"Дійте з божою поміччю на користь України": невідомі листи Федіра Ернста до Аделаїди Артюхової (1927–1929)

Сердечный привет Вашей сестре⁹¹, Николаю Георгиевичу27 и общим знакомым кого только увидите, в том числе Иго[рю] Эммануиловичу26. Пишите скорее, как дела. Кажется, у Вас нелегко с благородным металлом, но незнаю удастся ли теперь в этом помочь т[ак] к[ак] Вы сами знаете - в бюджетном отношении самое поганое время - ничего нет.

Здесь лежит уже целый месяц письмо заказное для Вас от старой Мурашко92, но без Вашего разрешения его не вскрываю, а пересылать вряд ли стоит. Заметку про нее в газету все же хочу дать.

ЦДАГО. Ф. 263. Спр. 64684 ФП. Т. 2. Арк. 142-142 зв. Оригінал. Рукопис.

№7

Ф. Ернст - А. Артюховій

1 грудня 1929 р., з м. Києва до м. Ленінграда

1.ХІІ. 1929

Пишу Вам в неизвестном направлении, т[ак] к[ак] незнаю, где Вы в настоящий момент находитесь. Надеюсь, деньги (50 р[ублей]) Вы давно уже получили и уже орудуете в Питере. Сегодня получил Ваше карандашное письмо со вложенным списком получаемых от Третьяковки32 вещей. Рад им безмерно - все авторы, очень меня интересующие и очень редкие. Очень мечтаю также о том, чтобы удалась окончательно Ваша ленинградская поездка, т[ак] к[ак] в особенности под вещи в академии (спец[иально] под Кричевского93 и Мурашка22) я давно присматривался, но не особенно надеялся их видеть.

Имейте только в виду, что это Федор Кричевский93, а не Василий90, как Вы пишете, т[ак] к[ак] Василий никогда в Академии94 не был, а Федор93, после этой картины, получил заграничную командировку и даже специальное поручение - поехать в Лондон на коронацию короля Георга95 и малевать коронационные торжества. Т[ак] к[ак] от Федора у нас только одна «Головка дівчини»96, а это очень капитальная вещь (работал он тогда у Рубо97), то приобретение ее весьма не мешает. Нерадовскому52 и Сычову98 я больше не писал (Нерадовскому52 писал лиш еще на Кавказ, в ответ на его благодарственное за Киев письмо, писал с прозрачным намеком на нашу точку зрения); признаться сказать, меня эта история с обменом порядком возмутила - говорилось вообще о желательности, но ведь даже конкретного списка их desiderata99у нас нет. Далее, я и в личных разговорах подчеркивал, что если в Киеве до 1917 года в собрании Ив[ана] Терещенка100 было 501 произведений Федотова101, из которых только одно находится в Киеве, а 500 в Ленинграде, то из этого отнюдь не следует что надо забрать из Киева и последнее. Скорее - наоборот, вернуть 500 в Киев. Таким образом если бы даже Кумпан102 согласился отдать «Игроков»103, я лично был бы категорически против, так это одна [из] очень немногих приличных вещей в Картинной Галерее104. Неужели же Паритетная комиссия105 основана для того, чтобы выкачивать из провинции то немногое хорошее, что там имеется?

Что Нерадовскому52 не до нас, это я охотно верю - его положение такое, говорят, под него подкапывается Исаков106. Если Вы застанете уже совершившимся этот факт, и Вам придется иметь дело с этим последним - помяните ему, если будет нужно, то мы дескать те самые, которые ему сообщаем сведения о некоторых художниках, участниках сатирических журналов 1905-1906 гг.

В крайнем случае, если бы Нерадовскому52 даже пришлось уйти, жалко его конечно, как человека и культурного деятеля, но для нашего дела может быть бы даже лучше, т[ак] к[ак] очень нажимать на него было неудобно, а на нового можно будет серьезнее насесть. Если по Русскому музею59 ничего не выйдет - я считаю, что если Вы только получите вещи из Академии88 и Эрмитажа64, то и это уже окупит всю поездку.

Книги из Академии88 получили, но их не чересчур жирно-ярассчитывал также пр[имерно] на «Вестник изящных искусств»107. Получена также партия книг из Ранион «а108 - Вы их сосватали или они сами пришли? Ваш друг Онищук41 приписывает их приход собственным заслугам. Когда приедете расскажу Вам об одном его бессмертном выступлении

Теперь помнится, что 15.12. мы празднуем юбилей музея109. Постарайтесь к этому времени обязательно вернуться, и притом с вещами. Можно было бы устроить дополнительную выставку ново-полученных вещей. Завтра нам принесут пригласительные билеты, как по моему настоянию отпечатаны в Художественном] Институте, на бумаге верже110, в две краски, и с очень хорошей гравюрой Усачова16. Для знатных иностранцев и разных Европ будет вложен перевод на три закордонных мовы. Заметьте и пришлите адреса разных стоящих людей, кот[орым] можно будет послать приглашения. Лучше было бы, конечно если бы Вы поскорее вернулись, и остаток разослали бы уже вместе.

Каталог должен к 15-му уже выйти. Сейчас первые листы уже в машине, все прокорректировано, кроме указателя имен и немецкого текста, кот[орый] завтра держу 2-ю корректуру. Вставить присланные Вами названия в текст уже не удастся - в крайнем случае, можно было бы в конце припечатать на оставленном месте «столько-то получены». Но это возможно только тогда, когда вещи действительно получены. Кроме того, я побаиваюсь чтобы Харьков не догадался тогда про все наши хитрости, и не сделал нам скандал. Обещать напечатать конечно, обещаю и в дальнейшем, если это полезно для дела; может быть далее сделаем отдельный вкладной листок.

Отчет Ваш в музее получен. Не забудьте все же написать Заклинскому10, если не сделали этого до сих пор. Бумажку для Вашего домоуправления я дал отпечатать.

Репродукции к каталогу выходят не очень ладно, т[ак] к[ак] поганая бумага. Бумага для текста тоже № «фэ». Обложку делает Вас[илий] Кричевский90, с картиной Шевченка36. Не забудьте привезти мне книжку Скворцова о Шевченке111. В книжке будет приблизительно] 110-115 страниц. Ваш друг и покровитель Терещенко заморочил мне голову так, что я в конце концов стал прятать от него корректуру так незная что ему еще выдумать, он попеременно писал одни и те же слова то маленькими то большими буквами.

Когда поедете в Д.В.У.112 беседовать о Трутовском66. Я думаю, что дело выгорит, т[ак] как контракт насчет Мурашка уже подписан и аванс выдан. Их приманит то, что рукопись готова. Подумайте на всякий случай, не стоило ли бы присоединить парочку статей-воспоминаний, напр[имер] сына, или Нестерова113, или еще кого-нибудь. Если будете видеть Нестерова113 - спросите не вел ли бы он воспоминания про Мурашка? Всем кланяйтесь, в первую очередь сестре. Что это у Вас такой беспокойный и крикливый племянник - весь в тетушку? Ваши Третьяковцы действительно достойны всяких похвал. Кланяйтесь отдельно Машковцеву27 - он ведь действительно очень помог.

ЦДАГО. Ф. 263. Спр. 64684 ФП. Т. 2. Арк. 114-115 зв. Оригінал. Рукопис.

Примітки

1 Адольф Густав Артурович (1901 - 19.10.1940) - український мистецтвознавець. У 1925 р. закінчив Київський інститут народної освіти. З 1926 р. працював у Музеї українського народного мистецтва в Києві. Вивчав ^досліджував українське та західноєвропейське образотворче мистецтво.

2 Йдеться про Головне управління науковими установами при НКО РРФСР.

3 Йдеться про Державний музей образотворчих мистецтв - найбільший музей майстрів закордонного мистецтва у м. Москва.

4 Ефрос Абрам Маркович (03.05.1888 - 19.11.1954) - радянський мистецтвознавець, музейний працівник. Працював у Державній Третьяковській галереї завідувачем відділу нового і новітнього мистецтва та одночасно з 1928 р. заступником директора з наукової частини Музею витончених мистецтв та завідувачем картинною галереєю музею.

5 Романов Микола Ілліч (27.07.1867 - 17.06.1948) - російський мистецтвознавець, директор Державного музею образотворчих мистецтв (1923-1928).

6 Ґіляров Сергій Олексійович (11.01.1887 - 08.02.1946) - український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець. У 1925-1929 рр. - заступник директора Музею мистецтв ВУАН.

7 Капністи - український шляхетський рід у XVIII-XX ст.

8 Йдеться про Державний історичний музей у м. Москва.

9 Йдеться про Музей мистецтв ВУАН, з 1921 р. до 1923 р. мав назву Музей мистецтв імені Б.І. та В.М. Ханенків.

10 Заклинський Ростислав Романович (20.10.1887 - 18.09.1974) - український історик, письменник, педагог, фольклорист, музеєзнавець; з 1927 р. - директор Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Г. Шевченка.

11 Базилевич Василь Митрофанович (12.01.1893-1942) - український історик, архівіст, музеєзнавець. З 1927 р. до 1932 р. - секретар Київської краєвої комісії з охорони пам'яток культури і природи.

12 Йдеться про Київську краєву комісію охорони пам'яток культури і природи.

13 Нарбут Георгій Іванович (09.03.1886 - 23.05.1920) - український художник-графік, ілюстратор.

14 Крамаренко Лев Юрійович (13.01.1888 - 05.03.1942) - український живописець.

15 Плещинський Іларіон Миколайович (28.04.1892 - 06.02.1961) - український графік.

16 Усачов Олексій Іванович (1891-1957) - книжковий графік, плакатник.

17 Юнг Теодор (1803-1865) - французький художник-баталіст.

18 Жемчужников Лев Михайлович (14.11.1828 - 06.08.1912) - український живописець, графік.

19 Таран Андрій Іванович (31.08.1883 - 05.03.1967) - український художник-живописець.

20 Бойчук Тимофій Львович (27.09.1896-1922) - український живописець-монументаліст.

21 Меллер Вадим Георгійович (26.04.1884 - 04.05.1962) - український художник-авангардист, сценічний художник, дизайнер театральних костюмів, ілюстратор та архітектор.

22 Кого з двох мав на увазі Ф. Ернст невідомо: Мурашко Микола Іванович (20.05.1844 - 22.09.1909) - український живописець і педагог, засновник Київської рисувальної школи (1875-1901); Мурашко Олександр Олександрович (07.09.1875 - 14.06.1919) - український живописець.

23 Ймовірно, помічник Ф. Ернста, що допомагав монтувати виставки в музеї.

24 Місто Санкт-Петербург - з 26 січня 1924 р. до 6 вересня 1991 р. мало назву Ленінград.

25 Ґе Микола Миколайович (27.02.1831 - 13.06.1894) - український живописець та портретист.

26 Грабар Ігор Еммануїлович (25.03.1871 - 16.05.1960) - художник, мистецтвознавець, реставратор, історик мистецтва, музейний діяч; у 1913-1925 рр. - директор Третьяковської галереї; 1918-1930 рр. керував Центральними реставраційними майстернями в Москві; з 1921 р. - професор Московського державного університету.

27. Машковцев Микола Георгійович (13.11.1887 - 11.04.1962) - радянський мистецтвознавець, музейний працівник. У 1917-1927 рр. - працював в Державній Третьяковській галереї помічником хранителя, а в 1927-1930 рр. заступником директора галереї з наукової роботи.

28 Тугендхольд Яків Олександрович (17.12.1882 - 29.11.1928) - художній критик, мистецтвознавець.

29 Йдеться про Ернст Ф. Портретист Гольпайн // Український Музей. Київ, 1927. Зб. 1. С. 95-120, 277-279.

30 Йдеться про посмертну виставки творів Г. Нарбута у Всеукраїнському історичному музеї імАГ. Шевченка.

31 Йдеться про виставку «Тарас Шевченко на тлі його доби» (1927).

32 Йдеться про Державну Третьяковську галерею у м. Москва.

33 Бакушинський Анатолій Васильович (28.04.1883 - 09.01.1939) - мистецтвознавець. Працював у 1924-1939 рр. у Московському державному університеті професором на кафедрі теорії та історії мистецтв і кафедрі історії російського мистецтва.

34 Еттінгер Павло Давидович (10.10.1866 - 15.09.1948) - історик мистецтва, колекціонер, художній критик. З 1924 р. - науковий співробітник Державної академії художніх наук.

35 Врубель Михайло Олександрович (17.03.1856 - 14.04.1910) - російський живописець, графік і скульптор.

36 Шевченко Тарас Григорович (09.03.1814 - 10.03.1861) - український художник, поет.

37 Йдеться про заснований 1926 р. у м. Харкові Інститут Тараса Шевченка НКО УСРР (з філіалом у м. Києві).

38 Ймовірно, йдеться про монументальну композицію, виконану Врубелем у Кирилівському храмі «П'єта» або «Надгробний плач».

39 Закреслено в документі автором листа.

40 Укрнаука - Українське головне управління науковими установами при НКО УСРР.

41 Онищук Антін Іванович (07.06.1883 - 29.10.1937) - український етнограф; завідувач відділу рукописів, стародруків і бібліотекою ВІМ.

42 Ймовірно, йдеться про науково-технічного працівника-доглядача за колекціями ВІМ В.В. Грущенко.

43 Сошенко Іван Максимович (14.06.1807 - 31.07.1876) - український художник-живописець.

44 Штернберг Василь Іванович (12.02.1818 - 08.09.1845) - український художник-живописець. Ймовірно, йдеться про одну з його робіт «Садиба ГС. Тарновського в Качанівці» (1837), «Водяний млин в Качанівці», «В Качанівці, маєтку Тарновського» (1838), «Гра в хованки в маєток ГС. Тарновського».

45 Соколов Іван Іванович (10.06.1823 - 12.11.1910) - художник-живописець, графік.

46 Йдеться про портрети родин Рєпніних і Тарновських, з якими товаришував Т.Г. Шевченко, зокрема «Портрет В.В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки», виконаний Гороновичевим Андрієм Миколайовичем (1818-1876).

47 Кунавін Олександр Михайлович (10.08.1780-1814) - російський художник-аквареліст, графік.

⁴⁸Айвазовський Іван Костянтинович (29.07.1817 - 02.05.1900) - український художник-мариніст.

⁴⁹Бараболя - невстановлена особа.

50 Погребняк - технічний працівник ВІМ.

51 Щусєв Олексій Вікторович (08.10.1873 - 24.05.1949) - архітектор; у 1926-1929 рр. - директор Державної Третьяковської галереї.

52 Нерадовський Петро Іванович (1875-1962) - художник-графік, історик мистецтва, музейний працівник. Із 1909 р. - хранитель художнього відділу Російського музею; в 1912-1929 рр. - завідувач відділу. У 1930-х роках працював у Державному Ермітажі, Державній Третьяковській галереї (1925-1928).

53 Левицький Дмитро Григорович (1735 - 16.04.1822) - український живописець-портретист.

54 Боровиковський Володимир Лукич (04.08.1757 - 18.04.1825) - український художник - живописець та портретист.

55 Закреслено в документі автором листа.

56 Йдеться про «Портрет київського бургомістра Петра Борщевського» (1816 р.) пензля В. Боровиковського.

57 Браницька Олександра Василівна (1754 - 27.09.1838) - графиня, обергофмейстрина. Дружина великого гетьмана коронного Королівства Польського Францішека Ксаверія Браницького.

58 Рокотов Федір Степанович (1735 - 24.12.1808) - російський художник-портретист.

59 Йдеться про Державний російський музей у м. Ленінграді (нині - м. Санкт-Петербург).

60 Йдеться про Крістіз (англ. Christie's) - аукціонний дім з продажу предметів мистецтва у м. Лондоні.

61 Йдеться про Госторг (укр. Держторг РРФСР) - Державна експортно-імпортна контора, яка здійснювала монополію зовнішньої торгівлі з 1922 р.

62 Йдеться про Народний комісаріат освіти УСРР.

63 Вальдгауер Оскар Фердинандович (14.03.1883 - 14.01.1935) - археолог, мистецтвознавець, історик античного мистецтва. У 1926-1929 рр. тимчасово виконував обов'язки директора Державного Ермітажу.

64 Йдеться про Державний Ермітаж - музей образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в м. Санкт-Петербурзі.

65 Попов Микола Олександрович (1871-1949) - театральний режисер, драматург, історик театру, колекціонер.

66 Трутовський Костянтин Олександрович (09.02.1826 - 29.03.1893) - український художник - живописець і графік.

67 Голтейн - невстановлена особа.

68 Сталінський М. - київський фотограф, завідувач фотографічної лабораторії ВІМ.

69 Учраспред (рос.) - учётно-распределительное бюро.

70 Євстомія Федорівна - невстановлена особа.

71 Йдеться про пленум комісій музейної наради працівників київських музеїв при уповноваженому у м. Києві Укрнауки НКО У СРР Л.М. Левицькому, який відбувся з 17 березня до 27 березня 1928 р. включно. Серед розглянутих питань - завдання музеїв, методи музейної роботи, типи музеїв, мережа музеїв, статути музеїв, особи в музеї, речі в музеї. Серед присутніх та виступаючих: М. Г Вайнштейн, О.М. Гіляров, А.С. Дахнович, Р.Р. Заклинський, Ф.Л. Ернст, П.П. Курінний, П.А. Кульженко, К. І. Кржемінський, Л.М. Левицький, О.П. Новицький, М.О. Новицька, Є. Ю. Спаська, Є. Я. Рудинська, В.А. Шугаївський та ін.

72 Ймовірно йдеться про Глеваський-Гольдфарб Сергій Костянтинович - антиквар, працівник Київського агентства із закупівлі старовинних речей при Держторгу.

73 Шлейфер Павло Іванович (11.07.1814 - 06.05.1879) - художник-портретист, архітектор.

74 Горський Проспер Антонович (1813-1888) - український художник, живописець і графік.

75 Йдеться про наукову збірку «Чернигів і північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матеріяли / під ред. М. Грушевського. - [Київ]: Держ. вид-во України, 1928. XII, 531 с.: іл.» (Записки Історичної секції Української Академії Наук.; т. 23).

76 Йдеться про статті Василенка М. Правне положення Чернігівщини за польської доби (1618-1648) (С. 290-300); Верзиліва А. Найдавніший побут Чернігівської околиці (С. 62-7 9); Верзиліва А. Грінченкової М. З життя чернігівської Громади 1880-90 рр. (С. 463-487); Виноградського Ю. Сосниця та її околиці (Топографічні й археологічні матеріали, перекази та історичні відомості) (С. 147-168); Г анцова В. Діалектичні межі на Чернігівщині (С. 262-280); Грушевського М. Техніка і умілість палеолітичної доби в нахідках Мізинського селища (С. 17-35), Чернігів і Сіверщина в українській історії (Кілька спостережень, здогадів і побажань) (С. 101-117); Грушевського О. Любецькі справи другої половини XVI в. (С. 281-289); Дроздова В. Датоване культове срібло XVII ст. в Чернігівськім Державнім Музеї (С. 325-346); Дроздова О. Як «зустрічали» на Чернігівщині «конституцію 1905 р.» (С. 515-531); Дубровського В. Селянські втечі на Лівобережній Україні наприкінці XVIII ст (1782-1791 рр.) (С. 368-401); Єршова А. Ніжинські цехи в першій половині XVII в. С. 315-318); Козловської В. Неолітичні та трипільські знахідки на Чернігівщині (С. 42-61); Лященко А. Билина про Івана Гостинного сина (київсько-чернігівське сказання про чудового коня) (С. 235261); Макаренка М. Борзенські емалі й старі емалі України взагалі (С. 80-100), Біля Чернігівського Спаса (Археологічні досліди року 1923) (С. 184-196); Старогородська «божниця» та її малювання (С. 205223); Миловидова Л. Недільні школи на Чернігівщині 1860 р. (С. 431-442); Моргилевського І. Спасо - Преображенський собор у Чернігові за новими дослідами (С. 169-183); Успенська церква Єлецького монастиря в Чернігові (С. 197-204); Смолічева П. «Скарб» палеолітичної доби (Кремінне начиння, сховане в кістці мамута з Мізинської палеолітичної стадії) (С. 36-41), Чернігів та його околиці за часів великокнязівських (С. 118-146); Тутковського П. Передісторична природа Чернігівщини (Геологічне минуле території Чернігівщини за четвертинного періоду) (С. 1-16); Шевеліва Б. Тижневик «Черниговский Листок» за редакцією Л. Глібова (1861-1863) (С. 443-462); Шугаєвського В. Мідяний змієвик Чернігівського Музею - повторення золотої «Чернігівської гривни» (С. 224-234), До грошевого обігу Чернігівщини XVII в. (Клад західноєвропейських талярів, знайдений біля «Чорториївського рівчака» поблизу Чернігова 1923 р.) (С. 319324); Копержинського К. Театр на Чернігівщині (1750-1830 рр.) (С. 402-430); Суліза П. З громадської діяльності О.М. Лазаревського на Чернігівщині (С. 501-514); Ткаченка М. З нової історіографії Чернігова (С. 488-500); Петровського М. Надання Ніжину Магдебурзького права у 1625 році (С. 301-314).

77 Йдеться про Ернст Ф. «Мазепин будинок» у Чернігові (до історії культурних взаємин України з Москвою в кінці XVII століття) // Чернигів і північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матеріяли / під ред. М. Грушевського. - [Київ]: Держ. вид-во України, 1928. С. 347-367.

78 Ймовірно йдеться про Терещенка А.А. науково-технічного співробітника (наглядач за колекціями) ВІМ.

79 Курінний Петро Петрович (01.05.1894 - 25.10.1972) - український історик, археолог, музейний діяч. У період з 1926 до 1932 рр. - директор Державного історико-культурного заповідника «Всеукраїнський музейний городок».

80 Кравченко Олексій Ілліч (11.02.1889 - 31.05.1940) - графік, живописець, фотограф.

81 Екстер Олександра Олександрівна (18.01.1882 - 17.03.1949) - українська художниця театру та кіно.

82 Йдеться про Вищий інститут народної освіти ім. М.П. Драгоманова у м. Києві.

83 Так у документі. Музей мав назву Всеукраїнський історичний музей ім. Т.Г. Шевченка.

84 Йдеться про дружину Ф. Ернста. Ернст (Байкова) Тамара Львівна (1905 (1906?) - 1969) - викладач, історик українського і східного мистецтва, сходознавець, музеєзнавець, пам'яткоохоронець.

85 Йдеться про Мовчана Д.Ю. завідувача господарством ВІМ.

86 Ймовірно йдеться про Одеський художній інститут.

87 Ймовірно Новицький Олексій Петрович (20.04.1862 - 24.09.1934) - історик мистецтва, академік ВУАН. З 1924 до 1933 рр. очолював Всеукраїнський археологічний комітет ВУАН.

88 Йдеться про розформовану у 1918 р. Петербурзьку Академію мистецтв.

89 Йдеться про видання Українське малярство XVO-XX ст.: Провідник по виставці / під ред. та вступним словом Ф. Ернста. Київ. 1929. 112 с.

90 Кричевський Василь Григорович (12.01.1873 - 15.11.1952) - український художник-графік, архітектор.

91 Орлова Тамара Володимирівна (Орлова-Брокман) - сестра А. Артюхової, проживала в м. Москва за адресою вул. Донська, буд. 49, Арнольдо-Третьяківський інститут.

⁹²Мурашко Олена Костянтинівна - дружина художника Мурашка Миколи Івановича (20.05.1844 - 22.09.1909).

93 Кричевський Федір Григорович (22.05.1879 - 30.07.1947) - український художник. У 1924-1932 рр. - викладач Київського художнього інституту

94 Йдеться про Українську академію мистецтва.

95 Урочистості з нагоди коронації Едуарда VII відбулися 9 серпня 1902 р.

96 Ймовірно йдеться про картину Ф. Кричевського «Головка дівчинки в хустці. Портрет Галі Старицької» (1907 р.).

97 Рубо Франц Олексійович (17.06.1856 - 13.03.1928) - український художник-баталіст.

98 Сичов Микола Петрович (27.04.1883 - 16.07.1964) - історик мистецтва, музейний працівник, художник-реставратор.

99 Desiderata - з лат. побажання; в музеях, це перелік бажаних музейних предметів для поповнення колекцій.

100 Терещенко Іван Миколайович (10.09.1854 - 24.02.1903) - український підприємець, колекціонер, меценат.

101 Федотов Павло Андрійович (04.07.1815 - 26.11.1852) - художник-живописець і графік.

102 Кумпан Федір Іванович (02.03.1896 - 31.07.1970) - український живописець; з 1928 до 1931 рр. - директор Київської картинної галереї.

103 Йдеться про картину Федотова П.А. «Гравці» (1852 р.).

104 Йдеться про Київську картинну галерею.

105 Йдеться про Паритетну комісію з взаємообміну культурними і художніми цінностями між РРФСР і УСРР.

106 Ісаков Сергій Костянтинович (07.07.1875 - 04.09.1953) - скульптор, мистецтвознавець, художній критик, завідувач кафедри історії мистецтв і декан факультету теорії та історії мистецтв Російської академії мистецтв^професор. У 1929-1932 рр. - директор Державного російського музею.

107 Йдеться про «Вестник изящных искусств» - журнал з питань образотворчого мистецтва. Видавався в 1883-1890 рр. в Петербурзі при Академії мистецтв.

108 РАНИОН - з рос. Российская ассоциация научно-исследовательских институтов общественных наук.

109 В грудні 1929 р. Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г Шевченка (1899-1929) відсвяткував свій 30-річний ювілей.

110 Verge - сорт паперу, білий або кольоровий папір з яскраво вираженою, видимою на просвіт, сіткою з частих вертикальних смуг, пересічених під прямим кутом рідшими горизонтальними смугами. Часті смуги називаються вержерами.

111 Скворцов А.М. Жизнь художника Тараса Шевченко. Москва: Издательство АХР, 1929. 110 с.

112 Державне видавництво України.

113 Нестеров Михайло Васильович (31.05.1862 - 18.10.1942) - живописець та портретист.

Література

1. Білокінь, 1990 - Білокінь С. Федір Ернст // Сучасність. Мюнхен. 1990. №7-8. С. 86-98.

2. Білокінь, 2006 - Білокінь С. В обороні української спадщини: Історик мистецтва Федір Ернст. Київ. 2006. 355 с.

3. Бонь, 2012 - Бонь О. Федір Ернст та його діяльність у мистецтвознавчих наукових осередках у 19201930 роках // Краєзнавство. 2012. №3. С. 161-169.

4. ДАОО - Державний архів Одеської області.

5. Ковальчук - Ковальчук Г.І. Український науковий інститут книгознавства (1922-1936). Київ: Академперіодика. 2015. 684 с.

6. Нестуля, 2005 - Нестуля О.О. Федір Людвігович Ернст // Зневажена Кліо. Київ. 2005. С. 182-190. Ходак, 2015 - Ходак І. Листи Федора Ернста до Данила Щербаківського: сторінки співпраці вчених / / Студії мистецтвознавчі. 2013. Ч. 1-2. С. 144-171.

7. ЦДАВО - Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

8. ЦДАГО - Центральний державний архів громадських об'єднань України.

References

1. Bilokin, 1990 - BilokinS. Fedir Emst // Suchasnist». Myunxen [Fedir Ernst]. Suchasnist: Munich. 1990. №7-8. рр. 86-98 [in Ukrainian]

2. Bilokin, 2006 - Bilokin S. V oboroni ukrayinskoyi spadshhyny: Istoryk mystecztva Fedir Ernst [In defense of Ukrainian heritage, art historian Fedir Ernst]. Kyiv. 2006. 355 p. [in Ukrainian].

3. Bon, 2012 - Bon O. Fedir Ernst ta jogo diyalnist u mystecztvoznavchyh naukovyh oseredkax u 1920-1930 rokax [Fedir Ernst in development of art criticism in 1920-1930 years]. Krayeznavstvo. 2012 №3. pp. 161-169 [in Ukrainian].

4. DAOO - Derzhavny arxiv Odeskoyi oblasti [The State Archives of Odessa Region].

5. Kovalchuk, 2015 - KovalchukG.I. Ukrayinsky naukovy instytut knygoznavstva (1922-1936) [Ukrainian Research Institute of Book Science (1922-1936)]. Kyiv: Akademperiodyka. 2015. 684 p. [in Ukrainian].

6. Nestulya, 2005 - Nestulya ОЮ. Fedir Ludwigovich Ernst [Fedk Ludwigovich Ernst]. Znevazhena Klio. Kyiv. 2005. pp. 182-190. [in Ukrainian].

7. Khodak, 2013 - Khodak I. Lysty Fedora Ernsta do Danyla Shherbakivskogo: storinky spivpraci vchenyh [Letters of Fedor Ernst to Danylo Sherbakivskyi: pages of cooperation of scientists]. Researches of the Fine Arts. 2012 №1-2. рр. 144-171 [in Ukrainian].

8. CDAVOV - Centralny derzhavny arxiv vyshhyh organiv vlady ta upravlinnya Ukrayiny [The Central State Archives of Supreme Authorities and Governments of Ukraine].

9. CDAGO - Centralny derzhavny arxiv gromadskyh obyednan Ukrayiny [The Central State Archives of Public Organizations of Ukraine].

Размещено на Allbest.ru