Організаційні засади діяльності "Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг" (1898-1918 рр.)
Організаційні засади "Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг" - книговидавничої організації, що виникла в Санкт-Петербурзі за сприяння українських громадських діячів. Особовий склад товариства, фінансове становище, документи.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.02.2022 |
| Размер файла | 32,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Організаційні засади діяльності «Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг» (1898-1918 рр.)
Інна Демуз
(Переяслав-Хмельницький)
У статті проаналізовано організаційні засади функціонування «Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг» - книговидавничої організації, що виникла в Санкт- Петербурзі за сприяння українських громадських діячів. Зокрема, розглянуто основний установчий документ товариства - Статут, залучено журнали протоколів засідань Благодійного товариства, організаційно-розпорядчу та діловодну документацію, яка зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
У статті здійснено спробу відтворити особовий склад товариства, охарактеризувати його фінансове становище, відобразити документаційну структуру тощо. Зроблено висновок про те, що даний книговидавничий осередок належав до просвітницьких організацій, здійснював роботу на засадах благодійності та самофінансування (за рахунок членських внесків, приватних пожертв і виручки від продажу видань). За своїм складом Благодійне товариство було демократичним; воно здійснило вагомий внесок у національне книгодрукування та розповсюдження друкованої продукції серед населення України на початку ХХ ст.
Автором використано проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний та описовий методи.
Ключові слова: «Благодійне товариство з видання загальнокорисних і дешевих книг», видавнича справа, Статут, Правління товариства, члени товариства, фінансова звітність, фонд, комісії.
Демуз И. Организационные основы деятельности «Благотворительного общества издания общеполезных и дешёвых книг» (1898-1918 гг.).
В статье проанализированы организационные основы функционирования «Благотворительного общества издания общеполезных и дешёвых книг» - книгоиздательской организации, возникшей в Санкт-Петербурге при содействии украинских общественных деятелей. В частности, рассмотрено основной учредительный документ общества - Устав, привлечены журналы протоколов заседаний Благотворительного общества, организационно-распорядительная и делопроизводственная документация, которые хранятся в фондах Института рукописей Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского.
В статье предпринята попытка отобразить личный состав общества, охарактеризовать его финансовое положение, документационную структуру и т. п. Сделан вывод о том, что данный книгоиздательский центр принадлежал к просветительским организациям, осуществлял работу на принципах благотворительности и самофинансирования (за счёт членских взносов, частных пожертвований и выручки от продажи изданий). По своему составу Благотворительное общество было демократическим; оно осуществило весомый вклад в национальное книгопечатание и распространение печатной продукции среди населения Украины в начале ХХ в.
Автором использованы проблемно-хронологический, сравнительно-исторический и описательный методы.
Ключевые слова: «Благотворительное общество издания общеполезных и дешёвых книг», издательское дело, Устав, Правление общества, члены общества, финансовая отчётность, фонд, комиссии.
Demuz I. Organizational principles of «Charitable Society for Publication of Universally Beneficial and Cheap Books» (1898-1918)
The article analyzed the organizational principles of «Charitable Society for Publication of Universally Beneficial and Cheap Books» - a book publishing organization that emerged in Saint Petersburg with the assistance of Ukrainian public figures. In particular, the article studied the main constitutional document of the society - the Statute, it is attracted minute books of meetings of the Charitable Society, organizational and administrative and record keeping documentation which is kept in the collections of the Institute of Manuscripts of the Vernadsky National Library of Ukraine.
The article made an attempt to revive the staff of the society, to describe its financial situation, to show the documentation structure, etc. It is concluded that this book publishing institution belonged to educational organizations and was active on the basis of charity and self-financing (through membership fees, private donations and income from the sale of publications). The Charitable Society was democratic; it made a signifi cant contribution to the national book printing and spread of printed output among the population of Ukraine at the beginning of the XX century.
The author of the article used problematic and chronological, comparative and historical and descriptive methods.
Keywords: «Charitable Society for Publication of Universally Beneficial and Cheap Books», publishing industry, Statute, Board, members of society, financials, fund, committees.
Створення і розвиток незалежної держави, як стверджує історичний досвід, починається з об'єднання народу ідеєю державності, з формування і виховання тієї духовної єдності, що дозволяє усвідомити велич поставленої мети і породжує прагнення подолати усі перешкоди на шляху до її досягнення. Першим і одним з головних чинників такого об'єднання і духовного зростання була, є і буде національна книга. Саме вона уособлює найважливіший елемент життя суспільства, який має найбільший вплив на формування світогляду народу і створення політичного іміджу країни на міжнародній арені. Завдяки книжній продукції широкі верстви населення прилучаються до надбань науки і культури, літератури і мистецтва, забезпечуються конституційні права та інтереси громадян у сфері інформації.
Поняття «книговидання» містить, фактично, всі основні творчі процеси створення книги - від задуму твору або праці, пошуку автора, написання рукопису, розробки концепції видання, редагування, художнього оформлення, забезпечення відповідного поліграфічного виконання - до здійснення книжкового маркетингу. Вивчення історії видавничої справи в певні періоди в окремих країнах надає яскраві приклади різноманітних підходів до вирішення конкретних практичних завдань авторами, видавцями, книготорговцями.
В Україні існує нагальна потреба в розробці книгознавчої тематики в усій різноманітності її питань - розвитку поліграфічного виробництва, видавничої справи, книжкової торгівлі, бібліотечної та бібліографічної справи тощо. Тому історичний досвід функціонування видавництв, а також організацій і товариств, що займалися книговиданням видається актуальним і набуває суттєвого значення для розбудови нашої держави, тим більше, що історія «Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг» (1898-1918 рр.) до сьогодні ще не достатньо вивчена.
У попередніх статтях автора з даної теми висвітлено, в основному, практичну роботу видавничого штату Благодійного товариства щодо пошуку, підготовки до друку, видання рукописів і розповсюдження книжної продукції серед широких верств населення. У цій статті проаналізовано організаційні засади створення і функціонування товариства, його склад, структуру, фінансове становище тощо.
Запропонована нами проблема досі не була предметом окремого дослідження. Фактичний матеріал розпорошений у значному масиві опублікованих робіт загального характеру, що стосувалися видавничої справи в Україні протягом ХІХ-ХХ ст. в цілому. У працях досліджувалися, переважно, питання видання і розповсюдження книг; низка видань присвячувалася висвітленню діяльності окремих друкарень, видавничих центрів. Так, у дорадянський період увагу дослідників, насамперед, привертали питання функціонування друкарень, практичної діяльності окремих осіб, пов'язаних з друкарством, книговиданням і книготоргівлею [наприклад, 20].
У радянські роки розроблялася переважно тематика, пов'язана з розвитком громадсько-політичної літератури, діяльністю видавництв з чітко визначеною ідеологічною тематикою. Досліджувалися окремі питання видання наукової, художньої, а також - в обмежених формах - україномовної літератури. Слід відзначити, що російськомовне книговидання науковцями вивчалося більш інтенсивно порівняно з україномовним [наприклад, 5; 14; 17-18; 23 та ін.]. Це привело до того, що, фактично, історія «Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг» довгий час залишалася на дослідницькому маргінесі.
Лише з отриманням Україною незалежності історія україномовного книговидання почала цікавити істориків: з'явилося багато розвідок з історії книговидавничої справи ХІХ - початку ХХ ст. [наприклад, 12; 16; 19 та ін.]. Проте діяльність Благодійного товариства не ставала предметом вивчення в окремому ґрунтовному дослідженні; присутня в основному інформація довідкового характеру про товариство [1; 15]. З середини 1990-х - до початку 2000-х рр. вийшла серія довідково-бібліографічних каталогів, у яких представлений перелік видань, надрукованих протягом ХІХ - початку ХХ ст. різними типографіями, видавництвами, друкарнями, організаціями, окремими видавцями, у тому числі й «Благодійним товариством з видання загальнокорисних і дешевих книг» [13; 22]. Серед розвідок останніх років слід згадати лише публікацію О. Степченко, у якій висвітлена діяльність Благодійного товариства щодо видання «Кобзаря» [21], а також кілька статей і розділ у колективній монографії І. Демуз, присвячені безпосередньо роботі товариства [2-4].
Ініціатором створення «Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг» у Санкт-Петербурзі був відомий письменник В. Лесевич, а організатором - генерал М. Федоровський. За піклування останнього 19 листопада 1898 р. Міністерство внутрішніх справ підтвердило Статут товариства. За час функціонування Благодійне товариство очолювали: Данило Мордовець, Олександр Русов, Петро Стебницький, Григорій Голоскевич. Товариство мало власну печатку, підпорядковувалося Міністерству внутрішніх справ; туди ж і подавало річні звіти.
Метою новоствореної організації являлася допомога релігійно-моральному розвитку й економічному благополуччю українського народу. Задля цього товариство мало видавати схвалені цензурою дешеві та доступні по викладу і мові книги, як релігійно-морального змісту, так і за всіма галузями сільськогосподарських і промислових знань, а також художнього змісту [6, арк. 1]. Члени Правління товариства з перших днів існування вирішили видавати друковану продукцію лише українською мовою.
За Статутом, товариство складалося з необмеженої кількості членів, якими могли бути повнолітні особи обох статей, за виключенням тих, хто навчався в освітніх закладах, перебував на військовій службі нижчих чинів і юнкерів, а також осіб, права яких обмежувалися судом. Члени товариства поділялися на почесних, членів-співробітників та дійсних, затверджувалися Загальним Зібранням після вибору їх Правлінням. У почесні члени обиралися особи, які зробили значні пожертви на користь товариства чи мали перед ним інші суттєві заслуги. Члени-співробітники звільнялися від членських внесків, однак подавали до товариства свої праці. Дійсними членами були особи, які вносили до каси товариства щорічно не менше 3 руб. [6, арк. 1].
У звіті товариства за 1915 р. є дописка про пожиттєвих членів, які зробили значні грошові пожертви: Буряченко - 40 руб., Голоскевич Г.К. - 50 руб., Липкан Г.Г. - 30 руб., Орловська Л. - 30 руб., Орловський М.Н. - 30 руб., Український театральний гурток у Владивостоці - 30 руб., Фурса П. - 30 руб., Хохлич К.Л. - 30 руб., Данкова - 30 руб., Левченко - 30 руб., Гумілін П. - 30 руб. (не всі прізвища написані розбірливо - І.Д.) [10, арк. 4].
На 1916 р. у складі товариства нараховувалося (з новоприбулими): почесних членів - 14, пожиттєвих - 50, членів-співробітників - 32, дійсних членів - 663 (усього 759 членів) [10, арк. 5 зв.].
Так як нами до цього часу не знайдено в документах повного складу товариства, відтворюємо його за згадками членів у протоколах засідань за 1905-1909, 1915-1916 рр. [8-9]:
1. Абраменко Андрій Антонович
2. Алешо Олександр Гаврилович
3. Артюх Євгеній Семенович
4. Афанасьєв М.І.
5. Афанасьєв Самуїл Іванович
6. Бабенко Ісаак Пимонович
7. Балицький Павло Олександрович
8. Барвінок Володимир Іванович
9. Бебутов Володимир Григорович (князь)
10. Бич Л.Л.
11. Бідняк Євгеній Андрійович
12. Біловежський В.І. (прізвище вказано нерозбірливо - І.Д.)
13. Блейвич-Жук Є. Семенович
14. Бобрук Віра Митрофанівна
15. Боговський Гнат Хрисанфович
16. Василевський І.А.
17. Василевський С.О.
18. Васюхно Павло Кузьмич
19. Волков Федір К.
20. Галькевич Софоній Степанович
21. Гарбенко Григорій Дмитрович
22. Гладкий П.Д.
23. Голоскевич Григорій Костянтинович
24. Греченко А.А.
25. Грибинюк Є.С.
26. Грушевський Михайло Сергійович (у кількох протоколах засідань указаний як член товариства - І.Д.)
27. Демченко Дмитро Григорович
28. Дубровський М.П.
29. Дубяга М.М.
30. Жилко С.Ф.
31. Журавель Петро Васильович
32. Забілло М.І.
33. Забілло (Забіла) Я.П.
34. Загоруйко Яків Лаврентійович
35. Зайцев Павло Іванович
36. Захарченко Гнат Степанович
37. Зорянко Ольга Петрівна
38. Єфремов Федір Олександрович
39. Іванова Ганна Степанівна
40. Ільїнська Муза Петрівна
41. Карапиш Мефодій Євмінович
42. Ковалевський Володимир Іванович
43. Когнич Марія Єфимівна (прізвище вказано нерозбірливо - І.Д.)
44. Комаров А.Ф.
45. Кондра Сергій Григорович
46. Корчинський Михайло Агафонович
47. Кисельов Олександр Григорович
48. Красюк Корній Ємельянович
49. Крат Харитон Фомич
50. Крат Юрій Аггеєвич
51. Крячкова Клавдія Василівна
52. Кудлай Максим Григорович
53. Кухарук Стефан Амвросійович
54. Лащенко Вячеслав Митрофанович
55. Левітський Іван Іванович
56. Левітський Микола Іванович
57. Левченко Г.В.
58. Лисиченко Марія Олександрівна
59. Лосієвський Микола Іванович
60. Лотоцький Олександр Гнатович
61. Мазуренко В.П.
62. Малеванський Костянтин Павлович
63. Матюшенко Сергій Павлович
64. Мирович Андрій Андрійович
65. Могилянська Наталія А.
66. Могилянський Михайло Михайлович
67. Могилянський Петро Михайлович
68. Морозовський Костянтин Порфирович
69. Наклесткін Костянтин Петрович
70. Остапчук
71. Отт Олена Анатоліївна
72. Пелехін П.П.
73. Пироговський І.С. (Пироговський-Верисоцький І.С.)
74. Радич Ганна Григорівна
75. Радченко Олександр Федорович
76. Ріттер Михайло Сергійович
77. Рогальська Серафима Олександрівна
78. Рудановський П.Ю.
79. Рудинський Михайло Якович
80. Русов Олександр Олександрович
81. Русова Софія Федорівна
82. Садовський В.В.
83. Семенюта Е.Л.
84. Сидоренко Г.А.
85. Синицький Петро Матвійович
86. Сливчанський Степан Васильович
87. Слюсаренко Федір Павлович
88. Снарський А.Т.
89. Стебницький Петро Януарович
90. Сторожевський С.Н.
91. Сулавський Олександр Федорович
92. Талович Зінаїда Л.
93. Ткаченко Н.С.
94. Трублевич Теклій Митрофанович
95. Тупалова Катерина Григорівна
96. Філіп'єв В.І.
97. Харченко Олександр Михайлович
98. Цешковський Федір Олександрович
99. Цибулько Михайло Андрійович
100. Черня Євтихій Савельович
101. Шавін Микола Феоклістович
102. Шадлун Микола Акимович
103. Широцький Костянтин Віталійович
104. Шульгін Олександр Якович
105. Шульгіна Надія Яківна
106. Ющенко А.І.
107. Ющенко С.С.
108. Ярошенко В.Т.
109. Ван-Бракет Надія Тимофіївна (прізвище вказано нерозбірливо - І.Д.)
Аналізуючи навіть неповний список членів Благодійного товариства, можемо зробити висновок про входження до його складу значної кількості осіб жіночої статі. Проте за цими відомостями відтворити ні віковий, ні соціальний рівень членів неможливо.
Згідно Статуту, кошти товариства складалися: а) з одноразових щорічних членських внесків; б) з надходжень від вистав, концертів, публічних читань, ярмарок, танцювальних вечорів, влаштованих товариством зі згоди адміністрації. Всі матеріальні надходження складали капітал товариства, який міг використовуватися для покриття поточних витрат. Авансові кошти на дрібні витрати зберігалися у скарбника (не більше 200 руб.), інші ж суми знаходилися в банківських установах [6, арк. 1-2].
Прослідкуємо фінансові обороти Благодійного товариства протягом окремих років. Так, прибутки 1906-1907 рр. становили 2927 руб. 86 коп., видатки - 1252 руб. 40 коп. (серед видатків значиться, наприклад, виплати Бойку, Єфремову, Франку, Стебницькому). Прибутки 1908 р. - 3526 руб. 58 коп., видатки - 2616 руб. 20 коп. (серед видатків - «видання творів Марка Вовчка», доплата Винниченку, відіслано Є.Х. (Є. Чикаленку -
І.Д.). Прибутки 1909 р. - 2759 руб. 50 коп., видатки - 1629 руб. 70 коп. (серед останніх - виплати для «Наукового товариства», страховка білетів, Коцюбинському, для гонорарів Віснику). Прибутки 1910 р . - 2979 руб. 92 коп., видатки - 2599 руб. 20 коп. (серед останніх - виплати Бойку, Доманицькому, Коцюбинському, гонорари Просвіті, на вінок Кропивницькому, на похорони Б. Грінченку, на друк Статуту). Прибутки 1911 р. - 5941 руб. 41 коп., видатки - 6082 руб. 45 коп. (серед останніх - гонорари, аванс Коцюбинському, вінок Житецькому, придбання обладнання тощо). Прибутки 1912 р. - 5966 руб. 78 коп., видатки - 6857 руб. 69 коп. (серед останніх - гонорари для «Літературно-Наукового вісника», виплати Коцюбинському, Гехтеру, похорони Лисенка, позика «Літературно- Науковому віснику» тощо) [7, арк. 22, 22 зв., 23, 23 зв.].
Для легшого споглядання фінансової ситуації Благодійного товариства за 19131915 рр. нами складено таблиці (за звітом 1915 р. [10]):
|
ПРИБУТКИ |
1913 р. (в рублях і %) |
1914 р. |
1915 р. |
|
|
Членські внески |
503; 21,4 |
545; 26,7 |
540; 27 |
|
|
Продаж видань |
1692,38; 72,2 |
1270; 62,6 |
580,59; 30,5 |
|
|
Пожертви |
4,50; 0,2 |
156,12; 7,2 |
714,65; 37,4 |
|
|
Відсотки з капіталів |
91,39; 3,9 |
69,92; 3,4 |
94,24; 5 |
|
|
Випадкові та оборотні |
52,64; 2,2 |
0,20; -- |
0,20; -- |
|
|
Всього |
2343,91; 100 |
2041,24; 100 |
1929,68; 100 |
|
|
ВИДАТКИ |
1913 р. (в рублях і %) |
1914 р. |
1915 р. |
|
|
Видання книг |
1741,64; 68,6 |
481,24; 38,5 |
726,06; 53,1 |
|
|
Адміністрація |
218,54; 8,4 |
226,26; 18,1 |
192,57; 14,1 |
|
|
Поширення книг |
587,59; 23 |
542,02; 43,4 |
448,58; 32,8 |
|
|
Оборотні витрати |
3; 0,1 |
-; -- |
-; - |
|
|
Всього |
2550,77; 100 |
1249,52; 100 |
1367,21; 100 |
З таблиць помітно, що з початком Першої світової війни різко знизилися прибутки товариства від продажу видань (у тому числі й у зв'язку зі складнощами розрахунків з комісіонерами). Так, найбільший комісіонер товариства - київська «Українська книгарня» виручила за 1915 р. лише 134 руб. 34 коп., а інші книжні магазини ще менше. На 1915р. зменшилися надходження по особовому складу товариства й від петербурзьких комісіонерів; відсутніми були надходження від книжного магазину «Літературно-наукового вісника» в Києві у зв'язку з тим, що магазин був зачинений, а його ліквідація до початку 1916 р. не була завершена [10, арк. 1 зв.-2].
На 1 січня 1916 р. у розпорядженні товариства рахувалося всього 3 777 руб. 61 коп., з яких 1 297 руб. 89 коп. складали капітал колишньої київської «Просвіти» [10, арк. 1 зв.].
Керівництво справами Благодійного товариства покладалося на Правління та Загальне Зібрання його членів. Справами товариства завідувало Правління, яке знаходилося в Санкт-Петербурзі та складалося з 12 членів, які обиралися Загальним Зібранням на 3 роки. Щорічно 4 члени Правління замінялися іншими членами. Членами Правління зі свого середовища на строк у 1 рік вибиралися голова, товариш голови, скарбник і секретар. Товариш голови виконував обов'язки голови в разі відсутності або хвороби останнього; секретар займався діловодством, складав протоколи засідань Правління і Загальних Зборів, формував річний звіт про діяльність товариства. Скарбник приймав грошові внески, прибутки, пожертви, що надходили до товариства, здійснював по розпорядженню голови усі грошові операції, вів шнурові прибутково-видаткові книги, складав фінансову річну звітність. На одного із членів товариства, за вибором Правління, покладалося завідування складом книжних видань [6, арк. 2].
Правління скликалося за запрошенням голови, на його особистий розсуд або за заявою не менше трьох членів Правління, проте не рідше одного разу в місяць. Для набуття чинності рішень Правління необхідною була присутність голови або товариша, а також не менше шести членів Правління. До обов'язків Правління входило: а) вибір праць і рукописів, пропонованих до видання за рахунок товариства; б) відкриття складів видань товариства; в) нагляд за веденням прибутково-видаткових книг; г) щомісячна перевірка сум та іншого майна товариства; д) піклування про збільшення матеріальних коштів товариства; е) зносини з організаціями й особами щодо поточних справ товариства; ж) зібрання спільних засідань; з) складання і оголошення річного звіту про діяльність товариства, складання пропозицій на наступний рік [6, арк. 3]. Рішення Правління приймалося простою більшістю голосів; на випадок рівності голосів голос голови давав перевагу.
Загальні Зібрання членів товариства скликалися Правлінням, були річними або екстреними. Про час, місце та предмет засідання Загальних Зібрань повідомлялося усім членам товариства за два тижні; крім того, до відома ставився керівник місцевої поліції.
Предметом засідань Загальних Зібрань, як правило, були: а) обрання почесних, дійсних членів, членів-співробітників за пропозицією Правління; обрання членів Правління, кандидатів і трьох членів Ревізійної комісії; б) розгляд річного звіту Правління, кошторису на наступний рік і доповіді Ревізійної комісії; в) обговорення питань і пропозицій, що виносилися на розгляд Правлінням; г) питання про прийняття чи купівлю товариством нерухомого майна; д) затвердження інструкцій для Правління і Ревізійної комісії; е) розгляд питань про зміну статуту та закриття товариства [6, арк. 3-4]. На Загальних Зібраннях головував один із членів товариства, за виключенням голови Правління. Кворум Загального Зібрання складав не менше 1/3 присутніх членів, що проживали в Санкт- Петербурзі. Для вирішення питань про зміну статуту, закриття товариства чи обрання почесних членів необхідною була присутність 2/3 всіх членів товариства, які мешкали в місті. Якщо зібрання не відбувалося через недостатню кількість членів, воно збиралося повторно, не раніше як за тиждень (повторне зібрання вважалося чинним вже не залежно від кількості присутніх на ньому членів).
Обрана Загальним Зібранням на поточний рік Ревізійна комісія перевіряла суми, документи, книги та майно товариства, а також щорічний звіт Правління. Про результати ревізії робився ревізійний запис у касовій і матеріальній книзі, з підписами членів комісії. По закінченню року комісія складала доповідь, яка виносилася на річне Загальне Зібрання [6, арк. 4].
Окрім Ревізійної комісії при Благодійному товаристві функціонували: Фінансова, Господарська, Літературна, Видавнича, Календарна комісії та Комісія підручників. На засіданні товариства від 2 квітня 1915 р. надійшла пропозиція від В. Садовського про вибори до Видавничої та Літературної комісій. На першу з них покладалася вся господарська сторона роботи Правління, на другу - піклування про літературний матеріал, залучення авторів, вибір рукописів, коректура, спостереження за друкуванням відібраних Правлінням брошур. До складу Видавничої комісії призначили М. Корчинського, П. Балицького, Ф. Слюсаренка; до складу Літературної - В. Садовського, К. Широцького, В. Ярошенка, Г. Голоскевича, Ф. Слюсаренка [9, арк. 5 зв.].
Згодом від Літературної комісії надійшла пропозиція про заснування особливої Комісії підручників [9, арк. 21], яка мала вивчати ситуацію з забезпечення навчальних закладів відповідною навчальною літературою.
Господарська комісія мала відповідати за майнове становище товариства. На одному з засідань товариства (6 квітня 1916 р .) П. Стебницький акцентував увагу на тому, що даній комісії необхідно працювати активніше, не перекладаючи свої функції на плечі завідувача книжним складом. До обов'язків комісії повинні входити завідування цинкографічним кліше, складом, архівом та іншим майном товариства, а також виконання обов'язків щодо облаштування переданої Б. Грінченком бібліотеки, школи ім. Б. Грінченка [9, арк. 17-17 зв.].
У 1916 р . обрано спеціальну Календарну комісію, до складу якої ввійшли Є. Бідняк, М. Цибулько, К. Широцький, яка мала опікуватися виданням Календаря на наступні роки.
Згідно статуту, після закриття товариства всі його капітали і майно повинні передаватися одному з існуючих товариств для виконання аналогічних функцій [6, арк. 5].
При Благодійному товаристві існували фонди: Фонд імені І.Я. Череватенка; Фонд в пам'ять звільнення селян; Фонд імені О. Русова; Фонд на видання брошур по кооперації; Капітал колишньої київської «Просвіти»; загальний видавничий фонд; Фонд Б. Грінченка;
Фонд К. Прокоповича; Фонд М. Драгоманова; Фонд видання дитячих книг; Фонд Є.С. Грибинюка на спорудження в Києві народного дому імені Шевченка [10, арк. 8].
Цікавим видається питання ведення діловодства у Благодійному товаристві, що відображає як документаційну систему тогочасної видавничої фірми, так і, власне, дає можливість сформувати більш-менш цілісне уявлення про архів організації. Офіційно- розпорядчі, фінансові, майново-господарчі папери та безпосередньо ті, що були пов'язані з «редакційним портфелем», формувалися у наступні групи:
1. Внутрішня організація товариства (статут, протоколи);
2. Матеріали засідань. Оцінка брошур і рукописів;
3. Переписка з авторами, видавцями й художниками;
4. Книжна торгівля;
5. Посилення матеріального забезпечення товариства (пожертви, субсидії, вечори);
6. Поширення свідчень про товариство (циркуляри, публікації, рецензії);
7. Конкурси;
8. Клопотання про цензурні полегшення. Клопотання про допуск видань товариства в народні школи;
9. Переписка по членських внесках. Квитанційні книжки;
10. Друковані видання товариства;
11. До уваги (побажання членів товариства, відомості та замітки);
12. Різна переписка (пересилка статутів, звітів, каталогів і т. п.) [7, арк. 7]. Майно Благодійного товариства до 1917 р. згідно перепису складали:
1. Кліше.
2. Медалі та свідоцтва (1 срібна та 1 бронзова медалі).
3. Шкап (шафа - І.Д.).
4. Архів Забіло.
5. Архів Кащенка і Мировича (?).
6. Бланки ._(?).
7. Бланки квитанцій для оголошень.
8. Регістратори (2).
9. Комплект видань.
10. Виставкова таблиця.
11. Діаграма.
12. Довідники.
13. Галицькі підручники - 75 книг.
14. Комплект відтисків.
15. Штемпеля і печатки.
16. Оригінали ілюстрацій (Каразін, Гаврилов та ін.).
17. Архів Русова (рукописи).
18. Відтиски
19. 4 папки з перепискою і матеріалами Просвіти.
20. Конверти ... 1917 р.
21. Папки й основні документи товариства (статут, листи Фесенка, М.М. Грінченко, ... І.С. Левицького, «Просвіти»).
22. Папки й матеріали по історії товариства.
23. Книги журналів Правління.
24. Касова книга.
25. Квитанційна книга.
26. 4 книги . ілюстрацій.
27. Список членів.
28 (?).
29. Гроші.
30. Портрети київської «Просвіти».
31. Архів Жилко.
32. Папір.
33. Перфоратор.
34. Видання-залишки і звіти [7, арк. 14].
На час переїзду у 1917-1918 рр. Благодійного товариства з Санкт-Петербургу до Києва у переліку його найважливіших матеріалів значилися: 1. Касова книга по 4 жовтня 1917 р.; 2. Квитанційна книга по № 499; 3. Печатка і два штемпелі; 4. Основні документи по опису; 5. Рукописи портфеля Товариства по опису; 6. Список членів Товариства; 7. Бланки для листів. 8. Бланки для накладних (закреслено - ІД.}; 9. Бланки квитків для публікацій (закреслено - І.Д.); 10. Регістратори і перфоратор (закреслено - Д.); 11. Каса.
З документів були наявними: 1. Статут Товариства; 2. Лист доктора Фесенка; 3. Заповіт Б.Г Грінченка: №№ 9515, 3068, 128, 15/ІІ-15/ІХ 1911 р.; 4. Лист І.С. Левіцького; 5. Виписка з заповіту Д.І. Еварницького; 6. Лист Київської «Просвіти»; 7. Протокол і два акти катеринославської «Просвіти»; 8. Відбитки кліше Київської «Просвіти»; 9. Касове справоздання за 1916 р.; 10. Список квитанційних книжок; 1 1. Старі підрахунки розходу видань товариства.
У «редакційному портфелі» товариства знаходилися: І. Рукописи до збірника О. Русова (О.О. Русов, Н.Р.; «Хутір Робінзон»; Спомини Шрага; Русов в Петрограді, П. Стебницького; Учитель життя, Марковича; А.А. Русов, Падалки; 4 портрети і кліше);
I. Рукописи і брошури до видання (Розмова про мову; М.П. Драгоманів; Про бідність; Як побороти нашого ворога; Як гоїти рани); ІІІ. Матеріали до Календаря 1918 р. (Великий луг, А. Кащенка; Дрібні замітки, вирізки тощо) [11, арк. 1-2].
Отже, «Благодійне товариство з видання загальнокорисних і дешевих книг» на теренах Російської імперії на початку ХХ ст. було одним з небагатьох, якому вдалося втриматися у бурхливому вирі суспільного життя, окрім того розгорнути свою діяльність і зробити вагомий внесок у національне книгодрукування та в розповсюдження друкованої продукції серед населення України. За напрямом діяльності воно належало до просвітницьких. Уся робота Благодійного товариства відбувалася відповідно до основного регламентуючого документа - Статуту, який визначав завдання товариства, його мету, склад, порядок функціонування, регламентував фінансове та господарське становище, координував в основних моментах книговидавничу справу. Оскільки товариство виникло як громадське об'єднання, його фінансова незалежність забезпечувалася членськими внесками та приватними пожертвами. Статут як базовий документ визначав функції керівництва, обов'язки та права особистого складу. Очолював товариство виборний колегіальний орган - Правління, яке призначало засідання, зараховувало до складу нових членів, вирішувало питання про друк рукописів тощо. За своїм складом Благодійне товариство було досить демократичним: у його роботі разом із чоловіками брали участь і жінки, а також особи різних соціальних прошарків.
На нашу думку, перспективи подальших розвідок даної теми є досить вагомими. Так, до цього часу немає публікацій, у яких висвітлювалися б чітка структура розподілу службових обов'язків у Благодійному товаристві, його склад, структура, принципи роботи, особливості формування книжкового репертуару та читацької аудиторії, поліграфічна діяльність, не здійснено власне історико-книгознавчого аналізу видань товариства (наприклад, проблем книготворення, книгопоширення і системи інформування про видання) тощо.
Джерела та література
благодійне товариство з видання книг
1. Благодійне товариство видання загальнокорисних і дешевих книг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ьар8://икМкіре4іа.огд/'Мкі/Благодійие_товариство_видаикя_загальнокорисиих_і_дешевих_книг. - Назва з екрану.
2. Демуз І. Діяльність «Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг» (18981908) / І. Демуз // Наукові записки з української історії: Зб. наук. ст. - Вип. 23. - Переяслав-Хмельницький, 2009. - С. 73-81.
3. Демуз І. Діяльність «Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг» (19091918) / І. Демуз // Часопис української історії / За ред. д.і.н., проф. А.П. Коцура. - К., 2010. - Вип. 18. - С. 31-37.
4. Демуз І. На чолі Благодійного товариства з видання загальнокорисних і дешевих книг / І. Демуз // Миронець Н., Піскун В., Старовойтенко І. Петро Стебницький в українському національному житті (до 150-річчя від дня народження): Монографія. - К., 2013. - С. 65-74.
5. Єфремов С. В тісних рамцях: Українська книга в 1798-1916 рр. / С. Єфремов. - К.: Вид. Укр. наук. ін-ту книгознавства, 1926. - 30 с.
6. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі - ІР НБУВ). - Ф. 244: Особовий фонд П.Я. Стебницького. - Од. зб. 368. - Устав «Благотворительного общества издания общеполезных и дешёвых книг». 19 листопада 1898 р. 5 арк.
7. ІР НБУВ. - Ф. 244: Особовий фонд П.Я. Стебницького. - Од. зб. 369. - Документи «Благодійного товариства»: офіційно-розпорядча документація, списки членів товариства, діловодна та фінансова документація, майново-господарчі документи, список матеріалів «редакційного портфеля» та ін. 18991917 рр. 86 арк.
8. ІР НБУВ. - Ф. 244: Особовий фонд П.Я. Стебницького. - Од. зб. 370. -Журнал засідань Правління «Благодійного товариства». 17 червня 1905 р. - 11 грудня 1909 р. 91 арк.
9. ІР НБУВ. - Ф. 244: Особовий фонд П.Я. Стебницького. - Од. зб. 371. - Протоколи засідань Правління «Благодійного товариства». 20 лютого 1915 р. - 5 грудня [1916 р.]. 24 арк.
10. ІР НБУВ. - Ф. 244: Особовий фонд П.Я. Стебницького. - Од. зб. 372. - Звіт «Благодійного товариства» за 1915 р. 1916. 12 арк.
11. ІР НБУВ. - Ф. 244: Особовий фонд П.Я. Стебницького. - Од. зб. 398. - Опис документів та «редакційного портфеля» «Благодійного товариства». [1917-1918 рр.]. 2 арк.
12. Ківшар Т Український книжковий рух як історичне явище (1917-1923) / Т Ківшар; НАН України, Центр пам'яткознавства. - К.: Лотос, 1996. - 344 с.
13. Книга в Україні (1861-1917). Т 1-7 / НАН України. НБУВ. - К., 1996-2004.
14. Козаченко А. Минуле книги на Україні: Історичний нарис / А. Козаченко. - Х.; К.: Держ.вид-во України, 1930. - 79 с.
15. Корнієвська О.В. Благодійне товариство видання загальнокорисних та дешевих книг // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2003. - 688 с.
16. Люзняк М. Українська науково-популярна книга кінця ХІХ - початку ХХ ст. як соціокультурний феномен: З історії виникнення та становлення / М. Люзняк. - Львів: ЛДКФ «Атлас», 2000. - 375 с.
17. Машталір Р.М. Розвиток поліграфії на Україні / Р.М. Машталір, Ж.М. Ковба, М.Л. Феллер. - Львів: Вид. об'єднання «Вища школа», вид-во при Львів. держ. ун-ті, 1974. - 188 с.
18. Муратов М.В. Книжное дело в России в ХІХ и ХХ веках: Очерк истории книгоиздательства и книготорговли, 1800-1917 годы / М.В. Муратов. - М.; Л.: Гос. социал.-экон. изд-во, 1931. - 256 с.
19. Петров С.С. Видавнича справа в Києві (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.): Дис. ...канд. філол. наук: 10.01.08 / С.С. Петров; Київський національний університет імені Т. Шевченка. - К., 2004. - 180 с.
20. Поперегзла Х.Р. Провинциальные типографии и положение в них рабочих: Несколько мыслей о положении типографского дела в провинции / Х.Р. Поперегзла. - К.: Тип. Штаба Киев.воен. окр., 1885. - 29 с.
21. Степченко О.П. До історії видання Шевченкового «Кобзаря» санкт-петербурзьким «Благодійним товариством видання загальнокорисних та дешевих книг для народу» / О.П. Степченко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2014. - Вип. 18. - С. 566-575.
22. Україномовна книга, 1798-1916. Т 1-5 / НАН України. НБУВ. - К., 1996-2002.
23. Черняк А.Я. История технической книги. Ч. 1. С древнейших времён до 1917 г. / А.Я. Черняк. - М.: Книга, 1969. - 240 с.
REFERENCES
1. Blahodiyne tovarystvo vydannya zahalnokorysnykh i deshevykh knyh [Elektronnyyresurs]. -
Rezhymdostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/Благодійне_товариство_видання_загальнокорисних_і_дешевих_
книг. - Nazva z ekranu.
2. Demuz I. Diyalnist «Blahodiynoho tovarystva z vydannya zahalnokorysnykh i deshevykh knyh» (18981908) / I. Demuz // Naukovi zapysky z ukrayinskoyi istoriyi: Zb. nauk. st. - Vyp. 23. - Pereyaslav-Khmelnytskyy, 2009. - S. 73-81.
3. Demuz I. Diyalnist «Blahodiynoho tovarystva z vydannya zahalnokorysnykh i deshevykh knyh» (19091918) / I. Demuz // Chasopys ukrayinskoyi istoriyi / Za red. d.i.n., prof. A.P Kotsura. - K., 2010. - Vyp. 18. - S. 31-37.
4. Demuz I. Na choli Blahodiynoho tovarystva z vydannya zahalnokorysnykh i deshevykh knyh / I. Demuz // Myronets N., Piskun V, Starovoytenko I. Petro Stebnytskyy v ukrayinskomu natsionalnomu zhytti (do 150-richchya vid dnya narodzhennya): Monohrafiya. - K., 2013. - S. 65-74.
5. Yefremov S. V tisnykh ramtsyakh: Ukrayinska knyha v 1798-1916 rr. / S. Yefremov. - K.: Vyd. Ukr. nauk. in-tu knyhoznavstva, 1926. - 30 s.
6. Instytut rukopysu Natsionalnoyi biblioteky Ukrayiny imeni VI. Vernadskoho (dali - IR NBUV). - F. 244: Osobovyy fond P.Ya. Stebnytskoho. - Od. zb. 368. - Ustav «Blagotvoritelnogo obshchestva izdaniya obshchepoleznykh i deshevykh knig». 19 lystopada 1898 r. 5 ark.
7. IR NBUV - F. 244: Osobovyy fond P.Ya. Stebnytskoho. - Od. zb. 369. - Dokumenty «Blahodiynoho tovarystva»: ofitsiyno-rozporyadcha dokumentatsiya, spysky chleniv tovarystva, dilovodna ta finansova dokumentatsiya, maynovo-hospodarchi dokumenty, spysok materialiv «redaktsiynoho portfelya» tain. 1899-1917 rr. 86 ark.
8. IR NBUV. - F. 244: Osobovyy fond P.Ya. Stebnytskoho. - Od. zb. 370. - Zhurnal zasidan Pravlinnya «Blahodiynoho tovarystva». 17 chervnya 1905 r. - 11 hrudnya 1909 r. 91 ark.
9. IR NBUV - F. 244: Osobovyy fond P.Ya. Stebnytskoho. - Od. zb. 371. - Protokoly zasidan Pravlinnya «Blahodiynoho tovarystva». 20 lyutoho 1915 r. - 5 hrudnya [1916 r.]. 24 ark.
10. IR NBUV. - F. 244: Osobovyy fond P.Ya. Stebnytskoho. - Od. zb. 372. - Zvit «Blahodiynoho tovarystva» za 1915 r. 1916. 12 ark.
11. IR NBUV. - F. 244: Osobovyy fond P.Ya. Stebnytskoho. - Od. zb. 398. - Opys dokumentiv ta «redaktsiynoho portfelya» «Blahodiynoho tovarystva». [1917-1918 rr.]. 2 ark.
12. Kivshar T. Ukrayinskyy knyzhkovyy rukh yak istorychne yavyshche (1917-1923) / T. Kivshar; NAN Ukrayiny, Tsentr pamyatkoznavstva. - K.: Lotos, 1996. - 344 s.
13. Knyha v Ukrayini (1861-1917). T 1-7 / NAN Ukrayiny. NBUV. - K., 1996-2004.
14. Kozachenko A. Mynule knyhyna Ukrayini: Istorychnyy narys / A. Kozachenko. - Kh.; K.: Derzh.vyd- voUkrayiny, 1930. - 79 s.
15. Korniyevska O.V. Blahodiyne tovarystvo vydannya zahalnokorysnykh ta deshevykh knyh // Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny: T. 1: A-V / Redkol.: V.A. Smoliy (holova) tain. NAN Ukrayiny. Instytut istoriyi Ukrayiny. - K.: V-vo «Naukova dumka», 2003. - 688 s.
16. Lyuznyak M. Ukrayinska naukovo-populyarna knyha kintsya XIX - pochatku ХХ st. yak sotsiokulturnyy fenomen: Z istoriyi vynyknennya ta stanovlennya / M. Lyuznyak. - Lviv: LDKF «Atlas», 2000. - 375 s.
17. Mashtalir R.M. Rozvytok polihrafiyi na Ukrayini / R.M. Mashtalir, Zh.M. Kovba, M.L. Feller. - Lviv: Vyd. obyednannya «Vyshcha shkola», vyd-vopryLviv. derzh. un-ti, 1974. - 188 s.
18. Muratov M.V Knizhnoedelo v Rossii v ХІХ i XX vekakh: Ocherk istorii knigoizdatelstva i knigotorgovli, 1800-1917 gody / M.V. Muratov. - M.; L.: Gos. sotsial.-ekon. izd-vo, 1931. - 256 s.
19. Petrov S.S. Vydavnycha sprava v Kyyevi (druha polovyna Ш - pochatok ХХ st.): Dys. .. .kand. filol. nauk: 10.01.08 / S.S. Petrov; Kyyivskyy natsionalnyy universytet imeni T. Shevchenka. - K., 2004. - 180 s.
20. Poperegzla Kh.R. Provintsialnye tipografii i polozhenie v nikh rabochikh: Neskolko mysley o polozhenii tipografskogo dela v provintsii / Kh.R. Poperegzla. - K.: Tip. Shtaba Kiev. voen. okr., 1885. - 29 s.
21. Stepchenko O.P. Do istoriyi vydannya Shevchenkovoho «Kobzarya» sankt-peterburzkym «Blahodiynym tovarystvom vydannya zahalnokorysnykh ta deshevykh knyh dlya narodu» / O.P. Stepchenko // Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrayiny. - 2014. - Vyp. 18. - S. 566-575.
22. Ukrayinomovna knyha, 1798-1916. T. 1-5 / NAN Ukrayiny. NBUV. - K., 1996-2002.
23. Chernyak A.Ya. Istoriya tekhnicheskoy knigi. Ch. 1. S drevneyshikh vremen do 1917 g. / A.Ya. Chernyak. - M.: Kniga, 1969. - 240 s.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Соціально-політичне становище в країні на початку XIX ст. Причини зародження Кирило-Мефодіївського товариства. Формування постулатів та ідеологія товариства, його цілі. Крах діяльності братства, глибина його національно-духовного значення для українців.
курсовая работа [81,3 K], добавлен 12.04.2017Передумови виникнення Кирило-Мефодіївського товариства, наукові дослідження найактивніших членів. Засоби проведення демократичних реформ за Г. Андрузьким. Значення діяльності Кирило-Мефодіївського товариства в розвитку політичної думки ХVIII-XIX ст.
реферат [36,1 K], добавлен 03.04.2011Заснування тіловиховного товариства "Сокіл", яке відіграло значну роль у національному відродженні слов'янських народів. Мета діяльності товариства: виховання в українському народі єдності, народної сили й почуття честі шляхом плекання фізкультури.
реферат [18,7 K], добавлен 23.01.2015Передумови виникнення та основні напрямки діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, розвиток державотворчої ідеї в суспільно-політичному житті України першої половини ХІХ століття. Основні погляди кирило-мефодіївців на історію людського суспільства.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 04.08.2016Аналіз діяльності галицького громадського і політичного діяча, кооператора Є. Олесницького, заслугою якого є реорганізація і розбудова крайового селянського товариства "Сільський господар" та перетворення його на головну хліборобську інституцію Галичини.
реферат [27,4 K], добавлен 12.06.2010Передумови виникнення, діяльність та ліквідація Кирило-Мефодіївського товариства. Детальний аналіз програмної документації. Розкриття панславістської ідеї. Характеристика етапів становлення республіканської форми правління серед слов'янських народів.
реферат [43,1 K], добавлен 23.11.2010Аналіз аспектів трансформації гуртків української академічної корпорацій "Запороже" в окремі молодіжні організації. Фізичне виховання як один із найвагоміших векторів у діяльності товариства. Співпраця з іншими громадянськими організаціями у 1920 році.
статья [23,8 K], добавлен 15.01.2018Розвиток українських земель у складі Австрійської та Російської імперії: аграрна реформа і ліквідація кріпацтва, становлення капіталізму, поява пролетаріату і буржуазії. Суспільні течії та рухи в Україні, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
контрольная работа [27,1 K], добавлен 19.05.2010Налагодження підпільної видавничої роботи (1941–1944). Структура і принципи пропагандивних осередків. Діяльність членів Головного осередку пропаганди. Видання ОУН-УПА та їх загально-організаційні функції. Військові часописи періоду німецької окупації.
реферат [24,7 K], добавлен 07.10.2013Дослідження історичних передумов видання та розгляд тексту Валуєвського циркуляру - розпорядження про заборону друкування українською мовою навчальних та релігійних книг. Ознайомлення із листом-захистом українського книговидання, написаним Костомаровим.
реферат [20,1 K], добавлен 07.12.2010
