Об’єкт №2а кінця XVI–XVII ст. по вулиці Татарській, 17/1 у Кам’янці-Подільському
Аналіз результатів охоронних археологічних досліджень на території Кам’янця-Подільського по вулиці Татарській, 17/1, а саме об’єкта №2А, який датується кінцем XVI–XVII ст. Дослідження змісту знайдених матеріалів, у тому числі нумізматичних знахідок.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.07.2021 |
| Размер файла | 3,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Об'єкт №2а кінця XVI-XVII ст. по вулиці Татарській, 17/1 у Кам'янці-Подільському
І.О. Старенький
П.А. Болтанюк
Є.Ю. Левінзон
Анотація
нумізматичний археологічний охоронний знахідка
У статті розповідається про результати охоронних археологічних досліджень на території Кам'янця-Подільського по вулиці Татарській, 17/1, а саме об'єкта №2А, який датується кінцем XVI-XVII ст., подано аналіз знайдених матеріалів, у тому числі нумізматичних знахідок.
Ключові слова: Кам'янець-Подільський, охоронні археологічні дослідження, вулиця Татарська, нумізматичні знахідки, пічні кахлі.
Аннотация
Старенький И.А., Болтанюк П.А., Левинзон Е.Ю. Объект №2 А конца XVI-XVII вв. по улице Татарской, 17/1 в Каменце-Подольском
В статье рассказывается о результатах охранных археологических исследований на территории Каменец-Подольского по улице Татарской, 17/1, а именно объекта №2А, который датируется концом XVI-XVII вв., представлен анализ найденных материалов, в том числе нумизматических находок.
Ключевые слова: Каменец-Подольский, охранные археологические исследования, улица Татарская, нумизматические находки, печные изразцы.
Abstract
Starenkyi I.O., Boltaniuk P.A., Levinzon Ye. Yu. Object №2A of the end of XVI-XVII century in Tatarska street, 17/1 in Kamianets-Podilskyi
The article describes the results of archaeological investigations on the territory of Kamianets-Podilskyi on the street Tatarska, 17/1, namely the object number 2A, which dates from the end of the 16th - 17th centuries. An analysis of the found materials, including numismatic findings, is provided.
Key words: Kamianets-Podilskyi, archaeological research, Tatarska, street, numismatic findings, stove tile.
Основна частина
Наприкінці серпня - у середині листопада 2018 року Кам'янець-Подільською архітектурно-археологічною експедицією ДП НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ (керівник - к. і. н. П.О. Нечитайло) проводилися охоронні археологічні дослідження на ділянці, відведеній під відбудову втраченої історичної забудови в Кам'янці-Подільському за адресою вул. Татарська, 17/1. У ході дослідження об'єкта №2 - житла золотоординсько-литовського часу (друга половина ХІІІ - початок XV ст.) - зафіксовано викид печі кінця XVI-XVII ст. та монетний скарб (гаманець), завершення формування якого відноситься до останнього десятиліття XVI ст. Знайдені нашарування отримали №2А за польовою нумерацією.
Найбільшу цінність становить нумізматичний матеріал. Гаманець являв собою зліпку з 10 монет, які датуються часом 1447-1589 рр. Він знайдений у квадраті Ж9 на глибині 1,8 м від сучасної денної поверхні на рівні горизонту житла золотординсько-литовського часу.
Найдавнішим є білонний гданський солід Казимира IV Ягеллончика (1447-1492 рр.). Монета сильно потерта. На аверсі - герб Королівства Польського орел, розміщений на гербовому картуші. По колу напис «KAZIMIRVS REX P» збережений лише частково. На реверсі - герб м. Гданська, по колу напис «MONET CIVIT DAI» збережений лише частково [Kopicki 1995b, s. 10, №7204]. Маса монети - 1,33 г. (рис. 1.1).
Рис. 1. Частина знайденого гаманця з монетами (1 - солід Казимира Ягеллончика, 2 - прусський солід Альбрехта Гогенцолерна, 3 - угорський денар Фердинанда І Габсбурга)
Рис. 2. Частина знайденого гаманця (1 - литовський півгрош Сигізмунда ІІ Августа, 2 - солід Сигізмунда ІІІ Вази, 3 - ризький солід Сигізмунда ІІІ Вази)
Рис. 3. Частина знайденого гаманця (1 - солід Сигізмунда ІІІ Вази, 2 - 6 геллерів німецького м. Нойс)
Рис. 4. Кахлі з об'єкта №2А
1530 роком датується солід Сигізмунда І Старого торун - ського карбування. Маса монети - 0,68 г. Монета сильно потерта. На аверсі є монограма «S» під короною, по колу напис «SIGIS*REX*POLO*DO*PRVS». На реверсі - орел з мечем, по колу напис «SOLIDVS*PRVSSIE*1530». Цим же роком датований прусський солід Альбрехта Гогенцолер - на, карбований на Кенінзберзькому монетному дворі. На аверсі монети в центрі монограма «А» та щит, по колу напис «SOLIDVS PRVSSIE 1530». На реверсі - прусський герб Орел, по колу напис «ALBERTVS D G DVX PRUSSIE» [20, s. 200, №3759]. Маса монети - 0,84 г. (рис. 1.2).
1531 роком датується гданський солід Сигізмунда І Старого. Монета сильно потерта. На аверсі - орел з мечем, по колу напис «SIGIS-DEI-GRA-REX-POLO». На реверсі - герб м. Гданська, по колу напис «MONE*CIVI*DAN3К*1531» [21, s. 13, №7265-7267]. Маса монети - 0,71 г.
1556 роком датується угорський денар Фердинанда І Габсбурга, карбований на монетному дворі в Кремни - ці. Монета потерта. На аверсі - зображення Богоматері з Немовлям, з двох сторін літери «К» і «В»; по колу - напис «PATRONA^UNGARIE». На реверсі в центрі герб Угорщини, по колу напис «FERDINAND^D^G^R^VNG^1556» [19, №935; 1, с. 184]. Маса монети -0,38 г. (рис. 1.3).
Рис. 5. Кахлі з об'єкта №2А
1565 роком датований литовський півгрош Сигізмун - да ІІ Августа, карбований на монетному дворі у Вільно. Монета потерта. На аверсі - герб Королівства Польського Орел, по колу напис «SIGIS*AVG*REX*PO*MAG*DVX*LI». На реверсі - герб ВКЛ Погоня, під яким дата «1565», по колу напис «MONETA*MAGNI*DVCAT*LITVA» [20, s. 172, №3273]. Маса монети - 0,96 г. (рис. 2.1).
1589 роком датується солід Сигізмунда ІІІ Вази. На аверсі - коронована монограма «S» зі щитом Вазів у центрі («Сніп»). Обабіч від монограми літери «I» «D» (великий коронний підскарбій Ян Дульський), а під монограмою - герб «Пржегоня» Я. Дульського. По колу - напис «SIG-III-D-G-REX-POL-M-D-LIT». На реверсі під короною - герб Королівства Польського Орел та Великого князівства Литовського Погоня, під якими мінцмейстерський знак Олькушського монетного двору. По колу напис «SOLIDVS-REG-POLON 1589» [20, s. 35, №603]. Маса монети - 1,02 г. (рис. 2.2). Цим же роком датований ризький солід Сигізмунда ІІІ Вази. На аверсі - коронована монограма «S» зі щитом Вазів у центрі («Сніп»), легенда повністю збережена: «SIG:III:D:G:REX:PO:D:I». На реверсі - герб Риги та легенда «SOLIDVS:CIVI:RIGEN 89». Маса монети - 0,93 г. (рис. 2.3) [21, s. 64, №8103; 1, с. 180].
Найпізнішою монетою є солід Сигізмунда ІІІ Вази 1592 року. На аверсі - коронована монограма «S» зі щитом Вазів у центрі («Сніп»). Обабіч від монограми літери «I» «F» (великий коронний підскарбій Ян Фірлей), а під монограмою - герб «Леварт» Я. Фірлея. По колу напис «SIG-III-D-G-R-POL 1592». На реверсі під короною - герб Королівства Польського Орел та Великого князівства Литовського Погоня. По колу - напис «SOLI-REG-POL M-D-L». Мінцмейстерський знак сильно потертий, можливо Вщовський монетний двір. Маса монети - 1,09 г. (рис. 3.1) [20, s. 35, №608-609; 1, с. 180].
Унікальною знахідкою виявилися 6 геллерів німецького м. Нойс 1562 року. Монета сильно потерта. На аверсі - в центрі чотирьохпольний щит, по колу напис «NVSNCOLO^FIDE^FILIA». На реверсі - держава, цифра 6 та напис по колу «SOLbDEO^GLORIA^1562» (рис. 3.2).
Також було знайдено бронзовий катаний наперсток XVII ст. Він закритий, усіченоконічної форми, низ опуклий. Зовнішня поверхня комірчаста. Верхній край наперстка відділений заглибленими горизонтальними та хвилястою лінією. Довжина наперстка - 1,5 см, діаметр - 0,9-1,4 см.
Цікавою виявилася знахідка невеличкого кухлика висотою 3,6 см, діаметром вінця 4,5 см та діаметром денця 3,0 см. Черепок сірого кольору, поверхня частково вкрита кіптявою. Вінця плавно відхилені назовні, край потовщений, трикутний, з кутастим заломом із зовнішнього боку. Денце потовщене.
У викиді печі знайдено і порівняно невелику кількість фрагментованої кераміки, зокрема 2 фрагменти вінець горщиків діаметром 18-20 см. Черепок білого кольору. Фрагмент сильно постраждав від термічного впливу високої температури. Вінце високе, плавно відігнуте назовні, край потовщений, заокруглений. Зовні під краєм вінця - заглиблена лінія. На одному уламку зовні по вінцю хвиляста лінія, нанесена червоною (?) фарбою, яка від вогню перетворилася на чорну. У місці переходу вінця в плічки такою ж фарбою нанесено горизонтальну лінію, нижче якої на плічках хвиляста лінія. Інший фрагмент прикрашений тільки хвилястою лінією по вінцю. Внутрішня поверхня горщиків була вкрита поливою зеленого кольору, яка від впливу вогню ошлакувалася (рис. 6.1-2). Цей тип горщиків можемо віднести до другої половини XVII - першої половини XVIII ст. Аналогічні профілі вінець горщиків виявлені на площі Польський ринок у Кам'янці-Подільському [10, с. 261, рис. 10.1], в Полтаві [6, с. 126, рис. 1; с. 129, рис. 3.5є], Городку [11, с. 180, рис. 5.76], Лядівському монастирі [3, с. 96, рис. 2.8, 11], Вінниці [4, с. 96, рис. 4.8], у Вознесен - ському монастирі в Києві [16, с. 35, рис. 4.3], Батури - ні [9, с. 60, рис. 1.9], Полтаві [12, с. 23, рис. 1.5], Дикань - ці [14, с. 15, рис. 5.2], Самар-Богородицькій фортеці [7, с. 29, рис. 3.7], Чернігові [5, с. 71, рис. 1.28], Лісниках [15, с. 24, рис. 3], Оржиці [18, с. 38, рис. 3.5].
Рис. 6. Фрагменти вінець горщиків з об'єкту №2А
Ще один фрагмент вінця горщика діаметром 12 см відносимо до кінця XV-XVI ст. Черепок сірого кольору, поверхня частково вкрита кіптявою. Вінце різко відігнуте назовні, потовщене, край горизонтально зрізаний, з внутрішнього боку бровка під накривку (рис. 6.5). Аналогічне профілювання вінець знаходимо серед горщиків з Кракова межі XV-XVI ст. [22, s. 215, ryc. 110.7], Кам'янця-По - дільського [2, с. 211, рис. 5.1], Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві [17, с. 102, рис. 15.1, 4].
Два фрагмента вінець датовані X! V - поч. XV ст. і потрапили до шару об'єкту №2А із об'єкту №2 золотоор - динсько-литовського часу. Фрагмент першого горщика має діаметр вінець 16 см. Випал нерівномірний, поверхні коричневого кольору, в центрі - сірого кольору. Вінце високе, відігнуте назовні, потовщене, край заокруглений. По верху плічка - 3 паралельні заглиблені горизонтальні лінії (рис. 6.3). Другий фрагмент горщика має вінця діаметром 14 см. Випал нерівномірний, поверхні коричневого кольору, в центрі - сірого кольору. Фрагмент сильно постраждав від термічного впливу високої температури. Вінце відігнуте назовні, край заокруглений. Зовні під краєм - заглиблена лінія. По верху плічка та вінцю рифлення (рис. 6.4). Аналогічні профілі вінець зустрічаються в горщиках, знайдених у Варшаві [22, s. 117, ryc. 42.1, 6, 9; s. 205, ryc. 103.6; s. 207, ryc. 105.15].
Піч була викладена з кахлів двох типів, які датуються в межах XVII ст. Перший тип кахлі має розміри 21,5 X 21,5 см. Черепок теракотового кольору. Рамка відсутня. Малюнок на печі набирався з кількох кахель. На лицевій пластині в центрі зображено 2 10-пелюсткові квітки (ромашки), кожна з яких вписана у 4 рельєфних зображення кола. З обох боків від центру зображено ще по 2, але виконаних наполовину аналогічних зображення квітки. Ромбоподібний простір, який утворився між колами навколо квіток, заповнений зображенням квіткової розетки (лілія?). Висота румпи становить 9,9 см, край румпи потовщений. Відходить вона від лицевої пластини під кутом близько до 45о (рис. 5). Схожий орнаментальний сюжет квітки, вписаної в кола, зустрічаємо на кахлі з с. Потелич на Львівщині [8, с. 150], Дубно [13, с. 289, рис. 8.2]. Другий тип кахлі має розмір 19,4 X 19,3 см. Черепок теракотового кольору. Лицева пластина кахлі була вкрита побілкою. Кахля реставрована з 9 фрагментів. На лицевій пластині по краю - орнаментальний бордюр у вигляді лінії з вертикальними насічками, вище неї - схематичне зображення 2 високорельєфних (висота рельєфу 0,4 см) 6-пелюсткових квіток, обрамлених по колу рельєфними короткими лініями. Між квітками зображення фігури, що нагадує пісочний годинник. Вище знову йде орнаментальний бордюр з вертикальними короткими насічками, над яким ряд дугоподібних зображень. Рамка відсутня. Румпа відходить від лицевої пластини під кутом, близьким до 45о (рис. 4). Дещо схоже схематичне зображення 6-пелюсткової квітки, обрамленої короткими рельєфними рисками, зустрічаємо на кахлі з Середнього Подніпров'я кінця XVII ст. [8, с. 169].
Загалом об'єкт №2А можемо пов'язати з функціонуванням великого наземного житла, від якого залишилися заглиблені в материкову породу підвали глибиною до 4,2 м від сучасної денної поверхні. Типи кахель з об'єкту №2А повністю співпадають з виявленими у підвальній частині будинку (об'єкти №3 та №3А за польовою нумерацією). При одній з перебудов будинку кахляна піч була розібрана, поряд з будівлею було викопано заглиблення та викинуто туди залишки печі, що й сформувало об'єкт №2А, який стратиграфічно врізається в житло золотординсько-литовського часу.
Посилання
1. Бакалець О.А. Скарби Поділля XIV - середини XVII ст. Документи та матеріали. - Бар; Вінниця; Кам'янець-Подільський; Хмельницький; Київ: видав. О. Філюк, 2017. - 200 с.
2. Болтанюк П.А. Археологічна розвідка на ділянці по вулиці П'ятницькій, 10 в м. Кам'янці-Подільському // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2012. - Вип. 22. - С. 206-220.
3. Виногродська Л.І. Кераміка ХVH-ХVШ ст. з розкопок Лядівського монастиря Могилев-Подільського р-ну Вінницької області // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. - К.: Центр пам'яткознавства, 2013. - Вип. 22, ч. 1. - С. 94-10з.
4. Виногродська Л.І., Калашник Є.С. Керамічний посуд пізньо-середньовічної Вінниці (за матеріалами археологічних досліджень у 2013 році) // Археологія. - 2015. - №4. - С. 91-108.
5. Готун І., Казимір О. Комплекс козацької доби на чернігівському посаді // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. - К.: Центр пам'яткознавства, 2017. - Вип. 26. - С. 68-77.
6. Коваленко О.В. Продукція полтавських гончарів XVIII ст.: горщики // Археологія і давня історія України. - 2018. - Вип. 4 (29). - С. 125-132.
7. Ковальова І.Ф., Шалобудов В.М., Векленко В.О. Нові дослідження посаду Богородицької фортеці // Січеславський альманах: зб. наук. пр. Дніпропетровського регіонального відділення НДІ козацтва Ін-ту іст. України НАН України. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип. І. - С. 21-35.
8. Колупаєва А. Українські кахлі XIV - початку ХХ ст. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість. - Львів: б/в, 2006. - 384 с.
9. Мироненко Л.В. Керамічний посуд Батурина XVII - початку XVIII ст.: типологія та хронологія // Археологія. - 2017. - №1. - С. 58-73.
10. Нечитайло П.О. Керамічний посуд із закритого комплексу кінця XVII ст. у Кам'янці-Подільському (Польський ринок, яма 2) // Археологія і давня історія України. - 2018. - Вип. 4 (29). - С. 254-268.
11. Нечитайло П.О., Болтанюк П.А., Старенький І. О. Дослідження в м. Городок у 2017 році // Археологія & Фортифікація України: зб. матер. VIH всеукр. наук.-практ. конф. - Кам'янець-Поділь - ський: ПП Буйницький О.А., 2018. - С. 169-184.
12. Пуголовок Ю. Археологічні дослідження на передгородді Полтавської фортеці в 2011 р. / Ю. Пуголовок // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. - К.: Центр пам'ят - кознавства, 2012. - Вип. 21, ч. 1. - С. 21-26.
13. Пшеничний Ю.Л., Ткач В.В. Колекція кахель з Дубенського Спасо-Преображенського монастиря // Археологія і давня історія України. - 2018. - Вип. 4 (29). - С. 280-296.
14. Супруненко О. Матеріали козацької епохи з науково-рятівних досліджень на Полтавщині 2011-2012 рр. / О. Супруненко // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. ст. - К.: Центр пам'яткознавства, 2013. - Вип. 22, ч. 1. - С. 10-23.
15. Толкачов Ю.І., Осадчий Р., Пономаренко В., Колосов Ю., Починок Е., Чміль Л. Пізньосередньовічна пам'ятка в с. Лісники // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. - К.: Центр пам'яткознавства, 2018. - Вип. 27. - С. 20-26.
16. Чміль Л.В. Кераміка Вознесенського монастиря // Лаврський альманах. - К., 2008. - Спецвип. 9. - С. 32-42.
17. Чміль Л.В. Керамічний посуд другої половини ХІІІ-ХІХ ст. з території Михайлівського Золотоверхого монастиря // Болхові - тіновський щорічник. 2013/14. - К., 2015. - С. 85-136.
18. Шерстюк В., Прядко О. Городище козацької доби в смт. Ор - жиця Полтавської області // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: зб. наук. статей. - К.: Центр пам'яткознавства, 2018. - Вип. 27. - С. 33-40.
19. Huszar L. Munzkatalog Ungarn: Von 1000 bis Heute. - Battenberg, 1979. - 365 s.
20. Kopicki E. Ilustrowany Skorowidz pieniзdzy Polskich i z Polskg Zwigzanych. Katalog w czterech tomach. Tablice. Cz. 1. - Warszawa: Polskie Tow. Numizmatyczne Zarzgd Glowny, 1995. - 397 s.
21. Kopicki E. Ilustrowany Skorowidz pieniзdzy Polskich i z Polskg Zwigzanych. Katalog w czterech tomach. Tablice. Cz. 2. - Warszawa: Polskie Tow. Numizmatyczne Zarzgd Glowny, 1995. - 391 s.
22. Kruppй J. Garncarstwo warszawskie w wiekach XIV i XV. - Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, Wydawnictwo PAN, 1967. - 285 s.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розвиток фортифікаційного будування на території України. Аналіз обставин виникнення міста Кам’янця-Подільського і фортеці. Етапи будівництва Старого замку. Військово-інженерне планування Турецького мосту. Роль фортеці в козацько-турецькому протистоянні.
дипломная работа [553,1 K], добавлен 12.06.2014Міждержавні відносини України з Росією кінця XVII ст. Устрій та суспільні стосунки Гетьманщини. Північна війна та її вплив на Україну. Українсько-шведська угода на початку XVIII ст. та її умови. Антимосковський виступ І. Мазепи та його наслідки.
контрольная работа [37,6 K], добавлен 19.10.2012Сутність та наслідки Люблінської та Берестейської церковної уній. Аналіз соціально-економічного розвитку України в XVI-XVII ст. Громадсько-політичний устрій Запорізької Січі. Характеристика козацько-селянських повстань наприкінці XVI – на початку XVII ст.
реферат [25,0 K], добавлен 18.05.2010Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012Тенденции в организации европейских армий первой половины XVII в. Организация вооруженных сил России в начале XVII в., при царях Михаиле Федоровиче и Алексее Михайловиче. Военные реформы и военная организация российских вооруженных сил в конце XVII в.
реферат [38,4 K], добавлен 26.05.2015Передумови і причини виникнення Великоморавської держави, її історія та розвиток. Найвизначніші пам’ятки Великоморавської культури: Микульчицьке городище, Старе Місто, Нітра і Девіна. Аналіз археологічних знахідок та письмових джерел про Велику Моравію.
курсовая работа [244,1 K], добавлен 30.05.2010Отечественные историки о причинах и сущности смутного времени в России на рубеже XVI-XVII вв. Царь Борис Годунов. Правление Лжедмитрия I, Василия Шуского. Закрепощение русского крестьянства. Народные восстания, бунташный век. Сословие в России XVII в.
презентация [3,6 M], добавлен 25.09.2013Особенности социально-экономического положения в России в XVII в. Обобщение основных причин классовых противоречий. Церковная реформа 50-60-х гг. XVII в. и церковный раскол. Взаимоотношения властей и казачества. Восстание под предводительством С. Разина.
реферат [32,9 K], добавлен 21.01.2011Утварэнне Рэчы Паспалітай. Войны сярэдзіны XVII - пачатка XVIII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх земляў у другой палове XVI - першай палове XVII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх зямель у XVII-XVIII ст. Эканамічны ўздым на Беларусі ў XVIII ст.
курсовая работа [96,9 K], добавлен 21.01.2011Казахское ханство в XVI-XVII вв., национальная система управления, основанная на родоплеменных традициях. Кочевое и полукочевое скотоводство. Последствия открытия морского пути на Восток. Присоединение к ханству Туркестана во второй половине XVII века.
презентация [73,1 K], добавлен 20.12.2011
