Аналіз відображення військового спорядження, обладунків та уніформи у польському батальному живописі ХІХ-ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз відображення військового спорядження, обладунків та уніформи у польському батальному живописі ХІХ-ХХ століття

Ахновський Денис Вікторович студент факультету історії та міжнародних відносин, Донецький національний університет імені Василя Стуса, вул. 600-річчя,21, м. Вінниця

Петрова Інна Володимирівна доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та археології, Донецький національний університет імені Василя Стуса, вул. 600-річчя, 21, м. Вінниця

Анотація

Стаття присвячена аналізу відображення військового спорядження та озброєння у польському батальному живописі ХІХ-ХХ століття, пошуку історичних неточностей та помилок, свідомих і несвідомих історичних викривлень, їхніх причин і наслідків, а також аналізу настроїв, що панували у середовищі польської інтелігенції у ХІХ-ХХ сторіччях через їхні художні твори. У роботі виконано аналіз відображення військового спорядження та озброєння у творах Яна Матейка, родини Коссаків, Яна Канти Валері Еляш- Радзіковські та Януарія Суходольського. Методами дослідження є описово-розповідний, аналітико-синтетичний, індуктивно-дедуктивний, проблемно-хронологічний,узагальнення,контент-аналізу,

історико-типологічний. Географічні межі роботи - як етнічні польські землі, так і всі райони діяльності польських художників-баталістів в екзилі. Джерельною базою дослідження послугували картини: Яна Матейка «Грюнвальдська битва», Войцеха Коссака «Грюнвальдська битва» та «Черкеси у Варшаві», Єжи Коссака «Битва під Кутно», Яна Канти Валері Еляш-Радзіковські «Смерть Жолкевского під Цецорой в 1620» та Януарія Суходольського «Штурм Очакова 6 грудня 1788 року».

У роботі доведено, що польські майстри батального живопису здебільшого мали достатньо вміння та історичної інформації для того, щоб максимально реалістично відобразити озброєння, спорядження та інші військові аспекти у своїй творчості, але історична достовірність не була у пріоритеті у польських художників, оскільки їх головним завданням було передання емоцій, а історична достовірність відтворювалася лише тоді, коли вона відповідала художнім завданням. Проведений аналіз також засвідчив, що відображення військового спорядження та озброєння дуже відрізняється на картинах у залежності від художника та художнього напрямку, який він вибрав. польська інтелігенція художній твір спорядження

Ключові слова: військове спорядження, озброєння, мистецтво, батальний живопис, художні твори.

Akhnovskyi Denys Viktorovich Faculty of History and International Relations, student, Vasyl' Stus Donetsk National University, 600-richya St., 21, Vinnytsia

Petrova Inna Volodymyrivna Doctor of Historical Sciences, Professor of the Department of World History and Archeology, Vasyl' Stus Donetsk National University, 600-richya St., 21, Vinnytsia

ANALYSIS OF THE REFLECTION OF MILITARY EQUIPMENT, EQUIPMENT AND UNIFORMS IN POLISH BATTLE PAINTING OF THE XIX-XX CENTURIES

Abstract. The article is devoted to the analysis of the reflection of military equipment and weapons in Polish battle painting of the XIX-XX centuries, search for historical inaccuracies and errors, conscious and unconscious historical distortions, their causes and consequences, and analysis of moods among Polish intellectuals in the XIX-XX centuries through their works of art. The analysis of the reflection of military equipment and weapons in the paintings of Jan Matejko, the Kossak family, Jan Kanta Valery Elyash-Radzikowski and January Sukhodolsky is performed. Research methods are descriptive-narrative, analytical-synthetic, inductive-deductive, problem-chronological, generalization, content analysis, historical-typological. The geographical boundaries of the work are both ethnic Polish lands and all areas of activity of Polish battle artists in exile. The source base of the study were paintings by Jan Matejko "The Battle of Grunwald", Wojciech Kossak "The Battle of Grunwald" and "Circassians in Warsaw", Jerzy Kossak's "Battle of Kutno", Jan Kanti Valery Elyash-Radzikowski "Death of Zholkevsky near Tsetsor in 1620" Sukhodolsky "Assault on Ochakov on December 6, 1788".

The paper proves that Polish masters of battle painting mostly had enough skills and historical information to realistically depict weapons, equipment and other military aspects in their work, but historical authenticity was not a priority for Polish artists, as their main task was the transmission of emotions, and historical authenticity was fulfilled only when it corresponded to artistic goals. The analysis also showed that the display of military equipment and weapons is very different in the paintings depending on the artist and the artistic direction he has chosen.

Keywords: military equipment, armament, art, battle painting, Polish painting.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день у всьому світі актуальними є дослідження не лише історії, але й історіографії та історіософії, так званої суспільної історії (folk history) - дослідження розуміння народу і поглядів народу тієї епохи на історію. Саме картини відбивають рефлексію історії, погляд на події, які були як давніми, так і сучасними для творців і повністю відображали їхній погляд на це. Ці картини є дуже цінним історичним джерелом не тієї епохи, яку вони описували, а тієї, в якій були створені. Є багато викривлень: як свідомих, так і несвідомих. Часто історики не приділяють багато уваги дослідженню цих викривлень і причин їх створення. У кращому випадку - вони лише констатують історичні неточності, але не заглиблюються в причину, тому ця тема не дуже досліджена. Але, слід зазначити, що там є багато цікавого, оскільки ці картини відбивають ставлення до своєї історії. Неточності мають свої причини і здебільшого зумовлені тими подіями, які відбувалися в культурно- політичному просторі і є їхніми відображеннями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження творчості Яна Матейка знайшло відображення у наукових працях О. Бітаєвої, М. Мурашка. Життя і діяльність не лише Матейка, а й інших польських художників досліджують Г.Возняк-Ковалик,І.Коссовська,

О. Гарбузової, О. Храпачова, Р. Мутера, О. Станичнова. Опису та аналізу реконструкції Грюнвальдської битви присвячено роботи М. Відейка, Я. Длугоша, В. Микитишина, Н. Яковенка, М. Горелика, К. Жукова, С. Бєляєвої, А. Кубишева, Ю. Бохана, С. Кичинського, А. Надольського, М. Горжковського, Г. Караєва, О. Руденка. Аналізу зброї присвячено праці С. Терського, М. Барятинського, П. Сергєєва, Л. Кривизюка, О. Юрчука, К. Жукова, П. Саса та інших вчених. Однак, дослідження причин виникнення історичних неточностей на польських картинах батального жанру ХІХ-ХХ століть, залишаються поза межами уваги українських та зарубіжних вчених.

Мета статті - аналіз відображення військового спорядження та озброєння у польському батальному живописі ХІХ-ХХ століття, пошук історичних неточностей та помилок, свідомих і несвідомих історичних викривлень, їхніх причин і наслідків, а також аналіз настроїв що панували у середовищі польської інтелігенції у ХІХ-ХХ сторіччях.

Виклад основного матеріалу дослідження

Художники-баталісти відрізнялися якісною художньою технікою та великим хистом, через що були відомі у всьому світі, а дослідженню їхньої творчості присвячено багато наукових праць як істориків, так і представників суміжних дисциплін. Українська вчена О.В. Бітаєва у науковій статті «Становлення історичної концепції живопису Яна Матейка» [1] аналізує творчість однієї з найвидатніших постатей у направленні історичного живопису, Яна Матейка, історії становлення його творчих художніх експериментів в галузі формотворення та стильових пошуків митця. Авторка зазначає, що мистецтво Яна Матейка виникло та сформувалося під впливом ідей та почуттів, що панували серед польського народу в 60-80-х роках ХІХ століття, саме в цей час історичний живопис у Польщі набув особливого значення. Науковиця робить висновок, що художник переглядав історичні причини і їх політичне виявлення у процесах сучасного йому життя. Видатний український художник і педагог, засновник першої у Києві школи малювання, М.І. Мурашко, у «Спогадах старого вчителя» [2] розповідає про вплив художників на його творчість і зазначає, що Ян Матейко був «один з найвидатніших польських живописців. Його історичні композиції, що перегукуються з тогочасними подіями у рідній йому Польщі, мають глибокий зміст і яскраву художню форму. Матейко користувався високою повагою І.Рєпіна та В.Стасова».

Ян Матейко вважається одним з найталановитіших майстром пензля. На картині Яна Матейка «Грюнвальдська битва» (рис. 1) обладунки зображені на достатньо високому рівні: руки бійців захищають ранні лати: у цьому немає нічого дивного, бо перші згадки про наручі, що повністю захищали передпліччя, датуються ХІІІ сторіччям; тіло скрито сюрком (сюрко - це лляний плащ, який захищав

металеву кольчугу від нагріву на палкому сонці та ржавіння під впливом вологи). Слід зазначити, що сюрко в той час було ще у моді, і відійшло в історію лише з розповсюдженням стилю так званого білого обладунку у 1450-х роках. Але в очі впадає майже повна відсутність шоломів. Так, великий князь литовський Вітовт Кейстутович зображений взагалі без обладунків і має лише захист ніг. Судячи з того, що лицарі на задньому плані носять повноцінні шоломи з захистом обличчя і забралом, ми можемо зробити висновок, що це - свідоме художнє рішення, зроблене для передання емоцій персонажів полотна. Також слід зазначити, що майже всі лицарі на картині зображені у латних рукавичках, які не були розповсюджені у XV сторіччі, для обладунків тих часів характерними були саме рукавиці. Латні рукавички почали робити вже у XVT сторіччі, коли постала потреба використання вогнепальної зброї лицарями. Потреба озброювати лицарів вогнепальною зброєю виникла завдяки винайденню великим італійським вченим Леонардо да Вінчі колісцевого кремнієвого замку наприкінці XV сторіччя. До того часу просто не було потреби робити рухомим кожен окремий палець, тому виробляли монолітні броньовані рукавиці. Також слід зазначити, що на картині видно лускатний обладунок. Такий обладунок був поширений ще за скіфських часів та широко використовувався в римських легіонах, у Візантії та на теренах колишньої Київської Русі. Хоча він почав втрачати свою популярність у ХІІ сторіччі, він використовувався більшістю європейських армій до кінця Середньовіччя, а польськими крилатими гусарами - взагалі до XVTTT століття. Головною особливістю лускатного обладунку було те, що він складався з окремих пластинок, які прикріплювалися до основи своєю верхньою частиною. На картині у нього вдягнений славетний герой гуситських війн Ян Жижка (достеменно невідомо, чи справді Жижка брав участь у битві під Грюнвальдом, але про це є повідомлення у деяких хроністів, тому Ян Матейко вирішив зобразити його на своїй картині).

Рис. 1. Репродукція з картини Яна Матейка «Грюнвальдська битва»[3]

Картина Яна Матейка «Битва під Варною» (рис. 2) зображує події невдалого хрестового походу короля Угорщини і Польщі

Рис. 2. Репродукція з картини Яна Матейка «Битва під Варною» [3]

Владислава ІІІ Вареничка. Битва відбулася 10 листопада 1444 року. Владислав ІІІ вдягнений у повний пластинчатий багато оздоблений обладунок. На бойовому коні короля також є панцир. Добре вишколений лицарський кінь коштував дуже дорого, окрім того, поранення коня могло призвести до падіння вершника та його травмування. Тому у Середньовіччі було звичайною практикою надягати броню на бойових коней. Османські війська на картині зображені в здебільшого простій кірасі, без захисту рук. На відміну від Владислава Третього, серед османських вояків на картині трапляються шоломи (що правда, без захисту обличчя, але цей захист був нехарактерним для турецької обладункової справи), але більшість з них все одно зображені у чалмах на головах. За спинами в османських лучників ми можемо бачити колчани, наповнені стрілами. Елементи військового спорядження та обладунки, з технічної точки зору, виконані на притаманному Яну Матейку достатньо високому рівні, але як і на попередній картині даного автора, можемо бачити майже повну відсутність шоломів серед головних дієвих осіб. Причина цього та ж сама, що і на «Грюнвальдській битві».

Ще один польський художник, провідний представник течії історичного і батального живопису, витриманого у реалістичних традиціях, Войцех Коссак, отримав свої перші уроки малювання від батька, Юліуша Коссака. Був викладачем батального живопису у варшавській Школі мистецтв. Увійшов в історію польського живопису як провідний представник історичного батального живопису. Головною рисою його творчого кредо, сформованого під впливом мистецтва батька, був патріотизм. Він оспівував славу польської зброї, зображуючи польську армію і монументальні історіософські сюжети. Від батька успадкував любов до коней, яких майстерно зображував у битвах. А оскільки сам був солдатом, чудово знав реалії війни, досконало орієнтувався в історичному контексті подій, прискіпливо вивчав зброю, знаряддя, військову стратегію і тактику. Все це дозволило йому вільно творити у реалістичній традиції, майстерно режисерувати масштабні батальні спектаклі. На відміну від батька, який спочатку був акварелістом, Войцех писав олією. Слід зазначити, що він був також автором трьох воєнних панорам - величезних картин- полотен, доповнених на передньому плані, для більшої достовірності, об'ємними предметами місцевості, фігурами і воєнним реквізитом.

Картина Войцеха Коссака «Грюнвальдська битва» (рис. 3) зображує ту ж саму історичну подію, що і однойменна картина Яна Матейка, тому буде доцільно провести їх порівняння. «Грюнвальдська битва» Войцеха Коссака відрізняється від картини Яна Матейка більшою достовірністю. Наприклад, переважна більшість воїнів на картині зображена у шоломах, хоча і з відкритими забралами. Але, як і у Матейка, добре видна неточність, пов'язана з латними рукавичками. Крім того, показані на картині обладунки більше схожі на стиль білого обладунку, нехарактерного для початку XV сторіччя, на відміну від обладунку з сюрком, який був зображений на картині у Яна Матейко.

Рис. 3. Репродукція з картини Войцеха Коссака «Грюнвальдська битва» [4]

Рис. 4. Репродукція з картини Войцеха Коссака «Черкеси під Варшавою» [4]

Картина Войцеха Коссака «Черкеси у Варшаві» розповідає про події 1863 року у Варшаві (рис. 4). До речі, в оригінальній назві говориться про Краківське передмістя, але мається на увазі не передмістя Кракова, а район у Варшаві. Постає питання: хто мається на увазі під терміном «черкеси»? Судячи з зображеного на картині, це може означати, як українських козаків (так, у XV--XVIII століттях українських козаків часто називали черкасами, або черкесами як в Московський Імперії, так і в Західній Європі, і автор картини міг використовувати цей застарілий екзонім), так і адиги (кавказька група народів що говорить адигськими мовами абхазо-адизької гілки північнокавказької сім'ї, і зараз вони мешкають здебільшого у Росії та в Туреччині). Одяг черкесів вказує на кавказькі народи (папаха, черкески, бешмет), також їхні зачіски характерні саме для мусульманського населення Північного Кавказу. Але хоругва черкесів явно козацька, на ній зображено український православний хрест, який є характерним для козацької геральдики, але аж ніяк не для кавказців- мусульман.

Войцех Коссак не ставив своєю ціллю достовірно відобразити реальні події. Переважна більшість його картин виконана у стилі романтизму з притаманною йому гіперболізацією. Черкеси на картинах Войцеха Коссака - це уособлений образ ворогів Речі Посполитої, від Хмельниччини до Російської імперії. Саме тому у них поєднуються як козацькі, так і кавказькі символи. Естетика кавказьких народів слугує для того, щоб показати азійське, нетипопове, чуждість для європейської Польщі Російської Імперії. До того ж, Войцех Коссак писав картину про свої дитячі спогади, що також наклало відбиток на його картину.

Син Войцеха Коссака, Єжи, також був художником-баталістом. Коли вперше, у віці 20 років, Єжи презентував свої роботи на виставці у 1911 році, у Варшаві вийшла стаття «Спадок таланту і третій Коссак». Як і батько, польський патріот відображав сучасні йому польські перемоги. Існують дві версії його картини «Битва під Кутно» - 1939 року (рис. 5) та 1943 року (рис. 6).

Рис. 5. Репродукція з картини Єжи Коссака «Битва під Кутно», 1939 рік [5]

Рис. 6. Репродукція з картини Єжи Коссака «Битва під Кутно», 1943 рік [5]

Обидві картини розповідають про міфічний епізод ІІ Світової війни: атака польської кавалерії на німецькі танки. В основу міфу покладено реальну подію - бій під Кроянтами, що сталася 1 вересня 1939 року між 18-м Померанським уланським полком з польського боку і 76-м піхотним полком з німецького боку. Польські війська атакували німецьку піхоту і звернули її до втечі, але були розбиті підкріпленням у вигляді 20-го розвідувального підрозділу, який вчасно підійшов на допомогу і мав на озброєнні бронемашини. Після битви та огляду тіл загиблих німецькі військові доповіли про те, що поляки на конях атакували танки шашками та списами; про це писали італійський журналіст Індро Монтанеллі та німецький генерал Гейнц Гудериан. Німецькі війська пояснювали цю подію так: «польські улани прийняли танки за макети і вирішили, що вони не становлять для них загрози», і ця версія малоймовірна. Дійсно, різні країни використовували макети під час ІІ Світової, наприклад у США існував 23-тій спеціальний підрозділ, єдиним завданням якого було вводити в оману ворожі війська за допомогою дерев'яних та резинових макетів військової техніки. До того ж польські війська чудово знали як боротися з танками: вони мали на озброєнні протитанкові рушниці Karabin przeciwpancemyWZ.35 та гармати. Німецька пропаганда використовувала цей міф для своїх цілей, але самі поляки перетворили його на приклад уланської хоробрості та героїзму. На картині Єжи Коссака якраз зображений такий романтизований варіант.

Перша історична неточність, яка одразу впадає в очі, - це німецькі танки. Після розгляду їх силуетів стає зрозуміло, що зіставити їх з якимось реальним прототипом неможливо. Найбільш схожими на намальовані в реальній історії були «Фіат-2000» та «Гротте», про існування яких автор скоріше за все навіть і не знав. Треба зазначити, що Єжи Коссак прислухався до конструктивної критики своєї картини, і у 1943 році створив другу версію своєї картини. Головною відмінністю перемальованої картини є німецькі танки. На виправленій версії 1943 року намальовані англійські «Матільди», також відомі як А-12, Mk.II або «Матильда II» - це танки, які вироблялися протягом 1937-1943 рр. та стояли на озброєнні Великої Британії та країн Співдружності, таких як Австралія. У німецькій армії в 1939 році їх не було. На озброєнні тогочасного панцерваффе були Pz Kpfw I, Pz Kpfw II, Pz Kpfw 35(t) , Pz Kpfw 38(t) , Pz Kpfw III та Pz Kpfw IV. Причина цієї історичної похибки полягає в тому, що автор на момент створення картини мешкав у країнах Співдружності, отже, використовував як референс те, що бачив. У реальній події, що покладена в основу картини, брав участь 20-й розвідувальний підрозділ, який мав при собі здебільшого бронемашини типів Sd.Kfz.222 та Sd.Kfz.231. Потрібно також зазначити, що на картині версії 1943 року були змінені не тільки танки, а й уніформа польських вояків. На першій картині вони зображенні у касках М1915. Ця каска, також відома як «адріанівка» на честь свого творця, французького генерала Луї Огюста Адріана, у 1939 році широко використовувалася серед польських кавалерійських та артилерійських частин. На виправленому варіанті польські вояки зображені в іншому головному уборі - конфедератці. Конфедератка (серед поляків більш відома як рогатівка) - головний убір, схожий на пілотку, дуже популярний у польських військах.

Ян Канти Валері Еляш-Радзіковські, польський художник і фотограф, співзасновник Татранського товариства, автор татранських путівників. Він малював переважно історичні картини, пейзажі Татр, а також види краківських пам'яток, портрети, релігійні картини і настінні розписи; ілюстрував книги і журнали; створював історичні костюми для театру; творив не тільки на полотні, але й на природному грунті.

Більшість польських вояків на картині Яна Канти Валері Еляш-Радзіковські «Смерть Жолкевского під Цецорой в 1620» (рис. 7) одягнені в кіраси. Кіраса - захисний обладунок, який складається з нагрудної та наспинної пластини. Кіраса, хоча і почала втрачати свою популярність у XVIII столітті, використовувалася до ХХ сторіччя. Перші античні кіраси робились з бронзи, на картині зображені залізні пластинчаті кіраси, характерні для армій Нового часу. Шляхта на картині не носить обладунків, але одягнена у хутро. Як не дивно, але такий варіант цілком можливий. Польська шляхта завжди відрізнялася гоноровістю: «практично всі дослідники відзначають той факт, що у війську панувало відчуття безпечності та зверхності по відношенню до свого суперника. Шляхтичі сіяли розкішшю своїх захисних обладунків, магнати хвалились один перед одним хвацьким виглядом власних почтів», «кожен полковник зупиняв своє вояцтво там, де йому видавалось за гоноровіше... у війську панували розкіш, амбіції, чвари і заздрість» [6]. Відомий український історик та джерелознавець Юрій Мицик, проводячи свого часу пошукову роботу в архівних установах Польщі, віднайшов там надзвичайно цікаве джерело з історії Речі Посполитої - анонімну працю з викладом історичних подій у віршованій формі, якій він дав назву «Віршована хроніка». Там є такі слова: «... панове вельможні, воєводи, горді каштеляни, генерали і старости. тут ясно блискуча, з прапорцями на списах гусарія, тут панцерних сяюча і вражаюча зір кавалерія, тут мужній п'ятигорець, молдавська, волоська рота, тут вбрана по-персидські кизилбаська з калканом шовкового дроту. цей леопардом, тигром, той вовчою шкурою обтягнутий, той у ведмедячій страхітливій шкурі, різними килимами вкритий, цей по-турецьки, по-арабськи, в угорській шапці, в дивному вбранні сидить у золоті, в сріблі, у камінні коштовному, не кажучи вже про мідь, у перлах московських, в коронах золотих, у німецьких мереживах, також - італійських, французьських іспанських, шведських, пруських і венеційських.гусар із крилами білими, в пір'ї кречета, орла, балабана, в китицях коштовних, в сяйві весь і в пір'ї Фенікса» [6].

Одяг Жовкевського вимальований за зразком тої моди, що панувала в середовищі польської шляхти в 16-17 роках, і є історично достовірним. Османи вдягнуті в шкури тварин, така зовнішність типова для мусульман, зображених на польських картинах ХІХ сторіччя.

Польський художник, самоучка, повстанець Януарій Суходольський (1797-1875 рр.) написав картину «Штурм Очакова 6 грудня 1788 року» у 1853 році. Техніка - холст, олія. Розмір картини - 230 х 345 см. Твір знаходиться у воєнно-історичному музеї артилерії, інженерних військ та військ зв'язку у Санкт-Петербурзі (рис. 8).

Рис. 7. Репродукція з картини Яна Канти Валері Еляш-Радзіковські «Смерть Жолкевского під Цецорой в 1620» [7]

Рис. 8. Репродукція з картини Януарія Суходольського «Штурм Очакова 6 грудня 1788 року» [8]

Аналіз картини свідчить про те, що як і на картині Радзиковського, історично достовірно зображений бунчук. На задньому плані зображено також укріплення Очакова, однак аналіз їхньої історичної достовірності ускладнюється тим, що більшість споруд не дійшло до наших часів - російська армія зруйнувала всі оборонні споруди Очакова, окрім палацу Гассан-паші. Це було зроблено за наказом Потьомкина, який пізніше пояснював свої дії так: «винищення предмету розбрату, який при укладенні миру міг би призвести до небажаного уповільнення в переговорах». Тому до наших часів дійшло досить мало інформації про історичний вигляд Очакова XVIII сторіччя. Військова форма російських вояків на картині зображена історично достовірною: військові вдягнені в так званні «потьомкінські» мундири, введені на початку 80-х років XVIII сторіччя і використовувалися до 1796 року. Мундир був єдиним для всіх, різні роди військ розрізнялись його кольором, а окремі спеціалізації позначались кольором плюмажей (прикраси з пір'я) на касках. Так, наприклад, у піхоті білий колір позначав гренадера, жовтий - мушкетера, зелений - єгера. Виходячи з цієї інформації, можемо зробити висновок, що вояками, зображеними на картині, є рядові-мушкетери піхотного полку та невелика кількість обер-офіцерів.

Висновки

У статті, згідно до поставленої мети, виконано аналіз відображення військового спорядження та озброєння у польському батальному живописі ХІХ-ХХ століття, пошук історичних неточностей та помилок, свідомих і несвідомих історичних викривлень, їхніх причин і наслідків, а також аналіз настроїв що панували у середовищі польської інтелігенції у ХІХ-ХХ сторіччях через їхні художні твори. У дослідженні було послідовно виконано наступні завдання та отримано такі висновки.

По-перше, розглянуто історіографію теми дослідження. Аналіз історіографії виявив, що в наукових працях більшості українських дослідників досить мало уваги приділяється аналізу причин появи історичних неточностей на батальних картинах художників.

По-друге,проаналізовано джерельну базу дослідження.

Джерельною базою дослідження є картини польських художників- баталістів ХІХ-ХХ століття, створені як на етнічних польських землях, так і в місцях перебування художників-мігрантів. Картини, які були створені вже після тих часів, які вони відображають, також є історичним джерелом, але не тієї епохи, яка на них зображена, а тієї, в якій вони були написані.

По-третє, описано методологію дослідження. Методологічний апарат, а саме сукупність ретельно підібраних, виходячи з особливої специфіки дослідження, прийомів, що застосовувалися під час написання роботи склали: а) візуальний аналіз картин, їх внутрішня критика; б) зіставлення предметів озброєння, військового спорядження, техніки та обладунку з реальними історичними прототипами це здійснюється за допомогою використання фотодокументів архівних колекцій зарубіжних та українських музеїв, використання археологічних малюнків та інших графічних зображень предметів озброєння, військового спорядження, техніки та обладунку; використання досліджень з уніформістики, етнології та історії озброєння, а саме наукових статей, монографій та тез як українських, так і зарубіжних авторів; використання фото- і відеозображень реплік історичної військової техніки, спорядження та обладунку, створених реконструкторами за тогочасними технологіями виробнитства; в) використання досліджень картин польських художників та історії створення цих творів мистецтва.

По-четверте,виконано аналіз відображення військового

спорядження та озброєння у творах Яна Матейка, родини Коссаків, Яна Канти Валері Еляш-Радзіковські та Януарія Суходольського. Доведено, що польські майстри батального живопису здебільшого мали достатньо вміння й історичної інформації для того, щоб максимально реалістично відобразити озброєння, спорядження та інші військові аспекти у своїй творчості, але історична достовірність не була у пріоритеті у польських художників. Головним завданням польських митців було передання емоцій. Багато творів батального жанру створювалися у скрутні для Польщі часи: період після трьох розділів, Друга світова війна. Художні твори в першу чергу є художніми: з романтизацією історії і Речі Посполитої зокрема, пафосом і гіперболізацією. Історична достовірність виконувалася лише тоді, коли вона відповідала художнім цілям. Аналіз показав, що на польських картинах часто трапляється усереднений образ тюрських народів і їх оснащення.

Аналіз засвідчив, що відображення військового спорядження та озброєння дуже відрізняється на картинах у залежності від художника та художнього напрямку, який він обрав. Гарним прикладом можуть слугувати картини Яна Матейка та Войцеха Коссака «Грюнвальдська битва». Так, у Матейка озброєння добре промальовано, але, наприклад, Вітовт стоїть без захисту, розкинувши руки; так само спостерігаємо багато персонажів без захисту, броні та шоломів. У Войцеха Коссака, на перший погляд, все те ж саме, але його персонажі вдягнені в обладунки, шоломи, є забрала. Отже, картини намальовані у різних стилях. Це добре можна простежити, звернувшись до іншої картини Войцеха Коссака «Черкеси під Варшавою», де ми спостерігаємо дивну мішанину з кубанських казаків, українських козаків та кавказьких народів, оскільки саме ця подія набагато більше хвилювала Войцеха Коссака, ніж Грюнвальдська битва, тому він зображує її у романтичному стилі.

Стосовно художніх творів Яна Канти Валері Еляш-Радзіковські та Януарія Суходольського, які досліджувались у роботі, можна зробити висновок:відносно мало історичних помилок та неточностей,

порівнюючи з іншими роботами польських художників-баталістів того часу. Ці автори намагались зобразити події історично достовірними. Для передачі емоції та настрою картини використовують інші художні засоби.

Література:

1. Бітаєва О.В. Становлення історичної концепції живопису Яна Матейка /

О.В. Бітаєва // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. -- 2014. -- Вип.32. -- С. 275-283. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=1 0&S21CNR=20& S21STN= 1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=& 2_S21STR=apitphk_2014_32_39

2. Мурашко М.І. Спогади старого вчителя / М.І. Мурашко. -- К.: Мистецтво, 1964. -- 167с.

3. Jan Matejko.[Електронний ресурс]. -- Режим доступу:

http://www.pinakoteka.zascianek.pl/Matejko/Matejko_4.htm

4. Wojciech Kossak. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.pinakoteka.zascianek.pl/Kossak_W/Kossak_W_bio.htm

5. Ежи Коссак. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://zamok.dmzya.org/index.php?/topic/32585-ежи-коссак-великий-польский-фантаст/

6. Горобець В. Україна:десятиліття «золотого спокою» та доба

революційного збурення / В. Горобець. -- К.: Кріон, 2012. -- 240 с.

7. Валері Еляш Радзіковськи. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.wikiwand.com/uk/Валері_Еляш-Радзіковські

8. Януарій Суходольський. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://uk.wikipedm.org/wiki/Януарій_Суходольський

References:

1. Bitaieva, O.V. (2014). Stanovlennia istorychnoi kontseptsii zhyvopysu Yana Mateika. [Formation of the historical concept of painting by Jan Matejko]. Aktualni problemy istorii, teorii ta praktyky khudozhnoi kultury - Current issues of history, theory and practice of art culture, 32, 275-283 [in Ukrainian].

2. Murashko, M.I. (1964). Spohady staroho vchytelia [Memoirs of an old teacher]. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].

3. Yan Mateiko [Jan Matejko]. pinakoteka.zascianek.pl. Retrieved from http://www.pinakoteka.zascianek.pl/Matejko/Matejko_4.htm [in Polish].

4. Voitsekh Kossak [Wojciech Kossak]. pinakoteka.zascianek.pl. Retrieved from http://www.pinakoteka.zascianek.pl/Kossak_W/Kossak_W_bio.htm [in Polish].

5. Ezhy Kossak [Jerzy Kossak]. zamok.druzya.org. Retrieved from https://zamok.druzya.org/index.php?/topic/32585-ежи-коссак-великий-польский-фантаст/ [in Russian].

6. Horobets, V. (2012). Ukraina: desiatylittia «zolotoho spokoiu» ta doba revoliutsiinoho zburennia [Ukraine: a decade of ”golden peace” and a time of revolutionary upheaval], Kyiv: Krion [in Ukrainian].

7. Valeri Eliash Radzikovsky [Valery Elyash-Radzikowski]. wikiwand.com.ua. Retrieved from https://www.wikiwand.com/uk/Валері_Еляш-Радзіковські [in Ukrainian].

8. Yanuarii Sukhodolskyi [January Sukhodolsky]. uk.wikipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Януарій_Суходольський [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru