Стефан Лобачевський: священик, викладач, науковець

Натомість значно реалістичнішими видаються свідчення священика Олексіївської церкви на Молдаванці Олександра Петровича Введенського. Останній категорично відкидав існування будь-яких контрреволюційних ор-ганізацій серед одеського священства, однак давав досить жваві характеристики всім підслідним. На думку З. М. Глєбова, і ці характеристики містили склад злочину. Так, про С. Лобачевського О. Введенський сказав: «о. Стефан Лобачевский очень словоохотлив и очень любит говорить на темы, касающиеся интервенции и переворота вообще. Но его разговоры являются только варьировкой газетных известий, но важно не это, а та любовь, охота, с какими ведется этот разговор на эту тему» (Держархів Одеської обл. Ф. Р-8065. Оп. 2. Спр. 5908. Арк. 103 зв., 115). Сам О. П. Введенський у всьому процесі був одним із найдосвідченіших «антисовєтчиків». До його справи долучено статті, які він публікував іще в одеській пресі у 1918-1919 рр., викриваючи безбожність більшовиків. Відповідно, покарання отримав найважче -- 10 років концтаборів. Однак він залишився одним із небагатьох, хто дочекався реабілітації. 22 грудня 1958 р., будучи настоятелем місцевої церкви у м. Кушва Свердловської обл., підтвердив слідчому правдивість своїх показань 1931 р., характеристик інших священиків і свідчень про відсутність якихось їхніх організацій (Держархів Одеської обл. Ф. Р-8065. Оп. 2. Спр. 5911. Арк. 224-229). На повторному допиті 13 травня 1959 р. О. Введенський уже відвертіше розповів про знущання й тортури, яких йому завдали під час слідства, та значно пом'якшив свої характеристики. Зокрема з'ясувалося, що з С. Лобачевським його об'єднувала дружба: «Мы бывали друг у друга в гостях. Антисоветских высказываний он никогда не высказывал и они не проявлялись». Однак загалом через позицію влади відносно духовенства, воно справді було налаштоване в ті роки контрреволюційно (Держархів Одеської обл. Ф. Р-8065. Оп. 2. Спр. 5911. Арк. 302-305).

14 вересня 1931 р. судова трійка при колегії ДПУ УСРР (протокол №108/294) присудила вислати С. Лобачевського до Казахстану на п'ять років, з 15 червня (Держархів Одеської обл. Ф. Р-8065. Оп. 2. Спр. 5911. Арк. 59). Однак Особлива Нарада при ОДПУ постановою від 3 листопада 1931 р. пом'якшила присуд до трирічного вислання.

Наостанок зазначимо, що в часи хрущовської реабілітації, 1959 р. перевірка справи в прокуратурі Одеської обл. показала, що С. Лобачевського репресували безпідставно. Слідчий З. М. Глєбов допускав свавілля й беззаконня. Справу спрямували до військового трибуналу Одеського військового округу на предмет припинення і врешті-решт президія Одеського обласного суду постановою від 21 листопада 1959 р. за протестом прокурора Одеської обл. скасувала постанову судової трійки та припинила справу щодо 22 осіб, звинувачених в участі у церковній контрреволюційній організації, серед них -- С. Лобачевського (Малинова, Г. Л. 1997, с. 709). Рік і місце смерті Стефана Володимировича залишаються невідомими, проте до реабілітації, розпочатої 1958 р., він не дожив.

Таким чином, коли українські історики проведуть просопографічні дослідження представників духовного стану, то можна буде впевнено стверджувати, що біографія Стефана Володимировича Лобачевського в багатьох її скла-дових має низку характерних спільних рис з іншими вихідцями з цього соціального прошарку. В подальшому здобута інформація про одеського священика також буде корисною для розробки проблем становлення церковноісторичних і патрологічних студій на українських теренах. Зрештою, поглиблене дослідження зробить внесок до відновлення забутих імен репресованої церковної історіографії.

Стефан, як і більшість братів, обрав найменш обтяжливе фінансово сходження освітніми щаблями в духовному відомстві. Слідом за старшим братом потрапив як один з найкращих випускників до провідного вищого духовного закладу українських земель Російської імперії -- Київської духовної академії. Успішно завершивши тут навчання, після нетривалих обов'язкових для випускників духовних вишів мандрів навчальними закладами, в ході яких одружився й висвятився у Катеринославі, на три десятки років осів у найнаселенішому місті підросійської України. В Одесі паралельно викладав у кількох закладах середньої освіти та служив священиком у кафедральному соборі міста.

На початку 1905 р. законовчитель спробував поставити діагноз тогочасному суспільству, вказуючи на байдужість до релігійно-моральних питань. Зміст брошури дає підстави сформулювати уявлення про соціум та його проблеми такими, як їх бачив С. Лобачевський. Не слід абсолютизувати фундаментальність цих свідчень, адже, по-перше, вони фіксують систему поглядів лише на певному відрізку часу, не можна відкидати певного узгодження думок з офіціозом у тексті. Подальші життєві шляхи допомагають зробити висновки, що в більшості міркувань автор допису все-таки був щирим. Не на часі було надто некритичне ставлення до Церкви та ідилічні уявлення про чистоту й невинність віри простого народу, адже обидва твердження катастрофічно не витримали перевірки часом.

У 1906-1907 рр. С. Лобачевський перебував у затягнутому часово процесі захисту дисертації на здобуття ступеня магістра богослов'я. Монографія про св. Антонія Єгипетського була вдосконаленим і доопрацьованим тек-стом випускної роботи. Лобачевський-науковець зумів, по-перше, проникнути в заплутані глибини текстів, які приписувались преподобному / асоціювалися з ним, по-друге, сформулювати основні постулати морально-подвиж-ницького вчення аскета. Церковно-історичний напрям студій, імовірно, не в останню чергу був зумовлений прикладом наукових занять батька.

Священика поступово призначали на низку посад, він отримував певні нагороди. Склалося стабільне коло спілкування. Стефан Володимирович жив у вузькому мікросвіті. Так, навіть цензор єпархіального періодичного видання М. Вітвицький, який дав позитивну резолюцію на згадану брошуру, був його близькою людиною -- з ним С. Лобачевський служив, відспівував його доньку, навіть мешкав у одному будинку.

1917 р. засвідчив, що весь навколишній стабільний світ раптово почав докорінно руйнуватися. Стефан Володимирович, який мав особистий негативний досвід подій Першої російської революції, котрі завадили оперативно захистити магістерську роботу, очевидно відтоді почувався все менш комфортно. І раніше не вельми багатослівний педагог та священик ставав все більш підкреслено мовчазним.

Від 1921 р. мовчанку Стефана Володимировича порушували переважно радянські каральні органи. Новий соціальний устрій, а разом з ним і нову владу, він, очевидно, не вельми любив, але, спираючись на християнський принцип віддавати кесареві кесареве, толерував. Очевидно, тому певний час радянська влада не брала його до уваги. І все ж, 1931 р. судова трійка відправила С. Лобачевського в степи Казахстану, де й загубилися сліди цієї людини. Наприкінці 1950-х рр. система виправдала Стефана Володимировича, однак цю звістку сприймати з радістю могли вже тільки його родичі та близькі.

Література

Адрес-календарь Одесского градоначальства за 1917 г., 1917. Издание Ведомостей Одесского градоначальства.

Андреева, Л. 2008. Феномен религиозного индифферентизма в Российской империи.

Общественные науки и современность. № 4. С. 114-124.

Архів СБУ Одеської області. Спр. № 27592.

Булгаков, С. 1909. Интеллигенция и религия. (О противоречивости современного безрелигиозного мировоззрения). Воскресение Христа и современное сознание. М.: А. И. Снегирева.

Ведомость об Одесском кафедральном соборе и сведения о служителях, 1908.

Державний архів Одеської обл. (Держархів Одеської обл.). Ф. 37. Оп. 4. Спр. 217.

Вся Одесса. Адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1912 г. 1912. Одесса: Одесские новости.

Вся Одесса. Адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1914 г. 1914. Год издания 4-й. Одесса: Одесские новости.

Вся Одесса. Адресная и справочная книга на 1907 г. 1907. VII год издания. Одесса: Изд. Л. А. Лисянского.

Вся Одесса. Адресная и справочная книга на 1908 г., 1908. VII год издания. Одесса: Изд. Л. А. Лисянского.

Вся Одесса. Адресная и справочная книга на 1910 г., 1910. IX год издания. Одесса: Изд. Л. А. Лисянского.

Вся Одесса. Адресная и справочная книга на 1911 г., 1911. X год издания. Одесса: Изд. Л. А. Лисянского.

Высочайшие награды. 1914. Херсонские епархиальные ведомости. № 10. 15 мая.

Официальный отдел. С. 99-100.

Высочайшие награды. 1916. Херсонские епархиальные ведомости. № 10. 15 мая.

Официальный отдел. С. 219.

Дело о службе законоучителя протоиерея о. Стефана Лобачевского. 1920.

Держархів Одеської обл. Ф. 47. Оп. 1. Спр. 5764.

Держархів Одеської обл. Ф. Р-8065. Оп. 2. Спр. 5908.

Держархів Одеської обл. Ф. Р-8065. Оп. 2. Спр. 5911.

Духовенство Одессы в связи с переживаемыми событиями. 1917. Херсонские епархиальные ведомости. № 6. 15 марта. Неофициальный отдел. С. 43-45.

Епархиальная хроника. 1918. Херсонские епархиальные ведомости. № 9. 1 мая. Неофициальный отдел. С. 54-62.

Извеков, М. 1879. Преп. Антоний Великий. Христианское чтение. № 7-8. С. 66-130, 272-317.

Извлечение из журналов Совета Киевской духовной академии за 1897-1898учебный год. 1898. К.: И. И. Горбунов.

Извлечение из журналов совета Киевской духовной академии за 1905-1906учебный год. 1906. К.: И. И. Горбунов.

Кузьміна, С. 2016. Олесницький Маркеллін Олексійович. Київська духовна академія в іменах: 1819-1924: енциклопедія, Т. 2: Л-Я. К.: Києво-Могилянська академія. С. 329-332.

Лобачевский, В. 2013. Летопись прихода села Ольшанки святого Иоанна Милостивого церкви (писанием начата в 1875 г.). Очерки истории, языка и культуры ольшанских болгар. К.: Скиф. С. 9-156.

Лобачевский, С. 1905. О религиозно-нравственном индифферентизме в современном обществе. Одесса: «Славянская» типография Е. Хрисогелос.

Лобачевский, С. 1906. Св. Антоний Великий (его жизнь, писания и нравственноподвижническое учение). Одесса: Е. И. Фесенко.

Луговий, О. & Файда, О. 2015. Одеський церковний історик С .В. Лобачевський. Laurea I. Античный мир и средние века: Чтения памяти профессора В. И. Кадеева. Материалы. Харьков: НТМТ. С. 185-188.

Малинова, Г. Л. 1997. Дело Церковной Контрреволюционной Организации (1931 год). Одесский мартиролог. Т. 1. Одесса. С. 697-709.

Метрическая книга Кафедрального собора. 1911 г. Держархів Одеської обл. Ф. 37. Оп. 13. Спр. 852.

Метрическая книга Петропавловской церкви. 1901 г. Держархів Одеської обл. Ф. 37. Оп. 13. Спр. 508.

Метрическая книга Сретенской церкви. 1905 г. Держархів Одеської обл. Ф. 37. Оп. 13. Спр. 653.

Михальченко, В. А. 2012. Духовенство Одессы. 1794-1925. Одесса.

Одесский листок. № 207. 11 сентября 1907 г.

Пастушенко, Л. 2016. Попов Костянтин Дмитрович. Київська духовна академія в іменах: 1819-1924: енциклопедія, Т. 2: Л-Я. К.: Києво-Могилянська академія. С. 449-451.

Поліщук, В. 2016. Літописцю рідної Вільшанки. День. 25 лист. С. 12.

Попова, Т. Н. 2017. Антоний Васильевич Флоровский: европеец поневоле. Попова, Т. Н. Жизнеописание ученого-историка на перекрестке историографических традиций. Теория. Методология. Практика. Одесса: Бондаренко М. А. С. 254-275.

Протокол № 2 Заседания Собора 11 января 1918 г. Херсонские епархиальные ведомости. № 5, 6, 7. 1-15 марта, 1 апреля. Официальный отдел. С. 58-74.

Протокол № 3 вечернего заседания Собора 11 января 1918 г. Херсонские епархиальные ведомости. № 8. 15 апреля. Официальный отдел. С. 89-106.

Протокол № 4 Заседания Собора 12 января 1918 г. Херсонские епархиальные ведомости. № 9. 1 мая. Официальный отдел. С. 107-120.

Протокол № 5 Заседания Собора 13 января 1918 г. Херсонские епархиальные ведомости. № 9. 1 мая. Официальный отдел. С. 121-128.

Протокол № 9 утреннего заседания Собора 16 января 1918 г. Херсонские епархиальные ведомости. № 9. 1 мая. Официальный отдел. С. 148-166.

Протокол № 12 вечернего заседания Собора 17 января 1918 г. Херсонские епархиальные ведомости. № 10. 15 мая. Официальный отдел. С. 190-193.

Распоряжения епархиального начальства. Определения на места. 1906. Херсонские епархиальные ведомости. № 15. 1 августа. Официальный отдел. С. 397-399.

Самойлов, Ф. А., сост. 1999. Новороссийский университет в воспоминаниях современников. Одесса.

Серафима. 1994. Одесский Спасо-Преображенский собор. Жизнь. Гибель. Воскресение. Одесса.

Списки жильцов и жилых помещений поХерсонскому комиссариату, 1918 г. Соборная площадь, 12. Держархів Одеської обл. Ф. 16. Оп. 124. Спр. 17415. Арк. 213-215.

Сухова, Н. 2004. «Вера и церковь». Православная энциклопедия, Т.7: Варшавская епархия -- Веротерпимость. М: Православная энциклопедия. С. 701-702.

Ткачук, М. 2016a. Лобачевський Олександр Володимирович. Київська духовна академія в іменах: 1819-1924: енциклопедія. Т. 2: Л-Я. К.: Києво-Могилянська академія. С. 91-93.

Ткачук, М. 2016b. Лобачевський Степан (Стефан) Володимирович. Київська духовна академія в іменах: 1819-1924: енциклопедія. Т. 2: Л-Я. К.: Києво-Могилянська академія. С. 93-95.

Тригуб, О. 2009. Розкол Російської православної церкви в Україні (1922-1939рр.): між державним політичним управлінням та реформацією. Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили.

References

Adress-kalendar Odesskogo gradonachalstva za 1917 g. [Address-calendar of the Odessa gradonachalstvo for 1907] Izdanie Vedomostey Odesskogo gradonachalstva.

Andreeva, L. 2008. Fenomen religioznogo indifferentizma v Rossijskoj imperii [The Phenomenon of Religious Indifferentism in Russian Empire]. Obshchestvennye nauki і sovremennost'. № 4. S. 114-124.

Arkhiv SBU Odeskoi oblasti. Spr. № 27592.

Bulgakov, S. 1909. Intelligenciya і religiya. (Oprotivorechivosti sovremennogo bezreligioznogo mirovozzreniya). Voskresenie Hrista i sovremennoe soznanie [The Intellectuals and Religion. (About the Contradiction of Modern Secular World-View). The Resurrection of Christ and a Modern Consciousness]. Moskva: A. I. Snegireva.

Vedomost ob Odesskom kafedralnom sobore i svedenia o sluzhyteliakh, 1908 [Register of the Odessa cathedral and information on its ministers]. Derzhavnyi arkhiv Odeskoi obl. (Derzharkhiv Odeskoi obl.). F. 37. Op. 4. Spr. 217.

Vsia Odessa. Adresnaia i spravochnaia kniga na 1907 g. [The Whole Odessa. Address and Reference Book for 1907]. VI god izdania. Odessa: Izd. L. A. Lisianskogo.

Vsia Odessa. Adresnaia i spravochnaia kniga na 1908 g. [The Whole Odessa. Address and Reference Book for 1908]. VII god izdania. Odessa: Izd. L. A. Lisianskogo.

Vsia Odessa. Adresnaia i spravochnaia kniga na 1910 g. [The Whole Odessa. Address and Reference Book for 1910]. IX god izdania. Odessa: Izd. L. A. Lisianskogo.

Vsia Odessa. Adresnaia i spravochnaia kniga na 1911 g. [The Whole Odessa. Address and Reference Book for 1911]. X god izdania. Odessa: Izd. L. A. Lisianskogo.

Vsia Odessa. Adresnaia i spravochnaia kniga vsey Odessy s otdelom Odesskiy uezd na 1912 g. [The Whole Odessa. Address and Reference Book of the Whole Odessa with the Section about Odessa Uyezd for 1912]. Odessa: Odesskie novosti.

Vsia Odessa. Adresnaia i spravochnaia kniga vsey Odessy s otdelom Odesskiy uezd na 1914 g. [The Whole Odessa. Address and Reference Book of the Whole Odessa with the Section about Odessa Uyezd for 1914]. God izdaniia IV. Odessa: Odesskie novosti.

Vsia Odessa. Adresnaia i spravochnaia kniga vsey Odessy s otdelom Odesskiy uezd na 1916 g. [The Whole Odessa. Address and Reference Book of the Whole Odessa with the Section about Odessa Uyezd for 1916]. God izdaniia IV. Odessa: Odesskie novosti.

Vysochaishye nagrady [The Highest Awards]. 1914. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 10. 15 Maja. Oficial'nyj otdel. S. 99-100.

Vysochaishye nagrady [The Highest Awards]. 1916. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 10. May 15 Maja. Oficial'nyj otdel. S. 219.

Delo o sluzhbe zakonouchitelaprotoiereia o. Stefana Lobachevskogo [Dossier of the Service of Catechist Father Stephan Lobachevskyi]. 1920. Derzharkhiv Odeskoi obl. F. 47. Op. 1. Spr. 5764.

Derzharkhiv Odeskoi obl. F. R-8065. Op. 2. Spr. 5908.

Derzharkhiv Odeskoi obl. F. R-8065. Op. 2. Spr. 5911.

Dukhovenstvo Odessy v sviazi s perezhyvaemymi sobytiami [Clergy of Odessa in Connection with the Experienced Events]. 1917. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 6. 15 marta. Neoficial'nyj otdel. S. 43-45.

Eparkhialnaia Khronika [Parochial Chronicle]. 1918. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 9. 1 maja. Neoficial'nyj otdel. S. 54-62.

Izvekov, M. 1879. Prep. Antonij Velikij [St. Anthony the Great]. Hristianskoe chtenie. № 7-8. S. 66-130, 272-317.

Izvlechenie iz zhurnalov Soveta Kievskoj duhovnoj akademii za 1897-1898 uchebnyj god [Extract from the Journals ofKyiv Theological Academy Council by 1897-1898 Years]. 1898. Kiev: 1.1. Gorbunov.

Izvlechenie iz zhurnalov soveta Kievskoj duhovnoj akademii za 1905-1906 uchebnyj god. [Extract from the Journals ofKyiv Theological Academy Council by 1905-1906 Years]. 1906. Kiev: 1.1. Gorbunov.

Kuzmina, S. 2016. Olesnytskyi Markellin Oleksiiovych [Olesnytskyi Markellin Oleksiiovych]. Kyivska dukhovna akademiia v imenakh: 1819-1924: entsyklopediia. T. 2: L-Ia. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia. S. 329-332.

Lobachevskij, S. 1905. O religiozno-nravstvennom indifferentizme v sovremennom obshchestve [On Religious and moral Indifferentism in a Modern Society]. Odessa: «Slavyanskaya» tipografiya E. Hrisogelos.

Lobachevskij, S. 1906. Sv. Antonij Velikij (egozhizn',pisaniya i nravstvenno-podvizhnicheskoe uchenie) [St. Anthony the Great (his life, his writings and his moral and ascetic teachings)]. Odessa: E. I. Fesenko.

Lobachevskij, V. 2013. Letopis' prihoda sela Ol'shanki svyatogo Ioanna Milostivogo cerkvi (pisaniem nachata v 1875 g.) [Annals of the Parish Village of Olshanka Church of St. John the Merciful (started in 1875)]. Ocherki istorii, yazyka i kul'tury ol'shanskih bolgar. Kiev: Skif. S. 9-156.

Luhovyi, O. & Faida, O. 2015. Odeskyi tserkovnyi istoryk S.V Lobachevskyi. [Odessa Church Historian Stephan Lobachevskyi]. Laurea I. Antichnyj mir i srednie veka: CHteniya pamyati professora V I. Kadeeva. Materialy. Har'kov: NTMT. S. 185-188.

Malinova, G. L. 1997. Delo Tserkovnoy Kontrrevoliutsionnoy Organizatsii (1931 god) [The Case of the Church Counter-Revolutionary Organization (1931)]. Odesskiy martirolog. N. 1. Odessa. S. 697-709.

Metricheskaya kniga Kafedralnogo sobora [Cathedral Parish Register]. 1911. Derzharkhiv Odeskoi obl. F. 37. Op. 13. Spr. 852.

Metricheskaya kniga Petropavlovskoy tserkvi [Peter and Paul Church Parish Register]. 1901. Derzharkhiv Odeskoi obl. F. 37. Op. 13. Spr. 508.

Metricheskaya kniga Sretenskoy tserkvi [Purification church parish register]. 1905. Derzharkhiv Odeskoi obl. F. 37. Op. 13. Spr. 653.

Mikhalchenko, V. A. 2012. Dukhovenstvo Odessy. 1794-1925 [Clergy of Odessa]. Odessa: Izdanie myzeia Khristianskaia Odessa.

Odesskiy listok. 1907. September 11. № 207.

Pastushenko, L. 2016. Popov Kostiantyn Dmytrovych [Popov Kostiantyn Dmytrovych]. Kyivska dukhovna akademiia v imenakh: 1819-1924: entsyklopediia. T. 2: L-Ia. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia. S. 449-451.

Polishchuk, V 2016. Litopystsiu ridnoi Vilshanky [To Chronicler of the Native Vilshanka]. Den. 25 lyst. S. 12.

Popova, T. N. 2017. Antoniy Vasilievich Florovskiy: evropeets ponevole [Antony Vasilyevich Florovsky: the European against his will]. Popova, T. N. Zhyzneopisanie uchenogo-istorika na perekrestke istoriograficheskikh traditsiy. Teoria. Metodologia. Praktika. Odessa: Bondarenko M. A. S. 254-275.

Protokol № 12 vechernego zasiedania Sobora [12th Minuts of the Evening Meeting of Council]. 17 janvarja 1918. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 10. 15 Maja. Oficial'nyj otdel. S. 190-193.

Protokol № 2 Zasiedania Sobora [2nd Minuts of the meeting of Council]. 11 janvarja 1918. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 5, 6, 7. 1-15 marta, 1 aprelja. Oficial'nyj otdel. S. 58-74.

Protokol № 3 vechernego zasiedania Sobora [3rd Minuts of the Evening Meeting of Council]. January 11 1918. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 8, 15 aprelja. Oficial'nyj otdel. S. 89-106.

Protokol № 4 Zasiedania Sobora [4th Minuts of the Meeting of Council]. 12 janvarja 1918. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 9. 1 maja. Oficial'nyj otdel. S. 107-120.

Protokol № 5 Zasiedania Sobora [5 th Minuts of the Meeting of Council]. 13 janvarja 1918. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 9. 1 maja.Oficial'nyj otdel. S. 121-128.

Protokol № 9 utrennego zasiedania Sobora [9th Minuts of the morning meeting of Council]. 16 janvarja 1918. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 9. 1 maja.Oficial'nyj otdel. S. 148-166.

Rasporiazhenia eparkhialnogo nachalstva. Opredelenia na mesta [Arrangements of the Parochial Administration. Appointments]. 1906. Khersonskie eparkhialnye vedomosti. № 15. 1 avgusta. Oficial'nyj otdel. S. 397-399.

Samoylov, F. A. 1999. Novorossiyskiy universitet v vospominaniakh sovremennikov [Novorossian University in the Contemporaries Memoirs]. Odessa.

Serafima, 1994. Odesskiy Spaso-Preobrazhenskiy sobor. Zhyzn. Gibel. Voskresenie [The Odessa Transfiguration Cathedral. Life. Death. Resurrection]. Odessa.

Spiski zhyltsov I zhilykh pomeshchenii po Khersonskomu komissariatu. Sobornaia ploshchad, 12 [Lists of Dwellers and Dwellings in the Kherson Commissariat, 1918. Sobornaia Square, 12]. 1918. Derzharkhiv Odeskoi obl. F. 16. Op. 124. Spr. 17415. Ark. 213-215.

Suhova, N. 2004. «Vera i cerkov'» [«Vera i cerkov'»]. Pravoslavnaya ehnciklopediya, T. 7: Varshavskaya eparhiya -- Veroterpimost'. Moskva: Pravoslavnaya ehnciklopediya. S. 701-702.

Tkachuk, M. 2016a. Lobachevskyi Oleksandr Volodymyrovych [Lobachevskyi Oleksandr Volodymyrovych]. Kyivska dukhovna akademiia v imenakh: 1819-1924: entsyklopediia. T. 2: L-Ia. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia. S. 91-93.

Tkachuk, M. 2016b. Lobachevskyi Stepan (Stefan) Volodymyrovych [Lobachevskyi Stepan (Stefan) Volodymyrovych]. Kyivska dukhovna akademiia v imenakh: 1819-1924: entsyklopediia. T. 2: L-Ia. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia. S. 93-95.

Tryhub, O. 2009. Rozkol Rosiiskoi pravoslavnoi tserkvy v Ukraini (1922-1939 rr.): mizh derzhavnym politychnym upravlinniam ta reformatsiieiu [Schism of the Russian Orthodox church in Ukraine (1922-1939): between the political governance and reformation]. Mykolaiv: Vydavnytstvo ChDU im. Petra Mohyly.

Размещено на Allbest.ru