Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі і та Клюси

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мікролітичний комплекс пізнього гравету Північної України: на прикладі стоянок Пушкарі і та Клюси

П.М. Васильєв

Представлена робота демонструє результати дослідження, що мало на меті дати загальну характеристику мікролітичним комплексам стоянок Пушкарі І та Клюси, і провести їх порівняльний аналіз. Отримані результати засвідчують специфіку у виготовленні та використанні мікролітичних вкладенів на межі максимуму останнього зледеніння. Крім того, в статті вводиться в науковий обіг новий матеріал.

Ключові слова: Північна Україна, басейн р. Десна, верхній палеоліт, пізній гравет, пам'ятки пушкарівського типу, мікролітичний комплекс.

P.M. Vasyliev

MICROLITHIC COMPLEX OF LATE GRAVETTIAN OF NORTHERN UKRAINE: ON THE EXAMPLE OF PUSHKARI I AND KLIUSY SITES

This article deals with new results of research micro- lithic complex of late Gravettian sites Pushkari I and Kliusy (Chernihiv region). The study is based on two large flint collections: Pushkari I, excavation 7 (1998--2018 by V. I. Belyaeva and P. M. Vasyliev) -- 36777 units, where 4 % are tools, and 28 % of them are microlithic tools with fragments; Kliusy, excavation 1966 by I. G. Shovkopl- yas -- 9372 units, where 7.5 % are tools, and 35.5 % of them are microlithic tools with fragments.

Microlithic complex from Pushkari I consist of 416 units -- backed points (23 %), rectangles (8 %) and their fragments (64 %). Backed points represented by three main types: backed retouched 47 %, semi abrupt retouched 43 %, backed retouched with oblique retouched proximal part 10 %. It's interesting that more of points with semi abrupt retouched have convex backed side, and backed retouched have a straight side. Rectangles also have divided at backed retouched (42 %), semi abrupt retouched (49 %) and small irregular retouched (9 %). In addition to the retouch they are different in size, semi abrupt retouched microlithics are bigger.

Microlithic complex from Kliusy consist of 283 units -- backed points (20 %), rectangles (10 %) and their fragments (67 %). Backed points represented by three main types: backed retouched 47 %, semi abrupt retouched 43 %, backed retouched with oblique retouched proximal part 10 %. Also, in complex submitted 4 units (7 %) of shouldered points, probably they are related to different part of the site. Rectangles have divided at backed retouched (28 %), semi abrupt retouched (48 %) and small irregular retouched (24 %).

The comparative analysis of the microlithic complexes of Pushkari I and Kliusy sites lots shows, in general, typological and statistical identity. The complexes are represented by products that were used on common principles, but with slightly different shapes. The points of Pushkar I and Kliusy have one retouched long edge, with a puncturing end and a transversely truncated proximal part. At the same time retouching gives the workpiece a straight or convex blunt edge, in Pushkari I dominates -- a straight line (68 %), and in Klyusy -- a convex (72 %). According to the author, the shape of the blunt edge of the attachment may affect the way it is attached to the tip of the composite tool. Further studies on the study of microlithic complexes, with the involvement of modern science and technology, will provide more information on one of the main spheres of life in primitive society -- hunting. Where microlithic products acted as attachments that formed the blades / blades of composite tips from organic materials.

Keywords: Northern Ukraine, Desna River basin, Upper Paleolithic, Late Gravettian, Pushkari's type sites, Microlithic complex.

ВСТУП

мікролітичний комплекс пушкарі клюси археологічний

На території Подесення широко представлені археологічні пам'ятки різних часів та культурних проявів. Серед них окремо слід виділити стоянки доби палеоліту, на яких зафіксовані залишки господарських та житлових конструкцій, вогнищ тощо (рис. 1). До таких належать і Пушкарі І (Бо- рисковський 1949, с. 155--188; Беляева 2002), що розташовуються на високому правому березі р. Десна (рис. 2: І) поблизу с. Пушкарі (Новго- род-Сіверський р-н Чернігівська обл.). Пушкарі І є епонімом для назви окремого типу пам'яток, які демонструють локальний варіант адаптації людини до умов навколишнього середовища на межі максимуму останнього зледеніння. До пуш- карівського типу пам'яток відноситься також стоянка Клюси (Шовкопляс 1967, с. 187--189; Гладких 1967, с. 204--207; Ступак 2008, с. 71--85), яка розташована на краю плато і схилі глибокої давньої балки (рис. 2: ІІ), що входить в долину р. Цата, правої притоки р. Снов басейну р. Десна (с. Клюси Сновський р-н Чернігівська обл.).

Із часу відкр иття пушкарівської групи пам'яток серед дослідників постало питання щодо часу існування та місця отриманого матеріалу серед культурних проявів у верхньому палеоліті як України, так і Східної Європи загалом. Дана робота покликана продемонструвати спільні та відмінні риси серед специфічної категорії виробів зі вторинною обробкою -- мікролітичні вироби, що отримали широке розповсюдження у прильодо- викових мисливців доби верхнього палеоліту.

Перед початком необхідно визначитись із термінологічною базою, адже сам термін «мікроліт» набув невластивих йому ознак. Традиційно термін «мікроліт» застосовують при визначенні певних типів знарядь праці із затупленим краєм. Основною морфологічною ознакою якого є принцип формування робочого леза, що утворюється поєднанням необробленої гострої поверхні заготовки із затупленою ретушшю частиною, яка їй протистоїть (Нужний 2008, с. 21--23). Мікролітичні вироби розглядаються як наборні елементи композитних знарядь з органічних матеріалів, де у поєднанні один з одним вони утворювали робоче лезо / леза.

Представлене дослідження базується на матеріалах що походять з двох пам'яток Пушкарі І та Клюси. Пушкарі І презентовані колекцією з розкопу VII (розкопки 1998--2018 рр. В. І. Бє- ляєва, П. М. Васильєв), яка налічує 36777 одиниць крем'яних виробів, де: 4 % складають вироби зі вторинною обробкою, а з них 28 % -- мікролітичні вироби з фрагментами. Для розкопу VII також наявна серія радіокарбонних дат в діапазоні 19--20 тис. р. т. (Грибченко, Ку- ренкова 2014, с. 99--115). Клюси презентовані матеріалом з розкопу 1966 р. під керівництвом

І.Г. Шовкопляса, що налічує 9372 одиниць крем'яних виробів, де: 7,5 % складають вироби зі вторинною обробкою, а з них 35,5 % -- мікролітичні вироби з фрагментами.

Рис. 1. Карта розташування основних верхньопалеолітичних пам'яток середньої течії р. Десна: 1 -- Пушкарі І; 2 -- Клюси; 3 -- Мізин; 4 -- Бужанка І; 5 -- Оболоння

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПЛЕКСІВ

Пушкарі І. Найбільш чисельним та виразним серед виробів зі вторинною обробкою стоянки Пушкарі І є мікролітичний комплекс, що представлений 416 одиницями (або 28 %). За своїми морфологічними ознаками він розподіляються на дві основні групи: вістря та прямокутники (табл. 1).

Вістер з притупленим краєм нараховується 97 (23 %) цілих виробів та 63 дистальних фрагментів, які в переважній більшості виготовлені на пластинах (52 одиниць), вісім на пластинках, і лише один на мікропластині. за морфологією та типом ретуші серед них виділено такі типи.

Таблиця 1. Пушкарі І, розкоп VII, мікролітичний комплекс

Вістря типу «гравет» з притупляючою ретушшю -- 45 одиниць, розмірами: min29 х8 х 3 мм, max63 х 20 х 9 мм (в середньому 46 х 14 х 5 мм) (рис. 3; 4). Ретуш стрімка двосхідча- та, обрубуюча, оброблений край має випуклу / гостроскошену (17 одиниць) та пряму форми (28 одиниць). У 21 випадку проксимальна частина вістер тронкована: 17 -- дорсально, 3 -- вентрально, 1 -- має сліди дорсально / вентрального плаского підтісування, та 1 -- трон- коване за допомогою поперечного мікрорізцево- го сколу. Решта вістер зі збереженим відбивним горбком, та чотири -- із частково втраченими проксимальними частинами. Проколююча частина в 29 випадках оформлена на дистальній частині заготовки, і в 16 -- на проксимальній.

Вістря типу «гравет» з напівстрімкою лускатою ретушшю -- 41 од., розмірами: min42 х 13 х 4 мм, max77 х 25 х 10 мм (в середньому 55 х 19 х 7 мм) (рис. 5--7). Фактично за формою вони є подібними до вістер з притупленим краєм, проте оформлені за допомогою напівстрімкої лускатої, 2--3 східчастої, ретуші, що далеко заходить на дорсальну поверхню заготовки. Оброблений ретушшю край у 15 випадках має випуклу або гостроскошену форму, і в 26 -- пряму. Проксимальна частина, також у більшості тронкована: дорсально -- 15 одиниць, вентрально -- 2 одиниці, вентральне пласке підтісування -- 10 одиниць. Вістер зі збереженим відбивним горбком нараховується 9 одиниць, та 5 одиниць з частково втраченою проксимальною частиною. Проколююча частина в 27 прикладах оформлена на дис тальній частині заготовки, а в 14 -- на проксимальній.

Рис. 2. Топографічні плани розташування стоянок: І -- поблизу с. Пушкарі (стоянки поблизу с. Пушкарі: 1 -- Пушкарі VIII; 2 -- Пушкарі І; 3 -- Пушкарі IX); ІІ -- Клюси (за Ступак 2008)

Рис. 3. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм

Вістря з притупленим краєм та виділеною проксимальною частиною -- 10 одиниць, розмірами: min38 х 12 х 3 мм, max60 х 20 х 9 мм (в середньому 48 х 15 х 6 мм) (рис. 8: 1-- 3). Цей тип вістер, окрім притупленого краю, має ретушовану проксимальну частину з протилежного (робочого) боку до 1/3 довжини заготовки. Оброблений ретушшю край має опуклу або гостроскошену (4 одиниці) та пряму (6 одиниць) форми. Всі вироби дорсально тронковані.

Проколююча частина в 6 прикладах оформлена на дистальній частині заготовки, а в 4 -- на проксимальній.

1. Вістря білатерально ретушоване --одне, розмірами 71 х 19 х 5 мм (рис. 8: 9). Окрім притупленого краю, присутнє пригострююче ретушування по протилежному. Складається із двох фрагментів, що були знайдені на одному квадраті, на місці зламу відсутній медіальний трикутний фрагмент.

Прямокутників у комплексі нараховується 35 цілих предметів (8 %), які в переважній більшості виконані на пластинах, і лише 3 -- на пластинках, розмірами: min29 х 9 х 3 мм, max59 х 22 х 9 мм (в середньому 41 х 15 х 5 мм). За характером та типом ретуші їх можна розділити на чотири категорії: 1) з напівстрімкою лускатою ретушшю по всьому краю заготовки (16 одиниць) (рис. 9); 2) з притупляючою ретушшю по всьому краю заготовки (14 одиниць) (рис. 10); 3) з дрібною перлинною ретушшю по всьому краю заготовки (3 одиниці); 4) з нерегулярною перлинною або лускатою ретушшю (2 одиниці).

Характерною ознакою прямокутників є обмеженість робочого краю за допомогою бітронку- вання, яке представлене наступними типами -- дорсальне (19 одиниць), дорсально / вентральне (4 одиниці), а в 11 випадках проксимальна частина заготовки залишилась не тронкованою. Також, на одному виробі зафіксоване вентральне пласке підтісування. всі прямокутники мають прямий притуплений край, що не сильно модифікує край заготовки, і лише в трьох -- знищила приблизно 1/3--1/2 її ширини.

Рис. 4. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм

В окрему категорію незавершених виробів з притупленим краєм відносяться 28 предметів. Враховуючи характерні особливості, що властиві для мікролітичного комплексу стоянки, до цієї категорії були віднесенні вироби, яким з тих чи інших причин не було надано відповідної форми. У більшості випадків це -- предмети з незавершеною крайовою притупляючою ретушшю (21 одиниць) (рис. 8: 5, 6), а шість -- переважно проксимальні фрагменти з виділеними притупляючою ретушшю виїмками (рис. 8: 7--8). Окремо слід виділити один із виробів, який має тронковану проксимальну частину та незавершену притупляючу ретуш, що наносилась на різцевий скол (рис. 8: 4).

Рис. 5. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм

Вістря типу «гравет» з притупляючою ретушшю -- 21 одиниця, розмірами: min28 х 4x3 мм, шах 56 х 20 х 9 мм (в середньому 43 х 13 х 6 мм). Ретуш стрімка двосхідчата, обрубуюча, у чотирьох прикладах біполярна, оброблений край має випуклу / гостроскоше- ну (12 одиниць), та пряму форми (9 одиниць). У більшості випадків проксимальна частина

Також, в колекції наявні 193 фрагменти (проксимальних та медіальних) виробів із притупленим краєм, які неможливо віднести до вістер чи прямокутників без застосування ремонтажу.

Клюси. Мікролітичний комплекс стоянки Клюси представлений 283 одиницями (або 35,5 % від усіх виробів зі вторинною обробкою), який за своїми морфологічними ознаками такожрозподіляється на: вістря та прямокутники (табл. 2).

Таблиця 2. Клюси, розкоп 1966 р., мікролітичний комплекс

Вістер з притупленим краєм нараховується 60 одиниць (20 %) цілих виробів. Вістер тронкована: 9 -- дорсально, 4 -- вентрально, 1 -- має сліди дорсально/вентрального плаского підтісування, а одне -- тронковане за допомогою поперечного мікрорізцевого сколу. винятком є три вістря зі збереженим відбивним горбком, та два із частково втраченими проксимальними частинами. Проколююча частина в 9 прикладах оформлена на дистальній частині заготовки, і в 12 -- на проксимальній (рис. 11: 4--19; 12: 3--12). них фрагментів, які в переважній більшості виготовлені на пластинах (52 одиниць), і всього вісім -- на пластинках та один -- на мік- ропластині. За морфологією та типом ретуші вони розрізняються на такі типи.

Рис. 6. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм

2. Вістря типу «гравет» з напівстрімкою лускатою ретушшю -- 25 одиниць, розмірами: min36 х 13 х 5 мм, max66 х 29 х 11 мм (в середньому 53 х 19 х 7 мм). Фактично за формою вони є подібними до вістер з притупленим краєм, проте оформлені за допомогою напівстрімкої лускатої, дво- або трисхідчатої, ретуші, що далеко заходить на дорсальну поверхню заготовки. Оброблений ретушшю край, в більшості випадків, має випуклу / гострос- кошену форму, і лише в 4 -- пряму. Проксимальна частина, також, тронкована: дорсально -- 13, вентрально -- 2, вентральне пласке підтісування -- 8. По одному нараховується вістер зі збереженим відбивним горбком та частково втраченою проксимальною частиною. Проколююча частина в 12 прикладах оформлена на дистальній частині заготовки, а в 13 -- на проксимальній (рис. 13; 14).

3. Вістря з притупленим краем та виділеною проксимальною частиною -- 7 одиниць, розмірами: min44 х 13 х 5 мм, max58 х 17 х 9 мм (в середньому 51 х 15 х 7 мм). Цей тип вістер, окрім притупленого краю, має ретушовану проксимальну частину з протилежного (робочого) боку до 1/3 довжини заготовки. Оброблений ретушшю край має випуклу/гостроскошену (5 одиниць) та пряму (два) форми. Всі вироби є тронкованими: по три дорсально та вентрально, а один -- є вентрально тронкованний із дорсальним пласким підтісуванням. Проколююча частина в двох прикладах оформлена на дистальній частині заготовки, а в п'яти -- на проксимальній (рис. 12: 2, 13--15).

4. Вістря з боковою виїмкою -- 4 одиниці, розмірами: min30 х 9 х 4 мм, max51 х 14 х 6 мм (в середньому 38 х 12 х 5 мм). Виїмка оформлена за допомогою притупляючої ретуші, у двох випадках займає 1/3 довжини заготовки, а ще у двох -- 2/3. Два вістря мають вентрально тронковану проксимальну частину, та по одному зі збереженим відбивним горбком, і частково втраченою проксимальною частиною. На одному присутня пригострююча ретуш по протилежному від виїмки краю. Проколююча частина в трьох прикладах оформлена на дистальній частині заготовки, а в одному на проксимальній (рис. 11: 1--3).

Рис. 7. Пушкарі І, розкоп VII, вістря з притупленим краєм

Рис. 8. Пушкарі І, розкоп VII: 1--3 -- вістря з притупленим краєм та виділеною проксимальною частиною; 4--8 -- незавершені вироби; 9 -- вістря білатерально ретушоване

Вістря білатерально ретушовані -- 3 одиниці, розмірами: min32 х 12 х 5 мм, max49 х 17 х 6 мм (в середньому 42 х 14 х 5 мм). Окрім притупленого краю, присутнє пригострююче ретушування по протилежному. Два вироби мають дорсальне тронкування, а в одного зберігся відбивний горбок. В більшості виконані на пластинах, і лише шість на пластинках та три на мікропластинах, розмірами: min22 х 5 х 2 мм, max56 х 19 х 8 мм (в середньому 39 х 14 х 5 мм) (рис. 15; 16). За характером та типом ретуші їх можна розділити на чотири категорії: 1) з напівстрімкою лускатою ретушшю по всьому краю заготовки (14 одиниць); 2) з притупляючою ретушшю по всьому краю заготовки (8 одиниць); 3) з дріб- ною перлинною ретушшю по всьому краю заготовки (3 одиниці); 4) з нерегулярною перлиною або лускатою ретушшю (4 одиниці).

Як зазначалося вище, характерною ознакою прямокутників є замкнутість робочого краю за допомогою бітронкування, яке представлене наступними типами -- дорсальне (23 одиниці), вентральне (два) та дорсально / вентральне (один), а в трьох випадках проксимальна частиназаготовки залишилась не тронкованою. Також, на трьох виробах зафіксоване вентральне пласке підтісування, що у двох прикладах пов'язане із проксимальною, а в одному -- із дистальною частинами заготовки.

За формою обробленого ретушшю краю прямокутники розрізняються на: з прямим притупленим краєм -- 15 одиниць; з випуклим / гостроскошеним -- 12 одиниць; з увігнутим -- один. Притупляюча ретуш нанесена таким чином, що не сильно модифікує край заготовки, і лише в п'яти -- знищила приблизно 1/3--1/2 її ширини. У цілому представлені вироби утворюють морфологічно сталі серії, проте, два дещо вирізняються від інших, розглянемо їх більш детально.

Перший, виготовлений на мікропластині розмірами 22 х 5 х 2 мм. Притуплений край прямий, оформлений за допомогою прямовисної біполярної ретуші, робочий край обмежений вентральним косим бітронкуванням, надаючи тим самим заготовці форму низької трапеції. Другий, виготовлений на пластинці розмірами 41 х 7 х 4 мм. Притуплений край увігнутий, оформлений двосхідчатою ретушшю, робочий край обмежений вентральним прямим та косим тронкуванням (рис. 15: 1, 6).

До окремої категорії незавершених виробів з притупленим краєм відносяться дев'ять предметів. Ураховуючи характерні особливості, що властиві для мікролітичного комплексу стоянки Клюси, до цієї категорії були віднесеннітальній частині заготовки, а в двох -- на проксимальній (рис. 12: 1).

Прямокутників у комплексі нараховується 29 цілих предметів (10 %), які в переважній вироби, яким з тих чи інших причин не було надано відповідної форми. У більшості випадках це предмети з незавершеною крайовою ретушшю (8 одиниць).

Рис. 9. Пушкарі І, розкоп VII, прямокутники

Рис. 10. Пушкарі І, розкоп VII, прямокутники

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІКРОЛІТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ

Мікролітичний комплекс проаналізованих пам'яток складається із виробів з притупленим краєм, що за своїми морфологічними ознаками розподіляються на вістря та прямокутники. Разом із фрагментами вони становлять -- 28 і 35,5 % (Пушкарі І і Клюси відповідно) серед усіх виробів зі вторинною обробкою. Комплекс характеризується високим ступенем фрагментації (понад 50 %), що пояснюється як їх активним використанням, так і браком при виробництві. Серед фрагментів із притупленим краєм розрізняються: дистальні частини вістер, які становлять -- 27 та 15 %, і невизначені проксимальні та медіальні частини -- 73 та 85 %.

Також, в колекції наявні 166 фрагментів виробів із притупленим краєм, які не можливо віднести до вістер чи прямокутників без застосування методу ремонтажу.

Вістря з притупленим краєм переважають над прямокутниками, їх співвідношення складає -- 75 / 25 % і 67 / 33 % відповідно. Основною заготовкою для виробів із притупленим краєм слугували пластини та пластинки, і лише у виключних випадках -- мікропластини. За своїми морфологічними ознаками вістря розподіляються на такі основні типи: 1) «гравет»; 2) з виділеною проксимальною частиною; 3) з боковою виїмкою.

За характером ретуші, яка формує притуплений край -- з притупляючою та з напівстрім- кою лускатою. У цілому для даної категорії знарядь властивий обмежений робочий край, що утворюються ретушуванням однієї зі сторін та проксимальної частини вістря.

Рис. 11. Клюси, розкоп 1966 р., вістря з притупленим краєм

Рис. 12. Клюси, розкоп 1966 р., вістря з притупленим, краєм

Рис. 13. Клюси, розкоп 1966 р., вістря з притупленим краєм

Вістря типу «гравет» з притупляючою ретушшю презентовані у всіх крем'яних колекціях, їх відсоток становить -- 47 та 37 % (Пушкарі І та Клюси відповідно), розмірами: Пушкарі І min29 х 8 х 3 мм, max63 х 20 х 9 мм,в середньому 46 х 14 х 5 мм; Клюси min28 х 4 х 3 мм, max56 х 20 х 9 мм; в середньому 43 х 13 х 6 мм. За формою притупленого краю їх можна розділити на випуклі та прямі. Перші, домінують серед матеріалів Клюсів і становлять 57 %, ав Пушкарях І таких 38 %. вістер з прямим притупленим краєм -- 43 та 62 % відповідно. Трон- ковані проксимальні частини в цілому мають 47 % виробів Пушкарів І, а для Клюсів цей показник складає 71 %. Для більшості притаманне тронкування на дорсальну сторону, і в меншій мірі на вентральну. По одному екземпляру з Пушкарів І та Клюсів мають сліди дорсально вентрального плаского підтісування. Також, по одному виробу представлені вістря, що мають тронкування за допомогою поперечного різцевого жолу. Крім того, у 64 % екземплярів із Пушкарів І мають оформлене вістря на дистальній частині заготовки, а у Клюсах -- 43 %.

Рис. 14. Клюси, розкоп 1966 р., вістря з притупленим, краєм

Рис. 15. Клюси, розкоп 1966 р., прямокутники

Вістря типу «гравет» з напівстрімкою лускатою ретушшю також представлені серед матеріалів обох пам'яток, і складають по 43 %. їх розміри: Пушкарі І min42 х 13 х 4 мм, max77 х 25 х 10 мм, ; в середньому 55 х 19 х 7 мм; Клюси min36 х 13 х 5 мм, max66 х 29 х 11 мм, в середньому 53 х 19 х 7 мм. Услід за вістрями з притупляючою ретушшю, вони також розподіляються на -- з прямим та випуклим притупленим краєм. Випуклих у Клюсах більшість -- 84 %, а в Пушкарях І -- 37 %. Прямі навпроти домінують серед матеріалів Пушкарів І (63 %), і становлять лише 16 % у Клюсах. Тронковані проксимальні частини в цілому мають 66 % виробів Пушкарів І, а для Клюсів цей показник складає 92 %. Для більшості притаманне тронкування на дорсальну сторону, і в меншій мірі на вентральну. Вентральне пласкепідтісування зафіксоване для 24 та 32 % виробів відповідно. Крім того, 66 % екземплярів із Пушкарів І мають оформлене вістря на дистальній частині заготовки, а у Клюсах -- 48 %.

Рис. 16. Клюси, розкоп 1966 р., прямокутники

У цілому вістря типу гравет домінують у представлених мікролітичних комплексах. Випуклий притуплений край характерний для 72 % виробів Клюсів, та 32 % Пушкарів І. Крім того, було помічено наступну тенденцію, що випуклий притуплений край утворює пряме робоче лезо, і навпаки.

Широкого розповсюдження у застосуванні отримало вміння корелювати під необхідні потреби метричні показники заготовки. Вони відображаються у високому відсотку прикладів із тронкуванням, для Пушкарів І -- 56 %, Клюсів -- 83 %. Серед усіх випадків переважає тронкування на дорсальну або вентральну сторони (Пушкарі І -- 77 %, Клюси -- 75 %), і близько чверті всіх виробів мають сліди вентрального, або дорсально/вентрального плаского підтісування. З іншого боку показово, що на майже половині вістер з Пушкарів І відбивний горбок був збережений повністю. Також примітно, що 35 % вістер типу «гравет» Пушкарів І, і 54 % -- Клюсів мають оформлений проколюючий кінець на проксимальній частині заготовки. Це може свідчити про певний якісний критерій при плануванні форми та відборі заготовки давніми майстрами.

Вістря з притупленим краєм та виділеною проксимальною частиною презентовані у колекціях Пушкарів І та Клюсів, де вони становлять -- 10 і 13 % відповідно. їх розміри: Пушкарі І min38 х 12 х 3 мм, max60 х 20 х 9 мм, ; в середньому 48 х 15 х 6 мм; Клюси min44 х 13 х 5 мм, max58 х 17 х 9 мм, в середньому 51 х 15 х 7 мм. Вироби із прямим притупленим краєм знову ж таки домінують у Пушкарях І -- 60 %, а для Клюсів цей показник становить 29 %. Усі вироби мають скошене тронкування проксимальної частини вістря -- виключно на дорсальну сторону для Пушкарів І; по три вироби з Клюсів -- на дорсальну та вентральну сторони, і один має трон- кування на вентральну сторону із дорсальним пласким підтісуванням. Проколюючий кінець оформлений на проксимальній частині заготовки у 40 % вістер з Пушкарів І, і у 71 % з Клюсів.

Вістря з боковою виїмкою відсутні серед матеріалів Пушкарів І, і складають нечисельну серію у Клюсах -- 4 одиниці (7 %), їх розміри: min30 х 9 х 4 мм; max51 х 14 х 6 мм; в середньому 38 х 12 х 5 мм. Для більшості виробів притаманне тронкування проксимальної частини вістря -- на дорсальну або вентральну сторони. Також, у більшості випадків проколюючий кінець сформований на дистальній частині заготовки.

Іншою складовою мікролітичного комплексу виступають прямокутники, що становлять -- 25 % та 33 % (Пушкарі І та Клюси). Вслід за вістрями з притупленим краєм вони продовжують лезо композитної зброї. Для даної категорії виробів, окрім притупленого краю, характерне тронкування обох кінців заготовки, рідше однієї. За типом ретуші, що формує притуплений край прямокутники розрізняються на: 1) з притупляючою ретушшю; 2) з напівстрімкою лускатою ретушшю; 3) з дрібною перлинною, або нерегулярною ретушшю.

Прямокутники, що виготовлені за допомогою притупляючої ретуші становлять -- 40 і 28 % (Пушкарі І Клюси). їх розміри: Пушкарі І min 29 х 9 х 3 мм, max 54 х 20 х 6 мм, в середньому 40 х 13 х 4 мм; Клюси min22 х 5 х 2 мм, max43 х 15 х 5 мм, в середньому 31 х 10 х 3 мм. Вироби з напівстрімкою лускатою ретушшю становлять -- 46 та 48 % відповідно. їх розміри: Пушкарі І min29 х 13 х 5 мм, max59 х 22 х 9 мм, в середньому 43 х 17 х 7 мм; Клюси min28 х 13 х 3 мм, max56 х 19 х 8 мм, в середньому 42 х 16 х 5 мм. Прямокутники з дрібною перлинною ретушшю по всьому краю заготовки, або з нерегулярною перлиною або лускатою ретушшю становлять -- 4 % та 24 % відповідно. їх розміри: Пушкарі І min 32 х 9 х 4 мм, max 47 х 20 х 6 мм, в середньому 40 х 13 х 5 мм; Клюси min32 х 11 х 4 мм, max56 х 16 х 6 мм, в середньому 44 х 13 х 5 мм.

Як зазначалося вище, більшість виробів бітронковані, таких у Пушкарях І -- 69 %, Клюсах -- 90 %. Домінує тронкування на дорсальну сторону, рідше на вентральну. в Клюсах один із прямокутників має один кінець тронкований на дорсальну сторону, а інший -- на вентральну.

ВИСНОВКИ

Проведений порівняльний аналіз мікролі- тичних комплексів стоянок Пушкарі І та Клюси демонструє в цілому типологічну та статистичну тотожність. Комплекси представлені виробами, що використовувались за спільними принципами, проте з дещо відмінними формами. вони складаються з двох основних компонентів, які утворюють довге лезо та проколюючу частину одного композитного знаряддя, це:

1) вістря;

2) прямокутники.

Саме для перших характерна варіабельність форми, яка продемонстрована на виробах Пушкарів І та Клюсів. Різниця у формі підкреслюється також і метричними розбіжностями. Таким чином, на основі проведеного порівняльного аналізу для мікролітичних комплексів Пушкарі І та Клюси можна виділити наступні спільні типи вістер з притупленим краєм:

1) вістря типу «гравет» з притупляючою ретушшю;

2) вістря типу «гравет» з напівстрімкою ретушшю;

3) вістря з виділеною проксимальною частиною.

На думку автора, у випадку з вістрями типу гравет різниця в ретуші, залежить від розмірів обраної заготовки. Така думка отримала своє підтвердження при роботі із графіками основних метричних параметрів виробів (довжини, ширини та товщини) -- вістря з напівстрімкою ретушшю завжди переважають за розміром заготовки, над виробами з притупляючою ретушшю (На- жаль з технічних причин відобразити графіки у всій повноті в даній публікації не можливо).

Проте, не зважаючи на відмінні розміри, принцип їх застосування один і той самий -- в якості вкладенів до композитного знаряддя. За відсутністю цілих (повних) знахідок, залишається лише уявляти яка могла бути форма та розміри наконечника, при товщині крем'яного вістря від 5 до 10 мм, і шириною від 13 до 25 мм. Також, це свідчить про об'єми наконечника з органічних матеріалів, на якому мав вміститися паз відповідної товщини.

Окремо слід охарактеризувати ситуацію із вістрями з боковою виїмкою, які представлені серед матеріалів Клюсів. їх нараховується всього чотири одиниці серед 283 виробів з притупленим краєм. У порівнянні разом із іншими мікролітичними виробами вони виокремлюються від комплексу загалом. Вірогідно припустити наявність невеликої домішки, що може походити з іншої ділянки стоянки.

У свою чергу для прямокутників, які продовжують лезо композитного знаряддя, також про- слідковано різницю у розмірах між оформленими притупляючою ретушшю та напівстрімкою. Тобто підтверджується навмисне виробництво саме таких серій вкладенів з притупленим краєм.

Іншим важливим чинником, що також впливає на формування композитного знаряддя, є форма вістря яка задається при ретушуванні у поєднані із природними властивостями заготовки. Вістря Пушкарів І та Клюсів мають один оброблений ретушшю довгий край, з проколюючим кінцем та поперечно тронкованою проксимальною частиною. При цьому ретушування надає заготовці прямий або випуклий притуплений край, в Пушкарях І домінує -- прямий (68 %), а в Клюсах -- випуклий (72 %). На думку автора, форма притупленого краю вкладенів може впливати на спосіб його кріплення відносно наконечника композитного знаряддя (Васильєв 2018). Наприклад, прямий притуплений край завдяки своїй формі щільно прилягає по всій довжині до пазу. А випуклий притуплений край навпаки ні, якась частина буде виділятися від тіла наконечника. Надійно зафіксувати в такому випадку можна «поглибивши» паз, щоб вирівняти край. Проте такий варіант не є виробничо доцільним, можливо така форма надавалась навмисно саме для того, щоб отримати необхідний кут і відстань між тілом наконечника і тією частиною вістря, яке не ввійшло у паз. Таке розміщення вкладенів вірогідне, якщо їх розташувати вістрям до низу, тим самим утворюючи зубці як у гарпунних знарядь. Слід зазначити, що на даному етапі ми не маємо вагомих доказів використання мікролітів таким чином, адже знахідки наконечників з пазом із органічних матеріалом є рідкісними, а на пам'ятках що розглядаються представлені фрагментами із розкопів Пушкарі І.

Подальші дослідження над вивченням мікролітичних комплексів, із залученням сучасних надбань науки та техніки, дозволять отримати більше інформації стосовно однієї з головних сфер життя первісного суспільства -- мисливства. Де мікролітичні вироби виконували функцію вкладенів, які утворювали лезо / леза композитних наконечників з органічних матеріалів. Які фактори впливали на варіабельність форм та розмірів мікролітів в межах одного хронологічного зрізу: еволюційний розвиток мисливського оснащення, специфікація оснащення відповідно до потреб (наприклад, полювання на великих або дрібних ссавців), адаптація до умов навколишнього середовища на конкретній території (локальний тип), або всі разом.

ЛІТЕРАТУРА

мікролітичний комплекс пушкарі клюси археологічний

1. Борисковський, П. І. 1949. Палеолітична стоянка Пушкарі І. Палеоліт і неоліт України, ІІ, 1, с. 155188.

2. Беляева, в. И. 2002. Палеолитическая стоянка Пушкари І (характеристика культурного слоя). Санкт-Петербург: СПбУ.

3. васильєв, П. М. 2018. Погон: мікролітичний комплекс. Кам'яна доба України, 17--18, с. 110-118.

4. Гладких, М. И. 1967. Археологические исследования на черниговщине в 1965 г. Археологические исследования на Украине 1965--1966 гг.,1, с. 204-207.

5. Грибченко, ю. Н., Куренкова, Е. И. 2014. Палеогеографические особенности основных стоянок позднего палеолита бассейна реки Десны (Хотылево, Елисеевичи, юдиново, Пушкари). Археологічний альманах, 31: Епіграветські пам'ятки Середнього Подніпров'я, с. 99-115.

6. Нужний, Д. Ю. 2008. Розвиток мікролітичної техніки в кам'яному віці: удосконалення зброї первісних мисливців. 2-е вид., доп. Київ: Наукова думка; Київ: КНТ.

7. Ступак, Д. В. 2008. Нові дослідження верхньопа- леолітичної стоянки Клюси. В: Кулаковська, Л. В. (ред.). Дослідження первісної археології в Україні (до 50-річчя відкриття палеолітичної стоянки Радомишль).Київ: Корвин-Пресс, с. 71-85.

8. Шовкопляс, И. Г. 1967. Новая позднепалеолитическая стоянка на Черниговщине. Археологические открытия 1966 г.с. 187-189.

REFERENCES

1. Boryskovs'kyy, P. I. 1949. PaleolitychnastoyankaPushka- riI. PaleolitineolitUkrayiny,II, 1, s. 155-188.

2. Belyaeva, V. I. 2002. Paleoliticheskaya stoyanka Push- kari Н(kharakteristika kul'turnogo sloya). Sankt-Peterburg: SPbU.

3. Vasyliev, P. M. 2018. Pohon: mikrolitychnyi kompleks. Kam'yana doba Ukrainy, 17--18, s. 110-118.

4. Gladkikh M.I. 1967. Arkheologicheskiye issledovaniya na Chernigovshchine v 1965 g. Arkheologicheskiye issledovaniya na Ukraine 1965--1966gg., 1, s. 204-207.

5. Gribchenko, Іи. N., Kurenkova, Е. I. 2014. Paleogeo- graficheskne osobennosti osnovnykh stornnok pozdnego pale- olita basseyna reki Desny (Khotylevo, Еliseіevichi, Yudinovo, Pushkari). Arkheolohichnyi almanakh, 31: Epihravetski pam'iatky Serednoho Podniprov'ia, s. 99-115.

6. Nuzhnyy, D. Yu. 2008. Rozvytok mikrolitychnoyi tekhniky v kam'yanomu vitsi: udoskonalennyazbroyipervisnykh mysly- vtsiv. 2-e vyd., dop. Kyiv: Naukova dumka; Kyiv: KNT.

7. Stupak, D. V. 2008. Novi doslidzhennia verkhnopaleolit- ychnoi stoianky Kliusy. In: Kulakovska, L.. (ed.). Doslidzhennia pervisnoi arkheolohii v Ukraini (do 50-richchia vidkryt- tia paleolitychnoi stoianky Radomyshl). Kyiv: Korvin-Press, s. 71-85.

8. Shovkoplyas, I. G. 1967. Novaya pozdnepaleoliticheskaya stoyanka na Chernigovshchine. Arkheologicheskiye otkrytiya 1966g., s. 187-189.

Размещено на Allbest.ru