Архівні установи Чернігівщини у першій половині ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Архівні установи Чернігівщини у першій половині ХХ ст.

Ігнатенко М.М.

У статті аналізується історія розвитку архівних установ Чернігівщини у першій половині 20 століття. Мета: проаналізувати тенденції розвитку архівних установ та їх зв'язок з історичним краєзнавством. З'ясовано, що історія архівної справи в регіоні має глибоке коріння і активно розвивалась ще з кінця 19 ст. Велику роль відігравала Чернігівська губернська архівна комісія, яка створила історичний архів і згуртувала краєзнавців. Плідно розвивались архіви у 20-х роках 20 ст. Архівісти брали активну участь в історико-краєзнавчому русі. Репресії 30-х років 20 століття мали вкрай негативні наслідки для подальшого розвитку архівної справи і краєзнавчих студій. Виявлено основні труднощі в питанні відновлення роботи архівних установ у повоєнний час. Автор звертає увагу на важливу роль архівів в справі розвитку історичного краєзнавства та історико-краєзнавчу діяльність архівних установ загалом. Доведено що науковий доробок чернігівських архівістів несе на собі відчутний відбиток радянської ідеології та потребує критичного аналізу.

Ключові слова: архівні установи, архівні фонди, архівісти, історичне краєзнавство.

АРХИВНЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ ЧЕРНИГОВЩИНЫ В ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ ХХ СТОЛЕТИЯ. Игнатенко М.Н.

В статье анализируется история развития архивных учреждений Черниговщины в первой половине 20 века. Цель: проанализировать тенденции развития архивных учреждений и их связь с историческим краеведением. Выяснено, что история архивного дела в регионе имеет глубокие корни и активно развивалась еще с конца 19 века. Большую роль играла Черниговская губернская архивная комиссия, которая создала исторический архив и сплотила краеведов. Плодотворно развивались архивы в 20-х годах 20 в. архивисты принимали активное участие в историко-краеведческом движении. Репрессии 30-х годов 20 века имели крайне негативные последствия для дальнейшего развития архивного дела и краеведческих студий. Выявлены основные трудности в вопросе возобновления работы архивных учреждений в послевоенное время. Автор обращает внимание на важную роль архивов в деле развития исторического краеведения и историко-краеведческую деятельность архивных учреждений в целом. Доказано что научное наследие черниговских архивистов несет на себе ощутимый отпечаток советской идеологии и требует критического анализа.

Ключевые слова: архивные учреждения, архивные фонды, архивисты, историческое краеведение.

ARCHIVAL INSTITUTIONS OF CHERNIHIV IN THE FIRST HALF OF THE XX CENTURY Ihnatenko M. M.

The article analyzes the history of the development of archival institutions of Chernihiv region in the first half of the 20th century. Objective: to analyze trends in the development of archival institutions and their connection with local history. It was found out that the history of archival affairs in the region has deep roots and has been actively developing since the end of the 19th century. an important role was played by the Chernihiv provincial archival Commission, which created a historical archive and brought together local historians. Archives developed fruitfully in the 20s of the 20th century. archivists took an active part in the local history movement. The repressions of the 30s of the 20th century had extremely negative consequences for the further development of archival Affairs and local history Studios. The main difficulties in restoring the work of archival institutions in the post-war period are revealed. The author draws attention to the important role of Archives in the development of local history and local history activities of archival institutions in general. It is proved that the scientific heritage of Chernihiv archivists bears a tangible imprint of Soviet ideology and requires critical analysis.

Keywords: archival institutions, archival funds, archivists, local history.

Постановка проблеми

Органічне поєднання архівістики та краєзнавства робить дуже актуальним дослідження досвіду роботи та історії розвитку архівних установ Чернігівщини. У минулому регіон мав цілком заслужену репутацію «архівного Ельдорадо» - тут зберігалась документальна спадщина Гетьманату з так званою «Генеральною малоросійською архівою» включно. За умов притаманного Російській імперії «архивного нестроения» вона опинилась у скрутному й занедбаному становищі. Заснована з ініціативи наукової громадськості у 1896 р. Чернігівська губернська архівна комісія мала зарадити цій справі. Хронічний брак коштів і обмежені можливості не дозволили цій установі повністю реалізувати покладені на неї обов'язки, але Чернігівська губернська архівна комісія усе ж чимало зробила для збереження архівних матеріалів, їх вивчення та публікації. Вона, зокрема, спромоглась створити історичний архів, згуртувати фахівців і аматорів місцевої старовини й виробити дослідницьку традицію, яка надалі визначала напрям розвитку архівної справи та краєзнавчих студій на Чернігівщині.

Аналіз останніх досліджень

Деякі аспекти історії розвитку архівів регіону досліджував Г М. Курас (а саме - діяльність Чернігівської архівної комісії) [10]. В. В. Ткаченко аналізував ситуацію в регіоні у 20-3 0-х роках 20 століття загалом [14]. Д. С. Щедріна [15], О. Г Мітюков [11] займались питанням щодо створення та діяльності партійних архівів. Н. О. Плетньова проводила свої розвідки в царині загальних питань радянського архівного будівництва [13]. Найбільше уваги краєзнавчій діяльності архівістів Чернігівщини приділив О. Б. Коваленко [9]. Але, нажаль, і досі відсутні узагальнюючі роботи з проблеми розвитку архівних установ регіону першої половини 20 століття. Недостатньо, на наш погляд, висвітлено проблеми архівів у воєнний та повоєнний час.

Мета: ліквідувати «інформаційний вакуум» з невирішених проблем історії розвитку архівних установ у першій половині 20 століття на Чернігівщині.

Виклад основного матеріалу

За радянських часів архівами регіону спочатку опікувались губернський і повітові Комітети охорони пам'яток мистецтва й старовини (копмиси), а згодом губернське та окружні архівні управління (губархи і окрархи). У 1923 р. було створено губернський історичний архів, який у 1926 р. здобув статус крайового (регіонального). У зв'язку з подальшими адміністративно-територіальними перетвореннями в 1932 р . сформувалось Чернігівське обласне архівне управління, якому підпорядковувались усі архівосховища краю [13, с. 63]. Водночас наприкінці 20-х рр. в Україні, як і в СРСР у цілому, було започатковано створення цілком осібної, автономної архівної системи, покликаної обслуговувати політико-ідеологічні, інформаційні, наукові та управлінські потреби правлячої Комуністичної партії. Її місцевим осередком у регіоні став партійний архів Чернігівського обкому КП(б)У, який діяв на засадах цілковитої секретності й закритості.

Архівісти Чернігівщини брали активну участь в історико-краєзнавчому русі 20-х рр. Я. М. Жданович, В. В. Дубровський, В. С. Євфимовський, П. К. Федоренко оприлюднили чимало документальних матеріалів і ґрунтовних студій з історії регіону ХУІІ-ХХ ст. [8, с. 97]. Широкого розголосу набула діяльність історико-архівного гуртка, що складався зі студентів та старшокласників і діяв на базі Чернігівського історичного архіву. Але всі ці здобутки були зведені нанівець вже на початку 30-х рр., коли згори надійшла директива «особливу увагу звернути на очищення історичних архівів від рештків соціально-чуждих і класово-ворожих, зокрема, буржуазно-націоналістичних елементів». Провідні фахівці невдовзі були усунуті від роботи і репресовані, що мало вкрай негативні наслідки для подальшого розвитку архівної справи і краєзнавчих студій. Логічним підсумком цієї політики стало підпорядкування архівних установ НКВС УРСР. У квітні 1939 р. Чернігівське обласне архівне управління було реорганізовано в Архівний відділ Управління НКВС УРСР у Чернігівській області [13, с. 67-68].

Напередодні Великої Вітчизняної війни у Чернігівському обласному державному архіві та його філіалах у Ніжині й Прилуках було зосереджено понад 6,2 тис. фондів, майже 2,3 млн. справ, у тому числі безпосередньо в обласному архіві - близько 3,3 тис. фондів, 2 млн. справ. Коли спалахнула війна, до Ульяновська було евакуйовано лише 121 фонд, 38 тис. справ радянського періоду. Найцінніші в науковому відношенні документи фактично були покинуті напризволяще [1, с. 52-53]. Під час бомбардування Чернігова наприкінці серпня 1941 р. було майже повністю знищено 4 з 6 архівосховищ обласного архіву, розташованих у центрі міста. У полум'ї пожежі загинуло понад 1,2 млн. справ, більша частина описів, бібліотека архіву, що складалась з 102 тис. томів книг і періодичних видань [16, арк. 159]. Крім того, близько 50 тис. справ було розграбовано під час окупації [4, арк. 47-52 зв.]. Втрати Прилуцького філіалу обласного архіву становили 16 тис. справ, натомість у Ніжинському філіалі було пограбовано бібліотеку та майно [5, арк. 198, 241-241 зв.]. Практично повністю були знищені міські та районні архіви області. За роки нацистської окупації у складі Чернігівської міської управи функціонувало архівне бюро, кілька співробітників якого на чолі з С. В. Екземплярським намагались зберегти і упорядкувати документальні матеріали, що уціліли під час бомбардування [1, с. 53-54].

Невдовзі після визволення Чернігівщини у вересні 1943 р. відновили свою діяльність Архівний відділ Управління НКВС УРСР у Чернігівській області, обласний архів і його філіали у Ніжині та Прилуках. Мережа міських і районних архівів була відтворена до кінця 1944 р. [13, с. 68-69]. Головні завдання визначала ухвалена ще у квітні 1943 р. НКВС УРСР «Інструкція про організацію роботи органів Управління державними архівами НКВС УРСР в районах України, звільнених від німецько-фашистських окупантів»: відновлення діяльності усіх архівних установ; виявлення і концентрація документів періоду Великої Вітчизняної війни; використання архівних документів у агітаційно-пропагандистських цілях й інтересах відбудови народного господарства; збирання матеріалів про військові злочини окупантів [11, с. 145]. Але у зруйнованому Чернігові чи не найгострішим було питання про пошук належного приміщення для обласного архіву. Тільки у вересні 1944 р. Чернігівський облвиконком прийняв постанову «Про впорядкування архівного господарства в області та розміщення обласного державного архіву», на підставі якої за архівом було закріплено колишній будинок архієпископа - пам'ятку архітектури ХУІІІ ст., котру ще належало відбудувати [1, с. 57]. Ремонтні роботи розтягнулись на ціле десятиріччя, незважаючи на те, що в 1945 р. уряд УРСР збільшив асигнування на їх проведення. Нове приміщення було прийнято державною комісією у грудні 1953 р. і передано обласному архіву в постійне користування в квітні 1954 р . Однією з головних перешкод, що постала на заваді швидкому відновленню архівного господарства на Чернігівщині, як і в Україні в цілому, була нестача кваліфікованих кадрів, адже без участі фахівців не можна було здійснити концентрацію архівних матеріалів, впорядкування фондів, розгорнути наукові студії. Станом на 1 січня 1945 р. 4/5 співробітників уперше прийшли на роботу в архівні установи, до того ж високою залишалась плинність кадрів [12, с. 84-85]. До середини 50-х рр. цю проблему було поступово подолано, і в обласному архіві та його філіалах склався колектив фахівців з вищою освітою історичного або історико-архівного профілю, що дозволило помітно активізувати усі напрямки діяльності архівної служби.

Важливою складовою роботи архівістів Чернігівщини було збирання та концентрація документів, які становили джерельну базу для вивчення подій Великої Вітчизняної війни. У жовтні 1943 р. Чернігівський обком КП(б)У і облвиконком ухвалили постанову «Про збирання та збереження документальних матеріалів Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецьких окупантів» - документів діловодства установ, підприємств, організацій і кооперативних об'єднань, друкованих матеріалів (газет, листівок, журналів, брошур, книг), а також фотографій, негативів та кіноплівок періоду окупації [7, арк. 74-75]. Через рік в обласному архіві та його філіалах було сконцентровано 390 фондів, понад 16 тис. справ, 1 тис. листів з фашистської неволі, 300 письмових робіт школярів на тему: «Що я пережив під час німецької окупації», написання яких було зініційовано архівістами, значна кількість друків того часу [1, с. 56-57]. Переважна їх більшість, однак, потрапила на таємне зберігання і була розсекречена тільки протягом 19891991 рр., що створило передумови для вивчення і наступного запровадження в науковий обіг цього джерельного комплексу. У 1947 р. побачило світ і перше друковане видання обласного архіву, що мало виразний краєзнавчий характер - ґрунтовний хронологічний довідник «Про тимчасову окупацію населених пунктів Чернігівської області і визволення їх Червоною армією (1941-1943 рр.)». Зібрані й систематизовані у цій книзі відомості, незважаючи на цілком зрозумілу тенденційність у доборі фактів, зберігають своє науково-пізнавальне значення і на сьогодні. Іншу книгу - збірник документів «Черниговщина в борьбе с немецкими оккупантами», упорядкований архівістами ще у 1944 р., видати не вдалося [3, арк. 94].

На порядку денному в повоєнний період досить гостро стояло і питання про впорядкування архівних фондів: документи внаслідок багатьох переміщень перетворились на купи розсипу, який вимагав розбирання, систематизації та описування, значною мірою було втрачено і науково-довідковий апарат. Потребували впорядкування і документи обласного архіву, реевакуйовані з Ульяновська тільки у серпні 1945 р. [6, арк. 6] Обсяги роботи були дуже великі й вимагали концентрації зусиль працівників.

З цією метою в усіх відділах обласного архіву були створені спеціальні бригади під керівництвом провідних фахівців. Форсовані темпи науково-технічного опрацювання документів мали і негативні сторони, породжуючи певний дисбаланс у діяльності архівних установ, формальний підхід до справи. Тим не менше, у 1953 р. державні архіви України в основному виконали це завдання. На Чернігівщині впорядкування матеріалів у філіалах було завершено у 1951 р., а у самому обласному архіві затягнулось до 1955 р. [13, с. 70].

Висновки

чернігівщина архівний репресія краєзнавчий

Таким чином, історія архівних установ Чернігівщини має досить суперечливий характер. Успішний розвиток архівної справи у 20-х роках 20 століття був зупинений репресіями 30-х років. Війна майже знищила архівну справу в регіоні. Архівні установи відіграли важливу роль у розвитку історико-краєзнавчих студій на Чернігівщині у першій половині ХХ ст. Краєзнавчим змістом так або інакше були насичені усі складові повсякденної діяльності архівістів регіону - комплектація і упорядкування фондів, створення науково-довідкового апарату, видання збірників і добірок документів та матеріалів, публікація статей і оглядів джерел у фаховій і громадсько-політичній періодиці, організація фотодокументальних виставок, проведення наукових конференцій. Вивчення досвіду, набутого архівними установами Чернігівщини у цей суперечливий час, підтверджує думки інших дослідників щодо органічного поєднання архівістики і краєзнавства як потужної підойми наукового рівня регіональної історіографії. Водночас слід зауважити, що науковий доробок чернігівських архівістів тієї доби несе на собі відчутний відбиток панівної ідеології, що певною мірою знецінює його наукове та пізнавальне значення і вимагає уважного критичного аналізу.

Література

1. Болва І. К. Держархів області у роки Великої Вітчизняної війни та відбудови народного господарства / І. К. Болва // Збірник статей, виступів за документами Державного архіву Чернігівської області. - Чернігів, 1998. - С. 52-60.

2. ДАЧО, Ф. Р-647, Оп. 7, Спр. 14, Докладная записка о деятельности архивного бюро во время оккупации области немецко-фашистскими захватчиками (ноябрь 1943 г.), 3 арк.

3. ДАЧО, Ф. Р-647, Оп. 7, Спр. 38, Копии документов, подобранных к сборнику документов «Черниговщина в борьбе с немецкими оккупантами» (апрель 1944 г.), 94 арк.

4. ДАЧО, Ф. Р-651, Оп. 1, Спр. 166, Характеристика и списки уничтоженных и разграбленных немецко-фашистскими захватчиками фондов Черниговского облгосархива (1944 г.), 52 арк.

5. ДАЧО, Ф. Р-651, Оп. 1, Спр. 167, Материалы об ущербе, причиненном немецко-фашистскими оккупантами документальным материалам государственных и ведомственных архивов (1944 г.), 297 арк.

6. ДАчО, Ф. Р-651, Оп. 1, Спр. 176, Списки фондов Черниговского областного архива, эвакуированных и реэвакуированных из г. Ульяновска (август 1945 г.), 6 арк.

7. ДАЧО, Ф. Р-5036, Оп. 2, Спр. 2, Постановления исполкома Облсовета депутатов трудящихся № 1-281 (4 октября - 13 декабря 1943 г.), 390 арк.

8. Коваленко О.Б. На варті духовних скарбів: архівісти Чернігівщини 20-30-х рр. / О.Б. Коваленко // Сіверянський літопис. - 1999. - № 2. - С. 106-112.

9. Коваленко О.Б. Чернігівська архівна комісія (До 80-річчя з дня заснування) / О.Б. Коваленко // Український історичний журнал. - 1976. - № 12. - С. 121-125.

10. Курас Г. М. Чернігівська архівна комісія та її внесок у вивчення історії України: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.09 / Г. М. Курас. - Дніпропетровськ, 1992. - 19 с.

11. Мітюков О.Г. Радянське архівне будівництво на Україні (1917-1973) / О.Г. Мітюков. - К.: Наукова думка, 1975. - 272 с.

12. Мищак І. Підготовка кадрів архівістів в Україні у післявоєнні роки (1944-1955 рр.) / І. Мищак // Проблеми архівознавства і джерелознавства: Збірник наукових праць до 90-річчя від дня народження В.І. Стрельського. - К., 2001. - С. 81-92.

13. Плетньова Н. О. Радянське архівне будівництво на Чернігівщині / Н. О. Плетньова // Третя Республіканська наукова конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін. Перша секція: Архівознавство. - К., 1968. - С. 60-77.

14. Ткаченко В. В. Розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині у 20-30-х рр. ХХ ст.: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.В. Ткаченко. - К., 1995. - 24 с.

15. Щедрина Д. С. Источники опыта борьбы и созидания (История создания и деятельности партийных архивов Украины) / Д. С. Щедрина. - К.: Политиздат Украины, 1987. - 153 с.

16. ЦДАВОВУ, Ф. Р-2, Оп. 10, Т ІІІ, Спр. 3529, Звіти, доповідні записки, довідки, листи та інші документи про роботу державних та відомчих архівів Української РСР (22 січня 1964 р. - 7 січня 1965 р.), 180 арк.

References

1. Bolva I. K. Gosarchiv Oblast V Goda Velikoi Otechestvennoi Voina I vidnovu natsional'noi khozyaistva [State Archive of the region in the years of the Great Patriotic War and restoration of the national economy]. Sbornik articles, speeches on documents of the State Archive of Chernihiv region. Chernihiv, 1998, Pp. 52-60.

2. Dacho, F. R-647, op. 7, SPR. 14, detailed note on the activities of the archpriest bureau during the occupation of the region by the German-fascist invaders (November 1943), 3 arc.

3. Dacho, F. R-647, op. 7, SPR. 38, copies of documents selected for the collection of documents "Chernihiv region in the struggle against the German invaders" (April 1944), 94 L.

4. Dacho, F. R-651, OP. 1, SPR. 166, characteristics and lists of funds destroyed and looted by the German-fascist invaders of the Chernihiv Regional State Archive (1944), 52 L.

5. Dacho, F. R-651, OP. 1, SPR. 167, materials on damage caused by the German-fascist occupiers to documentary materials of state and departmental archives (1944), 297 arc.

6. Dacho, F. R-651, OP. 1, SPR. 176, lists of funds of the Chernihiv regional archive, evacuated and re-evacuated from Ulyanovsk (August 1945), 6 arc.

7. Dacho, F. R-5036, Op. 2, SPR. 2, resolutions of the executive committee of the Regional Council of workers ' deputies No. 1-281 (October 4 - December 13, 1943), 390 arc.

8. Kovalenko O. B. on guard of spiritual treasures: archivists of Chernihiv region 20-30-ies / O. B. Kovalenko // Severyansky Chronicle. 1999, No. 2, pp. 106-112.

9.Kovalenko O. B. Chernihiv archival Commission (to the 80th anniversary of its foundation) / O. B. Kovalenko // Ukrainian historical journal. 1976, no. 12, pp. 121-125.

10. Kuras G. M. Chernihiv archival Commission and its contribution to the study of the history of Ukraine: abstract of the dissertation. ... Kand. IST. Nauk: 07.00.09 / G. M. Kuras. Dnepropetrovsk, 1992, 19 p. (in Russian).

11.Mityukov O. G. Sovetskaya entsiklopediya na Ukrainy (1917-1973) [Soviet archival construction in Ukraine (1917-1973)]. Moscow: Nauchnaya mysl publ., 1975, 272 P.

12. Mishchak I. Training of personnel archivists in Ukraine in the post-war years (1944-1955) / I. Mishchak // problems of archival science and source Studies: collection of scientific works to the 90th anniversary of the birth of V. I. Strelsky. MOSCOW, 2001, PP. 81-92.

13. Pletneva N. A. Sovetskoe archival construction in Chernihiv region / N. A. Pletneva / / third Republican scientific conference on archival studies and other special historical disciplines. First section: archival studies. MOSCOW, 1968, PP. 60-77.

14. Tkachenko V. V. development of historical local lore in Chernihiv region in the 20-30-ies of the XX century: abstract of the dissertation.... Kand. IST. Nauk: 07.00.01 / V. V. Tkachenko. Moscow, 1995, 24 p. (in Russian).

15. Shchedrina D. S. sources of experience of struggle and creation (history of creation and activity of party archives of Ukraine) / D. S. Shchedrina. Moscow: Politizdat Ukrainy publ., 1987, 153 P.

16. TSDAVOVU, F. R-2, op. 10, T III, SPR. 3529, reports, memos, references, letters and other documents on the work of state and departmental archives of the Ukrainian SSR (January 22, 1964 - January 7, 1965), 180 L.

Размещено на Allbest.ru