконання робіт даної категорії, що в умовах тотальної відсутності замовлень і вимушеного безробіття, гальмування процесу будівництва та руйнації інфраструктури через війну є проблемним.

Ключові слова: містобудівна діяльність, реформування, будівництво, війна.

Abstract

Udovenko Irina Oleksandrivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of Geodesy, Cartography and Cadastre, Uman National University of Horticulture, Uman

Kerechan Dmytro Mykhaylovych Post Graduate Student of the Department of Criminal Law and Justice Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities, Rivne

Shemiakin Mykhailo Vasylovych Ph.D. in Agricultural Sciences, Assistant Professor, Assistant Professor at the Department of Geodesy, Cartography and Cadastre, Uman National University of Horticulture, Uman

TOWN-BUILDING ACTIVITIES IN THE CONDITIONS OF WAR

The article reveals the key features of urban development in wartime conditions. It was determined that the restoration of populated points that suffered as a result of the armed aggression of the occupying state, the provision of temporary housing to the civilian population that suffered as a result of the armed invasion, and the location of the production facilities of evacuated enterprises are provided for by the provisions of the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Laws of Ukraine on of priority measures for reforming the sphere of urban planning activity", which was officially adopted on May 12. It was found out that the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding Priority Measures for Reforming the Sphere of Urban Planning" provides for the Program for the Comprehensive Restoration of the Region and the Program for the Comprehensive Restoration of the Territory of the Territorial Community (its parts), which should determine the main spatial and socio-economic priorities and a set of priorities for ensuring the restoration of settlements (territories) that suffered as a result of hostilities, terrorism, sabotage, emergency situations, and are also places of social concentration. New changes in the Law of Ukraine "On Regulation of Urban Development" were considered, which indicate that the registration of construction activities is the creation, collection, storage, processing, protection, accounting of information on the demolition of buildings and structures, especially those damaged as a result of hostilities, which according to the results of the inspection, are considered life- threatening. It was established that by the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some issues of the implementation of permit and registration procedures in construction under martial law" during the period of martial law in Ukraine, the obligation to develop a construction passport, which can be replaced by a site development scheme, is canceled. Proposals have been made to add to and cancel certain provisions of the Cabinet of Ministers of Ukraine resolution "On approval of the Procedure for conducting inspections of construction facilities put into operation". It has been proven that among the advantages of reforming urban planning activities in the conditions of war, it is advisable to note the simplification of the procedure for upgrading the category of design engineers and technical supervision engineers, while at the same time, a negative point is the need to confirm the performance of works of this category after the end of martial law, which in the conditions of a total lack of orders and forced unemployment, inhibition of the process of construction and destruction of infrastructure due to war is problematic.

Keywords: urban planning activity, reformation, construction, war.

Постановка проблеми. Для полегшення містобудівної діяльності та врегулювання порядку надання житла тим, чиє житло постраждало через бойові дії 13 квітня 2022 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №7482 «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності», який вже 12 травня офіційно прийнято [1]. Новими законодавчими змінами передбачено відновлення пунктів, що є населеними і які постраждали внаслідок збройної агресії держави-окупанта, забезпечення надання тимчасового житла цивільному населенню, яке постраждало внаслідок збройного вторгнення та розташування виробничих потужностей евакуйованих підприємств.

Перед початком повномасштабного вторгнення держави-окупанта на територію України систему містобудівної документації реформували, давши пільговий період для затвердження за «старими правилами». Водночас нові законодавчі зміни передбачють ще один пільговий період до 1 січня 2025 року для внесення змін до чинної містобудівної документації без урахування нових вимог.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Над проблематикою реформування містобудівної діяльності працювали та продовжують працювати багато науковців. Зокрема ґрунтовні дослідження у цьому напрямку здійснюють О. Бондаренко, Д. Вишневський, О. Зубчик, О. Курчин, В. Лещинський, В. Лисенко, М. Околович, М. Омельченко, І. Поповиченко, І. Савчук, П. Саньков, О. Сингаївська, Н. Ткач, О. Чередніченко та інші.

Так, Д. Вишневський [2] виділяє такі проблеми національної системи містобудівної діяльності в Україні як: неприйняття основних рішень щодо генерального плану містобудування у контексті здійснення забудови; слабка закріплена законом роль громадськості в процесі містобудування; суперечливість законодавства у сфері містобудування, де норми та правила не закріплюються законом, а визначаються нормативними актами багатьох відомств; загострення житлової кризи в країні, що призводить до погіршення розвитку міст; відсутність механізмів узгодження інтересів громад, влади та бізнесу.

В. Лещинський [3] наголошує, що удосконалення управління та регулювання містобудування потребує врахування не лише конкретних правоохоронних питань, а й загальносоціальних процесів та стану систематизації будівельного законодавства. Сучасною особливістю регулювання у цій сфері є те, що потрібно орієнтуватись на кращий зарубіжний досвід, який надає перше значення правам і свободам людини як чиннику законодавства та регулювання у цій сфері. Провідним напрямком подальшого розвитку адміністративно-правового регулювання містобудівної діяльності є розвиток адміністративно-правових засобів забезпечення законності у цій сфері. За допомогою системного підходу можна визначити споріднені категорії таких засобів. По-перше, це юридична відповідальність окремих осіб і державних установ, насамперед уряду. По-друге, це адміністративно- процесуальна діяльність суб'єкта ліцензування, спрямована на здійснення управління у сфері містобудування. Особливості містобудівної діяльності (зокрема зростання вимог до передбачуваності рішень державних органів, неприпустимі зволікання у вирішенні судових спорів у цій сфері) є непомірними засобами для вирішення адміністративних спорів. Засобом вирішення таких спорів може бути позасудова адміністративна юрисдикція.

Колектив науковів під керівництвом І. Поповиченко [4] зауважує, що у період післявоєнної відбудови в Україні важливу роль у сфері містобудування відіграють архітектори, інженери-будівельники, інші спеціалісти та менеджери різного рівня. Так, саме управлінці забезпечують ефективне впровадження експертних розробок для відновлення всієї зруйнованої загарбниками інфраструктури України. При цьому стрижнем відбудови має бути: чітке структурування містобудівного управління територією, що є основою ефективного розвитку держави; відновлення житлових масивів у населених пунктах доцільно проводити одночасно з відновленням соціальної інфраструктури; те, що рекреаційні зони всередині та за межами населеного пункту не повинні використовуватися як резервні для подальшого розвитку міста; розроблення ефективних технологій переробки зруйнованих будівельних конструкцій.

Поряд з тим, виходячи із досліджень, проведених науковцями, необхідно відзначити, що не до кінця є розкритими ключові аспекти містобудівної діяльності, зокрема в умовах війни з позиції практичного підходу.

Метою статті передбачено розкрити особливості містобудівної діяльності в умовах війни.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» [1] передбачається:

встановлення нормативного порядку розміщення тимчасових споруд з метою забезпечення життєдіяльності населення (тимчасового проживання і обслуговування) через ситуації, спричинені діями надзвичайних ситуацій, зокрема бойових дій, актів тероризму або виконання робіт для усунення цих наслідків;

визначення спрощеної процедури для будівництва об'єктів капітального будівництва, з метою забезпечення життєдіяльності населення (тимчасового проживання та обслуговування) через ситуації, спричинені діями надзвичайних ситуацій, у тому числі бойових дій, актів тероризму або виконання робіт для усунення цих наслідків;

встановлення порядку розміщення виробничих потужностей підприємств, евакуйованих унаслідок збройного вторгнення держави-окупанта;

створення правової бази для вдосконалення процедур перевірки об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок збройного вторгнення держави-окупанта;

розробка, затвердження, реєстрація, внесення змін до будівельних норм та створення правових підстав для встановлення деталей щодо визнання їх такими, що втратили чинність, чи такими, які не застосовуються, на період дії воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» [1] також визначено Програму комплексного відновлення області та Програму комплексного відновлення території територіальної громади (її частини), які мають визначати основні просторові і соціально-економічні пріоритети та комплекс пріоритетів забезпечення відновлення населених пунктів (територій), які постраждали внаслідок бойових дій, тероризму, диверсій, надзвичайних ситуацій, а також є місцями соціальної концентрації.

Програма комплексного відновлення області створюються у формі електронних документів, які вносяться до Реєстру будівельної діяльності у форматі, який визначений Кабінетом Міністрів України, з дотриманням Порядку ведення електронної системи.

В період 5-и робочих днів з дня оприлюднення звіту про Програму комплексного відновлення області голова обласної державної адміністрації подає його на розгляд відповідної обласної ради. Програма затверджується відповідною обласною радою в період 30-ти днів з дати розгляду. Програма комплексного відновлення області може бути розроблена самостійно відповідною обласною державною адміністрацією або із залученням відповідних фахівців підприємств, організацій. Програма комплексного відновлення області не підлягає стратегічній екологічній оцінці, будівельним чи містобудівним міркуванням. Фінансування робіт з розробки Програми комплексного відновлення області здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів, міжнародної технічної фінансової допомоги, яку надають міжнародні організації [1]. містобудівний збройний агресія вторгнення

Водночас Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) розробляється рішеннями сільських, селищних, міських рад у формі електронних документів, які вносяться до Реєстру будівельної діяльності за формою, визначеною Урядом України. В період 5-и робочих днів з дня оприлюднення звіту про громадське обговорення Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) вноситься на розгляд відповідними сільськими, селищними та виконавчим органами міської ради (в їх частині). Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) затверджується акредитованим органом з питань містобудування та архітектури обласної державної адміністрації в період 10-ти календарних днів з дня надходження [1].

Окрім того, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» [1] дозволяє встановлювати та змінювати цільове призначення земельних ділянок державної та комунальної власності під час воєнного стану. Проте ця норма має деякі обмеження. Так, не поширюється на території природоохоронної та ландшафтної рекреації, землі історико-культурного призначення, водного фонду (крім місць розташування річкових портів/терміналів). Також на цих землях заборонено будувати тимчасове житло для внутрішньо переміщених осіб.

У Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» [5] на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» [6] внесено зміни щодо функціонування єдиної національної електронної системи у сфері будівництва, водночас її складовою є Реєстр будівельної діяльності та електронний кабінет.

З огляду на те, нові зміни у Законі Україні «Про регулювання містобудівної діяльності» [5] свідчать про те, що реєстрація будівельної діяльності - це створення, збирання, зберігання, обробка, захист, облік інформації щодо знесення будівель і споруд, особливо пошкоджених внаслідок бойових дій, які за результатами перевірка розцінюються як небезпечні для життя.

Відповідальність за умисне внесення недостовірних відомостей до Реєстру будівельної діяльності, порушення термінів внесення відомостей тепер покладається на користувачів електронної системи, перелік яких уточнено змінами, внесеними до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» [5].

Наразі до кола користувачів електронної системи не входять експертні організації, які проводять експертизу проєктної документації щодо будівництва об'єктів, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, експерти з аудиту енергетичної ефективності будівельних об'єктів, оператори системи розподілу та інші зацікавлені сторони, до компетенції яких належить надання інформації, документів, які є необхідними для розроблення проєктної документації на здійснення будівництва чи на переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електрообладнання замовника та/або розробки проєктної документації на технічне переоснащення [5].

Водночас користувачами електронної системи є [5]: 1) органи містобудівного контролю та державного містобудівного нагляду; 2) органи охорони культурної спадщини; 3) органи Національної поліції України; 4) спеціальні установи страхового фонду документації; 5) місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи;

військові адміністрації; 7) військово-цивільні адміністрації; 8) енергоаудитори; 9) центри надання адміністративних послуг; 10) публічні реєстратори; 11) нотаріуси; 12) органи із сертифікації персоналу, акредитовані відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», до компетенції яких належить проведення сертифікації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури; 13) розробники проєктної документації на будівництво; 14) генеральні підрядники; 15) підрядники та інженери-консультанти.

Доречно також зазначити, що на період дії воєнного стану об'єкти, закінчені будівництвом, будуть введені в експлуатацію та підлягатимуть виконанню підготовчих та будівельних робіт з урахуванням ознак, встановлених постановою Кабінету Мішстрів України «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» [7].

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» [7] зазначено, що під час дії воєнного стану в Україні скасовується обов'язковість розроблення будівельного паспорта, який можна замінити на схему забудови ділянки. Те, що скасовується необхідність створення будівельного паспорту, є об'єктивним свідченням відсутності потреби у цьому виді діяльності та надмірної забюрократизованості. При цьому доцільно повернути раніше скасовані критерії здійснення технічного моніторингу процесу будівництва об'єктів класу наслідків СС1, а також об'єктів, раніше створених за будівельними паспортами (приватні будинки) для забезпечення надійності цих конструкцій і використання високоякісних виробів і матеріалів тощо.

З метою забезпечення наявності послуг для здійснення авторського або технічного нагляду за будівництвом також пропонується запровадити порядок надання такого виду послуг, а також надання безкоштовної правової допомоги окремим категоріям забудовників. При цьому фінансування цих робіт здійснюється за рахунок державного бюджету, а перелік осіб, які надають такі послуги, можна отримати за допомогою вже створеної бази ЄДЕІСБ. Використання реєстру та самої бази під час воєнного стану заблоковано, що є проблематичним.

За бажанням інженер-консультант також може виконати весь комплекс робіт із супроводу будівництва від етапу проєктування до остаточної реалізації та здачі в експлуатацію.

Вважаємо за доцільне скасувати дискримінаційні норми щодо оцінки стану об'єктів, пошкоджених (знищених) внаслідок вторгнення (руйнування) лише технічними спеціалістами, які спеціалізуються на «міцності та стійкості» (відповідно до п. 2.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва» від 12 квітня 2017 р. №257). Враховувати вимоги військового штату у сфері проєктування та реалізації технічного нагляду доцільно, широко використовуючи знання та вміння всіх без винятку фахівців. Варто також врахувати той факт, що багато інженерів виїхали за кордон через воєнні дії чи знаходяться в окупації або їхнє місцезнаходження невідоме.

Разом з тим, рівень знань інших експертів, на нашу об'єктивну думку, дозволяє правильно оцінити масштаби руйнувань чи пошкоджень, рівень пошкоджень та підготувати відповідні документи (акти, технічні звіти, паспорти тощо). Вважаємо, що п. 2.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва» не виправляє помилкову норму стосовно виконання обстежень виключно спеціалістами, які мають сертифікати «МС», тому що робота інших фахівців повинна здійснюватися під їх керівництвом, оскільки це значно ускладнює саму процедуру обстеження, час, який необхідний на її здійснення та ускладнює встановлення особи, відповідальної за здійснення обстеження (оцінки).

Також вважаємо помилковими п. 8.1, а саме абзац 6, оскільки «Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об'єктів або їх демонтаж (ліквідацію). При цьому складання паспорту об'єкта або внесення змін до нього за результатами обстеження пошкодженого об'єкта не вимагається» (так само як і для умов, зазначених у п. 8.2). Водночас п. 11 передбачає, що у випадку виявлення дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об'єкта, проводиться основне (детальне) обстеження. Дане рішення приймається власником чи управителем об'єкта разом з виконавцем. Тут вже необхідним є розроблення певних рекомендацій з відображенням у паспорті об'єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності. Не конкретизоване дане питання й у законопроєкті «Про внесення змін до деяких Законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності (№7282 від 13.04.2022 року).

Так само помилковим вважаємо норму про добровільність отримання технічних умов замовником, оскільки тим же нормативно-правовим актом замовник зобов'язаний отримати і виконати технічні умови до прийняття об'єкта в експлуатацію. Яким чином це питання можна об'єктивно вирішити законодавець не визначив. Аналогічно не узгоджується між собою і положення «отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки замовником будівництва не вимагається» та «Подальша забудова земельної ділянки здійснюється ....з дотриманням містобудівних умов та обмежень» (Проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» (№7282 від 13.04.2022 року)). Тут відбувається, на нашу думку, нічим не обґрунтована підміна понять - містобудівні умови та висновок, суть яких та зміст є практично ідентичними, а сам висновок визнається особливим видом містобудівних умов та обмежень. Спрощення законодавства з огляду на військовий стан та необхідність релокації промислових підприємств і термінове поселення вимушених переселенців хоча б у тимчасове житло вимагає швидких і ясних дій та наслідків, законодавство ж повинно бути чітким, лаконічним, зрозумілим і однозначним, без можливості подвійного трактування. Однак правова колізія створена. Відповідно виникають питання до можливих суб'єктивних оцінок, дій та пов'язаних з ними ризиків.

Серед переваг реформування містобудівної діяльності в умовах війни доцільно відзначити спрощення процедури підвищення категорії інженерами- проектувальниками та інженерами технагляду (зміни до Порядку атестації). Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №554» [9] на час тривалості воєнного стану виконавці окремих видів робіт (послуг), які пов'язані зі створенням об'єктів архітектури, та які отримали кваліфікаційний сертифікат до 1 січня 2016 р., і відповідають умовам, визначеним пунктом 2 цієї постанови, можуть одержати кваліфікаційний сертифікат вищої категорії в період 5-ти робочих днів від дня надходження до саморегулівної організації, що функціонує у сфері архітектурної діяльності, відповідної заяви із наступним поданням необхідних документів і здійсненням професійної атестації у термін до 2-ох місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Однак негативним моментом є необхідність після закінчення військового стану підтверджувати виконання робіт даної категорії, що в умовах тотальної відсутності замовлень і вимушеного безробіття, гальмування процесу будівництва та руйнації інфраструктури через війну є проблемним. Мабуть доцільно внести це питання як форс-мажор і надати інженерам відповідні пільги, спростити ці вимоги .В інакшому випадку багато спеціалістів може бути втрачено внаслідок скасування чинності їх сертифікатів.

Висновки

Таким чином, за результатами проведених досліджень розкрито питання містобудівної діяльності в умовах війни та встановлено, що реформування цієї діяльності в умовах війни зазнало змін згідно прийнятих Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва» та постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до постанови Кабінету

Міністрів України від 23 травня 2011 р. №554». Встановлено, що нові зміни у законодавстві передбачають розроблення Програми комплексного відновлення області та Програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини).

Література

1. Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності: Закон України від 12.05.2022 р. №2254-IX.

2. Вишневський Д. С. Розвиток систем містобудування: сутність та особливості. Містобудування та територіальне планування. 2021. №78.

3. Лещинський В. П. Методи адміністративно-правового регулювання містобудівної діяльності: історичний досвід та засади подальшого розвитку. Право і суспільство. 2021. №2. С. 105-111.

4. Поповиченко І. В., Омельченко М. В., Саньков П. М., Ткач Н. О. Структурованість містобудівного управління територіями післявоєнного відновлення в Україні. The XVII International Scientific and Practical Conference «Multidisciplinary academic notes. Theory, methodology and practice»

5. Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17.02.2011 р. №3038- VI.

6. Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану: Закон України від 12.05.2022 р. №2259-IX.

7. Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану: постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. №722.

8. Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва: постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. №257.

9. Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №554: постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2022 р. №384.

References

1. Pro vnesennja zmin do dejakykh zakoniv Ukrajiny shhodo pershocherghovykh zakhodiv reformuvannja sfery mistobudivnoji dijaljnosti: Zakon Ukrajiny vid 12.05.2022 r. №2254-IX [On the introduction of changes to some laws of Ukraine regarding the priority measures of reforming the sphere of urban development: Law of Ukraine dated May 12, 2022 №2254-IX].

2. Vyshnevsjkyj, D. S. (2021). Rozvytok system mistobuduvannja: sutnistj ta osoblyvosti [Development of urban planning systems: essence and features]. Mistobuduvannja ta terytorialjne planuvannja - Urban planning and territorial planning, 78, 81-90 [in Ukrainian].

3. Leshhynsjkyj, V. P. (2021). Metody administratyvno-pravovogho reghuljuvannja mistobudivnoji dijaljnosti: istorychnyj dosvid ta zasady podaljshogho rozvytku [Methods of administrative and legal regulation of urban development: historical experience and principles of further development]. Pravo i suspiljstvo - Law and society, 2, 105-111 [in Ukrainian].

4. Popovychenko, I. V., Omeljchenko, M. V., Sanjkov, P. M., Tkach, N. O. (2022). Strukturovanistj mistobudivnogho upravlinnja terytorijamy pisljavojennogho vidnovlennja v Ukrajini [The structure of urban planning management of post-war reconstruction territories in Ukraine]. The KhVII International Scientific and Practical Conference «Multidisciplinary academic notes. Theory, methodology and practice - The XVII International Scientific and Practical Conference «Multidisciplinary academic notes. Theory, methodology and practice», 96-100 [in Ukrainian].

5. Pro reghuljuvannja mistobudivnoji dijaljnosti: Zakon Ukrajiny vid 17.02.2011 r. №3038-VI [On regulation of urban planning activities: Law of Ukraine dated February 17, 2011 №3038-VI].

6. Pro vnesennja zmin do dejakykh zakoniv Ukrajiny shhodo funkcionuvannja derzhavnoji sluzhby ta miscevogho samovijaduvannja u period diji vojennogho stanu: Zakon Ukrajiny vid 12.05.2022 r. №2259-IX [On making changes to some laws of Ukraine regarding the functioning of the civil service and local self-government during the period of martial law: Law of Ukraine dated May 12, 2022 №2259-IX].

7. Dejaki pytannja zdijsnennja dozviljnykh ta rejestracijnykh procedur u budivnyctvi v umovakh vojennogho stanu: postanova Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 24 chervnja 2022 r. №722 [Some issues of the implementation of permit and registration procedures in construction under martial law: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated June 24, 2022 №722.].

8. Pro zatverdzhennja Porjadku provedennja obstezhennja pryjnjatykh v ekspluataciju ob'jektiv budivnyctva: postanova Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 12 kvitnja 2017 r. №257 [On the approval of the Procedure for the inspection of construction objects accepted for operation: resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated April 12, 2017 №257].

9. Pro vnesennja zminy do postanovy Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 23 travnja 2011 r. №554: postanova Kabinetu Ministriv Ukrajiny vid 29 bereznja 2022 r. №384 [On amending the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 554 of May 23, 2011: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine №384 of March 29, 2022].

Размещено на Allbest.ru