Оригінальний документ 1663 р. з архівів Польщі про початки дипломатичної діяльності Івана Мазепи

Розгляд оригінального листа мурзи Кримського ханства до короля Польщі. Місце Кримського ханства у міжнародних відносинах. Роль ханства у підготовці польсько-татарсько-українського військового походу проти Московського царства на Лівобережній Україні.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.09.2022
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРИГІНАЛЬНИЙ ДОКУМЕНТ 1663 р. З АРХІВІВ ПОЛЬЩІ ПРО ПОЧАТКИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА МАЗЕПИ

Юрій Мицик, доктор історичних наук

Інститут української археографії та джерелознавства

імені М.С. Грушевського

НАН України

Вул. Трьохсвятительська, 4, м. Київ, 01001, Україна

Тарас Чухліб, доктор історичних наук

Інститут історії України НАН України

Вул. Грушевського, 4, Київ, 01001, Україна

Анотація

У статті надається оригінальний лист мурзи Кримського ханства до короля Польщі за 1663 рік, в якому згадується про дипломатичну діяльність майбутнього гетьмана України Івана Мазепи. Аналізуючи оригінальний документ, який знаходиться в Архіві Головному актів давніх у Варшаві (Польща), автори дійшли висновку: Іван Мазепа як особистий секретар короля Яна ІІ Казимира мав від нього доручення займатися «кримським» та «українським» напрямами Польсько-Литовської держави. Опублікований лист є однією з перших документальних згадок про політичну діяльність такої видатної постаті історії України та Східної Європи, як Іван Мазепа. Окрім того, поданий документ розкриває місце Кримського ханства у міжнародних відносинах 1660-х років та його роль у підготовці спільного польсько-татарсько-українського військового походу 1663-1664 рр. проти Московського царства на Лівобережній Україні.

Ключові слова: Кримське ханство, Польсько-Литовська держава, Україна, Іван Мазепа, Гіреї, Ян ІІ Казимир, Павло Тетеря, гетьмани, козацтво.

Annotation

THE ORIGINAL DOCUMENT OF 1663 FROM THE ARCHIVES OF POLAND ABOUT THE BEGINNINGS DIPLOMATIC ACTIVITY OF IVAN MAZEPA.

Juriy Mytsyk DSc (History) M. Hrushevskyi Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of NAS of Ukraine, 4, Trokhsvyatytel's'ka str., Kyiv, 01001, Ukraine.

Taras Chukhlib DSc (History) Institute of History of Ukraine, NAS of Ukraine 4, Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine.

The article provides an original letter of the Murza of the Crimean Khanate to the King of Poland in 1663, which mentions the diplomatic activities of the future Hetman of Ukraine Ivan Mazepa. Analyzing the original document in the Main Archive of Ancient Acts in Warsaw (Poland), the authors conclude that Ivan Mazepa, as the personal secretary of King Jan II Casimir, was instructed by him to deal with the "Crimean" and "Ukrainian" directions of the Polish-Lithuanian state. The published letter is one of the first documentary mentions of the political activity of such an outstanding figure in the history of Ukraine and Eastern Europe as Ivan Mazepa. In addition, the submitted document reveals the place of the Crimean Khanate in international relations in the 1660s and its role in the preparation of a joint Polish-Tatar-Ukrainian military campaign of 1663-1664 against the Muscovy in the Left Bank of Ukraine.

Key words: Crimean Khanate, Polish-Lithuanian state, Ukraine, Ivan Mazepa, Girei, Jan II Kazimir, Pavlo Teterya, hetmans, Cossacks.

Працюючи над документами та матеріалами відділу «Татарського», що входить до фонду «Архів Скарбу Коронного» у складі Архіва Головного актів давніх у Варшаві, нам вдалося натрапити на оригінальний польськомовний лист одного з мурз Кримського ханства Чиживут Кутлу Гірея Чиживут - це очевидно один із родів кримських татар. Згадку про нього маємо в реєстрі війська Кримського ханства за 1649 р.: “Перший Ширин, людей 500 Біжан. Другий Чиживут, людей 500 Бечер Олуртаза-бей....” [5, с. 220]. до короля Речі Посполитої Яна ІІ Казимира за березень 1663 р. У ньому серед іншого повідомляється, що майбутній гетьман України Іван Мазепа, який на той час служив при королівському дворі секретарем («покойовим», «слугою») [8, с. 4-5], був задіяний у дипломатичних стосунках між Варшавою і Бахчисараєм та сприяв утворенню тогочасного польсько-татарського антимосковського союзу.

Отже, можемо припустити, що у посадові обов'язки молодого (на той час Мазепі було близько 24 років [8, с. 4-5]) шляхтича з Київського воєводства, який знаходився при дворі короля, входив не тільки «український», але й «кримський» напрямок зовнішньої політики Польсько- Литовської держави. «.. .Тепер ми взяли відомість від вашого слуги пана Мазепи, що погодилися з своїм військом і ми також дуже тішимося з цього, що ви погодилися» [2], - написав мурза Чиживут Кутлу з ханського роду Гіреїв У листі також згадується солтан Селім Ґірей. Це, очевидно, майбутній хан Селім І, що панував у 1671-1678 рр. до Варшави у поданому нижче документі.

Припускаємо, що Іван Мазепа за королівським дорученням листувався з кримським воєначальником, адже лист датується 20 січня, а до Правобережної України королівський слуга Мазепа виїхав зі Львова лише наприкінці березня - початку квітня 1663 р., про що засвідчує інший документ з канцелярії короля під назвою: «Інформація панові Мазепі, покойовому Й[ого] Королівської] М[илос]ці, що їде до пана Гетьмана Запорозького, писана з Канцелярії Великої Коронної у Львові наприкінці березня 1663 [року]» [1, s. 214]. Власне, згідно з цим документом довідуємося, що Іван Мазепа мав вручити королівський універсал на гетьманування Павлу Тетері, а також інші монарші інсигнії - «булаву, хоругву (прапор. - Ю. М., Т. Ч.), бубни (тулумбаси - Ю. М., Т. Ч.), печатку» [1, s. 214].

Відомий сподвижник гетьмана Богдана Хмельницького, Павло Тетеря повідомляв короля у листі 22 січня 1663 р. про своє обрання гетьманом Війська Запорозького: «дістав був в Україні посаду» [7, с. 250]. У тому ж листі новий гетьман прохав Яна ІІ Казимира, щоб той про «збереження України мав батьківську опіку» [7, с. 250]. Того ж дня гетьман відправив до Варшави посольство на чолі з полковником Г. Гуляницьким, одним з головних завдань якого було просити Яна ІІ Казимира надати Тетері допомогу у відвоюванні Лівобережжя у Московського царства. Очевидно, що саме разом з цим посольством до Варшави повертався королівський покойовий Іван Мазепа. Відомо, що українські дипломати повинні були добиватися від варшавського уряду повернення православних церков, які перебували в руках уніатів, а також вирішити ряд інших важливих питань [3, арк. 470-471].

Але що цікаво, що вже 3 лютого Павло Тетеря відписував до Варшави про складну ситуацію «в Україні», яка виникла з огляду на перебування тут татарської орди на чолі з Чиживут Кутлу Гіреєм: «Важко описати, які безчинства творить орда, залишена в Україні лише для допомоги: вона здирає з бідних людей майно, завдає їм нестерпних мук, ув'язнюючи попри всяку справедливість, всупереч дружбі, освяченій присягою» [6, арк. 238]. 13 лютого т. р. в «Інструкції» послові Війська Запорозького до короля А. Сельницького гетьман Павло Тетеря нервував з цього приводу та попереджав короля Яна ІІ Казимира: «Україна волею чи неволею, з наступом сил, без сумніву розпрощається з Його Королівською Милістю...» [7, с. 255]. У супровідному посланні до короля гетьман Війська Запорозького наголошував на тому, що «Хан Кримський нічого іншого не бажає, тільки щоб панувати над Україною» [7, с. 260]. Разом з тим, невдовзі Павло Тетеря відсилає до Бахчисарая посольство на чолі з лисянським сотником Деменком, яке мало запевнити кримського хана у дружніх стосунках.

У листі до коронного канцлера М. Пражмовського гетьман висловлюється більш відвертіше: татарські мурзи хочуть, щоб «Україна, чого не дай Боже, за прикладом Волоської землі, зробилася данницею Криму» [7, с. 265]. Отже, у даному випадку «Україна» порівнювалася з таким державним утворенням Південно-Східної Європи, як Волоське князівство, а правителями Війська Запорозького висловлювалося застереження, що вона може стати залежною від Кримського ханства.

16 лютого 1663 р. гетьман Павло Тетеря повідомляв короля Яна ІІ Казимира, що королівський посланець Іван Мазепа, який прибув до Чигирина «знає багато розповідей про злодійства і до того наслухався плачу і голосінь жителів України, що його охопив жах» (Польською: « [...] Pan Mazeppa Pokojowy Waszej Krolewskiej Mosci Pana Mego Milosciwego, tak o Tatarskich Zbrodniach, jako y Obywatelow Ukrainskich skwierku y placzu dostatecznie ad stuporem nasluhal») [7, с. 271]. У березні Павло Тетеря писав королю до Варшави: «ще недавно так емоційно писав про Українські небезпеки» [7, с. 290] та запевнював його: «Можеш тоді Ваша Королівська Милість безпечно покластися на послуги України» [7, с. 292]. Гетьман повідомляв Яна ІІ Казимира, що «можливо хан буде в Україні, тому що йому за відомих обставин, не хочеться бути особисто в Угорщині» [7, с. 291].

21 березня гетьман висилає до лівобережних полків універсал, в якому закликав підкоритися своїй владі, адже лише в такому разі він зможе захистити їх від ворожих нападів [4, с. 70]. Крім того, він намагається встановити стосунки з представниками козацької старшини та вищого духовенства «лівого берега» Дніпра. У результаті таких дій він ледве не схилив на свій бік «тогобічного» наказного гетьмана Якима Сомка [7, с. 261]. Досить велику надію покладав правобережний уряд на успішне завершення спільних з Кримським ханством військових операцій проти «непокірних» лівобережців, що визнавали владу московського царя [4, с. 71-72]. Наприкінці зими 1662 - весною 1663 рр. правобережні полки спільно з кримськими татарами оволоділи Кременчуком, Потоком, Переволочною та намагалися здобути Гадяч, Голтву, Лохвицю, Лубни й інші міста. Але через деякий час вони були змушені повернутися на Правобережжя, де розгорталося повстання окремих полків, що були невдоволені як внутрішньою, так і зовнішньою політикою свого гетьмана.

Звертаємо також увагу на той факт, що кримськотатарський мурза з ханського роду Гіреїв вживав у поданому нижче листі назву «Україна» стосовно козацької держави.

Документ

1663, березня 26. З поля. Лист Чиживут Кутлу Гірея, мурзи до короля Речі Посполитої Яна Казимира.

Jasnie wielmozny najasniejszy m. krolu i nasz przyjacielu dozywotny.

Zdrowie dobre nawiedzamy krolewsky m. Niechaj Pan Bog blogoslawi w.m. na dlugoletnie w tych tu krajach opro bytnosci waszej. Oznajmujem w. m. i potym oznajmujem w. m. o tym, co si§ dzialo na Ukrainie i w. m. mozecie o tym wiedzicz, ze moskwicyn byl opanowal jego mosc pan

Szelim-gierej soltan, przyszedszy z Krymu, tedy temu nieprzyjacilowy za Bozej pomocy dal odwrot czekaj^cy od w.m. wojska. Tedy przez osm miesi^cy lezal i strzeg^c waszej ziemi od nieprzyjaciela, do w. m. posylal kilka poslow, czekaj^c wojska cz^sci waszego i od was pomocy. Wy jak doszlo nas i my tez takze wiemy, co si§ dzieje waszej ziemy. Otoz teraz wzi^ly wiadomosc od pana Mazepy, od slugy waszego ze si§ zgodzili z wojskiem swoim i my tez cieszym z tego bardzo, zescie zgodzili. Takze o tem oznajmilismy do Krymu nadzemu milosciwemu carowy, zescie si§ zgodzili z wojskiem nas milosciwy Selim Gierej soltan zostawil z dziesi^tek tysi^czmy wojska, zostawil na poslug^ waszej ziemy mi tez teraz jak mog^c tedy gotowismy pracowac. My tez poslanca posylamy, prosz^c o to w. m., zebyscie cz^sc wojska jak najpr^dziej przysylali tych do nas. A napozym mozecie i w. m. wiedziec, ze nieprzyjaciel jest nuzny. Kiedy da Pan Bog na lato z pot^g^ przyszedszy w te tu kraje, tedy Pana Boga Wszechmog^cego wsi wsi na pomoc wespol wszystcy zejszedlszy si§ trzeba si§ tak starac, zebysmy od nieprzyjaciela za swoje odr^by kiedy da Pan Bog szcz^scie nam, tedy gotowismy na uslug§ waszej byc, poki ten poslaniec z wojskiem od waszej m. powroczy si§. Tedy na posludze gotowismy waszej i o tego poslanca prosim w. m.o to bardzo, zebyscie nie bawili si§ z kilkatysi^cmy wojska wy..cze za Bozej pomocy uznajcie w. m. po nas jak b^dziem pracowac zadla waszej ziemi.

A z tego duze cieszym, ze pan stolnik w. m. pan Pawel Tetera ze namiesnykiem zostal Wojska Zaporoskiego i spodziewam si§ tak po nim, ze lepiej si§ b^dzie staral, nizli za pierwszych chetmanow jak waszej ziemi, takze i naszej, spodziwewamy si§ po nim tego. A napotym w. m. Panu Bogu oddajemy.

Z pola 20 szosty miesi^ca marca.

W. msciom wszystkim wszego dobra zyczliwy przyjaciel dozywotny

Czyzywut Kutlu Gierej murza.

(печатка)

Український переклад:

Ясновельможний найясніший милостивий королю i наш дожиттєвий приятелю.

Бажаємо доброго здоров'я королівській мості. Нехай Господь Бог благословить в[ашу] м[илість] та довголітнє ваше буття в цих краях . Повідомляємо в. м. i на майбутнє повідомляємо в. м. ^o те, щo діялося в Україні (виділ. - Ю. М., Т. Ч.) i в. м. можете про це знати, що московітом опанував його мость пан Селім Ґірей солтан, прийшовши з Криму, тоді цьому неприятелю з Божою поміччю дав відсіч, чекаючи на військо від в.м. ^ді стояв вісім місяців, оберігаючи вашу землю від неприятеля, дo в. м. посилав кількох послів, очікуючи на частину вашого війська i допомоги від вас. Ви, як дійшло до нас, i ми також знаємо, щo діється у вашій землі. Отже тепер ми взяли відомість від вашого слуги пана Мазепи, що погодилися з своїм військом і ми також дуже тішимося з цього, що ви погодилися (виділ. - Ю. М., Т. Ч.). Taкож про це ми повідомили дo Криму нашому милостивому цареві, що ви погодилися з військом. Наш милостивий Селім Ґірей солтан залишився з десятитисячним військом, залишився задля послуги вашій землі. Ми теж тепер як можемо готові працювати. Ми теж посилаємо посланця, просячи в. м., щоб ви частину війська якнайшвидше присилали дo нас. A потім можете i в. м. знати, що неприятель знаходиться в нужденному стані. Якщо дасть Господь Бог влітку прийти з потугою в ці краї, тоді Господа Бога Всемогутнього всі-всі на поміч всі разом зійдемося, треба так старатися, щоб ми від неприятеля не були відомщені за свої дії, якщо Господь Бог пощастить нам, тоді ми готові бути на вашу послугу, поки цей посланець повернеться з військом від вашої милості. Оді ми готові на вашу послугу i дуже просимо за цього посланця в. м., щоб ви не барилися з кількома тисячами війська вийти з Божою поміччю дізнаєтеся в. м. як ми будемо працювати задля вашої землі.

A з того дуже втішаємося, що пан (полоцький - Ю. М., Т. Ч.) стольник в. м. пан Павло Тетеря став намісником Війська Запорозького i сподіваємося від нього, що буде краще старатися, ніж перші гетьмани як вашої землі, також і нашої. A потім віддаємо в. м. Господу.

З поля 26 [дня] місяця березня.

Всім ваш[им] м[ил]остям всього добра зичливий приятель пожиттєвий

Чиживут Кутлу Ґірей мурза.

Архів Головний актів давніх у Варшаві. Фонд «Архів Скарбу Коронного», Відділ «Татарський», Т.046, №188 (Див. фото нижче).

Джерела та література

1. Acta historica res gestas Poloniae illustrantia ab anno 1507 usque ad annum 1795. Krakow, 1881.

2. Архів Головний актів давніх у Варшаві. Ф.: Архів Скарбу Коронного, від.: Татарський. Т. 046, № 188.

3. Бібліотека Музею Чарторийських у Кракові, відділ рукописів. Од. зб. 402. Арк. 470471.

4. Газін В. Гетьманство Павла Тетері: Спроба подолання суспільно-політичної кризи в Українській державі (1663-1665 рр.): дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. Київ: Ін-т історії України НАН України, 2001. 211 с.

5. Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр. / упоряд. О. Мицик. Т. 1: 1648-1649 рр. Київ, 2012. 680 с.

6. Національна Бібліотека України імені В. Вернадського, Інститут Рукописів. Ф. 2, № 15425-15487.

7. Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов. Киев, 1859. Т. 4. Отд. 3. 1015 с.

8. Чухліб Т. Іван Мазепа. Київ: Арій, 2013. 224 с.

References

1. Acta historica res gestas Poloniae illustrantia ab anno 1507 usque ad annum 1795 (1881) Krakow. [in Polish].

2. Arkhiv Holovnyi aktiv davnikh u Varshavi. Fund (Arkhiv Skarbu Koronnoho), viddil (Tatarskyi), t. 046, no. 188. [in Ukrainian].

3. Biblioteka Muzeiu Chartoryiskykh u Krakovi, viddil rukopysiv, dossier 402, ark. 470-471. [in Ukrainian].

4. Hazin, V. (2001) Hetmanstvo Pavla Teteri: Sproba podolannia suspilno-politychnoi kryzy v Ukrainskii derzhavi (1663-1665 rr.). Ph.D. Thesis. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].

5. Mycyk, O. comp. (2012) Dzherela z istorii Natsionalno-vyzvolnoi viiny ukrainskoho narodu 1648-1658 rr. Kyiv, t. 1. (1648-1649 rr.). [in Ukrainian].

6. Natsionalna Biblioteka Ukrainy imeni V. Vernadskoho, Instytut Rukopysiv. Fund 2, no. 15425-15487. [in Ukrainian].

7. Pamyatniki, izdanny'e Vremennoj komissiej dlya razbora drevnikh aktov (1859) Kyiv, t. 4, pt. 3. [in Ukrainian].

8. Chukhlib, T. (2013) Ivan Mazepa. Kyiv: Arii. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Утворення Кримського ханства і його експансія на українські землі. Геополітичне становище українських земель у першій третині ХVІ ст. Відносини Великого князівства литовського з Кримським ханством. Політика Російської імперії щодо Кримського ханства.

    курсовая работа [349,7 K], добавлен 13.06.2010

  • Історія створення Кримського ханства. Реформи Петра І та їх втілення в Україні. Юридичне оформлення кріпацтва та остаточна ліквідація автономного устрою. Російська централізаторська політика на Україні, її головна мета. Зміцнення позицій царату.

    контрольная работа [41,7 K], добавлен 26.08.2013

  • Аналіз етногенезу кримських татар і етносоціального виміру становлення Кримського ханства в XIII—XV ст. Тенденція відсутності спеціальної історіографічної рефлексії означеного питання. Вплив етнічних чинників на формування держави Кримське ханство.

    статья [34,0 K], добавлен 18.08.2017

  • Особенности политической истории Касимовского ханства, созданного внутри русских земель и просуществовавшего около 250 лет. Роль Касимовского ханства в Русском государстве. Отношение Русского государства к мусульманскому населению Касимовского ханства.

    доклад [45,8 K], добавлен 18.12.2013

  • Українські землі у складі Великого Князівства Литовського; під владою Речі Посполитої; у складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави, Кримського ханства. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Соціально-економічні процеси.

    презентация [334,2 K], добавлен 06.01.2014

  • Основатели Казахского ханства. Первоначальная территория Казахского ханства. Причины откочёвки Керея и Жаныбека. Историческое значение образования Казахского ханства. Ханы казахского ханства. Общественно-политический строй Казахстана в XVII–XVIII вв.

    презентация [3,1 M], добавлен 02.12.2015

  • Сложность экономической, политико-правовой, этнической и конфессиональной ситуации сложившейся в Крыму в последние годы. Изучение исторического прошлого народов полуострова. Историография Крымского ханства. Политика России в отношении Крымского ханства.

    дипломная работа [91,7 K], добавлен 23.11.2008

  • Дослідження життя та діяльності Івана Мазепи та його вплив на становлення державного ладу в Гетьманщині. Адміністративний поділ козацько-гетьманської держави. Входження Лівобережної Малоросії до складу Московського царства. Становище козацької старшини.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 23.09.2014

  • Предпосылки образования Джунгарского ханства. Джунгарское ханство в конце XVI – начале второй половины XVII веке. Политика Галдана–Бошокту-хана. Джунгарское ханство в период своего наибольшего могущества. Общественный и политический строй ханства.

    реферат [27,7 K], добавлен 18.02.2011

  • Розгляд політичних подій навколо Кримського ханства за період правління Гаджи Ґірея на тлі його боротьби з Саїдом Агметом та відносин із Великим князівством Литовським, Молдавією, Османською імперією. Аналіз питання сплати данини з руських земель Литви.

    статья [61,4 K], добавлен 07.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.