Велика війна 1914—1918 рр. у спогадах рядових учасників та очевидців: український контекст

Унікальність наративних джерел полягає в їхньому змісті, в ориґінальних трактуваннях, аналізі й оцінках сучасних для авторів подій. Такі матеріали виступають одночасно джерелами як для дослідження загального перебігу Першої світової війни на українських землях, так і для докладнішого вивчення окремих ре- ґіональних аспектів. Еґо-документи, в яких у той чи інший спосіб відображено події Великої війни 1914-1918 рр., є історичною та колекційною цінністю, оскільки в українських архівосховищах, музейних фондах, приватних зібраннях їх збереглося не так уже й багато. Упродовж тривалого часу ці документи були недоступними в Україні, відомості про авторів та їхніх сучасників, відповідно, не потрапляли в історіографічне поле. На нинішньому етапі відбуваються поступові зміни у цьому напрямі - подібні джерела відшуковуються, аналізуються, а почасти й оприлюднюються у вигляді археографічних публікацій. Важливість мемуарних творів полягає у відображенні психологічних моментів, поглядів, реакцій тих чи інших людей на сучасні для них події, їхньому сприйнятті та осмисленні історичної миті, особливо в контексті вивчення подій першого ґлобального збройного конфлікту, який, на думку С.Плохія, став найважливішою, формативною подією для багатьох авторів наративів Плохій С. Селянська Кліо: історична пам'ять та національна ідентичність в радянській Україні. - С.14.. Визначальна характеристика еґо-документів як історичного джерела полягає в їх суб'єктивізмі. Власне, саме ця ознака доволі тривалий час викликала в дослідників сумніви щодо незалежності та надійності приватних документів як історичних джерел. Однак у сучасній українській історичній науці спостерігається посилення уваги до такого виду джерел. Критичний аналіз змісту еґо-документів дає дослідникам змогу розширити межі вивчення проблем ролі людського фактора в історії, соціальної психології, масової свідомості. Попри те, що неодмінними рисами мемуарів є суб'єктивізм й еґоцентризм, більшість авторів не зосереджується на власному «я», приділяючи значну увагу розповідям про своїх друзів, сподвижників, опонентів. Водночас не потрібно перебільшувати значення еґо-документів і штучно надавати їм пріоритет над традиційними видами джерел. Будучи зафіксованим свідченням приватного/індивідуального сприйняття дійсності автором, вони можуть вивести історика на висновки, які підтвердять або, навпаки, спростують типові характеристики часу, а психолого-суб'єктивні риси доповнять дослідження окремими деталями.

References

1. Astashov, A.B. (2014). Russkii front v 1914 - nachale 1917goda: voennyi opyt і sovremennost. Moscow: Novyi khronograf. [in Russian].

2. Chop, V. (2005). Selianski rukopysy Pivdennoi Ukrainy yak istorychne dzherelo. A.Boiko, & S.Plokhii (Comps.). Memuary ta shchodennyky. Chastyna 1: Dzherela z istoriiPivdennoi Ukrainy, 5,1, 47-73. Zaporizhzhia: Tandem-U. [in Ukrainian].

3. Dekker, R. (2002). Jacques Presser's Heritage: Egodocuments in the Study of History. Memoria y Civilization (MyC), 5, 13-37.

4. Fass, P.S. (2006). The memoir problem. Reviews in American history, 34(1), 107-123. Baltimore, Maryland: The Johns Hopkins University Press.

5. Howell, M.C., & Prevenier, W. (2001). From reliable sources: an introduction to historical methods. Cornell University Press.

6. Kisarchuk, Z.H. (Ed.). (2015). Psykholohichna dopomohapostrazhdalym vnaslidok kryzovykh travmatychnykhpodii: metodychnyi posibnyk. Kyiv: Logos. [in Ukrainian].

7. Koliastruk, O.A. (2008). Dokumenty osobovoho pokhodzhennia yak dzherela z istorii povsiakdennosti. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 145-153. [in Ukrainian].

8. Liubovets, N.I. (2009). Memuary (spohady) yak dzherelo biohrafichnykh doslidzhen. Naukovi praci Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I.Vernadskoho, 24, 277-291. [in Ukrainian].

9. Liubovets, N.I. (2010). Vyvchennia memuariv yak istorychnoho ta biohrafichnoho dzherela: do istoriohrafii problemy. Ukrainska biohrafistyka, 7, 66-104. [in Ukrainian].

10. Malkina-Pykh, I.G. (2005). Psikhologicheskaiapomoshch v krizisnykhsituatciiakh. Moskva: Eksmo. [in Russian].

11. Milchev, V. (2005). Memuary ta shchodennyky selian Pivdennoi Ukrainy v arkheohrafichnomu vymiri. A.Boiko, & S.Plokhii (Comps.). Memuary ta shchodennyky. Chastyna 1: Dzherela z istorii Pivdennoi Ukrainy, 5,1, 74-96. Zaporizhzhia: Tandem-U. [in Ukrainian].

12. Plokhii, S. (2005). Selianska klio: istorychna pamiat ta natsionalna identychnist v radianskii Ukraini. A.Boiko, & S.Plokhii (Comps.). Memuary ta shchodennyky. Chastyna 1: Dzherela z istorii Pivdennoi Ukrainy, 5,1, 12-32. Zaporizhzhia: Tandem-U. [in Ukrainian].

13. Reient, O.P. (Ed.). (2015). Velyka viina 1914-1918 rr. і Ukraina, 2: Movoiu dokumentiv іsvidchen. Kyiv: Klio. [in Ukrainian].

14. Santsevych, A.V. (1981). Dzhereloznavstvozistorii UkrainskoiRSR, 1917-1941. Kyiv: Nauk. dumka. [in Ukrainian].

15. Seniavskaia, E.S. (1999). Psikhologiia voiny vXXv.:IstoricheskiiopytRossii. Moskva: ROSSPEN. [in Russian].

16. Skakalska, I. (2016). Persha svitova viina: istorychna pamiat (iz spohadiv henerala, soldata, sviashchenyka). H.Bondarenko, A.Syliuk, & P.Khomych (Comps.). Mynule i suchasne Volyni ta Polissia: Persha svitova viina na Volyni ta Volynskomu Polissi, 58: Materialy 58 Mizhnar. nauk. konf., prysviachenoi 100-richchiu podii Pershoi svitovoi viiny na Volyni, smt Manevychi, 5-6 lypnia 2016r., 44-47. Lutsk. [in Ukrainian].

17. Tartakovskii, A.G. (1980). 1812god i russkaia memuaristika: Opytistochnikovedcheskogo izucheniia. Moskva: Nauka. [in Russian].

18. Toroptseva, A. (2015). Ukrainske pytannia v yevropeiskykh memuarakh chasiv Pershoi svitovoi viiny. Spetsialni istorychni dystsy- pliny:pytannia teorii ta metodyky, 26/27, 305-312. [in Ukrainian].

19. Toroptseva, A. (2015). Viiskovo-politychna istoriia Ukrainy u memuarakh inozemnykh avtoriv (1914-1918 rr.). Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu im. Tanasa Shevchenka:Istorychni nauky, 4(293), 85-92. [in Ukrainian].

20. Toroptseva, A. (2018). Problema psykholohizmu ta subiektyvnosti eho-dokumentiv yak dzherel z istorii u pohliadakh zarubizh- nykh naukovtsiv. Naukovyi visnykMykolaivskoho natsionalnoho universytetu im. VO.Sukhomlynskoho:Istorychni nauky, 2, 91-95. [in Ukrainian].

21. Turchenko, H.F. (2014). Sotsialno-ekonomichni protsesy v pivdenno-ukrainskomu rehioni. O.P.Reient (Ed.). Velyka viina 19141918 rr. i Ukraina, 1: Istorychni narysy, 408-433. Kyiv: Klio. [in Ukrainian].

22. Wallach, J.J. (2004). Remembering Jim Crow: The literary memoir as historical source material (Doctoral Dissertation). University of Massachusetts: Amherst.

23. Wallach, J.J. (2006). Building a bridge of words: the literary autobiography as historical source material. Honolulu: University of Hawaii Press, 29(3), 446-461.

24. Zvarych, M. (2011). Rodynnispohady. (T.M.Zvarych, & A.M.Korchak, Comps.). Brody. [in Ukrainian].

25. Zvarych, T., & Korchak, A. (2016). Persha svitova viina na Bridshchyni u spohadakh ochevydtsia Mykhaila Zvarycha. H.Bondarenko, A.Syliuk, & P.Khomych (Comps.). Mynule i suchasne Volyni ta Polissia: Persha svitova viina na Volyni ta Volynskomu Polissi, 58: Materialy 58 Mizhnar. nauk. konf., prysviachenoi 100-richchiu podii Pershoi svitovoi viiny na Volyni, smt Manevychi, 5-6 lypnia 2016 r., 14-17). Lutsk. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru