Аналіз збереженості видань губернських статистичних комітетів у бібліотеках та архівних установах України

Размещено на http://www.allbest.ru

ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

Аналіз збереженості видань губернських статистичних комітетів у бібліотеках та архівних установах України

Шевцова Євгенія Сергіївна,

асистент кафедри історії України

Шевцова Є. С. Аналіз збереженості видань губернських статистичних комітетів у бібліотеках та архівних установах України

У статті проведений аналіз наявності пам'ятних книжок та інших видань губернських статистичних комітетів в архівних і бібліотечних установах України, а також проблеми їх збереженості. Відсутність надійної інформації про репертуар і місця зберігання видань серйозно ускладнює введення їх в науковий обіг і доступ до них дослідників. Виявлені основні типи проблем, що зустрічаються на шляху до виявлення повних зібрань видань та ускладнюють роботу досліднику. Надано коротку характеристику впливу на роботу архівних та бібліотечних установ військових дій та окупаційних режимів, що розгортаються на території України з ХХ століття. З'ясовано, що на сьогоднішній момент зберігання відповідних документів може відбуватись у таких установах, як: центральні універсальні наукові бібліотеки, історичні та краєзнавчі музеї, державні архіви, бібліотеки університетів, тощо. Окрім того під час дослідження проведений аналіз кількості та стану виявлених видань статистичних комітетів Київської, Полтавської, Волинської, Катеринославської, Херсонської, Чернігівської, Таврійської та інших українських губерній. Зроблено висновок, що видання губернських статистичних комітетів повинні розглядатися як цінні та рідкісні екземпляри, що вимагають активного накопичення та оцифрування. Вирішенням цієї проблеми може стати активізація досліджень архівних та бібліотечних фондів а також їх фіксація та збереження на цифрових носіях інформації. видання губернський статистичний

Ключові слова: губернський статистичний комітет, бібліотека, архів, Пам'ятна книжка, видання.

Shevtsova Ye. S. Analysis of the preservation of publications of the Provincial statistical committees in libraries and archival institutions of Ukraine

The article analyzes the availability of commemorative books and other publications of provincial statistical committees in archival and library institutions of Ukraine, as well as the problems of their preservation. The lack of reliable information about the repertoire and storage locations of publications seriously hinders their introduction into scientific circulation and researchers' access to them. The main types of problems that are encountered on the way to identifying complete collections of publications and complicate the work of the researcher are identified. A brief description of the impact on the work of archival and library institutions of military operations and occupation regimes that have been unfolding on the territory of Ukraine since the 20th century is given. It has been found out that at the moment the storage of relevant documents can take place in such institutions as central universal scientific libraries, historical and local history museums, state archives, university libraries, etc. In addition, during the study, an analysis was made of the number and condition of the identified publications of the statistical committees of Kyiv, Poltava, Volyn, Katerinoslav, Kherson, Chernihiv, Taurida and other Ukrainian provinces. It is concluded that the publications of the provincial statistical committees should be considered as valuable and rare copies that require active accumulation and digitization. The solution to this problem can be the activation of research of archival and library funds, as well as their fixation and storage on digital media.

Key words: provincial statistical committee, library, archive, memorial book, edition.

Видання губернських статистичних комітетів становлять важливу частину національного книжкового фонду України і становлять великий інтерес для вітчизняної історії. У багатьох губерніях і областях вони ставали першими і потім на довгі роки найбільш стабільними і значними місцевими виданнями.

Актуальність досліджень у цій сфері зумовлюється тим, що до теперішнього часу пам'ятні книжки та інші види видань виявлені не у повній кількості, у відомостях про них є істотні прогалини, розбіжності й помилки. Відсутність надійної інформації про репертуар і місця зберігання видань серйозно ускладнює введення їх в науковий обіг і доступ до них дослідників.

Оскільки випускались пам'ятні книжки та інші видання порівняно невеликими тиражами і поширювались переважно в межах своєї області або губернії, вони ставали бібліографічною рідкістю майже одразу після виходу у світ, і на даний момент жодна бібліотека колишньої Російської імперії не має їх повного зібрання (Балацкая&Раздорский, 2008).

Місцеві бібліотеки (за рідкісним винятком) не мають повних комплектів пам'ятних книжок своєї губернії або області. Тому видання губернських статистичних комітетів повинні розглядатися не тільки як цінні, але і як вельми рідкісні екземпляри.

Варто наголосити на тому, що кожні військові дії, що відбувались на теренах України, починаючи з ХХ століття прямо впливали і на діяльність архівних та бібліотечних установ, іноді повністю знищуючи наявні фонди. Через це питання накопичення та збереження цінних документальних матеріалів стає ще більш важливим для історичної науки. Наприклад, в історичній науці на сучасному етапі недостатньо висвітлено тему, присвячену дослідженню обставин, наслідків і масштабів втрат архівних фондів УРСР під час Другої світової війни. Це зумовлено, у першу чергу, тим, що радянський режим замовчував вказану проблему.

Тільки з проголошенням незалежності України відбулась активізація пошуку, збирання по всьому світу та зберігання на належному рівні матеріально-культурних скарбів українського народу (Дацків&Пархоменко, 2019).

За інформацією Державної архівної служби України, розміщеної на її офіційному веб-порталі, на окупованих у результаті російсько- української війни українських територіях зберігається величезний обсяг історичних видань та матеріалів, що наразі залишаються недоступними для українських дослідників та науковців. У Державному архіві Автономної Республіки Крим, станом на 01.01.2014 р. на зберіганні знаходилось більше двох мільйонів одиниць управлінської, науково - технічної документації, документів особового походження, а також кіно-, фото-, фоно- та відеодокументів. У Державному архіві міста Севастополя чисельність сягає більше 240 тис. одиниць. У Державному архіві Донецької області станом на 01.01.2014 р. на зберіганні знаходилось близько 1,9 млн. архівної документації, а у Луганській області - близько 1,5 млн (Державна архівна служба України, 2021) Шляхом до вирішення питань збереженості цінних історичних та довідкових документів у архівних та бібліотечних установах може бути оцифрування фондів, що наразі є пріоритетним напрямком діяльності цих установ.

Якщо розглядати безпосередньо питання зберігання видань ГСК, то на сьогоднішній момент воно може відбуватись у таких установах:

центральні універсальні наукові бібліотеки, історичні та краєзнавчі музеї і державні архіви територій колишньої Російської імперії;

головні бібліотеки, історичні та краєзнавчі музеї та державні архіви колишніх губернських і обласних центрів і градоначальств;

бібліотеки університетів, що знаходяться в обласних центрах, а також в зарубіжних містах, колишніх губернських або обласних центрах Російської імперії;

національні та центральні академічні бібліотеки;

бібліотеки деяких великих історичних музеїв.

На шляху до виявлення повних зібрань пам'ятних книжок губерній та інших видів видань існує багато проблем, що ускладнюють роботу досліднику, та до яких потрібно бути готовим.

По-перше, самі пам'ятні книжки можуть бути представлені в каталогах бібліотек в безлічі різних варіантів: під власним заголовком, під останнім або найбільш типовою назвою, під іменами укладачів і редакторів, під назвою установи-видавця, під найменуванням своєї губернії або області; повністю або частково відбиватися в каталогах періодики. Ця обставина (як і якість самих каталогів) може позначитися на можливості виявлення того чи іншого видання та відобразитись на повноті відомостей про наявність пам'ятних книжок у бібліотеках.

По-друге, дуже ймовірні пропуски других частин пам'ятних книжок, додатків (виданих під власними назвами) і „додаткових аркушів” - у тих випадках, коли вони йдуть окремим доповненням до основного випуску або першої частини своєї пам'ятної книжки.

По-третє, можуть не братись до уваги або бути пропущені видання з нетиповими заголовками - такими, наприклад, як „Щорічник „Придніпров'я” і пам'ятна книжка Катеринославської губернії ...”, „Збірник статистичних відомостей про Київську губернію”, „Харківський народний календар”, і т. п.

Під час розвідки самих пам'ятних книжок і бібліографічних відомостей про них часто доводиться стикатися з неточностями і помилками. Пам'ятні книжки, багато з яких (особливо ранні, що вийшли в середині XIX ст.) відрізняються поганим збереженням, складним і нестандартним видавничим оформленням (наявністю двох титульних аркушів з різним текстом, розбіжностями в назвах та інших відомостях на титульному аркуші і обкладинці, великою кількістю пагінцій і т. п.), часто описуються для каталогів бібліотек і бібліографічних видань дуже спрощено.

Зведений опис є звичайним способом відображення їх в каталогах бібліотек і сучасних бібліографічних покажчиках, він нівелює індивідуальні особливості кожного окремого випуску і тим самим ускладнює його ідентифікацію. Поширена практика включення каталожних описів пам'ятних книжок в бібліографічні покажчики без перегляду самих видань, це призводить до того, що помилки каталогізаторів переходять з одного джерела в інший. Перевірка їх ускладнюється майже повною відсутністю посилань на джерела та місця зберігання описуваних і згадуваних пам'ятних книжок і видань. У цих умовах проста фіксація всієї опублікованої і неопублікованої інформації про пам'ятні книжки могла б привести до закріплення вже накопичилися помилок і неточностей. Ще у 2008 році дослідниками Н. Балацькою та А. Раздорським була проведена масштабна робота стосовно пошуку пам'ятних книжок та видань губстаткомів та розробки зведеного каталогу- репертуару загалом по всій території колишньої Російської імперії.

У Зведеному каталозі знайшли відображення 2492 видання (2280 річних випусків пам'ятних книжок, включаючи окремі частини, і окремо виданих додатків і доповнень до них), що виходили в 88 губерніях і областях колишньої Російської імперії. У процесі підготовки каталогу були отримані відомості про наявність чи відсутність пам'ятних книжок в 536 установах Росії і 16 зарубіжних країн, у тому числі в 147 національних, республіканських, крайових, обласних і міських бібліотеках, у 160 державних архівах, у 121 історичному і краєзнавчому музеях, у 22 академічних і 67 університетських бібліотеках, у 19 бібліотеках інших типів (Балацкая&Раздорский, 2008).

Використовуючи унікальний матеріал, зібраний Н. Балацькою та А. Раздорським у „Зведеному каталозі”, зробимо аналіз кількості та стану виявлених видань статистичних комітетів деяких українських губерній.

Видання робіт Волинського ГСК почалось з 1886 року. У протоколі статистичного комітету відзначено, що „пам'ятна книжка на 1886 являє собою перше видання праць комітету в цій формі ...” (Протокол, 1886). Видання 1886-1917 рр. представлені у вигляді Пам'ятних книжок за вказані роки та додатків до них. Пам'ятна книжка 1886 р.„ надрукована в 700 примірниках, з яких 200 примірників без додатків двох останніх статей”, що складають додатки: „Дослідження про скарби Волинської губернії” І. Орлова; „Про клімат м. Житомира” Т. Самбірського”.

Видання 1887 р. випущено за ціною 1 крб. 50 к. за екземпляр, з додатком статті Л. М. Рафальского „Рівненський повіт в смузі річок Стубсля і Устя, приток Горині”, і 1 крб. без додатка”. Окремі відбитки статті Рафальського для включення в пам'ятну книжку випущені накладом 500 екз. (Протокол, 1886). Екземпляр за 1906 р. має помилкову нумерацію сторінок. Кожне видання має доповнення у вигляді таблиць, рекламних оголошень, тощо.

До 1860 р. немає даних про видання Катеринославської губернії. Знайдений екземпляр пам'ятної книжки за 1860 р. У видавничий діяльності ГСК існували періоди відсутності видань: 1861-1863 рр., 1865-- 1866 рр., 1868 р. , 1870--1874 рр., 1876--1884 рр., 1886--1888 рр., 1890-- 1893 рр., 1896--1899 рр., 1902 р., 1904--1909 рр., статистичний комітет не випускав видань.

До видання 1867 р. додаток -- стаття Скальковського А. А. „Ростов на Дону і торгівля Азовського басейну” (1867), що була випущена у 800 екземплярах.

Видання 1913 р. та 1914 р. мали назву „Щорічник „Придніпров'я” і пам'ятна книжка Катеринославської губернії на... рік”.

Достатньо повним є зібрання видань Київського губернського статистичного комітету. 1856-1858 рр. -- „Пам'ятна книжка Київської губернії, видана редактором Київських губернських відомостей Н. Чернишовим...”. Видання містять додатки у вигляді карт, планів міста, таблиць, тощо. 1861 р. -- „Збірник статистичних відомостей про Київську губернії за 1859 рік”. 1864 р. -- „Адрес-календар осіб службовців в Київській губернії, по громадянському, військовому, навчального та духовному, відомствам”, про видання 1867--1872 рр. дані відсутні.

Не встановлено фактів видань за 1873--1877 рр., 1879--1884 рр.

У 1885 р. видана довідкова книга „Київська губернія”, що зберігається в Санкт-Петербурзі. Видання з 1886 р. до 1915 р., з додатками у вигляді адрес-календарів, містяться в архівах Києва, Варшави, Санкт- Петербургу та Москви. Дані про видання 1916 р. та 1917 р. відсутні (Балацкая&Раздорский, 2008).

До 1859 р. не випускались пам'ятні книжки Подільської губернії. У 1859 р. пам'ятна книжка містила додаток у вигляді фотографій м. Кам'янця. Даний екземпляр зберігається у м. Краків. За 1885 р.

випущена „Пам'ятна книжка Подільської губернії на 1885 р.: адрес- календар і статистично-довідкові відомості”, у 1888 р. - „Довідкова книжка Подільської губернії”. У 1895 р., 1900 р, 1904 р. , 1909 р. випускається „Подільський календар”. З 1912 р. дані про видання комітету відсутні (Балацкая&Раздорский, 2008).

Стосовно Полтавської губернії відомо, що до 1864 р. видання не видавались, або в джерелах відсутній факт їх випуску. „Пам'ятні книжки Полтавської губернії” за 1865 р., 1871р., 1874 р., за 1887-1893 рр., за 1910 -1915 рр. зберігаються у архівах Києва, Санкт-Петербургу, Харкова, Москви, Полтави. Разом з Пам'ятною книжкою додатком йшов адрес- календар або довідкова книжка Полтавської губернії. У деяких виданнях присутні помилки в нумерації сторінок. „Адрес-календар і довідкова книжка Полтавської губернії на 1897 год”, складений Д. А. Іваненко, секретарем Полтавського губернського статистичного комітету має додатком Список домовласників м. Полтави (складений за 1 липня 1896 року).

У 1867 р. виходить з друку перша пам'ятна книжка Таврійської губернії. Протягом 18 років, до 1885 р., видання комітету не друкувались. У відповіді губернатора від 1884 року на запит ЦСК повідомляється, що після виходу пам'ятної книжки на 1867 г. „до цих пір жодних видань надруковано не було ”. Там же вказано, що „секретар статистичного комітету приступив до збору матеріалів для складання особливого видання: „Статистичні та довідкові відомості Таврійської губернії”.

„Кишеньковий календар Таврійської губернії на 1869 г.”

(Сімферополь, 1869), „Календар Таврійської губернії на 1871 г.” (Сімферополь, 1870), видані секретарем Таврійського ГСК

К. В. Ханацьким, і „Таврійські календарі...” на 1875 і 1876 рр. (Сімферополь, 1874-1875) є приватними виданнями (Ханацкий, 1867).

Видання під назвою „Календар і пам'ятна книжка Таврійської губернії”, що датуються до 1917 р., зберігаються у архівах Москви, Санкт- Петербургу та Сімферополя.

Окремо гідне уваги зібрання видань Харківського губернського статистичного комітету. Знайдені пам'ятні книжки за всі роки існування комітету, починаючи з 1862 р. (у звіті за 1863 г. повідомляється, що „у 1861 році Харківський статистичний комітет, під час підготовки до видання першої пам'ятної книжки на 1862 рік, запропонував видавати подібні книжки від комітету щорічно по можливості”. Окрім цього у архівах Харкова, Москви, Санкт-Петербургу та Києва знайдені й інші видання комітету в значній кількості (Отчет, 1867).

Додатком до календаря за 1869 р. був місяцеслів, календар 1870 р. вміщував карти російських залізних доріг, видання за 1871 р. містив карту Харківської губернії, а календар за 1872 р. - план м. Харкова, 1886 р. - з додатком картини м. Харкова на початку ХІХ ст.

З 1987 до 1898 рр. додатком до Харківського календаря виходить Харківський збірник - науково-літературний додаток, що є цінним історичним джерелом та містить наукові дослідження у сфері краєзнавства, етнографії, історії, тощо. З 1908 р. по 1910 р. окремим виданням виходить Харківський народний календар, як додаток до звіту губернатора.

Багато зусиль для збереженості такої кількості видань доклали Харківський національний університет та Харківська державна наукова бібліотека, де знайдено більшість екземплярів різних видів.

Відсутні дані про видання до 1863 р. по Херсонській губернії. Також немає інформації про будь-які з них за 1865 р., з 1868 по 1900 рр., з 1902 по 1909 рр., 1915-1916 рр. Попри незначну кількість виявлених видань, вони все ж таки містять цінну та унікальну інформацію та дослідників. Представлені додатки у вигляді таблиць, карт, збірники законів та циркулярів.

Неповним є й зібрання видань Чернігівького ГСК. До 1863 р. видання не публікувались, відсутні дані про їх друк у 1863-1877 рр., 1879-- 1885 рр., 1889 р. До наших днів у архівах Київщини, Чернігівщини, Москви, Санкт-Петербургу зберіглась лише Пам'ятна книжка за 1863 та 1878 рр. Остання мала назву „Губернські і повітові установи Чернігівської губернії: пам'ятна книжка на 1878 рік”. Не зважаючи на це, в архівах представлена значна кількість Адрес-календарів, друк яких був постійним з 1886 р. по 1916 р. Окремим додатком до календаря було „Положення про земських дільничних начальників, затверджене 12-го липня 1889... в Чернігівській губернії (Балацкая&Раздорский, 2008).

Проаналізувавши наявність пам'ятних книжок та інших видань губернських статистичних комітетів в архівних і бібліотечних установах, а також проблеми їх збереженості, можна зробити висновок, що видання губернських статистичних комітетів повинні розглядатися як цінні та рідкісні екземпляри, що вимагають активного накопичення та оцифрування. Випуски за різні роки розпорошені не тільки між різними регіонами, але й державами. Значна кількість видань українських губернських статистичних комітетів знаходиться у бібліотеках та архівах Москви, Санкт-Петербургу, що ускладнює роботу дослідникам, науковцям, джерелознавцям. Нажаль, такі цінні та унікальні видання, що містять в собі важливу довідкову та статичну інформацію з історії розвитку українських земель, можуть бути недоступні для науки через багато причин. Вирішенням цієї проблеми може стати активізація досліджень архівних та бібліотечних фондів а також їх фіксація та збереження на цифрових носіях інформації.

Список використаної літератури

Балацкая Н. М., Раздорский А. И. Памятные книжки губерний и областей Российской империи: сводный каталог-репертуар / РНБ. СПб. :

Дмитрий Буланин, 2008. 645 с. 2. Дацків І., Пархоменко В. Доля архівів УРСР у роки Другої світової війни. Український історичний журнал. 2019. № 5. С. 59-68. 3. Державна архівна служба України. Національний архівний фонд станом на 01.01.2021 року. Офіційний вебпортал органу виконавчої влади. URL: https://archives.gov.ua. 4. Протокол общего собрания Волынского губернского статистического комитета. Заседание 17-го марта 1886 года. Отчет о занятиях Волынского губернского статистического комитета за 1885 год. Житомир, 1886. 35 с.

Скальковский А. А. Ростов на Дону и торговля Азовского басейна. Памятная книжка Екатеринославской губернии за 1867 г. С. 295-310.

Ханацкий К. В. Соляная промышленность в Таврической губернии. Памятная книга Таврической губернии. Симферополь, 1867. Вып. 1, отд. 1. С. 440-474. 7. Отчет о действиях и занятиях Харьковского губернского статистического комитета за 1863 год, составленный и прочитанный секретарем статистического комитета Голяховским в общем собрании комитета 26 марта 1864 года. Харьков, 1864. 17 с.

References

Balackaya, N. M., & Razdorskij, A. I. (2008). Pamyatnye knizhki gubernij i oblastej Rossijskoj imperii: svodnyj katalog-repertuar

[Commemorative books of the provinces and regions of the Russian Empire: a consolidated repertoire catalog]. SPb.: Dmitrij Bulanin [in Russian].

Datskiv, I., & Parkhomenko, V. (2019). Dolia arkhiviv URSR u roky Druhoi svitovoi viiny [The fate of the archives of the USSR during the Second World War]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal - Ukrainian Historical Journal, 5, 59-68 [in Ukrainian]. 3. Derzhavna arkhivna sluzhba Ukrainy. Natsionalnyi arkhivnyi fond stanom na 01.01.2021 roku [National Archival Fund as of January 1, 2021]. Retrieved from https://archives.gov.ua [in Ukrainian].

Protokol obshchego sobraniya Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta. Zasedanie 17-go marta 1886 goda. Otchet o zanyatiyah Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta za 1885 god [Minutes of the general meeting of the Volyn Provincial Statistical Committee. Meeting on March 17, 1886. Report on the activities of the Volyn Provincial Statistical Committee for 1885]. (1886). Zhitomir [in Russian]. 5. Skal'kovskij, A. A. (1868). Rostov na Donu i torgovlya Azovskogo basejna [Rostov-on-Don and trade in the Azov Basin]. Pamyatnaya knizhka Ekaterinoslavskoj gubernii za 1867 g. - Commemorative book of the Yekaterinoslav province for 1867. (pp. 295-310). Ekaterinoslav [in Russian]. 6. Hanackij, K. V. (1867). Solyanaya promyshlennost' v Tavricheskoj gubernii [Salt industry in the Tauride province]. Pamyatnaya kniga Tavricheskoj gubernii - Commemorative book of the Tauride province. (Issue 1, part 1), (pp. 440-474). Simferopol' [in Russian].

Otchet o dejstviyah i zanyatiyah Har'kovskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta za 1863 god, sostavlennyj i prochitannyj sekretarem statisticheskogo komiteta Golyahovskim v obshchem sobranii komiteta 26 marta 1864 goda [Report on the activities and activities of the Kharkov Provincial Statistical Committee for 1863, compiled and read by the Secretary of the Statistical Committee Golyakhovsky in the general meeting of the committee on March 26, 1864]. (1864). Harkiv [in Russian].

Размещено на Allbest.ru