Експропріація церковних цінностей та ліквідація храмів на теренах Бахмутського краю у 1920-х рр.

Історичні обставини експропріації церковних цінностей та ліквідації храмів на теренах Бахмутського краю в 1920-х роках. Детальний опис вилучення безцінних ризниць церков міста Бахмута та навколишніх сіл. Хід державної антирелігійної кампанії в краю.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.02.2022
Размер файла 22,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Експропріація церковних цінностей та ліквідація храмів на теренах Бахмутського краю у 1920-х рр.

диякон Микола Рубан, Сергій Татаринов

У статті розглядаються історичні обставини експропріації церковних цінностей та ліквідації храмів на теренах Бахмутського краю в 1920-х рр. Подано детальний опис вилучення безцінних ризниць церков міста Бахмута та навколишніх сіл. Проаналізовано хід державної антирелігійної кампанії на прикладі окремого краю.

Ключові слова: Православна Церква, Бахмут, Донбас, церковні цінності, антирелігійна кампанія.

Основна частина

Становлення радянської влади на Україні ознаменувалося репресивними заходами щодо Православної Церкви. Особливо гостро цей процес проходив на південно-східних теренах, де серед працівників індустріальної сфери більшовицька антирелігійна пропаганда мала вирішальний вплив. Засилля каральних заходів призвело до майже цілковитого припинення парафіяльного життя в регіоні в другій половині 1920-х рр. Утім, незважаючи на знищення організованої церковної структури, навіть місцеві чекісти визнавали існування широкої підтримки катакомбних священнослужителів серед населення Донбасу. Найбільшого удару зазнали храми, монастирі та їхні ризниці, переважна більшість яких мала унікальне історичне значення.

Отже, предметом даної наукової розвідки виступають історичні свідчення та обставини експропріації церковних цінностей та ліквідації храмів на теренах Бахмутського краю в період більшовицького терору 1920-х років. Особливої актуальності ця тема набуває в контексті потреби усвідомлення історичних обставин та наслідків релігійно-світоглядної кризи значної частини населення регіону, що була викликана антропологічними експериментами більшовицьких ідеологів із формування нового типу людини комуністичного світогляду.

Мета роботи полягає в з'ясуванні історичних обставин експропріації церковних цінностей та ліквідації православних храмів на теренах Бахмутського краю в період більшовицького терору на основі нових історичних джерел та наукової літератури.

Початок репресивних дій щодо Православної Церкви в СРСР був пов'язаний з голодом 1921 р. та державною політикою вилучення церковних цінностей зокрема. У 1922-1923 рр. Бахмутський окрвикон- ком прийняв рішення щодо вилучення церковних цінностей з храмів округи.

Особливу увагу місцевих більшовиків привертав старовинний Свято-Троїцький собор, який був закритий «при народі» восени 1931 р. Робітники всіх підприємств і установ міста були вишиковані навколо огорожі собору. Після невеликої промови з вівтаря були зняті ікони, скинуті дзвони, а на іконостас натягнуто полотно для показу фільмів. В Акті вилучення цінностей Троїцького собору Бахмута зазначено, що в першому ярусі іконостасу - 23 ікони, у другому ярусі - 4 ікони, в третьому ярусі - 43 ікони. Плащаниці - 2, корогов - 20, дерев'яні хрести виносні - 10, панікадил - 3, лампад - 14, свічників великих - 2, невеликих - 2: напрестольних і руконосних - 2, аналоїв - 3, Євангелій - 6, хрестів напрестольних - 5, церковного посуду - 8 одиниць, 33 причасних ложки, дискос, блюд - 6, умивальників - 2, дароносиць - 2, кадил - 4. Багато напрестольних покровів оксамитових, шовкових, розшитих золотом, ризи і деталі одягу священиків та дияконів - 76, купіль, килимів великих - 3, малих - 8. Були описані церковні книги в кількості 126 шт.. Дзвонів - 6, найбільший серед яких - 99 пудів. Загальна вага всіх - 198 пудів. Загальна ж вартість коштовностей, вилучених з Троїцького собору, склала 1841 рубль. Як кінотеатр собор існував недовго. З 1932 р. в ньому розмістився міський архів, який був знищений під час німецької окупації в серпні 1943 року. У післявоєнні роки в приміщенні собору був склад, залишки ж собору були зруйновані в 70-і рр. під час будівництва універмагу «Ювілейний».

У Микільській церкві с. Луганське 24 травня в 1922 р. комісія на чолі з Орловим, членами Коломійцем, Матвєєвим, віруючими Шевченко, Альохіної, священиком А. Старошевичем писали, що вилучені дароносиця, дискос, звіздиця, риза загальною вагою 9,5 фунтів срібла. За залишене церковне майно для обрядів вірянам було наказано зробити еквівалентний внесок срібла і золота в губфінвідділ. У Покровській церкві с. Луганське священик Пшеничний отримав для служіння чашу, дискос, звіздицю, ковшець, дароносицю загальною вагою 3,6 фунти. За залишене начиння мирянам потрібно було внести еквівалентний за розміром викуп.

23 травня 1923 р. в церкві села Троїцьке за актом повітової комісії у складі «товариша Орлова, від волості Конкіна і Миколаєва» були вилучені дароносиця, риза Євангелія, чаша, дискос, лжиця, ковшик зі срібла вагою 8 фунтів. Для служіння були залишені срібні чаша, дискос, звіздиця, лжиця та дароносиця загальною вагою 4 фунти. Священика

1 вірян зобов'язали замістити недолік сріблом у вигляді монет вагою

2 фунти, натомість віруючі зібрали «медалі із старовинних рублів» (дукачів) вагою 1,69 фунти.

За актом конфіскації церковного майна Часовоярского молитовного будинку 30 травня 1922 р. були вилучені лампада, хрест, кадило, риза Євангелія - усе разом вагою 3,56 фунти срібла11. 15 травня 1922 р. комісією у Олександро-Невскому молитовному будинку ст. Часів Яр Сантуриновської волості були вилучені хрести срібні, 3 Євангелія, дароносиця, антимінс, 3 підсвічники, срібні кадила.

В описі 19 липня 1922 р. з церков Дружківки і Костянтинівки було вилучено речей загальною вагою 5 пудів 20 фунтів, вартістю - 413 рублів. Віряни зібрали срібні монети замість церковного начиння, яке було залишене для богослужіння.

10 листопада 1923 р. Бахмутский окружний ліквідком на чолі із Зозулею і Орловим докладав губкому РКП(б), що «по Бахмутському округу зареєстровані 206 культових закладів у 15 районах». Церкви закрили «за ініціативою профспілок». Є невелике відставання в Лисичанському районі, але «можна сподіватися, що до майбутнього року всі церкви будуть закриті». За 1922 р. закриті 21 церква, за 1923 р. церков - 20, молитовних будинків - 21 і монастир.

У закритті церков більшу активність проявляли робітники, аніж селяни. Приводами для закриття церков були «звернення трудящих», немотивовані відмови органів влади в реєстрації статутів релігійних громад, відмови оренди церковних приміщень, які були націоналізовані радянською владою. «Відчуття відрази до церкви у селян... ще не народилося».

У 1923 р. були закриті церкви соляних копалень «Нова Величка», Новий Карфаген» (Трипілля), Брянцевський молитовний будинок, молитовний Будинок Іванова у Ступках.

18 червня 1923 р. у Бахмуті була закрита Всесвятская церква. У 1929 р. за рішенням партійних і виконавчих органів була закрита і Благовіщенська церква міста, яку незабаром було знищено задля будівництва пам'ятника вождеві світового пролетаріату. Насправді ж розправа над Благовіщенською церквою стала можливою внаслідок серйозних чуток щодо дивовижного оновлення позолоченого іконостасу.

Висновок

Отже, у результаті цілеспрямованих антирелігійних заходів місцевих органів влади в кінці 1920-х рр. легальне парафіяльне життя на теренах Бахмутського краю було майже цілковито припинене. Проте, незважаючи на засилля репресивних заходів, ще досить тривалий час богоборча влада не була спроможна зломити тверду підтримку Христової віри в народі. У березні 1937 р. голова Донецького управління НКВС Іванов наголошував, що «дуже багато бродячих ченців, попів без парафій та іншої "шпани" мешкає в регіоні». «Для нас це сором, що вони [духівництво] особливо сильні якраз у містах та індустріальних регіонах», - зазначав чекіст. З огляду на це місцеві активісти всіляко прагнули знищити саму згадку про історичну тяглість Православ'я, відображену в численних історичних пам'ятках краю. Страшною жертвою доби побудови комунізму в регіоні стали безцінні старовинні храми, монастирі та їхні ризниці, частина з яких були назавжди втрачені для майбутніх поколінь.

експропріація церковний бахмут храм

Список джерел і літератури

1. Державний архів Донецької області (далі -ДАДО). - Ф. 395. - Оп.1. - Арк. 1-7.

2. ДАДО. - Ф.Р-1527. - Оп. 2. - Арк. 67.

3. ДАДО. - Ф.Р-1527. - Оп. 2. - Арк. 44.

4. ДАДО. - Ф.Р-1807. - Оп. 1. - С. 5. - Арк. 81, 86.

5. ДАДО. - Ф.Р-1838. - Оп. 1. - С. 2. - Арк. 53.

6. Копыл А. Г Из истории храмов Бахмута / А. Г Копыл, Артемовский государственный краеведческий музей. - Артемовск, 1993. - 49 с.

7. Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1880-1990-ті роки / Гіроаки Куромія [пер. з англ. Г Кьоран; В. Агеєв; передм. Г Немирі]. - К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. - 510 с.

8. Татаринов С. Й., Тутова Н. О. Православ'я Бахмутського краю - погляд крізь століття. Історичний нарис. - Артемівськ, 2009. - 124 с.

9. Татаринов С. Й., Тутова Н. О. Православна Церква на Донеччині (XVIII-XX ст.). - Донецьк, 2014. - 165 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження проблематики матеріального аспекту контактів запорізького козацтва з духовенством. Особливості ставлення козаків до церковних споруд: поєднання ортодоксального православ'я та оригінального світосприймання січовиків, проявлення шани до храмів.

    реферат [33,3 K], добавлен 02.10.2011

  • Заснування та поширення громад як прояву національно-культурного руху. Мета їх створення. Виникнення "Громади" у Чернігові, напрями її діяльності. Роль громадівців у культурно-освітньому розвитку міста та краю. Значення чернігівського товариства.

    реферат [17,1 K], добавлен 03.06.2011

  • Соціально-економічний розвиток Новомиргородського краю. Соціальна структура населення. Суспільно-політичний рух в ХІХ-поч.ХХ ст. Новомиргородщина і декабристи, видатні діячі. Златопільська гімназія як найцікавіша і найвидатніша пам’ятка ХІХ століття.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 10.06.2015

  • Дослідження проблеми військовополонених в роки Другої світової війни, зокрема на території України. Від краю до краю Україна була вкрита мережею концтаборів для військовополонених, гетто і таборів для цивільного населення. Концтабори у Німеччині.

    реферат [63,2 K], добавлен 09.02.2008

  • Місце архітектури у мистецтві Стародавнього Єгипту. Структура староєгипетських храмів, унікальні рельєфи на їхніх стінах. Технології зведення храмів, висікання та підйому обелісків. Методи, що застосовувалися при створенні величезних статуй - колосів.

    реферат [48,3 K], добавлен 23.04.2011

  • Вплив зручності географічного положення Дніпропетровської області на заселення краю й основні заняття. Історичні передумови виникнення Січей та події, які відбувались в період їх існування. Причини знищення Запорозьких Січей і їх історичне значення.

    дипломная работа [90,2 K], добавлен 31.05.2009

  • Аналіз особливостей періодизації церковно-радянських відносин. Знайомство з пропавшими безвісті храмами Приазов’я. Розгляд причин руйнації церковних споруд в роки радянської влади. Характеристика Благовіщенського жіночого монастиря на Херсонщині.

    курсовая работа [81,0 K], добавлен 12.10.2013

  • Дослідження життя і діяльності К.М. Деревянко і І.Д. Черняховського, характеристика їх історичних портретів і визначення їх внеску в історію рідного краю. Військова діяльність Деревянко і Черняховського, їх вклад в перемогу у великій вітчизняній війні.

    реферат [28,0 K], добавлен 01.12.2010

  • Історія виникнення та еволюції у ранні етапи скотарства та землеробства на теренах України. Характерні риси культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та трипільської культури давніх хліборобів. Виділення скотарства в окрему галузь господарства.

    курсовая работа [90,1 K], добавлен 13.06.2010

  • Розгляд етапів та особливостей етнічної історії Закарпаття. Вплив на збереження і розвиток зон українського етносу соціально-економічних та політичних порядків різних державно-політичних утворень. Радянізація краю і етнополітичні зміни в 1946-1950 роках.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 10.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.