Євген Коновалець - яскравий студент юридичного факультету Львівського університету (1909-1914)

Размещено на http://www.allbest.ru

Євген Коновалець - яскравий студент юридичного факультету Львівського університету (1909-1914)

Володимир Степанович Кахнич, кандидат юридичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Резюме

Кахнич В.С. Євген Коновалець - яскравий студент юридичного факультету Львівського університету (1909-1914).

У статті автор досліджує особистість Є. Коновальця як студента юридичного факультету Львівського університету, який власним прикладом заохочував своїх однодумців покращувати свій інтелектуальний рівень для боротьби за український університет та незалежність України. Розкриває, які предмети (вибіркові та нормативні) вивчав Є. Коновалець. Доводить, що ще в студентські роки Є. Коновалець почав проявляти надзвичайні організаторські здібності, які допомогли йому у період Першої Світової війни.

Ключові слова: юридичний факультет, Львівський університет, Євген Коновалець, студент.

коновалець інтелектуальний університет

Резюме

Кахнич В.С. Евгений Коновалец - яркий студент юридического факультета Львовского университета (1909-1914).

В статье автор исследует личность Е. Коновальца как студента юридического факультета Львовского университета, который собственным примером поощрял своих единомышленников улучшать свой интеллектуальный уровень для борьбы за украинский университет и независимость Украины. Раскрывает, какие предметы (выборочные и нормативные) изучал Е. Коновалец. Доказывает, что еще в студенческие годы Е. Коновалец начал проявлять чрезвычайные организаторские способности, которые помогли ему в период Первой мировой войны.

Ключевые слова: юридический факультет, Львовский университет, Евгений Коновалец, студент.

Summary

Volodymyr Kakhnych. Yevhen Konovalets is a bright student of the Faculty of Law of Lviv University in 1909-1914.

In the article the author explores the personality of E. Konovalets as a student of the Faculty of Law of Lviv University, who by his own example encouraged his like-minded people to improve their intellectual level to fight for the Ukrainian university and independence of Ukraine. Reveals which subjects (elective and normative) E. Konovalets studied. He proves that even in his student years E. Konovalets began to show extraordinary organizational skills that helped him during the First World War.

E. Konovalets' student life at the Faculty of Law is reflected in memoirs and archival sources, in particular, “index” (analogue of a modern student's record book, where records were made of all tests and exams passed by students), “enrollment card” (questionnaire, which was being filled out by students, when they were being registered for the semester; it was divided into two parts - in the first part of the questionnaire they wrote in their name, surname, place and date of birth, information about parents, religion and mother tongue, also specified what status the student had (ordinary or extraordinary); The boys entered information about military service. Another part contained information about the courses the student intended to attend, namely the name of the course, the name of the teacher who taught the course, and the number of lectures per week.

The information from archival sources gives reasons to state that E. Konovalets played an important role in the struggle for the Ukrainian university, in particular, in the events of July 1, 1910. From archival sources we learn that it was Friday, E. Konovalets was at the council of the Ukrainian students on the occasion of the opening of a Ukrainian university in Lviv. It is known that the veche ended in clashes with Polish students, the murder of the Ukrainian student Adam Kotsko and the wounding of ten students. After this tragedy, E. Konovalets was one of more than 300 arrested Ukrainians. Although after taking the evidences, he was released. During the court hearings, E. Konovalets testified as a witness. Despite the lawsuit, E. Konovalets, like other students, continued his studies, although he studied at the university on a disciplinary case.

E. Konovalets was a student who did a lot and agreed to do even more for the Ukrainian university and Ukraine in general.

Key words: Faculty of Law, Lviv University, Yevhen Konovalets, student.

«Українці, мусять бути добрими учнями, мусять засвоїти собі знання якнайкраще, якнайосновніше, якнайбільше, щоб надолужити те, що нам пограбувала неволя».

Постановка проблеми. Кожна епоха має видатних людей, які досягли значних висот у різних галузях, людей, які захоплюють своїми досягненнями і спонукають до наслідування, демонструють усьому суспільству, що немає нічого неможливого. Україна славиться тим, що мала та має людей, які можуть працювати і досягати визнання у суспільстві задля національного блага, яке підніме національну свідомість та зможе підняти дух задля боротьби за незалежність. Одним із таких яскравих прикладів був Євген Михайлович Коновалець, студент юридичного факультету Львівського університету. Він зробив багато для боротьби за незалежність, відстоював свою думку в боротьбі за український університет і завжди намагався власним прикладом надихати на боротьбу, очолювати її.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджень, що пов'язані з особою Євгена Коновальця, достатньо. Це свідчить про те, що він був непересічним громадянином. Одним із перших, кого варто згадати, це Ю. Бойко та його праця «Євген Коновалець і Осередньо-Східні землі», що вийшла друком у 1947 р. в Канаді. Праця присвячена життєвому шляху, військовій та політичній діяльності полковника Армії УНР, офіцера легіону Українських Січових Стрільців в Першій світовій війні, засновника Української Військової Організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця. У ній описано вирішальне значення Східних Українських Земель в Українській революції 1917-1921 рр. Ще одна з перших робіт після смерті Є. Коновальця - «Дві постаті - одна ідея», яка вийшла у Парижі в 1948 р. У цій праці містяться документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Серед сучасних дослідників, які аналізували у своїх працях особу Є. Коновальця, - Іван Хома, Володимир Качмар, Ігор Бойко, Борис Тищик, Тарас Андрусяк, Володимир Бурдін та інші. Не применшуючи внеску цих та багатьох інших дослідників, можна твердити, що багато питань залишається відкритими для нових досліджень.

Формулювання мети статті. Виходячи з цих міркувань, мета даної статті полягає у дослідженні навчального періоду Євгена Коновальця у стінах юридичного факультету Львівського університеті; з'ясуванні умов, у яких жив та навчався молодий студент; того, що мало вплив на формування його світогляду і які чинники не дозволили йому вчасно отримати «абсолюторіум» по закінченні навчання в 1914 р.

Виклад основного матеріалу. Євген Коновалець народився 14 червня 1891 р. в українському селі Зашкові поблизу Львова, в сім'ї галицької інтелігенції. Дід Михайло Коновалець тривалий час був греко- католицьким парохом, а батько Михайло був управителем місцевої народної школи. Мати Євгена, Марія, походила з українського священничого роду Венгриновських. Брат Євгенового батька, Володимир Конова- лець, який брав активну участь в українському громадському і політичному житті і мав великий вплив на Євгена, був парохом села Малехів, а другий стрий Євгена, Орест Коновалець, був парохом села Страдче1.

У своєму рідному селі Зашків закінчив Євген Коновалець в 1901 р. народну школу. По закінчені народної школи Євген переїхав до Львова, де навчався в українській Академічній гімназії, яку закінчив 1909 р. В науці Євген був весь час одним із найкращих учнів2.

За час навчання в гімназії Є. Коновалець добре пізнав громадське життя українського студентства Львова. У червні 1909 р., завершивши навчання в гімназії, вступив на юридичний факультет (факультет права і політичних знань) Львівського університету3. Завершив навчання в 1914 р.4

Студентське життя Євгена Коновальця на юридичному факультеті зафіксоване в архівних джерелах та спогадах його однодумців. Одним із важливих джерел характеристики студентства того часу, як зазначає у своїй статті Олеся Ісаюк5, був «індекс» (аналог сучасної залікової книжки), куди робились записи про всі здані студентом заліки та іспити, їхні результати. Ще одним важливим джерелом була «вписова карта» (анкета, яку заповнювали студенти, коли записувались на семестр). «Вписова карта» поділялась на дві частини - в першу частину анкети записувались ім'я, прізвище, місце і дата народження, дані про батьків, віросповідання та рідна мова, зазначалось також, який статус має студент (звичайний чи надзвичайний), хлопці вписували дані про військову службу. Інша частина містила інформацію про курси, які мав намір відвідувати студент, а саме назву курсу, прізвище викладача, який читав його, та кількість лекцій на тиждень6. Так виглядало навчання пересічного студента на початку ХХ ст у Львівському університеті. Такі дані, як зазначає

Ісаюк, є важливими, оскільки допомагають уявити, що вивчав, на що робив наголос Є. Коновалець.

Ще одним важливим студентським документом був «абсолюторіум» - свідоцтво про закінчення університету, де зазначались оцінки за предмети, які прослухав студент по закінченню навчання.

Історик Іван Хома у своїй праці «До 360-річчя ЛНУ: про навчання в університеті полковника Армії УНР Євгена Коновальця» подає інформацію, які предмети та на якому курсі здавав студент Є. Коновалець. У першому семестрі 1909/1910 н.р. Є. Коновалець прослухав: «Історію римського права і цивільного процесу» в професора М. Хлямтача (6 годин на тиждень); «Загальне матеріальне право» в професора І. Кошембара-Лис- ковського (5 годин на тиждень), який у 1908/1909 н.р. був деканом факультету, а в 1909/1910 н.р. - продеканом; «Джерела до історії публічного та міського права» в професора А. Яновича (5 годин на тиждень); «Історію устрою Польщі» в професора О. Бальцера (5 годин на тиждень), який в 1926 р. був номінований на Нобелівську премію миру; «Головні напрямки наукової етики» в професора К. Твардовського (4 години на тиждень). У другому семестрі першого курсу Є. Коновалець прослухав курси: «Сімейне і спадкове право»

Кошембара-Лисковського (5 годин на тиждень); «Історію і систему приватного німецького права» у професора А. Віняжа (5 годин); «Право католицького костелу», ч. І, у професора В. Абрагама (3 години); «Історію устрою Австрії» професор О. Бальцер (5 годин). Окрім цих предметів, Є. Коновалець прослухав ще два курси, що, мабуть, були вибірковими. Йдеться про курс професора Б. Дембінського «Другий поділ Польщі на тлі європейської політики» (1 година) та в професора Л. Фінкеля «Нарис загальної історії» (1 година)7.

У «Журналі обліку книжкового фонду і грошового обороту у зв'язку з продажом книг» Українського студентського союзу зафіксовано, що 5 квітня 1910 р. Є. Коновалець придбав книги, які потім передав Українському студентському союзу: «Велика селянська війна» (М. Залізняк, 1908 р.), «Звідки взялась і що значить назва «Русь» і «Україна» (Л. Цегельський, 1907 р.) та «Цар голод» (О. Бах, 1883 р.), «Король та народ» (М. Залізняк, 1908 р.), «Начерк історії української літератури» (Б. Лепкий, 1909 р.)8. Такий вчинок Є. Коновальця свідчить про те, що він намагався різними методами та способами підняти свідомість пересічного громадянина.

Інформація «вписових карт» дає підстави твердити, що Є. Коновалець відіграв важливу роль у боротьбі за український університет, зокрема, у подіях 1 липня 1910 р. З архівних джерел довідуємося, що це була п'ятниця, Є. Коновалець був на віче українських студентів з приводу відкриття українського університету у Львові. Відомо, що віче завершилось сутичками з польськими студентами, вбивством українського студента Адама Коцка та пораненням десяти студентів. Після цієї трагедії Є. Коновалець був одним із понад 300 заарештованих українців. Хоча після того, як взяли покази, його відпустили. Під час судових засідань Є. Коновалець проходив як свідок. Попри судовий процес, Є. Коновалець, як і інші студенти, продовжив навчання, хоча проходив в університеті по дисциплінарній справі9.

До оголошення результату університетського розслідування, в першому семестрі 1910/1911 н.р., Є. Коновалець прослухав такі курси: «Право католицького костелу», ч. ІІ (4 години) та «Право католицького костелу та право маєтностей», ч. ІІІ (1 година) у професора В. Абрагама; «Історія філософії права» у професора Г. Рошковського (4 години); «Про голос і мовлення» (1 година) у А. Юраша; «Колоквіум з економіки» у професора С. Грабського (2 години). 27 і 28 січня 1911 р. в університеті відбулись чергові слухання дисциплінарної справи про події 1 липня 1910 р. За результатами слухань видано оголошення про дозвіл на продовження навчання українським студентам на факультетах права та політичних знань, медичному і філософському. Серед студентів факультету права та політичних знань, яким дозволили продовжувати навчання, були М. Басараб, С. Білик, І. Федак, Є. Коновалець та інші. Згідно із «вписовою картою», на початку 1911 р. Є. Коновалець жив у Львові на вулиці Калічій, 310.

У другому семестрі другого курсу Є. Коновалець прослухав такі курси: «Загальне право про зобов'язання» у професора М. Хлямтача (5 годин); «Канонічне право костелу» у професора В. Абрагама (3 години); «Загальна та австрійська статистика» у професора Т. Пілята (4 години); «Обов'язкове польське право» у професора П. Домбковського (2 години); «Природа бджіл» у професора Цегельського (1 година). У двох семестрах третього курсу, 1911/1912 н.р., Є. Коновалець прослухав тільки дві дисципліни - «Право католицького костелу та право маєтностей», ч. ІІІ (1 година) у професора В. Абрагама та «Про кодифікацію національного права» у професора Г. Рошковський (1 година)11.

У свідоцтві про закінчення навчального закладу записано, що курс «Право католицького костелу та право маєтностей», ч. ІІІ, не зарахований. Це єдиний курс за п'ять років навчання, який Є. Коновальцю не зарахували12.

У «вписовій карті» на другий семестр Є. Коновалець записав, що він проживав на вулиці Потоцько- го, 25 (сучасна вулиця Генерала Чупринки). На цей час припадає особлива активність Є. Коновальця у громадській діяльності, яка була спрямована на розвиток «Просвіти», «Сокола» та «Сільського господаря» у Зашкові. Починаючи з 1912 р., постать Є. Коновальця стає помітною у роботі філії «Просвіти» імені М. Шашкевича у Львові. У першому семестрі четвертого курсу (1912/1913 н.р.) він вивчав такі дисципліни: «Приватне австрійське право» (9 годин) та «Кримінальне австрійське право» (5 годин) у професора П. Сте- бельського; «Народне господарство» у професора С. Грабського (5 години); «Біологія рослин» у професора Цегельського (1 година). У другому семестрі прослухав два курси П. Стебельського - «Приватне австрійське право» (9 годин) і «Кримінальний австрійський процес» (5 годин) та курс С. Грабського «Політична економіка» (5 годин). У професора Я. Пруса вивчав «Загальну патологію нервових хвороб» (1 година). Прослухав курс професора М. Грушевського «Вибрані питання з історії Східної Європи» (1 година). У другому семестрі цього ж таки 1912/1913 н.р. такі ж курси в Я. Пруса, М. Грушевського вивчав Роман Дашкевич. Він навчався на другому курсі факультету права і політичних знань та досить активно співпрацював з Є. Коновальцем.

15 грудня 1912 р. Коновалець був обраний до головної ради Українського студентського союзу. Керівником обрали студента О. Когута, заступником студента А. Жилу, Р. Дашкевича - архіваріусом, а Є. Коно- вальця - касиром. До обрання в склад головної ради УССоюзу Є. Коновалець свою діяльність зосереджував у IV секції союзу, яка об'єднувала студентів - прихильників Української національно-демократичної партії (далі - УНДП). Загалом у союзі налічувалося чотири секції: І - студенток, ІІ - імені М. Драгоманова, ІІІ - просвітній гурток, IV - націонал-демократична. У другій секції були прихильники Української радикальної партії. Окрім того, Є. Коновалець був членом УНДП. На з'їзді партії 25-26 грудня 1912 р. обраний до «тіснійшого» Народного комітету партії, а також заступником членів комітету партії. Членами Народного комітету, найвищого органу управління партії, були К. Левицький, Є. Олесницький, Л. Цегельський, о. Д. Цегельський, Ю. Січинський, Р. Залозецький, І. Кивелюк, В. Охримович, В. Бачинський, С. Голубович та інші. Приблизно в квітні 1913 р. Є. Коновальця було обрано керівником IV секції. Приблизно на кінець 1912 р. - початок 1913 р. припадає поява Є. Коновальця і в складі управління філії «Просвіти» імені М. Шашкевича. У першому семестрі останнього року навчання вивчав такі предмети: «Процедура цивільна» в доктора права, українця В. Вергановського (6 годин на тиждень); «Загальне і австрійське політичне право» у професора, ректора університету в 1913/1914 н. р. С. Стажинського (5 годин на тиждень); у професора А. Долінського «Австрійське торгове право» (4 години на тиждень); у професора Ю. Бузека «Адміністративну науку» (6 годин на тиждень); у професора М. Грушевського «Вибрані питання з історії Східної Європи» (1 година на тиждень). На партійному з'їзді УНДП 25-26 грудня 1913 р. Є. Коновалець знову увійшов до «тіснійшого» Народного комітету партії. В останньому семестрі навчання в університеті Є. Коновалець прослухав такі курси: «Процедура цивільна» у В. Вергановського (6 годин на тиждень); «Наука про державні фінанси» в С. Гломбінського (6 годин на тиждень); «Австрійське вексельне право» в А. Долінського (3 години на тиждень); «Устрій Австро-Угорщини» у С. Томашівського (3 години на тиждень); «Економічний семінар» в С. Грабського (2 години на тиждень); «Криміналістичний семінар» у П. Стебельського (2 години на тиждень); «Вибрані питання з історії Східної Європи» у М. Грушевського (1 година на тиждень).

За період свого навчання він встигав ще й бути у різних спілках, а також допомагати визначати вектори руху того чи іншого студентського чи громадського формування. Такими були: «Український Студентський Союз» (УСС), що існував у Львові від 1909 р. і об'єднував студентські товариства в усій Австрії, тобто «Академічну Громаду» у Львові, «Академічну Громаду» в Кракові, у Відні «Січ», у Чернівцях - «Союз» і «Січ», а, крім того, ще й два «буршівські» товариства (корпорації з оборони честі в двобоях) - у Львові «Роксоляна» і в Чернівцях «Чорноморе». На II загальних зборах «Українського Студентського Союзу» в 1913 р. вибрано випробуваного вже в організаційній праці при філії «Просвіти» Є. Коновальця до головної управи Союзу. У склад цієї управи увійшли: 1. Голова - студент прав Осип Когут, як представник Радикальної партії.

Заступник голови - студент прав Петро Дідушок, член Соціал-демократичної партії; члени виділу: 3. Осип Навроцький, студент прав (Радикальна партія). 4. Олена Степанівна, студентка філософії (Радикальна партія). 5. Юліян Охримович, студент філософії. 6. Володимир Котецький, студент філософії. 7. Роман Дашкевич, студент прав (всі три останні безпартійні) і 8. Є. Коновалець - представник Націонал-демократичної партії. Усі тут перераховані були тоді вже визначними індивідуальностями і відіграли в подальшому суспільному житті важливу роль.

«Абсолюторій», або документ про завершення університету Є. Коновалець отримав особисто 31 березня 1921 р. у Львові в університеті. Здобути цей документ у Польській державі було нелегкою справою. Довелося проходити перевірку на предмет, чи не служив у Галицькій армії. Оскільки Коновалець проживав у Відні, то цією справою займались батько Михайло Коновалець і товариш Михайло Матчак. Євген, повернувшись до Львова в липні 1921 р., активно почав відвідувати приватні уроки в одного із львівських адвокатів, аби ще скласти випускові іспити. Однак через відсутність україномовної комісії в університеті він так і не склав випускових іспитів. Для нього це було принциповою позицією в контексті загального українського громадсько-політичного руху за відкриття українського університету у Львові.

Висновки

Під час університетських студій у Львові студент юридичного факультету Євген Коновалець належав до числа здібних і талановитих студентів. Він умів організувати та повести за собою однодумців для боротьби за незалежність чи відстоювання права української молоді на здобуття вищої освіти українською мовою.

Є. Коновалець намагався отримати максимум від навчання, про що свідчить той факт, що він записувався на додаткові курси до таких професорів, як Михайло Грушевський (отримував глибокі знання про

Україну, її становлення та формування національного духу). Яскравим фактом такого формування особистості є те, що Є. Коновалець входив до студентських об'єднань, які відігравали значну роль у Першій світовій війні. Студентський рух був та залишається поступом до кращого. Студенти швидше відчувають та діють у важливих життєвих ситуаціях. Це своїм життєвим прикладом довів і Євген Коновалець.

Література

Євген Коновалець та його доба / О. Грицай, С. Шах, О. Зінкевич та ін.; переднє слово Ю. Бойко. Мюнхен: Вид. Фундації ім. Є. Коновальця, 1974. С. 17-19.

Там само.

Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО) - Ф. 26. Оп. 15. Спр. 136. Арк. 546.

ДАЛО. Ф 26. Оп. 15.- Спр. 136. Арк. 234. URL: https://photo-lvivin.ua/nevidomi-fakty-pro-navchannia-v-universyteti- polkovnyka-almu-unr-yevhena-konovaltsia/

URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/66388/06-Isayuk.pdf?sequence=1

Зінкевич О. Студентські роки Євгена Коновальця. Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1958. С. 93.

URL: https://dyvys.info/2021/03/01/do-360-richchya-lnu-pro-navchannya-v-universyteti-polkovnyka-armiyi-unr-yevgena- konovaltsya/

URL: https://dyvys.info/2021/03/01/do-360-richchya-lnu-pro-navchannya-v-universyteti-polkovnyka-armiyi-unr-yevgena- konovaltsya/

ДАЛО. Ф. 26. Оп. 15. Спр. 136. Арк. 546.

ДАЛО. Ф. 26. Оп. 15. Спр. 146. Арк. 210-214.

ДАЛО. Ф. 26. Оп. 15. Спр. 146. Арк. 213.

Там само.

Размещено на Allbest.ru