Цифрова фіксація поховання X століття
Археологічні дослідження на посаді давньоруського Чернігова. Польова цифрова фіксація курганів та плоских могильників. Застосування сучасних методів перенесення у віртуальний вимір втрачених об’єктів і артефаків, їх візуалізація для загального доступу.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.09.2021 |
Размер файла | 3,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Цифрова фіксація поховання X століття
В.С. Жигола
Анотація
Публікація присвячена застосуванню новітніх методів польової цифрової фіксації, за допомогою яких вдалося перенести у віртуальний вимір об'єкти і артефакти, що не зберіглися.
Ключові слова: Чернігів, поховання, Х ст., фотограмметрія, 3D-модель.
Annotation
V.S. Zhyhola. Digital fixation of the 10th century burial
In 2018 the expedition headed by O.P. Motsia explored the territory of Chernihiv suburb. The burial mounds and flat burial grounds appeared here periodically since the 10th century. The aggressive chemical composition of local soils has a very negative effect on the survival of metal artifacts and organic materials complicating their study and fixation. In such a situation it is appropriate to use the field digital capture the photogrammetric method that allows create a 3D-model of objects and artifacts with authentic size which will allow the metrological measurements later in the laboratory. One of these poor survived objects was made into virtual space for further elaboration.
In the grave 3 the remains of child skeleton have been discovered. Only some limb bones, the fragment of the jaw and traces of bone tissue in the soil were preserved. The grave 3 was digitally captured using a camera and a series of snapshots from different points, and then the 3D-model of the object was created. On the basis of markers and measuring battens the authentic dimensions and orientation in space was given the model which allowed further metrological measurements of bones and artifacts.
Particular attention is drawn to the wooden bucket in the lower left corner of the coffin. Rather, the prints and oxides of the metal parts of the bucket which completely have dissolved in the soil having left only the outline. Right away the performed photogrammetric fixation of the artifact under field conditions has been done. On the basis of the 3D-model the orthophotos with different projections have been created, which completely replace the graphic drawings and can be included to the scientific report. Using the specialized program it is possible to measure all elements of the object. The newest methods allowed to measure the item and visualize the object for public access.
Keywords: Chernihiv, burial, 10th century, photo- grammetry, 3D-model.
У 2018 р. Лівобережна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом О.П. Моці провела наукові археологічні дослідження на чернігівському передгородді по вул. Чернишевського, 33. До найраніших об'єктів з території досліджень належать залишки курганів та ґрунтові поховання кінця Х - початку ХІ ст. На сьогодні Чернігів займає провідне місце серед давньоруських міст за кількістю досліджених поховань. Значний накопичений матеріал висвітлений у низці праць ще з початку ХХ ст., коли розпочато розкопки Стриженської групи курганів та кладовище у Берізках (Самоквасов 1916, с. 1-11; Ясновська 2006). Дослідження ХХ ст. представлені роботами Б.О. Рибакова, Д.І. Бліфельда, В.А. Богусевича, А.А. Карнабеда та ін. (Рыбаков 1949, с. 14-53; Богусевич 1951; Бліфельд 1965; Карнабед 1980; Моця 1993). О.П. Моця та А.Л. Казаков проводять широкомасшабні дослідження міста у новітній час (Моця, Казаков 2011). Також світ побачила монографія Ю.М. Ситого, присвячена поховальним пам'яткам давньоруського чернігова (Ситий 2013). Окрім того, результати останніх робіт представлені у публікації О.П. Моці та ін. (Моця, Жигола, Скороход 2019; Моця та ін. 2019).
На прилеглій території передгороддя відома низка курганних поховань другої половини - кінця Х ст., які за формою і розмірами майданчиків і курганних ровиків, а також за поховальним інвентарем, ідентичні новим дослідженням (Ситий 2013). Курганні поховання і ґрунтові кладовища тут виникали періодично ще з Х ст. і припиняли існування при наближенні до них міської забудови (Моця, Казаков 2011, с. 119, 203).
Агресивний хімічний склад місцевих ґрунтів дуже негативно впливає на цілісність металевих артефактів, вже не кажучи про стан збереженості органічних матеріалів, що ускладнює їхнє дослідження та фіксацію. Інколи вдається залишити in situ лише фрагменти кісток чи металевих речей, а то й лише їхні відбитки або окислення на ґрунті. Очевидно, що подібні артефакти вже ніколи не стануть одиницею зберігання у колекціях фондів чи музею і подальша робота з ними неможлива (окрім фотографій і кресленика). У такій ситуації доречно застосовувати польову цифрову фіксацію, а саме метод фотограмметрії, завдяки якому можна створити 3Д-модель об'єктів і артефактів із автентичними розмірами, що дозволить проводити метрологічні виміри вже у лабораторних умовах (Жигола, Скороход 2019). Один із таких об'єктів поганої збереженості із досліджень О.П. Моці вдалося перенести у віртуальний простір для подальшої роботи з ним.
Розкопами 2018 р. досліджено поховання 3 розмірами 1,0 х 1,8 м, довгою віссю орієнтована за лінією захід-схід (рис. 1: 1, 2).
Рис. 1. Поховання 3: 1 - фото; 2 - кресленик; 3 - горщик4 4,6 - сережки; 5 - підвіска; 7 - ніж; 8 - фото відра і горщика in situ
Навколо поховання слідів курганного ровику не виявлено. Могильна яма прямокутної форми, мала глибину 1,0 м від материка. На глибині 0,9 м уздовж стін ями фіксується материкове дно, в яке впущено на 0,1 м домовину, розмірами 0,55 х 1,40 м. По кутах і вздовж стін могильної ями та домовини зафіксовано значну кількість цвяхів, що вказує на наявність дерев'яної конструкції облаштування стін як могильної ями, так і домовини всередині неї.
У центрі домовини досліджено залишки кістяка дитини, від якого збереглися лише окремі кістки кінцівок, фрагмент щелепи і сліди кісткового тліну в ґрунті. Стан кісток унеможливлює їхнє антропологічне визначення, проте з їх положення можна стверджувати, що вони лежали в анатомічному порядку головою на захід і являли собою інгумацію дитини або підлітка жіночої статі.
Біля голови небіжчика виявлено дві сережки з кольорового металу, виконані у стилі прикрашення пустотілих сфер зерню (рис. 1: 4, 6). У районі грудей виявлено залишки підвіски у вигляді кільця із металу жовтого кольору (рис. 1: 5). Біля ніг праворуч знайдено залізний ніж (рис. 1: 7). У нижньому лівому куті домовини стояло невеличке відро (рис. 1: 8) та цілий кружальний горщик кінця Х ст. (рис. 1: 3), що дало змогу датувати об'єкт.
Цифрова фіксація поховання 3 відбувалася за допомогою фотоапарату і серії знімків з різних точок, з яких потім було створено 3D- модель об'єкта (рис. 2). На основі маркерів і вимірювальних рейок моделі були задані автентичні розміри і орієнтація у просторі, що дозволило провадити подальші метрологічні виміри кісток і речей.
Рис. 2. Виміри елементів поховання на 3D-моделі
Рис. 3. Процес цифрової фотофіксації відра
Рухома модель краще за фотографії і кресле - ник підходить для візуалізації поховання. Це, наприклад, уможливлює і спрощує описово- статистичну роботу для антропологів, адже під час вилучення інгумації кістки одразу розсипалися на порох. Таким чином, це єдиний спосіб віддаленому досліднику докладніше вивчити усі дані, використовуючи ефект присутності. цифровий візуалізація артефакт курган могильник
В інтерфейсі програми у нижньому лівому куті показано, що розміри на моделі відповідають фізичним розмірам об'єктів, що перевірено довжиною рейки (1,0 м) та лінійки (0,5 м). Надалі за допомогою інструмента «лінійка» під потрібним кутом проводяться будь-які виміри ситуації in situ, що майже неможливо або дуже складно робити на фотографіях чи креслениках поховання. Так, наприклад, довжина залягання збережених кісток 95 см, ширина - 25 см, вціліла довжина правої ноги 38 см, лівої - 34 см і т. д.
Окрему увагу привертає дерев'яне відро у нижньому лівому куті домовини. Вірніше відбитки і окислення від металевих деталей відра, які повністю розчинилися у ґрунті, залишивши від себе лише обриси. Ці залишки були вилучені разом з піщаним материковим останцем і розчищені за межами розкопу. Після цього стало краще помітно обриси обручів, дужки і вушок. Одразу було проведено фотограмметричну фіксацію артефакту у польових умовах (рис. 3). На жаль, його вдалося графічно замалювати лише в одній проекції (рис. 4: 1), адже через швидке розсихання ґрунту відро було втрачено.
Рис. 4. Відро із поховання 3: 1 - кресленик; 2-4 - ортофото на основі 3D-моделі
Рис. 5. 3D-модель відра
На основі 3Б-моделі створено ортофотоплани з різних проекцій (рис. 4: 2, 3), які цілком замінюють графічні малюнки і можуть бути включені у науковий звіт. На них помітно, що залишки відра деформовані під невеликим кутом з одного боку, так як сам виріб у давнину «завалився» у кут домовини іншим рівним боком. Крім того, чітко помітно, що дужка була покладена на вінце виробу зі сторони похованої, а не від неї (рис. 5). Загалом модель дає змогу більш чи менш уявити зовнішній вигляд відра і його пропорції, але з поправкою на зміну форми під впливом руйнації домовини.
За допомогою спеціалізованої програми можливо виміряти всі елементи виробу (рис. 6). відро мало чотири обручі, що довкола опоясували дерев'яну основу. вони мали ширину знизу догори відповідно 1,38, 1,37, 1,37 і 1,38 см. Висота вушка 3,75 см, ширина внизу 3,88 см, згори - 2,33 см. Діаметр верхнього обруча 12,2 см, нижнього - 13,9 см. Збережена висота виробу 10-11 см.
Рис. 6. виміри елементів відра на 3D-моделі
Очевидно, що відро було дещо вищим. загалом, давньоруські відра мали майже рівні значення висоти і діаметра (Розенфельд 1997, с. 43), тож можна приблизно уявити розміри досліджуваного артефакта.
Обидві моделі представлено на інтернет-ресурсі sketchfab.com на сторінці Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя ім. Д.Я. Самоквасова.
Поховання 3 (див. рис. 2) відро (див. рис. 5)
Таким чином, під час досліджень поховання Х ст. експедицією О.П. Моці було виконано цифрову фіксацію як всього об'єкта, так і окремих речей із поховального інвентарю. Кістки та дерев'яне відро не підлягали музеєфікації, тому лише 3Д-модель зберігала їх для майбутніх досліджень. Новітній метод дає змогу провести будь-які точні виміри речей та візуалізувати об'єкт для загального доступу.
Література
1. Бліфельд, Д.І. 1965. Древньоруський могильник в Чернігові. Археологія, XVIII, с. 105-138.
2. Богусевич, В.А. 1951. Про топографію древнього Чернігова. Археологія, V, с. 116-126.
3. Жигола, В.С., Скороход, В. М. 2019. Новітні методи фіксації в археології. Археологія, 1, с. 118-130.
4. Карнабед, А.А. 1980. Чернігів. Архітектурно-історичний нарис. Київ.
5. Моця, О.П. 1993. Населення південно-руських земель ІХ-ХІІІ ст. (за матеріалами некрополів). Київ.
6. Моця, О.П., Жигола, В.С., Скороход, В.М. 2019. Результати досліджень чернігівського передгороддя в 2018 р. Археологія, 2, с. 114-123.
7. Моця, О.П., Жигола, В.С., Скороход, В. М., Заяць, Є.О. 2019. Науковий звіт про археологічні дослідження на посаді давньоруського Чернігова по вул. Чернишевського, 33 у 2018 р. НА ІА НАН України, ф. 64.
8. Моця, О., Казаков, А. 2011. Давньоруський Чернігів. Київ: Стародавній світ.
9. Розенфельдт, Р.Л. 1997. Бытовые изделия: деревянная тара и посуда. В: Колчин, Б.А., Макарова, Т.И. (ред.). Археология. Древняя Русь. Быт и культура. Москва: Наука, с. 43-46.
10. Рыбаков, Б.А. 1949. Древности Чернигова. Материалы и исследования по археологии СССР, 11: Материалы и исследования по археологии древнерусских городов, I, с. 7-99.
11. Самоквасов, Д.Я. 1916. Могильные древности Северянской Черниговщины. Москва: Синодальная Типография.
12. Ситий, Ю.М. 2013. Християнські поховальні пам'ятки давньоруського Чернігова. Чернігів: Десна Поліграф.
13. Ясновська, Л.В. 2006. Основні етапи вивчення поховань камерного типу на території Чернігівського Подесення. В: Толочко, П.П. (ред.). Русь на перехресті світів (міжнародні впливи на формування Давньоруської держави ІХ-ХІ ст.). Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару (Чернігів-Шестовиця, 20-23 липня 2006р.). Чернігів: Сіверянська думка, с. 232-237.
References
1. Blifeld, D.I. 1965. Drevnoruskyi mohylnyk v Chernihovi. Arkheolohiia, XVIII, s. 105-138.
2. Bohusevych, V.A. 1951. Pro topohrafiiu drevnoho Chernihova. Arkheolohiia, V, s. 116-126.
3. Zhyhola, V.S., Skorokhod, V.M. 2019. Novitni metody fiksatsii v arkheolohii. Arkheolohiia, 1, s. 118-130.
4. Karnabed, A.A. 1980. Chernihiv. Arkhitekturno-istorychnyi narys. Kyiv.
5. Motsia, O.P. 1993. Naselennia pivdenno-ruskykh zemel IX-XIII st. (za materialamy nekropoliv). Kyiv.
6. Motsia, O.P., Zhyhola, V.S., Skorokhod, V.M. 2019. Rezultaty doslidzhen chernihivskoho peredhoroddia v 2018 r. Arkheolohiia, 2, s. 114-123.
7. Motsia, O.P., Zhyhola, V.S., Skorokhod, V.M., Zaiats, Ye.O. 2019. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia na posadi davnoruskoho Chernihova po vul. Chernyshevskoho, 33 u 2018 r. NA IA NAN Ukrainy, f. 64.
8. Motsia, O., Kazakov, A. 2011. Davnoruskyi Chernihiv. Kyiv: Starodavnii svit.
9. Rozenfeldt, R.L. 1997. Bytovye izdeliia: dereviannaia tara i posuda. In: Kolchin, B.A., Makarova, T.I. (ed.). Arkheologi- ia. Drevniaia Rus. Byt i kultura. Moskva: Nauka, s. 43-46.
10. Rybakov, B.A. 1949. Drevnosti Chernigova. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, 11: Materialy i issle- dovaniya po arkheologii drevnerusskikh gorodov, I, s. 7-99.
11. Samokvasov, D.Ya. 1916. Mogilnye drevnosti Severianskoi Chernigovshchiny. Moskva: Sinodalnaia Tipografiia.
12. Sytyi, Yu.M. 2013. Khrystyianski pokhovalni pamiatky davnoruskoho Chernihova. Chernihiv: Desna Pofigraf.
13. Yasnovska, L.V. 2006. Osnovni etapy vyvchennia pokhovan kamernoho typu na terytorii Chernihivskoho Podesennia. In: Tolochko, P.P. (ed.). Rus na perekhresti svUw (m^hnarodm vplivi na formuvannia Davnoruskol derzhavi ІХ-ХІ st.). MaterialiMizhnarodnogo polovogo arkheologichnogo seminaru (Chermgw-Shestovitsia, 20-23 lipnia 2006 r.). Chermgrv: Siverianska dumka, s. 232-237.
Розміщено allbest.ru
Подобные документы
Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013Адміністративно-територіальний поділ, географічні та економічні відомості про Кубу. Державна символіка Куби, її національно-культурні символи як фіксація ідентичності нації. Ернесто Че Гевара і Фідель Кастро - революційні символи і політичні лідери.
реферат [46,6 K], добавлен 23.04.2011Основні процеси та явища, характерні для людської спільноти. Вивчення та фіксація хронологічного викладу Другої світової війни (1939-1945 рр.) Визначення закономірностей та принципів явищ. Пошук істини на стику різнопланової історичної джерельної бази.
реферат [16,2 K], добавлен 12.04.2016Огляд зброї дальнього бою з території Буковини. Особливості військового озброєння ближнього бою та обладунок давньоруського воїна з території Сіретсько–Дністровського межиріччя. Характеристика спорядження вершника та верхового коня з території Буковини.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 01.03.2014Еволюція розвитку середньовічної зброї на території Буковини. Динаміка розвитку військової справи. Зброя ближнього бою та обладунок давньоруського воїна на території Сіретсько-Дністровського межиріччя. Спорядження та атрибути вершника та верхового коня.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 25.02.2014Інформаційний потенціал раннього християнства черняхівського віросповідування; джерелознавче дослідження для палеосоціальних реконструкцій. Характеристики поховань і предметiв, пов’язаних iз поширенням християнства в середовищi черняхiвських племен.
научная работа [3,5 M], добавлен 26.05.2013Дослідження умов життя населення під час Великої Вітчизняної війни та окупаційного режиму в селі Липляни. Подвиг Героя Радянського Союзу О.П. Єгорова під час визволення села Йосипівка. З’ясування невідомих імен загиблих воїнів та місця їх поховання.
реферат [2,1 M], добавлен 05.03.2015Історія походження колісного транспорту. Використання найпростішого колеса на поворотній осі трипільським населенням. Поширення в епоху бронзи колісниць - двоколісного засобу пересування. Дослідження ролі колісного транспорту в похованнях та мистецтві.
реферат [31,7 K], добавлен 16.05.2012Вивчення наукового внеску відомої дослідниці старожитностей Н.М. Бокій у розвиток археологічної науки Кіровоградщини. Наукові здобутки дослідниці у археології енеоліту, бронзового віку, скіфській археології та дослідженні середньовічних пам'яток регіону.
статья [43,8 K], добавлен 24.11.2017Історичний розвиток міста Ізяслава. Етапи розвитку літописного Ізяслава, його історико-культурних пам’яток. Наукові та етнографічні дослідження краю: археологічні розвідки Заславщини, Ізяслав у етнонімах та топонімах. Аналіз генеалогії роду Сангушків.
дипломная работа [890,2 K], добавлен 29.09.2009