Коштовні предмети з Шумейківського кургану

Оформлення піхов з Гострої Томаківської Могили багато в чому є аналогічним шумей- ківським. Не випадково ще з часів В. Гінтер- са їх завжди розглядали і згадували тільки «у зв'язці». Однак томаківські піхви при всій схожості представляють вже іншу традицію, яка є продовженням і розвитком архаїчної. При цьому в їх оформленні помітний певний вплив художньої традиції східних регіонів скіфського світу (розташування хижаків, що згорнулися, на перехресті; «стовпчик» з голівок хижаків анфас) (див. докладніше: Полидович 2014, с. 298--299). Декор же піхов з Феттерсфельде / Віташково зовсім не пов'язаний з традиціями ранньоскіфського мистецтва і, навпаки, являє ті тенденції в оформленні, які стануть домінуючими вже в другій половині V--IV ст. до н. е.: сюжети нападу хижаків на травоїдних тварин на основному полі, розміщення хижих істот на боковому виступі.

Важливий момент, який об'єднує всі згадані піхви, -- це наявність високого наконечника, що має орнаментальний фриз лише у верхній частині (Манцевич 1969, с. 110). Однак власне наконечником його можна назвати лише щодо шумейківських піхов. Щоправда, схожим чином облаштовано золотий декор (пластина в верхній частині і наконечник в нижній) піхов з Феттерсфельде / Віташково (Furtwangler1883, Taf. 3: 1--2). А ось пластини з Гострої Томаківської Могили, Олександрівки та Золотого кургану облицьовували тільки передню частину піхов¹. Цей же декоративний прийом використовувався в кінці VI -- на початку V ст. до н. е. і в оформленні торитів (сагайдаків), наприклад, з кургану 6 біля с. Іллічеве, Золотого кургану, поховання 2 кургану 27 біля с. Ку- рилівка (Черненко 1981, с. 48--49). Характерними є і відміни орнаментальних фризів: якщо на шумейківських піхвах (і рукояті меча) використана зернь, то в інших випадках (у тому числі і Феттерсфельде) -- філігрань та емаль. Поява ж високих суцільних наконечників відноситься ще до передскіфського періоду, прикладом чого є золотий, багато орнаментований наконечник піхов кинджала Нижня пластина на олександрівських піхвах (МІКУ, інв. № АЗС-3349; Ковалёва, Мухопад 1982, с. 98) має бортик, загнутий П-подібно по всьому периметру окрім верхнього торця. З тильної сторони бортика пробито численні отвори для цвяшків, за допомогою яких пластина кріпилася до дерев'яної основи. У нижній частині припаяно невелику півкруглу пластинку. Подібним чином була облаштована й пластина-накладка на піхви з Гострої Томаковської Могили (Манцевич 1969, рис. 14: 1--2). ^{Кинджал і піхви знаходилися у похованні окремо} (Tonceva1980, pl. VII: 3). На реконструкції піхов Г. Тончева чомусь подала означену золоту деталь як декор верхньої їх частини (Tonceva1980, pl. XII: 4), проте таке розташування викликає заперечення. За всіма ознаками золота трубка виконувала роль саме наконечника. з передскіфського кургану Птічата Могила біля с. Белоградец в Болгарії (Tonceva1980, pl. XII: 3a--b; Тере- ножкин 1976, с. 35, рис. 9: 2). Як певну технологічну паралель можна навести і золоті обойми верхніх частин піхов кинджала, прикрашених горизонтально напаяними дротинками з насічками, що походять з поховання 2 кургану висока Могила і кургану біля с. Квітки (Теренож- кин 1976, рис. 5: 3; Ковпаненко, Гупало 1984, с. 50, рис. 11: 1).

Вважається, що орнамент із трикутників зерні є суто грецьким (Ильинская 1968, с. 89; 1971, с. 78; інша думка: Топал 2016, с. 278), що і було (поряд з датою) вирішальним аргументом у визначенні місця виробництва обкладок піхов. Проте це не так, оскільки ювелірну зернь, відому ще у Давньому Єгипті, використовували ассірійські та урартські майстри (Капошина 1956, с. 180; Минасян 2014, с. 321, 337). З Кар- мір-Блура (Тейшебаїні) походять золоті шпилька і човникоподібні сережки, прикрашені трикутниками із зерні (Пиотровский 1962, рис. 52; 53). Аналогії останнім знайдено в кургані 9 могильника Нартан на Північному Кавказі та кургані 134 на р. Тенетинка в Подніпров'ї (Рябкова 2010, с. 180--181, рис. 9). І такими ж трикутниками декорована золота прямокутна накладка, що закриває «хвіст» ручки над навершям на келермеському і мельгуновсько- му мечах (Черненко 1980, с. 12, 19; Галанина 1997, табл. 7: 1 (b)).

3. Бляха у вигляді тварини (інв. № ДМ- 1716) (Ханенко, Ханенко 1900, с. 17, табл. XLV: 460; Minns1913, p. 191, fig. 83, No. 460; Ростовцев 1925, с. 507--508; Ильинская 1968, с. 44, рис. 22: 1; Бондарь 1975, фото на с. 22; 24; Skyyttien... 1990, s. 10, luettelo nrot 7; L'or... 1993, S. 56--57, Kat. 18; Tresors. 1997, р. 61-- 63, kat. 3; Золота. 1999, фото на с. 1 обкладинки, с. 9, 145, кат. 6; Музей. 2004, с. 372, кат. 7, фото на с. 33) (рис. 1: 4). Золото 58 проби. Розміри: довжина 4,6 см; ширина 3,0 см.

Масивна лита бляха з петлею на звороті. Тварину зображено з прямо поставленою головою і ногами, підігнутими під тулуб. Більшу частину голови займає око, що складається з кільця, яке оточує круглу зіницю. Морда подовжена і мов би обвисла. На ній двома сильно витягнутими рельєфними овалами позначено ніс і пащу. Довге листоподібне вухо притиснуте до шиї і плеча. Плече округле, що виступає над лінією спини. Стегно зігнуте, з виїмкою в паху. Ноги зігнуті дещо неприродно, з виступаючими колінними суглобами. Нижня частина передньої ноги підпрямокутна, з центральною виїмкою, задньої ноги -- округла, з такою ж виїмкою. Ззаду виділеним півколом позначений невеликий хвостик. Краї бляхи по всьому периметру плавно загнуті. На звороті припаяна масивна петля у вигляді прямокутної скоби для протягування ременя, яка знаходиться майже врівень з загнутими краями.

Дана бляха фактично опинилася поза увагою дослідників в силу своєї оригінальності і загадковості. Перш за все, незрозуміло яку саме тварину зображено. її ноги підігнуті так, як це природно для копитних тварини, а довге притиснуте вухо дозволило в каталозі колекції назвати його мулом (Ханенко, Ханенко 1900, с. 17). У той же час, голова тварини нагадує голови коней, зображені на кістяних / рогових псаліях, наприклад, з того ж Шумейківського кургану, а також з курганів біля с. Будки та с. Великі Будки (Ильинская 1965, рис. 1: 1--7), завдяки чому В. А. Іллінська визначила тварину як коня (Ильинская 1968, с. 44). М. І. Ростовцев вважав, що зображено лосиху, що лежить (Ростовцев 1925, с. 507), а у музейних каталогах тварину названо лосеням (напр.: Музей... 2004, с. 372). А. Р. Канторович (2015, с. 844-- 845), натомість, визначив її як зайця.

Звернімо увагу на те, що на кінцях ніг тварини відтворено не копита. При першому погляді, вони, дійсно, сприймаються як розділені копита, але такий прийом не був властивий для «звіриного стилю». Радше закінчення ніг можна назвати кистями лап, що особливо очевидно щодо задньої ноги. І в такому разі у нас є всі підстави визначити тварину як зайця, як це і запропонував А. Р. Канторович. звичайно, добре відомо, що заєць підгинає ноги під тулуб так само, як це роблять хижаки. Але ж у «звіриному стилі» зображувалися не стільки реальні тварини, скільки певні міфологічні образи. І зображення ніг, підігнутих таким чином, вочевидь,повинно було повідомити про приналежність тварини до класу не-хижаків. Відоме ще одне зображення зайця з так само підігнутими ногами У публікації тварин названо оленями. На таке визначення, вочевидь, вплинуло розташування їх ніг. -- на золотих бляшках IV ст. до н. е. з поховання 2 кургану 4 біля с. Шолохове (Волко- бой, Лихачёв, Шалобудов 1979, с.47, рис. 4,18).

Дещо дивною виглядає масивна «обвисла» морда шумейківського звіра. Але і в даному випадку це певний символізм, оскільки подовжені овали (рівнозначні краплеподібним знакам), якими позначені ніздря і паща, є характерною ознакою зображень келермеського горизонту (детально див.: Полидович 2015b, с. 221--223, рис. 4). Інші стилістичні ознаки зображення також відповідають стилістичній традиції даного горизонту (Канторович 2015, с. 845).

Основний масив скіфських зображень зайців відноситься вже до IV ст. до н. е. (Полидович, Вольная 2005). Однак з'являються вони саме в ранньоскіфський час і відомі по зображенням на рукояті келермеської сокири, кістяний бляшці з кургану 5 могильника Новозавєдьонноє-II, а також на блюді та пекторалі зі «скіфської» частини знахідок у Зівійє в Північно-Західному Ірані, на золотій обоймі з Чиликтинського кургану 5 у Східному Казахстані (Полидович, Вольная 2005, с. 433, кат. 1--4, 54). І шумей- ківське зображення знаходиться саме в цьому колі.

Не зрозумілим є функціональне використання бляхи. Масивна петля на звороті говорить про те, що вона на ремені кріпилася до якоїсь основи. При описі кургану було відзначено, що бляху знайдено «неподалік від ручки меча» (Ханенко, Ханенко 1900, с. 8). Це дозволило припустити, що вона була «найвірогідніше, поясною бляхою». Таке припущення прийняв і М. І. Ростовцев (1925, с. 508). Однак ніхто з дослідників захисного озброєння не згадує дану бляху в якості прикраси пояса. Це й не дивно, якщо врахувати, що образи, пов'язані з парадними портупейний поясами, це -- орел, лев і грифон (Мелюкова 1964, с. 75; Черненко 1968, с. 64--68). Зважаючи на те, що бляха була пов'язана із мечем, можна припустити, що вона прикрашала боковий виступ піхов. У більшості відомих випадків боковий виступ є частиною накладної пластини, що повністю покриває лицьову сторону піхов (Келермес, Мель- гуновський курган, Феттерсфельде / Віташково, Єлизаветовський курган 1/1910, Солоха, Товста Могила та ін.). Окрема накладна пластина у вигляді кабана прикрашала боковий виступ тільки піхов з кургану 6 біля с. Олександрівка (Ковалёва, Мухопад 1982, с. 98, рис. 3: 1). Характерно, що відповідно до ранньоскіфської традиції, яка продовжувалася і надалі, на боковому виступі зображували копитних тварин: оленя (Келермес, Мельгуновський курган, Єлизаветовський курган 1/1910), кабана (Олександрівка, Велика Бі- лозерка, Солоха, зображення на гребні), гіпокам- па (Куль-Оба), а починаючи з рубежу VI--V ст. до н. е. тут розміщували або хижих тварин (Феттер- сфельде / Віташково, Товста Могила), або сцени шматування (Єлизаветовські кургани 10/1901 і 10/1910, Солоха, Чортомлик, Чаян, П'ятибратній курган 8). Зображення зайця у прив'язці до піхов меча на перший погляд виглядають незрозумілими, адже у скіфській традиції вони переважно пов'язані з жіночою сферою культури (Поли- дович, Вольная 2005, с. 424--427). Проте саме у ранньоскіфський час зображення зайців відомі на предметах зброї -- луках, що були виготовлені із залученням рогових навершів. Переважно на таких навершях скіфські майстри вирізали зображення хижих птахів або барано-птахів (Черненко 1981, с. 14, 15 рис. 6; Шрамко 2015), тоді як на навершях, що походять із зольника 28 Західного Більського городища та ранньоскіфського поховання з кургану Темір-Гора, також присутні зображення зайців (Шрамко 2015, с. 487--492, 499, ил. 1: 1; 2: 1; 3: 1).

Отже можемо зробити деякі попередні висновки. Шумейківські меч і піхви як за своєю мор - фологією, так і за декором повністю відповідають архаїчній скіфській традиції, характерній для келермеського часу. Вони демонструють, з одного боку, розвиток технологічних і художніх навичок, виражених в різних культурних пластах старожитностей келермеського горизонту, а з іншого -- зародження нових тенденцій в зооморфному мистецтві і, зокрема, в декоративному оформленні даного виду озброєння. Можна стверджувати, що в їх виготовлені брав участь майстер, знайомий як зі скіфською художньою традицією, так і з ювелірною технікою Кавказького регіону, про що, зокрема, говорить наявність зерні. Також повністю відповідає колу старожитностей келермеського горизонту бляха у вигляді зайця. Проте остаточний висновок щодо датування всього комплексу Шумейківського кургану можливо зробити лише після детального аналізу інших категорій знахідок, в першу чергу, предметів кінської вузди.

Література

курган шумейко ранньоскіфський зображення

1. Алексеев, А. Ю. 1980. О скифском Аресе. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 21, с. 39 47.

2. Алексеев, А. ю. 1991. Этюд об акинаках. в: Клейн, Л. С. Археологическая типология. Ленинград: Центр научно-техничекской деятельности и социальных исследований, с. 271-280.

3. Алексеев, А. ю. 2003. Хронография Европейской Скифии VII--IV веков до н. э. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж.

4. Андреева, Н. в. 2006. Календарь юбилейных событий, октябрь 2006 года. Universum: Вестник Гер- ценовского университета, 9 (35), с. 75-77.

5. Артамонов, М. И. 1961. Антропоморфные божества в религии скифов. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 2, с. 57-87.

6. Артамонов, М. И. 1966. Сокровища скифских курганов в собрании Государственного Эрмитажа. Прага; Ленинград: Артия; Искусство.

7. Артамонов, М. И. 1974. Киммерийцы и скифы. Ленинград: ЛГУ.

8. Бессонова, С. С. 1983. Религиозные представления скифов. Киев: Наукова думка.

9. бобринский, А. А. 1894. Курганы и случайные находки близ местечка Смелы. Санкт-Петербург: в. С. балашев и Ко, 2.

10. бобринский, А. А. 1901. Курганы и случайные находки близ местечка Смелы. Санкт-Петербург: Главное управление Уделов, 3.

11. болтрик, ю. в., Фиалко, Е. Е. 1995. басовское городище -- центр Посульского узла памятников эпохи раннего железа. Древности 1995, с. 40-43.

12. бондарь, И. в. 1975. Древнее золото. Из собрания Музея исторических драгоценностей УССР. Москва: Искусство.

13. бруяко, И. в. 2005. Ранние кочевники в Европе (Х--Vвв. до Р. Х.). Кишинёв: высшая Антропологическая Школа.

14. вахтина, М. ю. 2009. К истории изучения в. в. Хвойкой скифских древностей лесостепного Приднепровья (по материалам Научного архива ИИМК РАН). в: бессонова, С. С. (ред.). Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С. А. Скорого. Киев; Полтава: ИА НАНУ, с. 74-85.

15. волкобой, С. С., Лихачёв, в. А., Шалобудов, в. Н. 1979. Скифский могильник «Славянка» у с. Шоло- хово на Днепропетровщине. Курганные древности Степного Поднепровья III--I тыс. до н. э., 3, с. 45-60.

16. Галанина, Л. К. 1997. Келермесские курганы. «Царские» погребения раннескифской эпохи. Москва: Палеограф.

17. Граков, б. Н. 1971. Скифы. Москва: МГУ.

18. Гречко, Д. С. 2012. О возможных «просветах» в «тёмное» время (VI в. до н. э.) скифской истории. Stratumplus,3, c. 75-106.

19. Грибкова, А. А., Полидович, ю. б. 2013. Фигурка быка скифского времени из собрания б. И. и в. Н. Ха- ненко. Археологический альманах, 30, с. 259-277.

20. Дараган, М. Н. 2010. О датировке амфоры из погребения № 2 Репяховатой Могилы. Античный мир и археология, 14, с. 175-202.

21. Дараган, М. Н. 2011. Начало раннего железного века в Днепровской Правобережной Лесостепи. Киев: КНТ.

22. Діденко, С. в., Шелехань, О. в. 2016. Кинджали скіфського часу із перехрестями спрощених форм (за матеріалами Національного музею історії України). Археологія, 2, с. 66-77.

23. Золота... 1999. Золота скарбниця України. Музей історичних коштовностей України. Київ: Акцент.

24. Іллінська, в. А. 1951. Курган Старша Могила -- пам'ятка архаїчної Скіфії. Археологія, V, с. 196-211.

25. Ильинская, в. А. 1965. Некоторые мотивы раннескифского звериного стиля. Советская археология,1, с. 86-107.

26. Ильинская, в. А. 1968. Скифы Днепровского лесостепного Левобережья. Киев: Наукова думка.

27. Ильинская, в. А. 1971. Образ кошачьего хищника в раннескифском искусстве. Советская археология, 2, с. 64-84.

28. Ильинская, в. А., Тереножкин, А. И. 1983. Скифия VII--IVвв. до н. э. Киев: Наукова думка.

29. Ильюков, Л. С. 2017. Константиновская пластина с зооморфными изображениями. в: Горбенко, А. А. (ред.). «И музою его была наука». Сборник памяти В. А. Кореняко (1952--2016). Азов: Азовский музей- заповедник, с. 181-187.

30. Канторович, А. Р. 2014а. восточноевропейский скифский звериный стиль и предметы скифского вооружения (статистический анализ). Краткие сообщения Института археологии, 233, с. 55-63.

31. Канторович, А. Р. 2014b. восточноевропейский скифский звериный стиль и предметы скифского вооружения. в: Лукьяшко, С. И. (ред.). Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Ростов-на-Дону: юНЦ РАН, с. 130-140.

32. Канторович, А. Р. 2015. Скифский звериный стиль Восточной Европы: классификация, типология, хронология, эволюция. Диссертация д. и. н. Москва: МГУ.

33. Канторович, А. Р. 2016. Образ лошади в восточноевропейском скифском зверином стиле. в: балахван- цев, А. С., Кулланда, С. в. (ред.). Кавказ и степь на рубеже эпохи поздней бронзы и раннего железа. Москва: Институт востоковедения РАН, с. 89-114.

34. Капошина, С. И. 1956. О скифских элементах в культуре Ольвии. Материалы и исследования по археологии СССР, 50, с. 154-189.

35. Київский... 1974. Київский музей історичних коштовностей. Альбом.Київ: Мистецтво.

36. Кисель, в. А. 2003. Шедевры ювелиров Древнего Востока из скифских курганов. Санкт-Петербург: Петербургское востоковедение.

37. Кияшко, в. А., Кореняко, в. А. 1976. Погребение раннего железного века у г. Константиновска. Советская археология, 1, с. 170-177.

38. Ковалёва, И. Ф., Мухопад, С. Е. 1982. Скифское погребение конца VI--Vвв. до н. э. у с. Александров- ка. в: Тереножкин, А. И. (ред.). Древности степной Скифии. Киев: Наукова думка, с. 91-102.

39. Ковпаненко, Г. Т. 1967. Племена скіфського часу на Ворсклі. Київ: Наукова думка.

40. Ковпаненко, Г. Т. 1981. Курганы раннескифского времени в бассейне р. Рось. Киев: Наукова думка.

41. Ковпаненко, Г. Т., Гупало, Н. Д. 1984. Погребение воина у с. Квитки в Поросье. в: Черненко, Е. в. (ред.). Вооружение скифов и сарматов. Киев: Наукова думка, с. 39-58.

42. Кореняко, в. А., Лукьяшко, С. И. 1982. Новые материалы раннескифского времени на левобережье Нижнего Дона. Советская археология, 3, с. 149-164.

43. Кулатова, I. M., Супруненко, О. б. 2002. Ран- ньоскіфський курган поряд з більським городищем. Старожитності Степового Причорномор'я і Криму,Х, с. 154-170.

44. Линниченко, И. А. 1901. О новейших раскопках г. Хвойка. Записки Одесского Общества истории и древностей, XXIII, с. 68-76.

45. Лихтер, ю. А., Кокорина, ю. Г. 2017. возможности нормированного описания и технологии реляционных баз данных в изучении декора на скифском оружии. Исторические исследования, 8, с. 16-39.

46. Манцевич, А. П. 1962. Горит из кургана Солоха. Труды Государственного Эрмитажа, 7, с. 107-121.

47. Манцевич, А. П. 1969. Парадный меч из кургана Солоха. Материалы и исследования по археологии СССР, 150: Древние фракийцы в Северном Причерноморье, с. 96-118.

48. Манцевич, А. П. 1987. Курган Солоха. Публикация одной коллекции. Ленинград: Искусство.

49. Маслов, в. Е. 2012. К проблеме хронологии древностей келермесского горизонта. Российский археологический ежегодник, 2, с. 342-359.

50. Медведская, И. Н. 1992. Периодизация скифской архаики и Древний восток. Российская археология, 3, с. 86-107.

51. Мелюкова, А. И. 1964. Вооружение скифов. Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 1--4.

52. Минасян, Р. С. 1988. К вопросу о влиянии техники производства на происхождение некоторых особенностей скифо-сибирского звериного стиля. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 29, с. 48-58.

53. Минасян, Р. С. 2014. Металлообработка в древности и Средневековье. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж.

54. Могилов, О. Д. 2008. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної Європи. Київ; Кам'янець- Подільський: ІА НАНУ.

55. Монахов, С. Ю., Кузнецова, Е. В., Чистов, Д. Е., Чурекова, Н. Б. 2019. Античная амфорная коллекция Государственного Эрмитажа VI--II вв. до н. э. Каталог. Саратов: СарГУ.

56. Музей... 2004. Музей історичних коштовностей України: Альбом-каталог.Київ: Мистецтво.

57. Отчет. 1893. Отчёт ИАКза 1890 год.Санкт-Петербург: Императорская Академия наук.

58. Ольховский, В. С., Евдокимов, Г. Л. 1994. Скифские изваяния VII--III вв. до н. э. Москва: б. и.

59. Онайко, Н. А. 1966а. О центрах производства золотых обкладок ножен и рукояток ранних скифских мечей, найденных в Приднепровье. В: Болтунов, А. И. (ред.). Культура античного мира. Москва: Наука, с. 159-176.

60. Онайко, Н. А. 1966b. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII--V вв. до н. э. Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 1--27.

61. Переводчикова, Е. В. 1980. Келермесская секира и формирование скифского звериного стиля. в: Сапрыкин, Ю. М. (ред.). Проблемы истории античности и средних веков. Москва: МГУ, с. 138-155.

62. Петренко, В. Г., Маслов, В. Е. 1999. Роговые блюда могильника Новозаведенное-II. В: Мелюкова, А. И., Мошкова, М. Г., Башилов, В. А. (ред.). Евразийские древности. 100 лет Б. Н. Гракову: архивные материалы, публикации, статьи. Москва: ИА РАН, с. 250-259.

63. Петренко, В. Г., Маслов, В. Е., Канторович, А. Р. 2000. Хронология центральной группы курганов могильника Новозаведенное-II. В: Гуляев, В. И., Ольховский, В. С. (ред.). Скифы и сарматы в VII--III вв. до н. э.: палеоэкология, антропология и археология. Москва: ИА РАН, с. 238-248.

64. Пиотровский, Б. Б. 1962. Искусство Урарту VIII--VI вв. до н. э. Ленинград: Государственный Эрмитаж.

65. Полідович, Ю. Б. 2001. Образ хижака у мистецтві народів скіфського світу (за археологічними пам'ятками VII--IV ст. до н. е.). Автореферат дисертації к. і. н. Київ: ІА НАНУ.

66. Полидович, ю. Б. 2004. Изобразительные особенностискифского «звериного стиля» (на примере изображений хищников). В: Кирюшин, Ю. Ф., Тишкин, А. А. (ред.). Комплексные исследования древних и традиционных обществ.Барнаул: Алтайский университет, с. 414-417.

67. Полидович, Ю. Б. 2014. Структура и символика декора ножен мечей раннескифского времени В: Лукьяшко, С. И. (ред.). Война и военное дело в скифо-сарматском мире. Ростов-на-Дону: ЮНЦ РАН, с. 290-309.

68. Полидович, Ю. Б. 2015а. Образы фантастических животных в искусстве народов скифского мира. Донецький археологічний збірник,19, с. 85-142.

69. Полидович, Ю. Б. 2015b. Изображения горного козла в сакском искусстве архаичного периода. В: Бейсенов, А. 3. (ред.). Сакская культура Сарыарки в контексте изучения этносоциокультурных процессов степной Евразии. Алматы: Бегазы-Тасмола, с. 15-232.

70. Полидович, Ю. Б. 2017. Один из мотивов изображения горного козла в раннескифском искусстве. Краткие сообщения Института археологии, 248, с. 166-184.

71. Полидович, Ю. Б., Вольная, Г. Н. 2005. Образ зайца в скифском искусстве. В: Гуляев, В. И. (ред.). Древности Евразии от ранней бронзы до раннего средневековья. Памяти В. С. Ольховского. Москва: ИА РАН, с. 425-436.

72. Полін, С. В. 1987. Хронологія ранньоскіфських пам'яток. Археологія, 59, с. 17-36.

73. Полин, С. В. 1998. О хронологии раннескифской культуры (по И. Н. Медведской). Российская археология, 4, с. 50-63.

74. Придик, Е. М. 1911. Мельгуновский клад 1763 г. Материалы по археологии России, 31, с. 1-28.

75. Рабинович, Б. 3. 1936. О датировке некоторых скифских курганов Среднего Поднепровья. Советская археология, I, с. 79-100.

76. Ростовцев, М. И. 1925. Скифия и Боспор. Ленинград: ИИМК.

77. Руденко, С. И. 1960. Культура населения Центрального Алтая в скифское время. Москва; Ленинград: АН СССР.

78. Рябкова, Т. В. 2010. К вопросу о «скифских» бусах из Тейшебаини. Археологический альманах, 21, с. 178-188.

79. Самоквасов, Д. Я. 1908. Могилы русской земли. Москва: Синодальная типография.

80. Сиволап, М., Шелехань, О. 2014. Клинкова зброя скіфського часу в зібранні Черкаського краєзнавчого музею. Наукові записки, серія: Історичні науки, 21, с. 209-217.

81. Скуднова, В. М. 1988. Архаический некрополь Ольвии. Каталог одной коллекции. Ленинград: Искусство.

82. Тереножкин, А. И. 1976. Киммерийцы. Киев: Наукова думка.

83. Топал, Д. А. 2014а. Акинаки на западных рубежах Скифии: Карпато-Поднестровье. История оружия,10, с. 103-126.

84. Топал, Д. А. 2014b. Акинаки на западных рубежах Скифии. Находки скифских мечей и кинжалов на территории Республики Молдова. Tyragetia,VIII (XXIII), с. 7-43.

85. Топал, Д. А. 2016. Два среднескифских акинака из Бессарабской лесостепи. In: Sоrbu, L. (ed.). Culturi, procese §i contexte опarheologie. Volum omagial Oleg Levitki la 60 de ani. Chisinau: IPC, c. 278-285.

86. Топал, Д. А. 2018. Состав вооружения и возможности культурной группировки (на материалах скифского времени Карпато-Подунавья). в: Синика, в. С., Рабинович, Р. А. (ред.). Древности. Исследования. Проблемы. Сборник статей в честь 70-летия Н. П. Тельнова. Кишинев; Тирасполь: б. и., с. 165194.

87. Тункина, И. в. 2017. Мазараки Сергей Аркадьевич. в: жебелёв, C. А. Русское археологическое общество за третью четверть века своего существования. 1897--1921: Исторический очерк. Приложение: Биобиблиографический словарь членов Российского археологического общества (1846--1924). Москва: Индрик.

88. Фармаковский, б. в. 1911. золотые обивки налучий (горитов) из чертомлыкского кургана и из кургана в м. Ильинцах. в: Сборник археологических статей, поднесенный графу А. А. Бобринскому. Санкт-Петербург: в. Ф. Киршбаум, с. 45-118.

89. Фармаковский, М. в. 1922. Горит из кургана Со- лоха. Известия Российской академии истории материальной культуры, 2, с. 23-48.

90. Фіалко, О. 0., Болтрик, ю. в. 2003. Напад скіфів на Трахтемирівське городище.Київ: ІА НАНУ.

91. Ханенко, Б. И., Ханенко, в. Н. 1899. Древности Приднепровья. Киев: С. в. Кульженко, II.

92. Ханенко, Б. И., Ханенко, в. Н. 1900. Древности Приднепровья. Киев: С. в. Кульженко, III.

93. Черненко, Е. в. 1968. Скифский доспех. Киев: Наукова думка.

94. Черненко, Е. в. 1975. Оружие из Толстой Могилы. в: Тереножкин, А. И. (ред.). Скифский мир. Киев: Наукова думка, с. 152-173.

95. Черненко, Е. в. 1980. Древнейшие скифские парадные мечи (Мельгунов и Келермесс). в: Тереножкин, А. И. (ред.). Скифия и Кавказ. Киев: Наукова думка, с. 7-30.

96. Черненко, Е. в. 1981. Скифские лучники. Киев: Наукова думка.

97. Черненко, Е. в. 1984. Скифо-персидская война. Киев: Наукова думка.

98. Черненко, Е. в. 1987. Парадный топор из Келер- меса. в: Черненко, Е. в. (ред.). Скифы Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 19-30.

99. Шелехань, О. в. 2014. Хронологія клинкової зброї ранньоскіфського часу (за матеріалами лісостепових пам'яток). XVБоспорські читання, с. 486-481.

100. Шелехань, О. в. 2015. Метричні групи клинкової зброї скіфського лісостепу. Маґістеріум, 60, с. 7681.

101. Шелехань, О. в. 2016. Поховання мечників скіфського лісостепу. Етнокультурний аналіз. Феномен Більського городища -- 2016, с. 52-72.

102. Шовкопляс, Г. М. 1998. Сергій Аркадійович Ма- заракі і його колекції в збірці Національного музею історії України. в: Ковтанюк, Н. Г. (ред.). До 100-річ- чя Національного музею історії України: З історії музею та його раритетів. Київ: ІІІ Лтд, с. 29-45.

103. Шрамко, Б. А. 1987. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон).Киев: Наукова думка.

104. Шрамко, И. Б. 2015. Роговые наконечники луков с западного Бельского городища. Труды ГосударственногоЭрмитажа,77, с. 487-511.

105. Шрамко, І. Б., Задніков, С. А. 2018. Дослідження курганів на некрополі Скоробір у 2017 р. Археологічні дослідження Більського городища -- 2017, с. 6-23.

106. Borovka, G. 1928. Scythian Art. London: Ernest Benn.

107. Furtwangler, A. 1883. Der Gold fund von Vetters- felde. Berlin: von G. Reimer.

108. Ginters, W. 1928. Das Schwert der Skythen und Sarmaten in Sudrussland. Berlin: Walter De Gruyter & Co.

109. Greifenhagen, A. 1970. Schmuckarbeite in edelmet- all. Berlin: Gebr. Mann, 1: Fundgruppen.

110. Jacobson, E. 1995. The Art of the Scythians. The Interpenetration of Cultures at the Edge of the Hellenic World. New York: E. J. Brill.

111. L'or...1993. L'or des Steppes. Des Scythes а

112. Linvasion mongole. VIIеsiecle av. J.-C. -- XIVеsiecle ap. J.-C. Toulouse.

113. Minns, E. H. 1913. Scythians and Greeks. Cambridge: The University Press.

114. Piotrovsky, B., Galanina, L., Grach, N. 1986. Scythian Art. The legacy of the Scythian world: mid -- 7th to 3rd century BC. Leningrad: Aurora.

115. Rostovtseff, M., 1922. Iranians and Greeks in South Russia. Oxford: Clarendon Press.

116. Schefold, К. 1938. Der skythische Tierstil in Sudrussland. Eurasia Septentrionalis Antiqua, XII, S. 1-78.

117. Schiltz, V. 1994а. Die Skythen und andere Step- penvolker. 8. Jahrhundert v. Chr. bis 1. Jahrhundert n. Chr. Munchen: C. H. Beck.

118. Schiltz, V. 1994b. Les Scythes et les nomades des steppes 8еsiecle avant J.-C. 1er siecle apres J.-C. Paris: Gallimard.

119. Skyyttien... 1990. Skyyttien kulta-aarre. Nдyttely 1.7.--31.8.1990 Turun taidemuseo. Turku: Turun taid- emuseo.

120. Tonceva, G. 1980. Necropole tumulaire pms du village Belogradec du VIIеs. av. n. Cre. Thracia, 5, p. 552.

121. Tresors...1997. Tresors d'Ukraine. Catalog de

122. l'exposition Musee national d'histoire et d'art Luxembourg 16 octobre -- 15 decembre 1997. Luxembourg: Luxembourg Agence luxembourgeoise d'action cul- turelle.

123. Vulpe, А. 1990. Die Kurzschwerter, Dolche und Stre- itmesserder Hallstattzeit in Rumanien. Prahistorische Bronzefunde, VI, 9, S. 1-145.

REFERENCES

1. Alekseev, A. Yu. 1980. O skifskom Arese. Arheologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 21, s. 39-47.

2. Alekseev, A. Yu. 1991. Etyud ob akinakah. In: Klejn, L. S. Arheologicheskaya tipologiya. Leningrad: Tsentr nauchno- tekhnicheskoy deiatel'nosti i sotsial'nykh issledovanii, s. 271280.

3. Alekseev, A. Yu. 2003. Hronografiya Evropejskoj Skifii VII--IV vekov do n. e.Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyj Er- mitazh.

4. Andreeva, N. V. 2006. Kalendar' ibilejnyh sobytij, oktyabr' 2006 goda. Universum: Vestnik Gertsenovskogo universiteta, 9 (35), s. 75-77.

5. Artamonov, M. I. 1961. Antropomorfnye bozhestva v re- ligii skifov. Arheologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 2, s. 57-87.

6. Artamonov, M. I. 1966. Sokrovishcha skifskih kurganov v sobranii Gosudarstvennogo Ermitazha. Praga; Leningrad: Artiia; Iskusstvo.

7. Artamonov, M. I. 1974. Kimmerijcy i skify. Leningrad: LGU.

8. Bessonova, S. S. 1983. Religioznye predstavleniya skifov. Kiev: Naukova dumka.

9. Bobrinskij, A. A. 1894. Kurgany i sluchajnye nahodki bliz mestechka Smely. Sankt-Peterburg: V. S. Balashev i Ko, 2.

10. Bobrinskij, A. A. 1901. Kurgany i sluchajnye nahodki bliz mestechka Smely. Sankt-Peterburg: Glavnoe upravlenie udelov, 3.

11. Boltrik, Yu. V., Fialko, E. E. 1995. Basovskoe gorodish- che -- centr Posul'skogo uzla pamyatnikov epohi rannego zheleza. Drevnosti 1995, s. 40-43.

12. Bondar', I. V. 1975. Drevnee zoloto. Iz sobraniya Muzeia is- toricheskih dragocennostej USSR. Moskva: Iskusstvo.

13. Bruiako, I. V. 2005. Rannie kochevniki v Evrope (X--V vv. do R. H.). Kishiniov: Vysshaia Antropologicheskaia Shkola.

14. Vahtina, M. Yu. 2009. KistoriiizucheniyaV. V. HvojkojskifskihdrevnostejlesostepnogoPridneprov'ya (pomateri- alamNauchnogoarhivaIIMKRAN). In: Bessonova, S. S. (ed.). Epoharannegozheleza. Sbornik nauchnyh trudov k 60- letiiu S. A. Skorogo. Kiev; Poltava: IA NANU, s. 74-85.

15. Volkoboj, S. S., Likhachiov, V. A., Shalobudov, V. N. 1979. Skifskii mogilnik «Slavianka» u s. Sholohovo na Dnepropetro- vshchine. Kurgannyie drevnosti Stepnogo Podneprov'ya III-- I tys. do n. e., 3, s. 45-61.

16. Galanina, L. K. 1997. Kelermesskie kurgany. «Carskie» pogrebeniia ranneskifskoj epohi. Moskva: Paleograf.

17. Grakov, B. N. 1971. Skify. Moskva: MGU.

18. Grechko, D. S. 2012. Ovozmozhnyh «prosvetah» v «tyo- mnoe» vremya (VIv. don. e.) skifskojistorii. Stratum plus, 3, s. 75-106.

19. Gribkova, A. A., Polidovich, Yu. B. 2013. Figurka byka skifskogo vremeni iz sobraniia B. I. i V. N. Hanenko. Arheo- logicheskij al'manah, 30, s. 259-277.

20. Daragan, M. N. 2010. O datirovke amfory iz pogrebeniia N 2 Repiahovatoj Mogily. Antichnyj mir i arheologiia, 14, s. 175-202.

21. Daragan, M. N. 2011. Nachalo rannego zheleznogo veka v Dneprovskoj Pravoberezhnoj Lesostepi. Kiev: KNT.

22. Didenko, S. V., Shelekhan, O. V. 2016. Kyndzhaly skifskogo chasu iz perekhrestiiamy sproshchenyh form (za materialamy Nacionalnogo muzeiu istorii Ukrainy). Arheologiia, 2, s. 6677.

23. Zolota...1999. Zolota skarbnytsia Ukrainy. Muzei

24. istorychnyh koshtovnostei Ukrainy. Kyiv: Akcent.

25. Illinska, V. A. 1951. Kurgan Starsha Mogyla -- pam'iatka arhaichnoi Skifii. Arheologiia, V, s. 196-211.

26. Ilinskaia, V. A. 1965. Nekotoryie motivy ranneskifskogo zverinogo stilya. Sovetskaia arheologiia, 1, s. 86-107.

27. Ilinskaia, V. A. 1968. Skify Dneprovskogo lesostepnogo Levoberezhia. Kiev: Naukova dumka.

28. Il'inskaia, V. A. 1971. Obraz koshachego hishchnika v ran- neskifskom iskusstve. Sovetskaya arheologiya, 2, s. 64-84.

29. Il'inskaia, V. A., Terenozhkin, A. I. 1983. Skifiya VII-- IV vv. do n. e.Kiev: Naukova dumka.

30. Iliukov, L. S. 2017. Konstantinovskaia plastina s zoomorf- nymi izobrazheniiami. In: Gorbenko, A. A. (ed.). «I muzoi iego byla nauka». Sbornik pamyati V. A. Korenyako (1952--2016). Azov: Azovskii muzei-zapovednik, s. 181-187.

31. Kantorovich, A. R. 2014a. Vostochnoevropeiskijskif- skijzverinyjstil' ipredmetyskifskogovooruzheniia (statis- ticheskijanaliz). KratkiesoobshcheniyaInstitutaarheologii, 233, s. 55-63.

32. Kantorovich, A. R. 2014b. Vostochnoevropejskii skifskii zverinyi stil i predmety skifskogo vooruzheniya. In: Luki- ashko, S. I. (ed.). Voina i voiennoie dielo v skifo-sarmatskom mirie. Rostov-na-Donu: YuNTs RAN, s. 130-140.

33. Kantorovich, A. R. 2015. Skifskij zverinyj stil' Vostochnoj Evropy: klassifikaciya, tipologiya, hronologiya, evolyuciya. Dissertaciya d. i. n. Moskva: MGU.

34. Kantorovich, A. R. 2016. Obraz loshadi v vostochnoev- ropejskom skifskom zverinom stile. In: Balahvancev, A. S., Kullanda, S. V. (ed.). Kavkaz i step na rubezhe epohi pozdnei bronzy i rannego zheleza. Moskva: Institut vostokovedeniia RAN, s. 89-114.

35. Kaposhina, S. I. 1956. O skifskih elementah v kulture Olvii. Materialy i issledovaniiapo arheologii SSSR, 50, s. 154189.

36. Kyivskii... 1974. Kyivskii muzei istorichnyh koshtovnostei. Albom. Kyiv: Mystetstvo.

37. Kisel, V. A. 2003. Shedevry iuvelirov Drevnego Vostoka iz skifskih kurganov. Sankt-Peterburg: Peterburgskoe Vostoko- vedenie.

38. Kiiashko, V. A., Koreniako, V. A. 1976. Pogrebenie ran- nego zheleznogo veka u g. Konstantinovska. Sovetskaia arhe- ologiia, 1, s. 170-177.

39. Kovaliova, I. F., Mukhopad, S. E. 1982. Skifskoie pogre- benie konca VI--V vv. do n. e. u s. Aleksandrovka. In: Terenozhkin, A. I. (ed.). Drevnosti stepnoi Skifii. Kiev: Naukova dumka, s. 91-102.

40. Kovpanenko, G. T. 1967. Plemena skifs'kogo chasu na Vor- skli. Kyiv: Naukova dumka.

41. Kovpanenko, G. T. 1981. Kurgany ranneskifskogo vremeni v basseine r. Ros'. Kiev: Naukova dumka.

42. Kovpanenko, G. T., Gupalo, N. D. 1984. Pogrebenie voina u s. Kvitki v Porosie. In: Chernenko, E. V. (ed.). Vooruzhenie skifov i sarmatov. Kiev: Naukova dumka, s. 39-58.

43. Koreniako, V. A., Luk'iashko, S. I. 1982. Novye materi- aly ranneskifskogo vremeni na levoberezh'e Nizhnego Dona. Sovetskaia arheologiia, 3, s. 149-164.

44. Kulatova, I. M., Suprunenko, O. B. 2002. Rannioskifs'kyi kurgan poriad z Bil's'kym gorodyshchem. Starozhytnosti Ste- povogo Prychornomoria і Krymu, X, s. 154-170.

45. Linnichenko, I. A. 1901. O novejshih raskopkah g. Hvojka. Zapiski Odesskogo Obshchestva istorii i drevnostei, XXIII, s. 68-76.

46. Likhter, Yu. A., Kokorina, Yu. G. 2017. Vozmozhnosti nor- mirovannogo opisaniya i tekhnologii relyacionnyh baz dannyh v izuchenii dekora na skifskom oruzhii. Istoricheskie issle- dovaniia, 8, s. 16-39.

47. Mantsevich, A. P. 1962. Gorit iz kurgana Soloha. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha, 7, s. 107-121.

48. Mantsevich, A. P. 1969. Paradnyj mech iz kurgana Soloha. Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR, 150: Drevnie frakiicy v Severnom Prichernomorie, s. 96-118.

49. Mantsevich, A. P. 1987. Kurgan Soloha. Publikaciia odnoi kollekcii. Leningrad: Iskusstvo.

50. Maslov, V. E. 2012. K probleme hronologii drevnostej kel- ermesskogo gorizonta. Rossijskij arheologicheskij ezhegodnik, 2, s. 342-359.

51. Medvedskaya, I. N. 1992. Periodizaciia skifskoj arhaiki i Drevnij Vostok. Rossijskaia arheologiia, 3, s. 86-107.

52. Melyukova, A. I. 1964. Vooruzhenie skifov. Moskva: Nau- ka. Svod arheologicheskih istochnikov, D 1--4.

53. Minasyan, R. S. 1988. K voprosu o vliianii tekhniki proiz- vodstva na proiskhozhdenie nekotoryh osobennostej skifo- sibirskogo zverinogo stilya. Arheologicheskij sbornik Gos- udarstvennogo Ermitazha, 29, s. 48-58.

54. Minasyan, G. S. 2014. Metalloobrabotka v drevnosti i Sred- nevekovie. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyy Ermitazh.

55. Mogylov, O. D. 2008. Sporiadzhennia konia skifskoi doby u Lisostepu Skhidnoi Yevropy. Kyiv; Kamianec-Podils'kyi: IA NANU.

56. Monahov, S. Yu., Kuznecova, E. V., Chistov, D. E., Chureko- va, N. B. 2019. Antichnaia amfornaia kollekciia Gosudarstven- nogo Ermitazha VI--II vv. do n. e. Katalog. Saratov: SarGU.

57. Muzei. 2004. Muzei istorychnyh koshtovnostei Ukrainy: Albom-katalog. Kyiv: Mystetstvo.

58. Otchiot. 1893. Otchiot Imperatorskoi arheologicheskoi komissii za 1890 god. Sankt-Peterburg:Imperatorskaia

59. Akademiia nauk.

60. Olhovskii, V. S., Evdokimov, G. L. 1994. Skifskie izvaia- niia VII--III vv. do n. e.Moskva: b. i.

61. Onaiko, N. A. 1966a. Ocentrahproizvodstvazolotyhobk- ladoknozhenirukoiatokrannihskifskihmechej, naidennyhvPridneprov'e. In: Boltunov, A. I. (ed.). Kultura antichnogo mira. Moskva: Nauka, s. 159-176.

62. Onaiko, N. A. 1966b. Antichnyj import v Pridneprovie i Pobuzhie v VII--V vv. do n. e.Moskva: Nauka. Svod arheolog- icheskih istochnikov, D 1--27.

63. Perevodchikova, E. V. 1980. Kelermesskaia sekira i formi- rovanie skifskogo zverinogo stilia. In: Saprykin, Yu. M. (ed.). Problemy istorii antichnosti i srednih vekov. Moskva: MGU, s. 138-155.

64. Petrenko, V. G., Maslov, V. E. 1999. Rogovye bliuda mogil'nika Novozavedennoe-II. In: Meliukova, A. I., Moshko- va, M. G., Bashilov, V. A. (ed.). Evrazijskie drevnosti. 100 let B. N. Grakovu: arhivnye materialy, publikacii, stat'i. Moskva: IA RAN, s. 250-259.

65. Petrenko, V. G., Maslov, V. E., Kantorovich, A. R. 2000. Hronologiya central'noj gruppy kurganov mogil'nika Novo- zavedennoe-II. In: Gulyaev, V. I., Ol'hovskij, V. S. (ed.). Skify i sarmaty v VII--III vv. do n. e.: paleoekologiya, antropologiya i arheologiya. Moskva: IA RAN, s. 238-248.

66. Piotrovskij, B. B. 1962. Iskusstvo Urartu VIII--VI vv. do n. e.Leningrad: Gosudarstvennyi Ermitazh.

67. Polidovych, Yu. B. 2001. Obrazkhyzhakaumystectvinarodivskifskogosvitu (zaarheologichnymypamiatkamy

68. VII--IV st. do n. e.). Avtoreferat dysertacii k. і. n. Kyiv: IA NANU.

69. Polidovych, Yu. B. 2004. Izobrazitel'nyeosobennostiskif- skogo «zverinogostilya» (naprimereizobrazhenijhishchnik- ov). In: Kiriushin, Yu. F., Tishkin, A. A. (ed.). Kompleksnye issledovaniya drevnih i tradicionnyh obshchestv. Barnaul: Al- taiskii universitet, s. 414-417.

70. Polidovich, Yu. B. 2014. Struktura i simvolika dekora nozhen mechej ranneskifskogo vremeni In: Lukiashko, S. I. (ed.). Voina i voiennoie dielo v skifo-sarmatskom mire. Rostov- na-Donu: YuNTs RAN, s. 290-309.

71. Polidovich, Yu. B. 2015a. Obrazy fantasticheskih zhivotnyh v iskusstve narodov skifskogo mira. Donetskyi arheologichnyi zblrnyk, 19, s. 85-142.

72. Polidovich, Yu. B. 2015b. Izobrazheniia gornogo kozla v sakskom iskusstve arhaichnogo perioda. In: Bejsenov, A. Z. (ed.). Sakskaia kultura Saryarki v kontekste izucheniia etno- sociokulturnyh processov stepnoj Evrazii. Almaty: Begazy- Tasmola, s. 15-232.

73. Polidovich, Yu. B. 2017. Odin iz motivov izobrazheniya gor- nogo kozla v ranneskifskom iskusstve. Kratkie soobshcheniya Instituta arheologii, 248, s. 166-184.

74. Polidovich, Yu. B., Vol'naya, G. N. 2005. Obraz zaica v skifskom iskusstve. In: Guliaiev, V. I. (ed.). Drevnosti Evrazii ot rannej bronzy do rannego srednevekov'ya. Pamyati V. S. Ol'hovskogo. Moskva: IA RAN, s. 425-436.

75. Polin, S. V. 1987. Hronologiia rannioskifskih pamiatok. Arheologiia, 59, s. 17-36.

76. Polin, S. V. 1998. O hronologii ranneskifskoj kultury (po I. N. Medvedskoi). Rossijskaia arheologiia, 4, s. 50-63.

77. Pridik, E. M. 1911. Melgunovskij klad 1763 g. Materialy po arheologii Rossii, 31, s. 1-28.

78. Rabinovich, B. Z. 1936. O datirovke nekotoryh skifskih kurganov Srednego Podneprov'ya. Sovetskaia arheologiia, I, s. 79-100.

79. Rostovcev, M. I. 1925. Skifiya i Bospor. Leningrad: IIMK.

80. Rudenko, S. I. 1960. Kultura naseleniia Centralnogo Altaia v skifskoe vremia. Moskva; Leningrad: AN SSSR.

81. Riabkova, T. V. 2010. K voprosu o «skifskih» busakh iz Teishebaini. Arheologicheskii almanah, 21, s. 178-188.

82. Samokvasov, D. Ya. 1908. Mogily russkoj zemli. Moskva: Sinodalnaia tipografiia.

83. Syvolap, M., Shelekhan, O. 2014. KlynkovazbroiaskifskogochasuvzibranniCherkaskogokraieznavchogomuzeiu. Naukovizapysky, seriia: Istorychninauky, 21, s. 209-217.

84. Skudnova, V. M. 1988. ArhaicheskijnekropolOlvii. Kata- log odnoj kollekcii. Leningrad: Iskusstvo.

85. Terenozhkin, A. I. 1976. Kimmerijtsy. Kiev: Naukova dum-

86. ka.

87. Topal, D. A. 2014a. Akinaki na zapadnyh rubezhah Skifii: Karpato-Podnestrove. Istoriya oruzhiia, 10, s. 103-126.

88. Topal, D. A. 2014b. Akinaki na zapadnyh rubezhah Skifii. Nahodki skifskih mechej i kinzhalov na territorii Respubliki Moldova. Tyragetia, VIII (XXIII), s. 7-43.

89. Topal, D. A. 2016. Dva sredneskifskih akinaka iz Bessar- abskoj lesostepi. In: Sorbu, L. (ed.). Culturi, procese §i con- texte on arheologie. Volum omagial Oleg Levitki la 60 de ani. Chisinau: IPC, s. 278-285.

90. Topal, D. A. 2018. Sostavvooruzheniyaivozmozhnostikul'turnojgruppirovki (namaterialahskifskogovremeniKar- pato-Podunav'ya). In: Sinika, V. S., Rabinovich, R. A. (ed.). Drevnosti. Issledovaniya. Problemy. Sbornik statei v chest 70- letiia N. P. Telnova. Kishinev; Tiraspol: b. i., s. 165-194.

91. Tunkina, I. V. 2017. Mazaraki Sergei Arkadevich. In: Zhebeliov, C. A. Russkoie arheologicheskoie obshchestvo za tretiu chetvert' veka svoego sushchestvovaniia. 1897--1921: Istoricheskij ocherk. Prilozhenie: Biobibliograficheskij slovar' chlenov Rossiiskogo arkheologicheskogo obshchestva (1846-- 1924). Moskva: Indrik.

92. Farmakovskii, B. V. 1911. Zolotyieobivkinaluchij (goritov) izChertomlykskogokurganaiizkurganavm. Ilintsakh. In: Sbornik arheologicheskih statej, podnesennyj grafu A. A. Bo- brinskomu. Sankt-Peterburg: V. F. Kirshbaum, s. 45-118.

93. Farmakovskii, M. V. 1922. Gorit iz kurgana Soloha. Iz- vestiia Rossiyskoi akademii istorii materialnoi kultury, 2, s. 23-48.

94. Fialko, O. Ye., Boltryk, Yu. V. 2003. Napad skifiv na Trakhtemyrivske gorodyshche. Kyiv: IA NANU.

95. Hanenko, B. I., Hanenko, V. N. 1899. Drevnosti Pridnepro- via. Kiev: S.V. Kulzhenko, II.

96. Hanenko, B. I., Hanenko, V. N. 1900. Drevnosti Pridnepro- via. Kiev: S. V. Kulzhenko, III.

97. Chernenko, Ye. V. 1968. Skifskij dospekh. Kiev: Naukova dumka.

98. Chernenko, Ye. V. 1975. Oruzhie iz Tolstoj Mogily. In: Terenozhkin, A. I. (ed.). Skifskii mir. Kiev: Naukova dumka, s. 152-173.

99. Chernenko, Ye. V. 1980. Drevnejshie skifskie paradnye mechi (Mel'gunov i Kelermess). In: Terenozhkin, A. I. (ed.). Skifiia i Kavkaz. Kiev: Naukova dumka, s. 7--30.

100. Chernenko, Ye. V. 1981. Skifskie luchniki. Kiev: Naukova dumka.

101. Chernenko, Ye. V. 1984. Skifo-persidskaia voina. Kiev: Naukova dumka.

102. Chernenko, Ye. V. 1987. Paradnyj topor iz Kelermesa. In: Chernenko, Ye. V. (ed.). Skify Severnogo Prichernomoria. Kiev: Naukova dumka, s. 19-30.

103. Shelekhan, O. V. 2014. Hronologiia klynkovoi zbroi rannioskifskogo chasu (za materialamy lisostepovyh pamiatok). XV Bosporski chytannia, s. 486-481.

104. Shelekhan, O. V. 2015. Metrychni grupy klynkovoi zbroi skifskogo lisostepu. Magisterium, 60, s. 76-81.

105. Shelekhan, O. V. 2016. Pohovannia mechnykiv skifskogo lisostepu. Etnokulturnyi analiz. Fenomen Bilskogo gorodysh- cha -- 2016, s. 52-72.

106. Shovkoplias, G. M. 1998. Sergii Arkadiiovych Mazaraki i iogo kolektsii v zbirtsi Natsionalnogo muzeiu istorii Ukrainy. In: Kovtaniuk, N. G. (ed.). Do 100-richchia Natsionalnogo muzeiu istorii Ukrainy: Z istorii muzeiu ta iogo rarytetiv. Kyiv: III Ltd, s. 29-45.

107. Shramko, B. A. 1987. Belskoie gorodishche skifskoi epohi (gorod Gelon). Kiev: Naukova dumka.

108. Shramko, I. B. 2015. Rogovyie nakonechniki lukov s Za- padnogo Belskogo gorodishcha. Trudy Gosudarstvennogo Er- mitazha, 77, s. 487-511.

109. Shramko, I. B., Zadnikov, S. A. 2018. Doslidzhennia kurganiv na nekropoli Skorobir u 2017 r. Arheologichni doslidzhennya Bilskogo gorodyshcha -- 2017. Kyiv; Kotelva: Tsentr pami- atkoznavstva Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, s. 6-23.

110. Borovka, G. 1928. Scythian Art. London: Ernest Benn.

111. Furtwangler, A. 1883. Der Gold fund von Vettersfelde. Berlin: von G. Reimer.

112. Ginters, W. 1928. Das Schwert der Skythen und Sarmaten in Sudrussland. Berlin: Walter De Gruyter & Co.

113. Greifenhagen, A. 1970. Schmuckarbeite in edelmetall.Berlin: Gebr. Mann, 1: Fundgruppen.

114. Jacobson, E. 1995. The Art of the Scythians. The Interpenetration of Cultures at the Edge of the Hellenic World. New York: E. J. Brill.

115. L'or... 1993. L'or des Steppes. Des Scythes a L'invasion mongole. VIIеsiecle av. J.-C. -- XIVе siecle ap. J.-C.Toulouse.

116. Minns, E. H. 1913. Scythians and Greeks. Cambridge: The University Press.

117. Piotrovsky, B., Galanina, L., Grach, N. 1986. Scythian Art. The legacy of the Scythian world: mid -- 7thto 3rdcentury BC. Leningrad: Aurora.

118. Rostovtseff, M., 1922. Iranians and Greeks in South Russia. Oxford: Clarendon Press.

119. Schefold, К. 1938. Der skythische Tierstil in Sudrussland. Eurasia Septentrionalis Antiqua, XII, S. 1-78.

120. Schiltz, V. 1994а. Die Skythen und andere Steppenvolker. 8. Jahrhundert v. Chr. bis 1. Jahrhundert n. Chr.Munchen: C. H. Beck.

121. Schiltz, V. 1994b. Les Scythes et les nomades des steppes 8еsiecle avant J.-C. 1eesiecle apres J.-C. Paris: Gallimard.

122. Skyyttien... 1990. Skyyttien kulta-aarre. Ndyttely 1.7.-- 31.8.1990 Turun taidemuseo. Turku: Turun taidemuseo.

123. Tonceva, G. 1980. Necropole tumulaire pras du village Be- logradec du VIIеs. av. n. CRe. Thracia, 5, p. 5-52.

124. Tresors... 1997. Tresors d'Ukraine. Catalog de l'exposition Musee national d'histoire et d'art Luxembourg 16 octobre -- 15 decembre 1997. Luxembourg: Luxembourg Agence luxem- bourgeoise d'action culturelle.

125. Vulpe, А. 1990. Die Kurzschwerter, Dolche und Streit- messerder Hallstattzeit in Rumanien. Prahistorische Bronze- funde, VI, 9, S. 1-145.

Размещено на Allbest.ru