Проблема фінансування інституцій природничо-сільськогосподарського напряму УАН (1918-1921 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема фінансування інституцій природничо-сільськогосподарського напряму УАН (1918-1921 рр.)

Валерій Новородовський

Анотація

Розглядаються перші роки існування Української академії наук. Головний акцент у статті спрямовано на дослідження проблеми фінансування природничо-сільськогосподарських інституцій Української академії наук. У даній роботі проведено комплексний аналіз джерел, який дозволяє розкрити тенденцію зміни політики фінансування УАН, в залежності від зміни політичної влади у роки громадянського протистояння 1918-1921 рр. У дослідженні розглянуто формування кошторисів на утримання установ Академії природничо-сільськогосподарського напряму, а також проблему матеріальної підтримки з боку держави. Крім того, у статті розкриті основні джерела фінансування природничо-сільськогосподарських інституцій УАН. Дослідження висвітлює фінансове становище академіків, які, попри нестачу матеріальної підтримки, провадили роботу на власному ентузіазмі.

Ключові слова: інституція, фінансування, асигнування, УАН, кошти, установи. академія фінансування кошторис

Новородовский В. Проблема финансирования институций естественно сельскохозяйственного направления УАН (1918-1921 гг.)

Рассматриваются первые годы существования Украинской академии наук. Главный акцент в статье направлен на исследование проблемы финансирования естественно-сельскохозяйственных институций в Украинской академии наук. В данной работе проведен комплексный анализ источников, который позволяет раскрыть тенденцию изменения политики финансирования УАН, в зависимости от смены политической власти в годы гражданского противостояния 19181921 гг. В исследовании рассмотрено формирование смет на содержание учреждений Академии естественно-сельскохозяйственного направления, а также проблему материальной поддержки со стороны государства. Кроме того, в статье раскрыты основные источники финансирования естественно-сельскохозяйственных институций УАН. Исследование освещает финансовое положение академиков, которые, несмотря на нехватку материальной поддержки, проводили работу на собственном энтузиазме.

Ключевые слова: организация, финансирование, ассигнования, УАН, средства, учреждения.

Novorodovkiy V. The problem of financing the institutions of natural and agricultural direction of UAS (1918-1921)

The early years of the Ukrainian Academy of Sciences are considered. The main focus in the article is on the problem of financing natural agricultural institutions of Ukrainian Academy of Sciences. In this paper is made comprehensive analysis of sources that reveals the tendency of changing UAS funding policy, depending on the change of political power in the years of civil conflict 1918-1921. The study focuses on the formation of estimates for the maintenance of the Academy of Natural Sciences and material support from the state, according to submitted calculations. In addition, the article revealed the main sources of funding natural agricultural institutions of UAS. The article lighted the situation of academics that guided their own work just on own enthusiasm despite the lack of material support.

Keywords: institution, funding, assignation, UAS, funds, establishment.

Фінансування наукових інституцій та їхніх досліджень залишається однією з актуальних проблем сьогодення. Важливою науковою галуззю в Україні, яка потребує значних коштів, є аграрна наука. Україна - велика сільськогосподарська держава, а, отже, наукові пошуки у сільськогосподарській галузі повинні продовжуватись. Однак сучасна економічна та політична криза в державі стала причиною зменшення фінансування в цю наукову галузь, а відтак - і гальмування наукових досліджень у сфері сільського господарства.

Критичне недофінансування вітчизняної науки - проблема, яка переходить "з покоління в покоління". Чи не найгостріше вона стояла на початковому періоді академізації науки - створення Української академії наук (УАН), що обумовлювалося соціально-економічними негараздами та політичною нестабільністю часів революційних подій та, відповідно, громадянського протистояння в країні.

Аналіз історичного досвіду політики фінансування природничо-сільськогосподарських інституцій має практичне значення для його використання у вирішенні сучасних проблем науки в Україні, що і стало головною метою даного дослідження.

Наукові дослідження, присвячені становленню Української академії наук, в тому числі і його другого фізико-математичного відділу, були здійснені такими науковцями: Полонська-Василенко Н. [21], Горбань Ю.А. [4], Горбань Т.Ю.[2,3], Савченко І.В [26] та інші. Полонська-Василенко у праці, присвяченій історії Академії наук, розкрила основні проблеми існування та функціонування установи [22]. Стаття Горбань Ю.А. "Становлення Української академії наук: суперечливі сторінки історії" присвячена аналізу низки історичних джерел, з метою встановлення основних причин становлення УАН [4]. Дослідниця Горбань Т.Ю. зробила акцент на формуванні підрозділу прикладного природознавства при фізико-математичному відділі [2, 3]. У праці Савченко І.В. "Заснування Української академії наук і запровадження історично-географічних досліджень" розкривається роль гетьмана П. Скоропадського у формуванні УАН [26]. У праці "Національна академія наук України", присвяченій 90-річчю від заснування Академії, авторами розкрито головні аспекти, пов'язані з історією розвитку та проблемами Академії наук [19]. Досить велика кількість науковців займалися дослідженням формування УАН, проте досить мало інформації приділено саме проблемі фінансування природничо-сільськогосподарських інституцій Академії. Тому в даній статті зроблено акцент саме на цій проблематиці.

Розпочавши роботу над створенням Академії, відповідна Комісія з утворення УАН відразу ж наголосила на значних фінансових потребах для здійснення проекту. Ще на перших засіданнях голова Комісії Володимир Вернадський запевнив її членів у підтримці Гетьманом Скоропадським ідеї утворення УАН у короткі терміни. Голова Української Держави підтвердив готовність асигнувати кошти для діяльності Комісії, попри складну економічну ситуацію [7, с. 27]. Гетьман розумів значення Академії в майбутній розбудові держави, тож намагався віднайти максимально можливі за тих умов кошти на фінансування потреб, пов'язаних зі створенням та функціонуванням Академії.

Вирішення головних фінансових проблем, які стосувалися створення УАН, покладалися на Міністерство народної освіти. Під час роботи над статутом члени Комісії відразу прийняли пункт, згідно з яким фінансування УАН мало входити у кошторис Міністерства народної освіти і мистецтва [8, с. 45]. У статуті УАН від 26 листопада 1918 року зазначено, що її утримання здійснюється за рахунок Державної скарбниці (відповідно через подання кошторису Міністром народної освіти), через добровільні пожертвування, через прибутки, отримані від продажу видань УАН та інше [27, с. 13]. Зрештою, основним джерелом фінансування Академії була державна скарбниця.

Кожен відділ УАН мав спеціальні фонди, які формувалися з асигнувань Державної скарбниці. Впорядкуванням цих фондів займалися або відділи академії, або окремо створені ними комітети [27, с. 13]. Через ці фонди здійснювався обрахунок коштів, необхідних на утримання науково-дослідних установ, спеціальних комісій та комітетів. Крім того, Комісія вирішила створити фонди на підтримку наукових підприємств, проведення експедицій та закупівлю необхідного обладнання. Фізико-математичний відділ мав отримувати щорічно суму в розмірі 500 тис. крб., що удвічі більше ніж на інші відділи [10, с. 68]. Даний відділ потребував найбільших затрат, проте його наукові розробки були потрібні в якості каталізатора розвитку економіки держави. Згідно із законом Української Держави про заснування УАН, Академія мала право визначати обрахунковим порядком кошти, необхідні для господарських та організаційних потреб, до того часу, доки вона повністю не зорганізується [11, с. 165]. Таким чином, УАН могла розраховувати на повну підтримку з боку держави аж до моменту своєї остаточної організації. Після цього господарські витрати мали бути включені в кошторис Академії і покриватися одним із "засобів існування Академії", згідно з параграфом 100 статуту УАН від 26 листопада 1918 р. [27, с. 13]. Новоутворена академічна установа фінансувалася урядом Української Держави в повному обсязі, що дозволяло академікам планувати майбутню її діяльність, розраховуючи на підтримку і в майбутньому.

У записці міністра М.П. Василенка до Гетьмана Скоропадського відзначено, що за короткий термін від 2 травня до 24 жовтня опрацьовувалося близько 35 законопроектів, серед яких проекти Комісії з утворення УАН: закон про асигнування 200 тис. крб. на першочергові потреби, про утворення Національної бібліотеки, про утворення ряду природничих інституцій та інші [12]. Одним із основних законопроектів, прийнятих Міністерством Народної освіти, - асигнування 200 тис. на першочергові потреби Комісії [30]. Більше того, Міністерство народної освіти і мистецтва наголосило, що у випадку використання цих коштів до 1 січня 1919 року держава асигнує ще 200 тис. М.П. Василенко розраховував, що вливання коштів на облаштування лабораторій, інституцій у той момент дозволить зекономити у майбутньому [6]. Фінансування значних сум у розбудову академічного центру науки свідчило про потребу у розвитку науки в Україні та усвідомлення владою Української Держави значення Української академії наук для майбутнього розвитку країни.

Після отримання перших 200 тис. крб. Комісія розпочала здійснювати розбудову мережі науково-дослідних закладів. Значна частина установ, що існувала на території Української держави і залишилася у спадок від Російської імперії, перебували в досить складному становищі. Фізико-математична підкомісія розглядала низку закладів, які потребували влиття коштів на реставрацію та початок нормального функціонування, серед яких були Миколаївський відділ Пулковської обсерваторії, Одеська фізична обсерваторія та ін. На основі Одеської фізичної лабораторії пропонувалося створити Геофізичний інститут. В Одесі існували на той час всі умови для утворення даної інституції: учні засновника Одеської фізичної обсерваторії проф. А.В. Коссовського, весь необхідний інвентар. Проте, на думку членів фізико-математичної підкомісії, важливо було відновити метеорологічну мережу обсерваторії [16]. Вирішити це питання члени підкомісії мали негайно, а отже відразу ж звернулися до Комісії з утворення УАН та Комісії з вищої школи та науково-дослідних установ, з метою отримання необхідних коштів для реставрації цього закладу, на основі якого мав постати Геофізичний інститут. З Одеси до Комісії з утворення УАН був запрошений проф. Тачидловський, з метою участі в організації Геофізичного інституту. Вищезгадана Комісія, спираючись на висновки фізико-математичної підкомісії, підняла питання про асигнування на реставрацію Одеської фізичної обсерваторії 68 700 крб. та передала на розгляд Комісії з вищої школи та науковим установам [9, с. 50]. Розрахунок суми був здійснений на основі наявних проблем у метеорологічній обсерваторії Державного Новоросійського університету. В кошторис входило: 1) тимчасова організація кліматичного відділу - 17 500 крб.; 2) тимчасова організація синоптичного відділу - 9350 крб.; 3) тимчасова організація відділу перевірки інструментів - 5850 крб.; 4) друк бланків та інструкцій - 10 000 крб.; 5) канцелярські потреби - 6000 крб.; 6) ремонт станцій - 10 000 крб.; 7) відрядження осіб, які проводять інспекцію станцій - 10 000 крб. [16]. На думку членів фізико-математичної підкомісії, яка здійснила цей розрахунок, саме сума в розмірі 68 700 крб. давала змогу закласти основу для нормального функціонування Геофізичного інституту.

Варто зазначити, що перші, надані Комісії кошти, а саме 200 тис. крб., були витрачені на облаштування майбутніх інституцій. Зокрема, фундатори УАН витратили кошти не лише на ремонт старих установ, а й на закупівлю необхідного інвентарю, реактивів та книг до бібліотеки. Згодом, після використання Комісією коштів, наданих Міністерством народної освіти, Рада Міністрів УНР прийняла рішення про асигнування суми у розмірі 869 216 крб., 69 коп. на утримання УАН до 1 січня 1919 р. На організаційні і господарські потреби було виділено 566 250 крб., а на утримання штатів - 302 966 крб., 69 коп. [22]. Однак фундатори УАН мали розробити кошторис на період з 1 січня 1919 р. до 1 січня 1920 р. На засіданні від 13 вересня 1918 р. було розглянуто питання фінансування на наступний рік. Розрахунок проводився на основі затверджених Комісією інституцій, які мали, у першу чергу, розпочати власне функціонування. Тому, незважаючи на те, що при фізико-математичному відділі мало б утворитися ряд інституцій природничо-сільськогосподарського напряму (Хімічна лабораторія, Кафедра прикладної ботаніки, Лабораторія експериментальної зоології та інші), на 1919 р. у кошторис УАН було внесено лише Ботанічний та Акліматизаційний сади, як найбільш необхідні установи. Згідно з кошторисом, розробленим Комісією, на Акліматизаційний сад необхідно було витратити 559 933 крб. [10, с. 68]. Штатний розрахунок на вищезгаданий рік був затверджений у розмірі 233 000 крб. [28]. Стосовно Ботанічного саду, то на 1919 р. виділялася сума в розмірі 175 800 крб. [10, с. 68]. Кошти, які виділялися на утримання персоналу становили 102 600 крб. [28]. Крім того, у розпорядження інституцій надавалася ділянки землі в сумарному розмірі 430 десятин: Ботанічний сад у Голосіївському лісі мав займати близько 120 десятин; Акліматизаційний сад - до 300 десятин; а також 10 десятин виділялося на формування обсерваторії [18, с. 163]. Тимчасово управляючий Міністерством народної освіти у період з 24 жовтня до 14 листопада 1918 р., а також керівник Головного управління мистецтв і національної культури Петро Дорошенко наголошував на потребі виділення такої великої ділянки землі в листі до отця-намісника Києво-Печерської лаври.

Пізніше сума, необхідна на утримання персоналу та певні господарські потреби, виросла. Згідно з обрахунками на 1919 р., здійсненими ще за час правління уряду Скоропадського, на весь фізико-математичний відділ планувалося витратити 3 976 428 крб. [20, с. 42-51]. Для порівняння, у роки радянської влади, вкотре встановленої у грудні 1919 року, на 1920 р. кошторис витрат фізико-математичного відділу становив 9 646 340 крб. [20, с. 161-163, 169-174]. Різниця спостерігалася відносно головних інституцій природничо-сільськогосподарського напряму при відділі - Акліматизаційного та Ботанічного саду. Як приклад, варто переглянути видатки на утримання персоналу Акліматизаційного саду у 1920 р., які становили 974 400 крб., тоді як у 1919 р. - лише 461 000 крб. [20, с. 162, 48-49]. Справа в тому, що кошторис, який складався наприкінці 1918 р., виходив з проектів Комісії з утворення УАН, а отже значну кількість деталей було упущено. У процесі функціонування природничо-сільськогосподарських інституцій проявлялися окремі проблеми, які зазвичай були пов'язанні з нестачею коштів.

Варто зазначити, що крім штатного обрахунку та кошторису витрат на операційно-господарські потреби, УАН, згідно Статуту установи від 1918 року, могла діставати з державної скарбниці додатково ще 1,5 млн. крб. щороку на утримання наукових підприємств, проведення експедицій та спеціальних дослідів, належну організацію спостережень, створення приладів та підготовку до друку наукових праць академіків [27, с. 14]. На думку правління УАН цих коштів мало б вистачити на запланований період.

На утримання Акліматизаційного та Ботанічного садів, Геофізичного інституту та мережі науково-дослідних установ при ньому та інших інституцій, що входили в структуру фізико-математичного відділу, виділялися значні кошти. Варто підкреслити, що другий відділ (фізико-математичний) отримував більше ніж перший (історико-філологічний) та третій (соціальних наук). Так, на 1919 рік з мільйонного фонду фізико-математичний відділ з підрозділом прикладного природознавства мав отримати суму в 660 тис. крб., у той час як історико-філологічний та відділ соціальних наук отримували по 170 тис. [20, с. 38]. Це свідчить, що дослідження другого відділу УАН були досить важливими та перспективними, а отже потребували залучення значних коштів.

Ще однією проблемою, пов'язаною з недостатнім фінансуванням УАН, була складна політична ситуація та часта зміна влади, кожна з яких по-різному відносилася до існування Академії. Директорія, встановлена після падіння Гетьманського режиму, вважала, що УАН не мала національного характеру, а тому відразу відмовляла в допомозі. 2 січня 1919 р. Українське наукове товариство (УНТ) підняло питання стосовно закриття УАН, як витвір Гетьманського режиму та організацію, яка, з точки зору членів УНТ окремих діячів Директорії (в тому числі і Грушевського), не мала національного характеру. Ініціатором проведення даного засідання став політичний та громадський діяч, вчений-історик М.С. Грушевський. У даній ситуації "темперамент політика взяв гору над об'єктивізмом великого історика". [21, с. 18]. Проте, уряд Директорії все ж підтримав ідею існування УАН, прийнявши певні зміни в її статуті. Про це свідчить факт обговорення проблеми надання приміщень Академії, зокрема Піхотної школи з 100 десятинами гаю, Педагогічного музею (Будинок учителя, Володимирська, 57), Левашівського пансіону (нині будинок Президії НАН України, Володимирська, 54) та території Голосіївського лісу [15, с. 29]. Зміна Гетьманської влади на Директорію змусила Спільне зібрання УАН принципово визнати Академію позаполітичною організацією. Це означало, що при будь-якій владі УАН виконувала б власні функції.

Директорія протрималася при владі недовго і була витіснена з Києва більшовиками. Як відмічає дослідник Н. Полонська-Василенко, з приходом радянської влади в лютому 1919 р. до Києва УАН терпіла злидні [21, с. 19]. Проте в окремих питаннях представники Академії знаходили підтримку з боку Народного комісаріату освіти (НКО). В.І. Вернадський у щоденнику зазначав про зміну ставлення до УАН разом із зміною влади, зокрема писав, що після засідання фізико-математичного відділу 10 лютого 1919 року разом з неодмінним секретарем А.Ю. Кримським, він відправився до комісара освіти В.П. Затонського [1, с. 127]. Делегація від УАН шукала підтримки від більшовиків. Очільники радянської влади в Україні розуміли важливе значення УАН і, на відміну від Директорії, відразу були готові підтримати ідею існування установи.

Фінансову підтримку радянська влада приділяли саме фізико-математичному відділу, у тому числі й підрозділу прикладного природознавства, у той час, як представники попередньої влади основний акцент ставили на історико-філологічному відділі [1, с. 127]. Але воєнні дії спустошували державну скарбницю, що відбивалося на рівні фінансування УАН. Незважаючи на це, радянська влада приймала складені кошториси від академіків та намагалася знайти кошти для оплати праці науковців. З метою включення фінансування УАН до бюджету УСРР, народний комісар фінансів І.С. Новаківський повідомив Спільне зібрання про необхідність нового обрахунку академії на 1919 р. [23, с. 277]. Варто відмітити, що більшовики та академіки мали спільну ціль - збереження УАН. Проте, якщо для вчених це було сенсом їхнього наукового життя, то радянська влада вбачала в Академії заклад, який не лише допоможе здійснити ривок у розвитку країни, а й стане науково-ідеологічним центром.

У квітні 1919 р. Спільне зібрання УАН мало вирішити питання нових ставок для наукового персоналу та працівників Академії. Заробітна плата директора інституту, саду чи постійної комісії, за розрахунком Спільного зібрання, мала становити 3200 крб. Крім того, інституції при фізико-математичному відділі мали спеціалістів з різних галузей. Заробітна плата наукових працівників фізико-математичного, згідно обрахунку, коливалася від 2600 крб. до 240, в залежності від посади та розряду спеціаліста [25, с. 306-307]. Ставки академіків були затвердженні і радянська влада зобов'язалася виплачувати вищезгадані суми. Проте, через важкий фінансовий стан, зумовлений громадянським конфліктом, науковці не отримували всієї заробітної плати, а через інфляцію не могли прогодувати себе.

Отримавши фінансову підтримку від НКО у розмірі 20 тис. крб., правління Академії розпочало роботу Комісії з вивчення природних багатств України, перше засідання якої відбулося 3 березня 1919 р. [24, с. 288]. У звідомленні за 1919 р. зазначається, що радянська влада дала згоду на виділення протягом року суми в розмірі 3 млн. крб. на діяльність Комісії, з них 500 тис. виділялося на видання друкованих органів: "Збірник природних сил України", "Матеріалів для вивчення продуктивних сил України" та інформаційного органу "Вісник Комісії з вивчення природних багатств України". Крім того, передбачалося виділити 500 тис. на діяльність секції прикладної фізики. Рівно така ж сума повинна була асигнуватись і в хіміко-технологічну секцію. Ще 1,5 млн. мали піти на функціонування інших секцій [20, с. 214-215]. Проте через політичну нестабільність до Комісії з вивчення природних багатств України дійшло лише 400 тис. з 3 млн. У "Звідомленні" відмічається, що на її діяльність від фізико-математичного відділу було надано фінансову допомогу у розмірі 100 тис. крб. [20, с. 214-215]. Незважаючи на це, Комісія з вивчення природних багатств продовжувала функціонувати та розвиватися, про що свідчить створення нових секцій інституції, зокрема сільськогосподарської. У ході формування кошторису на наступний 1920 рік секції Комісії з вивчення природних багатств України повинні були отримати: 1) гідрологічна - 50 тис. крб.; 2) хімічно-технічна - 54 480 крб.; 3) фізична - 15 тис. крб.; 4) сільськогосподарська - 50 тис. крб. [20, с. 172-173] Варто зазначити, що перші три з названих секцій були в тісному зв'язку з сільськогосподарською. Якщо глянути на кошторис видатків кожної секції, то можна знайти параграфи, прямо пов'язані з аграрною галуззю.

Після відступу більшовиків з Києва, у серпні 1919 року на значній частині України була встановлена влада Добровольчої Армії (ДА) Денікіна. З моменту вступу в місто білогвардійців ситуація з функціонуванням УАН погіршилася. Представники ДА стояли на позиції єдиної і неподільної Росії, а отже жодної окремої Української академії наук, на їхню думку, не могло існувати. Тому першим наказом Київського військового губернатора в УАН забрали пансіон графині Левашової, який служив академікам приміщенням для центральної української академічної установи [17, с. 217]. Крім того, денікінці припинили фінансову допомогу установі. У результаті репресивних щодо національних інституцій дій, значна частина співробітників покинули заклад. Однак залишалися науковці, які працювали у комісіях без надії на оплату, тим самим доводячи відданість науці при будь-яких умовах.

Щоб робота вчених не звелася нанівець, перший президент УАН В.І. Вернадський зібрав делегацію, яка мала зустрітися в Ростові з представниками денікінської адміністрації. Академік мав намір домовитися з представниками білогвардійської влади про дозвіл на існування УАН. Проте, з боку денікінців було запропоновано два варіанти існування закладу: 1) як приватне наукове товариство "Киевская Академия наук", яка повинна була отримувати субсидії зі скарбниці; 2) тимчасове існування УАН як відділення Петроградської академії наук [1, с. 140]. Обидва варіанти могли знищити роботу науковців, фундаторів УАН. У період більше ніж 3-місячної окупації денікінцями (з вересня до грудня 1919 р.) діяльність закладу досить сильно загальмувалася, проте вона проводилася, незважаючи на тиск.

У складних умовах, в яких опинилася УАН, варто відзначити факт пожертвування коштів на діяльність інституцій установи. Зокрема, "Товариство шкільної освіти" та "Товариство допомоги науці, літературі і штуці" пожертвування українських громадян, яким була не байдужа доля науки, зібрали суму у розмірі 500 тис. крб. Як відмічається у "Звідомленні про діяльність Української академії наук у Києві до 1 січня 1920 р.", з цієї суми "було видано щось 200 тис. (бо далі добр'армія тікала з Києва) [20, с. 222]. З моменту відступу денікінців у грудні 1919 року науковці сподівалися, що установі нічого не загрожує і далі потрібно продовжувати роботу уже за підтримки більшовиків. Про це неодноразово згадувалося у "Звідомленнях Української академії наук у Києві". Однак важкі часи, пов'язанні зі скрутним матеріальним становищем науково-дослідних установ УАН, зокрема ІІ відділу, були попереду.

Наприкінці 1919 р., за підтримки більшовицької влади, Президія Академії прийняла новий кошторис на перше півріччя 1920 р., згідно якого операційно господарські витрати всіх інституцій при фізико-математичному відділі мали становити 4 566 540 крб.[20, с. 169174]. Із зазначеної суми на утримання Акліматизаційного саду необхідно було асигнувати 974 400 крб.; Ботанічного саду - 193 200 крб.; на Комісію з вивчення природних багатств - 262 480 крб. [20, с. 170-173]. Однак в умовах воєнних дій, які охопили всю країну, значна сума до вищезгаданих інституцій не надійшла. А ті кошти, що надійшли, через високий рівень інфляції не могли задовольнити навіть найдрібніші канцелярські потреби. Згодом, у 1921 р., у Ботанічному саду з метою економії відбулося скорочення штату.

Незважаючи на репресивну та реквізиційну політику радянської влади, вона все ж намагалася зберегти УАН - як головний академічний координуючий центр. А тому було розпочато передачу майна на користь Академії та розгляд питання стосовно матеріального забезпечення учених. Зокрема, Раднарком УСРР видав декрет "Про поліпшення становища вчених спеціалістів і заслужених працівників культури і мистецтва". Згідно з цим документом науковцям збільшувався рівень утримання з розрахунком на сім'ю, створювалися мінімально необхідні умови для роботи та заборонялося проводити реквізицію майна вчених [5, с. 247]. Проте з'явилися проблеми, зумовлені зміною політичного центру країни: Київ більше не був столицею і центральна влада засідала в Харкові. Тому, як повідомляється у "Звідомленні", 1920 р. позначився браком коштів на утримання УАН. Нестача фінансів стала причиною видачі науковцям "авансів" у розмірі 6 тис. крб., у той час як фунт хліба коштував 200-300 крб. [13, с. 253]. Матеріальне становище науковців з кожним роком погіршувалося: ціни на продукти харчування зростали, а оплата праці затримувалася на декілька місяців.

Зазначена проблема, негативно відбилася на розвитку Академії. Радянська влада намагалася допомогти установі, надаючи кредити, а також видаючи декрети та постанови, спрямовані на покращення матеріального забезпечення. Проте, в 1920-1921 рр. центральним містом Радянської України був Харків, а отже, через далеку відстань від Академії та брак коштів у Києві значна кількість декретів не були втіленні в життя [14, с. 3]. Крім того, такі природничо-сільськогосподарські установи як Акліматизаційний та Ботанічний сади, Зоологічний музей, Комісія з вивчення природних багатств України, Комісія з вивчення флори України, Мікробіологічний інститут та Геофізична комісія не могли не лише оплатити працю науковців та службового персоналу, але й відчували брак коштів на операційно-господарські витрати [14, с. 38-41]. Варто відмітити, що у 1921 р. до Академії було приєднано УНТ разом із секціями. До другого відділу ВУАН (після прийняття декрету РНК від 14 червня 1921 р. про схвалення "Положення про Всеукраїнську академію наук", УАН була перетворена на ВУАН) увійшли зоологічна та ботанічні секції [14, с. 48]. Слід зазначити, що до злиття Товариства з УАН, УНТ неодноразово отримувало від УАН кошти на видання термінологічних словників.

Таким чином, фінансове становище УАН, зокрема фізико-математичного відділу, в період 1918-1922 рр. залежало від зміни влади. Так, Гетьман Української Держави П. Скоропадський асигнував значні кошти на розбудову Академії, у той час як Директорія, яка змінила гетьманську владу, намагалася ліквідувати установу. У роки денікінської окупації зберегти Академію вдалося лиже завдяки ентузіазму та жертовності науковців. Варто відзначити, що Гетьманський уряд, а згодом радянський, особливу увагу приділили розвитку фізико-математичного відділу до якого входив підрозділ прикладного природознавства. Отже, основна частка фінансування УАН припадала саме на природничі інституції, які входили до структури другого відділу.

Джерела та література

1. Вернадський В.І. Щоденники (1917-1921) / В.І. Вернадський. - К., 2011. - 660 с.

2. Горбань Т.Ю. Формування підрозділу прикладного природознавства у структурі УАН в період її організаційного становлення // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://inb.dnsgb.com.Ua/2014-2/8.pdf

3. Горбань Т.Ю. Становлення перших академічних інституцій з вивчення природних ресурсів країни // [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://inb.dnsgb.com.Ua/2015-2/7.pdf

4. Горбань Ю.А. Становлення Української академії наук: суперечливі сторінки історії / Ю.А. Горбань // "Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць. - К., 2013. - Вип. 72 - С. 118-123.

5. Декрет Раднаркому УСРР "Про поліпшення становища вчених спеціалістів і заслужених працівників літератури і мистецтва" // Історія Академії наук України, 1918-1923 рр.: документи та матеріали; Редкол. П.С. Сохань (відп. ред) та ін. - К., Наукова думка, 1993. - С. 247-248.

6. Доповідь про асигнування двохсот тисяч карбованців у розпорядження Міністра народної освіти та мистецтва на початкові видатки по організації Української академії наук у м. Києві // Центральний державний архів вищих органів влади України (ЦДАВОВУ). - Ф. 2201. - Оп. 1. - Спр. 63. - Арк. 17-17 (зв.).

7. Журнал № 1 // Історія Академії наук України, 1918-1923 рр.: документи та матеріали... - С. 25-28.

8. Журнал № 8 // Там само. - С. 43-45.

9. Журнал № 11 // Там само. - С. 49-51.

10. Журнал № 21 // Там само. - С. 67-68.

11. Закон Української держави про заснування Української академії наук у м. Києві // Там само. - С. 164-165.

12. Записка про діяльність Міністерства народної освіти та мистецтва // ЦДАВОВУ України. - Ф. 2201. - Оп. 1. - Спр. 63. - Арк. 9-14 (зв.)

13. Звідомлення про діяльність Української академії наук за 1920 р. // Історія Академії наук України, 1918-1923 рр.: документи та матеріали... - С. 253-265.

14. Звідомлення про діяльність Української академії наук за 1921 р. // Всеукраїнська академія наук. - Берлін, 1923. - 76 с.

15. Історія Академії наук України 1918-1993 / Акад. наук Укр., Інститут іст. Укр.; ред. Б.Є. Патона. - К.: Наукова думка. - 1997. - 348 с.

16. Лист В.І. Вернадського Міністру народної освіти // ЦДАВОВУ України. - Ф. 2201. - Оп. 1. - Спр. 329. - Арк. 71-72.

17. Лист попечителя Київського учбового округу до президента УАН з вимогою звільнення приміщення пансіону графині Левашової // Історія Академії наук України, 1918-1923 рр.: документи та матеріали. - С. 217.

18. Лист тимчасово управляючого Міністерством народної освіти та мистецтва до отця-намісника Києво-Печерської Успенської Лаври про відведення території Голосіївського лісу для потреб УАН // Там само. - С. 163.

19. Національна академія наук України. 1918-2008 : до 90-річчя від дня заснування / Голов. ред. Б.Є. Патон. - К. : Вид_во КММ, 2008. - 624 с.

20. Перший піврік існування Української академії наук у Києві та начерк її роботи до кінця 1919 року // Українська академія наук. - К.: Друк. УНТ, 1919. - 270 с.

21. Полонська-Василенко Н. Українська академія наук (нарис історії): Ч. 1 / Н. Полонська-Василенко. - Мюнхен, 1955. - 148 с.

22. Постанова Ради Міністрів Української держави про асигнування коштів на утримання УАН / ЦДАВОВУ України. - Ф. 2201. - Оп. 1. - Спр. 135. - Арк. 51.

23. Протокол № 13 Спільного зібрання Української академії наук у Києві // Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1., кн. 1: Володимир Іванович Вернадський. Науково-організаційна діяльність. - К., 2011. - С. 276-278.

24. Протокол № 17 Спільного зібрання Української академії наук у Києві // Там само. - С. 286-288.

25. Протокол № 24 Спільного зібрання Української академії наук у Києві // Там само. - С. 304-309.

26. Савченко І.В. Заснування Української Академії Наук і започаткування академічних історично- географічних досліджень / І.В. Савченко // Національна та історична пам'ять: Зб. наук. праць. - Вип. 7. - К.: H35 ДП "НВЦ "Пріоритети", 2013. - С. 277-283.

27. Статут і штати Української академії наук у Києві // Видання Української академії науки. - К.: Друк УНТ, 1919. - 22 с.

28. Статут УАН. Продовження. Штати Української академії наук та її установ / ЦДАВОВУ України. - Ф. 2201. - Оп. 1. - Спр. 135. - Арк. 39-47.

29. Статут УАН. Кінець. / Там само. - Арк. 48-50.

30. Ухвалений Радою Міністрів закон про асигнування двохсот тисяч карбованців розпорядження Міністра народної освіти та мистецтва на початкові видатки по організації Української академії наук у м. Києві // ЦДАВОВУ України. - Ф. 2201. - Оп. 1. - Спр. 63. - Арк. 18.

31. REFERENCE

32. Vernadskyy VI. Shchodennyky (1917-1921) / V.I. Vernads'kyy. - K., 2011. - 660 s.

33. Horban T. Yu. Formuvannya pidrozdilu prykladnoho pryrodoznavstva u strukturi UAN v period yiyi orhanizatsiynoho stanovlennya // [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http://inb.dnsgb.com.ua/2014-2/8.pdf

34. Horban T. Yu. Stanovlennya pershykh akademichnykh instytutsiy z vyvchennya pryrodnykh resursiv krayiny // [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http://inb.dnsgb.com.ua/2015-2/7.pdf

35. Horban Yu.A. Stanovlennya Ukrayinskoyi akademiyi nauk: superechlyvi storinky istoriyi / Yu.A. Horban // "Hileya: naukovyy visnyk": Zbirnyk naukovykh prats. - K., 2013. Vypusk 72 - 2013. - S. 118-123.

36. Dekret Radnarkomu USRR "Pro polipshennya stanovyshcha vchenykh spetsialistiv i zasluzhenykh pratsivnykiv literatury i mystetstva" // Istoriya Akademiyi nauk Ukrayiny, 1918-1923 rr.: dokumenty ta materialy; Redkol. P.S. Sokhan (vidp. red) ta in. - K., Naukova dumka, 1993. - S. 247-248.

37. Dopovid pro asyhnuvannya dvokhsot tysyach karbovantsiv u rozporyadzhennya Ministra narodnoyi osvity ta mystetstva na pochatkovi vydatky po orhanizatsiyi Ukrayinskoyi akademiyi nauk u m. Kyyevi // Tsentralnyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady (TsDAVOVU) Ukrayiny. - F. 2201. - Op. 1. - Spr. 63. - Ark. 17-17 (zv.).

38. Zhurnal № 1 // Istoriya Akademiyi nauk Ukrayiny, 1918-1923 rr.: dokumenty ta materialy. - S. 25-28.

39. Zhurnal № 8 // Tam samo. - S. 43-45.

40. Zhurnal № 11 // Tam samo. - S. 49-51.

41. Zhurnal № 21 // Tam samo. - S. 67-68.

42. Zakon Ukrayinskoyi derzhavy pro zasnuvannya Ukrayinskoyi akademiyi nauk u m. Kyyevi // Tam samo. - S. 164-165.

43. Zapyska pro diyalnist Ministerstva narodnoyi osvity ta mystetstva // TsDAVOVU Ukrayiny. - F. 2201. - Op. 1. - Spr. 63. - Ark. 9-14 (zv.)

44. Zvidomlennya pro diyalnist Ukrayinskoyi akademiyi nauk za 1920 r. // Istoriya Akademiyi nauk Ukrayiny, 1918-1923 rr.: dokumenty ta materialy. - S. 253-265.

45. Zvidomlennya pro diyalnist Ukrayinskoyi akademiyi nauk za 1921 r. // Vseukrayinska akademiya nauk. - Berlin, 1923. - 76 s.

46. Istoriya Akademiyi nauk Ukrayiny 1918-1993 / Akad. nauk Ukr., Instytut ist. Ukr.; red. B. Ye. Patona. - K.: Naukova dumka. - 1997. - 348 s.

47. Lyst VI. Vernadskoho Ministru narodnoyi osvity // TsDAVOVU Ukrayiny. - F. 2201. - Op. 1. - Spr. 329. - Ark. 71-72.

48. Lyst popechytelya Kyyivs'koho uchbovoho okruhu do prezydenta UAN z vymohoyu zvilnennya prymishchennya pansionu hrafyni Levashovoyi // Istoriya Akademiyi nauk Ukrayiny, 1918-1923 rr.: dokumenty ta materialy. - S. 217.

49. Lyst tymchasovo upravlyayuchoho Ministerstvom narodnoyi osvity ta mystetstva do ottsya-namisnyka Kyyevo-Pecherskoyi Uspenskoyi Lavry pro vidvedennya terytoriyi Holosiyivskoho lisu dlya potreb UAN // Tam samo. - S. 163.

50. Natsionalna akademiya nauk Ukrayiny. 1918-2008 : do 90-richchya vid dnya zasnuvannya / Holov. red. B. Ye. Paton. - K. : Vydvo KMM, 2008. - 624 s.

51. Pershyy pivrik isnuvannya Ukrayinskoyi akademiyi nauk u Kyyevi ta nacherk yiyi roboty do kintsya 1919 roku // Ukrayinska akademiya nauk. - K.: Druk. UNT. - 1919. - 270 s.

52. Polonska-Vasylenko N. Ukrayinska akademiya nauk (narys istoriyi): Ch. 1 / N. Polonska-Vasylenko. - Myunkhen, 1955. - 148 s.

53. Postanova Rady Ministriv Ukrayinskoyi derzhavy pro asyhnuvannya koshtiv na utrymannya UAN / TsDAVOVU Ukrayiny. - F. 2201. - Op. 1. - Spr. 135. - Ark. 51.

54. Protokol № 13 Spilnoho zibrannya Ukrayinskoyi akademiyi nauk u Kyyevi // Volodymyr Ivanovych Vernadskyy i Ukrayina. T. 1., kn. 1: Volodymyr Ivanovych Vernadskyy. Naukovo-orhanizatsiyna diyalnist. - K., 2011. - S. 276-278.

55. Protokol № 17 Spilnoho zibrannya Ukrayinskoyi akademiyi nauk u Kyyevi // Tam samo. - S. 286-288.

56. Protokol № 24 Spilnoho zibrannya Ukrayinskoyi akademiyi nauk u Kyyevi // Tam samo. - S. 304-309.

57. Savchenko I.V. Zasnuvannya Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk i zapochatkuvannya akademichnykh istorychno-heohrafichnykh doslidzhen / I.V Savchenko // Natsionalna ta istorychna pamyat: Zb. nauk. prats. - Vyp. 7. K.: H35 DP "NVTs "Priorytety", 2013. - S. 277-283.

58. Statut i shtaty Ukrayinskoyi akademiyi nauk u Kyyevi // Vydannya Ukrayinskoyi akademiyi nauky. - K.: Druk UNT, 1919. - 22 s.

59. Statut UAN. Prodovzhennya. Shtaty Ukrayinskoyi akademiyi nauk ta yiyi ustanov / TsDAVOVU Ukrayiny. - F. 2201. - Op. 1. - Spr. 135. - Ark. 39-47.

60. Statut UAN. Kinets. / Tam samo. - Ark. 48-50.

61. Ukhvalenyy Radoyu Ministriv zakon pro asyhnuvannya dvokhsot tysyach karbovantsiv rozporyadzhennya Ministra narodnoyi osvity ta mystetstva na pochatkovi vydatky po orhanizatsiyi Ukrayinskoyi akademiyi nauk u m. Kyyevi // TsDAVOVU Ukrayiny. - F. 2201. - Op. 1. - Spr. 63. - Ark. 18.

Размещено на Allbest.ru