Поділля за часів Гетьманату Павла Скоропадського (за матеріалами місцевої преси)

З’ясування інформаційного потенціалу місцевої преси щодо подій на території Подільської губернії за часів Гетьманату Павла Скоропадського. Проблематика публікацій місцевих газет, які приділяли увагу діяльності місцевих органів влади, економічним питанням.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.10.2022
Размер файла 20,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поділля за часів Гетьманату Павла Скоропадського (за матеріалами місцевої преси)

О.В. Карпенко, О.В. Отземко

Анотація

У статті з'ясовано інформаційний потенціал місцевої преси щодо подій на території Подільської губернії за часів Гетьманату Павла Скоропадського. Під час дослідження преси було використано історико-джерелознавчий, порівняльний, хронологічний, проблемно-тематичний, описовий методи. Розкрито проблематику публікацій місцевих газет, які приділяли увагу діяльності місцевих органів влади, економічним питанням, освіті, кримінальній ситуації в губернії.

Ключові слова: місцева преса, Подільська губернія, Гетьманат П. Скоропадського.

Аннотация

В статье анализируется информационный потенциал местной периодической печати Подольской губернии времен Гетманата Павла Скоропадского. Для освещения темы использованы историко-источниковедческий, сравнительный, хронологический, проблемно-тематический, описательный методы. Показана проблематика публикаций местных газет, которые основное внимание уделяли деятельности органов власти, экономическим вопросам, образованию, криминальной ситуации в губернии.

Ключевые слова: местная пресса, Подольская губерния, Гетьманат П. Скоропадского.

Abstract

This article clarifies the information potential of the local Podolsk press about the events in the Podolsk province during the Hetmanate of Pavel Skoropadsky. The methodological bases of the work are the principles of objectivity, historicism and systematization. Historical-source, comparative, chronological, problem- thematic, descriptive and quantitative methods were used during the research of the press.

Key words: local press, Podolsk province, Hetmanate of P. Skoropadsky

Протягом 1917-1921 рр. на території сучасної України тривала національна революція, одним з етапів якої є Гетьманат П. Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.). Подільська губернія, як і всі інші регіони Української Держави протягом квітня- грудня 1918 р. пережила цілу низку змін. Доказом цьому є місцева періодична преса Поділля, яка відобразила на своїх сторінках ті бурімні, часто трагічні, події. Місцеві газети були своєрідним «агітатором» та «пропагандистом» у вирі подій. Неабиякого значення набуває періодика часів революції і в контексті уваги до проблем історичної пам'яті, до матеріальних носіїв якої Я. Калакура відносить усі різновиди історичних джерел, наголошуючи на важливій ролі джерелознавства в її формуванні [1, с. 474-475].

Пресу періоду Української революції 1917-1921 рр. вивчали В. О. Гандзюк, П. І. Губа, Г. Я. Рудий, О. В. Богуславський, О. П. Позняков, І. В. Крупський [2].

В даній статті подано огляд матеріалів місцевих періодичних видань Поділля часів Гетьманату П. Скоропадського. Джерелом для дослідження послужили такі газети: «Поділля» - щоденна українська демократична газета, «Слово Подоліи» - щоденна газета, «Свято Поділля» - одноденна газета, «Подольская Мысль» - орган прогресивно- демократичної думки, «Подільські Губерніяльні Відомости» - офіційне видання, що виходило двічі на тиждень в Кам'янці-Подільському.

Місцевий матеріал друкувався в таких рубриках: «Місцеве життя», «Трапунки», «Телеграми», «Перший відділ» («Поділля»); «Краєве життя», «Хроніка», «Проішествія» (Слово Подоліи); «Відділ перший», «Вызов наследников», «Приблудный скот», «Згублення документів», «Росшуковання», «Сыскныя статьи» («Подільські Губерніяльні Відомости»); «Хроніка» («Свято Поділля»).

Суперечливі обставини революційного часу суттєво вплинули на зміст місцевих газет, які публікували різноплановий за характером матеріал. На шпальтах часописів докладно висвітлювалося губернське політичне життя. Це, передусім, офіційна інформація місцевих органів влади: накази Подільського Губернського комісара [3, № 46, 15.05.1918]; накази губернського коменданта [3, № 48, 22.05.1918]; офіційні повідомлення та звернення від Подільського Губернського старости [4, № 60, 06.07.1918]. Наприклад, «Губернський староста звернувся в міську управу Вінниці з пропозицією представити доклад про санітарне становище в місті та заходи, які треба буде прийняти» [7, № 35, 27.06.1918], «Летичів, всім бувшим волосним старшинам віддано наказ приступити до виконання обов'язків» [7, № 38, 30.06.1918], «В. Ф. Підвисоцький затверджений на посаду старшого радника подільського губернського правління» [7, № 46, 10.07.1918]. Також подається інформація про рішення прийняті на засіданні Вінницької міської думи.

Відображені на сторінках газет проблеми санітарного стану губернії, зокрема, така актуальна і у 1918 р. і зараз боротьба з епідеміологічними захворюваннями. Наприклад «В Літині населення хворіє на тиф, переважна більшість хворих - євреї» [7, № 31, 21.06.1918]; «Декілька днів тому був циркуляр губернського старости про утворення спеціальної комісії для перегляду за санітарним станом міста Вінниця»[7, № 45, 09.07.1918]; «Лікарсько-санітарним бюро Подільської губернії земської управи було зроблено сумарну статистику захворювань в губернії: за квітень 1918 року зареєстровано в м. Вінниця всього хворих на кір - 55 людей, скарлатиною - 57, віспою - 105, тифом сипним - 2419, тифом черевним - 1466, дизентерією - 155. Найменше хворіють епідемічними хворобами в Ушицькому, Ямпільському, Проскурівському, Могилівському, Летичівському повітах» [7, № 50, 16.07.1918]; «Ремонт міської лікарні м. Вінниця (Вознесенської) закінчений. На днях лікарня почне працювати» [7, № 52, 18.07.1918]. А стаття із заголовком «Боротьба із туберкульозом в Вінниці» наголошує на тому, що коли немає епідемії, ніяких заходів не вживається, а лише коли епідемія - тоді вже починають щось робити. В місті планується відкриття в єврейській лікарні туберкульозного відділення для хворих [7, № 32, 22.06.1918]

На сторінках газет зустрічається чимало повідомлень про стан сільського господарства, врожайність та збір врожаю: «Село Люлинці Вінницького повіту - засуха продовжується; озимий хліб, особливо пшениця висохає, врожай буде нижче середнього. Через 5-6 тижнів планується збір озимих. Ячмінь став висихати, рання гречка вбита морозами - прийшлось пересівати» [7, № 35, 27.06.1918]; «Великий град завбільшки із яйце пройшов у Бару, врожай знищено» [7, № 37, 29.06.1918]; «Меджибіж, пішли дощі і врожай пішов угору» [7, № 38, 30.06.1918]; «В Могилів-Подільському повіті почали збирати врожай жита. Озима хороша, ярова - нижче середнього. Картопля, огородина, кукурудза хороші. Сади середні, трава після останніх дощів значно піднялась» [7, № 52, 18.07.1918].

Популярними на сторінках газет були освітні питання. Матеріали місцевої періодики засвідчують активну діяльність влади і громадськості, спрямовану на українізацію освітнього простору: «відкриваються курси української мови для залізничників» [7, № 38, 30.06.1918], «23 липня цього року в м. Вінниця відкриваються курси українознавства для вчителів середніх і вищих початкових шкіл Поділля. Курси продовжаться 5 тижнів. Лекторами запрошені кращі наукові сили. За справками та з заявами звертатись до канцелярії губернського комісара по народній освіті» [7, № 47, 11.07.1918, № 63, 31.07.1918], «Міністерство народної освіти дає на 150 слухачів пособіє по 100 рублів кожному. Крім цього слухачі будуть мати приміщення при курсах» [7, №49,14.07.1918], «20 серпня в Кам'янець- Подільській ремісничій школі, яка утримується на загальногубернські кошти, буде проводитись конкурсний іспит для повторно вступаючих в перший клас. Школа зможе прийняти по 3 хлопця з кожного повіту губернії. Кожному хлопцеві буде видаватись стипендія в розмірі 76 руб. в місяць» [7, № 51, 17.07.1918]].

Одноденна газета «Свято Поділля» та випуск № 63 газети «Подольская Мысль» присвячені відкриттю Кам'янець-Подільського Державного Українського університету 22 жовтня 1918 р. Обидва часописи містять фотографії ректора нового університету - Івана Огієнка та будівлі закладу. На шпальтах газет надруковані програма свята відкриття університету, вітання ректора І. Огієнка та в. о. міського голови Іполіта Самуся. Великий інформаційний матеріал приділено біографіям професорів університету, історії відкриття навчального закладу. На сторінках газет вміщено чимало привітань від різних людей, в тому числі звичайних вчителів, що свідчить про важливість події [5, № 63, 22.10.1918; 6, 22.10.1918]. У рубриці «Хроніка» газети «Свято Поділля» висвітлено події, які відбувались до та після відкриття університету в місті: «В неділю 20 жовтня відбулись по околицях міста Кам'янця народні лекції про значення університету»; «В понеділок 21 жовтня відбувся в Народному домі безплатний концерт для учнів всіх шкіл Кам'янця, влаштований товариством «Просвіта»»; «Сьогодні відбудеться в Народному домі концерт-вистава на користь незаможніх студентів-українців Кам'янецького університету, на концерті приймає участь Кам'янець-Подільський Український Національний хор»; «В середу 23 жовтня в Народному домі відбудеться концерт 1-го Київського Українського Національного хору» [6, 22.10.1918].

Висвітлювалося в часописах культурне життя Вінниці та губернії: «Вінниця, сьогодні в театрі «Уранія» відбудеться перше представлення приїхавших з італійського фронту угорських артистів» [7, № 66, 03.08.1918]; «Культурно-просвітницька організація «Просвіта» спільно з Подільською організацією збереження культурно-історичних пам'яток створюють виставку українського народного мистецтв» [7, № 45, 09.07.1918].

Зважаючи на нестабільну ситуацію в губернії, значний обсяг в часописах становить інформація про злочини, грабунки, нещасні випадки, вбивства: «По Високій вулиці в будинку Грінчака у вівторок вечером загорілася солома. Пожарна команда встигла огонь завчасно погасить»; «Вчора від громадянина Іося Ландвігера поступила заява, що під час їзди з Чєрткова до Кам'янця невідомі грабіжники взяли в нього екіпаж і збрую вартістю 3000 карб», «Вчора 1 травня чинами міліції був затриманий австрійський підданний біженець Янкель Тістенмахер, який займається таємним куренням горілки», «Служачі Губерніяльної Земської Управи Олександр Горохін та Михайло Григорієв заявили, що в ніч на 1 травня невідомо хто викрав з хліва Управи чотири самоходних резинових обручів, коштуючих 2000 карб.», «Мешканець гостин. «Гранд-Отель» заявив, що в нього вкрадено самопал «Браунінг» та 11600 карб» [3, № 43, 03.05.1918]; «Почастішали грабежі навіть серед білого дня, цеї ночі був пограбований міський садовник Савчук на 4000 карбованців» [7, № 31, 21.06.1918], «Напад крадіїв в м. Ворошиловка в дім М. Бондарчука ввірвалось 7 чоловік і пограбували на 3000 карбованців» [7, № 35, 27.06.1918], «В останні дні на шляхах до Вінниці дуже грабують, навіть вдень. Щастя - що без вбивств» [7, № 37, 29.06.1918], «Вбивство землевласника та його сім'ї, які проживали в селі Мончик 30 км від Вінниці» [7, № 37, 29.06.1918], «Крадіжка на фабриці «Ястреб» 27 червня взуттєвого товару на 3500 руб.» [7, № 37, 29.06.1918], «З магазину Вуйнштейна було вкрадено партію шовкової тканини на суму 35000 рублів» [7, № 39, 02.07.1918], «Крадіжка мішків зі складів губернської продовольчої управи у кількості 314 штук» [7, № 42, 05.07.1918], «По дорозі між Вороновицею та Вінницею на їдучих торговців на ярмарок напали крадії і вкрали готівки на 15000 рублів» [7, № 48, 12.07.1918], «В ніч на 13 липня було вбито орендатора пекарні Михайлюка та його жінку, по які причині - встановити досі не вдалось» [7, № 49, 14.07.1918], «В ніч на 14 липня вкрадена на пасовищі пара коней, яка належала Вінницькій лікарні» [7, № 51, 17.07.1918].

Багато повідомлень, що публікувалися в місцевих газетах, інформували про знаходження невідомих трупів, пошук втрачених домашніх тварин, загублених документів, спадкоємців, розшук злочинців, зниклих людей: «Судовий слідчий Вінницького територіального суду Брацлавського повіту цим пояснює, що 24 лютого 1918 р. в місті Немирів Брацлавського повіту знайдено труп невідомої жінки в річці...» [3,№46, 15.05.1918], «.розшукується житель с. Городище Ольгопільського повіту Карпь Ксенофонтов Мантюк» [3, № 46, 15.05.1918], «Начальник 2-го району Кам'янецької міської міліції шукає власника коней спійманих в м. Кам'янці на Старо-Бульварнім спускові» [3, № 47, 18.05.1918]; «Начальником Проскурівської повітової міліції розшукується син селянина села Баламутівки, Олександра Петроваго Степчука - Лівонтій 12 років.» [4, № 53, 12.06.1918], «Мировий суддя м. Могилів-Подільський 1-го участку розшукує жительку м. Могилів-Подільський Шлиму Хаімовну Анбіндер обв. по 173 ст. уст. о наказ» [4, № 60, 06.07.1918], «Начальник 2 району Державної варти м. Проскуріва розшукує хозяїна до приблудної корови рижої масті на лбу лисина, котра знаходиться на прикормлінні в мешканця м. Проскурова Юльяна Корженевського» [4, № 81, 02.10.1918]; «Кам'янецька міська міліція шукає згубленних Лейзором Шехтманном, тимчасового білета виданого йому Кам'янецькім військовим начальником і тимчасового вида виданого Управлінням Кам'янецької городської міліції 29 грудня 1917 р.» [4, № 53, 12.06.1918], «Управління Вінницької міської варти шукає біженський документ Управлінням Вінницької Городської Варти 10 червня 1910 р. украдений у Антоніни Петровни Пліхти, в червні місяці 1918 р., цей документ лічити недійсним» [4, № 82, 05.10.1918], «Управління Кам'янецької міської Державної варти розшуковує украдену у Анни Йосипової Гороховой на ст. Вапнярка безсрочну пашпортну книжку» [4, № 83, 09.10.1918], «Мировий суддя 1-го участку Могилівського мирового округу викликає наслідників Немирівського міщанина Пейсаха-Гілела Абрамовича Глінеца» [4, № 83, 09.10.1918].

Отже, місцева періодична преса Поділля в 1918 р. була різноплановою. Видавалися державні, просвітницькі, релігійні та ін. газети; за періодичністю: щоденні, щотижневі. Інформаційний потенціал даних газет визначається їх місцевим характером - вони містять великий обсяг конкретної інформації, що стосується життя окремих населених пунктів (міст, містечок, сіл). Найбільше уваги приділено таким темам. По-перше, офіційна інформація, що стосувалася діяльності органів влади (накази губернського комісара, губернського коменданта; звернення та повідомлення губернського старости тощо). Подруге, проблеми економічного становища губернії: стан сільського господарства, рівень врожайності, збір врожаю та ін. По-третє, лікарська справа та санітарний стан в губернії: повідомлення про захворювання на тиф, туберкульоз, відкриття лікарень та ін. По- четверте, стан і розвиток освіти: відкриття курсів української мови та українознавства, відкриття Кам'янець-Подільського університету. Подавалась інформація і про культурне життя Поділля - повідомлення про концерти та вистав. Окрім того, значний обсяг публікацій присвячувався кримінальній ситуації в губернії.

Загалом, матеріали місцевих газет Поділля періоду Гетьманату віддзеркалюють діяльність місцевої влади, а також складне життя населення в часи революційних перетворень.

місцева преса подільський гетьманат

Список літератури

1. Культура історичної пам'яті: європейський та український досвід / за заг. ред. Ю. Шаповала. Київ: ІПІЕНД, 2013. 600 с.

2. БогуславськийО. В. Інформаційно-пресова діяльність Центральної Ради та українських урядів 1917-1920 рр. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2003. 236 с.; Гандзюк В. О. Часописи Поділля періоду національно- визвольних змагань (1917-1920рр.) у відстоюванні ідей державності. Автореф. ддс... кжі. наук із соціальних комунікацій. Київ, 2008. 20 с.; Губа П. І. Періодична преса як джерело дослідження українського державотворчого процесу 1917-1920 рр.: автореф. дис... д-ра іст. наук./ Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ, 2007. 39 с.; Крупський I. В. Преса як джерело досліджень національно-визвольних змагань за українську державу (Друга половина XIX - перша чверть XX ст.): автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра іст. наук (07.00.06) / НАН України; Ін-т укр. археографії та джерелознаства ім. М. С. Грушевського. Київ, 1996. 29 с.; Рудий Г. Я. Періодика України як об'єкт джерелознавчого дослідження української культури (19171920 рр.): автореф. дис. д-ра іст. наук. Київ, 2004. 37 с.

3. Поділля: щоденна українська демократична газета. 1918.

4. Подільські Губерніяльні Відомости: виходять двічі на тиждень.1918.

5. Подольская Мысль: орган прогресивно-демократичной мысли.1918.

6. Свято Поділля: видання Подільського українського товариства «Просвіта» 22.10.1918.

7. Слово Подоліи: щоденна газета. 1918.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.