Сільське населення Чернігово-Сіверщини Х-ХІІІ ст. за даними краніометрії

Размещено на http://allbest.ru

Інститут археології Національної академії наук України

Сільське населення Чернігово-Сіверщини Х-ХІІІ ст. за даними краніометрії

Ю.В. Долженко



Анотація

В статті розглядаються етнічні ознаки на людських черепах із давньоруських сільських та дружинних могильників Чернігово-Сіверщини Х- ХІІІ ст. Територіальні межі дослідження охоплюють землі, що входили до складу Чернігівського князівства у X-XIII ст. (Задесення та Посейм'я), без Муромо-Рязанського князівства та Тмутаракані. Село і місто досліджено окремо. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з X ст. до середини XIII ст., що відповідає добі Давньої Русі (розвинуте середньовіччя). За нашими даними, при залученні нового матеріалу з Чернігово-Сіверщини та території Київської Русі, підтверджується висновки Т.І. Алексєєвої про подібність населення міста Чернігова та навколишніх сіл за антропологічними даними. Визначено, що жіноча та чоловіча сільські серії з Чернігово-Сіверщини склались на різній антропологічній основі.

Ключові слова: краніометрія, палеоантропологія, давньоруський, Чернігівщина, князівство, поховання, Чернігово-Сіверщина.



Abstract

Rural Population of Chernihiv-Siverian Region of 10^th -- 13^th Cent. According to Craniometric Data

Yu. Dolzhenko Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine

The article deals with ethnic features on human skulls from Ancient Russian rural and Brigade burial grounds of Chernihiv-Siverian region (the 10^th -- 13^th Cent.) without Murom-Ryazan principality and Tmutorokan. The villages and towns are studies separately. General male group (105 skulls) has dolichocran- ic case brain. The altitudinal diameter of the skull and the otic height are moderate. The width of frontal bone belongs to moderate measurements. The face is moderately high and mesognatic. The orbits are moderately high. The nose is low, moderately wide, and moderately protruded. The nasal bridge is high. These features indicate the Caucasoid race. The face is strongly horizontally profiled. The canine fossa in rural series is shallow. The male rural series is related to Pon- tian type of Slavic tribes according to general anthropological typology. It also has dolichocranic type with moderate face as well as siverians, radymychs, dre- hovychs, and kryvychs from Smolensk and Tver. Consequently the hypothesis of P Pokas about the mesocranic case brain as typical feature of Ancient Russian population of Chernihiv and Chernihiv-Siverian region is not valid.

Female group of Chernihiv and Chernihiv-Siverian region (103 skulls) has mesocranic cas brand. The cranial base lenth and horizontal circumference via craniological point ofrion are moderate. The altitudinal diameter of the case brain is moderate. The forehead is moderately wide. The face is mesognatic, moderately high and wide, strongly profiled. The orbits are moderately high. The nasal hole is moderately wide. The nasal bridge is high. The nose is strongly protrudes. Generally female skulls also belong to Caucasian race according to craniological data. Female series from Chernihiv-Siverians region belongs to polian tribes (Kyivan polian women) with mesocranic case brain, moderately wide face and strongly protruded mesorhynic nose according to general anthropological typology. Generally after canoniacal analysis in craniometry the probed group is similar to skulls from Chernihiv. It is possible to confirm the conclusions of T. Aleksieieva about the similarity of Chernihiv population to the population of surrounding villages according to anthropological data. Female and male rural series from Chernihiv-Siverian region have been formed on different anthropological basis.

Keywords: craniometry, paleoanthropology, oldrussian, Chernihiv region, entombment, Chernihiv-Siverian region.



Інтерес вітчизняної історіографії до окремих давньоруських земель -- давній і постійний. Вже в ХІХ -- на початку ХХ ст. побачила світ низка робіт, у яких було зроблено спроби розглянути історичний розвиток Давньої Русі ІХ-ХІІІ ст. у регіональному вимірі. Їхні автори -- П. В. Голубовський, Д. І. Багалій (Багалей, Д. И. 1882), М. В. Довнар-Запольський (Довнар-Запольский, М. В. 1891), М. С. Грушевський (Грушевський, М. С. 1992, с. 8-314], В. Г Ляскоронський (Ляскоронский, В. Г 1901, с. 404-457), М. П. Дашкевич (Дашкевич, Н. П. 1878, с. 69-129), А. М. Андріяшев (Нарис історії колонізації...), В. Е. Данилевич (Очерк истории Полоцкой... 1896), П. П. Толочко (Толочко, П. П. 1985, с. 8-11), А. К. Зайцев (Зайцев, А. К. 2009), А. Л. Монгайт (Рязанская земля... 1961), В. П. Пашуто (Очерки по истории Галицко-Волынской. 1950) -- створили значні для свого часу праці, якими підсумували розрізненні дослідження; зібрали всі відомі тоді джерела з історії Галицької, Волинської, Київської, Чернігівської, Переяславської, Смоленської, Полоцької та інших земель Русі. Щодо краніологічних досліджень, ми знайомі тільки з антропологією давньоруських міських центрів і великих територій на кшталт Правобережжя, Лівобережжя Дніпра та Середньої й Нижньої Наддніпрянщини, а з антропології давньоруських земель на сьогодні існує одна монографія С. Л. Санкіної -- «Етнічна історія середньовічного населення Новгородської Землі» (Санкина, С. Л. 2000).

За переконанням А. Н. Насонова (Насонов, А. Н. 1951, с. 33-217), історики, археологи, лінгвісти, етнографи, культурологи прийшли до висновку, що всі процеси та події давньоруського життя можна проаналізувати й вивчити лише за регіонами -- князівськими землями. Таке дослідження і на нашу думку дає можливість не тільки виявити та конкретизувати на якісно новому рівні антропологічні особливості населення окремих територій, але й простежити загальні закономірності, які характеризують Давньоруську народність у цілому.

Краніологія -- один із розділів антропології, об'єктом дослідження котрої є серії черепів і варіації їх будови в різних популяцій людини. Краніометричні дані завдяки уніфікованим прийомам вимірювань у методичному аспекті забезпечують можливість порівнювати різні краніологічні серії та палоантропологічні матеріали з досліджуваної території та сусідніх областей, що робить їх вагомим інструментом пізнання расогенетичних процесів, особливо з огляду на завдання № 1, яке поставив О. П. Моця (Моця, О. П. 1993, с. 140) на сучасному етапі створення концепції української нації. расогенетичний український нація краніометрічний

Дослідження фізичного типу давньоруської людності важливе не тільки для виявлення багатьох спірних питань у давній історії Чернігово-Сіверщини та сусідніх земель. Воно може виявитися суттєвим також і для розуміння етногенезу сучасного народу України.

До ядра Чернігівського князівства автор залучив і Курське Посейм'я, яке займало особливе місце як у складі Чернігово-Сіверщини, так і в складі переяславських володінь другої половини ХІ ст., першої половини ХІІ ст. Історію належності Курська детально розглянув А. К. Зайцев (Зайцев, А. К. 2009).

Нагадаємо лише, що за «заповітом» Ярослава місто на р. Тускари входило до складу Переяславської землі. Потім у кінці ХІ ст. (ймовірно, після рішення Любецького з'їзду князів 1097 р.) Посейм'я передано Олегу Святославовичу. Однак 1127 р. чернігівські князі втрачають контроль над Курським Посейм'ям. Аж до 1136 р. воно перебувало під впливом Переяслава.

В подальшій боротьбі за Курськ верх знову взяли Ольговичі. За розрахунками А. К. Зайцева (Зайцев, А. К. 2009), за 100 років після смерті Ярослава Курськ належав Переяславському князівству понад 60 років, а також приблизно 40 років Посейм'я контролював чернігівський князь (Зайцев, А. К. 2009). З кінця 1150-х рр. Курськ остаточно підкорений Чернігівській землі (Коринный, Н. Н. 1992, c. 74).

З писемних джерел та за результатами археологічних досліджень відомо, що за часів середньовіччя на Чернігово-Сіверщині були присутні представники різних слов'янських племен та різної етнічної належності. Немає сумнівів, що відомості про антропологічний склад, походження та генетичні зв'язки населення регіону в Х-ХІІІ ст. надзвичайно важливі для вивчення історії середньовічної людності Східної Європи. Втім, на сьогодні антропологічні матеріали з Чернігово-Сіверщини рідко ставали об'єктом наукового дослідження, що й обумовлює актуальність обраної теми.

Першу роботу з антропології Чернігівської землі у тезовому варіанті опублікував 1985 р. П. М. Покас (Покас, П. М. 1985, с. 31-33). Науковець указав середню тривалість життя населення міст -- 39,5 року і сіл -- 37,3 року. Окрім того, вперше дослідив довгі трубчасті кістки похованих, що дало можливість вирахувати довжину тіла небіжчиків з Чернігівської землі. За даними П. М. Покаса (Покас, П. М. 1985) в мешканців міста вона становила 170,6 см (160,5 см у жінок), а для сільського населення -- 165,3 см (157,4 см у жінок).

П. М. Покас (Покас, П. М. 1985) навів і характеристику черепної коробки (мезо-доліхокранія), для даної території, але, на жаль, не вказав, для села чи для міста, і такий підхід також нам не говорить однозначно: доліхокранія чи все-таки мезокранія? Тому на ці питання слід відповісти нам. Взагалі то для визначення даного покажчика черепної коробки в підручниках з антропології такого терміну як мезо-доліхокранія, немає (Рогинский, Я. Я. & Левин, М. Г 1987). Краніометрія -- дуже точна наука, тому, на нашу думку, вживання такого терміну як мезо-доліхокранія або мезо-брахікранія є вкрай заплутаним.

Як відзначила Л. В. Ясновська (Ясновська, Л. В. 2010, с. 216-225), П. М. Покас додатково провів палеоантропологічні дослідження серії черепів з курганних некрополів Середнього Подесення (Шестовиця, Табаївка, Гущин, Клонів, Жукля, Комань). Це дало змогу зробити висновок про змі- шаність антропологічних типів похованих, що стало результатом етнічної неоднорідності контингенту князівських дружин у міжріччі Десни та Дніпра (Покас, П. М. 1988б, с. 123-125). Автор опрацював 208 черепів з сільських могильників Чернігово-Сіверщини (105 чоловічих та 103 жіночих). На сьогодні автору вдалось об'єднати в одну сільську групу 111 чоловічих черепів, але у зв'язку з фрагментарністю частини матеріалу в цілому виходить серія зі 105 черепів (Табл. 1).

Табл. 1. Середні розміри та індекси сільської серії чоловічих черепів з Чернігово-Сіверщини X-XIII ст.

№ за Мартіном	Ознаки	8
		M	n	s	m(M)	ms	min.	max.
І	II	III	IV	V	VI	VII	VII	IX
1	Поздовжній діаметр	186,7	105	6,0	0,59	0,41	171,0	204,0
8	Поперечний діаметр	137,9	97	5,0	0,50	0,36	122,0	155,0
17	Висотний діаметр	135,3	89	5,7*	0,60	0,43	120,0	150,0
5	Довжина основи черепа	102,6	86	4,5*	0,48	0,34	89,0	114,0
9	Найменша ширина лоба	96,6	105	4,2	0,41	0,29	85,5	106,0
45	Виличний діаметр	131,7	73	5,0	0,58	0,41	120,0	146,0
40	Довжина основи обличчя	98,6	55	5,8*	0,78	0,55	80,0	111,9
48	Верхня висота обличчя	67,4	83	3,7**	0,40	0,29	56,0	83,0
43	Верхня ширина обличчя	104,9	60	3,7	0,48	0,34	97,0	113,0
46	Середня ширина обличчя	96,2	47	4,4	0,64	0,45	86,0	106,5
55	Висота носа	50,4	84	2,7	0,30	0,21	43,0	84,0
54	Ширина носа	24,9	83	1,9	0,21	0,15	20,0	29,0
51	Ширина орбіти	41,8	80	1,9	0,21	0,15	37,0	48,9
52	Висота орбіти	32,2	85	1,9	0,20	0,14	28,4	36,0
20	Вушна висота	114,4	82	4,0	0,44	0,31	106,0	127,3
SC (57)	Симотична ширина	9,5	67	1,9	0,23	0,16	4,0	12,2
SS	Симотична висота	4,4	67	1,0	0,12	0,09	1,7	6,0
MC (50)	Максилофронтальна ширина	20,2	43	2,3	0,35	0,25	15,6	26,5
MS	Максилофронтальна висота	7,8	43	1,2	0,19	0,13	5,0	10,0
DC (49a)	Дакріальна ширина	23,6	62	2,5*	0,32	0,23	17,9	29,8
DS	Дакріальна висота	12,1	62	2,1*	0,27	0,19	4,7	18,0
FC	Глибина іклової ямки	-4,3	45	1,7*	0,26	0,18	-2,0	-9,0
32	Кут профілю чола від nas.	86,6°	62	4,7*	0,60	0,42	76,0°	97,0°
GM/FN	Кут профілю чола від gl	78,1°	40	4,8*	0,75	0,53	68,0°	86,0°
72	Кут загальнолицьовий	84,2°	60	3,4*	0,43	0,31	76,0°	93,0°
73.	Кут середньої частини обличчя	84,9°	33	3,4*	0,60	0,42	79,0°	92,0°
74.	Кут альвеолярної частини обличчя	76,5°	32	6,8*	1,20	0,85	58,0°	88,0°
75(1).	Кут випинання носа	28,7°	63	6,5*	0,82	0,58	14,0°	48,0°
77.	Назомалярний кут	136,0°	78	5,1*	0,58	0,41	123,2°	150,0°
Z Zm'.	Зигомаксилярний кут	125,9°	65	5,9*	0,73	0,51	114,0°	142,0°
	Надперенісся	2,4	67	0,8	0,10	0,07	1,0	4,0
23a	Горизонтальна окружність через офріон	518,8	41	12,1**	1,89	1,34	486,0	540,0
Індекси
8:1	Черепний	І 73,9	96	3,5*	0,35	0,25	66,3 І 84,0
17:1	Висотно-повздовжній	І 72,7	86	3,1	0,34	0,24	62,4 І 86,0
17:8	Висотно-поперечний	І 98,2	82	5,1*	0,56	0,40	82,8 І 109,0
9:8	Лобно-поперечний	і 70,1	74	3,0**	0,35	0,25	62,1 І 76,9
20:1	Висотно-повздовжній	і 61,8	55	3,2*	0,43	0,31	56,9 І 76,0
20:8	Висотно-поперечний	і 82,6	53	3,4	0,47	0,33	71,9 І 89,1
10:8	Коронарно-поперечний	і 85,6	57	3,0	0,40	0,29	78,1 І 91,7
9:10	Широтний лобний	і 82,1	58	3,0**	0,40	0,28	76,3 І 87,0
45:8	Поперечний фаціо-церебральний	; 95,9	49	3,5**	0,50	0,35	85,2 І 101,5
48:17	Вертикальний фаціо-церебральний	І 49,4	51	3,4	0,48	0,34	41,2 І 56,5
9:45	Лобно-виличний	І 73,8	48	3,1**	0,45	0,32	66,8 І 80,6
10:45	Коронарно-виличний	; 89,5	43	3,9	0,59	0,42	81,1 І 98,3
40:5	Випинання обличчя	і 96,6	45	5,1*	0,77	0,54	74,9 І 105,6
47:45	Загальнолицьовий	І 87,9	16	3,6**	0,90	0,64	83,6 І 95,3
48:45	Верхній лицьовий	І 51,1	62	3,0	0,38	0,27	44,8 І 57,4
54:55	Носовий	і 49,6	78	4,4*	0,49	0,35	40,8 І 61,3
DS:DC	Дакріальний	І 53,8	71	9,9*	1,17	0,83	32,8 І 85,7
SS:SC	Симотичний	і 46,2	77	9,1**	1,04	0,73	30,0 І 70,0
MS:MC	Максило-фронтальний	І 39,2	46	7,7	1,14	0,81	22,2 І 52,6
52:51	Орбітний	І 76,9	77	5,1	0,58	0,41	62,0 І 88,3
63:62	Піднебінний	І 81,2	36	8,9*	1,49	1,05	67,8 І 120,9
61:60	Щелепно-альвеолярний	і 114,3	31	6,1**	1,10	0,78	101,8 І 126,4

M -- середня арифметична величина, n -- кількість випадків, о -- середні квадратичні відхилення, m (M) -- похибка середньої арифметичної величини, ms -- похибка середнього квадратичного відхилення.

* Перевищує середні величини квадратичного відхилення.

** Менше за середні величини квадратичного відхилення.

Вона складається з таких поховань на могильниках: Липове (26 черепів) (Долженко, Ю. В. 2017, с. 122-143), Ліскове (сім) (Долженко, Ю. В. & Веремейчик, О. М. 2015, с. 83-90; Моця, А. П. & Ильяшенко, Э. М. & Покас, П. М. Отчет о работе в с. Липовое Черниговской обл. -- Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України (НА ІА НАНУ). 1984/106. 34 с.), Автуничі (12) (Долженко, Ю. В. 2018; Моця, О. П. 1997, с. 209-215), Шестовиця (12) (Зіневич, Г П. 1962, с. 44, 45), збірна група сіверян (26); Білогорський Миколаївський монастир, с. Гочево, с. Лебедки, с. Красне, Мойсеївське городище, урочище Голубиця, на кордоні Дмитрівського та Льговського, с. Коробкіно, хут. Сетне (Алексеева, Т И. 1973; Долженко, Ю. В. 2016, с. 19-41), хут. Зелений Гай (13) (Долженко, Ю. В. 2013, с. 43-55), Березовські кургани, с. Березанка (три) (Покас, П. М. 1992, с. 73-74), Гущин (10) (Долженко, Ю. В. 2018, с. 29-32), Жукля (один) (Ясновська, Л. В. 2010b, с. 216-225; Покас, П. М. 1988, с. 122).

Таким чином, чоловіча давньоруська сільська вибірка складається зі 105 черепів та характеризується доліхокранною черепною коробкою, при якій поздовжній діаметр великий, а поперечний -- малий. У серії переважають доліхокранні (N=65), що нараховує 61,9% від вибірки, й мезокранні черепи (N=26), тобто 24,7% від вибірки.

В середньому вибірка помірно доліхокранна (індекс 73,9). Брахікранних черепів лише 5 -- із поховань під шифрами 2085 та 2109 з Гушина; два черепа з поховань в Шестовиці: поховання 3 з кургану 52(51) та поховання 1 із кургану 76 (112), а також череп із поховання 2 кургану 3 Зеленогайського комплексу (Покас, П. М., & Осадчий, Є. М., & Приймак, В. В. 2007).

Висотний діаметр черепа від базіона (135,3 мм) середній за величиною. Вушна висота помірна (114,4). Висотно-поздовжній індекс ортокранний (середній), висотно-поперечний характеризується акрокранією (високий). Горизонтальну окружність через краніометричну точку офріон виміряно на 41 чоловічому черепі, дані входять до категорії помірних розмірів (518,8 мм). Широтні розміри лобної кістки перебувають у межах середніх величин. Ширина лоба змінюється в межах від дуже малих (найменша -- 85,5 мм), до дуже великих розмірів (найбільша -- 106,0 мм). Профіль лоба від назіона й від глабели -- великий. За абсолютними розмірами обличчя характеризуються помірною шириною на рівні вилиць (131,7 мм) і малою висотою (67,4 мм). Варіаційний ряд виличного діаметра розтягнутий (120,0-146,0 мм), переважають помірні величини. Широке обличчя (137,0-146 мм) виявлено тільки у дев'яти чоловічих черепів, а у 28 відзначено дуже малі та малі категорії розмірів (120,0-130,0 мм).

За верхньолицьовим індексом обличчя середньовисоке (мезен), мезогнатне за загальним кутом випинання (84,2°). Загальнолицьовий індекс характеризується мезопрозопією (87,9). Орбіти помірно широкі й малої висоти. За покажчиком (76,9) вони мезоконхні (помірно високі), на межі з низьким індексом.

Велику расоводіагностичну роль відіграють будова перенісся та ступінь випинання носових кісток. Ніс малої висоти та середньо широкий, мезоринний за індексом, помірно випнутий.

Носові кісточки середньо широкі, перенісся високе. Симотичний і дакріальний покажчики помірні. Антропінна форма нижнього краю грушоподібного отвору становить 70,5%, передньоносові ямки зафіксовано тільки в 30,0% черепів. Зазначені риси будови носового відділу вказують на європеоїдність.

Назомалярний кут лише у п'яти з 78 випадків великих розмірів (поховання під шифром 2109 -- Гущин; поховання під шифром 1903 -- Білогорськ-Миколаївський курганний могильник (зі збірної групи сіверян); поховання 24 з кургану 52 та пох. 1 із кургану 24 -- Шестовиця; поховання 11 з кургану 3 -- хут. Зелений Гай), у середньому на верхньому рівні горизонтальне профілювання обличчя (136,0°) різке, так само малі розміри має кут профілювання обличчя й на рівні передньоносової ості (125,9°), в групі зафіксовано тільки два великих розмірів за світовими стандартами (Алексеев, В. П. & Дебец, Г Ф. 1964), Липове, курган 8, поховання під шифром 5951 та поховання 2 із Ліскового. Глибина іклової ямки в сільській групі мала. Загалом у чоловічій вибірці перевищення середніх величин квадратичного відхилення відзначено в 21 випадках з 50 (42,0%), нижчими за стандартні величини квадратичного відхилення виявлено за дев'ятьма ознаками (18,0%), а за 20 ознаками (40,0%) величини квадратичного відхилення вкладаються в стандартні норми. Враховуючи значну варіабельність, можна порушувати питання про морфологічну неоднорідність групи. При використанні типології В. Д. Дяченка (Дяченко, В. Д. 1993, с. 151166), виявилося, що чоловіча сільська серія наближається до понтійського антропологічного типу східнослов'янських племен (Табл. 2).

Табл. 2. Окремі середні розміри та індекси чоловічих черепів з Чернігово-Сіверщини X-XIZI ст. та зіставлення їх з Неопонтійським (Понтійським) краніологічним типом (Дяченко, В. Д. 1986, с. 240; Дяченко, В. Д. 1993, с. 151-166).

№ за Мартіном	Ознаки	з
		M	M
		Чернігово-Сіверщина	Понтійський
1	Поздовжній діаметр	186,7	185,1-188,6
17	Висотний діаметр	135,3	136,7-137,7
45	Виличний діаметр	131,7	130,2-133,2
48	Верхня висота обличчя	67,4	68,5-73,1
72	Z загальнолицевий	84,2°	85,0°
74.	Z альвеолярної частини обличчя	76,5°	79,0° -- 85,2°
75(1).	Z випинання носа	28,7°	27,9° -- 33,2°
Z Zm'.	Зигомаксилярний кут	125,9°	121,4° -- 127,0°
Індекси:
8:1	Черепний	73,9	73,8-75,3
48:45	Верхній лицьовий	51,1	52,1-55,5
54:55	Носовий	49,6	47,7-52,3
DS:DC	Дакріальний	53,8	46,3-59,5
SS:SC	Симотичний	46,2	37,7-48,6



За типологією Т І. Алексєєвої (Алексеева, Т И. 1973, с. 67), чоловіча вибірка вкладається в доліхокранний середньолиций тип, куди входять сіверяни, радимичі, дреговичі, смоленські та тверські кривичі. Отже, не підтверджується припущення П. М. Покаса про те, що давньоруське населення як Чернігова, так і Чернігово-Сіверщини мали типову мезокранну черепну коробку.

Жіноча загальна група Чернігово-Сіверщини складається зі 106 черепів. Вони характеризується помірною масивністю, рельєф перенісся, потилиці, виразність соскоподібних виростків та надбрівних дуг незначні. Довжина основи черепа та горизонтальна окружність через краніологічну точку офріон помірні. Потилиця випнута добре, вона округла, розвиток потиличного рельєфу помірний. Висота вигину потилиці помірна (Табл. 3).

Давньоруська група, на відміну від чоловічої серії, характеризується помірно широкою черепною коробкою, при великій її довжині (176,5 мм). У цілому, за черепним покажчиком (76,0) середньо видовженою формою черепа (мезокранія). Висотний діаметр черепної коробки середній. Лоб помірної ширини.

Обличчя середньої ширини (124,4 мм) й висоти, різко профільоване як на рівні орбіт, так і на середньому рівні. Загальний кут лицьового профілю серії становить 84,8°. Таким чином, обличчя мезогнатне. Верхній лицьовий індекс помірний (мезен). Загальний лицьовий також указує на помірно широке обличчя (мезопрозопія).

Орбіти помірної ширини та малої висоти. За покажчиком вони помірної висоти (мезоконхія). Носовий отвір характеризується помірною шириною та висотою, за індексом (50,0) середньо широкий (мезоринія). Перенісся високе за симотичним і середнє за дакріальним індексом. Кут випинання носа, виміряний на 58 черепах, -- великий (25,6°). У цілому за краніологічними ознаками жіночі черепи також належать до великої європеоїдної раси. Зіставлення квадратичних відхилень 48 основних ознак та індексів жіночих черепів із Чернігово-Сіверщини зі стандартними виявило, що в 22 випадках спостерігається підвищення мінливості (45,8%), у чотирьох -- її зниження (4,3%). У цілому 54,1% ознак не збігається зі стандартними (Табл. 3). Однак відхилення від стандартної сигми (середні квадратичні відхилення) лише вказує на велику варіабельність ознак, що може виникати й унаслідок індивідуальних відхилень.

Табл. 3. Середні розміри та індекси сільської серії жіночих черепів з Чернігово-Сіверщини X-XIII ст.

№ за Мартіном	Ознаки	?
		M	n	0	m(M)	ms	min.	max.
І	II	III	IV	V	VI	VII	VII	IX
1	Поздовжній діаметр	176,5	103	6,1	0,60	0,42	156,0	191,0
8	Поперечний діаметр	134,0	103	5,0	0,50	0,35	120,0	145,8
17	Висотний діаметр	129,2	80	4,8	0,53	0,38	120,0	143,0
5	Довжина основи черепа	96,9	78	3,9	0,44	0,31	88,0	108,0
9	Найменша ширина лоба	93,8	106	3,9**	0,38	0,27	83,0	102,0
45	Виличний діаметр	124,4	74	4,9	0,56	0,40	114,0	134,1
40	Довжина основи обличчя	92,1	65	4,4	0,54	0,38	80,0	101,0
48	Верхня висота обличчя	64,0	86	5,0*	0,54	0,38	55,0	96,0
43	Верхня ширина обличчя	100,6	84	3,5	0,38	0,27	93,0	113,0
46	Середня ширина обличчя	90,5	67	4,3	0,53	0,37	80,0	105,0
55	Висота носа	48,2	85	2,5	0,27	0,19	42,0	55,0
54	Ширина носа	24,0	83	1,8	0,19	0,14	20,0	29,0
51	Ширина орбіти	40,3	87	1,8	0,19	0,13	36,0	44,9
52	Висота орбіти	32,0	87	2,1*	0,23	0,16	26,8	35,0
20	Вушна висота	109,3	87	4,6*	0,50	0,35	93,0	128,0
SC (57)	Симотична ширина	9,2	80	1,8	0,20	0,14	5,3	13,5
SS	Симотична висота	3,7	79	1,0*	0,11	0,08	1,6	6,0
MC (50)	Максилофронтальна ширина	19,4	46	2,0	0,30	0,21	16,2	23,5
MS	Максилофронтальна висота	7,0	46	1,1	0,17	0,12	4,9	8,5
DC (49a)	Дакріальна ширина	22,0	73	2,3*	0,27	0,19	17,5	26,8
DS	Дакріальна висота	10,1	74	5,3*	0,23	0,16	5,3	15,0
FC	Глибина іклової ямки	-4,5	39	1,9*	0,29	0,21	-1,0	-8,0
32	Кут профілю чола від nas.	88,8°	54	4,2*	0,58	0,41	78,0°	99,0°
GM/FN	Кут профілю чола від gl	82,5°	28	4,7*	0,89	0,63	72,0°	90,0°
72	Кут загальнолицьовий	84,8°	62	3,3*	0,42	0,29	78,0°	93,0°
73.	Кут середньої частини обличчя	85,7°	59	3,6*	0,47	0,34	78,0°	94,0°
74.	Кут альвеолярної частини обличчя	79,9°	55	6,2	0,83	0,59	61,0°	93,0°
75(1).	Кут випинання носа	25,6°	58	5,5*	0,73	0,51	7,0°	33,0°
77.	Назомалярний кут	136,9°	78	6,3*	0,71	0,51	111,0°	150,0°
Z Zm'.	Зигомаксилярний кут	126,8°	64	5,5	0,68	0,50	113,2°	139,0°
	Надперенісся	1,2	60	0,4	0,05	0,04	1,0	2,0
23a	Горизонтальна окружність -- через офріон	495,9	32	12,5**	2,20	1,56	465,0	517,0
Індекси
8:1	Черепний	76,0	99	3,9*	0,39	0,28	68,2	85,9
17:1	Висотно-повздовжній	73,2	78	2.7**	0,30	0,21	65,6	80,6
17:8	Висотно-поперечний	96,8	77	4,2	0,48	0,34	86,4	106,3
9:8	Лобно- поперечний	69,9	101	3,2	0,32	0,22	61,0	75,6
20:1	Висотно-повздовжній	62,6	81	3,7*	0,41	0,29	54,1	78,3
20:8	Висотно-поперечний	82,5	79	4,2*	0,48	0,34	74,7	98,5
10:8	Коронарно-поперечний	І 85,5	58	3,0	0,39	0,27	79,6	91,7
9:10	Широтний лобний	І 82,0	88	4,1*	0,43	0,31	72,4	94,3
45:8	Поперечний фаціо-церебральний	І 92,8	47	4,0	0,59	0,42	82,5	102,3
48:17	Вертикальний фаціо-церебральний	І 49,2	42	4,6*	0,71	0,50	41,6	71,1
9:45	Лобно-виличний	І 75,1	46	3,6	0,53	0,38	68,6	84,8
10:45	Коронарно-виличний	І 92,2	41	4,3*	0,68	0,48	82,9	103,9
40:5	Випинання обличчя	І 95,8	41	3,6	0,56	0,40	89,4	102,1
47:45	Загальнолицьовий	І 86,7	18	5,3	1,25	0,88	79,0	96,0
48:45	Верхній лицьовий	І 51,2	63	3,3	0,41	0,29	42,9	56,7
54:55	Носовий	І 50,0	74	3,7**	0,43	0,30	44,0	55,8
DS:DC	Дакріальний	І 47,2	76	8,9*	1,02	0,72	30,1	63,9
SS:SC	Симотичний	І 41,2	86	9,2**	0,99	0,70	22,0	63,9
MS:MC	Максило-фронтальний	І 36,7	48	6,7	0,96	0,68	24,8	52,9
52:51	Орбітний	І 79,5	87	5,6*	0,60	0,43	60,9	92,3

M -- середня арифметична величина, n -- кількість випадків, s -- середні квадратичні відхилення, m (M) -- похибка середньої арифметичної величини, ms -- похибка середнього квадратичного відхилення.

* Перевищує середні величини квадратичного відхилення.

** Менше за середні величини квадратичного відхилення.



За класифікацією антропологічних типів, жіноча група з Чернігово- Сіверщини потрапляє до кола полянських племен (поляни київські), що характеризуються мезокранною черепною коробкою, середньою шириною обличчя й добрим випинанням мезоринного за покажчиком носа. Винятком є тільки носовий індекс, за яким ніс не вузький, а помірний, таким чином, трохи ширший за описаний краніологічний тип.

Табл. 4. Краніологічні серії Чернігово-Сіверщини та ті, які використовувались для порівняльного аналізу (чоловіки та жінки).

№ п/п	Група	Датування (сО	Краніологічний тип за В. Д. Дяченком
Давньоруські групи Чернігівської землі
1	м. Любеч	XI-XII	неопонтійський
2	Шестовиця	IX-X	--
3	м. Чернігів (Загальна група)	X-XIII	понтійський та карпатський
4	хут. Зелений Гай	XI-XIII	неопонтійський
5	м. Путивль	XI-XIII	-
6	Ліскове (Листвен)	XI-XIII	неопонтійський
7	Сіверяни (збірна серія)	XI-XIII	понтійський
8	Автуничі	XI-XIII	індо-дніпровський
9	Гущин	X-XII	понтійський
10	Липове	XI-XII	неопонтійський
11	Збірна сільська група Чернігово-Сіверщини (Автуничі, Гущин, сіверяни, Ліскове, Липове, Шестовиця, хут. Зелений Гай)	IX -XIII	понтійський
Давньоруські групи Київської землі
12	Київ-1 (Цвинтарі, досліджені 1973 р.)	XI-XIII	--
13	Київ-2 (Гора Щекавиця)	XI-XIII	--
14	Київ-3 (на розі вул. Паторжинського та Ірининської)	X-XIII	--
15	Київ-4 (Верхній Київ, збірна серія)	XI-XIII	--
16	Григорівка (у статті за матеріалами могильника Григорівка, О. Д. Козак визначила, що чоловіча частина вибірки за шириною, профілюванням обличчя та випинанням носа наближається до Дунайсько-Дніпровського типу (Козак, О. Д. 2000, с. 70).	XI	-- :
17	Бучак	XI	-- :
18	Витачів	X-XIII	:
19	Київські поляни (збірна серія, 1973 р.)	XI-XIII	:
20	Монастирок	XI-XIII	:
21	Юр'їв	XI-XII	:
22	Козаровичі (Дяченко, В. Д. 1993, с. 157).	XI-XIII	індо-дніпровський І
Давньоруські групи Переяславської землі І
	курганний могильник у с. Кам'яне (Камінне) (Після опрацюван-
	ня сільського могильника Кам'яне з території Переяславської
23	землі дослідник, використовуючи власну типологію, визначив,	IX-XII	індо-дніпровський
	що черепи належать до індо-дніпровського типу (Дяченко, В. Д.
	1984, с. 4-26)
24	Переяслав-Хмельницький (2018)	XI-XIII	:
25	Желні	XI-XIII	неопонтійський І
26	Воїнь	XII-XIV	неополіський І
Давньоруські групи літописної землі Дреговичів і
27	Новогрудка	XI-XII	-- *
28	Дреговичі (збірна серія)	X-XIII	-- *
29	Кургани Брестської обл.	X-XIII	-- *
30	Кургани Гроднецької обл.	X-XIII	-- *
Давньоруська група літописної Древлянської землі І
31	Возвягель	XI-XIII	:
Давньоруська група літописної Волинської землі І
32	Погориння (Дорогобуж та Пересопниця)	XII-XIII	неополіський І
Давньоруські групи Новгородської землі і
33	Стара Ладога (Земляне городище)	XI-XII	-- *
34	Південно-Східне Приладожжя	XI-XIII	-- *
35	Словени Новгородські (збірна серія)	XII-XIV	:
36	Бегунці (Іжорське плато)	XII-XIII	*
37	Лашковці (Іжорське плато)	XII-XVI	-- І
38	Сланцевський район Ленінградської обл. (Карелія)	XIII-XIV	-- І
Давньоруські групи Смоленської землі і
39	Стара Рязань-I	XI-XII	-- :
40	Стара Рязань-II	XII-XIII	-- :
41	Смоленськ	XII-XIII	-- :
42	Кривичі-1 (Смоленська група, кургани)	X-XII	-- :
43	Кривичі-2 (Тверська група, кургани)	X-XII	-- :
44	Кривичі-3 (Ярославська група, кургани)	X-XII	-- :
45	Кривичі-4 (Костромська група, кургани)	X-XII	:
46	Кривичі-5 (Володимиро-рязансько-нижегородська група, кургани)	X-XII	і
Давньоруські групи Московської землі І
47	В'ятичі (збірна серія)	XII-XIII	:
48	Василів, середня течія Дністра	XII	:
49	Бранешти	X-XI	:
50	Галич (Крилос)	X-XIII	:

Для виявлення основних напрямків етногенетичних зв'язків давньоруської палеопопуляції з Чернігово-Сіверщини та визначення її місця в системі антропологічних типів Київської Русі X-XIII ст., застосовувався міжгруповий багатовимірний аналіз методом канонічного аналізу (Дерябин, В. Е. 2008, с. 212-229).

Залучалися такі 13 ознак та один індекс: поздовжній, поперечний і висотний діаметри черепа (b-br), найменша ширина лоба, виличний діаметр, висота обличчя, висота й ширина орбіт, висота й ширина носа, назомалярний та зигомаксилярний кути, симотичний індекс і кут випинання носа.

Для порівняльного матеріалу залучено дані 45 чоловічих краніологічних серій II тис., які дослідили різні вчені (Табл. 4), зокрема 20 груп з давньоруських міст, що репрезентують території різних племен: Галич (Рудич, Т О. 2014, с. 251; Рудич, Т О. 1999, с. 794-803; Рудич, Т О. 2003, с. 135-142), київська серія з вул. Паторжинського, а також м. Переяслав-Хмельниць- кий (Рудич, Т. О. 2014, с. 123); Витачів, Смоленськ, Псков, Київ-1, Стара Рязань (Алексеева, Т. И. 1973, с. 122-125); Путивль Покас, П. М. Антропологическая характеристика серии черепов из раскопок в Путивле в 1979-1981 гг. Приложение 1 к плановой теме 81, 1984/81. Сухобоков О. В. Историко-культурное развитие южнорусских земель в IX-XIV вв. -- НА ІА НАНУ, 1984. С. 181-212.; Юр'їв (Орлов, Р. С. & Моця, А. П. & Покас, П. М. 1985; Моця, О. П. & Орлов, Р. С. & Коваленко, В. П. & Покас, П. М. 1988. Чернігівська обл. Отчёт об исследованных Автуничского поселения в 1988 г. -- НА ІА НАНУ, 1988/14. Т. 1., с. 137), Новогрудка (Саливон, І. І. 1971, с. 99); Верхній Київ, Гора Щекавиця в Києві (Козак, О. Д. 2010, с. 40); Ярославль (Гончарова, Н. Н. 2011, с. 206); Чернігів (Долженко, Ю. В. 2014, с. 4984), Воїнь (Dolzenko, J. 2017, s. 31-50), Желні (Дяденко, В. Д. & Моця, О. П. 1986, с. 83-90; Долженко, Ю. В. & Прядко, О. О. 2016, с. 3-22). Погориння (Долженко, Ю. В. & Прищепа, Б. А. 2016, с. 165-190), Любеч (Веремейчик, Е. М. & Долженко, Ю. В. 2013, с. 18; Долженко, Ю. В. 2015, с. 3-39).

Поховання сільських мешканців та дружинників представлено матеріалами з 20 східнослов'янських могильників, які походять із ареалів практично всіх історичних племен: київських і переяславських полян, кривичів (п'ять груп), в'ятичів, радимичів, дреговичів, новгородських словен (Алексєєва, Т І. 1969; 1973, с. 123), Кам'яне (Дяченко, В. Д. & Покас, П. М. & Сухо- боков, О. В. 1984, с. 9-13); Монастирок (Покас, П. М. 1987, с. 94-98; Покас, П. М. 1985, с. 99-100); Григорівка, Бучак (Козак, О. Д. 2010); Бранешти (Великанова, М. С. 1975, с. 111, 118); Південно-Східне Приладожжя (Санкина, С. Л. & Козинцев, А. Г 1995, с. 57-60); Бегунці (Хартанович, В. И. & Чистов, Ю. К. 1984, с. 74-105); полоцькі кривичі (Емельянчик, О. А. 2012, с. 165), збірні групи Брестської та Гродненської обл., які ототожнюють із західною гілкою дреговичів (Гравере, Р У 1999, с. 146-147).

До канонічного аналізу залучено 43 давньоруські групи (Табл. 3). За I канонічним вектором (КВ) (23,9% загальної дисперсії) чоловічі сільські черепи з Чернігово-Сіверщини, що отримали помірні додатні значення вектора (0,129), подібні до Любеча (0,240), Переяслава (0,074). На розподіл серій за цим КВ найбільше вплинули такі ознаки: виличний діаметр (), висота носа (0,441), ширина орбіт (0,243), кут випинання носових кісток (0,919).

За КВ II (18,1% загальної дисперсії) відзначається подібність досліджуваної групи, яка отримала малі додатні значення (0,043), до м. Чернігова (0,041). На розподіл серій вплинули довжина черепної коробки (-0,520), ширина носа (0,389) й висота орбіт (0,353). За КВ III (11,3% загальної дисперсії) основні роз'єднавчі ознаки такі: поперечний (0,624) і висотний діаметр черепної коробки (0,463), висота обличчя (0,363), ширина лоба (0,514), назомалярний (0,587) та зигомаксилярний (0,475) кути обличчя, симотичний індекс (-0,206). Простежується подібність досліджуваної серії, що отримала від'ємні значення вектора (-0,372), до таких збірних груп, як дреговичі (-0,358), Погориння (-0,324) та в'ятичі (-0,318).

У цілому, візуально за двома КВ відзначимо статистичну і певну морфологічну подібність досліджуваної серії до м. Любеч, яку автор також відніс до Неопонтійського (Понтійського) антропологічного типу (Рис. 1).

Рис. 1. Порівняння 43 чоловічих серій методом канонічного аналізу за даними краніометрії у просторі І--ІІ КВ.



Прикметно, що за кластерним аналізом (Дерябин, В. Е 2008, с. 230-276) уже на першому кроці кластеризації простежується близькість чоловіків Чернігово-Сіверщини до вибірки з м. Желні (дистанція 0,064).

Жіноча збірна серія з Чернігово-Сіверщини також порівнювалась за 14 описаними краніометричними ознаками. До порівняння залучалися 36 синхронних груп із Київської Русі. За КВ І (20,5% загальної дисперсії) жіночі сільські черепи з Чернігово-Сіверщини, що отримали малі від'ємні значення вектора (-0,079), подібні до міської серії Чернігова (-0,095).

Рис. 2. Порівняння 37 жіночих груп методом канонічного аналізу за даними краніометрії у просторі І--ІІ КВ.

За КВ II (16,2% загальної дисперсії) відзначається подібність досліджуваної групи, яка отримала малі додатні значення КВ (0,145), до м. Витачів (0,114), переяславських полянок (0,088), вибірки з Погориння (0,199), київських полянок (0,024) та, меншою мірою, Чернігова (0,393). За КВ III (13,4% загальної дисперсії) простежується подібність жіночої групи, що отримала від'ємні значення вектора (-0,535), до в'ятичів (-0,521), дреговичів (-0,477) та Погориння (-0,650). У цілому, за даними краніометрії, після канонічного аналізу виявлено подібність досліджуваної групи до черепів з Чернігова (Рис. 2).

За кластерним аналізом (Дерябин, В. Е. 2008; Дерябин, В. Е. 2009) уже на третьому кроці кластеризації простежується близькість жіночої групи Чернігово-Сіверщини до вибірки «новгородські словенки» (дистанція 0,597).



Висновки

Проведений аналіз дає змогу зробити такі висновки

1. Визначено, що об'єднана чоловіча група, яка складається зі 105 черепів характеризується доліхокранною черепною коробкою. Висотний діаметр середній за величиною. Вушна висота помірна. Широтні розміри лобної кістки перебувають у межах середніх величин. Обличчя середньо високе, мезогнатне. Орбіти помірно високі. Ніс малої висоти й середньо широкий, помірно випнутий. Перенісся високе. Зазначені риси будови носового відділу вказують на європеоїдність. Горизонтальне профілювання обличчя різке. Глибина іклової ямки в сільській групі мала. При використанні загальноприйнятої антропологічної типології виявилося, що чоловіча сільська серія наближається до Понтійського антропологічного типу східнослов'янських племен. Також чоловіча вибірка вкладається в доліхокранний середньолиций тип, куди входять сіверяни, радимичі, дреговичі, смоленські та тверські кривичі. Отже, не підтверджується припущення П. М. Покаса про те, що давньоруське населення як Чернігова, так і Чернігово-Сіверщини мало типову мезокранну черепну коробку. За нашими даними, при залученні нового матеріалу з Чернігово-Сіверщини та території Київської Русі, підтверджується висновки Т І. Алексєєвої про взаємну подібність мешканців міста Чернігова та навколишніх сіл за антропологічними даними.

2. В цілому, виявлено статистичну і певну морфологічну подібність досліджуваної чоловічої серії до черепів із м. Любеч (Чернігово-Сіверщина), яку автор також відніс до Неопонтійського (Понтійського) антропологічного типу за В. Д. Дяченком, а також, певною мірою, до вибірки з м. Желні (Середня Наддніпрянщина).

3. Жіноча сільська група Чернігово-Сіверщини складається зі 103 черепів. Виявлено, що вони характеризується мезокранною черепною коробкою. Довжина основи черепа та горизонтальна окружність через краніологічну точку офріон помірні. Висотний діаметр черепної коробки середній. Лоб помірної ширини. Обличчя мезогнатне, помірної ширини та висоти, різко профільоване. Орбіти помірної висоти. Носовий отвір середньо широкий. Перенісся високе. Кут випинання носа великий. У цілому, за краніологічними ознаками жіночі черепи теж належать до великої європеоїдної раси.

4. За класифікацією антропологічних типів, жіноча група з Чернігово-Сіверщини потрапляє до кола полянських племен (поляни київські), що характеризуються мезокранною черепною коробкою, середньою шириною обличчя і добрим випинанням мезоринного за покажчиком носа. Загалом, за даними краніометрії, після канонічного аналізу виявлено подібність досліджуваної групи до черепів з м. Чернігова. Отже, підтверджуються висновки Т. І. Алексєєвої про морфологічну подібність населення м. Чернігова та сільського населення Чернігово-Сіверщини.

5. Визначено, що жіноча та чоловіча сільські серії з Чернігово-Сіверщини склалися на різній антропологічній основі.



Бібліографія

1. Алексеев, В. П. & Дебец, Г. Ф. 1964. Краниометрия. Методика антропологических исследований. М. : Наука, 1964.

2. Алексеева, Т. И. 1973. Этногенез восточных славян. М. : Изд. МГУ

3. Алексєєва, Т. І. 1969. Антропологічний склад населення давньоруських міст. Матеріали з антропології України. Вип. 4. С. 73-86.

4. Багалей, Д. И. 1882. История Северской земли до половины XIV ст.: с картой и рис. К. : Унив. тип. (И. И. Завадского).

5. Великанова, М. С. 1975. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. М. : Наука.

6. Веремейчик, Е. М. & Долженко, Ю. В. 2013. Могильник XII-XIII вв. на Замковой горе в Любече (по материалам раскопок 2010-2012 гг.). 5-я международная конференция «Алексеевские чтения». Тезисы. М., 2013. С. 18.

7. Гончарова, Н. Н. 2011. Формирование антропологического разнообразия средневековых городов: Ярославль, Дмитров, Коломна. Вестник антропологии. Научный альманах. Вып. 19. С. 202-216.

8. Гравере, Р У 1999. Одонтология восточнославянских народов. Восточные славяне. Антропология и этническая история. М. : Научный мир, 1999. С. 80-94.

9. Грушевський, М. С. 1992. Історія України-Руси : 11 т., 12 кн. К. : Наук. думка. Т. II. С. 8-314.

10. Дашкевич, Н. П. 1878. Болоховская земля и ее значение в русской истории. Труды Киевского археологического съезда. К. : Тип. Имп. Ун-та Св. Владимира, 1878. Т. 2. С. 69-129.

11. Дерябин, В. Е. 2009. Антропология: курс лекций. М.

12. Дерябин, В. Е. 2008. Курс лекций по многомерной биометрии для антропологов. М. : МГУ.

13. Довнар-Запольский, М. В. 1891. Очерк истории Кривичской и Дреговичской земель до конца XII столетия. Киев : И. Н. Кушнеров и К°.

14. Долженко, Ю. В. 2014. Антропологічний склад давньоруського Чернігова. Історична антропологія та біоархеологія України. Вип. 1. С. 49-84.

15. Долженко, Ю. В. Антропологічні матеріали з давньоруського курганного комплексу у хутора Зелений Гай. Археологія. № 2. К., 2013. С. 43-55.

16. Долженко, Ю. В. 2018. До краніології давньоруських поховань у с. Гущин. Міжнародна науково-практична конференція «ТИМіждисциплінарні гуманітарні читання» 21 листопада 2018року. Тези доповідей. К. 29-32.

17. Долженко, Ю. В. & Веремейчик, О. М. 2015. Населення селища Ліскове XII-XIII ст. за даними краніології. Сіверщина в історії України. Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. Вип. 8. С. 83-90.

18. Долженко, Ю. В. 2018b. Давньоруський комплекс Автуничі: за даними краніології. Ніжинська Старовина. Вип. 26 (29). С. 79-97.

19. Долженко, Ю. В. 2015. До краніології давньоруського населення Любеча. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія. Вип. 1. Ч. 1. С. 3-39.

20. Долженко, Ю. В. 2017. Курганний могильник Липове XI-XII ст. За даними краніології. Історична пам 'ять. Вип. 36. С. 122-143.

21. Долженко, Ю. В. 2016. Нові краніологічні матеріали літописних сіверян X-XI ст. Ніжинська Старовина. Вип. 22 (25). С. 19-41.

22. Долженко, Ю. В. & Прищепа, Б. А. 2016. Антропологічні матеріали ХІ-ХІІІ ст. по- горинських міст Дорогобужа і Пересопниці. Матеріали дослідження археології Закарпаття і Волині. Вип. 20. C. 165-190.

23. Долженко, Ю. В. & Прядко, О. О. 2016. Краніологія населення давньоруського міста Желні. Наукові записки з української історії: збірник наукових статей. Вип. 38. Пере- яслав-Хмельницький. С. 3-22.

24. Дьяченко, В. Д. 1986. Антропологический состав средневековых восточных славян. Проблемы эволюционной морфологии человека и его рас. М., 1986. С. 234-242.

25. Дяденко,В. Д. & Моця, О. П. 1986. Жовнинський могильник XI-XIII ст. Археологія. К. С. 82-90.

26. Дяченко, В. Д. 1993. Антропологічний склад Києва і його околиці у середньовіччі (XI-XIII ст.). Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989. К. : Наукова думка. С. 151-166.

27. Дяченко, В. Д. & Покас, П. М. & Сухобоков, О. В. 1984. Древнерусское население Левобережной Украины (по материалам могильника у села Каменное). Антропологические данные о составе древнего населения на территории Украины. К., 1984. С. 4-26.

28. Емельянчик, О. А. 2012. Антропологический состав средневекового сельского населения Полоцкой земли по данным краниологии. Вестник Антропологии. Научный альманах. Вып. 22. С. 161-173.

29. Зайцев, А. К. 2009. Черниговское княжествоХ-ХІІІв.: избранные труды. М. : Квадрига.

30. Зіневич, Г. П. 1962. До антропології Шестовицького могильника. Матеріали з антропології України. Вип. 2. C. 37-47.

31. Козак, О. Д. 2010. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. К. : Академічна періодика. 396 с.

32. Козак, О. Д. 2000. Антропологічний склад та морфофізіологічні риси давньоруського населення Середнього Подніпров'я. Археологія. № 1. С. 67-81.

33. Коринный, Н. Н. 1992. Переяславская земля X -- первая половина XIII века. К. : Наук. думка. 312 с.

34. Ляскоронский, В. Г 1901. Городища, курганы и длинные (змиевые) валы в басейне р. Сула. Труды XI Археологического съезда. Т. 1. С. 404-457.

35. Моця, О. П. 1997. Господарство давньоруського Автуничського поселення на Поліссі. Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян. Збірник наукових статей присвячений 100-річчя з дня народження Віктора Платоновича Петрова. Львів. С. 209-215.

36. Нарис історії колонізації Сіверської землі до початку XVI ст. 1928. Записки історично-філологічного відділу ВУАН. Кн. 20.

37. Насонов, А. Н. 1951. «Русская земля» и образование территории Древнерусского государства. М. : Изд-во АН СССР.

38. Орлов, Р С. & Моця, А. П. & Покас, П. М. 1985. Исследования летописного Юрьева на Роси и его окрестностей. Земли Южной Руси в IX-X1Vвв. К. : Наукова думка. С. 30-62.

39. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIVстолетия. 1896. 288 с.

40. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. 1950. [М].

41. Покас, П. М. 1992. Антропологічні матеріали з середньовічного могильника поблизу с. Березанка Чернігівської обл. Веремейчик, О. М. & Коваленко, В. П. Грунтовий могильник ХІІ ст. поблизу Чернігова. Чернігів. Чернігівська старовина. С. 63-74.

42. Покас, П. М. 1985. Антропологічна характеристика середньовічного і сучасного населення Чернігівщини. Перша Чернігівська наукова конференція з історичного краєзнавства. Чернігів. С. 99-100.

43. Покас, П. М. 1987. До антропології середньовічного населення р. Псел. Археологія. № 58. С. 94-98.

44. Покас, П. М. & Осадчий, Є. М. & Приймак, В. В. 2007. Зелений Гай. Полтава.

45. Покас, П. М. 1988. Антропологическая характеристика погребений. Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. К. : Наукова думка. С. 136-138.

46. Покас, П. М. 1988b. Средневековое население среднего Подесенья -- по данным антропологии. Чернигов и его округа в IX-XIIIвв. К. С. 118-127.

47. Покас, П. М. 1985. Население Черниговской земли (по данным антропологии). Чернигов.

48. Рогинский, Я. Я. & Левин, М. Г. 1987. Антропология. М. : Высшая школа.

49. Рудич, Т. О. 2003. Антропологічний склад населення північних районів України Х- ХІІІ ст. (правий берег Дніпра). Vita antiqua. № 5/6. С. 202-214.

50. Рудич,Т. О. 1999. До питання про антропологічний склад населення України X-XIII ст. (за матеріалами розкопок міста Возвягель). Народознавчі зошити. № 6. С. 794-803.

51. Рудич, Т. О. 2014. Населення Середнього Подніпров'я I-II тисячоліття за матеріалами антропології. К. : Майдан.

52. Рязанская земля. 1961. М., Издательство АН СССР.

53. Саливон, І. І. 1971. Краніологічна характеристика середньовічного населення м. Новогрудка. Матер. з антропології України. Вип. 5. С. 92-110.

54. Санкина, С. Л., & Козинцев, А. Г. 1995. Антропологическая характеристика серии скелетов из средневековых погребений Старой Ладоги. Антропология сегодня. СПб. Вып. 1. С. 90-107.

55. Санкина, С. Л. 2000. Этническая история средневекового населения Новгородской земли по данным антропологии. СПб. : Музей антропологии и этнографии, 2000.

56. Толочко, П. П. 1985. Киев и Чернигов в IX-XIII вв. Чернигов и его округа вIX-XIII вв. Тезисы докладов. Чернигов. С. 8-11.

57. Хартанович, В. И. & Чистов, Ю. К. 1984. Антропологический состав средневекового населения Ижорского плато (применение двух моделей факторного анализа в краниометрич. Исслед.). Проблемы Антропологии древнего и совр. населения севера Евразии. Л. : Наука. С. 74-105.

58. Ясновська, Л. В. 2010. Давньоруські старожитності Чернігівщини в дослідженнях відділу давньоруської та середньовічної археології ІА НАН України. Археологія і давня історія України. Вип. 1. С. 216-225.

59. Ясновська, Л. В. 2010b. Давньоруські старожитності Чернігівщини в історико-культурному просторі та науковому житті регіону. Автореферат дис. ... кандидата історичних наук. 07.00.01. Історія України. Чернігів, 23 с.

60. Dolzenko, J. 2017. Wariatywnosc terenowa w badaniu kraniologicznym ludnosci Czerni- howa w X-XIII w. Znanstve na misel journal. The journal is registered and published in Slovenia. Vol. 1. № 10 Slovenia. Ljubljana. P 31-50.



References

1. Alekseev, V. P. & Debec, G. F. 1964. Kraniometrija. Metodika antropologicheskih issledovanij [Craniometry. Methods of Anthropological Studies]. Moskva: Nauka, 1964. [In Russian].

2. Alekseeva, T. I. 1973. Jetnogenez vostochnyh slavjan [Ethnogenesis of Eastern Slavs]. Moskva : Izd. MGU. [In Russian].

3. Aleksieieva, T. I. 1969. Antropolohichnyi sklad naselennia davnoruskykh mist [Anthropological Compound of Kyiv Rus Cities Inhabitants]. Materialy z antropolohii Ukrainy. Vyp. 4. S. 73-86. [In Ukrainian].

4. Bagalej, D. I. 1882. Istorija Severskoj zemli dopoloviny XIVst.: s kartoj i ris [History of Siverian Land Until Middle 14^th Cent.: with Map and Illustrations]. Kyiv : Univ. tip. (I. I. Zavadskogo). [In Russian].

5. Velikanova, M. S. 1975. Paleoantropologija Prutsko-Dnestrovskogo mezhdurechja [Paleoanthropology of the Region between Prut and Dnister]. M. : Nauka. [In Russian].

6. Veremejchik, E. M. & Dolzhenko, Ju. V. 2013. Mogil'nik XII-XIII vv. na Zamkovoj gore v Ljubeche (po materialam raskopok 2010-2012 gg.) [Burial Ground of the 12^th -- 13^th Cent. on the Castle Mound in Luibech]. 5-ja mezhdunarodnaja konferencija «Alekseevskie chtenija». Tezisy. M., 2013. S. 18. [In Russian].

7. Goncharova, N. N. 2011. Formirovanie antropologicheskogo raznoobrazija srednevekovyh gorodov: Jaroslavl', Dmitrov, Kolomna [Genesis of Anthropoligical Variability of Medieval Citied: Yaroslavl, Dmitrov, Kolomna]. Vestnik antropologii. Nauchnyj al'manah. Vyp. 19. S. 202-216. [In Russian].

8. Gravere, R. U. 1999. Odontologija vostochnoslavjanskih narodov. Vostochnye slavjane [Odonthology of Eastern Slavs. Eastern Slavs]. Antropologja i jetnicheskaja istorija. Moskva : Nauchnyj mir, 1999. S. 80-94. [In Russian].

9. Hrushevskyi, M. S. 1992. Istoriia Ukrainy-Rusy [History of Ukraine-Rus] : 11 t., 12 kn. Kyiv : Nauk. dumka. T. II. S. 8-314. [In Ukrainian].

10. Dashkevich, N. P 1878. Bolohovskaja zemlja i ee znachenie v russkoj istorii [Bolokhov Land and its Role in Russian History]. Trudy Kievskogo arheologicheskogo s#ezda. Kiev : Tip. Imp. Un-ta Sv. Vladimira, 1878. T. 2. S. 69-129. [In Russian].

11. Derjabin, V. E. 2009. Antropologija: kurs lekcij [Antrhopology: Course of Lectures]. Moskva [In Russian].

12. Derjabin, V. E. 2008. Kurs lekcijpo mnogomernoj biometrii dlja antropologov [Course of Lectures on Multidimensional Antrhopology for Anthropologists]. M. : MGU. [In Russian].

13. Dovnar-Zapol'skij, M. V. 1891. Ocherk istoriiKrivichskoj iDregovichskojzemel'do konca XII stoletija [Essay about History of Krivich's and Drevlians ' Lands Until Late 12^th Cent.]. Kyiv : I. N. Kushnerov i K°. [In Russian].

14. Dolzhenko, Yu. V. 2014. Antropolohichnyi sklad davnoruskoho Chernihova [Anthropological Compound of Ancient Russian Chernihiv]. Istorychna antropolohiia ta bioarkheolo- hiia Ukrainy. Vyp. 1. S. 49-84. [In Ukrainian].

15. Dolzhenko, Yu. V. Antropolohichni materialy z davnoruskoho kurhannoho kompleksu u khutora Zelenyi Hai [Anthropological Materials from Zelenyi Hai, the Ancient Rus Barrows Burial Ground]. Arkheolohiia. № 2. Kyiv, 2013. S. 43-55. [In Ukrainian].

16. Dolzhenko, Yu. V. 2018. Do kraniolohii davnoruskykh pokhovan u s. Hushchyn [About the Craniology of Ancient Russian Entombments near Hushchyn Village]. Mizhnarodna na- ukovo-praktychna konferentsiia «VII Mizhdystsyplinarni humanitarni chytannia» 21 lystopa- da 2018 roku. Tezy dopovidei. Kyiv. 29-32. [In Ukrainian].

17. Dolzhenko, Yu. V. & Veremeichyk O. M. 2015. Naselennia selyshcha Liskove XII-XIII st. za danymy kraniolohii [The XII-XIII's Population of Liskove Village According to Craniolog- ical Data]. Sivershchyna v istorii Ukrainy. Tsentr pam'iatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK. Vyp. 8. S. 83-90. [In Ukrainian].

18. Dolzhenko, Yu. V 2018b. Davnoruskyi kompleks Avtunychi: za danymy kraniolohii [Ancient Russ Complex of Avtunich: by the Data of Craniology]. Nizhynska Starovyna. Vyp. 26 (29). S. 79-97. [In Ukrainian].

19. Dolzhenko, Yu. V. 2015. Do kraniolohii davnoruskoho naselennia Liubecha [Concerning Craniology of Ancient Russ Population of Lyubech]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsio- nalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: istoriia. Vyp. 1. Ch. 1. S. 3-39. [In Ukrainian].