Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці

Я.В. Чернякова

Анотація

У статті розглядаються матеріали фонду 128 Державного архіву Чернігівської області (ДАЧО). У ньому зберігається корпус документів, які стосуються історіїГлухівщини. Чимало матеріалів даного фонду розкривають певні аспекти соціального життя, роботи судових установ, демографічних проблем тощо.

Ключові слова: Глухів, Московська брама, Київська брама, будівництво, фортеця, ремонт, кошторис, документ.

Abstract

Unknown document for the repair of the Moscow Gate of the Hlukhiv fortress

Cherniakova, Ya.V.

The article deals with the materials of the Fund 128 of the State Archives of Chernihiv Oblast (DAChO). Many documents related to the Hlukhiv region are stored here and therefore are of particular importance to local historians and historians. Many materials of this fund reveal certain aspects of social life, judicial institutions, population demographics, etc. This article analyzes a document that relates directly to the Moscow Stone Gate.

The fortress of Hlukhiv lost its strategic importance at the end of the 18th century, that is why the project of redevelopment ofHlukhiv in 1802 envisaged its liquidation. Fortress shafts were excavated and ditches were filled in 1808. At the same time, according to some researchers, the Moscow Gate was demolished. But in a recent archival document, we can see a discrepancy in the dates: if this was about the destruction of the gate in 1808, then the case dating from 1809 concerns the repair of the Moscow Stone Gate.

Introduced to scientific circulation document on the repair of the Moscow Gate in 1809 at least makes its biography at least a few years longer, but the urban development ofHlukhiv in the early nineteenth century sooner or later it would raise the question of the functionality of fortifications in the central part of the city. When the Moscow Gate was actually dismantled, it is unknown how the document could refer to another, the Kyiv Gate, whose name has been subject to various variations over the centuries.

Key words: Hlukhiv, Moscow gate, Kyiv gate, construction, fortress, repair, estimate, document.

Вступ

Працюючи у Державному архіві Чернігівської області, привернув увагу документ, який містить відомості про історичну топографію м. Глухова модерного часу. Мова йде про фонд 128, в якому знаходиться справа під № 775 «Про ремонт Московських кам'яних воріт».

У статті авторка ставить за мету опрацювати та розкрити зміст документа, що вперше вводиться до наукового обігу, який до цього був невідомим для широкого кола дослідників.

Оскільки Московська брама не збереглася, для з'ясування її місця і значення у фортифікації Глухова слід подати стислу історію виникнення фортифікаційних споруд міста, розпочавши з першої згадки про нього у давньоруських літописах під 1152 роком, яка говорить про зупинку в Глухові військ князя Юрія Долгорукого зі своїми союзниками - величезним військом половців. У писемних джерелах жодного разу не зустрічається опису укріплень давньоруського міста, але про його значні розміри можна судити з того, що, вірогідно, воно здатне було прийняти таку кількість воїнів [1, с. 254]. Сучасні археологічні дослідження з'ясували приблизне місцезнаходження дитинця давньоруського Глухова, укріпленого посаду та деяких ремісничих районів.

Згадка про Глухів під 1352 роком сповіщає про жахливу подію - епідемію (ймовірно чуми), під час якої всі мешканці «ізомроша» [2, с. 12]. Майже триста років про Глухів як місто згадок не існує.

Про ранньомодерний Глухів збереглось чимало документальних свідчень. Перш за все слід згадати опис населених пунктів Новгород-Сіверського уїзду, де Глухів - це село, що належало Московській державі і після Деулінської угоди у 1618 р. перейшло до володінь Речі Посполитої.

У 1636 р. частину глухівських земель купує новго- род-сіверський староста, князь О. Пясочинський. Він осаджує на глухівському «старосвітському городищі» свій двір, обнесений дерев'яним частоколом, і упродовж кількох років проводить фортифікаційні роботи по зведенню земляних та дерев'яних укріплень навколо центральної частини міста. Вони перетворили Глухів у міцно укріплену фортецю. Зберігся опис Глухова середини XVII ст.: «...А город Глухов стоит меж речки Усма- ни на острову, около посаду, меж речки, земляной город. На старосвицком городище сделано два земляных вала, около тех валов два рва; на том валу надолбы... на горе над речкою Усманью на осыпи поставлен острог дубовый, межи того острога ворота проезжие... около того острога сделан ров, а ров на острогу огорожен бревнами с одной стороны и подле того острога у земли сделан частик, колье дубовое...» [3, с. 16].

Про потужність глухівських укріплень говорить той факт, що у 1664 р. місто витримало облогу польського війська на чолі з Яном Казимиром ІІ, яка тривала більше місяця. Під 1685 роком Чернігівський літопис подає: «Того ж року в Глухові старий замок згоріл августа 13» [4, с. 211]. Після цього в місті спорудили нову величезну загальноміську фортецю, що мала 5 брам: Київську - з західного боку, Московську - зі східного, Білополів- ську - з півночі, Путивльську-з півдня, безіменну - в районі Михайлівської церкви (в деяких джерелах вона згадується як Михайлівська брама). Наступне століття фортеця зазнавала незначних перебудов, все більш набуваючи регулярних обрисів з п'ятикутними у плані бастіонами та з потрібними елементами класичної фортифікації [5; 6]. У 1748 р. Глухів спіткало велике лихо. Пожежа, що виникла на одній з міських садиб, знищила майже всю центральну забудову. Того ж року було переплановано напрямок центральних вулиць та реконструйовано міську фортецю. У 1749 р. під керівництвом мінера київського інженерного корпусу Юхима Наумова були споруджені нові дерев'яні брами - Київська, Москов-ська і Путивльська. Пізніше, у 1766-1769 рр., за проектом архітектора А. Квасова спорудили муровані Київську і Московську брами [7, с. 314]. З деякими змінами і перебудовами Київська брама Глухівської фортеці дійшла до нашого часу.

Київська брама Глухівської фортеці. Фото початку XX ст.

Глухівська фортеця втратила своє стратегічне значення наприкінці XVIII ст., тому проектом перепланування Глухова 1802 р. була передбачена її ліквідація. Фортечні вали розкопали і рови засипали 1808 р. за розпорядженням генерал-губернатора Малоросії князя Олексія Куракіна. Тоді ж, за даними окремих дослідників, було знесено й Московську браму [9]. Але у нещодавно знайденому архівному документі ми можемо бачити розбіжність в датах: якщо до цього мова йшла про знесення брами у 1808 році, то справа, що датується 1809 роком, стосується питання ремонту Московських кам'яних воріт. Подаємо її мовою оригіналу. «1809 года

Апреля 15 Господину Малороссийскому Генераль Губернатору По случаю донесения мне глуховскимь полицмейстеромь 13 апреля вь Московскихь каменныхь варотахь вь своде оть оказавшейся сь давнихь леть трещины отвалилась столько кирпичей и мелкаго щебеня и темь уграживало... обрушенностию, почему вь... опасности вь проезде и переходь теми воротами означавшаясь вь своде трещинами кь падению часть на одну сажень и полицмейстеромь обрушена вь следствии чего донесь мне что губернаторский архитек- торь будучи в городе Глухове свидетельствовал каменные вороты и нашель что сводь вь оныхь, коего часто уже обрушилась имееть посередине и по бокамь немалые трещины, и что весь сводь угрожаеть... падениемь: починить же непе- ред темь оного вовся невозможно. А потому и нужно темь весь сводь сломать, и для полегкости стень на коихь тоть сводь основань, кой также потрескалась,... зделать вновь деревянный паталокь, для поправления чего сочинень... перед онаго полицмейстера донести мне за таковымь учинен- нымь обрушениемь не предстоитьли еще опасность вь падений какихь либа частей техь вороть, и какие потребно принять кь отвращению того. На что губернаторский ар- хитекторь сочинил смету которую при семь кь вашему сиятельству имею честь препроводить на благо разсмотрение.

По предписанию вашего Превосходительства оть 28-го числа прошлого апреля, о донесении не предоставит ли еще опасности вь падении какихь либо частей вь московскихь каменныхь воротахь, и какие потребно принять меры кь отвращению того, какь вь семь городе для учинения сметы о материалахь потребныхь для постройки лагерныхь шалашей, находиль Господинь Губернский архитекторь Кар- ташевский...учинить о техь воротахь свое замечание, и о томь донести оть себя Вашему превосходительству; о чемь рапортую, вь отвращение же опасности проезжающим теми воротами, вь оныхь проезд преграждень».

В документі міститься і кошторис на виконані роботи.

«Смета

Какое число потребно разныхъ матераловъ и суммы на покупку оныхъ и въ уплату мастеровымъ людямъ на разломку потрескавшигося каменнаго свода... в место онаго вновь деревянного потолока въ Московскихъ каменныхъ воротахъ въ городе Глухове. 1809 года марта 18 дня.