Освітянська праця православних священиків на Волині у міжвоєнний період ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Освітянська праця православних священиків на Волині у міжвоєнний період ХХ ст.

Ірина Скакальська

Анотація

У статті досліджується питання педагогічної діяльності православного духовенства. Показано вплив духовної еліти на суспільне, релігійне та культурно-просвітницьке життя Західної Волині. Розкрито політику польської влади щодо національних меншин у сфері релігії та освіти. Проаналізовано громадську діяльність, творчий шлях та педагогічні досягнення наставників і вихованців Кременецької духовної семінарії. Ключові слова: православ'я, освіта, виховання, священик, семінарія, релігія, Волинь. православний духовенство польський

Православна Церква на Західній Волині стала виразником духовних і матеріальних інтересів українців. В умовах відсутності української державності релігійні діячі перебрали на себе ряд суспільних функцій, що не стосувалися діяльності суто релігійної організації. У цьому контексті актуальності набуває повернення історичних відомостей про роль Української Православної Церкви та її представників у розвитку освіти і культури на Волині у період між двома світовими війнами XX ст.

Метою статті є науковий аналіз внеску церковних діячів Волині в національно-освітнє життя Волині. Відповідно, можемо запозичити їхній досвід у боротьбі з сучасними негативними явищами суспільства та у становленні високих моральних ідеалів серед молоді, її толерантності, поваги, гуманістичних переконань.

У статті автор сконцентрувала свою увагу на вирішення таких дослідницьких завдань, які полягають у необхідності розкрити культурно-просвітницьку працю духовної еліти і з'ясувати її роль у збереженні моральних цінностей у суспільстві.

Окреслена нами проблема не знайшла повного висвітлення в історичній науці. Серед досліджень є праці Г. Степаненко ¹, В. БорщевичаСтепаненко Г.В. Освітня діяльність православного духовенства в Україні (XIX- поч. XX ст.): Авт. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 /Ін-т іст. України НАНУ - К., 2002. - 25 с. Борщевич В. Українська православна церква на Волині у 20 - 40-х рр. XX ст. Автореф. дис. кан. і. н.: 07.00.01 / В.Т. Борщевич; Ін-т укр-ва ім. І. Крип'якевича НАНУ - Л., 2000. - 19 с.,

В. РожкаРожко В. Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХ ст.: Історико-краєзнавчий нарис / В. Рожко - Луцьк: Медіа, 2002. - 280 с., Г. ЧернихівськогоЧернихівський Г. І. Портрети пером: статті, публікації, спогади, рецензії / Г. І. Чернихівський - Кременець - Тернопіль, 2008. - Книга 3. - 307 с. та ін. Висвітлюють дану проблематику наукові доробки вчених діаспори, зокрема, дослідження протоієрея Митрофана ЯвдосяПрот. Митрофан ЯвДось. Українська Автокефальна Церква 1921-1936 рр. - Мюнхен, 1956. та ін.

Важливою групою історичних джерел для дослідження теми є періодичні видання, у тому числі журнали "На варті", "Воскресное чтение", "За соборність", "Церква і нарід".

Православне духовенство міжвоєнного періоду XX ст. у Західній Волині було численною соціальною верствою, яка займала провідне місце в національному русі та виступала за збереження православних традицій волинян. Відомий український історик Д. Дорошенко зазначав, що православне духовенство утворило в Україні з кінця XVIII ст. окремий стан, який близько стояв до народу і був тісно зв'язаний з його долеюДорошенко Д. Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу / Д. Дорошенко. - Берлін, 1940. - С. 42.. Священики підтримували народну освіту, культуру, забезпечували зв'язок між громадськими організаціями, чинили опір окатоличенню населення.

У досліджуваний період на території Кременецького повіту, який входив до складу Волинського воєводства Другої Речі Посполитої, діяли дві основні Церкви - Автокефальна Православна Церква в Польщі і Римо-Католицька, до речі, саме остання мала повну підтримку влади. Із входженням Західної Волині до складу Польщі представники православного духовенства розпочинають процес дерусифікації Церкви, згодом національно-церковний рух захопив і освіту. Відрадно, що це вплинуло насамперед на вибір мови навчання в школах. Так, у 1922 та 1924 роках за поданням владики Діонісія Священний Синод Православної Церкви в Польщі налагоджує вживання української мови в Церкві та школах. Зокрема, у Кременці українська мова запроваджена в школі псаломщиків, духовній семінарії, яку відкрили його стараннями, та в духовній дівочій школі. Першим у 1921 р. почав викладати в духовній семінарії у Кременці Священне Писання українською мовою протоієрей О. Громадський (майбутній владика Олексій)Медвєдєв С. Митрополит Діонісій / С. Медвєдєв, В. Савчук // Краєзнавчі нариси з історії Кременеччини. - Випуск 1. - Кременець, 2009. - С. 53.. Діонісій запросив викладачів з українців для праці в Кременецькій духовній семінарії. Відзначимо, що з його наказу видавались богослужбові тексти українською мовою, українські церковні газети, він хіротонізував українських єпископів Олексія, Полікарпа, Іларіона, Палладія, дав благословення на відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в ПольщіДіонісій Валединський // Панчук І. Тернопільщина в іменах. Довідник / Ігор Панчук - Тернопіль, 2006. - С. 58..

Одним із осередків виховання пастирів була Кременецька духовна семінарія. Слід зауважити, що формування українського світогляду в кандидатів до священства відбувалося не без участі виклада- чів-патріотів, які працювали в цьому навчальному закладі. Серед них найвідоміші - це професори М. Кобрин, В. Біднов, Л. Данилевич, Ф. Кульчинський та іншіРожко В. Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХ ст. : Історико-краєзнавчий нарис / В. Рожко - Луцьк: Медіа, 2002. - С. 146.. їх невтомна праця, пов'язана з навчанням і вихованням майбутніх пастирів, не обмежувалась уроками, вони проводили чимало позаурочної роботи, пов'язаної з українізацією семінарії: перекладали і видавали українські підручники з богословських предметів, організовували просвітницькі заходи в семінарії, прощі до козацьких могил у Берестечко, поглиблювали знання учнів під час занять у гуртках. Зауважимо, що український дух не завжди був притаманний семінарії.

Серед представників духовної еліти виокремлювався відомий церковний та освітянський діяч-професор Кременецької духовної семінарії М. Кобрин. Ще в юнацькі роки він глибоко усвідомив, що Бог - "це велике слово, найбільше з усіх слів, що існують у мові людській!.. Віра в існування Бога властива людям. Люди завжди й всюди на всіх ступенях свого розвитку вірили в Бога, почитали його". Саме так писав М. Кобрин у праці "Існування Бога в світі", виданій у Кременці 1936 р.В.Л. Із минулої історії українізації православної Церкви на Волині // Літопис Волині. - Вінніпег, Канада, 1990. - Вип. 16. - С. 76..

Професор М. Кобрин викладацьку працю в Кременецькій духовній семінарії поєднував із перекладацькою, адже у зв'язку з проголошенням автокефалії треба було мати богослужебні книжки українською мовою, налагодити їх видання. Це мало прискорити українізацію Православної Церкви. Для цього передсоборне зібрання Православної Автокефальної Церкви в Польщі розробило "Положення про нові переклади церковно-богослужебних книг та їх видання". На зібранні професор М. Кобрин виступив з доповіддю "Про мову Богослужіння". У ній автор, на основі глибокого вивчення історії Православної Церкви, аргументовано стверджує, що запровадження живої мови народу в богослужінні - основа пасторської діяльності, яка не порушує традицій Православної Церкви. Таку ж позицію на зібранні зайняв відомий уже тоді вчений-богослов професор І. Огієнко ¹¹.

Знаним викладачем був професор В. Біднов, відомий як український історик Церкви, вчений, редактор "Православної Волині", що видавалася в Кременці в 20-х рр. XX ст. Основною ідеєю цього журналу було підвести світогляд духовенства під нові національно-культурні тенденції в ЦерквіЧернихівський Г. Портрети пером / Г. Чернихівський. - Кременець, 2001. - С. 84. Медведев С. Митрополит Діонісій / С. Медведев, В. Савчук // Краєзнавчі нариси з історії Кременеччини. - Випуск 1. - Кременець, 2009. - С. 52.. За активну громадсько-політичну діяльність польська влада вислала в 1922 р. В. Біднова за межі повітуЧернихівський Г. Портрети пером / Г. Чернихівський. - Кременець, 2001. - С. 87.. Серед його документів знайдено часопис гуртка учнів четвертого класу Кременецької української гімназії, який вони йому подарувалиЦентральний державний архів вищих органів влади і управління України, Ф.Р-4465, оп.1, спр. 400, 6 арк.. Це свідчить, що професор співпрацював з гімназистами. Перебуваючи у Варшаві, В. Біднов співробітничає з Товариством ім. Петра Могили, зокрема, у 1932 р. на запрошення товариства він приїжджає до Луцька, Рівного та Кременця для проголошення "прилюдних лекцій для громадськості" з релігійної тематики^{1 5}Сакович Є. Ю. Спомини про професора В.О. Біднова / Є. Ю. Сакович // Церква і нарід. -

Ч.7-8. - 1936. - С. 280..

Филимон Кульчинський, який лише в еміграції був висвячений на ієрея, свою педагогічну працю розпочав у Києві, з 1927 до 1939 р. трудився професором духовної семінарії у Кременці. Він у Кременецькій духовній семінарії викладав українську мову та літературу й історію Церкви. Він був справжнім наставником молоді. Організовував академії на вшанування Тараса Шевченка, Івана Франка, проводив екскурсії по краю для семінаристівПісоцький А. Інтелігенція Волині: погляд крізь призму часу / А. Пісоцький, Н. Войтюк - Луцьк: ВАТ "Волинська обласна друкарня", 2009. - С. 40.. Саме такі педагоги і наставники могли виховати високоморального та патріотично налаштованого священика. У Духовній семінарії значна увага приділялася навчально-виховній роботі, кваліфікованості викладацького складу, місійній, громадській, науково-видавничій діяльності тощо.

У березні 1932 р. Міністерство ісповідань і освіти польського уряду оголосило про реформу системи шкільної освіти в державі. Зміни вплинули на роботу Кременецької духовної семінарії. На її місці планували створити трирічний богословський ліцей, до якого кандидати у священики вступали б після закінчення чотирирічних загальноосвітніх гімназій^{1 7}Милусь В. З історії Волинської духовної семінарії / В. Милусь // Волинська духовна семінарія (до 20-річчя відродження) / Збірник матеріалів науково-практичної конференції з нагоди ювілею 20-річчя відродження Волинської Духовної семінарії. - Луцьк, 2010. - С. 118.. У 1938/39 шкільному році відкрився Православний богословський ліцей у Варшаві. Викладання в ліцеї здійснювалося на польській мові і лише передбачалось дві години на тиждень для рідного слова. До ліцею після іспитів поступило лише 12 учнів^{1 8}Православний Богословський ліцей у Варшаві // Церква і нарід. - Ч. 19. - 1938. - С. 780.. З середини 1930-х років Кременецька духовна семінарія здійснювала лише випуски студентів, поповнення не набирали. Стан поступової ліквідації семінарії тривав до приходу радянської влади в 1939 р.

Серед випускників Кременецької духовної семінарії був о. Юрій Шумовський - вчений, археолог, православний священик родом з Волині. Його ім'я не є загальновідомим в сучасній Україні. Він народився в 1908 р. в селі Мирогоща Дубенського повіту в родині священика. Навчався в Дубенській гімназії та Кременецькій духовній семінарії^{1 9}Держархів Тернопільської обл., Ф. 232, оп.1, спр. 274. Особиста справа Ю. Шумовського.. Про Кременецьку духовну семінарію о. Юрій Шумовський згадує таке:

"... перший рік, коли я вступив До семінарії, то в ній панував російський Дух, але коли ректором став відомий Діяч, українець

О. Табинський, то вона цілком українізувалась. В цьому значно Допомагали такі наші професори як Ф. Кульчинський, М. Кобрин та інші, а також сам секретар Консисторії І. Власовський. Семінаристи майже всі були свіДомими українцями... Пам'ятаю, у нас тоді вже. існувала таємна пластунська організація. І коли приїхав до нас на зустріч А. Річинський, то ми мали перегляд "Пласту" на так званому "Гнилому озері" в лісах м. Кременця, оскільки, польський уряд подібні націоналістичні організації не дозволяв..."Шумовський Ю. Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині / Юрій Шумовський. - Том 2. - США, Саванна, 1994. - С. 3..

Ю. Шумовський у 1934 р. закінчив Варшавський Університет, згодом стає делегатом від Волині Варшавського археологічного музею. У 1938 р. закінчив археологічний факультет Варшавського університету. Є копія документа "Розпорядження канцелярії св. Синоду св. Автокефальної православної церкви у Польщі" про призначення Ю. Шумовського вчителем Закону Божого в семикласну державну чоловічу гімназію в м. Дубно. Також отця Юрія було призначено другим священиком у соборі міста та військовим, тюремним і шпитальним капеланомТам само. - С. 43.. Своєю діяльністю він виходив за межі пастирської праці, репрезентуючи українську науку та освіту. Так склалось, що він згодом змушений був емігрувати.

Підкреслимо, що важливу роль у вихованні молоді відігравали священики. Вони були засновниками дитячих церковних братств. Наприклад, дитяче церковне братство діяло в с. Жуківці Кременецького повіту, його організував о. Микола Зелінський. У статуті організації відзначалось, що і) до братства можуть бути прийняті діти православного віросповідання шкільного віку; 2) кожен член братства повинен поводитись належно й чемно, а особливо в церкві і т.д.Барщевський Є. Сучасний православний пастир, як вихователь дітей і молоді позашколою / Є. Барщевський // Церква і нарід. - Ч. 18. - 1936. - С. 547.. При братствах діяли бібліотеки. Така організація під керівництвом настоятеля сприяла формуванню християнської моралі та національної свідомості в молоді.

Питанню навчання Закону Божого в школах приділялася належна увага. Зокрема, Волинська духовна консисторія подає до відома та для керівництва настоятелям парафій інформацію про те, що постановою Синоду Св. Автокефальної Православної Церкви в Польщі з 1928 р.

Встановлено кваліфікації для законовчителів шкілДержархів Тернопільської обл., Ф. 258, оп. З, спр. 545, арк.9. для того, щоб законовчительство викладалось на належному рівні. Під час засідання Волинського єпархіального місійного комітету було вирішено запровадити посаду візитатора закононавчання по школах єпархіїЗасідання Волинського Єпархіяльного Місійного комітету // Церква і нарід. - Ч. 4. - 1938. - С. 163.. У 1936 р. цей же комітет приймає рішення про те, щоб здійснити аналіз викладання Закону Божого в 1934/35 навчальному році в школах єпархії^{2 5}Держархів Тернопільської обл., Ф.148, оп.53, спр. 25, арк.1..

Таким чином, у найскладніші історичні періоди, коли поневолювачі нищили українські землі, коли війни, конфлікти, репресії забирали мільйони життів, коли злиденне економічне становище доводили народ до відчаю, то лише релігійні почуття українців, в основі яких є їх православна віра, були тим порятунком, що допомагав вижити. Аналогічна ситуація склалася і на Західній Волині у міжвоєнний період XX ст.

Зокрема, православні клірики стають виразником духовних та етичних почуттів волинян, впливаючи на формування у молоді патріотичних і християнських рис. Саме духовенство було зацікавлене у створенні шкіл для народу та докладало багато зусиль для організації їх роботи. Негативним явищем в історії Волині стали безпрецедентні ревіндикаційні акції на Волині, Холмщині та Підляшші, особливо у 1937-1939 роках вони були логічним продовженням урядової політики асиміляції та окатоличення і мали відбиток на розвитку духовної освіти.

Список джерел і літератури

1. Борщееич В. Українська православна церква на Волині у 20-40-х рр. XX ст. Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.Т. Борщееич. - Л., 2000. - 19 с.

2. В.Л. Із минулої історії українізації православної Церкви на Волині // Літопис Волині. - Вінніпег, Канада, 1990. - Вип. 16. - С. 76.

3. Держархів Тернопільської обл., Ф. 148, оп.5, спр. 25, арк. 1.

4. Держархів Тернопільської обл., Ф. 258, оп. З, спр. 545, арк. 9.

5. Діонісій Валединський // Панчук І. Тернопільщина в іменах. Довідник / Ігор Панчук - Тернопіль, 2006. - С. 58.

6. Дорошенко Д. Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу / Д. Дорошенко. - Берлін, 1940. - 248 с.

7. Засідання Волинського Єпархіяльного Місійного комітету // Церква і нарід. - Ч. 4. - 1938. - С. 163.

8. Медвєдєв С. Митрополит Діонісій / С. Медвєдєв, В. Савчук // Краєзнавчі нариси з історії Кременеччини. - Випуск 1. - Кременець, 2009. - С. 55-67.

9. Милусь В. З історії Волинської духовної семінарії / В. Милусь // Волинська духовна семінарія (до 20- річчя відродження) / Збірник матеріалів науково-практичної конференції з нагоди ювілею 20-річчя відродження Волинської Духовної семінарії. - Луцьк, 2010. - С. 113-128.

10. Пісоцький А. Інтелігенція Волині: погляд крізь призму часу / А. Пісоцький, Н. Войтюк - Луцьк: ВАТ "Волинська обласна друкарня", 2009. - 176 с.

11. Православний Богословський ліцей у Варшаві // Церква і нарід. - Ч. 19. - 1938. - С. 780.

12. Протоієрей Митрофан Явдось Українська Автокефальна Церква 1921-1936 рр. - Мюнхен, 1956.

13. Рожко В. Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХ ст.: Історико- краєзнавчий нарис / В. Рожко - Луцьк: Медіа, 2002. - 280 с.

14. Сакович Є. Ю. Спомини про професора В.О. Біднова / Є. Ю. Сакович // Церква і нарід. - Ч. 7-8. - 1936. - С. 280.

15. Степаненко Г В. Освітня діяльність православного духовенства в Україні (XIX - початок XX ст.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / Ін-т історії України НАН України. - К., 2002. - 25 с.

16. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, Ф. Р-4465, оп.1, спр. 400, 6 арк.

17. Чернихівський Г І. Портрети пером: статті, публікації, спогади, рецензії / Г. І. Чернихівський - Кременець - Тернопіль, 2008. - Книга 3. - 307 с.

18. Шумовський Ю. Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині / Юрій Шумовський. - Том 2. - США, Саванна, 1994.

Размещено на Allbest.ru