Астроном Людвіг Оттович Струве (1858-1920): наукова біографія

Головним завданням експедиції, організованої на кошти Міністерства народної просвіти, було отримання фотографічних знімків сонячної корони, проведення фотометричних спостережень її яскравості, контактних моментів і виконання замальовок її загального вигляду.

Найбільш сприятливим (за метеорологічними умовами) місцем для проведення спостережень було визнано м. Генічеськ. Після прибуття харківських астрономів з'ясувалося, що частина «виписаних» інструментів не відповідає завданням експедиції, а частина взагалі не прибуде через початок бойових дій Першої світової війни. Саме через це довелося відмовитися від спектроскопічних спостережень. Під керівництвом проф. Л.О. Струве всі члени експедиції взяли участь у переробленні старих і виготовленні нових приладів для спостереження затемнення. Це дозволило виконати усі завдання, поставлені перед харківськими астрономами [53].

У цьому ж році відбулася ще одна знакова подія -- проф. Л.О. Струве було нагороджено орденом святого Станіслава І ступеня, який, як і чин дійсного статського радника, надавав право на спадкове дворянство [39, с. 883].

Наприкінці 1914 р. Російським астрономічним товариством підбивалися підсумки робіт на відзначення премією імені С.П. Глазенапа. Тематичний конкурс під програмною назвою «Обробка спостережень покриттів зір під час місячних затемнень 1891, 1895, 1898 та 1910 років» Радою товариства було оголошено ще у 1910 р. Переможцем, який отримає золоту медаль товариства, у 1915 р. було визнано проф. Л.О. Струве, який виконав порівняння результатів спостережень покриттів зір під час шести повних місячних затемнень, «що дозволило з максимальною точністю визначити контур Місяця і обчислити його середній радіус» [15, c. 40].

Людвіг Оттович зазначав: «З усього обсягу матеріалів спостережень покриттів зір оброблено лише ті, що були отримані під час затемнень 1884 і 1888 рр.; спостереження інших чотирьох затемнень до останнього часу не підтверджувалися обчисленнями. Мета цієї роботи -- заповнити прогалину і порівняти між собою результати спостережень покриттів зір під час усіх шести повних місячних затемнень» Переклад з російської автора статті. [54, с. 2]. Офіційний відгук на роботу надав відомий пулковський астроном Ф.Ф. Вітрам (1854--1914), який наголосив, що у зазначеній галузі проф. Л.О. Струве є найбільш компетентним фахівцем, і що завдячуючи роботам Людвіга Оттовича «...середній радіус Місяця став відомим з усією можливою і бажаною точністю.» [55, с. 149].

Восени 1915 р. Л.О. Струве реалізував давню власну ідею щодо створення при Харківському університеті першої в Росії Школи-майстерні точної механіки. Проблема підготовки фахівців за цією спеціальністю існувала дуже давно, але особливо гостро вона відчувалась у період Першої світової війни, коли європейський ринок точних інструментів (та їх запчастин) фактично став недоступним.

Навчальною базою Школи стала інструментальна майстерня, яка з 90-х років XIX ст. існувала при астрономічній обсерваторії і фактично об'єднувалась із приватною майстернею університетського механіка В.М. Дерев'янка (1857--1920). Реалізація проєкту стала можливою завдяки об'єднанню зусиль фізико-математичного факультету (декан проф. Л.О. Струве), астрономічної обсерваторії та кафедри астрономії і геодезії (завідувач проф. Л.О. Струве). Цілком логічно, що рішенням ректора Харківського університету проф. Л.О. Струве було призначено завідувачем Школи-майстерні, яку було офіційно відкрито у січні 1916 р. АНДІА ХНУ.

Заклад мав дві основні функції: здійснення робіт із точної механіки і підготовка нових спеціалістів у цій галузі. Також, зважаючи на військовий час, майстри школи виконували численні замовлення на ремонт і виготовлення армійського спорядження (повірка артилерійської оптики, деталі бомбометів, ручних гранат), які надавалися Харківським обласним військово- промисловим комітетом [1, с. 34]. Відзначимо, що Людвіг Оттович особисто займався конструюванням приладів. Зокрема, він виготовив копію інструмента для визначення так званої «індивідуальної похибки» за допомогою штучної зорі. З його прототипом, винайденим директором Лейденської обсерваторії Х. Бакгуйзеном (1838--1923), проф. Л.О. Струве познайомився у 1885 р., відвідавши Голландію під час стажування у Європі. Тоді він виконав низку спільних спостережень з лейденськими астрономами за допомогою цього інструмента. У подальшому копією приладу, виготовленою Людвігом Оттовичем, користувалося багато поколінь харківських астрономів Те саме..

Розвиваючи перспективну ідею, проф. Л.О. Струве намагався побудувати для Школи-майстерні власну будівлю, клопотав про це у Міністерстві народної просвіти та інших інстанціях, для чого особисто їздив до Петрограда; навіть розробив амбітний проєкт перетворення Школи-майстерні на Інститут точної механіки, не реалізований у зв'язку із початком подій Української революції Те саме. [56].

Зважаючи на значне науково-педагогічне та адміністративне навантаження, 1 березня 1917 р. проф. Л.О. Струве передав завідування астрономічною обсерваторією проф. М.М. Євдокимову, але залишився на посадах декана фізико-математичного факультету, завідувача кафедри астрономії та геодезії, а також зберіг за собою викладання основного курсу астрономії в університеті. У 1917--1918 рр. під його керівництвом університетські астрономи, допоміжні обчислювачі та студенти обробляли дані меридіанних спостережень близькополюсних зір, обчислювали прямі сходження зір та їх приведення до видимих місць за оригінальним методом (винайденим в обсерваторії) [57, c. 24]. У 1918 р., узагальнивши матеріали викладацької діяльності, Людвіг Оттович підготував до друку курс лекцій із загальної астрономії. Зважаючи на важкі часи періоду революційної смути, друком вийшла лише перша частина «Лекцій з астрономії, читаних у Харківському університеті» [58].

Через те, що старший син проф. Л.О. Струве Отто вступив до лав Добровольчої армії та воював у складі Дроздовського дивізіону, у жовтні 1919 р. Людвіг Оттович був змушений залишити Харківський університет, обсерваторію і разом із родиною терміново переїхати до Криму. Колеги проф. Струве, які також опинилися у Сімферополі, згадували: «...Абсолютно зрозуміло, що при відступі з Харкова [Добровольчої армії -- М. Б.] літній професор не зміг залишитися у «червоному» університеті й пішов, кинувши свою цінну бібліотеку і обсерваторію...» Переклад з російської автора статті. [4]. Після від'їзду Людвіга Оттовича з Харкова припинила існування і Школа-майстерня точної механіки.

У Криму проф. Л.О. Струве продовжив науково-педагогічну діяльність у Таврійському університеті, очоливши у лютому 1920 р. кафедру астрономії. Жодних можливостей для ведення практичних занять з астрономії у нещодавно створеному університеті не існувало. Через повну відсутність учбової літератури для викладання курсів інших (наприклад геодезичних) дисциплін Людвіг Оттович по пам'яті відновлював і заново записував складні математичні викладки. Разом зі старшим сином Отто, який також опинився у Криму, вони продовжували вивчення змінних зір, зокрема здійснювали візуальні спостереження Нової у сузір'ї Лебедя у серпні 1920 р. [15, с. 41].

У Сімферополі родина Л.О. Струве, як і інші родини професорів-біжен- ців, мешкала у жахливих квартирних умовах: дружина Єлизавета Христофо- рівна (викладала у Таврійському університеті); сини Отто (воював у лавах Добровольчої армії) і Вернер (хворів на туберкульоз); доньки Ядвіга (хворіла на туберкульоз) Державний архів Харківської області, ф. 1682, оп. 2, спр. 315, 13 арк. і наймолодша -- Елізабет.

Величезне навантаження, пов'язане із підготовкою до викладацької роботи, та складні соціально-побутові обставини швидко погіршили стан його здоров'я. Додаткового удару доля завдала літньому професору влітку 1920 р.: на його очах, купаючись у морі, потонула дев'ятирічна наймолодша донька. Людвіг Оттович до останнього намагався її врятувати. Незабаром від туберкульозу помер сімнадцятирічний середній син (за свідченням друзів родини він мав надзвичайні математичні здібності) [9, с. 25].

Всі ці події призвели до того, що 4 листопада (22 жовтня) 1920 р. під час відкриття засідання З'їзду Таврійської наукової асоціації Людвіг Оттович Струве помер від крововиливу у мозок на 62-му році життя. За свідченням університетських друзів родини, молодь, яка зібралася у залі, нагадала професору його трагічно загиблу доньку, і він не витримав емоційного навантаження. Передбачалося, що у цей день він мав виступити на засіданні Математичного товариства при Таврійському університеті із повідомленням про спостереження Нової зорі 1920 -- V476 Cygni [9, с. 25].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Виконане дослідження є важливим етапом у вивченні персональної історії вітчизняної астрономії. Відтворено повну наукову біографію проф. Л.О. Струве, який успішно працював у галузі позиційної астрономії. Проаналізовано науково-дослідницьку та науково-педагогічну діяльність астронома; визначено шляхи його творчих пошуків; з'ясовано внесок у розбудову та становлення астрономічної обсерваторії Харківського університету, переоснащення її інструментальної бази, формування повноцінного наукового колективу; узагальнено науковий доробок ученого.

Передбачається, що матеріали історико-наукового дослідження життя і творчості проф. Л.О. Струве будуть використані у науково-дослідницькій роботі, присвяченій історії астрономії у Харкові кінця ХІХ -- першої половини ХХ ст.

Список літератури

астроном струве біографія

1. Балышев М.А. Отто Людвигович Струве (1897--1963). Москва: Наука, 2008. 524 с.

2. Сластенов А.И. Астрономия в Харьковском университете за 150 лет, 1805--1955 (исторический очерк). Харьков: Изд-во ХГУ имени А.М. Горького, 1955. 184 с.

3. Смерть астронома. Великая Россия, 1920, 24 октября.

4. Даватц В. Л.О. Струве. Юг России, № 167, 1920, 25 октября.

5. Courvoisier L. Todesanzeige. Astronomische Nachrichten. 1921. Vol. 212. No. 5082. S. 351--352.

6. Frost E.B. A Family of Astronomers: Hermann Struve, 1852--1920; Ludwig Struve 1858-- 1920. Popular Astronomy. 1921. Vol. 29. P 536--541.

7. Евдокимов Н.Н. Л.О. Струве. Наука на Украине. 1922. № 4. С. 428--430.

8. Левицкий Г.В. Астрономы Юрьевского университета с 1802 по 1894 гг. Ученые записки императорского Юрьевского университета. № 2. Юрьев: Типография К. Маттисена, 1900. С. 1--224.

9. Л.О. Струве. Очерк педагогической и научной деятельности, 1858--1920 гг. Записки Математического кабинета Крымского университета имени М.В. Фрунзе (Приложение к Известиям университета) / Под ред. проф. Н.М. Крылова. Симферополь: 1-я Советская типография, 1921. С. 33--39.

10. Седьмой съезд Таврической научной ассоциации. Таврический голос, № 356, 1920, 24 октября.

11. Batten A. The Struves of Pulkovo -- A Family of Astronomers. The Journal of the Royal Astronomical Society of Canada. 1977. Vol. 71. No. 5. P. 345--372.

12. Абалакин В.К., Капцюг В.Б., Копылов И.М. и др. Династия астрономов из рода Струве. Немцы в России. Три века научного сотрудничества. Санкт-Петербург: Наука, 2003. С. 251--265.

13. Artemenko Т G., Balyshev M.A., Vavilova I.B. The Struve dynasty in the history of astronomy in Ukraine. Kinematics and Physics of Celestial Bodies. 2009. Vol. 25. No. 3. P. 153--167.

14. 200лет астрономии в Харьковском университете / Под. ред. проф. Ю.Г. Шкуратова. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008. 632 с.

15. Балышев М.А. Людвиг Оттонович Струве. Заметки историка. Universitates. Наука и Просвещение. 2007. № 1. С. 34--43.

16. Балышев М. А. Из истории Харьковской обсерватории: биографические очерки. 200лет астрономии в Харьковском университете. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008. С. 99--154.

17. Struve L. Ueber den Doppellstern Ksi 60 = eta Cassiopejae. Bulletin de lAccademie Imperiale des Sciences de St.-Petersbourg. 1881. Vol. 27. No. 3. P. 369--393.

18. Struve L. Resultate aus den in Pulkowa angestellten Vergleichungen von Procyon mit be- nachbarten Sternen. Memoires de l'Academie imperiale des Sciences de St.-Petersbourg. 1883. Serie 7. Vol. 31. No. 2. P. 1--48.

19. Struve L. Ueber die unregelmassige Eigenbewegung von Procyon nach O. Struve`s Mikro- metermessungen. Astronomische Nachrichten. 1892. Vol. 130. No. 3108. S. 177--186.

20. Струве Л.О. О новооткрытом г. Шеберле спутнике Проциона. Известия Русского астрономического общества. 1897. Вып. 6. № 3. С. 108--116.

21. Liebert J., Fontaine G., Young P., Williams K., Arnett D. The age and stellar parameters of the Procyon binary system. Astrophysical Journal. 2013. Vol. 769. No. 1. 38 p.

22. Struve L. Nuova determinazione della latitudine del R. Osservatorio di Brera in Milano fatta per mezzo di passaggi di stelle nel primo verticale: nota / 29 mag. 1884. Rendiconti / Reale Istituto lombardo discienze e lettere. 1884. Serie 2. Vol. 17. Fascicolo 11--12. P. 530--537.

23. Захожай В. А. Астрофизические и звездноастрономические исследования. 200лет астрономии в Харьковском университете. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008. С. 380--384.

24. Struve L. Bestimmung der Constante der Praecession und der eigenen Bewegung des Son- nensystems. Eine zur Erreichung des Grades eines Doctors der Astronomie. Memoires de I'Academie imperials des Sciences de St.-Petersbourg, 1887. Serie 7. Vol. 35. 34 s.

25. Downing A. Herr L. Struve's Determination of the Value of the Constant of Precession and of the Proper Motion of the Solar System. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 1889. Vol. 49. P 220--221.

26. Struve L. Reducirte Beobachtungen am Meridiankreise von Zonensternen und Mittlere Oerter derselben fur 1875,0. Beobachtungen der Kaiserlichen Universitats-Sternwarte Dor- pat. Vol. 18. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, 1891. S. 125--169.

27. Thraen Pfarrer A. Definitive Bahnbestimmung des Cometen 1884 III (Wolf). Astronomische Nachrichten. 1887. Vol. 117. No. 2789--2790. S. 65--98.

28. Struve L. Vorausberechnung des Cometen 1884 III (Wolf). Astronomische Nachrichten. 1891. Vol. 127. No. 3027. S. 45--46.

29. Struve L. Bearbeitung der wahrend der totalen Mondfinsternisse 1884 October 4 und 1888 Januar 28 beobachteten Sternbedeckungen. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, 1893. S. 1--39.

30. Struve L. Bestimmung des Mondhalbmessers aus den wahrend der totalen Mondfinsternisse 1884 Okt. 4 und 1888 Jan. 28 beobachteten Sternbedeckungen. Astronomische Nachrichten. 1894. Vol. 135. No. 3226. S. 169--176.

31. Radau R. Revue des publications astronomiques. Bulletin Astronomique. 1894. Serie I. Vol. 11. P. 265--271.

32. Renz F. Uber die Ausmessung und Berechnung einiger photographischer Sternaufhah- men. Bulletin de l'Academie imperiale des Sciences de St.-Petersbourg. 1895. Vol. 2. No. 4. P. 293--329.

33. Журнал Общего собрания Русского астрономического общества. Известия Русского астрономического общества. Санкт-Петербург: Типография М.Д. Ломковского, 1894. Вып. 2. С. 30--31.

34. Известия Русского астрономического общества. Санкт-Петербург: Лештуковская паровая скоропечатня П.О. Яблонского. 1896. Вып. 5. № 7. С. 321--358.

35. Струве Л.О. Соединение Харькова с русской нивелирной сетью посредством точной нивелировки в 1895 и в 1899 годах. Журнал Министерства Путей Сообщения. 1902. Кн. IX. С. 34--71.

36. Struve L. Beobachtung der Mondfinsternisse 1898 Juli 3 auf der Universitatssternwarte zu Charkow. Astronomische Nachrichten. 1898. Vol. 147. No. 3524. S. 323--328.

37. Struve L. Ergebnisse der auf der Charkower Universitatssternwarte mit den v Rebenr`schen Horizontalpendeln angestellten Beobachtungen. I Seismische Erscheinunge No. 1894 Oct. 16 -- 1896 Dec. 31. Записки императорского Харьковского Университета. Харьков: Типография и литография М. Зильберберга, 1898. Кн. 3. С. 44--50.

38. Балишев М.А. Розвиток астрономії у Харкові на початку ХХ століття (1900--1917). Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2021. Т 30. № 1. С. 51--61.

39. Список гражданским чинам первых четырех классов (Исправлен по 1-е сентября 1915 года). Часть I. Петроград: Сенатская типография, 1915. 1312 с.

40. Struve L. Ueber die Constante der Praecession und die eigene Bewegung der Sonne. Astronomische Nachrichten. 1901. Vol. 156. No. 3729--3730. S. 129--148.

41. Struve L. Zur Bestimmung der Praecessionsconstante und der eigenen Bewegung des Son- nensystems. Astronomische Nachrichten. 1902. Vol. 159. No. 3816. S. 377--384.

42. Струве Л.О. Краткий отчет о заграничной командировке. Записки императорского Харьковского университета. Кн. 1. Харьков: Паровая Типо-Литография М. Зильбер- берг и Сыновья, 1902. С. 10--15.

43. Струве Л.О. Записки лекций по общей и сферической астрономии, читанных в 1895-- 1896 гг. / Переизданные Н.А. Парманиным с издания 1897. Харьков, 1898. 421 с.

44. Struve L. Bearbeitung der von W Struve am Dollond'schen Durchgangsinstrument der Dor- pater Sternwarte wahrend der Jahre 1818 bis 1822 angestellten Beobachtungen. Publikationen der Kaiserlichen Universitates-Sternwarte Jurjew, vol. 22. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, 1910. 227 s.

45. Struve L.O., Jewdokimow M.M. Annales de l'Observatoire astronomique de l'Universite imperiale de Kharkow. Vol. 1. Kharkow: M. Silberberg, 1904. 74 p.

46. Балишев М. А. Документальні пам'ятки Харківської обсерваторії: проблеми збереження та введення до наукового обігу. Архіви України. 2008. № 5--6. С. 156--160.

47. Собрание. Южный край, 1906, 17 апреля.

48. Struve L. Ueber die Astrologie. Baltische monatsschrift. 1894. Vol. 41. S. 37--53.

49. Александров Ю.В., Дудинов В.Н., Захожай В.А. Астрономия в Харьковском университете. Вісник астрономічної школи. 2002. Вип. 3. С. 5--25.

50. Струве Л.О. Общая астрономия (Курс, читанный ординарным профессором Л.О. Струве в 1908/1909 году). Харьков: Типо-Литография С. Иванченко, 1909. 557 с.

51. Струве Л.О. Теоретическая астрономия (Небесная механика) (Курс, читанный ординарным профессором Л.О. Струве в 1908/1909 году). Харьков: Типо-Литография С. Иванченко, 1909. 660 с.

52. Struve L. Beobachtung der totalen Mondfinsternis vom 16, November 1910 auf Sternwarte in Charkow. Astronomische Nachrichten. 1911. Vol. 186. No. 4460. S. 329--331.

53. Струве Л.О., Евдокимов Н.Н. Краткий отчет об экспедиции для наблюдения полного солнечного затмения 8/21 августа 1914 года. Записки императорского Харьковского университета. Харьков: Паровая Типо-Литография М. Зильберберг и Сыновья, 1915. С. 1--4.

54. Струве Л.О. Обработка наблюдений покрытий звезд Луною во время полных лунных затмений. Петроград: Типография А. Э. Коллинс, 1915. 61 с.

55. Витрам Ф. Отзыв о труде Л.О. Струве «Обработка наблюдений покрытий звезд Луною во время полных лунных затмений», представленный на соискание премии проф. С.П. фон-Глазенапа. Известия Русского астрономического общества. 1915. Т 21. № 6. С. 143--149.

56. Балишев М.А. Астрономія в Харкові у роки громадянської війни періоду Української революції. Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2020. Т 29. № 2. С. 110--119.

57. Сокращенный отчет о деятельности Харьковского университета за 1918 год. Записки Харьковского университета за 1918 и 1919 год. Харьков: Типография М. Зильберберг и Сыновья, 1919. 62 с.

58. Струве Л.О. Лекции по астрономии, читанные в Харьковском университете. Часть I. Харьков: Типография Печатник, 1918. 397 с.

REFERENCES

1. Balyshev, M.A. (2008). OttoLudwigovich Struve (1897--1963). Moscow: Nauka [in Russian].

2. Slastenov, A.I. (1955). Astronomy at Kharkov University for 150 years (1805--1955). Kharkiv: Kharkiv A.M. Gorky State University Publishing House [in Russian].

3. Death of an astronomer (1920). Great Russia, October 24 [in Russian].

4. Davats, V (1920). L. O. Struve. South of Russia, issue 167, October 25 [in Russian].

5. Courvoisier, L. (1921). Todesanzeige. Astronomische Nachrichten, vol. 212, issue 5082, 351-- 352.

6. Frost, E.B. (1921). A Family of Astronomers: Hermann Struve, 1852--1920; Ludwig Struve 1858--1920. Popular Astronomy, 29, 536--541.

7. Evdokimov, N.N. (1922). L.O. Struve. Science in Ukraine, 4, 428--430 [in Russian].

8. Levitsky, G.V (1900). Astronomers of the University of Yuryev from 1802 to 1894. Scientific notes of the Imperial University of Yuryev, issue 2. Yuryev: C. Mattiesen's Printing House, 1--224 [in Russian].

9. Krylov, N.M. (Ed.) (1921). L.O. Struve: Essay on pedagogical and scientific activities, 1858-- 1920. Notes of the Mathematical Office of the M.V. Frunze Crimean University (Supplement to the Proceedings of the University). Simferopol: First Soviet Printing House, 33--39 [in Russian].

10. Seventh Congress of the Taurida Scientific Association (1920). Tauride voice, issue 356, October 24 [in Russian].

11. Batten, A. (1977). The Struves of Pulkovo -- A Family of Astronomers. The Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, vol. 71, issue 5, 345--372.

12. Abalakin, VK., Kaptsyug, VB., & Kopylov, I.M. (2003). Dynasty of astronomers from the Struve clan. Germans in Russia. Three centuries of scientific collaboration. St. Petersburg: Nau- ka, 251--265 [in Russian].

13. Artemenko, T.G., Balyshev, M.A., & Vavilova, I.B. (2009). Struve dynasty in the history of astronomy in Ukraine. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, vol. 25, issue 3, 153--167 [in Ukrainian].

14. Shkuratov, YG. (Ed.) (2008). 200years of astronomy at Kharkiv University. Kharkiv: Kharkiv National University [in Russian].

15. Balyshev, M.A. (2007). Ludwig Ottonovich Struve. Notes of Historian. Universitates. Science and Education, 1, 34--43 [in Russian].

16. Balyshev, M.A. (2008). On the history of the Kharkov Observatory: biographical assays. In: 200years of astronomy at Kharkiv University. Y.G. Shkuratov (Ed.). Kharkiv: Kharkiv National University, pp. 99--154 [in Russian].

17. Struve, L. (1881). Ueber den Doppellstern Ksi 60 = eta Cassiopejae. Bulletin de lAccademie imperiale des Sciences de St.-Petersbourg, vol. 27, issue 3, 369--393.

18. Struve, L. (1883). Resultate aus den in Pulkowa angestellten Vergleichungen von Procyon mit benachbarten Sternen. Memoires de l'Academie imperiale des Sciences de St.-Petersbourg, vol. 31, serie 7, issue 2, 1--48.

19. Struve, L. (1892). Ueber die unregelmassige Eigenbewegung von Procyon nach O. Struve's Mikrometermessungen. Astronomische Nachrichten, vol. 130, issue 3108, 177--186.

20. Struve, L.O. (1897). On the newly discovered satellite of Procyon by Schaeberle. News of the Russian Astronomical Society, vol. 6, issue 3, 108--116 [in Russian].

21. Liebert, J., Fontaine, G., Young, P., Williams, K., & Arnett, D. (2013). The age and stellar parameters of the Procyon binary system. Astrophysical Journal, vol. 769, issue 1, 38 p.

22. Struve, L. (1884). Nuova determinazione della latitudine del R. Osservatorio di Brera in Milano fatta per mezzo di passaggi di stelle nel primo verticale: nota / 29 mag. 1884. Rendiconti / Reale Istituto lombardo discienze e lettere, vol. 17, serie 2, fascicolo 11--12, 530--537.

23. Zakhozhay, VA. (2008). Astrophysical and Astronomical Research. In: 200years of astronomy at Kharkiv University. YG. Shkuratov (Ed.). Kharkiv: Kharkiv National University, pp. 380-- 384 [in Russian].

24. Struve, L. (1887). Bestimmung der Constante der Praecession und der eigenen Bewegung des Sonnensystems. Eine zur Erreichung des Grades eines Doctors der Astronomie. Memoi- res de lAcademie imperiale des Sciences de St.-Petersbourg, vol. 35, serie 7, 34 s.

25. Downing, A. (1889). Herr L. Struve's Determination ofthe Value of the Constant of Precession and of the Proper Motion of the Solar System. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 49, 220--221.

26. Struve, L. (1891). Reducirte Beobachtungen am Meridiankreise von Zonensternen und Mitt- lere Oerter derselben fur 1875,0. Beobachtungen der Kaiserlichen Universitats-Sternwarte Dorpat. Vol. 18. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, pp. 125--169.

27. Thraen, Pfarrer A. (1887). Definitive Bahnbestimmung des Cometen 1884 III (Wolf). Astronomische Nachrichten, vol. 117, issue 2789--2790, 65--98.

28. Struve, L. (1891). Vorausberechnung des Cometen 1884 III (Wolf). Astronomische Nachrichten, vol. 127, issue 3027, 45--46.

29. Struve, L. (1893). Bearbeitung der wahrend der totalen Mondfinsternisse 1884 October 4 und 1888 Januar 28beobachteten Sternbedeckungen. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, 1--39.

30. Struve, L. (1894). Bestimmung des Mondhalbmessers aus den wahrend der totalen Mondfinsternisse 1884 Okt. 4 und 1888 Jan. 28 beobachteten Sternbedeckungen. Astronomische Nachrichten, vol. 135, issue 3226, 169--176.

31. Radau, R. (1894). Revue des publications astronomiques. Bulletin Astronomique, vol. 11, serie I, 265--271.

32. Renz, F. (1895). Uber die Ausmessung und Berechnung einiger photographischer Ster- naufhahmen. Bulletin de lAcademie imperiale des Sciences de St.-Ptersbourg, vol. 2, issue 4, 293--329.

33. Journal of the General Meeting of the Russian Astronomical Society (1894). News of the Russian Astronomical Society. St. Petersburg: M.D. Lomkovsky's Printing House, issue 2, 30--31[in Russian].

34. News of the Russian Astronomical Society. St. Petersburg: P.O. Yablonsky's Leshtukovskaya Steam Printing House, 1896, vol. 5, issue 7, 321--358 [in Russian].

35. Struve, L.O. (1902). Connection of Kharkov with the Russian leveling network by means of precise leveling in 1895 and in 1899. Journal of the Ministry of Ways of Communications, book IX, 34--71[in Russian].

36. Struve, L. (1898). Beobachtung der Mondfinsternisse 1898 Juli 3 auf der Universitatsstern- warte zu Charkow. Astronomische Nachrichten, vol. 147, issue 3524, 323--328.

37. Struve, L. (1898). Ergebnisse der auf der Charkower Universitatssternwarte mit den v Rebenr`schen Horizontalpendeln angestellten Beobachtungen. I Seismische Erscheinunge No. 1894 Oct. 16 -- 1896 Dec. 31. Notes of the Imperial Kharkov University. Book 3. Kharkiv: M. Zilberberg's Printing House and Lithograph, 44--50.

38. Balyshev, M.A. (2021). Development of astronomy in Kharkiv at the beginning of the XX century (1900--1917). Studies in history and philosophy of science and technology, vol. 30, issue 1, 51--61 [in Ukrainian].

39. List of civilian ranks of the first four classes (corrected on September 1st, 1915). Part I. Petrograd: Senate Printing House, 1915, 1312 p. [in Russian].

40. Struve, L. (1901). Ueber die Constante der Praecession und die eigene Bewegung der Sonne. Astronomische Nachrichten, vol. 156, issue 3729--3730, 129--148.

41. Struve, L. (1902). Zur Bestimmung der Praecessionsconstante und der eigenen Bewegung des Sonnensystems. Astronomische Nachrichten, vol. 159, issue 3816, 377--384.

42. Struve, L.O. (1902). Brief report on a business trip abroad. Notes of the Imperial Kharkov University. Book 1. Kharkiv: M. Zilberberg and Sons' Steam Typo-Lithography, 10--15 [in Russian].

43. Struve, L.O. (1898). Notes of lectures on General and Spherical astronomy, delivered in 1895--1896 / Republished from the edition of 1897 by N.A. Parmanin. Kharkiv [in Russian].

44. Struve, L. (1910). Bearbeitung der von W Struve am Dollond'schen Durchgangsinstrument der Dorpater Sternwarte wahrend der Jahre 1818 bis 1822 angestellten Beobachtungen. Publikationen der Kaiserlichen Universitates-Sternwarte Jurjew, vol. 22. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, 227 s.

45. Struve, L. O., Jewdokimow N. N. (1904). Annales de l'Observatoire astronomique de l'Univer- site imperiale de Kharkow. Vol. 1. Kharkow: M. Silberberg, 74 p.

46. Balyshev, M. A. (2008). Documentary monuments of the Kharkiv Observatory: problems of preservation and introduction into scientific circulation. Archives of Ukraine, issue 5--6, 156--160 [in Ukrainian].

47. Meeting (1906). South Region, April 17 [in Russian].

48. Struve, L. (1894). Ueber die Astrologie. Baltische monatsschrift, 41, 37--53.

49. Aleksandrov, YV, Dudinov, V.N., & Zakhozhay, VA. (2002). Astronomy at Kharkiv University. Astronomical School's Report, vol. 3, issue 2, 5--25 [in Russian].

50. Struve, L.O. (1909). General Astronomy / Course delivered by ordinary professor L.O. Struve in 1908/1909. Kharkiv: S. Ivanchenko's Typo-Lithography [in Russian].

51. Struve, L.O. (1909). Theoretical Astronomy (Celestial Mechanics) / Course delivered by ordinary professor L.O. Struve in 1908/1909. Kharkiv: S. Ivanchenko's Typo-Lithography [in Russian].

52. Struve, L. (1911). Beobachtung der totalen Mondfinsternis vom 16, November 1910 auf Stern- warte in Charkow. Astronomische Nachrichten, vol. 186, issue 4460, 329--331.

53. Struve, L.O., & Evdokimov N.N. (1915). Brief report on the expedition to observe the total Solar eclipse on August 8/21, 1914. Notes of the Imperial Kharkov University. Kharkiv: M. Zil- berberg and Sons Steam Typo-Lithography, 1--4 [in Russian].

54. Struve, L.O. (1915). Processing of observations of star coverings by the Moon during total Lunar eclipses. Petrograd: A.E. Collins' Printing House [in Russian].

55. Vitram, F. (1915). Review of L. O. Struve's work “Processing of observations of star coverings by the Moon during total Lunar eclipses”, presented for the prize by prof. S.P. von Glasenapp. News of the Russian Astronomical Society, vol. 21, issue 6, 143--149 [in Russian].

56. Balyshev, M.A. (2020). Astronomy in Kharkiv during the Civil War period of the Ukrainian Revolution (1917--1921). Studies in history and philosophy of science and technology, vol. 29, issue 2, 110--119 [in Ukrainian].

57. Abridged report on the activities of Kharkov University in 1918. Notes of Kharkov University for 1918and 1919. Kharkiv: M. Zilberberg and Sons' Printing House, 1919 [in Russian].

58. Struve, L. O. (1918) Lectures on astronomy delivered at Kharkov University. Part I. Kharkiv: Printing House Pechatnik [in Russian].

Размещено на Allbest.ru