Становлення освіти у селі Комарівка Переяславського повіту в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття (за матеріалами Полтавських єпархіальних відомостей)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Становлення освіти у селі Комарівка Переяславського повіту в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття (за матеріалами Полтавських єпархіальних відомостей)

Ревега Наталія, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу історичного краєзнавства Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»

У статті розкривається перехід від церковно-парафіяльної школи до школи грамоти та початкового училища у селі Комарівка Переяславського повіту в другій половині ХІХ на початку ХХ століття.

Мета даного дослідження полягає у розкритті започаткування освіти у селі Комарівка Переяславського повіту в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття та її результатів за звітами про стан церковних шкіл Полтавської єпархії, які друкувались у Полтавських єпархіальних відомостях.

Для досягнення цієї мети автор визначив наступні завдання: здійснити дослідження Полтавських єпархіальних відомостей; систематизувати отриману інформацію про освіту села Комарівка. Під час дослідження застосовано метод пошуку, опису та узагальнення.

Встановлено, що у селі Комарівка Переяславського повіту церковно-парафіяльна школа відкрилась у 1883 році, з 1899 по 1913 рік зазначається, як школа грамоти, а з 1914 року - початкове училище підпорядковане земству. Комарівська школа грамоти неодноразово була відзначена, як одна серед найкращих шкіл Переяславського повіту з організації навчально-виховного процесу та благоустрою. Законовчителями школи призначалися священики місцевої Миколаївської церкви. З 1883 по 1914 рік відомо про три приміщення де розташовувалась школа - громадська хата, спеціально облаштований громадою будинок під школу та побудована земством двокомплектна будівля.

Ключові слова: село Комарівка, Переяславський повіт, церковно-парафіяльна школа, школа грамоти, початкове училище, законовчитель.

Formation of education in the village of Komarivka of the Pereyaslav district in the second half of the nineteenth century at the beginning of the twentieth century (based on materials from the Poltava diocesan reports)

The article reveals the transition from the church parish school to the school of literacy and elementary school in the village of Komarivka, Pereyaslavsky district in the second half of the nineteenth century at the beginning of the twentieth century.

The purpose of this study is to uncover the beginning of education in the village of Komarivka in the Pereyaslavl district in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries and its results in the reports on the state of the church schools in the Poltava diocese, which were published in the Poltava diocesan reports.

To achieve this goal, the author identified the following tasks: to carry out research of the Poltava diocesan information; systematize the information about the education of the village of Komarivka. During the study, the search, description and generalization method was applied.

It was established that in the village of Komarivka of the Pereyaslav district, the church-parish school was opened in 1883, from 1899 to 1913 the school is marked as a diploma, and since 1914 the primary school is subordinate to the zemstvo. The Komarov school of lectures was repeatedly celebrated as one of the best schools in the city of Pereyaslavsky district for the organization of educational process and improvement. Lawyers of the school appointed priests of the local Nikolaev church. From 1883 to 1914 there were three premises where the school was located - a public hut, a specially equipped house for the community and a two-unit building built by the zemstvo.

Key words: village Komarivka, Pereyaslav district, church parish school, school of letters, elementary school, lawyer.

Село Комарівка Переяслав-Хмельницького району є одним із населених пунктів, що зникло з карти Переяславщини в наслідок затоплення Канівським водосховищем. Перша згадка про село датується 1574 р. Нажаль ґрунтовного видання по даному селу не виявлено. Основною джерельною базою з вивчення с. Комарівка є Полтавські єпархіальні відомості. Зокрема село Комарівка у даному джерелі згадується близько вісімдесяти разів, із них у вісімнадцяти номерах мова йде про Комарівську школу.

Мета даного дослідження полягає у розкритті започаткування освіти у селі Комарівка Переяславського повіту в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття та її результатів за звітами про стан церковних шкіл Полтавської єпархії, які друкувалися в Полтавських єпархіальних відомостях.

Для досягнення цієї мети автор визначив наступні завдання: здійснити дослідження Полтавських єпархіальних відомостей; систематизувати отриману інформацію про освіту села Комарівка. Під час дослідження було застосовано метод пошуку, опису та узагальнення.

Початком становлення освіти в с. Комарівка можна вважати 1883 рік. Оскільки Благочинний Переяславського повіту, священик Іоанн Трипольський рапортував, що у селі Комарівка 1 лютого 1883 року була відкрита церковно-парафіяльна школа, яка була розміщена в громадській хаті. У школі навчалося 20 учнів, в тому числі 5 дівчат. Навчанням, безкоштовно, займалася дочка священика - Олександра Тарасюк, яка закінчила курси при Полтавському єпархіальному жіночому училищі, а Закон Божий викладав священик Федір Тарасюк, також безкоштовно. Резолюція Полтавського архієрея на рапорт № 35 від 20 травня 1883 року була наступна: «Принявъ къ свъдътю, извъстш объ отрьітіи школы напечататъ въ Епархюльныхъ Въдомостяхъ. Священникъ Тарасюкъ утверждается законоучителемъ школы, а дочь его Александра учительницею въ оной» [4, с. 255-256].

На відкритті церковно-парафіяльної школи у с. Комарівці була проголошена промова, яку оголосив священик Федір Тарасюк.

«Промова проголошена при відкритті школи в с. Комарівка Переяславського повіту 1 лютого 1883 року. Є народна приказка: «вчення - світло, а невчення - тьма». Насправді, без освіти, що людина може знати про себе саму, про природу, а також що вона може знати про обов'язки свої перед Богом і близькими? Що вона може, в кінці кінців, знати про свою власну душу і про її призначення в майбутньому? По істині, вчення - світло, а невчення - тьма.

Батьки і матері! Ви - перші вчителі своїм дітям. Але чи можете ви, запитаємо, по-перше, правильно вчити своїх дітей молитися Богу? Думаємо, не можете. Чому? Тому, що ви самі знаєте і читаєте священні молитви з великими помилками і невірно, а це, звичайно, від того, що вас так вчили ваші батьки, які невірно молились тому, що не слухали настанови священиків, а може бути і тому, що і священики їх не вчили. А школи не було, в якій можна було вчиться.

По-друге, запитаємо: звідки у вас стільки забобонів, стільки помилкових понять про різні і важливі і неважливі предмети? Знову скажу - від вашої темної безграмотної простоти. Людина грамотна, яка вміє читати розумні книги, ніколи не повірить тому, чому легко вірить ваша простота, але що незгідно з здоровим людським розумом. Були б ви грамотні, ви мали б більше правильні поняття і про свого парафіяльного священика і не лякали б ним своїх дітей, як це роблять багато із вас. Думаєте, по своїй дитячій природі попустує чи пошумить дитина, мати чи батько поспішає зразу ж зупинити її пустощі страхом появи попа. Так, ваше невігластво свого духовного отця перетворює в опудало для ваших дітей. Як це образливо для священика і як шкідливо для самих дітей! Це відбувається тому, що дитина, яка побачить священика, замість того, щоб довірливо і з любов'ю підійти до нього, в страху і трепеті ховається від нього. А коли ви підносите дітей наших до прилучення святих Таїн Христових, як вони кричать, як відмахуються руками! Вони не можуть без страху навіть поглянути на священика. А все це від того, що ви, по своєму нерозумінню, зробили для них священика якимось страховиськом. Кому ж за це гріх? Кому гріх за те, що, як трапляється інколи, діти наші при прилученні виприскують із вуст святих Таїн Христових, до жаху священика? Погодьтесь, браття, що ви тяжко грішите, лякаючи своїх дітей своїм попом, замість того, щоб і самим відноситься до свого духовного отця з любов'ю і повагою і цю ж любов і повагу вселяти своїм дітям.

Посилайте ж своїх дітей навчатися у відкриту школу: тоді менше буде забобонів між вами. В школі вас будуть вчити і Богу молиться, і жити, як слід, по християнськи, і пастирів Церкви поважати, і з любов'ю до них відноситься; будуть вчить там вас, як близьких потрібно любить, не свариться з ними і не ображати їх. Коротко скажу: багато, вельми багато, ваші діти научаться в школі, і тоді вони не будуть подібні дикунам, які нічого не знають, а будуть дітьми грамотними, а після добрими і корисними людьми на світі. Грамотна людина, якщо прийдеться вступати їй на військову службу, користується відомим пільгами.

Добрі мої діти духовні! Зверніть увагу на церковні співи. Якщо один псаломщик співає при Богослужінні, то ці співи не викликає на людей, які моляться, в церкві тих дій, які викликає хоч маленький хор півчі. При хоровому співі душа людини, яка молиться, більше зворушується, а почуття релігійне більше піднімається до Бога. Винуватці такого настрою людей, які моляться, в церкві можуть бути ваші діти, які навчаються в школі співати церковні Богонатхненні пісні. Так, і в цьому відношенні в благу справу зробили, відкрив в своїй парафії школу.

Посилайте ж, повторюю, своїх дітей в цю школу, щоб вони там навчились правилам Богоугодному життю, щоб стали вони людьми корисними в колі своїх родин і на службі Святої Церкви і Вітчизни. А ви, діти, повинні постійно ходити в школу і уважно слухати те, чому буде вчить вас священик, вчителька і вчитель Церковного співу.

Щоб врозуміти вас, юні вихованці, Господь до сприйняття того доброго вчення, яке буде викладатися вам в цій нововідкритій школі. Нехай прибуде на вас благословення Господнє від нині і на віки» [19, с. 171-174].

Із 2 жовтня 1893 року церковно-парафіяльна школа при Миколаївській церкві с. Комарівка перемістилася у влаштований громадою будинок для школи, де навчалися 20 учнів. Обов'язки законовчителя прийняв на себе священик Федір Тарасюк, а вчителя - студент Полтавської духовної семінарії, син священика Захарій Тарасюк. Резолюція Полтавського архієрея на повідомлення благочинного священика Андрій Романицького від 9 листопада 1893 р. була наступна: «Священникъ Федоръ Тарасюкъ утвержденъ законоучителемъ, а студентъ Захарій Тарасюкъ учителемъ» [3, с. 1104].

Зі звіту про церковні школи Полтавськой єпархії за 1899-1900 навчальний рік зазначено, що священик Георгій Фаворський - учитель у Комарівській школі грамоти найбільше з любов'ю відносився до навчання. [5, с. 136]. А у звіті про церковні школи Полтавської єпархії за 1900- 1901 навчальний рік зазначено, що священик Георгій Фаворський - законовчитель церковнопарафіяльної школи села Комарівка до роботи відносився з любов'ю. [6, с. 239]. Також, даний священик відзначений за добросовісне ставлення до школи і у звіті за 1901-1902 р. [7, с. 165].

У Полтавських єпархіальних відомостях до 1904 р. Комарівська школа згадується як церковно-парафіяльна або школа грамоти. Цікавим є факт, що у 1883 році при відкритті зазначена, як церковно-парафіяльна школа. Та у випуску № 29 за 1904 р. вказано, що при Комарівській церкві знаходиться лише школа грамоти, а у примітці зазначено, що дана школа першочергово буде переведена в церковно-парафіяльну [20, с. 653-654].

Варто відмітити, що за 1903-1904 навчальний рік Комарівська школа грамоти була відзначена місцевими наглядачами та повітовим відділенням, як одна з найкращих шкіл із Переяславського повіту, за гарно поставлену навчально-виховну роботу та благоустрій. Слід зауважити, що у вище зазначеному навчальному році серед шкіл грамоти Переяславського повіту відзначалися, як найкращі, лише 6 шкіл [8, с. 101-103]. За 1904-1905, 1905-1906 та 1906-1907 навчальні роки Комарівська школа грамоти знову була серед найкращих шкіл у повіті [9, с. 291 - 292; 10, с. 452; 11, с. 486 ]. За 1907-1908 навчальний рік у Переяславському повіті за навчально-виховну роботу було відзначено лише 2 школи грамоти - Комарівська та Підсінна [12, с. 576].

У навчально-виховному процесі предметом уваги було здоров'я дітей, які ходили до школи. В більшості повітів усі учні проходили медичний огляд на початку навчального року, якщо виявлялись інфекційні захворювання, то школи закривали на карантин. Внаслідок масового захворювання на кір і віспу у 1907-1908 навчальному році були призупинені заняття у 6 школах Переяславського повіту, зокрема і у Комарівській школі [13, с. 630-631].

Комарівська школа грамоти впродовж шести років з 1903 по 1909 рік була серед кращих шкіл Переяславського повіту. Зокрема, за 1908-1909 навчальний рік вона була відзначена, як школа, що дотримувалась устрою церковно-парафіяльної школи [14, с. 1147]. Знову у Полтавських єпархіальних відомостях школа, як зразкова згадується за 1912-1913 навчальний рік [15, с. 214].

У 1914 році на посаду законовчителя Комарівського початкового училища був призначений священик місцевої Миколаївської церкви Олександр Тарасюк [17, с. 2201], а 21 серпня 1915 року - священик Павло Тихонович [18, с. 1390]. Варто звернути увагу, що Комарівська школа до 1914 року здебільшого зазначалась, як школа грамоти, а з 1914 - початкове училище. Також у доповіді Переяславського надзвичайного повіту на зборах 10 серпня 1914 року «Про стан шкільного будівництва» повідомлялося про побудову двокомплексного Комарівського училища. Будівля була здана з підряду підрядника Бальзака, яка була побудова із дерева та завершені чорнові роботи [16, с. 415].

Отже, у селі Комарівка Переяславського повіту церковно-парафіяльна школа відкрилась у 1883 році, з 1899 по 1913 рік зазначається, як школа грамоти, а з 1914 року - початкове училище підпорядковане земству. Комарівська школа грамоти неодноразово була відзначена, як одна серед найкращих шкіл Переяславського повіту з організації навчально-виховного процесу та благоустрою. Законовчителями школи призначались священики місцевої Миколаївської церкви. З 1883 по 1914 рік відомо про три приміщення де розташовувалась школа - громадська хата, спеціально облаштований громадою будинок під школу та побудована земством двокомплектна будівля.

освіта церковно-парафіяльний грамота

Джерела та література

1. Всеподданньйшій докладъ Оберъ-Прокурора Святъйшаго Синода // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1907. Часть официальная. № 10. С. 193-195.

2. Въдомость о школахъ и ученикахъ священнопричетническихъ дътей при домъ архіерея переяславскаго обрътающихся 1743 года// Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1893. Часть неофициальная. № 9. С. 405-419.

3. Объ открьітій церковно-приходскихъ школъ и школъ грамоты // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1893. Часть официальная. № 23. С. 1103-1106.

4. Объ открытий церковно-приходской школы // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1883. Часть официальная. № 12. С. 255-256.

5. Отчеть Епрахіального Наблюдателя о состояніи церковныхъ школъ Потавской епархіи за 1899-1900 учебный годъ // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1901. Часть официальная. № 6. С. 121-137.

6. Отчетъ Епрахіального Наблюдателя о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш за 1900-1901 учебный годъ // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1902. Часть официальная. № 12. С. 221-256.

7. Отчетъ Епрах^ьного Наблюдателя о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш за1901-1902 учебный годъ // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1903. Часть официальная. № 6. С. 145-175.

8. Отчетъ о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш въ 1903-1904 учебномъ году // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1905. Часть официальная. № 6. С. 94-103.

9. Отчетъ о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш въ 1904-1905 учебномъ году // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1906. Часть официальная. № 17. С. 285-302.

10. Отчетъ о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш въ 1905-1906 учебномъ году // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1907. Часть официальная. № 21. С. 445-452.

11. Отчетъ о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш въ 1906-1907 учебномъ году // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1908. Часть официальная. № 24. С. 481-499.

12. Отчетъ о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш въ 1907-1908 учебномъ году // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1909. Часть официальная. № 22-23. С.572-590.

13. Отчетъ о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш въ 1907-1908 учебномъ году // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1909. Часть официальная. № 25. С. 629-647.

14. Отчетъ о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш въ 1908-1909 учебномъ году // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1910. Часть официальная. № 18. С. 1144-1159.

15. Отчетъ о состоянш церковныхъ школъ Потавской епархш за 1912-1913 учебный годъ // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1914. Часть официальная. № 4. С. 210-221.

16. Постановлены Переяславскаго очереднаго уъздного земскаго собраныя... L созыва в ноябръ 1914 года и чрезвычайныхъ Земскихъ Собранш 28 марта и 10 августа 1914 г. Переяславль: Типографы Ленскаго и Вурмана, 1915. 417 с.

17. Распоряжены Епархыльного Начальства // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1914 Часть официальная. № 42-43. С. 2198-2202.

18. Распоряжены Епархыльного Начальства// Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1915. Часть официальная. № 18. С. 1387-1391.

19. Ръчь, произнесенная при открытш школы въ с. Комаровкъ Переяславскаго уъезда 1 февраля 1883 года // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1884. Часть официальная. № 4. С.171-174.

20. Списокъ приходскихъ церквей Полтавской епархш, при кторорыхъ предположено открьте церковно-приходскихъ школъ или преобразована школъ грамоты въ церковно-приходскы школы // Полтавские епархиальные ведомости. Полтава, 1904. Часть официальная. № 29. С. 629-654.

Размещено на Allbest.ru