Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Замок у с. Кривче як пам'ятка архітектури Західного Поділля

О.Б. Пришляк

Стаття присвячена будівництву, архітектурним дослідженням, вивченню історичних хронологічних процесів оборонного замку в селі Кривче - архітектурної спадщини Західного Поділля як важливого історичного регіону України; опрацьовано проєкти пристосування та використання як об'єкта культурної спадщини Національного заповідника «Замки Тернопілля». Збережені залишки пам'ятки архітектури державного значення - замку в селі Кривче Борщівського району - є важливим об'єктом для дослідження оборонної архітектури XVII століття і розвитку туризму в цій місцевості.

Pryshliak O.B. The castle in the village of Kryvche as an architecture monument of Western Podilla

The article is devoted to the process of construction and architectural research, the study of historical chronological processes of the defensive castle in the village of Kryvche - the architectural heritage of Western Podillya as an important historical region of Ukraine; Projects of adaptation and use as a cultural heritage site of the National Reserve «Ternopil Castles» have been developed. Preserved remains of an architectural monument of national importance - the castle in the village of Kryvche Borshchiv district is an important object for the study of defense architecture of the XVII century and the development of tourism in this area.

The castle is located on a high hill bounded on the south side by the rocky banks of the Tsyganka River and on the north side by a deep ravine, and is part of the fortifications of the Kamyanets-Podilsky Fortress, with which it may have been connected by underground passages.

Kryvchensky Castle in the 17th century was one of the best defensive castles in Western Podillya - it had a developed system of dry defensive ditches on three sides - western, southern and eastern. On the north side, the steep slope of the natural hill on which the castle is located, made it difficult to approach it.

Currently, the castle is preserved in fragments. Only two hexagonal towers remind of the former castle at the entire original height to the level of cornices - south-east and south-west, and the defensive wall between them is partially preserved to the level of the 2nd tier of towers at a height of 4 meters

The study of individual castles of Podillya gives grounds to suggest that in the XVII century. the art of fortification was not inferior to the European, developing in the stream of the latest achievements of military experience. Therefore, the question arises of further research of the architectural monument of fortification defense - the castle in Kryvche.

Key words: castle, Kryvche, fortification, architectural monument.

Із входженням замку в селі Кривче Борщівського району Тернопільської області до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля» виникла необхідність в узагальненні, аналізі, синтезі результатів уже існуючих досліджень цього об'єкта та проведення нових. На сьогоднішній день відомості щодо Кривченського замку є досить мізерними, тому постає потреба у ґрунтовному вивчені невідомих історичних фактів стосовно архітектури фортифікаційного будівництва на теренах Західного Поділля, що і дозволить намітити шляхи вирішення проблем дослідження питань взаємовідносин країн ЄС на території Східної Європи.

У процесі роботи було проаналізовано збережені залишки пам'ятки архітектури, а також опрацьовано писемні джерела, як-от праці І.О. Андрушко, В.М. Данилейка, Д. Лонкевича, В. Маметова, Є. Сіцінського, М. Сохацького і польськомовні джерела А. Чоловського та інших.

Назва села Кривче у джерелах XVI ст. має наступні варіанти: Krziwcze, Krzyvcze, Krzywcze. У виданні 1889 р. Олександра Яблоновського, в описі земель Руських території Волині і Поділля, наводиться документ опису виконання збору податей на землю латинською мовою, у якому згадується село Кривче саме у 1530 та 1542 рр. А в перекладі із латинської у записах від 1530 р. про село Кривче читаємо: «У Кривче, “Kyemlycz Juryk” пообіцяв, що не проводитиме ніяких покарань, що обмежували б свободу громадян».

Під назвою Krziwcze село згадується і у 1565 р., коли в упорядника села Закревського вже 5 плугів і інші товари «тільки через Господа окупилися». У 1563 р. с. Кривче належало міському Кам'янецькому судді Лаврентію Мілецькому.

Одразу після в'їзду до села, яке ще називають Нижнє Кривче, видно величні залишки колись могутнього оборонного замку. У 1639 р. магнати Миколай-Станіслав та Войцех Контські на високому лівому березі Циганки, між двома її притоками, розпочали зведення регулярного замку. Отже, згідно з першою писемною згадкою, село, як мінімум, на 100 років старше за нього [2, с. 71].

Будівництво оборонного замку на горі було важливим етапом розвитку села та поступового заселення прилеглих територій житловими поселеннями. Замок розташований на високому узгір'ї, обмеженому з південної сторони скелястими берегами річки Циганки, з північної сторони - глибоким яром, і є частиною укріплень Кам'я- нець-Подільської фортеці, з котрою, можливо, був з'єднаний підземними ходами.

Кривченський замок у XVII ст. був одним з найкращих фортифікаційних споруд Західного Поділля - мав розвинуту систему сухих оборонних ровів з трьох сторін - західної, південної і східної. З північної сторони крутий схил природного узгір'я, на якому розташований замок, утруднював підступи до нього [6, с. 128].

За планувальною конфігурацією Кривченський замок належить до регулярних, прямокутних, з наріжними баштами та арсеналом. Укріплення мало майже квадратну форму з баштами по кутах, а зі східного боку була влаштована в'їзна брама.

У стінах башт знаходилися бійниці, на двох нижніх ярусах з лучковими перемичками, на третьому - ключо- подібні бійниці. Закладені отвори бійниць у підвальному ярусі башт дають підстави стверджувати, що первісно рівень поверхні ґрунту був нижчий, башти були чотириярусними. Залишки мурів свідчать про існування прибудованого до західної стіни, з боку замкового подвір'я, палацу.

Вежі та оборонні мури замку муровані з бутового ка- меню-вапняку, що поширений у даному регіоні, і потиньковані вапняно-пісковим тиньком.

Навіть ті рештки замкових укріплень, котрі дійшли до нашого часу, дають достатнє уявлення про масштабність будівництва, яке тривало не один рік. Вдало вибране місце робило його неприступним. Він належав до важливих подільських замків. Доля новозбудованого замку у селі Кривче була типовою для подільських фортець - він теж став розмінною монетою у міжнародних військово-політичних баталіях. Зважаючи на непересічне стратегічне й оборонне значення, замок у Кривчі завжди був під пильною увагою можновладців [5, с. 71].

Замок багато разів займали татари і турки. Ця фортеця сповна відчула на своїх мурах усі особливості військових маніпуляцій. Зокрема, під час Визвольної війни українського народу, у липні 1648 року, козацькі загони Богдана Хмельницького зайняли замок, вигнавши з нього польський гарнізон. Проте, поляки через деякий час все-таки зуміли повернути фортецю під свою юрисдикцію.

Але польська шляхта володарювала в Кривченському замку недовго. У другій половині XVII ст. фортифікація відігравала важливе стратегічне значення в воєнних діях Польщі проти Туреччини. Уже в 1672 р., після підписання Бучацької угоди між Польщею та Туреччиною, замок у Кривчі, разом із більшою частиною Поділля, перейшов у володіння турецького султана. Повернути ці втрачені землі до польської корони вдалося лише через 7 років. Повертаючись додому із Бучача, турецький султан Магомет IV захопив замок у Кривчі й деякий час перебував там зі своїм військом. До 1675 р. він контролювався турецьким гарнізоном. У 1675 р. Ян ІІІ Собеський наказав взяти в облогу цю твердиню, під час якої оборонні споруди зазнали значних пошкоджень. У тому ж році в зруйнованій фортеці засів польський зрадник Кричинський із загоном липків (татар). Замок був пошкоджений, але, попри постійні руйнування, якими на його могутніх стінах закарбовувалися усі перемоги та поразки, через важливе військово-стратегічне значення твердиню швидко відбудовували. Пізніше, у 1687 році, уже татарські загони взяли в облогу поляків, що знайшли захист за мурами замку. Отже, зазначимо, що з моменту зведення замок у Кривчі зазнавав тривалих облог та неодноразових штурмів [3, с. 250].

У XVIII ст. на Поділлі стало спокійніше, зникла загроза нападу татар і турків. Як наслідок, замок у Кривчі втрачає своє оборонне призначення, його починають перебудовувати із фортеці на панський маєток. Розбудовується, розширюється й село. У середині XVIII ст. повновладним господарем замку залишався польський поміщик Ян Бе- атрик Голеєвський (1789-1862), який у ньому і проживав. Очевидно, що в цей період замкові оборонні мури були понижені, сухі оборонні рови засипані.

Після поділу Польщі, у 1772 році Кривче, разом з іншими територіями Борщівщини, потрапило під владу Австрійської імперії. І хоч Австрія була на той час відсталою країною Європи, Борщівщина, як і всі західноукраїнські землі, в економічному відношенні відставала від розвитку корінних австрійських земель. Спочатку Кривче входило до Заліщицького, пізніше - до Чортківського округів.

Після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 р. панські маєтності надаються в оренду та у відкуп євреям. У середині XIX ст. Ян Беатрик Голеєвський продав замок єврею-перекупнику Лазарю Зейдману (Сейдману). Будучи байдужим до всіляких історичних сентиментів, дотримуючись лише вигоди, підприємливий ділок за короткий час розібрав на каміння дві замкові башти й північні, східні та західні мури оборонної фортеці. З «історичного» каміння Зейдман побудував винокурню, решту продав селянам. Ще й зараз у селі збереглися споруди, побудовані з того каменю. Дійсно, яка справа була у Зейдмана до чужої йому історії, якщо його цікавили лише власні надприбутки? Тільки завдячуючи втручанню спілки охорони та консервації пам'яток архітектури руйнація замку була зупинена [7, с. 8].

У 1870-х роках власником замку був Соломон Боцман, борщівський єврей, власник гуральні і винокурні у селі Кривче. Він продовжив розпочату ганебну справу - камінь з північної, західної і східної стін, а також з двох веж розібрали для будівництва винокурні і будинків.

У 1892 р. польський історик Александер Чоловський ще бачив фундаменти розібраних стін і веж [8, с. 79].

На початку ХХ ст. замком володів єврей Лазар Мель- цер, який натоді був кривченським головою. З первісних замкових споруд перед Першою світовою війною збереглися південно-західна і південно-східна оборонні вежі та фрагмент оборонного муру, а також частина в'їзної вежі. Лазар Мельцер подарував Подільському туристично-краєзнавчому товариству землі, на яких знаходилися вхід до печери й залишки замку. Це посприяло здійсненню другої спроби (у 1924 р.) реставрації замку уже Товариством. На той час відновили і накрили одну вежу, усередині якої обладнали кілька приміщень на зимовий та літній періоди для туристів! Чим це не підказка використати досвід майже столітньої давнини для розвитку туризму?

З відновленням радянської влади, у 1946 р. для будівництва дороги в Кривчі почали розбирати як в'їзну браму, так і залишки мурів. У 1950-ті роки під час будівництва сільського клубу в безпосередній близькості до замку були розібрані залишки в'їзної вежі. Навіть рештки фундаментів, зруйнованих стін і веж місцеві жителі повністю розібрали на камінь.

Третя спроба реставрації замку була зроблена в 1990 р. Тоді місцевий колгосп доклав багато зусиль і коштів, щоб врятувати історичну пам'ять про оборонну твердиню, ініціювавши її реставрацію [8, с. 25]. Та ще перед початком ремонтних робіт в 1990 р. експедиція з Києво-Печерського заповідника під керівництвом Олександра Сиромятнікова провела архітектурно-археологічні обстеження Кривченського замку. Завдяки наполегливій роботі вдалося розчистити майже повністю засипаний землею і сміттям перший ярус двох веж, знайти залишки оборонного муру. За результатами археологічних досліджень Кривченського замку висновуємо, що фортеця в селі Кривче - архітектурно-археологічний пам'ятник ХУІІ-ХУІІІ ст. із хорошим збереженням культурного шару. О. Сиромятніков навіть дійшов висновку, що фортеця, можливо, будувалася не одразу, а поступово. І що досить цікаво - в одному з шурфів шар материкової глини вище за нижній рівень бійниці. Після згаданих археологічних досліджень, під час земляних робіт у процесі реконструкції оборонної стіни і двох веж, замок обстежила експедиція Борщівсько- го краєзнавчого музею. У підвалах веж було знайдено матеріал ХУІІ-ХУШ ст., а саме: скляний посуд, фрагменти гончарного посуду, кахлі.

Замок в селі Кривче, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року № 1397-р, увійшов до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». Виникла необхідність в узагальненні й аналізі результатів уже існуючих археологічних досліджень та проведенні нових, адже територія замку має важливе значення і як археологічна пам'ятка. У 2011 р. під керівництвом Заповідника були проведені археологічні дослідження. Мурованих оборонних споруд (мурів) по межах досліджуваної території мису, які б належали до замку ХУІІ ст., виявлено не було, що свідчить про їхню відсутність у цей період.

У нинішній час замок збережений фрагментарно. Про нього нагадують лише дві шестигранні башти-бастеї на всю первісну висоту до рівня карнизів - південно-східна й південно-західна, та оборонний мур між ними, частково збережений до рівня 2-го ярусу веж на висоту 4 м [1, с. 29].

На сьогодні залишається актуальним проєкт часткової реставрації та консервації залишків Кривченського замку, який розробив інститут «Укрзахідпроектреставрація» [4]. Стосовно проєктів пристосування та використання Кривченського замку ХУІІ ст., було б доцільним відтворення на його базі ретроготелю-притулку та туристично-спелеологічного центру, адже в селі знаходиться діюча печера Кришталева, обладнана під туристичний маршрут, яку постійно відвідують групи як з України, так із-за кордону [2, с. 71].

Дослідження замків Поділля дає підстави висловити припущення, що у ХУІІ ст. мистецтво фортифікації нічим не поступалося європейському, розвиваючись у річищі найновіших досягнень військової справи. На часі постає питання подальшого дослідження архітектурної пам'ятки фортифікаційного оборонного мистецтва - замку у Кривче.

замок кривче архітектурна спадщина

Джерела

1. Андрушко І. Сучасний стан збереженості замків на Поділлі та проблеми їх реставрації. Кам'янець-Подільський: Фортифікація України, 1993. С.29-30.

2. Андрушко І.О. Ескізний проект консервації та часткової реставрації замку в с. Кривче Борщівського району Тернопільської області. Львів: Укрзахідпроектреставрація, 1990 р. Т. 71-1, 71-4;

3. Данилейко В.М. Село Кривче та замок Контських, згідно нових архівних та іконографічних даних. Наукові записки Видання Національного заповідника «Замки Тернопілля». Збараж, № 8, 2018. С. 244-251.

4. Лонкевич Д. Замок в с. Кривче Борщівського району. Періодичне видання інституту Укрзахідпроектреставтація «Вісник». № 11 Львів, 2000 р. С. 64-66;

5. Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. Українська Академія Наук. Київ, 1928. 99 с.

6. Соневицька О., Степанович Б., Дражньовський Р. Чортків- ська округа. Нью-Йорк - Париж - Сідней - Торонто: Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, Т. XXVI, 1974. 923 с.

7. Сохацький М. Оборонні замки Борщівщини. Літопис Бор- щівщини Видання Борщівського краєзнавчого музею / за ред. Скоче- ляс І, Сохацький М. № 6, м. Борщів: КТ «Джерело», 1994 р. С. 7-8.

8. Czolowski A. «Dawne zamki i twierdze na Rusi halickiej»: Lwow, 1892.

References

1. Andrushko, I. (1993). Suchasnyi stan zberezhenosti zamkiv na Podilli ta problemy yikh restavratsii [The current state of preservation of castles in Podillya and the problems of their restoration]. Kami- anets-Podilskyi: Fortyfikatsiia Ukrainy, pp. 29-30. [in Ukrainian].

2. Andrushko, I.O. (1990). Eskiznyi proekt konservatsii ta chastkovoi restavratsii zamku v s. Kryvche Borshchivskoho raionu Ternopilskoi oblasti [Preliminary design of conservation and partial restoration of the castle in the village. Kryvche, Borshchiv district, Ternopil region]. V. 71-1, 71-4. Lviv

3. Danyleiko, V.M. (2018). Selo Kryvche ta zamok Kontskykh, zhid- no novykh arkhivnykh ta ikonohrafichnykh danykh [The village of Kryvche and the castle of Kontsky, according to new archival and iconographic]. Naukovizapysky VydanniaNatsionalnoho zapovidnyka «Zam- ky Ternopillia», 8, pp. 224-251. Zbarazh. [in Ukrainian].

4. Lonkevych, D.(2000). Zamok v s. Kryvche Borshchivskoho raionu [Castle in village Kryvche Borshchiv district]. Periodychne vydannia instytu- tu Ukrzakhidproektrestavtatsiia «Visnyk», 11, pp.64-66. Lviv. [in Ukrainian].

5. Sitsinskyi, Ye. (1928). Oboronni zamky Zakhidnoho Podillia XIV-XVII st. Ukrainska Akademiia Nauk [Defensive castles of the Western Podillya of the XIV- XVII centuries. Ukrainian Academy of Sciences]. Kyiv. [in Ukrainian].

6. Sonevytska, O., Stepanovych, B., Drazhnovskyi, R. (1974). Chort- kivska okruha [Chortky district.]. Vol. XXVI. Niu-York - Paryzh - Sidnei - Toronto: Naukove Tovarystvo im. T. Shevchenka. [in Ukrainian].

7. Sokhatskyi, M. (1994). Oboronni zamky Borshchivshchyny. [Defencive castles of Borshchiv ragion]. Litopys Borshchivshchyny Vydannia Borshchivskoho kraieznavchoho muzeiu, 6, pp. 7-8. Borshchiv: KT «Dzherelo. [in Ukrainian].

8. Czolowski A. «Dawne zamki i twierdze na Rusi halickiej»: Lwow, 1892. S. 25, 60, 82. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru