Справа фальшивомонетника Адама Богуша (1868-1870)

Размещено на http://allbest.ru

СПРАВА ФАЛЬШИВОМОНЕТНИКА АДАМА БОГУША

(1868-1870)

Андрій Бойко-Гагарін

кандидат історичних наук, завідувач сектору проблем фондової роботи, Національний музей історії України, м. Київ, Україна

Анотація

Метою статті є введення до наукового обігу історії діяльності фальшивомонетника Адама Богуша, який відіграв значну роль у фінансовій диверсії англійців проти Російської імперії протягом другої половини ХІХ ст. Методологію визначено комплексом загальнонаукових методів, цитування архівних матеріалів подано мовою оригіналу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше повністю висвітлено основні етапи та результат діяльності фальшивомонетника Адама Богуша. Висновки. 28 жовтня 1868р. до Варшавського губернатора надсилається рапорт начальника Радзеювського повіту про наявні достовірні свідчення про збувальника фабрикованих у Лондоні ще 1864 р. фальшивих російських кредитних білетів 10 руб. номіналу уродженцем Польщі, власником маєтку у м. Ольганово Влоцлавського повіту Варшавської губ. Адамом Богушем, що збував їх у прусській провінцій Великому князівстві Познанському торгівцям крупною рогатою худобою та овець. 11 січня 1870р. Варшавський карний суд виніс вирок збувальнику фальшивих банкнот Адаму Богушу позбавленням всіх прав і свобод та засланням до Сибіру на 6 років каторжних робіт. Та він був не єдиним, чия справа відрізнялась гучністю у розслідуванні фінансової диверсії з м. Лондон.

Ключові слова: фальшивомонетництво; Царство Польське; фінансова диверсія; Лондон; Адам Богуш.

THE CASE OF THE COUNTERFEITER ADAM BOGUSZ (1868-1870)

Andrii BOIKO-HAHARIN

PhD (History), Head of the Sector of the Treasury Funds Work Problems, National Museum of Ukrainian History, Kyiv, Ukraine

Summary. The purpose of the research is to introduce into the scientific circulation the history of the activity of the counterfeiter Adam Bogusz, who played a significant role in the financial sabotage of the British against Russian Empire during the second half of the XIX century. The research methodology is defined by a set of general scientific methods, citations of the archival materials are given in the original language. The scientific novelty is that for the first time the main stages and the result of the activity of the counterfeiter Adam Bogusz are fully covered.

Conclusion. In the first quarter of the XIX century the increase of the number of detected counterfeit credit notes brought to the Russian Empire from Kingdom of Great Britain has seriously alarmed the authorities. The investigation has gradually gained a national level of importance. In the 1820s, the Russian authorities resorted to careful tracking of all Jews who went through the Kingdom of Poland and could potentially carrycounterfeit credit notes for spending them in Russia.

Attempts to transport so-called "English" counterfeiting in Poland were also recorded across the border with Prussia, the appearance of such citizens with a high degree of authority and trust them fake Prussian documents.

In October 28, 1868 the Governor of Warsaw received the report from the Chief of the Radzewski County on available credible records of a salesman who fabricated in London as early as 1864 fake ten Russian ruble credit notes by a Polish-born owner of an estate in Olganowo, Wtoctaw County of Warsaw Adam Bogusz, who was selling them in the Prussian province the Grand Duchy of Poznan to the sheep traders. On January 11, 1870, the Warsaw Penitentiary Court sentenced the seller of the counterfeit banknotes Adam Bogusz to deprivation of all rights and freedoms and exile to Siberia for six years of hard labor. But he was not the only one whose case was notorious for investigating a financial subversive activity from London.

Key words: counterfeiting; Kingdom of Poland; financial sabotage; London; Adam Bogusz.

фальшивомонетник адам богуш фінансова диверсія

Постановка проблеми. У першій чверті ХІХ ст. збільшення кількості виявлених підроблених кредитних білетів, завезених до Російської імперії із Англії, серйозно стурбувало владу (Бойко-Гагарін, 2019, с. 207-218). Слідство поступово набуло рівня державного значення, влада вдалась до суворих заходів протидії англійській фінансовій диверсії (Коцур & Бойко-Гагарін, 2019), хоча загалом протягом ХІХ ст. зафіксовано також інші спроби економічного впливу проти Російської імперії (Kotsur & BoikoGagarin, 2019, pp. 66-77).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема фальшування грошей та розповсюдження підробок в Україні в імперську добу вивчена у вітчизняній історіографії достатньо спорадично. Архівні матеріали щодо фальшивомонетників введено до наукового обігу І. Колобовою (Колабава, 2019, с. 56-59), описуючи також історію діяльності запідозреного у фальшуванні грошей купця Олексія Саломіна (Колабава, 2012, с. 371-376). Дослідниками приділено увагу також вивченню історії злочинної діяльності відомих фальшивомонетників: зокрема В. Космилевим уведено до наукового обігу нових фактів про діяльність Ігнація Цейзика (Космылев, 1993, с. 72-73), дослідником О. Парамоновим повідомлено про справу Леона Варненке (Парамонов, 2018, с. 83-88). Висвітленню проблем фальшування грошей в Російській імперії під час Першої світової війни присвячено публікації С. Орлик (Орлик, 2018, с. 51-54) та А. Бойко-Гагаріна (Бойко-Гагарин, 2016, с. 103-109; Орлик & Бойко-Гагарін, 2017, с. 143-164; Бойко-Гагарін, 2020, с. 11-26).

Метою статті є введення до наукового обігу історії діяльності фальшивомонетника Адама Богуша, який відіграв значну роль у фінансовій диверсії англійців проти Російської імперії протягом другої половини ХІХ ст.

Виклад основного матеріалу. Спроби провезення т. зв. «англійських» підробок до Польщі зафіксовано також через кордон із Пруссією. Це змусило владу до перевірки євреїв, що виїжджали до Пруссії, підозрюючи, що через неможливість отримання ними паспортів до Англії, що підлягало ретельному контролю, поява таких громадян з високим ступенем імовірності супровод жувалась наявністю в них підроблених прусських документів. У 1820-х рр. російська влада вдалась до ретельного відслідковування всіх євреїв, що прямували до Царства Польського і потенційно могли мати при собі фальшиві кредитні білети, призначені для збуту у Росії.

Одним із збувальників підробок із Лондону був уродженець Польщі Адам Богуш, матеріали карної справи проти якого зберігаються у Державному архіві у м. Варшава (Польща) (Рис. 1). Справа повністю написана вручну, складається із листування між слідчими органами та матеріали допитів, а також корінець квитанції на асигнування коштів (Рис. 2); загальна кількість аркушів у справі 237.

28 жовтня 1868 р. до Варшавського губернатора надсилається рапорт начальника Радзеювського повіту (нині м. Радзеюв у складі Куявсько-Поморського воєводства Польщі Б.-Г.) про наявні достовірні свідчення про збувальника фабрикованих у Лондоні ще у 1864 р. фальшивих російських кредитних білетів 10 руб. номіналу уродженцем Польщі, власником маєтку у м. Ольганово Влоцлавського повіту Варшавської губ. Адамом Богушем, який збував їх торгівцям крупною рогатою худобою та вівцями у прусській провінцій Великому князівстві Познанському: «Получено мною изъ заграницы достоверные сведение, что изъ числа фабрикованныхъ въ Лондоне въ 1864 году одного милиона подделанныхъ русскихъ 10 рублевыхъ кредитныхъ билетовъ, пущены въ обращение близъ нашей границы въ Великомъ Княжестве Познанськомъ, въ числе главныхъ агентовъ торговли этой состоитъ польский выходецъ Адамъ Богушъ, коему принадлежить имение Оганово въ Влоцлавскомъ уезде; выходецъ этотъ, по собраннымъ начальником уезда сведениямъ выпустилъ въ обращение несколько десятковъ тысячъ фальшивыхъ билетовъ, большею частью мелкимъ купцамъ и торговцамъ рогатаго скота и овецъ. Онъ же Адамъ Богушъ въ недавнемъ времени удалился изъ Великаго Княжества Познанскаго въ Галицию съ намерениемъ водворить въ пределы наши и тамъ фальшивые билеты» (APW, str. 1-2). Частину фальшивих грошей у сумі 400 руб. Адам Богуш відправляв поштою мешканцю м. Шпиталь-Дольний Варшавської губ. прусському підданому Генріху Вундшу, в якого під час обшуку жандармами земської стражі було виявлено фальшивий 10 руб. кредитний білет із № 1,502,652 зразка 1864 р. та ще 5 листів із подібним вмістом, після чого його було заарештовано та поміщено до Брест-Куявської (або Бжесць-Куявської) тюрми (APW, str. 5). 22 листопада 1868 р. на користь Генріха Вундша, годувальника сім'ї з 10 дітей, особисто клопотав та запевняв у доброчесності колишній військовий начальник м. Влоцлавек князь Вітгенштейн, запевняючи, що той не мав злочинних намірів, ведучи листування із Адамом Богушем: «Наконецъ мы трое нижеподписавшиеся прибегаемъ съ покорнишей просьбою къ Вашему Превосходительству объ увольнении Бундша на свободу для спасения его семейства отъ голодной смерти и до окончания дела Богуша честь имеемъ представить наше ручательство за Бундшемъ и за его невинностью и неучастие въ делахъ Богуша готовы отвечать лично и целымъ нашимъ имуществомъ. /подписи/1868 года. Октября 22/ноября 3 дня. Место жительства. Литновскаго уезда Деревня Шпиталь. Гмины Фабиянекъ» (APW, str. 12). На допиті Вундш зізнався, що, будучи у Торуні, виміняв у Адама Богуша прусські талери на російські рублі, але ті були справжніми, та про можливу підміну він гадки не мав. Після чого був відпущений, із тюрми з повинністю бути невиїзним до кінця терміну слідства (APW, str. 57-58). За сприяння прусської влади було проведено обшук у деякого фон-Мікта та виявлено 3400 подібних фальшивих 10 руб. банкнот, також отриманих від Адама Богуша, якого на той час вже було затримано і доставлено до тюрми у м. Іновроцлав. Остерігаючись виправдання Адама Богуша у судах Пруссії, російська влада вимагає видати його та помістити у цитадель у м. Александрув Куявський. Туди також доставити підозрюваного у допомозі Богушу по збуту підробок арештованого Генріха Вундша, після чого етапувати обох під суворим караулом до м. Варшава (APW, str. 16, 20). Але видача до Польщі арештованого Адама Богуша супроводжувалася низкою складнощів у кінці року грошей на транспортування та утримання в'язня (визначених у сумі 200 руб.) не вистачало. Також у м. Радзеюв не було придатного приміщення для його утримання з караулом, через що прикордонним комісаром і начальником повіту полковником Густавом Берхманом було запропоновано відправити Адама Богуша у м. Торунь, звідки доставити безпосередньо до Варшави в Олександрівську цитадель: «Милостивый Государъ Павелъ Прокофьевичъ! Получивъ сейчасъ письмо Ваше со вложенными ста рублями, честь имею Вамъ сообщить следующее, для доклада Г-ну Начальнику Губернии. Вамъ известно, что въ городе Радеевъ решительно нетъ помещения для содержания подъ арестомъ такъ важнаго преступника какимъ есть Богушъ, хотя и представлена возможность поставить земскихъ стражниковъ на часахъ къ нему, то при всехъ предосторожностяхъ нетъ ручательства, что путемъ тайнымъ могутъ быть ему переданы записки, заключающие въ себе образъ объяснений при дапросахъ, а въ такомъ случае все усилия производителя дела остались бы безъ желаемаго результата. Поэтому я полагаю полезнымъ и даже необходимымъ, по принятии мною отъ Прусскихъ властей Богуша, изъ Иновроцлавля черезъ Торнъ прямо отвезти его въ Александрово и передать местному Жандармскому Офицеру для доставления въ Варшавскую Александровскую Цитадель совместно съ принятиемъ отъ Прусскихъ властей следственнымъ деломъ. О передаче Богуша я вместе съ симъ отношусъ къ Прусскому Ландрату, а о следственномъ деле я лично отправлюсь къ Анвальту Иновроцлавскаго Суда, а назначенный Г. Наместникъ производитель по семй делу, можеть быть вполне уверенъ въ моемъ ли Прусскимъ властямъ содействия къ открытию этого важнаго дела, темъ более, въ начатомъ Прусскими властями следствие и доставленныхъ мною имъ сведений имеется достаточно материала къ уличению виновнымъ, а опытный и ловкий производитель откроетъ какъ комитетъ такъ и сообщниковъ Богуша. Мне остаеться только въ скоромъ времени ожидать Вашего уведомления согласенъ ли Его Превосходительство съ моимъ мнениемъ, и въ такомъ случае неоставьте зделать распоряжение, дабы Жандармский офицеръ на Александровской станции железной дороги принялъ бы отъ меня арестованнаго Адама Богуша. Уважающий Васъ Густавх Берхманъ /пидпис/» (APW, str. 27-28). Справа вимагала якнайскорішого вирішення з екстрадиції Богуша, адже для уникнення суду в Російській імперії його родина вимагала розгляду справи у Бромбергському апеляційному суді, адже злочин було здійснено у землях Пруссії (APW, str. 29). Тоді ж у м. Влоцлавек затриманий інший спільник Адама Богуша, утримувач маєтку його дітей в м. Ольганово Валентій Вієвіоровський, який намагався збути отримані від Богуша фальсифікати, та, будучи арештованим, пропонував у заставу за своє звільнення наявні на його рахунку 2000 прусських талерів, арештованих у подальшому Казною з отриманням нею депозитної першості на отримання грошей арештованого: «Его Превосходительству Господину Начальнику Варшавской Губернии. На предписание отъ 24 декабря 68 за № 132 для производителя Юридическаго Отделения Графа Гейнриха. Рапортъ. Въ исполнение даннаго Вамъ Превосходительствомъ на имя Юридическаго Советника поручения, имею честь донести что совершеннымъ мною 2 января с.г. въ Ипотечной книге имения Ольганово Влоцлавскаго уезда Актомъ записано надлежащее запрещения въ пользу Казны на сумму 2000 прусскихъ талеровъ, обеспеченной, на ономъ имении для Валентия Виевиоровскаго. При томъ имею честь доложить, что такъ какъ самая сумма 2000 талеровъ для Выевировськаго, по причине неокончания наследственнаго производства после смерти матери малолетнихъ Богушей б. владелица имения Олганово, не внесена еще въ надлежащую графу Ипотечнаго Указателя, а только о таковомъ внесении сделана въ симъ же Указателе соответственная оговорка, то затемъ на основании решения Ипотечнаго Отделения отъ 3 января наложилось мною запрещение значится лишъ въ Ипоечномъ Указателе посредствомъ надлежащей отметки; которая при всемъ томъ вполне обеспечиваетъ права Казны, предоставляя оной Ипотечное первентво на получение показанной сумы Виевировскаго. /подпись/. Варшава 4 января 1869» (APW, str. 73).

21 листопада 1868 р. начальник Радзеювського повіту Густав Берхман повідомляє Варшавського губернатора про виявлення у підданих Пруссії Павла Брузді та його зятя Мартина Меха семи сумнівних кредитних білетів 10 руб. номіналу, які ті отримали за продані вівці, з високим ступенем імовірності будучи у змові із Адамом Богушем у поширенні підробок (APW, str. 38). Водночас брат Адама Богуша Август намагався продати родинний маєток в м. Ольганово для спроби викупити брата під заставу (APW, str. 53 odw.).

У процесі намагань російської влади добитись екстрадиції А. Богуша до Царства Польського, у м. Торунь місцевим прокурором Г. Лосовським виявлено наміри коханки відомого польського уродженця Раймунда Янковського Матільди Френдерейх спільно з банкіром Сімонсоном, організувати доставку з Англії великої кількості фальшивих 50 руб. асигнацій. Їх Сімонсон міг збувати, маючи значні торгівельні обороти з місцевими купцями. Підробки Матільда Френдерейх планувала отримувати за допомогою польських емігрантів у Лондоні та Парижі, а також зі Швейцарії. Зусиллями прокурора м. Торуні зловмисницю було заарештовано та поміщено у тюрму замку м. Ґрудзьондз. У цьому всьому вда лось особисто пересвідчитись начальнику Радзеювського повіту Густаву Берхману, який, враховуючи значну турботу прокурорів Торуні та Іновроцлава перед Російською владою, клопотав про представлення їх до нагород російськими орденами Св. Станіслава ІІ ступеня: «Просьба Сиятельства о награждении изначенныхъ Прусскихъ чиновниковъ въ поощрение другимъ Императорсько Царскими Орденами Св. Станислава 2-й степени за видачу Богуша. Полковникъ Берхнемъ /подпись/» (APW, str. 118).

У лютому 1869 р. рішенням Бромбергського апеляційного суду Адам Богуш разом із 64 підробленими банкнотами та власними записами у зошитах був доставлений залізничним транспортом у Варшаву, де був зустрітий місцевими жандармами і поміщений в Олександрівську цитадель. Завданням слідчих було встановити причетність Адама Богуша до запідозреного у виробництві у Лондоні підробок уродженця Калішської губ. Полюшковича. Підозра у потенційних намірах виготовлення фальшивих грошей виникла проти Полюшковича після замовлення ним із Лондона у прусське м. Бреслау всього необхідного обладнання, яким, згідно з поширеними чутками, він наче вже виготовив підробок більше 1 млн. (APW, str. 108). 3 травня 1869 р. до варшавської слідчої тюрми направляють із Влоцлавека і Валентина Вієвіоровського: «СУДЪ ИСПРАВИТЕЛЬНОЙ ПОЛИЦИИ. 2-го отделения ВЪ ВАРШАВЕ. № 8195. Варшава дня 9/21 мая 1869 г. Экстренно. Въ Канцелярию Начальника Варшавской Губернии. Сылаясъ на отзывъ оной Канцелярии отъ 3 мая с.г. № 124, честь имею уведомить, что решениемъ состоявшагося сего числа Судъ определилъ Валентина Вевиоровскаго содержать еще подъ арестомъ и препроводивши изъ г. Влоцлавска въ Варшавскую Следственную Тюрьму. Потому честь имею покорнише просить о сделании Начальнику Влоцлавскаго Уезда надлежащее распоряжение касательно немедленной высылке Вевюровскаго транспортнымъ порядкомъ , подъ строгимъ наблюдениемъ въ упомянутую тюрьму, коей смотрителю вместе съ симъ предлагаеться принять его подъ арештъ кроме того Судъ долгомъ /.../ представить следующее Управление Начальника Влоцлавскаго Уезда отзывомъ отъ апреля 18 дня с.г. № 3072 уведомилъ Судъ что кредитный билетъ 10-ти рублеваго достоинства задержанный у Валентина Вевюровскаго и запо дозренный въ подлоге, представленъ вместе со следственнымъ деломъ Варшавскому Губернатору при рапорте отъ 3 апреля с.г. № 2592. Изъ переписки заключающейся въ самомъ следственномъ деле, а именно изъ отзыва Начальника Влоцлавскаго Уезда отъ октября 28 дня 1869 г. За № 10333 адресованнаго Начальнику Земской Стражи тогоже уезда, видно что и четыре другихъ билета выпускаемые въ обращение Вевюровскимъ были приложены къ делу» (APW, str. 152).

Начальником Радзеювського повіту Густавом Брехманом було також подано до Міністерства внутрішніх справ рапорт з проханням компенсувати понесені ним витрати під час розслідування та переміщення Адама Богуша, адже з витрачених ним 170 руб. 3 коп., лише 100 руб. були раніше виділені йому з канцелярії Варшавського губернатора: «Счетъ. Въ употребление аванса Начальникомъ Радеевскаго Уезда Полковника Берхманомъ, от пущеннаго на расходы по делу выходца Адама Богуша. Получено при конфедициальномъ письме Правителя Канцелярии Начальника Варшавской Губернии 100 руб. Израсходовано по сему счету 170 р. 3 к. Затемъ перерасходовано... 70 р. 3 к. Начальник Радеевскаго Уезда Полковникъ Берхнемъ /подпись/» (APW, str. 133-134). 11 січня 1870 р. Варшавський карний суд виніс вирок збувальнику фальшивих банкнот Адаму Богушу позбавлення всіх прав та свобод із засланням до Сибіру на термін 6 років каторжних робіт: «ВАРШАВСКИЙ ОБЕРЪ-ПОЛИЦИЙМЕЙСТЕРЪ. 14/26 января 1870 г. № 203. ВАРШАВА. Ответь на № 17. Милостивый Государъ Николай Николаевичъ! Упоминаемый въ письмахъ Вашего Превосходительства отъ 11 сего января за № 17, помещикъ деревни Олгоново, Влоцлавскаго Уезда, вверенной Вамъ губернии, эммигрантъ Адамъ Богушъ, обвиняемый въ выпуске въ об ращение за границею русскихъ фальшивыхъ кредитныхъ билетовъ, приговоренъ Варшавскимъ уголовнымъ Судомъ, къ лишению правъ состояния и къ ссылке въ Сибиръ на шестъ летъ въ каторж ныя работы, а потомъ на отселение тамъ навсегда. Уведомляя симъ Ваше Превосходительство, прошу принять уверение въ совершенномъ моемъ почтении и преданности. Генералъ /подпись/» (APW, str. 195).

Так закінчилась справа Адама Богуша головного організатора збуту «англійських» підробок російських кредитних білетів у Царстві Польському. Та він був не єдиним, чия справа відрізнялась гучністю у розслідуванні фінансової диверсії з Лондона.

Перспективи подальших розвідок ми бачимо у пошуку та введенні до наукового обігу інших матеріалів, що стосуються діяльності фальшивомонетників та зберігаються у фондах історичних архівів і музеїв України та поза її межами.

Джерела та література

Бойко-Гагарін, А.С. (2019). Нові дані про ввезення до Російської імперії фальшивих грошей із Англії протягом ХІХ ст. Наукові записки з української історії, 46, 207-218. doi: 10.31470/24153567-2019-46-207-218.

Бойко-Гагарин, А.С. (2016). Фальсификация монет и банкнот в Польше до 1917 года по материалам украинской газетной перио дики. Forum numizmatyczne: Pieniqdz i mennice: studia i materiafy, 1, 103-109.

Бойко-Гагарін, А.С. (2020). Фальсифікація цінних паперів в Російській імперії. Соціум. Документ. Комунікація, 9, 11-26. doi: 10.31470/ 2518-7600-2020-9-11-26.

Колабава, LH. (2019). Агляд спрау аб фальшывых кдэдытных білетах з фонду Мінскага павятовага суда (другая палова ХІХ ст.). Банковский вестник, 12 (677), 56-59.

Колабава, І.Н. (2012). Судовая справа віцебскага купца Аляксея Саломіна (1858 г.). Віцебскія Старажьтнасці: Матэрыялы навуковай конферэнцьи, прысвяченай 90 -годдзю з дня народжэння Л.В. Аляксеева, Віцебск, 28-29 кастрычшка 2010 г. (c. 371-376). Минск.

Космылев, В.С. (1993). Дело И.Ю. Цейзика (к вопросу о подделке российских ассигнаций в Белоруссии начала ХІХ в.). Всероссийская нумизматическая конференция: тезисы докладов и сообщений. (c. 72-73). Вологда: ЛиС.

Коцур, В.П., & Бойко-Гагарін, А.С. (2019). Державна політика протидії фальшивомонетництву в Російській імперії у кін. ХІХ поч. ХХ ст. Universum Historiae et Archeologiae, 2 (27), 108-124. doi: 10.15421/26190208.

Орлик, С.В. (2018). Российские фальшивые кредитные билеты в Гали ции в годы Первой мировой войны. Банкаускі Веснік, 2, 51-54.

Орлик, С.В., & Бойко-Гагарін, А.С. (2017). Фальшивомонетництво в Україні в роки Першої світової війни. Український нумізматичний щорічник, 1, 143-164. doi: 10.5281/ZENODO.1291752.

Парамонов, О.В. (2018). Дело Леона Варненке. Документальные свидетельства крупнейшей экономической диверсии, связанной с подделкой в Лондоне российских кредитных билетов во второй половине ХІХ века. Деньги в российской истории. Вопросы производства, обращения, бытования: сборник материалов Первой международной научной конференции (18-19 октября 2018 г., Санкт-Петербург). (Вып. 1, с. 83-88).

APW Archiwum Panstwowe m.st Warszawy. Zespol 1416/II. KGW. Referat I Tajny. Sygnatura. 3. Секретное дело о распространении польским выходцем Адамом Богушем фальшивых кредитных русских билетов. Rok 1868-1871. Liczba stron 237.

Kotsur, V.P., & Boiko-Gagarin, A.S. (2019). Napoleon Russian forged assignations in Naddniprianshchyna (over Dnipro land). East European historical bulletin, 11, 66-77. doi: 10.24919/2519-058x.11.170701.

Ілюстрації

Рис. 1. Лицьова сторінка карної справи проти Адама Богуша, Державний архів у м. Варшаві

Рис. 2. Квитанція на асигнування витрат по справі А. Богуша

Размещено на Allbest.ru