Архівні установи України як важливі наукові центри розвитку історичної науки та регіоналістики (1991–2020 рр.) (за матеріалами Державного архіву Хмельницької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національниий університет імені Івана Огієнка

Архівні установи України як важливі наукові центри розвитку історичної науки та регіоналістики (1991-2020 рр.) (за матеріалами Державного архіву Хмельницької області)

Олександр Баженов

Артур Остапов



Анотація

архів хмельницький історичний

У статті узагальнюється та аналізується розвиток науково-дослідної та видавничої справи в Державному архіві Хмельницької області за роки незалежності України, науковий потенціал архівістів установи, конкретно розглядається їх творчий внесок в українську історичну науку, джерелознавство та регіоналістику. У першу чергу в статті подається характеристика виданих архівом численних збірників документів та матеріалів, наукових монографій, книг, інших праць з різних аспектів історії Поділля - Хмельниччини, оцінюється внесок і вітчизняну історіографію.

Мета роботи. Прослідити процес перетворення архівних установ України на важливі центри розвитку історичної науки та регіоналістики у 1991.

Звернути увагу на співпрацю архівістів з науковцями академічних установ, закладів освіти і культури, краєзнавчими інституціями в справі розвитку в регіоні краєзнавчого руху, виконання державних програм розвитку регіональних досліджень та підвищення їх якості, професійного рівня.

Методологія. Заснована на принципах історизму, науковості, об'єктивності, структурно-системному та із застосуванням хронологічного та інших загально - та спеціально-наукових методів дослідження властивих для модерної історичної науки.

Наукова новизна. Висвітлення процесу співпраці архівістів з науковцями та краєзнавчими інституціями в справі розвитку в регіоні краєзнавчого руху.

Висновки. Головним висновком статті є те, що Держархів Хмельницької області належно реформується і перебудовується до євростандартів архівної галузі, а за здобутками в науковій та видавничій діяльності утвердився як важливий науковий центр в Україні та Хмельниччині.

Ключові слова: Державний архів Хмельницької області, архівна справа, збірники документів і матеріалів, монографії, праці, видання, дослідження, упорядкування.



Abstract

архів хмельницький історичний

Archival institutions of Ukraine as important scientific centers for the development of historical science and regionalism (1991-2020) (on the materials of the State archives of Khmelnytskyi region)

The article summarizes and analyzes the development of research and publishing in the State Archives of Khmelnytsky region during the years of independence of Ukraine, the scientific potential of archivists of the institution, specifically considers their creative contribution to Ukrainian historical science, source studies and regional studies. First of all, the article presents the characteristics of numerous collections of documents and materials published in the archive, scientific monographs, books, other works on various aspects of the history of Podillya - Khmelnytsky region, assesses the contribution and domestic historiography.

Objective of the work: To trace the process of transformation of archival institutions of Ukraine into important centers of development of historical science and regional studies in 1991-2020. To pay attention to cooperation of archivists with scientists of academic institutions, educational and cultural institutions, local lore institutions regional research and improving their quality, professional level.

Methodology. Based on the principles of historicism, science, objectivity, structural-systematic and also grounded on chronological and other general and special-scientific research methods inherent in modern historical science.

Scientific novelty: Coverage of the process of cooperation of archivists with scientists and local lore institutions in the development of the local lore movement.

Conclusions: The main conclusion of the article is that the State Archives of Khmelnytsky region is properly reformed and rebuilt to the European standards of the archival industry, and for achievements in scientific and publishing activities has established itself as an important scientific center in Ukraine and Khmelnytsky region.

Key words: State Archives of Khmelnytskyi Region, archives, collections of documents and materials, monographs, works, publications, research, organization.



Основна частина

Постановка проблеми. З перших років незалежності України центральні і обласні архіви стали головним базисом реалізації державних програм з видання серійних багатотомних історико-документальних і меморіальних «Книги Пам'яті України» (1995-1997), «Книги Скорботи України» (2000-2004), «Національної книги Пам'яті жертв голодомору 1932-1933 рр. в Україні» (2008), «Реабілітовані історією», яка виконується досі, та ін., що присвячені кожній області країни і мовою документів та досліджень висвітлюють трагічні події ХХ ст. Участь архівістів у підготовці цих видань стала школою, набуттям великого досвіду для розгортання в своїх установах багатопланової науково-дослідної роботи з вивчення своїх регіонів і України в цілому, в поліпшенні якості власних кадрів науковців. Вважаємо, що аналіз і вивчення цього аспекту діяльності архівістів є актуальним, ще мало розробленим в історіографії.

Аналіз останніх досліджень. Історіографія даної проблеми знаходиться лише на порозі становлення. Відсутні ще дисертаційні й монографічні дослідження. Стосовно Держархіву Хмельницької області досі опубліковано декілька статей з науково-видавничої справи керівників і співробітників установи П.Я. Слободянюком (Слободянюк, 2007), В.Г. Байдичем (Байдич, 2015; Байдич, 2017; Байдич, 2019), С. Р Михайловою (Михайлова), Ю.В. Олійником (Олійник, 2013) та ін., які більше схожі на періодичні звіти про наукову діяльність архіву, ніж на історіографічні дослідження, проте містять важливий фактологічний матеріал. Найкраще відображена така тематика в журналі «Архіви України», в якому постійно публікуються статті, присвячені розвитку наукової діяльності в архівних установах.

Мета статті. Полягає в тому, щоб систематизувати, узагальнити і проаналізувати розвиток науково-дослідної та видавничої діяльності Державного архіву Хмельницької області, утвердження його за роки державної незалежності України як важливого центру історичної науки і регіоналістики.

Виклад основного матеріалу. Вагомим стимулом для колективу співробітників Держархіву Хмельницької області в плані переходу в науковій і науково-методичній діяльності на позиції утвердження національно - культурного відродження та відмови від радянської заформалізованої ідеології в наукових дослідженнях стали з настанням незалежності України демократизація всієї архівної служби, відкритість та доступність для науковців і громадськості архівних фондів і використання їх для об'єктивного викладу історії України, ліквідація в ній так званих «білих лакун», а також, як ми вже зазначали, активна участь у створенні державних програм із здійснення підготовки серійних історико-меморіальних документальних видань «Книга Пам'яті України. Хмельницька область» у 10 книгах, «Книга Скорботи України. Хмельницька область» (2000-2004, т. І-IV) та інших.

Наукова і видавнича діяльність архіву передбачає публікацію документів, підготовку та видання науково-довідкової літератури (архівних путівників, довідників), збірників документів, монографічних досліджень, наукових видань з метою забезпечення потреб суспільства в повноцінній та неупередженній ретроспективній документній інформації. Видавнича діяльність архіву спрямована на виконання галузевої програми підготовки довідників «Архівні зібрання України», перспективних планів науково - видавничої роботи, виконання розпоряджень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Для розгляду питань щодо здійснення науково - дослідної та видавничої роботи в архіві функціонує науково-методична рада, яка розглядає та рекомендує до друку науково-методичні розробки, збірники документів, монографії та книги, затверджує експозиційні плани документальних виставок тощо. Також Держархів Хмельницької області координує свою науково-дослідну роботу з Науково-методичною радою Укрдержархіву, затверджену Указом Президента України від 6 квітня 2011 р, №2 та наказу Архівної служби України від 2 грудня 1914 р. Якщо аналізувати видавничу діяльність у 1990-ті роки - на початку ХХІ століття, то вона була спрямована на дослідження історичних подій, трагічних періодів на Поділлі у ХХ ст., персоналій та низки інших важливих тем.

Суттєва перебудова Держархіву Хмельницької області та здійснення справжнього прориву в її науковій роботі настала з приходом у квітні 1997 р. на посаду її директора талановитого вченого історика-культуролога, організатора, громадського діяча, кандидата історичних наук Петра Слободянюка. Він одразу розпочав успішно реорганізовувати архівну установу за стандартами європейської архівної служби, визначив стратегічні пріоритети її наукової, науково-методичної та видавничої діяльності.

По-перше, з метою якомога ширшого залучення до творчої роботи з документальними матеріалами фондів закладу науковців та громадськість, зусиллями своїх співробітників у співпраці з Головним управлінням архівної служби домігся видати за сучасними вимогами двотомник «Державний архів Хмельницької області. Путівник» (2007-2008 рр.), загальним обсягом 1282 сторінок, аналогу якого не було раніше не тільки на Хмельниччині, але й у більшості держархівів України (Державний архів Хмельницької області, 2007). У довіднику міститься інформація та характеристики про зміст 1 млн 941 тис. архівних справ фондів, які роблять їх доступнішими для дослідників і пошуковців.

По-друге, головним пріоритетом стало активізація підготовки та видань збірників документів і матеріалів нового покоління з найбільш болючих і актуальних проблем історії України і, зокрема, Поділля-Хме - льниччини ХІХ - початку ХХІ ст. та залучення до їх створення авторитетних учених і краєзнавців із закладів вищої освіти, державних музеїв, установ культури, Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка та інших науково-краєзнавчих інституцій і товариств. Зусиллями архівістів світ побачили археографічні збірники, присвячені Другій світовій війні: «Курська дуга» на Поділлі. Проскурівсько-Чернівецька операція - видатна подія Другої світової війни» (2009) (Курська дуга на Поділлі. Проскурівсько-Чернівецька операція 1944 р., 2009), документальне видання «Хмельниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.), або Поділля очима вермахту» (Хмельниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.),

2013) а до 75-річчя Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. - два томи обся-гом в 2500 сторінок історико-меморіального видання «Національна книга Пам'яті України жертв голодомору 1932-1933 рр. Хмельницька область» (2008) (Національна книга Пам'яті України жертв голодомору 1932-1933 рр., 2008) та ін. Від попередніх опублікованих документальних збірників названі видання вигідно відрізняються насиченістю новими раритетними документами і матеріалами, які ще не були в науковому обігу, та в коментарях відображають сучасні досягнення вітчизняної історичної науки в методологічному та теоретичному плані.

По-третє, за ініціативою, авторством, редагуванням П. Слободянюка у співпраці з науковцями Центру дослідження історії Поділля, залученням всіх архівістів своєї установи та завдяки фінансовій підтримці Хмельницької обласної ради було здійснено підготовку рукописів фундаментального серійного видання під загальною назвою «Місцеве самоврядування Хмельниччини. Нариси історії місцевих громад» у 20-ти томах (за кількістю адміністративно - територіальних районів області), з яких у 2003-2004 рр. вийшли у світ з обласного видавництва «Поділля» 6 капітальних томів (загальний обсяг 2780 сторінок), присвячених документальній історії міських, селищних і сільських рад та всіх населених місць від давнини до сучасності, в яких на підставі документальних матеріалів Держархіву Хмельницької області комплексно висвітлено історію краю та стан розвитку місцевих територіальних громад Білогірського, Віньковецького, Деражнянського, Летичівського, Ярмолинецького районів та узагальнюючий том про Хмельниччину (Слободянюк & Нестеренко, 2003; Слободянюк & Горбатюк, 2003; Слободянюк, 2004; Слободянюк & Рибак, 2004; Слободянюк & Хоптяр, 2004). На жаль, решта томів за браком коштів з обласного бюджету залишилися неопублікованими, але зберігаються в архіві як рукописи для користування науковцями і краєзнавцями. Такого серійного видання також не має аналогу серед інших архівних установ України. Це видання ніби передбачило реформу децентралізації в державі, що здійснюється з 2015 р., і сьогодні стало підгрунтям, джерельною базою для новостворених на Хмельниччині об'єднаних міських і селищних територіальних громад (ОТГ), куди переміщується краєзнавчий рух та регіональні дослідження, а також для впровадження історичного досвіду в розвиток самоврядування (Баженов, 2019).

Нарешті, П.Я. Слободянюк одноосібно та в співавторстві видав низку наукових монографій і книг з використанням архівних джерел, з-поміж яких варто виокремити видання «Українська церква: історія руїни і відродження» (2000) (Слободянюк, 2000), присвячене 2000-літтю Християнства, «Чорна дошка» України» (2001) (Слободянюк & Телячий, 2001), яка розглядає політичні репресії 1930-х років проти української інтелігенції, «Єврейські общини Правобережної України» (2005) (Слободянюк, 2005), «Нескорені (Національно-визвольна боротьба ОУН-УПА на чолі з генералом-хорунжим Романом Шухевичем)» (2006) (Слободянюк, 2006), у співавторстві - «Адміністративно-територіальний устрій Поділля: історія і сучасність» (2005) (Олуйко & Слободянюк & Баюк, 2005), «Педагоги Хмельниччини - жертви сталінських репресій» (2005) (Слободянюк & Телячий & Чемерис, 2005), «Медицина Поділля» (2007) (Слободянюк & Флаксемберг & Івахов, 2007), колективна монографія «Воєнне лихоліття на Поділлі (1941-1945 рр.» (2007) (Слободянюк & Вавринчук & Олійник & Телячий, 2007), а також книги з історії енергетики, телекомуні - кацій Поділля та ін. Це дало підставу П.Я. Слободянюку видати невелику книгу «Біля джерел історії народу (З досвіду роботи архівних установ Хмельниччини)» (2007) (Слободянюк, 2007). Така активна наукова діяльність директора і працівників архіву позитивно вплинула на формування сталого ядра науковців серед співробітників установи. Зокрема, під його впливом працівник Юрій Олійник здобув наукову ступінь кандидата історичних наук та опублікував монографії «Нацистсько-окупаційний режим на Подільсько-Волинських землях 1941-1944 рр.» (2011) (Олійник, 2011) та спільно з професором Олександром Завальнюком «Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі «Волинь-Поділля» (1941-1944 рр.)» (2012) (Олійник & Завальнюк, 2012). В колектив архіву прийшли молоді працівники, які стали виконувати дисертаційні дослідження. Можна констатувати, що в науковій і видавничій діяльності Держархів Хмельницької області у перше десятиліття ХХІ ст. зайняв авангардні позиції з-поміж інших архівних установ України, утвердився як важливий центр архівознавства та історичної науки як на Хмельниччині, так і в державі загалом.

У зв'язку з виходом на пенсію П.Я. Слободянюка у 2011 р. директором Держархіву Хмельницької області було призначено не менш талановитого вченого історика і організатора архівної справи, кандидата історичних наук Володимира Байдича. У своїй діяльності він не тільки зберіг і підтримав здобутки попереднього очільника в розбудові і реформуванні установи, але й примножив досягнення, урізноманітнив та інтенсифікував наукову, науково-методичну і видавничу роботу архівістів і з'єднав їх працю з науково-краєзнавчою спільнотою Хмельниччини, інших регіонів України та зарубіжжя.

Науковці архіву впродовж 2012-2020 рр. продовжили видавати за матеріалами своєї установи документальні збірники, присвячені оприлюдненню архівних джерел з історії Української національної революції 1917-1921 рр. у розрізі широкого відзначення її 100-річчя, визвольним змаганням українського народу і подолян у 20 - 50-ті роки ХХ ст., подіям Другої світової війни, мікроісторії регіонів області.

Зокрема, за безпосередньою участю архівістів із залученням інших науковців були упорядковані й виданні Держархівом Хмельницької області документальні збірники про боротьбу подолян за українську державність і національно-культурне відродження, як «Поділля і Південно-Східна Волинь у добу Української революції (1919-1921 рр.) та повстанського руху під проводом Я. Гальчевського (1921-1924 рр.» (2015) (Поділля і Південно - Східна Волинь у добу Української революції…, 2015), «Законодавча база процесу становлення місцевих органів державної влади доби Гетьманату П. Скоропадського» (2013) (Законодавча база процесу становлення місцевих органів державної влади…, 2013), «Діяльність місцевих органів державної влади на Правобережжі у добу Гетьманату Павла Скоропадського» (2014) (Діяльність місцевих органів державної влади. 2014), «Просвіти» Поділля в добу Української Центральної Ради (березень 1917 - квітень 1918 рр.)» та «Просвіти» Поділля в добу Директорії УНР» (1919-1920 рр.)» (2016, 2018) (Адамський & Крищук & Телячий, 2016; Адамський, 2018) й ін., в яких містяться численні тексти документів, які ще не публікувалися. Особливої ваги для археографії та історичної науки набули збірники документів «Проскурівський погром 1919 року в документах: міфи та реальність», до упорядкування якого, крім місцевих архівістів, долучився відомий український учений-історик В. І. Сергійчук (Проскурівський погром 1919 року в документах…, 2019) та «Повстанський рух на Поділлі під проводом Якова Гальчевського (Орла)» (2018) (Повстанський рух на Поділлі., 2018), «В боротьбі за Україну: протистояння Якова Гальчевського більшовицькій владі в 1921-1924 роках на Поділлі» (2019) (Байдич & Завальнюк & Олійник & Галатир, 2019). У цих збірках мовою документальних матеріалів тих років спростовано домисли, фальсифікації, які існували в історіографії, і встановлено історичну правду про масовий єврейський погром 1919 р. у м. Проскурові та антибільшовицьку боротьбу повстанців Поділля на чолі з отаманом Я. Гальчевським на початку 1920-х років. Такі публікації та дослідження стали підставою для впровадження щорічної обласної премії імені Якова Гальчевського, а також створили широку джерельну базу для проведення на Хмельниччині й Вінниччині міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференцій, присвячених 100-річчю Української революції 1917-1921 рр. Чимало зусиль доклали архівісти для видання серійного історико-меморіального видання «Реабілітовані історією. Хмельницька область» (2008-2015, т. І-VI).

Ще більшого розвитку набрало упорядкування і видання Держархівом Хмельницької області збірників документів і матеріалів про події Другої світової війни на Поділлі. Зокрема, до цієї справи вдалося залучити працівників місцевих районних архівних установ Хмельниччини. Таким чином у 2015 р. вийшли друком документальні збірники «Дунаєвеччина в роки Другої світової війни», «Красилівщина в роки Другої світової війни» (Красилівщина в роки Другої світової війни., 2015), «Війна очима Проскурівського підпільника: щоденник Карла Кошарського» (2013) (Війна очима Проскурівського підпільника., 2013), «Війна очима Чемеровецького підпільника: щоденник Йосипа Протоцького» (2013) (Війна очима Чемеровецького підпільника…, 2013) та ін. Вагомим досягненням Держархіву Хмельницької області стало уперше видання збірників «Фольклор періоду Великої Вітчизняної війни (Кам'янець - Подільська область» (2014) (Фольклор періоду Великої Вітчизняної війни.,

2014) повного обсягу матеріалів роботи обласної комісії 1944-1945 рр. із встановлення збитків і розслідування злочинів нацистів в регіоні (1941-1945 рр.) (Матеріали Кам'янець-Подільської обласної комісії., 2015).

Крім серійних документальних збірників, за архівними справами свої установи науковці-архівісти здійснили упорядкування низки археографічних тематичних видань. До найважливіших варто віднести збірки «Архівна справа на Хмельниччині» (2012) (Архівна справа на Хмельниччині., 2012), «Листування Івана Огієнка (1909-1921)» (2014) (Листування Івана Огієнка (1909-1921), 2014), «Кость Широцький у матеріалах із фондів Державного архіву Хмельницької області та Хмельницького обласного краєзнавчого музею» (2016) (Кость Широцький у матеріалах., 2016) та ін. Суттєвим успіхом Держархіву Хмельницької області стало упорядкування та видання текстів, що взяті з фонду 315 «Подільська духовна семінарія, у книзі «Церковні літописи Поділля (1775-1920)» (2018) (Церковні літописи Поділля…, 2018), яка стала важливою джерельною базою для дослідження релігійного життя, пам'яток церковного зодчества та історії міст і сіл Подільського регіону.

Отже, за останні два десятиліття Держархів Хмельницької області створив і значно розширив за рахунок матеріалів своїх фондів опубліковану джерельну базу, яка стала більш доступною для використання загалом науковців, краєзнавців, працівників закладів освіти та культури, яка сприяє поглибленому вивченню історії України та її Поділля.

Про зростання наукового потенціалу Держархіву Хмельниччини свідчить збільшення його працівниками монографічних та книжкових видань з різних аспектів історії України та Подільського регіону. Зокрема, впродовж 2012-2020 рр. директор архіву В. Байдич взяв участь у створенні монографій «В боротьбі за віру: римо-католицька церква в Україні (середина 1940-х - перша половина 1960-х рр.)» (2014) (Байдич, 2014), «Архівна справа на Хмельниччині: історія та сучасність (до 95-річчя створення державних архівних установ Хмельниччини)» (2017) (Байдич & Завальнюк & Комарніцький, 2017), «Дунаєвецький районний архів» (2015) (Прокопчук, 2015) В. Галатир, який працюючи в цьому архіві здобув науковий ступінь кандидата історичних наук, оприлюднив монографію «Місцеві органи державної влади гетьманату в Правобережній Україні (квітень-грудень 1918 р.)» (2015) (Г алатир & Лозовий? 2015), за участю працівників установи була видана книга «Вшанування постаті Тараса Шевченка на Поділлі» (2014) (Вшанування постаті Тараса Шевченка…, 2015) тощо.

Новацією у науковій діяльності Держархіву Хмельницької області стала його організаційна, консультативна, редакційна та видавнича участь у створенні та публікації книг з історії населених місць Хмельниччини, як виконання програми перевидання історії міст і сіл України в новій редакції. Так, під егідою та конкретним сприянням цього архіву побачили книги - історико-краєзнавчі нариси про села Жуків на Славутчині (2017) (Новак, 2017), Давидківці (201б) (Бондар, 2016), Курилівка (2015) (Захар'єв & Модзір, 2015), Зайчики і Постолівка (2014) (Захар'єв & Модзір, 2014), Міцівці (2014) (Захар'єв, 2014) різних районів Хмельниччини та інші й на цьому грунті установа долучилася до виконання державної обласної програми, затвердженої 24 грудня 2014 р. сесією Хмельницької обласної ради, «Про розвиток краєзнавства в Хмельницькій області до 2020 року» (Краєзнавець Хмельниччини, 2015). Це дало змогу архіву налагодити тісну співпрацю з діяльністю Хмельницької обласної громадської організації «Спілка архівістів України», обласною організацією Національної спілки України (науковці установи стали їх дійсними членами, потрапили до складу їх правління), державними історико-культурними заповідниками, музеями та іншими подібними інституціями, що значно розширило сферу наукових інтересів працівників архівної установи.

Про утвердження статусу Державного архіву Хмельницької області як солідного центру наукових досліджень в Україні свідчить той факт, що в цій установі з 2013 р. щорічно видаються по кілька випусків наукового серійного збірника «Праці Державного архіву Хмельницької області», яких до 2020 р. видано 20 томів, з 2017 р. друкуються номери випусків широкоформатного наукового збірника «Вісник Державного архіву Хмельницької області «Подільська старовина» (видано 6 томів). До обох таких видань залучені до редакційних колегій, крім місцевих архівістів та науковців, маститі архівознавці США, Польщі й інших країн, а на їх шпальтах публікуються автори різних регіонів України та зарубіжжя, що роблять ці видання престижними у світі. До того ж, облдержархів виступає співзасновни - ком таких періодичних науково-краєзнавчих збірників, як «Хмельницькі краєзнавчі студії» (з 2014 по 2020 рр. видано 27 томів), «Наукові записки Центру Мархоцькознавства» (з 2009 р. видано 9 томів) та ін.

Водночас Держархів Хмельницької області упродовж 2012-2020 рр. став ініціатором, організатором або співорганізатором проведення на Хмельниччині низки міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково - практичних і краєзнавчих конференцій, симпозіумів, круглих столів і читань, на яких аналізується і популяризується розвиток архівної справи, реалізуються спільні наукові проєкти архівістів, учених, краєзнавців з дослідження історії, культури, економіки України та Поділля.

Зокрема, цей архів виступив головним організатором проведення міжнародної науково-практичної конференції 11-12 квітня 2019 р. у м. Кам'янці-Подільському «Архівістика: теорія, методика, практика», присвячена 100-річчю архівної справи в Україні та Хмельниччині, за участю представників майже всіх архівних установ держави та з країн Польщі, Словаччини, Молдови. Її матеріали за результатами роботи були опубліковані у «Віснику Державного архіву Хмельницької області «Подільська старовина» (Вісник Державного архіву Хмельницької області, 2019). Такою ж успішною була всеукраїнська наукова конференція 20-21 вересня 2012 р. у м. Кам'янці-Подільському «Сучасні засоби збереження документів та нові методологічні підходи до наукових досліджень і застосування документів національного архівного фонду України», приурочена 90-річчю Державного архіву Хмельницької області, матеріали роботи якої були видані однойменним окремим науковим збірником]. Ці форуми засвідчили високий науковий і науково-методичний професійний рівень архівістів та їх здатність здійснювати реформування архівної служби згідно із сучасними викликами. Водночас Держархів Хмельницької області виступив співорганізатором проведення всеукраїнських науково - практичних та науково-краєзнавчих конференцій, що проводилися на Хмельниччині: «ХУ Подільська наукова історико-краєзнавча конференція» (2017), «Збереження національної ідеї та національної самосвідомості українського народу в контексті трагічних подій ХХ століття» (2015), «Деражнянщина: минуле і сучасне (2013), «Віньковеччина в історії Поділля» (2013), «Красилівщина краєзнавча: минуле, сучасне, майбутнє» (2013) й ін. Варто виокремити проведення круглого науково столу у м. Хмельницькому «Репресоване духовенство Поділля у ХХ столітті» (2018), за результатами роботи якого було видано науковий збірник (Репресоване духовенство Поділля у ХХ столітті…, 2019).

Про визнання авторитету науковців Держархіву Хмельницької області свідчить той факт, що протягом 2012-2020 рр. директор архіву В. Байдич та співробітники В. Галатир і Ю. Олійник увійшли до складу редколегій 15-ти наукових і науково-краєзнавчих видань, до складу оргкомітетів понад 20 міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференцій.

У вересні 2011 р. у приміщенні Державного архіву Хмельницької області було урочисто відкрито галерею художніх портретів видатних архівістів, істориків і краєзнавців Хмельниччини - дослідників історії Поділля, яка також засвідчує про об'єднання творчих сил поділлєзнавців. Цьому також сприяє заснована у 2012 р. в архіві щорічна премія відомого історика-архівіста Пилипа Клименка, якою нагороджуються архівісти і науковці за досягнення в дослідженнях історії краю.

Отже, варто констатувати, що в колективі Держархіву Хмельницької області панує творча атмосфера, наукові дослідження і праці є в пріоритеті, а наукові здобутки вивели на авангардні позиції серед архівних установ в Україні. Прикладом потужного внеску обласного архіву є те, що за період з 2012 по 2020 рр. його співробітниками-науковцями було опубліковано 98 наукових статей, частина з яких міститься в збірниках матеріалів конференцій, періодичних та фахових виданнях. З ними можна ознайомитися в науково - довідковій бібліотеці Держархіву Хмельницької області, Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці. Наукові дослідження архівістів базуються на солідній джерельній базі як власної установи, так і решту державних архівів України та зарубіжжя, на принципах історизму, об'єктивності, всебічності, системного підходу до розвитку суспільних процесів і соціальних структур. Вони продовжують творити сучасну історію архівної справи та історико-регіональні дослідження в Україні та Поділлі-Хмельниччині.

Висновки. Таким чином, у 90-ті роки ХХ - у перші десятиліття ХХІ ст. Державний архів Хмельницької області повністю декомунізував архівну галузь, перейшов на європейські еталонні зразки архівознавства, встановив міжнародні зв'язки з Польщею, США, Канадою та іншими країнами. Завдяки сформуванню сталого колективу працівників та власної наукової школи архівістів, яка забезпечила плідні творчі дослідження та численні наукові видання з архівістики, археографії, історії та регіоналістики України, архівна установа стала потужним науково-дослідним центром в державі і на Хмельниччині, зайняла авангардні позиції на цій стезі серед архівних закладів України, є привабливою для молодих науковців, яких зацікавлює робота архівіста.

Проте перед архівістами архівних установ, у тому числі Держархівом Хмельницької області, поставлені перспективні завдання по збереженню архівних фондів для прийдешніх поколінь, як повного оцифрування і завантаження в електронну мережу для зручності їх опрацювання дослідниками, продовжувати видавати збірники документів і матеріалів, маючи для цього необмежені власні архівні ресурси, забезпечити вищу і загальну освіту хрестоматіями з історії та культури свого регіону, повертати суспільству історичну правду про незаконно репресованих тоталітарними режимами, замовчуваних і призабутих постатей - подвижників України, далі нарощувати свій науковий потенціал.



Список використаних джерел і літератури

архів хмельницький історичний

1. Адамський, В., Крищук, Б. & Телячий, Ю. (2016). «Просвіти» Поділля в добу Директорії УНР» (1919-1920 рр.). Дослідження. Документи. Матеріали. Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 428 с.

2. Адамський, В.Р. (2018). «Просвіти» Поділля в добу Української Центральної Ради (березень 1917 - квітень 1918 рр.). Дослідження. Документи. Матеріали. Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 478 с.

3. Архівна справа на Хмельниччині: Збірник документів, матеріалів і світлин. Хмельницький: ТОВ «Поліграфіст-2», 416 с.

4. Баженов, Л.В. (2019). Об'єднані територіальні громади Хмельниччини: проблеми організації краєзнавчого руху та регіональних досліджень краю. Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Матеріали науково-краєзнавчої конференції «Селище Дунаївці в сузір'ї громад: минуле і сьогодення». Дунаївці - Кам'янець-Подільський: Вид. Зволейко Д.Г., 46-52.

5. Байдич, В.Г. (2014). В боротьбі за віру: римо-католицька церква в Україні (середина 1940-х - перша половина 1960-х рр.): монографія. Хмельницький: ИП Мельник А.А., 423 с.

6. Байдич, В.Г. (2017). Використання архівної інформації у Державному архіві Хмельницької області в 2012-2017 роках. Архіви України. Київ, 3-4, 71-80.

7. Байдич, В.Г. & Галатир, В.В. (2019). Видавнича, дослідницька та наукова робота Державного архіву Хмельницької області у 2015-2018 рр. Вісник Державного архіву Хмельницької області «Подільська старовина». Хмельницький, 1 (4), 21-26.

8. Байдич, В.Г., Завальнюк, О.М. & Комарніцький, О.М. (2017). Архівна справа на Хмельниччині: історія та сучасність (до 95-річчя створення державних архівних установ Хмельниччини присв.). Вінниця: Ніланд-ЛТД, 392 с.

9. Байдич, В.Г., Завальнюк, О.М., Олійник, Ю.В. & Галатир, В.В. (2019). В боротьбі за Україну: протистояння Якова Гальчевського більшовицькій владі в 1921-1924 роках на Поділлі: збірник документів та матеріалів. Хмельницький: ТОВ «Твори», 415 с.

10. Байдич, В.Г. (2015). Науково-видавнича діяльність Державного архіву Хмельницької області за 2012-2015 рр. Освіта, наука і культура Поділля: збірник наукових праць. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний уеіверситет імені Івана Огієнка, 22, 626-633.

11. Бондар, В. (2016). Давидківці: історія подільського села. Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 256 с.

12. Війна очима Проскурівського підпільника: щоденник Карла Кошарського (2013). Хмельницький: Державний архів Хмельницької області, 80 с.

13. Війна очима Чемеровецького підпільника: щоденник Йосипа Протоцького (2013). Хмельницький: Державний архів Хмельницької області, 87 с.

14. Вісник Державного архіву Хмельницької області «Подільська старовина». (2019). Хмельницький, 1 (4).

15. Вшанування постаті Тараса Шевченка на Поділлі в добу Директорії УНР: історичний аспект (2015). Хмельницький: Державний архів Хмельницької області, 114 с.

16. Галатир, В.В. & Лозовий, В.С. (2015). Місцеві органи державної влади гетьманату в Правобережній Україні (квітень-грудень 1918 р.): монографія. Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 380 с.

17. Державний архів Хмельницької області: Путівник. (2007). Київ - Хмельницький, 1, 610 с.

18. Державний архів Хмельницької області: Путівник. (2008). Київ - Хмельницький, 2, 672 с.

19. Діяльність місцевих органів державної влади на Правобережжі у добу Гетьманату Павла Скоропадського. Збірник документів, матеріалів та світлин. (2014). Хмельницький: НН Мельник А.А., 310 с.

20. Законодавча база процесу становлення місцевих органів державної влади доби Гетьманату П. Скоропадського: збірник документів і матеріалів (2013). Хмельницький: Державний архів Хмельницької області, 156 с.

21. Захар'єв, В. & Моздір, В. (2014). Зайчики і Постолівка на Збручі: через минуле до сучасності. Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 60 с.

22. Захар'єв, В. & Модзір В. (2015). Курилівка - славне село на Хмельниччині. Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 80 с.

23. Захар'єв, В.А. (2014). Міцівці: «північні ворота» Дунаєвеччини. Хмельницький: ФОП Цюпак В.А., 80 с.

24. Кость Широцький у матеріалах із фондів Державного архіву Хмельницької області та Хмельницького краєзнавчого музею. (2016). Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 145 с.

25. Краєзнавець Хмельниччини: науково-краєзнавчий збірник (2015). Кам'я - нець-Подільський: К-ПНУ імені Івана Огієнка, 7, 57.

26. Красилівщина в роки Другої світової війни. Збірник документів і матеріалів (2015). Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 430 с.

27. Курська дуга на Поділлі. Проскурівсько-Чернівецька операція 1944 р.: зб. документів і матеріалів (2009). Хмельницький, 386 с.

28. Листування Івана Огієнка (1909-1921). (2014). Кам'янець-Подільський: «Медобори-2006», 687 с.

29. Матеріали Кам «янець-Подільської обласної комісії із встановлення збитків і розслідування злочинів нацистів в регіоні (1941-1945 р.): збірник документів (2015). Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 454 с.

30. Михайлова, С.Р. Науково-видавнича діяльність Державного архіву Хмельницької області впродовж першого десятиліття ХХІ ст. URL: https://dachmo.gov.ua/blication/mychaylova.pdf.

31. Національна книга Пам'яті України жертв голодомору 1932-1933 рр. Хмельницька область (2008). Хмельницький, Т 1-2.

32. Новак, В. (2017). Жуків на Славутчині: історико-краєзнавчий нарис. Хмельницький, ФОП А.А., 284 с.

33. Олійник, Ю.В. & Завальнюк, О.М. (2012). Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі «Волинь-Поділля» (1941-1944 рр.): монографія. Хмельницький: Поліграфіст-2, 320 с.

34. Олійник, Ю.В. (2011). Нацистсько-окупаційний режим на Подільсько - Волинських землях 1941-1944 рр.: Монографія. Хмельницький, 240 с.

35. Олійник, Ю.В. (2013). Науково-видавнича діяльність Державного архіву Хмельницької області в 2013 р. Енергія, (13 грудня), 3.

36. Олуйко, В.М., Слободянюк, П.Я. & Баюк, М. І. (2005). Адміністративно - територіальний устрій Поділля: історія і сучасність: монографія. Хмельницький, 400 с.

37. Повстанський рух на Поділлі під проводом Якова Гальчевського (Орла): збірник документів і матеріалів. (2018). Вінниця: Ніланд-ЛТД, 448 с.

38. Поділля і Південно-Східна Волинь у добу Української революції (1919-1921 рр.) та повстанського руху під проводом Я. Гальчевського (1921-1924 рр.). Збірник документів, матеріалів та світлин. (2015). Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 536 с.

39. Прокопчук, В.С. (2015). Дунаєвецький районний архів: монографія. Дунаївці - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 200 с.

40. Проскурівський погром 1919 року в документах: міфи та реальність. (2019). Хмельницький: ТОВ «Твори», 290 с.

41. Репресоване духовенство Поділля у ХХ столітті: матеріали круглого столу (2018). Хмельницький: Державний архів Хмельницької області, 118 с.

42. Слободянюк, П.Я. (2000). Українська церква: історія руїни та відродження. Наукове видання присвячене 2000-літтю Різдва Христовогого. Хмельницький, 266 с.

43. Слободянюк, П.Я., Вавринчук М.П., Олійник, Ю.В. & Телячий, Ю.В. (2007). Воєнне лихоліття на Поділлі (1941-1945 рр.). Кам'янець - Подільський: НП «Медобори-2006», 290 с.

44. Слободянюк, П.Я. & Горбатюк, В. І. (2003). Місцеве самоврядування Хмельниччини: нариси історії місцевих громад Деражнянського району. Хмельницький, 768 с.

45. Слободянюк, П.Я. & Дорош, Г.О. (2003). Місцеве самоврядування Хмельниччини: нариси історії місцевих громад Летичівського району. Хмельницький, 416 с.

46. Слободянюк, П.Я. & Нестеренко, В.А. (2003). Місцеве самоврядування Хмельниччини: нариси історії місцевих громад Білогірського району. Хмельницький, 214 с.

47. Слободянюк, П.Я. & Рибак, І. В. (2004). Місцеве самоврядування Хмельниччини: нариси історії місцевих громад Віньковецького району. Хмельницький, 312 с.

48. Слободянюк, П.Я., Телячий, Ю.В. & Чемерис Ю.С. (2005). Педагоги Хмельниччини - жертви сталінських репресій. Хмельницький: НИ «Прометей», 288 с.

49. Слободянюк, П.Я. & Телячий, Ю.В. (2001). «Чорна дошка» України: події 30-хроків. Хмельницький, 120 с.

50. Слободянюк, П.Я., Флаксемберг, А.С., & Івахов, П.Ю. (2007). Медицина Поділля: історія і сучасність. Хмельницький, 680 с.

51. Слободянюк, П.Я. & Хоптяр, Ю.А. (2004). Місцеве самоврядування Хмельниччини: нариси історії місцевих громад Ярмолинецького району. Хмельницький, 507 с.

52. Слободянюк, П.Я. (2004). Місцеве самоврядування Хмельниччини: історико-етнографічні витоки, сторінки минулого та сьогодення місцевих громад. Хмельницький: Поділля, 592 с.

53. Слободянюк, П.Я. (2005). Єврейські общини Правобережної України: наукове історико-етнологічне вид. Хмельницький, 409 с.

54. Слободянюк, П.Я. (2006). Нескорені (Національно-визвольна боротьба ОУН - УПА на чолі з генерал-хорунжим Романом Шухевичем). Тернопіль: Збруч, 76 с.

55. Слободянюк, П.Я. (2007). Біля джерел історії народу (З досвіду роботи архівних установ Хмельниччини). Хмельницький, 65 с.

56. Фольклор періоду Великої Вітчизняної війни (Кам «янець-Подільська область: збірник. (2014). Хмельницький: Державний архів Хмельницької області, 116 с.

57. Хмельниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.), або Поділля очима вермахту: зб. документів і матеріалів (2013). Хмельницький: ПП Мельник А.А., 116 с.

58. Церковні літописи Поділля. Документи. Ф. 315 «Подільська духовна семінарія (1775-1920)». (2018). Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 206 с.



References

1. Adamskyi, V., Kryshchuk, B. & Teliachyi, Yu. (2016). «Prosvity» Podillia v dobu Dyrektorii UNR» (1919-1920 rr.). Doslidzhennia. Dokumenty. Materialy. Khmelnytskyi: FOP Tsiupak A.A., 428 p. [in Ukrainian]

2. Adamskyi, V.R. (2018). «Prosvity» Podillia v dobu Ukrainskoi Tsentralnoi Rady (berezen 1917 - kviten 1918 rr.). Doslidzhennia. Dokumenty. Materialy. Khmelnytskyi: FOP Tsiupak A.A., 478 p. [in Ukrainian]

3. Arkhivna sprava na Khmelnychchyni: Zbirnyk dokumentiv, materialiv i svitlyn (2012). Khmelnytskyi: TOV «Polihrafist-2», 416 p. [in Ukrainian]

4. Bazhenov, L. V (2019). Obiednani terytoiialni hromady Khmelnychchyny: problemy orhanizatsii kraieznavchoho rukhu ta rehionalnykh doslidzhen kraiu. Dunaievechchyna ochyma doslidnykiv, uchasnykiv i svidkiv istorychnykh podii. Materialy naukovo - kraieznavchoi konferentsii «Selyshche Dunaivtsi v suziri hromad: mynule i sohodennia». Dunaivtsi - Kamianets-Podilskyi: Vvd. Zvoleiko D.H., 46-52. [in Ukrainian]

5. Baidych, V.H. (2014). V borotbi za viru: rymo-katolytska tserkva v Ukraini (seredyna 1940-kh - persha polovyna 1960-kh rr.): monohrafiia. Khmelnytskyi: PP Melnyk A.A., 423 p. [in Ukrainian]

6. Baidych, V.H. (2017). Vykorystannia arkhivnoi informatsii u Derzhavnomu arkhivi Khmelnytskoi oblasti v 2012-2017 rokakh. Arkhivy Ukrainy, 3-4, 71-80. [in Ukrainian]

7. Baidych, V.H. & Halatyr, V.V. (2019). Vydavnycha, doslidnytska ta naukova robota Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti u 2015-2018 rr. Visnyk Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti «Podilska starovyna». Khmelnytskyi, 1 (4). 21-26. [in Ukrainian]

8. Baidych, V.H., Zavalniuk, O.M. & Komarnitskyi, O.M. (2017). Arkhivna sprava na Khmelnychchyni: istoriia ta suchasnist (do 95-richchia stvorennia derzhavnykh arkhivnykh ustanov Khmelnychchyny prysv.). Vinnytsia: Niland-LTD, 392 p. [in Ukrainian]

9. Baidych, V.H., Zavalniuk, O.M., Oliinyk, Yu. V. & Halatyr, V.V. (2019).

10. V borotbi za Ukrainu: protystoiannia Yakova Halchevskoho bilshovytskii vladi v 1921-1924 rokakh na Podilli: zbirnyk dokumentiv ta materialiv. Khmelnytskyi: TOV «Tvory», 415 p. [in Ukrainian]

11. Baidych, V.H. (2015). Naukovo-vydavnycha diialnist Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti za 2012-2015 rr. Osvita, nauka i kultura Podillia: zbirnyk naukovykh prats. Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyi natsionalnyi ueiversytet imeni Ivana Ohiienka, 22, 626-633. [in Ukrainian]

12. Bondar, V. (2016). Davydkivtsi: istoriia podilskoho sela. Khmelnytskyi: FOP Melnyk A.A., 256 p. [in Ukrainian]

13. Viina ochyma Proskurivskoho pidpilnyka: shchodennyk Karla Kosharskoho (2013). Khmelnytskyi: Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, 80 p. [in Ukrainian]

14. Viina ochyma Chemerovetskoho pidpilnyka: shchodennyk Yosypa Prototskoho (2013). Khmelnytskyi: Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, 87 p. [in Ukrainian]

15. Visnyk Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti «Podilska starovyna». (2019). 1 (4). [in Ukrainian]

16. Vshanuvannia postati Tarasa Shevchenka na Podilli v dobu Dyrektorii UNR: istorychnyi aspekt (2015). Khmelnytskyi: Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, 114 p. [in Ukrainian]

17. Halatyr, V.V. & Lozovyi, V.S. (2015). Mistsevi orhany derzhavnoi vlady hetmanatu v Pravoberezhnii Ukraini (kviten-hruden 1918 r.): monohrafiia. Khmelnytskyi: FOP Melnyk A.A., 380 p. [in Ukrainian]

18. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti: Putivnyk (2007). Kyiv - Khmelnytskyi, T. 1. 610 p. [in Ukrainian]

19. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti: Putivnyk (2008). Kyiv - Khmelnytskyi, T. 2. 672 p. [in Ukrainian]

20. Diialnist mistsevykh orhaniv derzhavnoi vlady na Pravoberezhzhi u dobu Hetmanatu Pavla Skoropadskoho. Zbirnyk dokumentiv, materialiv ta svitlyn (2014). Khmelnytskyi: PP Melnyk A.A., 310 p. [in Ukrainian]

21. Zakonodavcha baza protsesu stanovlennia mistsevykh orhaniv derzhavnoi vlady doby Hetmanatu P. Skoropadskoho: zbirnyk dokumentiv i materialiv (2013). Khmelnytskyi: Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, 156 p. [in Ukrainian]

22. Zakhariev, V. & Mozdir, V. (2014). Zaichyky i Postolivka na Zbruchi: cherez mynule do suchasnosti. Khmelnytskyi: FOP Tsiupak A.A., 60 p. [in Ukrainian]

23. Zakhariev, V. & Modzir V. (2015). Kurylivka - slavne selo na Khmelnychchyni. Khmelnytskyi: FOP Melnyk A.A., 80 p. [in Ukrainian]

24. Zakhariev, V.A. (2014). Mitsivtsi: «pivnichni vorota» Dunaievechchyny. Khmelnytskyi: FOP Tsiupak V.A. 80 p. [in Ukrainian]

25. Kost Shyrotskyi u materialakh iz fondiv Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti ta Khmelnytskoho kraieznavchoho muzeiu. (2016). Khmelnytskyi: FOP Melnyk A.A., 145 p. [in Ukrainian]

26. Kraieznavets Khmelnychchyny: naukovo-kraieznavchyi zbirnyk. (2015). Kamianets-Podilskyi: K-PNU imeni Ivana Ohiienka, 7, 57. [in Ukrainian]

27. Krasylivshchyna v roky Druhoi svitovoi viiny. Zbirnyk dokumentiv i materialiv. (2015). Khmelnytskyi: FOP Tsiupak A.A., 430 p.

28. Kurska duha na Podilli. Proskurivsko-Chernivetska operatsiia 1944 r.: zb. dokumentiv i materialiv. (2009). Khmelnytskyi, 386 p. [in Ukrainian]

29. Lystuvannia Ivana Ohiienka (1909-1921). (2014). Kamianets-Podilskyi: «Medobory-2006», 687 p. [in Ukrainian]

30. Materialy Kamianets-Podilskoi oblasnoi komisii iz vstanovlennia zbytkiv i rozsliduvannia zlochyniv natsystiv v rehioni (1941-1945 r.): zbirnyk dokumentiv. (2015). Khmelnytskyi: FOP Melnyk A.A., 454 p. (Seriia: «Pratsi Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti»: vyp. 11). [in Ukrainian]

31. Mykhailova, S.R. Naukovo-vydavnycha diialnist Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti vprodovzh pershoho desiatylittia ХХ st. Available at: https://dachmo.gov.ua/blication/mychaylova.pdf [in Ukrainian]

32. Natsionalna knyha Pamiati Ukrainy zhertv holodomoru 1932-1933 rr Khmelnytska oblast (2008). Khmelnytskyi, T. 1-2. [in Ukrainian]

33. Novak, V. (2017). Zhukiv na Slavutchyni: istoryko-kraieznavchyi narys. Khmelnytskyi: FOP A.A., 284 p. [in Ukrainian]

34. Oliinyk, Yu. V. & Zavalniuk, O.M. (2012). Natsystskyi okupatsiinyi rezhym v heneralnii okruzi «Volyn-Podillia» (1941-1944 rr.): monohrafiia. Khmelnytskyi: Polihrafist-2, 320 p. [in Ukrainian]

35. Oliinyk, Yu. V. (2011). Natsystsko-okupatsiinyi rezhym naPodilsko-Volynskykh zemliakh 1941-1944 rr Monohrafiia. Khmelnytskyi, 240 p. [in Ukrainian]

36. Oliinyk, Yu. V. (2013). Naukovo-vydavnycha diialnist Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti v 2013 r. Enerhiia, (13 hrudnia), 3. [in Ukrainian]

37. Oluiko, V.M., Slobodianiuk, P. Ya. & Baiuk, M.I. (2005). Administratyvno - terytorialnyi ustrii Podillia: istoriia i suchasnist: monohrafiia. Khmelnytskyi, 400 p. [in Ukrainian]

38. Povstanskyi rukh na Podilli pid provodom Yakova Halchevskoho (Orla): zbirnyk dokumentiv i materialiv (2018). Vinnytsia: Niland-LTD, 448 p. [in Ukrainian]

39. Podillia i Pivdenno-Skhidna Volyn u dobu Ukrainskoi revoliutsii (1919-1921 rr.) tapovstanskoho rukhu pidprovodom Ya. Halchevskoho (1921-1924 rr.). Zbirnykdokumentiv, materialiv ta svitlyn (2015). Khmelnytskyi: FOP Melnyk A.A., 536 p. [in Ukrainian]

40. Prokopchuk, V.S. (2015). Dunaievetskyi raionnyi arkhiv: monohrafiia. Dunaivtsi - Kamianets-Podilskyi: Aksioma, 200 p. [in Ukrainian]

41. Proskurivskyi pohrom 1919 roku v dokumentakh: mify ta realnist. (2019). Khmelnytskyi: TOV «Tvory», 290 p. [in Ukrainian]

42. Represovane dukhovenstvo Podillia u KhKh stolitti: materialy kruhloho stolu. (2018). Khmelnytskyi: Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, 118 p. [in Ukrainian]

43. Slobodianiuk, P. Ya. (2000). Ukrainska tserkva: istoriia ruiny ta vidrodzhennia. Naukove vydannia prysviachene 2000-littiu Rizdva Khrystovohoho. Khmelnytskyi: Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, 266 p. [in Ukrainian]

44. Slobodianiuk, P. Ya., Vavrynchuk M.P., Oliinyk, Yu. V. & Teliachyi, Yu. V. (2007). Voienne lykholittia na Podilli (1941-1945 rr.). Kamianets-Podilskyi: PP «Medobory-2006», 290 p. [in Ukrainian]

45. Slobodianiuk, P. Ya. & Horbatiuk, V.I. (2003). Mistseve samovriaduvannia Khmelnychchyny: narysy istorii mistsevykh hromad Derazhnianskoho raionu. Khmelnytskyi, 768 p. [in Ukrainian]

46. Slobodianiuk, P. Ya. & Dorosh, H.O. (2003). Mistseve samovriaduvannia Khmelnychchyny: narysy istorii mistsevykh hromad Letychivskoho raionu. Khmelnytskyi, 416 p. [in Ukrainian]

47. Slobodianiuk, P. Ya. & Nesterenko, V.A. (2003). Mistseve samovriaduvannia Khmelnychchyny: narysy istorii mistsevykh hromad Bilohirskoho raionu. Khmelnytskyi, 214 p. [in Ukrainian]

48. Slobodianiuk, P. Ya. & Rybak, I.V. (2004). Mistseve samovriaduvannia Khmelnychchyny: narysy istorii mistsevykh hromad Vinkovetskoho raionu. Khmelnytskyi, 312 p. [in Ukrainian]

49. Slobodianiuk, P. Ya. & Teliachyi, Yu. V. & Chemerys Yu. S. (2005). Pedahohy Khmelnychchyny - zhertvy stalinskykh represii. Khmelnytskyi: PP «Prometei», 288 p. [in Ukrainian]

50. Slobodianiuk, P. Ya. & Teliachyi, Yu. V. (2001). «Chorna doshka» Ukrainy: podii 30-kh rokiv. Khmelnytskyi, 120 p. [in Ukrainian]

51. Slobodianiuk, P. Ya., Flaksemberh, A.S., & Ivakhov, P. Yu. (2007). Medytsyna

52. Podillia: istoriia i suchasnist. Khmelnytskyi, 680 p. [in Ukrainian]

53. Slobodianiuk, P. Ya. & Khoptiar, Yu. A. (2004). Mistseve samovriaduvannia Khmelnychchyny: narysy istorii mistsevykh hromad Yarmolynetskoho raionu. Khmelnytskyi, 507 p. [in Ukrainian]

54. Slobodianiuk, P. Ya. (2004). Mistseve samovriaduvannia Khmelnychchyny: istoryko-etnohrafichni vytoky, storinky mynuloho ta sohodennia mistsevykh hromad. Khmelnytskyi: Podillia, 592 p. [in Ukrainian]

55. Slobodianiuk, P. Ya. (2005). Yevreiski obshchyny Pravoberezhnoi Ukrainy: naukove istoryko-etnolohichne vyd. Khmelnytskyi, 409 p. [in Ukrainian]

56. Slobodianiuk, P. Ya. (2006). Neskoreni (Natsionalno-vyzvolna borotba OUN - UPA na choli z heneral-khorunzhym Romanom Shukhevychem). Ternopil: Zbruch, 76 p. [in Ukrainian]

57. Slobodianiuk, P. Ya. (2007). Bilia dzherel istorii narodu (Z dosvidu roboty arkhivnykh ustanov Khmelnychchyny). Khmelnytskyi, 65 p. [in Ukrainian]