Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Стаття присвячена вивченню колекції французьких клинкових штиків ХІХ – початку ХХ ст. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Авторами розглянуті питання появи штиків як виду холодної зброї, їх еволюції у європейських країнах.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2021 |
| Размер файла | 231,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Французькі штики клинкового типу ХІХ - початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Т.К. Кондратенко
Н.Г. Кондратенко
Анотація
Стаття присвячена вивченню колекції французьких клинкових штиків ХІХ - початку ХХ ст. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Розглянуті питання появи штиків як виду холодної зброї, їх еволюції у європейських країнах. Розвиток вогнепальної зброї у ХІХ ст. призвів до домінування штиків клинкового типу. Одним із лідерів виробництва такої зброї тривалий час була Франція, де діяли збройові підприємства у містах Сент-Етьєні, Тюлі, Шательро, Мюціг та Шарлевіль. У музеї представлена цікава колекція клинкових штиків французького виробництва: ятаганного типу зразка 1842 р., зразка 1866 р. до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot), зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра (Gras), до гвинтівки системи Лебеля зразка 1886/1893/1916 рр. За результатами дослідження збірки цього виду короткоклинкової зброї планується створення каталогу та введення багнетів до експозиційного простору.
Ключові слова: зброя, клинок, штик, багнет, Франція, колекція, музей.
Kondratenko T. K., Kondratenko N. H. French sword bayonets of the 19th - early 20th cenrury in the Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum Collection
The article is dedicated to study the collection of French sword bayonets of the 19th - early 20th century in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum. Questions of appearing bayonets as a kind of cold weapon in the 16th c., their evolution in European countries are observed. Appearing of such weapon kind was caused by need of using convenient blade fixed at rifle, which replaced hunting pole during big- game hunting. Using bayonets as military weapon started in the first half of the 17th c., when most of European armies were formed and equipped with fire weapon.
Evolution of bayonets moved to refining both blade shape and way of fixing to the rifle. French, English and German weapon-makers were leaders in this field. Development of fire weapon in the 19th c. caused sword bayonets prevailing. One of such weapon producing leaders was France, where weapon-making enterprises worked in Saint Etienne, Tulle, Chвtellerault, Mutzig, Charleville. Traditions of using bayonets by French infantry were closely connected with new fighting tactics, popularized by Napoleon Buonaparte in the early 19th c. In 1840s in France new vision to bayonet construction improvement became widespread. Changes began with yataghan type bayonets introduction. Some researches calls yataghan type bayonets "janissar motives" in European weapon, because they repeat Turkish yataghan elements such as blade shape.
Museum is proud for its interesting collection of sword bayonets of French production of yataghan type to the Chassepot Models 1842, 1866 Rifle, the Gras Model 1874 Rifle, the Lebel Model 1886/1893/1916 Rifle. According to the result of the research of this kind of short-blade weapon making of catalogue and introducing bayonets to exposition space are planned.
Key words: weapon, blade, bayonet, France, collection, museum.
Штики (багинети, багнети) як вид холодної коротко- клинкової зброї досить широко представлений у музейних зібраннях. Не є винятком і Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, де зберігаються штики ХУПІ - ХХ ст. різних типів та країн-виробників.
Предметом цього дослідження стали музейні штики французького виробництва ХІХ - початку ХХ ст. За мету поставлене здійснення наукової атрибуції та складання наукових описів зразків, вивчення шляху їхнього надходження до колекції, з'ясування можливостей уведення їх до експозиційного простору.
Вивченню та систематизації штиків як виду короткоклинкової зброї присвятили наукові доробки відомі зброєзнавців О. Кулинський, В. Маркевич, Т. Круликевич, П. Кіслінг, Е. Клінтон та ін.
Штики знайшли своє застосування пізніше за інші види клинкової зброї. Дослідники досить одностайно визначають місце та час появи штиків на історичній арені: Північна Іспанія, 1570-ті рр. Виникнення такого виду зброї було зумовлене необхідністю використання зручного, прикріпленого до рушниці клинка, який витіснив рогатину під час полювання на крупного звіра. Мисливці на дикого кабана швидко оцінили такий тандем і сприяли значному поширенню штиків на європейських теренах. За формою перші мисливські штики більше нагадували кинджали [1, с. 7].
Рис. 1. ПКМВК 3490, Зб 219. Штик зразка 1842 р. Франція, збройові мануфактури мм. Мюціг, Шательро, 1848 р.
ПКМВК 26021, Зб 1174. Штик зразка 1866 р. до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot) зразка 1866 р.
Франція, м. Тюль, Імператорський завод Тюля, 1872-1873 рр.
Використання штиків або багнетів у якості бойової зброї почалось у першій половині ХУІІ ст., коли відбувалось створення більшості європейських армій та оснащення їх вогнепальною зброєю. Оскільки формування піхотних частин потребувало значної кількості людей, шведський король Густав Адольф (1594-1632) спробував об'єднати на полі бою функції мушкетерів і пікенерів - напад і оборону, використавши для їх озброєння кинджалоподібні штики, вставлені у дуло рушниць. Виникнення ж терміну "багнет" пов'язують з французьким містечком Байоне, де вперше у 1640-1641 рр. успішно була використана нова клинкова зброя [1, с. 7]. Однак, знаний історик зброї В.Д. Маркевич наводить відомості про те, що ножі у якості багнетів також використовувались українськими козаками ще на початку ХУІІ ст. [2, с. 45].
Еволюція багнетів відбувалась у напрямку вдосконалення як форми клинка, так і способу кріплення до рушниці. Законодавцями у цьому були французькі, англійські та німецькі зброярі. Уже на початку ХУПІ ст. більшість європейських армій мали на озброєнні рушниці із закріпленими на стволі штиками. При цьому відмикати штик для пострілу було не потрібно.
Розвиток штиків призвів до появи двох основних груп: першої - клинкові штики колючо-рублячої дії та другої - голчасті штики, які виконували виключно колючу функцію [3, с. 68].
У ХІХ ст. лідерами у розробці нових типів штиків та вдосконаленні процесу їх виробництва стали Франція, Німеччина, Великобританія. Взаємний вплив цих країн у виробництві зброї був великий і позначився на розробці та впровадженні зразків. Головною проблемою довгий час залишалась "неуніверсальність" цієї зброї, що врешті призвело до виникнення принципово нових способів кріплення штиків до рушниць - використання трубки з різноманітними способами фіксації на стволі. Це, перш за все, стосувалося голчастих три- та чотиригранних штиків, що отримали широке розповсюдження в армії Російської імперії, піхота якої прославилась штиковими атаками.
Проте, генеральний напрямок розвитку штиків ще в останній чверті ХІХ ст. пішов принципово іншим шляхом. Удосконалення вогнепальної зброї призвело до суттєвого зменшення кількості рукопашних боїв. Голчасті штики, постійно приєднані до гвинтівки, було замінено штиками клинкового або тесачного типу, які можна було від'єднати від ствола, носити на поясі і використовувати не лише у бою, але і як побутову річ на привалі, у таборі і т. д. [4]. Подальша еволюція врешті призвела до появи штик-ножів, якими комплектувались нові магазинні гвинтівки першої чверті ХХ ст.
Найбільш чисельну групу у музейному зібранні становлять багнети французького виробництва ХІХ - початку ХХ ст. Для Франції, як і для всього світу, ХІХ ст. стало епохою потрясінь, політичної боротьби, колоніальних і континентальних воєн, технологічного прогресу і бурхливого розвитку військової справи. Країна, збурена революційними настроями, наполеонівськими війнами, активно боролася за світове лідерство. На початку ХХ ст. французька воєнна промисловість вийшла на передові позиції в економіці: у 1900-ті рр. активно функціонували шість військових арсеналів та двадцять три державних воєнних заводи, у тому числі три збройових [5]. Основними виробниками вогнепальної зброї та багнетів до неї стали підприємства у містах Сент-Етьєні, Тюлі, Шательро, а також мануфактури у Мюцігу та Шарлевілі [6].
Рис. 2. ПКМВК 3491, Зб 220. Штик зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра (Gras) зразка 1874 р. Франція. Збройова мануфактура м. Сент-Етьєн, 1877 р.
ПКМВК 2718, Зб 13. Штик до гвинтівки системи Лебеля зразка 1886/1893/1916 р.
Франція. Мануфактура м. Сент-Етьєн, 1886 р. - початок ХХ ст
Традиції використання штиків французькою піхотою були тісно пов'язані з модернізацією тактики ведення бою, проведеною ще на початку ХІХ ст.: лінійна тактика, головним чином вогнева, була замінена на військові дії глибокими колонами, які являли собою не лише маршовий стрій, а й стрій направленого удару. Передові підрозділи піхоти масою вдаряли багнетами, проламуючи стрій супротивника. Таку тактику, наприклад, сповідував Наполеон Бонапарт (1769-1821): нав'язавши противнику битву, його полководці здійснювали швидкий маневр, концентрували війська, а потім наносили точковий удар штиковою атакою [7, с. 163-164].
У 1840-х рр. у Франції особливо поширились новаторські підходи до вдосконалення конструкцій багнетів. Розпочались зміни з уведенням штика ятаганного типу до капсульного карабіну де Тьєрі. По суті, це була комбінація штика і короткої піхотної шаблі з ефесом, що легко кріпилася на стволі за допомогою фіксуючої защіпки і плоскої пружини. Пізніше цей досить масив - ний штик змінили більш легкі зразки, які копіювались і в інших країнах Європи.
Штики ятаганного типу деякі дослідники називають "яничарськими мотивами" у європейській зброї, адже окремими елементами вони повторюють турецькі ятагани, зокрема формою клинка. Однак, незважаючи на вишукану форму, зброєзнавці відмічають важкість їх використання під час бою, особливо в моменти прицільної стрільби [7, с. 173-175].
У музейному зібранні представлений французький штик ятаганного типу зразка 1842 р. до карабінів зразка 1843 р., 1846 р., 1853 р. Це - один із найбільш універсальних зразків такої зброї: тривалий час він використовувався більш як з десятком різновидів карабінів, рушниць і мушкетонів.
Нижче наводимо опис зразка за методикою, запропонованою дослідником холодної зброї О. Кулинським [8, с. 32-36].
ПКМВК 3490, Зб 219, старий інвентарний № 17722.
Штик зразка 1842 р. Франція, збройові мануфактури мм. Мюціг, Шательро, 1848 р.
Загальна довжина 695 мм.
Довжина клинка 570 мм.
Ширина клинка 32 мм.
Внутрішній діаметр кільця в хрестовині 23 мм.
Матеріал: сталь, латунь.
Клинок сталевий однолезовий, ятаганного типу, з одним широким долом з обох боків, бойовий кінець обоюдогострий. На п'яті клинка зліва вибитий напис: "Mutzig", справа - "1848", "S" та "S" під короною.
Руків'я латунне з поперечними жолобками, у спинці знаходиться повздовжній паз по всій довжині, у голівці - пружинна защіпка. Хрестовина сталева, з кільцем для ствола з боку обуха клинка. Нижній кінець зігнутий до руки, на верхній частині кільця наплив у формі гребеня. Позначки на хрестовині нерозбірливі, добре помітне клеймо "S" під короною.
Піхви відсутні. На деталях штика спостерігаються осередки корозії, на клинку - сліди заточування. Належить до довоєнного музейного зібрання [9, с. 107-108].
Зупинимось детальніше на клеймах та написах, наявних на штикові. Вони цікаві вже тому, що дещо відрізняються від стандартних, описаних для більшості збережених зразків. Напис "Mutzig" на п'яті клинка вказує, що штик вироблено на збройовій мануфактурі у м. Мюціг. Однак, поряд із роком випуску (1848), простежуються клейма іншого відомого виробника штиків - імперської мануфактури у м. Шательро (Chвtellerault) - "S" та "S" під короною [1, с. 96-97]. Останнє присутнє також на хрестовині. Отже, маємо комбінований зразок, клинок і руків'я якого, очевидно, були виготовлені різними виробниками.
Наявний старий інвентарний номер дозволяє віднести штик до довоєнного музейного зібрання. Підтвердження цьому знаходимо і в "Чорнових матеріалах про зброю" 1939 р., де він згаданий у розділі "Севастопольська оборона 1855 р.". Французькі штики зразка 1842 р. дійсно знаходилися на озброєнні союзницьких армій, що протистояли Російській імперії у період Кримської війни 1853-1856 рр. Переваги французького штика виявились, зокрема, у битві на р. Альма, коли союзні війська Великобританії та Франції принесли "перемогу на штиках" [10, с. 351]. Проте, шлях надходження музейного предмета до колекції через відсутність іншої фондово-облікової документації, втраченої в роки Другої світової війни (1939-1945), встановити не вдалося.
У 1859 р. штик зразка 1842 р. був модернізований і ще тривалий час використовувався у європейських арміях [7, с. 175].
Наступним прикладом французького зброярського виробництва, представленим у музейному зібранні, є три штики зразка 1866 р. до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot) зразка 1866 р. Цей штик з клинком ятаган- ного типу був розроблений державним підприємством "Імператорський завод Тюля" (Manufacture Impйriale de Tulle) і спочатку випускався разом із гвинтівкою. Згодом виробництво гвинтівок та штиків було налагоджене на інших збройових заводах. Крім того, Франція налагодила експорт цієї зброї до різних європейських країн, Японії та озброїла ними свої колоніальні війська.
Три музейні французькі штики зразка 1866 р. надійшли до зібрання у 1970-ті рр. і були передані пересічними полтавцями у якості випадкових знахідок. До фондово-облікової документації вони занесені як "ша- бля-багнет" або "тесак".
Нижче подаємо повний опис одного зі штиків, при цьому для інших наведемо лише важливі атрибутивні ознаки.
ПКМВК 26021, Зб 1174.
Штик зразка 1866 р. до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot) зразка 1866 р. Франція, м. Тюль, Імператорський завод Тюля, 1872-1873 рр.
Загальна довжина 700 мм.
Довжина клинка 575 мм.
Ширина клинка 30 мм.
Внутрішній діаметр кільця на хрестовині 17,5 мм.
Матеріал: сталь, латунь.
Клинок сталевий ятаганного типу, з широким долом із обох боків. Бойовий кінець загострений з обох боків. На спинці клинка гравійований прописом напис: "Tulle Mars 1873" (Тюль березень 1873). Руків'я латунне, з поперечними жолобками. У спинці руків'я по всій довжині паз для ложа гвинтівки. У голівці руків'я Т-подібний паз із пластинчастою пружиною. Хрестовина сталева, із загнутим вниз краплеподібним викінченням і кільцем для ствола з боку обуха клинка. Лапки хрестовини, що утворюють кільце, з'єднані одним гвинтом. Піхви стальні, з прямокутною скобою та кулеподібним викінченням.
Стан збереження: осередки активної корозії, сліди заточування.
Випадкова знахідка, 1974 р. [9, с. 141-142].
Розглянемо гравійований напис на спинці клинка, який указує на виробника та дату виготовлення. У даному випадку це - Імператорський завод м. Тюль, березень 1873 р. Поширеною помилкою при атрибуції штиків такого типу є те, що ці відомості дослідники розглядають як час і місце виготовлення штика. Однак, вони стосуються виключно клинка, що підтверджується позначками інших виробників на деталях руків'я. Клинки виготовлялися окремо від руків'я і хрестовини. Проте, форма напису, коли вказувався завод-виробник, рік і місяць, досить чітко датує увесь зразок 1872-1873 рр., бо до 1872 р. і після 1873 р. використовувалися написи на клинку іншої форми [11, с. 506].
Клинок штика ПКМВК 32218, Зб 1216 теж виготовлено на збройовій мануфактурі м. Тюль у квітні 1870 р., що засвідчує гравійований напис на його спинці "Mre Impale de Tulle Avril 1870" (Імператорський завод Тюля квітень 1870), а сама форма напису притаманна виробам не пізніше 1870 р. Піхви відсутні. Спостерігаються осередки активної корозії та сліди заточування.
А ось клинок штика ПКМВК 28708, Зб 1200 належить до виробів фабрики зброї у Сент-Етьєні - "[St] Etienne Janvier 1873" (Сент-Етьєн січень 1873). За формою напису час виготовлення штика - не пізніше 1874 р. [12]. Штик комплектується піхвами, на яких, як і на клинку, є значні осередки корозії.
Не дивлячись на недосконалість форми та складнощі в експлуатації, французькі штики, фактично, були скопійовані англійськими, німецькими, американськими, датськими, голландськими, австрійськими, іспанськими та португальськими виробниками зброї. З цим пов'язані певні труднощі атрибуції штиків ятаганного типу європейського виробництва, особливо, якщо атрибутивні ознаки втрачені через поганий стан збереження чи втрату окремих частин предмета.
1870-ті рр. ознаменувались поступовою відмовою французької армії від штиків ятаганного типу. Їх змінили так звані штики-шпаги, з тонким, як у фехтувальної шпаги, викінченням. Переваги нових багнетів були очевидні: їх клинок одночасно був легким і міцним, штик не обтяжував солдатів, зламати його у бою було практично неможливо. Саме таким є французький штик зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра (Gras) зразка 1874 р. розробки збройової мануфактури м. Тюль. Нова гвинтівка під металевий унітарний патрон стала відповіддю Франції на прискорення гонки озброєнь у європейських країнах [1, с. 156].
Збірка штиків до гвинтівки системи Гра зразка 1874 р. у музеї нараховує шість одиниць. Найстаріший з них - ПКМВК 3491, Зб 220, старий інвентарний № 17723, належить до довоєнного музейного зібрання. У 1939 р. його віднесли до розділу "Російсько-турецька війна 18771878 рр.", у 1941 р. разом з іншою зброєю штик був евакуйований до м. Уфа (Росія), у 1948 р. повернутий до музею [13]. Фондово-облікова документація, на жаль, не містить відомостей про шлях надходження предмета.
Далі наводимо науковий опис цього музейного предмета для укладання уніфікованого паспорта на нього.
ПКМВК 3491, Зб 220, старий інвентарний № 17723.
Штик зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра (Gras) зразка 1874 р. Франція. Збройова мануфактура м. Сент-Етьєн. 1877 р.
Загальна довжина 700 мм.
Довжина клинка 575 мм.
Ширина клинка 30 мм.
Внутрішній діаметр кільця на хрестовині 17,5 мм.
Матеріал: сталь, латунь.
Клинок сталевий однолезовий, прямий, Т-подібний у перерізі. Бойове викінчення гостре з обох боків. На спинці клинка гравійований напис: "Mњ d'Armes de SЈ Etiennne Avril 1877" (Збройова мануфактура Сент-Етьє- на квітень 1877), на п'яті виробничі клейма: "S" у ромбі та "М" у подвійному колі.
Руків'я хвилясте, утворене двома дерев'яними щічками, з'єднаними клепками із хвостовиком клинка. Голівка руків'я латунна, вилита, із пазом для приймача штика і кнопкою-фіксатором на пружині. У пазу є виробнича позначка "А".
Хрестовина сталева, нижній кінець зігнутий у бік гострого боку леза клинка, викінчена кулькою. На верхньому боці розміщене кільце для ствола рушниці. Лапки кільця скріплені одним гвинтом. Середня частина хрестовини приклепана до клинка з обох боків. Клейма інспекторської та армійської перевірок на хрестовині: "М 715" (на згині), "26, 9, 3" у колі із зубчастим краєм. Піхви чорного кольору, сталеві зі скобою. На клинкові та хрестовині помітні осередки корозії, дерев'яні щічки руків'я потерті.
Щодо інших музейних штиків до гвинтівки Гра зразка 1874 р. наведемо лише атрибутивні написи на спинці клинка та відомості про час та спосіб надходження до колекції [14, с. 117-118, 165-166, 177-178].
ПКМВК 16262, Зб 1076. Напис: "...Paris 1880" (... Париж 1880). Надійшов у 1959 р.
ПКМВК 28709, Зб 1201. Напис: "Mre d'Armes de St Etiennne Avril 1880" (Збройова мануфактура Сент-Етьє- на квітень 1880), на п'яті виробничі клейма: "S" у ромбі та "М" у подвійному колі. Надійшов у 1976 р.
ПКМВК 3222, Зб 1220. Атрибутивні написи та позначки не читаються через значні осередки активної корозії. Надійшов у 1978 р.
ПКМВК 32305, Зб 1258. Напис: <№ d'A^s de Sl- Etiennne 9ba 1877" (Збройова мануфактура Сент-Етьє- на вересень 1877), на п'яті клинка нерозбірливі позначки. Надійшов у 1978 р.
ПКМВК 47538, Зб 1299. Атрибутивні написи та позначки не читаються через значні осередки активної корозії. Надійшов у 1981 р.
Швидкі темпи появи нових видів озброєнь у кінці ХІХ ст. призвели до заміни однозарядних гвинтівок Гра більш ефективними магазинними гвинтівками систем Лебеля і Кропачека. Разом із припиненням виробництва гвинтівки Гра у 1886 р. припинився і випуск штиків до неї. Однак, на практиці вони продовжували використовуватись із іншими гвинтівками аж до завершення Першої світової війни (1914-1918) та послугували прототипами для створення цілого ряду нових моделей.
Ще один штик французького виробництва із музейного зібрання - це штик зразка 1886/1893/1916 рр. до магазинної нарізної гвинтівки системи Лебеля (Fusil Modиle 1886 dit "Fusil Lebel) (ПКМВК 2718, Зб 13, старий інвентарний № 2049). Остання перебувала на озброєнні французької армії і, як союзник, Франція поставляла їх у Росію. Гвинтівки комплектувалися штиком із голчастим клинком моделі "Йpйe-Baпonnette Modиle 1886", довжиною 520 мм, так званим "штиком-стилетом", який пережив кілька модифікацій. Переваги були врешті надані штику з відлитим металевим (латунним) руків'ям та досить довгим чотиригранним клинком. Основним критерієм вибору було здешевлення технологічного процесу при виробництві, особливо з початком Першої світової війни (1914-1918).
У військовій журналістиці цього часу закріпилася досить поетична назва подібного штика - "Розалія", яка з'явилася завдяки вузькому клинку з гранями, що нагадував ніжку квітки та дещо схоже на квітковий пуп'янок латунне руків'я. Дослідник Т. Круликевич наводить також слова французької пісні авторства Т. Ботреля, популярної у роки війни і присвяченої цьому штику: "Ро- залія - модниця.., вона любить потанцювати.., полька у її виконанні - це атака" [7, с. 208]. колекція клинковий штик
ПКМВК 2718, Зб 13, старий інвентарний № 2049.
Штик до гвинтівки системи Лебеля зразка 1886/1893/1916 р. Франція. Мануфактура м. Сент-Еть- єн. 1886 р. - початок ХХ ст.
Загальна довжина 700 мм.
Довжина клинка 575 мм.
Ширина клинка 30 мм.
Внутрішній діаметр кільця на хрестовині 15,5 мм.
Матеріал: сталь, латунь.
Клинок сталевий, голчастий, чотиригранний, руків'я латунне, з розширеною голівкою та потовщеним черевцем. Перехрестя сталеве, з кільцем для ствола з боку спинки руків'я. У кільці знаходиться прямокутний виріз для основи мушки. Поворотна пружинна застібка розміщена біля основи латунного руків'я, поряд із хрестовиною. У спинці руків'я - вузький повздовжній паз по всій довжині. На хрестовині вибито "67378", на голів - ці руків'я з боку черевця "М", що відповідає виробнику - збройовій мануфактурі м. Сент-Етьєн [1, с. 96-97].
Піхви сталеві, у перетині круглі, зі скобою та кулькою на кінці, біля вустя вибиті технологічні позначки - "J", "L" (обидва у колах) та "06887".
Стан збереження: осередки активної корозії на клинку та піхвах, на клинку - сліди заточування, наявні щерблення.
Штик належить до довоєнного музейного зібрання, відомості про шлях надходження до колекції відсутні [9, с. 1-2].
Штик-стилет або штик-шпага до гвинтівки Лебеля - яскравий зразок так званих окопних багнетів. Їхньою перевагою була значна проникаюча дія: вони з легкістю проколювали шкіряні частини військових обладунків і, навіть, зимове обмундирування. Проте, легко зламувались і були незручними в умовах обмеженого простору окопу. Отож, пошкоджені клинки вояки самотужки переробляли на стилети, подібно до того як зі штиків до гвинтівок Гра і Шасспо виготовляли окопні бойові ножі [15, с. 38-42].
З огляду на те, що Франція тривалий час задавала тон у конструюванні та виробництві багнетів у країнах Європи, вивчення колекції зразків французького виробництва вбачається першим етапом дослідження збірки цього виду короткоклинкової зброї у музейному зібранні та створення відповідного каталогу. Описані вище багнети також можуть бути представлені як на тематичних виставках, так і у постійній експозиції, значно посилюючи її атрактивність.
Джерела
1. Кулинский А.Н. Штыки мира. Определитель. Санкт-Петербург: Атлант, 2002. Т. 1. 496 с.
2. Маркевич В.Е. Ручное огнестрельное оружие. Санкт-Петербург: Полигон, 2005. 496 с.
3. Устинов А.И., Портнов М.Э., Нацваладзе Ю.А. Холодное оружие. Москва: Арсенал-пресс, 1994. 223 с.
4. Пинк И. К вопросу о клинковых и игольчатых штыках в русской армии. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// ww1.milua.org/Rusbayonett.htm.
5. Шигалин Г.И. Военно-экономическая база западноевропейских стран до и после Первой мировой войны 1914-1918 гг. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://militera.lib.ru/ research/shigalin_gi/03.html/.
6. Clinton E.E. Handguns of the World: Military Revolvers and Selfloaders from 1870 to 1945. New York: Barnes & Noble, 1993. 704 p.
7. Круликевич Т. Корды, кинжалы, ножи, штыки. Ростов-на-Дону: Феникс, 2010. 277 с.
8. Кулинский А.Н. Методические рекомендации. Атрибуция и описание холодного и некоторых видов ручного метательного оружия и штыков. Санкт-Петербург, 2007. 225 с.
9. Інвентарна книга ПКМВК "Зб-1" (розпочата 1948 р.). 150 с.
10. Кульчицький С.В. Кримська війна 1853-1856, Східна війна 1853-1856. Енциклопедія України у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та 12 ор.; Інститут історії України НАН України. Київ: Наукова думка, 2009. Т. 5: Кон - Кю. С. 351.
11. Воронов В.В., Воронов В.Д. Штыки. Москва: Атлант-Строй, 2010. 632 с.
12. Штык образца 1866 года к винтовке системы Шасспо [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://warstory.ru/articles/ shtyki/shtyki-frantsii/shtyk-obraztsa-1866-goda-k-vintovke- sistemy-shasspo/.
13. Акт обстеження колекції зброї Полтавського краєзнавчого музею від 22.02.1939. Чорнові матеріали про колекцію зброї Полтавського краєзнавчого музею. Роб. архів фондів ПКМ імені Василя Кричевського.
14. Інвентарна книга ПКМВК "Зб-2" (розпочата 1948 р.). 166 с.
15. Максимов Ю. Французская однозарядная винтовка системы Гра образца 1874 года. Мастер-ружьё. 2007. № 11 (128). С. 38-42.
REFERENCES
1. Kulinskyi, A.N. (2002). Shtyki mira. Opredelitel [World bayonets.
Guide]. Sankt-Peterburg: Atlant. [in Russian].
2. Markevych, V. Ye. (2005). Ruchnoie ognestrelnoye oruzhyye [Hand firearms]. Sankt-Peterburg: Poligon. [in Russian].
3. Ustinov, A.I, Portnov, M.E, Natsvaladze, Yu.A (1994). Kholodnoye oruzhyye [Cold weapon]. Moscow: Arsenal-press. [in Russian].
4. Pink, I.K. K voprosu o klinkovykh i iholchatykh stykakh v russkoy armii [To the question about blade and needle bayonets in Russian army]. Retrieved from http://ww1.milua.org/Rusbayonett. htm. [in Russian].
5. Shygalin, G.I. Voyenno-ekonomicheskaya baza zapadnoyevropeyskikh stran do i posle Pervoy Mirovoy Voyny 19141918 gg. [Military economic base of the Western European countries before and after the First World War 1914-1918]. Retrieved from http://militera.lib.ru/research/shigalin_gi/03.html/ [in Russian].
6. Clinton, E.E. (1993). Handguns of the World: Military Revolvers and Self-loaders from 1870 to 19-45. New York: Barnes & Noble. [in English].
7. Krulikevich, T. (2010). Kordy, kinzhaly, nozhy, shtyki [Cords, daggers, knives, bayonets]. Rostov-na-Donu: Feniks. [in Russian].
8. Kulinskyi, A.N. (2007). Metodicheskyie rekomendatsiy. Atributsyia i opisaniye kholodnoho i nekotorykh vidov ruchnoho metatelnogo oruzhyya i shtykov [Guideline. Attribution and description of cold and some kinds of missile weapon and bayonets]. Sankt-Petersburg. [in Russian].
9. Inventory book of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum "Zb-1" (started in 1948). [in Ukrainian, unpublished].
10. Kulchytskyi, S.V. (2009). Krymska viina 1853-1856, Skhidna viina 1853-1856 [The Crimea War of 1853-1856, the Eastern War 1853-1856]. Smolii, V.A. (Ed.), Entsyklopediia Ukrainy: Kon-Kiu (Vol. 5, p. 351). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainain].
11. Voronov, V.V, Voronov, V.D. (2010). Shtyki [Bayonets]. Moscow: Atlant-Stroi. [in Russian].
12. Styk obraztsa 1866 goda k vintovke sistemy Shasspo [Bayonet to the Chassepot Modelle 1866 Rifle]. Retrieved from http://warstory. ru/articles/shtyki/shtyki-frantsii/shtyk-obraztsa-1866-goda-k- vintovke-sistemy-shasspo/ [in Russian].
13. Act of exploration of the Poltava Local Lore Museum weapon collection (1939). Materials about weapon collection in the Poltava Local Lore Museum. Work archive of funds of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum. [in Ukrainian, unpublished].
14. Inventory book of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum "Zb-2" (started in 1948). [in Ukrainian, unpublished].
15. Maksimov, Yu. (2007). Frantsuzkaia odnozariadnaia vintovka sistemy Gra obraztsa 1874 goda [French the Gra Model 1874 bolt- action Rifle]. Master-ruzhie - Master-rifle, 11, pp. 38-42. [in Russian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ранній європейський колоніалізм в країнах Сходу: причини і початковий етап. Боротьба європейських держав за території на Сході з початку XVI до середини XVIІІ ст. та її наслідки. Колоніальна система та промисловий переворот в ХІХ – на початку ХХ ст.
дипломная работа [70,4 K], добавлен 13.06.2010Англія та наприкінці XIX - на початку XX ст. та її криза. Політичний та економічний розвиток. Занепад колоніальної могутності Англії. Ірландська проблема. Франція наприкінці XIX - на початку XX ст. Еволюція державного устрою та економічної системи.
реферат [22,7 K], добавлен 27.07.2008Соціально-економічний розвиток України на початку ХХ ст. Створення і діяльність українських політичних партій на початку XX ст. Україна в роки революції 1905-1907 рр. Громадсько-політичний рух в роки революції 1905 -1907 рр. Земельна реформа П. Столипіна.
лекция [27,3 K], добавлен 29.04.2009Передумови початку Першої світової війни. Виникнення нових видів зброї та їх вплив на стратегію і тактику ведення бойових дій. Переваги та недоліки авіації у порівнянні з іншими видами зброї. Тактична та стратегічна бомбардувальна і штурмова авіація.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 25.01.2009Б. Хмельницький – полководець, стратег і тактик, військовий організатор, мужній і хоробрий вояк. Максим Кривоніс - козацький ватажок, полковник, один з керівників козацько-селянських повстань. Особистості А. Ждановича, М. Кричевського та Данила Нечая.
реферат [33,4 K], добавлен 01.05.2011Встановлення радянського панування у східноевропейскьких країнах. Наростання внутрішньої нестабільності в країнах Центральної, Східної Європи. Криза комуністичних режимів. Революція кінця 80-х початку 90-х р. Новий шлях розвитку східноєвропейських країн.
реферат [22,3 K], добавлен 26.01.2011Розповідь про життя і основні досягнення українських меценатів початку ХХ століття. Родини Бродських, Терещенків, Тарновських, Галаганів, Симиренків, Чикаленків, Рильських. В. Вишиваний (Габсбург), В. Косовський.
реферат [67,8 K], добавлен 14.12.2003Часопис "Волынскія Епархіальныя Вдомости" в контексті історико-краєзнавчого руху на Волині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Відомості про авторів нарисів, присвячених дослідженню православної та унійної доби в історії монастирів Волині.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 22.05.2012Зрівняльний аналіз характеру та основних етапів економічного розвитку України в складі Російської та Австро-Угорської імперії на початку XIX сторіччя. Причини наростання націоналістичного руху, його пригноблення радянськими керманичами, та результати.
шпаргалка [34,8 K], добавлен 29.01.2010Арабський світ у другій половині ХХ - на початку ХХІ сторіч, його стратегічне положення, нафтові багатства в роки “холодної війни" як об’єкти протистояння між Сполученими Штатами та Радянським Союзом. Місце арабських країн в системі міжнародних відносин.
дипломная работа [115,9 K], добавлен 10.06.2010
