Гуманітарна політика Угорщини на Закарпатті: історичні витоки та сучасна реалізація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гуманітарна політика Угорщини на Закарпатті: історичні витоки та сучасна реалізація

Лозовий Віталій Станіславович,

доктор історичних наук, професор

Зазначено, що підставами активізації гуманітарної політики Угорщини на Закарпатті є: роль колишніх земель у національній свідомості; угорське населення цих земель, яке має зберегти свою національну ідентичність; спільна історія, культурне домінування, колишня державницька велич; населення, яке прийняло угорське громадянство, як електорат. Одним з основних об'єктів наступальної гуманітарної політики Угорщини, у центрі якої стоїть мовне питання, є Україна з огляду на її непросте становище. Свої подальші відносини з Україною угорська сторона ставить у залежність від її гуманітарної політики, вимагаючи від України скоригувати свою політику згідно з угорським баченням конфліктних гуманітарних проблем.

Правоконсервативна концепція уряду В. Орбана про сильну та активну державу резонує з певним етатизмом, що історично сформувався у свідомості угорського суспільства. Втілюється концепція угорської етнічної нації, важливою складовою якої є підтримка угорських меншин, котрі проживають за кордоном (зокрема, й на Закарпатті), аби допомогти їм зберегти свою ідентичність.

Визначено, що у проблемі актуалізації гуманітарних питань віддзеркалюються всі найбільш складні моменти «центрально-східної політики» Угорщини. До них належать історико-культурні та суспільно-психологічні аспекти цієї проблеми: необхідність подолання національної травми та «комплексу Тріанона» від втрати Закарпаття та інших земель після Другої світової війни; пошуку прихильності діаспори та патріотично налаштованого електорату; збереження угорської історико-культурної спадщини на Закарпатті; використання для політичного шантажу України вимог угорських правих радикалів щодо повернення історичних територій.

Констатована важливість розвитку партнерства України та Угорщини, наголошено, що втілення політики добросусідства в контексті євроінтеграційних процесів потребує проведення заходів із налагодження гуманітарного співробітництва для вироблення спільних підходів до питань мови, історії та культури.

Ключові слова: Україна, Угорщина, Закарпаття, гуманітарна політика, історія, мова, відносини, національна меншина.

THE HUMANITARIAN POLICY OF THE HUNGARIAN IN ZAKARPATHY: HISTORICAL ORIGINS AND MODERN REALIZATION

Lozovyi Vitalii

It is stated that the reasons for the activation of the humanitarian policy of Hungary in Transcarpathia are: the role of the former lands in the national consciousness; the Hungarian population of these lands, which must retain its national identity; common history, cultural domination, former state greatness; the population who accepted Hungarian citizenship as an electorate. One of the main subjects of Hungary's offensive humanitarian policy, which focuses on the language issue, is Ukraine, given its difficult situation. The Hungarian side depends on its further relations with Ukraine depending on its humanitarian policy, requiring Ukraine to adjust its policy according to the Hungarian vision of conflicting humanitarian problems.

The right-wing, conservative concept of the Orban government about a strong and active state resonates with a certain statism that has historically emerged in the minds of Hungarian society. It embodies the concept of a Hungarian ethnic nation, an important component of which is the support of Hungarian minorities living abroad (including in Transcarpathia), helping them maintain their identity.

The problem of actualizing the language issue reflects all of the most difficult moments of Hungary's «central-eastern policy». These include the historical, cultural and socio-psycho- logical aspects of this problem: the need to overcome the national trauma and the «Trianon complex» from the loss of Transcarpathia and other lands after World War II; seeking the commitment of the diaspora and the patriotic electorate; preservation of the Hungarian historical and cultural heritage in Transcarpathia; use of the requirements of the Hungarian right-wing radicals for the return of historical territories for the political blackmail of Ukraine.

The importance of the development of the partnership between Ukraine and Hungary was stated, and it was stressed that the implementation of the Neighborhood Policy in the context of European integration processes requires the implementation of humanitarian cooperation activities, in order to develop common approaches to the issues of language, history and culture.

Keywords: Ukraine, Hungary, Transcarpathia, humanitarian policy, history, language, relations, national minority.

Постановка проблеми

Після приходу до влади в Угорщині консервативного уряду В. Орбана гуманітарна тематика стає важливим елементом внутрішніх та міжнародних відносин і викликає напругу, зокрема й між Угорщиною та Українорю. Інтенсифікація гуманітарної політики зумовлена ідентифікаційною кризою, причини якої вбачаються у суспільно-політичних постсоціалістичних трансформаціях, а саме: у демонтажі патерналістської за своїм характером соціалістичної системи т. зв. «гуляш-соціа- лізму»; втіленні ліберальних реформ, але без відчутного економічного піднесення, втраті робочих місць, зубожінні населення, еміграції угорців у заможні європейські країни та можливої міграції з країн «третього світу»; вступі до ЄС, який сприймався частиною населення та владою як обмеження суверенітету (з Будапешта звучать звинувачення на адресу офіційного Брюсселя «в неоколоніалізмі»); пропаганді західноєвропейської етики толерантності, нівелюванні християнських і традиційних цінностей, космополітизації та денаціоналізації, розмиванні угорської національної ідентичності.

Формуючи нову угорську ідентичність під гаслом консолідації нації та підтримки угорців у сусідніх країнах, В. Орбан та партія Фідес (Угорський громадянський союз) активно використовують гуманітарні питання для досягнення політичних цілей та зміцнення своєї влади. Така політика на Закарпатті створює певні виклики національній безпеці України.

Аналіз наукових джерел

гуманітарна політика угорщина закарпаття

Проблемам сучасних українсько-угорських відносин було присвячено науково-аналітичний щоквартальний збірник Національного інституту стратегічних досліджень «Стратегічні пріоритети», що вийшов друком у І кварталі 2018 р. Окремі аспекти міждержавних відносин та ситуацію, що склалася на Закарпатті, у своїх статтях висвітлювали С. В. Віднянський, П. Ю. Гриценко, А. М. Дег- теренко, М. С. Держалюк, Л. Г. Мушкетик, В. О. Паливода, В. П. Приходько, Ю. А. Тищенко, Є. В. Рябінін, М. М. Товт, С. С. Черничко, Ч. Фединець [1]. Питання угорської політики на Закарпатті аналізують Д. Тужан- ський [2] та інші науковці. Проте подальшого всебічного дослідження потребує гуманітарна політика сучасної угорської влади на Закарпатті, а також вплив цієї політики на відносини двох держав.

Мета статті -- проаналізувати витоки й цілі гуманітарної політики Угорщини на Закарпатті. З'ясувати виклики національним інтересами України, які пов'язані з реалізацією окремих аспектів угорської гуманітарної політики.

Виклад основного матеріалу

Після розчарування у ліберальному капіталізмі та європейських цінностях у ситуації розколотого і схильного до аномії угорського суспільства як консолідуюча ідеологія був затребуваний новий патерналізм на правоконсервативних і право- популістських засадах. На думку правих політиків, країна постала перед необхідністю відродження національної ідентичності, що базується на угорських традиційних цінностях. Свідоміс- но-ідентифікаційну кризу покликаний був подолати консервативний проект партії Фідес на чолі з В. Орбаном.

Після перемоги на виборах 2010 р., користуючись отриманим «кредитом довіри» від виборців, Фідес розпочинає здійснення глибоких системних політичних перетворень. Було ухвалено нову Конституцію, яка наголошувала на значенні угорської історії та центральній ролі християнства в житті країни. Новий Основний Закон встановлював етнічне розуміння угорської нації (до якої зараховувалися й угорці діа-спори). У Національному кредо говориться: «Обіцяємо зберегти інтелектуальну і духовну єдність нашої нації, розірваної на частини бурями минулого століття» [3]. У Конституції проголошується, що держава відповідальна за долю угорців, які живуть за її межами, і має підтримувати їхні прагнення, спрямовані на збереження угорської ідентичності. Цей пункт відображає трагічну реальність, яка настала для угорців після закінчення Першої світової війни за Тріанонським мирним договором 1920 р., коли країна втратила до 75 % територій Транс- лейтанії. Кілька мільйонів угорців опинилися в сусідніх державах, зокрема й на Закарпатті, яке увійшло до складу Чехословаччини.

За часів прем'єрства В. Орбана «Тріанон» став офіційним символом угорської ідентичності як квінтесенція національної трагедії, на якій будується державна ідеологія. Зусилля, спрямовані на посилення «відповідальності» за співвітчизників, котрі проживають в інших країнах, супроводжуються риторикою «подолання травми Тріанона» через інтеграцію угорської нації.

Уряд створив кілька державних установ для підтримки угорських організацій у сусідніх країнах, включно й на Закарпатті. З державного бюджету надано кошти для фінансування угорських політичних, освітніх і культурних організацій у регіоні. Напругу у відносинах викликало намагання влади Угорщини створити посаду урядового уповноваженого, відповідального за розвиток Закарпатської області. Офіційний Київ це сприйняв як втручання у внутрішні справи, оскільки «до компетенції уповноваженого віднесено частину суверенної території України» [4].

Після ухвалення закону про угорське громадянство Угорщина масово видає свої паспорти мешканцям Закарпаття, що суперечить законодавству України (відоме опубліковане в Інтер- неті відео церемонії видачі паспортів у приміщенні угорського консульства, на якому група мешканців м. Берегова співає угорський гімн та дає обітницю на вірність Угорщині). Мета закону -- забезпечити особливий статус угорців, які живуть у сусідніх країнах, і переконати їх залишатися там, водночас будучи угорськими громадянами. З одного боку, це збільшує електорат Угорщини, з іншого -- дає можливість впливати на сусідні країни через діаспори. Також видачу паспортів можна трактувати як неприйняття післявоєнних кордонів, що від'єднали від Угорщини території, які в ній прийнято вважати своїми. Крім того, за певної сприятливої гео- політичної ситуації території з населенням, яке там компактно проживає, можуть відійти до складу Угорщини. Так, з початком війни на сході України окремі угорські політики допустили дезінтеграцію українських земель.

Уряд Угорщини проводить послідовну право- консервативну політику та будує державу «не- ліберальної демократії», що ґрунтується на моделях, які міцно закріплені в угорській політичній історії, соціальній психіці та сповідуються більшістю населення. Така політика спрямована на: формування сильної та активної державної влади, що домінує над суспільством; зміцнення національного суверенітету відносно наддержавних органів ЄС; виховання патріотизму та гордості за історію «Великої Угорської держави», на захист угорських меншин, які проживають у сусідніх країнах.

За задумом влади правих сил, консервативна революція (В. Орбан назвав прихід до влади Фідес «революцією у виборчих кабінах»), частиною якої є наступальна гуманітарна політика, повинна стати основою переформатування (відродження) угорської нації. Її сутність зводиться до повернення неоконсерватизму та етнічного патріотизму XIX ст. Метою гуманітарної політики проголошують відновлення традиційних цінностей, повернення угорцям гордості за батьківщину (яка розуміється як «Велика Угорщина», тобто разом з угорським населенням територій, які перебувають у складі сусідніх країн), зміцнення солідарності угорців та їх ідентифікації з державою.

Фідес, що вперше став правлячою партією наприкінці 1990-х років, свідомо пропагував образ «величного угорського минулого», провівши величезну пропагандистську кампанію, присвячену тисячолітній угорській державі. Для своєї легітимації партія втілює активну історичну політику з явним консервативним та демагогічно-ревізіоністським ухилом, що базується на таких основних засадах:

¦ популяризації ідеї «Великої Угорщини» -- багатонаціональної держави, у якій домінував угорський народ у кордонах до Тріа- нонського мирного договору (в Угорщині вкоренилася думка про певне цивілізаційне лідерство угорців щодо інших народів, оскільки вони змогли створити свою державу);

¦ реабілітації та пропаганді автократії, культі сильного державного провідника як збирача земель «Великої Угорщини» (наприклад, адмірал М. Хорті, який приєднав у 1939 р. Закарпаття до Угорщини).

Однією з важливих складових частин гуманітарної політики Угорщини є підтримка угорської діаспори, зокрема й в Україні. Ця політика не може бути зрозумілою без урахування сукупності політико-інформаційних та ментальних контекстів. Особливо чутливі угорці до свого минулого, до історичної самобутності Угорщини як неповторної «мадярськості». Угорці вважають (і в цьому їх підтримує сучасна влада), що їхня країна була і залишається особливим випадком -- зі своєю національною гор-дістю, колективним почуттям інакшості та одночасно відчуттям невизнаності усім світом.

Вважається, що в ході своєї історії угорці неодноразово ставали жертвами з боку різних племен та народів. Історичні колізії сприяли нагнітанню страху перед можливим зникненням народу. Так, після входження до складу монархії Габсбургів у XVIII ст., коли значна частина угорського дворянства та міського населення втратила свою етнокультурну ідентичність, перейнявши німецьку мову, а почасти й самосвідомість, з'явилося пророцтво німецького мислителя І. Гердера про можливе зникнення угорської мови, а отже, і народу як такого. Надалі у боротьбі за збереження та функціонування угорської мови формувалася угорська ідентичність та нація. Мова стала стрижнем угорської самосвідомості, і саме мові угорці надають величезного значення, оскільки вважають, що «нація живе мовою». Угорські посадовці заявляють, що покращання освіти угорською мовою є ключем до виживання угорців діаспори, відтак цьому питанню приділяється особлива увага, зокрема й на Закарпатті. В області діють центри вивчення угорської мови, фінансовані урядом Угорщини.

Угорці вважали себе жертвою історії, яка безжалісно пройшлася по їхній ідентичності. У ХХ ст. через зміни національних кордонів або форми правління держави угорці змушені були постійно пристосовуватися до нових суспільно- політичних обставин (кордони змінилися чотири рази, форми влади -- вісім разів). Кожне державне утворення запроваджувало нову ідеологію, переважно протилежну попередній, і вимагало нової політичної лояльності, що впливало на формування ідентичності. Тому владна партія Фідес трактує історію ХХ ст. як серію трагедій угорської нації.

Угорська історична пам'ять розірвана між гордістю за «тисячолітню державу» (символ перемоги) і «травмою Тріанона» -- наслідком розвалу цієї держави (символ поразки). Це сформувало психологію (порівняно) «малої нації», самосвідомість якої після трьох поколінь, що пережили втрату історичних територій, значною мірою відповідає самосвідомості «великої» країни [5]. «Тріанон» спровокував певний суспільно- політичний національний стрес -- частина вже сформованої нації, яка була залучена до процесу національного будівництва й політично та культурно домінувала, раптом стала національ-ною меншістю інших держав. Думка про колишню велич Угорщини, що відігравала помітну роль у Центральній та Східній Європі, але поступово втратила свої землі і військово-політичний вплив у регіоні з усіма наслідками, сформувала самообраз «маленької нації», що безстрашно протистоїть усім загрозам і намагається будь-що зберегти себе. Відчуття історії угорців та їхні настрої добре ілюструють резуль-тати опитування 2010 р., які засвідчують: 45 % опитаних сказали, що наслідки змін кордонів після Тріанонського договору не повинні бути прийняті [6].

Питання проведення угорської зовнішньої політики, зокрема і гуманітарної, треба розглядати через призму «регіонального контексту». Уряд В. Орбана сповідує концепцію лідерства Угорщини в Центральній Європі та має на меті з'єднувати всі території, які раніше належали до Угорського королівства в Карпатському регіоні. І українське Закарпаття -- невід'ємна частина особливого регіону, який існує в угорській свідомості, -- «Великої Угорщини». Це поняття слід сприймати не лише як означення територіальних просторів, а передусім як простори, де домінували угорські політичні й культурні впливи, та особливу зону національних інтересів.

Землі Закарпаття розглядаються як колишні угорські комітати, тому що угорська держава нібито існувала на цій території протягом 1100 років. Частина «місць пам'яті», пов'язаних із Закарпаттям, є знаковими для історії Угорщини (підкреслюється, що без Мукачівського замку і подій навколо нього неможливо уявити собі угорське минуле). Угорщина маркує територію Закарпаття пам'ятками та знаками своєї «тисячолітньої присутності», які мають відверто великодержавну символіку (пам'ятники на честь 1100-річчя «завоювання угорцями Батьківщини». Фігури птаха турула, зображення якого можна трактувати не лише як тотем угорського народу, а й як символ війни, центральний символ ірредентистського руху). Часто трапляються угорські прапори, вінки зі стрічками національного триколора біля пам'ятників угорським діячам тощо.

Водночас факти мадяризації місцевого населення, його нещадної експлуатації майже не згадуються. Українські упорядники книги про історії примусових робітників із Закарпаття 1939--1944 рр. стверджують, що в угорські трудові табори було забрано втричі більше закарпатців, ніж у сталінські потрапило угорців, однак у сучасній угорській історіографії це не відображено [7]. До історичних воєн в українсько-угорських відносинах не дійшло, хоча угорська сторона часто аргументує свою політику на Закарпатті історичними фактами.

Захист угорських меншин, зокрема й на Закарпатті, залишається важливим політичним інструментом і використовується Будапештом у геополітичній грі на тлі російської гібридної війни. В. Орбан наголосив на особливій гостроті «угорського питання» в Україні та зазначив, що угорці мають право на автономію, подвійне громадянство та на права національної спільноти [8].

Слід зазначити, що заклики «захисту етнічних родичів» постійно звучать як в угорському, так і в російському політикумах. Риторика Будапешта щодо створення Закарпатської автономії експлуатується Росією з метою розпалювання конфліктної ситуації на Закарпатті, між Угорщиною і Україною та між Угорщиною і країнами ЄС (особливо тими, у яких є угорська діаспора).

У пропагандистських меседжах Кремля допускається територіальний розпад України, який може поставити на порядок денний деякі старі історичні образи між центрально-східноєвропейськими державами, а також питання про перегляд кордонів на основі «історичних претензій», що стосуються двох світових воєн. Крім того, за словами В. Орбана, можливість того, що Росія знову встановить гегемонію над Україною, не є «нереальною» [9].

Слід наголосити, що уряд Угорщини, незважаючи на власні послідовні заходи щодо консолідації угорської нації, на запеклу опозицію мультикультуралізму у своїй країні, на міжнародній арені поширює голосні скарги на спроби України залучити угорську меншину Закарпаття до вивчення державної мови. Черговим приводом для демонстрації неадекватної жорсткості став український Закон «Про освіту», який визначає модель викладання державною мовою у школах національних меншин. Суголосно з риторикою російських пропагандистів очільник МЗС Угорщини П. Сійярто звинуватив Київ у грубій атаці на меншини. Надалі він заявив, що Україна використовує практику «найтемніших диктатур», прагнучи змінити етнічний склад Берегового, зменшивши частку угорського населення [10]. Одночасно Угорщина, будучи членом НАТО і ЄС, намагається блокувати співпрацю України з ними.

Висновки

Таким чином, підставами активізації гуманітарної політики на Закарпатті є: роль колишніх земель у національній свідомості; угорське населення цих земель, яке має зберегти свою національну ідентичність; спільна історія, культурне домінування, колишня державницька велич; населення, яке прийняло угорське громадянство, як електорат. Одним з основних об'єктів наступальної гуманітарної політики Угорщини, у центрі якої перебуває мовне питання, є Україна з огляду на її тяжке становище. Свої подальші відносини з Україною угорська сторона ставить у залежність від її гуманітарної політики, вимагаючи від України скоригувати свою політику згідно з угорським баченням конфліктних гуманітарних проблем.

Правоконсервативна концепція уряду В. Орбана про сильну та активну державу резонує з певним етатизмом, що історично сформувався у свідомості угорського суспільства. Утілюється концепція угорської етнічної нації, важливою складовою якої є підтримка угорських меншин, які проживають за кордоном (зокрема й на Закарпатті), допомагаючи їм зберегти свою ідентичність.

У проблемі актуалізації гуманітарних питань віддзеркалюються всі найбільш складні моменти «центрально-східної політики» Угорщини. До них належать історико-культурні та суспільно-психологічні аспекти цієї проблеми: необхідність подолання національної травми та «комплексу Тріанона» від втрати Закарпаття та інших земель після Другої світової війни; пошук прихильності діаспори та патріотично налаштованого електорату; збереження угорської історико-культурної спадщини на Закарпатті; використання для політичного шантажу України вимог угорських правих радикалів щодо повернення історичних територій.

Політика Угорщини на Закарпатті та характер відносин угорської меншини з колишньою метрополією -- сусідньою спорідненою державою дають підстави стверджувати, що вони не завжди відповідають правовим нормам України та ідеї добросусідських відносин. Надання угорського громадянства, втручання у сфери освіти та функціонування мов сприяють реалізації курсу на створення своєрідного угорського анклаву, перешкоджають інтеграції громадян України угорського походження в українську політичну націю, створюють підґрунтя для подальшої орієнтації меншини на Угорщину.

Важливість розвитку партнерства України та Угорщини, державно-суспільна значущість розв'язання гуманітарних конфліктів, утілення політики добросусідства в контексті євроінте- граційних процесів -- усе це потребує проведення заходів з налагодження гуманітарного співробітництва для вироблення спільних підходів до питань мови, історії та культури.

Список використаних джерел

1. Стратегічні пріоритети : наук.-аналіт. щокварт. зб. / Національний інститут стратегічних досліджень. Київ, 2018. № 1 (46). 112 с.

2. Офіційний Будапешт буде робити все, щоб угорська команда Закарпаття мала хоча б одного представника в парламенті -- політолог Дмитро Тужанський. URL: https://hromadske.radio/publications/oficiynyy-budapesht- bude-robyty-vse-shchob-ugorska-komanda-zakarpattya-mala-hocha-b-odnogo-predstavnyka-v-parlamenti-politolo (дата звернення: 25.10.2019).

3. Magyarorszag Alaptorvenye (2011, aprilis 25). URL: https://net.jogtar.hu/jr/gen/hjegy_doc.cgi?docid=A1100425. ATV) (дата звернення: 25.10.2019).

4. Коментар МЗС України щодо антиукраїнських висловлювань керівництва Угорщини. URL: http://https://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/66511-komentar-mzs-ukrajinishhodo-antiukrajinsykih-vislovlyuvany-kerivnictva- ugorshhini (дата звернення: 25.10.2019).

5. Контлер Ласло. История Венгрии. Тысячелетие в центре Европы / пер. с англ. В. Т. Олейник ; науч. ред. Л. С. Стыкалин. М. : Изд-во «Весь Мир», 2002. 656 с. URL: http://https://www.e-reading.club/bookreader. php/1040720/Kontler_-_Istoriya_Vengrii._Tysyacheletie_v_centre_Evropy.html (дата звернення: 25.10.2019).

6. Paul Lendvai: Hungary Between Democracy and Authoritarianism: A book review. URL: https://hungarianspectrum. org/2012/07/28/paul-lendvai-hungary-between-democracy-and-authoritarianism-a-book-review/ (дата звернення: 25.10.2019).

7. Закарпатці в угорському рабстві. Про це мовчить Будапешт // У рабстві : усні історії примусових робітників із Закарпаття 1939--1944 років / [упорядкув., підготов. текстів, комент., прим. Олексія Грицака і Романа Офіцинського]. Ужгород : ІВА, 2013. 164 с. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29098642.html4 (дата звер-нення: 25.10.2019).

8. Що Віктор Орбан говорив про Україну. URL: https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/partija-viktora-orbana- peremohla-na-viborakh-v-uhorshchini-shcho-vin-hovoriv-pro-ukrajinu-2463081.html?prefer_lang=ukr (дата звер-нення: 25.10.2019).

9. Киев возмутился высказыванием премьер-министра Венгрии о возможной российской гегемонии над Украиной. URL: http://www.kurier.lt/kiev-vozmutilsya-vyskazyvaniem-premer-ministra-vengrii-o-vozmozhnoj- rossijskoj-gegemonii-nad-ukrainoj/https://www.dw.com/ru/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0% (дата звернення: 25.10.2019).

10. Сійярто заявив, що розкаже США і НАТО, як Україна нагадує «найтемніші диктатури». URL: https://wwweurointegration.com.ua/news/2018/10/11/7088082/ (дата звернення: 25.10.2019).

References

1. Stratehichni priorytety : naukovo-analitychnyi shchokvartalnyi zbirnyk [Strategic Priorities: a quarterly scientific and analytical compilation]. (2018). Kyiv: NISS. No. 1 (46). 112 p. [in Ukrainian].

2. Ofitsiinyi Budapesht bude robyty vse, shchob uhorska komanda Zakarpattia mala khocha b odnoho predstavnyka v parlamenti -- politoloh Dmytro Tuzhanskyi [Official Budapest will do its best to ensure that the Transcarpathian Hungarian team has at least one representative in parliament -- political scientist Dmitry Tuzhansky]. (n. d.). hromadske.radio. Retrieved from https: //hromadske.radio/publications/oficiynyy-budapesht-bude-robyty-vse- shchob-ugorska-komanda-zakarpattya-mala-hocha-b-odnogo-predstavnyka-v-parliamenti- politolo (viewed 25.10.2019) [in Ukrainian].

3. Magyarorszag Alaptorvenye [Fundamental Law of Hungary]. (2011, Apr. 25). net.jogtar.hu. Retrieved from https:// net.jogtar.hu/jr/gen/hjegy_doc.cgi?Docid=A1100425.ATV (viewed 25.10.2019) [in Hungarian].

4. Komentar MZS Ukrainy shchodo antyukrainskykh vyslovliuvan kerivnytstva Uhorshchyny [Comment by the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine on the anti-Ukrainian statements of the Hungarian leadership]. (n. d.). mfa. gov.ua. Retrieved from https://mfa.gov.ua/en/press-center/news/66511-commentar-mzs-ukrajinishhodo-anti- ukrajinsykih-vislovlyuvany-kerivnictva-ugorshhini (viewed 25.10.2019) [in Ukrainian].

5. Controller, Laszlo. (2002). Istoriia Venhrii. Tysiacheletie v tsentre Yevropy [History of Hungary. Millennium in the center of Europe]. Moskow: Publishing house “All the World”. (656 p.). www.e-reading.club. Retrieved from https:// www.e-reading.club/bookreader.php/1040720/Kontler_-_Istoriya_Vengrii._Tysyacheletie_v_centre_Evropy.html (viewed 25.10.2019) [in Russian].

6. Lendvai, Paul. (2012). Hungary Between Democracy and Authoritarianism: A book review, hungarianspectrum.org. Retrieved from https://hungarianspectrum.org/2012/07/28/paul-lendvai-hungary-between-democracy-and-autho- ritarianism-a-book-review/ (viewed 25.10.2019) [in English].

7. Zakarpattsi v uhorskomu rabstvi. Pro tse movchyt Budapesht [Transcarpathians in Hungarian slavery. Budapest is silent about this]. (2013). In: U rabstvi: usni istorii prymusovykh robitnykiv iz Zakarpattia 1939--1944 rokiv -- In Slavery: Oral Stories of Forced Workers from Transcarpathia 1939--1944. Uzhhorod: IVA. (164 p.). www.radiosvoboda. org. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/29098642.html4 (viewed 25.10.2019) [in Ukrainian].

8. Shcho Viktor Orban hovoryv pro Ukrainu [What Victor Orban Said About Ukraine]. (n. d.). nv.ua. Retrieved from https://nv.ua/eng/world/geopolitics/party-victor-orbana-peremohla-na-viborakh-v-uhorshchini-shcho-vin- hovoriv-pro-ukrain-2463081.html?prefer_lang=ukr (viewed 25.10.2019) [in Ukrainian].

9. Kiev vozmutilsia vyskazyvaniem premer-ministra Venhrii o vozmozhnoi rossiiskoi hehemonii nad Ukrainoi [Kiev resented the Hungarian Prime Minister's statement about possible Russian hegemony over Ukraine]. (n. d.). www. kurier.lt. Retrieved from http://www.kurier.lt/kiev-vozmutilsya-vyskazyvaniem-premer-ministra-vengrii-o-vozmozhnoj- rossijskoj-gegemonii-nad-ukrainoj/https://www.dw.com/ru/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0% (viewed 25.10.2019) [in Russian].

10. Siiiarto zaiavyv, shcho rozkazhe SShA i NATO, yak Ukraina nahaduie «naitemnishi dyktatury» [Siyarto stated that he would tell the US and NATO how Ukraine resembles the “darkest dictatorships”]. (2018). www.eurointegyation.com. Retrieved from https://www.eurointegration.com/en/news/2018/10/11/7088082/ (viewed 25.10.2019) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru