Ніжинське студентство кінця ХІХ - початку ХХ ст.: перспективи дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніжинське студентство кінця ХІХ - початку ХХ ст.: перспективи дослідження

О.В. Гайденко

Стаття присвячена перспективам подальшого дослідження студентства Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька у період кінця ХІХ - початку ХХ ст. Ніжинське студентство розглядається крізь призму загальноімперського, саме тому дається огляд основних здобутків радянської та пострадянської історіографії зі студентського питання та еволюції його висвітлення. Наголошується на тому, що до цього часу немає праці, у якій увага приділялася б саме студентам інституту Безбородька, їхньому повсякденному життю, а не викладачам, внутрішньому розпорядку закладу чи суспільно-політичним метаморфозам. Визначені шляхи подальшої дослідницької роботи: соціальний та ідеальний образи студентства, його побутове життя, специфіка навчання в історико-філологічному інституті. Дана робота має стати першою у написанні всебічної наукової праці з окресленої тематики.

Ключові слова: Ніжинська вища школа, студентство, Істори- ко-філологічний інститут князя Безбородька, вища освіта, інтелігенція, історія повсякдення.

ніжинське студентство побутовий

Haidenko O.V. Nizhyn students of the late 19th - early 20th centuries: prospects for research

The article is devoted to the prospects of further research of the students of the Nizhyn Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in the period of the end of the 19 - the beginning of the 20th century. Nizhyn students are considered through the prism of the general imperial, which is why an overview of the main achievements of Soviet and post-Soviet historiography on the student issue and the evolution of its coverage. It is emphasized that so far there is no work in which attention is paid to the students of the Bezborodko Institute, their daily lives, but not to teachers, the internal regulations of the institution or socio-political metamorphoses. The uniqueness of the Nizhyn Institute of History and Philology is that there were no such pedagogical institutions in the Russian Empire, except for the Imperial St. Petersburg Institute of History and Philology. Researchers often overlooked institutes and schools that produced a significant number of specialists in various fields. All these educational institutions formed their own intelligentsia, with all its peculiarities (political and artistic preferences, general worldview, etc.). Little attention is paid to the provincial students of the Russian Empire. By analyzing archival sources it will be possible to answer the following questions: how the rhythm of life of the school was built, the main aspect was the education or upbringing of future teachers and officials, what was the specifics of studying at the Nizhyn Institute, and try to create social and ideal images students, their domestic life (hobbies, food, clothes, love and sex, part-time work, etc.). Need to deepen the research of students' military service and postscripts most of them to the conscription districts.

This article will be the first in writing a comprehensive scientific work on the outlined subject.

Key words: Nizhyn Higher School, students, Prince Oleksandr Bezborodko Historical-Philological Institute, higher education, intelligentsia, everyday history

Ніжинський державний університет імені М. Гоголя є одним з найстаріших вишів України і за свою насичену 200-літню історію мав декілька важливих етапів у своєму розвиткові. Спочатку навчальний заклад функціонував як Гімназія вищих наук князя Безбородька. Але вже з 1832 р. на основі гімназії був сформований ліцей фізико-матема- тичного ухилу, а згодом - юридичного. У 1875 р. був відкритий Історико-філологічний інститут, який проіснував до 1920 р. Саме даний етап становлення Ніжинської вищої школи перебуває у фокусі нашого дослідження.

Історико-філологічному інституту князя Безбородь- ка присвячена значна кількість робіт багатьох істориків. Особливо в цьому напрямку вирізняються праці Г.В. і О.Г. Самойленків [20]. Окремий корпус досліджень присвячено як загальному викладацькому складові інституту, так і окремим його професорам. Зокрема, це роботи П. П. Моціяки [13], Д.С. Гордієнка [8], Л.В. Шипко [22] та інших науковців. Також за останні роки було здійснено публікацію спогадів студентів і викладачів, а також що- денникових записів професора М.П. Бережкова [14; 23].

Тим не менше, феномен студентства історико-філологічного інституту князя Безбородька розглядається у багатьох працях побіжно, у тіні загальної проблематики, не виходячи за рамки нехай і важливого, але другого плану. При цьому спроби осмислення образу пересічного студента завжди були затребуваними як для сучасників тієї епохи, так і для істориків-дослідників. Студент, як літературний герой, набув особливих рис у творах таких класиків як Л.М. Толстой («Юність»), І.С. Тургенєв («Отцы и дети»), Ф.М. Достоєвський («Преступление и наказание»), А.П. Чехов («Студент», «Вишнёвый сад»), О.І. Купрін («Яма»), М.Г. Гарін-Михайлов- ський («Студенты»), М. Горький («Мои университеты», «Жизнь Клима Самгина») та у безлічі інших. Після появи і розвитку кінематографу нового забарвлення цим творам, а відтак і відображеному в них образу студента, надали як численні екранізації класики, так і біографічні картини. Цікавим є питання, яке закономірно постає після всього вищезгаданого. Воно полягає в тому, наскільки ідеалізованим був цей образ, представлений спочатку в літературі, а потім у кінематографі.

Треба відзначити, що в радянській історіографії увага студентам якщо й приділялася, то в контексті революційних і суспільно-політичних рухів або ж у рамках історії університетів. Наприклад, Н.Я. Олесич у своїй роботі «В.И. Ленин и революционное студенчество России» (зміст монографії зрозумілий з її назви) [15] акцентує увагу на впливові особистості В.І. Леніна на студентський рух і політичне виховання студентів у руслі марксистської ідеології. Більш ранішнє дослідження П.С. Гусятнікова [9] також розглядає роль студентства у передреволюційних та наступних революційних подіях 1899-1907 рр. Тобто дослідниками розроблялися в першу чергу теми революції, соціально-політичні аспекти життя, а вже потім університет як заклад освіти та місце дискурсу між офіційною царською ідеологією та демократичними віяннями, включаючи буржуазні свободи, національне питання тощо. Сам пересічний студент зі всіма своїми потребами, цінностями, особистим життям (включаючи кохання та секс) не був цікавим.

У сучасній українській історіографії можна виділити роботи Н.М. Левицької [12], С.І. Посохова [18], Н.А. Шип [21] та інших. Але в цілому продовжувалася тенденція, визначена ще в радянській історіографії. Саме студентство як таке мало вивчалося. На нашу думку, етапним є недавнє розлоге дослідження І.С. По- сохова «Студентство університетів Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст.: становлення та еволюція субкуль- тури» [17], у якому розглядаються цінності студентського стилю життя, його ідеали, цілі, наукова і політична сфери діяльності представників студентської субкуль- тури. На противагу цьому в сучасній російській історіографії увага студентському повсякденню часів «Belle Йpoque» розробляється ще з 1990-х рр.: А.Є. Іванов [10; 11], О.А. Вішленкова [6], згадувана вже Н.Я. Олесич [16] та інші. При цьому розгляд студентської субкультури виходить далеко за рамки власне російської patriam [7; 19].

На потенційну критику стосовно того, що ми розглядаємо провінційне студентство крізь призму загально- імперського чи російського, заздалегідь відповідаємо, що воно входило до уніфікованої освітньо- наукової системи Російської імперії і наведені нами назви позбавлені будь-якого ідеологічного підтексту.

Також в історіографії мало вивченим залишається питання різниці між провінційними та елітними вишами щодо якості отриманої у них освіти. Увага здебільшого акцентується на імператорських університетах, при цьому набагато менше у поле зору дослідників потрапляють інститути та училища, які випускали значну кількість спеціалістів різних галузей, не кажучи вже про чиновничий апарат. Усі ці заклади освіти формували власну інтелігенцію, зі всіма властивими їй особливостями (політичні та мистецькі уподобання, загальний світогляд тощо). Тобто левова частина царської вищої освіти перебуває в тіні.

Не менш важливим є аспект військових зобов'язань студентів та приписки більшості з них до призовних дільниць [3, арк. 22-24; 5, арк. 14-15]. У подальшому це стало однією з основних причин великих втрат серед інтелігенції та профспеціалістів під час Першої світової війни (або як офіційно її називали у царській пресі «Друга вітчизняна війна»).

Унікальність Історико-філологічного інституту князя Безбородька у Ніжині полягає в тому, що подібних суто педагогічних закладів у Російській імперії більше не було, окрім Імператорського Санкт-Петербурзько- го історико-філологічного інституту, який був відкритий у 1867 р. Часто до Ніжина подавали документи ті абітурієнти, які за певних обставин не змогли вступити до С.-Петербурзького закладу [1, арк. 104-105 зв]. Саме лише порівняння цих інститутів - столичного і провінційного - за різними показниками потребує поглибленого вивчення.

Попереднє знайомство з архівними матеріалами Ніжинського історико-філологічного інституту ( фонд 1105), відкриває перед нами нові перспективи до вивчення як малодосліджених, так і взагалі недосліджених особистих студентських справ, навчальних програм, різноманітних звітів тощо [1; 2; 3; 4; 5]. Ми сподіваємося, що шляхом аналізу наявної в них інформації будуть отримані відповіді на питання такого роду: яким чином вибудовувався ритм життя навчального закладу; головним аспектом була освіта чи виховання майбутніх викладачів і чиновників ; у чому полягала специфіка навчання саме в Ніжинському інституті?

Хоча питання про станове походження студентів іс- торико-філологічного інституту князя Безбородька неодноразово підіймалося у дослідженнях [20, с. 164-165], проте варто ще раз детальніше зосередитися на даних про батьків студентів, регіонах, з яких вони походили, включаючи дихотомію міста та села, матеріальні статки останніх. І навіть офіційно-ділова мова сухих канцеля- ризмів може стати у нагоді для формування загального образу ніжинського студентства тих часів. Зазначимо, що документація велася вельми охайно, використовувався спеціальний гербовий папір; вже на кінець ХІХ ст. до особистих справ підшивалися фотокартки абітурієнтів [4, арк. 3а-3б]. Сама технологія обліку мало чим поступається сучасній, багато документів друкувалися на друкарській машинці.

Таким чином, у цій статті ми побіжно розглянули перспективні шляхи вивчення питання студентського повсякдення на прикладі історико-філологічного інституту князя Безбородька у м. Ніжині. Тема надзвичайно цікава і потребує подальшого ретельного дослідження.

Джерела

Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині (далі ВДАЧОН), ф. 1105, оп. 1, спр. 875.

ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 876.

ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 883.

ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 884.

ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 887.

Вишленкова Е.А. Казанский университет Александровской эпохи : Альбом из нескольких портретов. Казань : Изд-во Казан- ск. ун-та, 2003. 240 с.

Глаголева Е.В. Повседневная жизнь европейских студентов от Средневековья до эпохи Просвещения. Москва : Молодая гвардия, 2014. 319 с.

Гордієнко Д.С. «Кримський щоденник» Михайла Бережкова (червень-серпень 1895 р.). Сугдейський збірник. Вип. 2 (VIII). Київ : Нз «Софія Київська», 2019. С. 13-21.

Гусятников П. С. Революционное студенческое движение в России. 1899-1907. Москва : «Мысль», 1971. 264 с.

Иванов А.Е. Еврейское студенчество в высшей школе Российской империи начала XX века. Каким оно было? Опыт социокультурного портретирования. Москва : Новый хронограф, 2007. 436 с.

Иванов А.Е. Студенчество России конца XIX начала XX века : социально-историческая судьба. Москва : РОССПЭН, 1999. 414 с.

Левицька Н.М. Академічний студентський рух в Україні в кінці XIX - на початку XX ст. Київ : тОв «Міжнародна фінансова агенція», 1998. 47 c.

Моціяка П.П. Ніжинський Історико-філологічний інститут князя Безбородька у портретах його директорів. Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2011. 312 с.

Ніжинська вища школа у спогадах студентів і викладачів: мемуари: у 2 т. / уклад.: Г. В. Самойленко, О.Г. Самойленко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2015. Т. 1 : 1820-1919. 507 с.

Олесич Н.Я. В.И. Ленин и революционное студенчество России. Москва : Политиздат, 1982. 254 с.

Олесич Н.Я. Господин студент Императорского Санкт-Петербургского университета. Санкт-Петербург: Бельведер, 2002. 208 с.

Посохов І.С. Студентство університетів Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст. : становлення та еволюція субкультури. Харків : «Раритети України», 2013. 276 с.

Посохов С.І. Образи університетів Російської імперії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. в публіцистиці та історіографії. Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. 368 с.

Рыжакова С.И. Фуксы, коммильтоны, филистры... Очерки о студенческих корпорациях Латвии. Москва : Новое литературное обозрение, 2015. 392 с.

Самойленко Г.В., Самойленко О.Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя; ТОВ «Ас- пект-Поліграф», 2005. 420 с.

Шип Н.А. Київська духовна академія в культурно-освітянському просторі України (1819-1919). Київ : Фенікс, 2010. 436 c.

Шипко Л.В. Наукова та освітня діяльність Михайла Бережкова : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.06. Київ, 2007. 16 с.

Щоденник професора Михайла Бережкова. Інститутський період (1882-1904) за ред. О.П. Кривобока. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2019. 395 с.

References

Viddil Derzhavnoho arkhivu Chernihivskoi oblasti v m. Nizhyni (dali VDAChON), f. 1105, op. 1, spr. 875.

VDAChON, f. 1105, op. 1, spr. 876.

VDAChON, f. 1105, op. 1, spr. 883.

VDAChON, f. 1105, op. 1, spr. 884.

VDAChON, f. 1105, op. 1, spr. 887.

Vishlenkova, E.A. (2003). Kazanskiy universitet Aleksandrovskoy epokhi: Albom iz neskolkikh portretov [Kazan University of the Alexander era: Album of several portraits]. Kazan: Izd-vo Kazansk. un-ta. [in Russian].

Glagoleva, E.V. (2014). Povsednevnaya zhizn yevropeyskikh studentov ot Srednevekovya do epokhi Prosveshcheniya [Daily life of European students from the Middle Ages to the Enlightenment]. Moscow: Molodaya gvardiya. [in Russian].

Hordiienko, D.S. (2019). «Krymskyi shchodennyk» Mykhaila Berezhkova (cherven - serpen' 1895 r.) [«Crimean diary» (June - August 1895)]. Suhdeiskyi zbirnyk - Sougdaia collection, (2), pp. 13-21. [in Ukrainian].

Gusiatnikov, P.S (1971). Revolyutsionnoye studencheskoye dvizheniye v Rossii. 1899-1907 [Revolutionary student movement in Russia. 18991907]. Moscow: «Mysl». [in Russian].

Ivanov, A.Ye. (2007). Yevreyskoye studenchestvo v vysshey shkole Rossiyskoy imperii nachala XXveka. Kakim ono bylo?Opyt sotsiokulturnogo portretirovaniya [Jewish students in the higher school of the Russian Empire at the beginning of the 20th century. What was it like?Experience of socio-cultural portraiture]. Moscow: Novyy khronograf. [in Russian].

Ivanov, A.Ye. (1999). Studenchestvo Rossii kontsa XIX nachala XX veka: sotsialno-istoricheskaya sudba [Students of Russia at the end of the 19th and beginning of the 20th century: socio-historical fate]. Moscow: ROSSPEN. [in Russian].

Levytska, N.M. (1998). Akademichnyi studentskyi rukh v Ukraini v kintsi XIX - na pochatku XX st. [Academic student movement in Ukraine in the late 19th - early 20th centuries]. Kyiv: TOV «Mizhnarodna finansova ahentsiya». [in Ukrainian].

Motsiiaka, P.P. (2011). Nizhynskyi Istoryko-filolohichnyi instytut kniazya Bezborodka u portretakh ioho dyrektoriv [Nizhyn Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in portraits of its directors]. Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M.M. [in Ukrainian].

Samoilenko, H.V., Samoilenko, O.H. (2005). Nizhynska vyshcha shkola: storinky istoriyi [Nizhyn Higher School: pages of history]. Nizhyn: Vydavnytstvo NdU im. M. Hoholia; TOV «Aspekt-Polihraf». [in Ukrainian].

Olesich, N.Ya. (1982). V. I. Lenin i revolyutsionnoye studenchestvo Rossii [V. I. Lenin and the revolutionary students of Russia]. Moscow: Politizdat. [in Russian].

Olesich, N.Ya. (2002). Gospodin student Imperatorskogo Sankt- Peterburgskogo universiteta [Mr. Student of the Imperial St. Petersburg University]. St. Petersburg: Belveder. [in Russian].

Posokhov, I.S. (2013). Studentstvo universytetivRosiiskoi imperiiXIX - pochatku XX st.: ita evolyutsiya subkultury [Student's subculture: formation and evolution (on the materials of Russian universities of the 19th - early 20th centuries)]. Kharkiv: «Rarytety Ukrainy». [in Ukrainian].

Posokhov, S.I. (2006). Obrazy universytetiv Rosiiskoi imperii druhoi polovyny XIX - pochatku XX st. v publitsystytsi ta istoriohrafii [Images of universities of the Russian Empire in the second half of the 19th - early 20th centuries in journalism and historiography]. Kharkiv: KhNU named after V.N. Karazin. [in Ukrainian].

Ryzhakova, S.I. (2015). Fuksy, kommiltony, filistry... Ocherki o studencheskikh korporatsiyakh Latvii [Fuchs, commiltons, philistines ... Essays on student corporations in Latvia]. Moscow: Novoye literaturnoye obozreniye. [in Russian].

Samoylenko, H.V., Samoylenko, O.H. (Comps.). (2015). Nizhynska vyshcha shkola u spohadakh studentiv i vykladachiv: memuary: u 21. [Nizhyn higher school in the memories of students and teachers: memoirs: in 2 vols.] (Vol. 1: 1820-1919). Nizhyn: NDU im. M. Hoholya. [in Ukrainian].

Shyp, N.A. (2010). Kyivska dukhovna akademiya v kulturno- osvitianskomu prostori Ukrainy (1819-1919) [Kyiv Theological Academy in the cultural and educational area of Ukraine (1819-1919)]. Kyiv: Feniks. [in Ukrainian].

Shypko, L.V. (2007). Naukova ta osvitnia diialnist Mykhaila Berezhkova [Scientific and educational activity of Mykhailo Berezhkov] (Extended abstract of Candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

Kryvobok, O.P. (Ed.). (2019). Shchodennykprofesora Mykhaila Berezhkova. Instytutskyi period (1882-1904) [Diary of Professor Mikhail Berezhkov. Institute period (1882-1904)]. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru