Взаємозв'язки культури лійчастого посуду на її південно-східному пограниччі
Знахідки імпортів трипільської культури у середовищі культури лійчастого посуду. Форми посуду, орнаменти, призначення. Елементи впливу КЛП на ТК. Групи ТК, які взаємодіяли з КЛП: кошиловецька, бринзенська, вихватинська та типу Городськ; шляхи контактів.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2021 |
| Размер файла | 2,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Взаємозв'язки культури лійчастого посуду на її південно-східному пограниччі
Андрій Гавінський, Інститут українознавства ім. І Крип'якевича НАН України; Войцех Пастеркєвіч, Жешівський університет
Південно-східне пограниччя культури лійчастого посуду окреслюється басейнами Дністра та Західного Бугу в межах Львівської і Волинської областей України. На шляху подальшого просування на схід стояла більш могутня - трипільська культура. Багаторічне вивчення цих культур показує, що найбільша кількість імпортів трапляється в найближче розташованих між собою поселеннях, відстань між якими становить близько 30-50 км. Проте окремі предмети фіксуються глибоко в середовищі сусідів (Броночіци, Камінь Лукавський, Жванець, Бринзени). Взаємозв'язки між ними були мирними і не призвели до суттєвих змін у матеріальній чи духовній культурі цих племен. Кількість імпортів у їхніх середовищах не перевищує 1 %. Ці контакти розпочалися приблизно 3700/600 рр. до н. е. і тривали впродовж етапу СІІ трипільської культури, до кінцевого часу існування культури лійчастого посуду (2800 рр. до н. е.). На Волині, зокрема в басейнах Горині та Вілії, ці зв'язки були значно сильнішими, ніж у верхів'ях Дністра та Бугу, що, очевидно, пов'язано зі шляхами до покладів кременю, контрольованих трипільською культурою. Серед груп трипільської культури, які взаємодіяли з культурою лійчастого посуду, були: кошиловецька, бринзенська, вихватинська та типу Городськ.
Ключові слова: культура лійчастого посуду, трипільська культура, контакти, імпорти, пограниччя, зв'язки, обмін.
Interrelation of funnel beaker culture on its south-eastern borderlands
Andriy Havinskyi, Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of NAS of Ukraine; Wojciech Pasterkiewicz, University of Rzeszow
The south-eastern boundary of the Funnelbeaker culture is defined by the basins of Dnister and Zakhidnyi Bug Rivers within the limits of Lviv and Volyn regions of Ukraine. Its further advance to the east was blocked by the more powerful Trypillia culture. Long-term studying of these cultures shows that the largest number of imports were found at the closest settlements, located between them, on the distance about 30-50 km. However, some items were discovered deeply on the territory of its neighbors (Bronocice, Kamien Tukawski, Zhvanets, Brоnzeni).
The interrelations between them was peaceful and they did not cause significant changes in the material or spiritual culture of each other. An amount of imports in their environments does not exceed 1 %. These contacts began at around 3700/600 B.C., and continued during the stage CII of Trypillia culture, until the end of the existence of Funnelbeaker culture (2800 B.C.). On Volhynia, in particular in the Goryn and Viliya Rivers basins, these connections were much stronger than in the upper reaches of Dnister and Bug Rivers, which is obviously connected with the ways to the flint deposits, controlled by Trypillia culture. Among the groups of Trypillia culture, which interacted with Funnelbeaker culture, were Koshylivtsi, Brоnzeni, Vykhvatyntsi ones and Gorodsk type.
Key words: Funnelbeaker culture, Trypillia culture, cultural interrelations, imports, ceramic ware.
Одна з найбільших європейських культур доби енеоліту - культура лійчастого посуду (КЛП) у своєму просуванні на схід зупинилася в басейнах Верхнього Дністра та Західного Бугу на межі із більш могутньою трипільською культурою (ТК). Це були різні цивілізаційні світи - середньо-північноєвропейський (КЛП) і надчорноморсько-балканський (ТК) [Pelisiak, 2005, s. 32; 2007, s. 84; 2008, s. 395]. Про їхні зв'язки писало чимало дослідників [Захарук, 1959; Збенович, 1976, с. 44-45; Kosko, 1981 s. 150-158; Мовша, 1985; Jastrzзbski, 1985; 1988; 1989; Щібьор, 1994; Videiko, 2000; Ткачук, 2003; Rybicka, 2008, s. 483-493; 2016]. З появою нової джерельної бази спробуємо ще раз розглянути цю тему.
Знахідки імпортів ТК у середовищі КЛП
Про відносини між КЛП і ТК можна говорити, насамперед, на основі “імпортних” знахідок кераміки. Основна кількість імпортованої трипільської кераміки трапляється на поселеннях КЛП, розташованих у пограничній зоні із ТК (Волинська та Львівська області), приблизно по лінії приток верхньої течії Дністра і Західного Бугу [Захарук, 1959, с. 64, 65]. Проте окремі з них потрапляли далеко на захід - аж до р. Вісли, зокрема такі матеріали відомі з поселень Броночіци та Камінь Лукавський, що за 250 км від найближчих трипільських пам'яток. На останньому з них знайдено чотири уламки посуду, виготовленого із глини з домішкою товченої мушлі, які хронологічно можуть належати до етапу СІІ [Kempisty, 1968, s. 377-379, ryc. 1; Збенович, 1976, с. 44]. Останніми роками кераміка ТК все частіше виявляється глибше на захід від прикордонної зони з КЛП. Поодинокі фрагменти кераміки знайдено в Жешівському Передгір'ї, на поселеннях Сколошов [Rogozinski, 2014, s. 50, fot. 3], Павлосьов [Rybicka, Krol, Rogozinski, 2014, s. 240, rys. 68] та Янковіци [Dзbiec, Pelisiak, 2015, s. 107]. Потрібно відзначити, що кількість знахідок трипільської кераміки на поселеннях КЛП дуже незначна, представлена поодинокими фрагментованими частинами посуду. На жодній із пам'яток не знайдено цілої посудини ТК. На таких досліджуваних поселеннях, як Лежниця, Малі Грибовичі, Старий Добротвір, Тадані, Винники-Лисівка, Рудники, Которини ІІІ кількість “імпортів” становить близько 10 одиниць.
Рис. 1. “Імпорти” на карті поширення культури лійчастого посуду (КЛП) та трипільської культури (ТК): 1 - Броночіци, 2 - Камінь Лукавський, 3 - Павлосьов, 4 - Сколошов, 5 - Грудек, 6 - Лежниця, 7- Зимне, 8 - Старий Добротвір, 9 - Тадані, 10 - Малі Грибовичі, 11 - Винники-Лисівка, 12 - Рудники, 13 - Которини, 14 - Більшівці, 15 - Бринзени, 16 - Жванець, 17 - Ярославичі, 18 - Костянець, 19 - Стовпець, 20 - Стеблівка, 21 - Старий Мильськ, 22 - Нова Чортория, 23-31 - район Острога: 23 - Могиляни, 24 - Межиріч, 25 - Розваж, 26 - Вельбівно, 27 - Хорів, 28 - Новомалин, 29 - Острог-Земан, 30 - Острог-Академічна, 31 - Острог-Каплиця. Квадратом відзначено пізньотрипільські поселення та окремі знахідки на території КЛП: 32 - Голишів, 33 - Накваша, 34 - Підгірці, 35 - Глиняни, 36 - Словіта, 37 - Костенів, 38 - Підберізці, 39- Винники-Жупан, 40- Вишнівка
При цьому більшість виявлена в культурному шарі, рідко - в об'єктах, наприклад, у житлових спорудах у Которинах ІІІ і Винниках-Лисівці. Найбільше таких знахідок (близько 100 екземплярів) представлені на західноволинських пам'ятках КЛП Зимне та Грудеку.
Досить ґрунтовний аналіз трипільських “імпортів” із поселення Грудек представив Й. Щібьор. Він відзначає, що тут трапляється кераміка з домішками піску і шамоту, характерна для матеріалів типу Листвин, домішка жорстви та слюди переважає у кераміці східноволинських типів Городськ і Троянів, а додавання товчених черепашок притаманне для типів Вихватинці й Гордінешти над Середнім Дністром та Прутом [Щібьор, 1994, с. 33]. Дослідник вказує, що виявлений на поселенні посуд представлений уламками, а це значно ускладнює цілісну реконструкцію форм та оздоблення. Частина знахідок має розписний орнамент.
Мальоване декорування виконане чорною або брунатно-чорною фарбою, іноді червоною. Найчастіше застосований елемент - криволінійні стрічки, що складаються з однієї або двох тонких ліній, які проходять між двома широкими смугами. Тонкі лінії подекуди замінені зигзагом або смугою чорного кольору. У значній кількості трапляються композиції у вигляді хвилястих ліній, так звані вії. Відзначено також мотиви косої (або прямокутної) сітки, що може бути заповнена червоною фарбою.
Крім цього, попадаються характерні трикутники, намальовані під краєм вінець. Частину цих елементів розпису Й. Щібьор відносить до матеріалів типу Жванець-Кубань-Бринзени з межиріччя Прута і Дністра, а деякі мотиви “ниток” (намальовані чорною або брунатною фарбою смуги з 2-3 ліній, трикутники, хвилясті лінії під краєм, а також коса сітка або так звані вії і заповнення частин смуг червоною фарбою) дуже типові для мальованої кераміки типу Городськ [Щібьор, 1994, с. 33].
Іншу групу кераміки з Грудека становлять фрагменти, декоровані шнуром, миски з характерним загнутим до середини та розширеним краєм. У декоруванні зареєстровано рівневі шнурові нитки і відповідний мотив косої сітки (на краях мисок). Супутні до них елементи оздоблення виконані округлим та прямокутним штампом, а також надрізами на краях.
Рис. 2. Знахідки кераміки ТК на поселені КЛП Грудек (за Guminski, 1989, ryc. 53-55)
Такі мотиви притаманні для типу Городськ, але зважаючи на фрагментованість знахідок і неможливість статистичного визначення походження більшості із них, належало б, однак, визначити їх у загальних рисах як тип Листвин-Городськ [Щібьор, 1994, с. 33]. Подібної думки дотримується й ще один дослідник поселення Грудека С. Ястжемський, який відносить виявлену трипільську кераміку до городсько-волинського типу [Jastrzзbski, 1985, s. 81].
Рис. 3. Трипільські “імпорти” на поселенях культури лійчастого посуду. 1-3-Лежниця-Чуб (1,2, за Jastrzзbski, 1985, fig.: 8: 2; 6: 1; 3, за Михальчишин, 1998, рис. 1: 3); 4-10 - Зимне (Захарук, 1959, рис. 3, 4)
Розгорнутий опис трипільської кераміки із Зимного подає М. Пелещишин. За його підрахунками тут виявлено близько 100 фрагментів кераміки, які могли належати 25 посудинам. Колекція представлена лише столовим посудом, який має якісний випал та не містить домішок у керамічному тісті, колір поверхні коричнево-сірого забарвлення. На думку дослідника, така однотипність могла походити з одного чи двох близько розташованих трипільських поселень упродовж відносно короткого часу [Пелещишин, 2004, с. 142]. Найбільш вживаним орнаментом на кераміці була композиція у вигляді стрічки з чотирьох різної ширини ліній, нанесених темно-коричневою фарбою. Внутрішні лінії тонкі, а зовнішні ширші.
На деяких фрагментах посуду присутні й інші мотиви: у вигляді ряду трикутних зубчиків, зигзагоподібних та прямих ліній, що часто поєднуються між собою [Захарук, 1959, с. 61; Пелещишин, 2004, с. 142]. На думку одного з дослідників поселення Зимне Ю. Захарука, кераміка з таким орнаментом характерна для трипільських пам'яток етапу СІІ, а її аналогії трапляються в Кошилівцях, Семенові-Зеленчому, Сандраках, Паволочі, які найближче розташовані до території, зайнятої КЛП [Захарук, 1959, с. 61]. Серед типів трипільського посуду з поселення Зимне найчисельніше попадаються напівсферичної форми чаші порівняно невеликих розмірів. Також виявлено кілька амфор, яких М. Пелещишин розділяє на два типи. До першого належать вироби середніх розмірів із дуже опуклим корпусом, вузькою високою горловиною та низькими розхиленими вінцями. Амфори другого типу були менших розмірів, мали кулясту форму та низьку шийку. В одному екземплярі виявлено верхню частину невеликого приземкуватого горщика з високою розхиленою шийкою і заокругленою нижньою частиною [Пелещишин, 2004, с. 142-144, рис. 65].
Рис. 4. Трипільські “імпорти” на поселенні культури лійчастого посуду Лежниця-Чуб
Трипільська кераміка також виявлена й на поселенні Лежниця- Чуб. Із досліджень О. Цинкаловського маємо кілька уламків розписної кераміки, серед яких виділяється частина миски, орнаментована різної товщини лініями в поєднанні із зигзагом і трикутними зубчиками [Jastrzзbski, 1985, fig. 6], аналогічно до знахідок із Грудека та Зимного. Очевидно, сюди ж можна зарахувати й колекцію, яку виявив М. Пелещишин у 1962 р. Посуд виготовлений з добре відмуленої глини із незначною домішкою мікрочасток шамоту, поверхня загладжена та марка на дотик, охристого кольору.
В окремих виробах злам стінок сірого кольору. Серед знахідок виділяються Рис. 4. Трипільські “імпорти” на поселенні культури два уламки і вісім профільованих лійчастого посуду Лежниця-Чуб фрагментів посудин. Частина з них походить із культурного шару, а culture Lezhnytsia-Chub чотири артефакти - з наземної житлової споруди. Виділяються дві миски сферичної форми із нахиленими до середини вінцями діаметрами 12 см та 13 см і ще один виріб півокруглої форми діаметром верхньої частини 22 см. Інша посудина має розхилені назовні вінця діаметром близько 22 см та виражено опуклий тулуб, що різко звужується до дна. Виокремлюється незначних розмірів кухлик конічної форми діаметром вінець 6 см. В одному екземплярі наявна посудинка грушеподібної форми з діаметром тулуба 10 см. Два денця діаметрами 14 см мають плоску основу і сильно розхилені стінки.
У Верхньому Побужжі трипільські речі трапляються у значно меншій кількості, ніж на Волині. Так, у Таданях виявлено фрагменти 12 посудин, переважно мисок. Вирізняється фрагмент чаші півсферичної форми з розписом темно-коричневою фарбою у вигляді дугоподібних ліній в поєднанні з трикутними зубчиками [Пелещишин, 1989, с. 270-272]. Особливими є знахідки близько 10 фрагментованих жіночих фігурок, виготовлених із глини з домішкою піску сіро-коричневого кольору, які, на думку дослідника, неабияк подібні до трипільських виробів із Хорева [Пелещишин, 1989, с. 271]. На поселенні Винники-Лисівка виявлено понад 40 уламків кераміки ТК, серед яких виділяються кілька мисок округлої та конічної форми. Посуд не орнаментований, часто маркий на дотик. Подібна ситуація і в Малих Грибовичах [Гавінський, 2009, с. 190, рис. 15: 13, 14; 34: 1, 2].
Кераміка ТК також трапляється й на верхньодністрянських поселеннях КЛП. Так, на Которинах ІІІ така колекція представлена 13 екземплярами. Трипільський посуд виготовлений переважно з чистої глини, а у трьох уламках простежено незначну домішку шамоту. Посуд випалений якісно, його стінки міцні, загладжені, світло-коричневого та коричневого кольору. Кілька екземплярів належать тонкостінним виробам із маркою поверхнею. Серед колекції знахідок виділяється миска півкруглої форми із заокругленими вінцями діаметром 23 см. У її верхній частині помітні залишки фарби сірого кольору. Два денця діаметрами 13 см і 14 см мають рівне дно та помірно розхилені стінки [Hawinskyj, Pasterkiewicz, Rybicka, 2014, rys. 24].
Рис. 5. Знахідки кераміки ТК на поселеннях КЛП. 1-2 - Малі Грибовичі, 3 - Винники-Лисівка, 4-6- Тадані (Пелещишин, 1978-1979, рис. 29: 3, 6)
Імпортні знахідки КЛП у середовищі ТК
Більш інтенсивними були контакти на Волині. У басейні Горині та Білії на сьогодні відомо низку поселень ТК із керамікою КЛП: Межиріч, Розваж, Мо- гиляни, Вельбівне, Стеблівка, Стовпець, Острог-Земан, Острог-Академічна, 12 [Позіховський, Вертелецький, 2010, c. 330; Прищепа, Бондарчук, Позіховський, 2010, с. 335, 336; Pasterkiewicz..., 2013], Острог-Каплиця [Вертелецький, 2013, с. 19, рис. 3: 11-13], Старий Мильськ [Sulimirski, 1968, s. 170-171, 207, fig. 20: 5], Ярославичі [Конопля, Никольченко, 1979, c. 343-344; Конопля, 1980, c. 286-287], Голишів, Хорів [Пелещишин, 1997, с. 110; 1998, c. 45-72], Костянець-Листвинщина [Пелещишин, 1973, с. 62, рис. 4: 15], Новомалин-Подобанка [Rybicka, Diachenko, 2015; Rybicka, 2016, rys. 1-11], Кургани [Вертелецький, 2016, рис. 11: 12-16; Rybicka, 2016, rys. 15, 16].
Окрім класичних лійчастих горщиків, практично на кожній із цих пам'яток знайдено багато орнаментованих фрагментів горщиків, особливо кубки з вухами типу ansa lunata: рослинні мотиви, шнур, лінії зигзагів та лінії, виконані у стилі бруздового орнаменту. Окремі з них, як відзначає М. Пелещишин, вирізняються складом керамічного тіста (значна кількість - домішки шамоту) і значно “примітивніші” від тих, які трапляються на поселеннях КЛП. На думку цього ж дослідника, такі речі могли виготовити самі трипільці за зразком посудин КЛП [Пелещишин, 1997, с. 109, рис. 37; 1998, с. 91]. Тут потрібно зазначити, що подібні мотиви орнаменту мають прямі аналогії з території Польщі (район Куяв) із баденізованих пам'яток КЛП [Rybicka, 2004, ryc. 100; 2008, fig. 1-2, 7-10] на зразок Кучково 1, Пєцкі 1 [Przybyl, 2009, s. 221, 227], Радзійов Куявський 4 [Rybicka, 1991] та низки інших лійчасто-баденських пам'яток у верхів'ях Вісли [Kruk, Milisauskas, 1983].
У районі Дністра найближча пам'ятка ТК з імпортами КЛП - поселення Більшівці, що приблизно за 25 км від прикордонної зони із КЛП. Тут виявлено близько 100 уламків кераміки, серед яких відзначаються класичні для КЛП вінця із штамповим орнаментом у вигляді стовпчика та шнура [Ткачук, 2003]. Взаємоконтакти між КЛП і ТК відбувалися не лише у прикордонній зоні, а й далеко поза нею. Так, окремі предмети КЛП, зокрема мініатюрна глиняна сокирка та фрагмент вінець, знайдені на поселенні Нова Чортория на р. Случі (Житомирська область) [Захарук, 1956, с. 130, 133]. У житлах № 1 і № 2 поселення Жванець (Хмельницька область) знайдено цілу посудину КЛП, чотири вінця і два колінчастих вушка [Мовша, 1970, с. 85; 1985, с. 24, рис. 2: 2-7; 3; 4].
Рис. 6. “Імпорти” ТК на поселеннях КЛП Камінь Лукавський (за Kempisty, 1968, ryc. 1) та Которини (5-7)
При цьому потрібно звернути увагу, що вказана приземкувата посудина з високими до половини висоти вінцями - не типова форма для пам'яток КЛП басейнів Дністра та Західного Бугу - має аналогії серед куявських пам'яток Польщі типу Гай і Шалей, які належать до кінцевої вюрецької фази [Chmielewski 1952, s. 86-92, ryc. 56]. Подібно датуються й об'єкти із Жванця, у яких виявлені згадувані імпорти КЛП 3209±106 BC, 3205±89 BC [Videiko 1999, tabl. 2].
Ще кілька предметів виявлено в житлі № 20 на поселенні Бринзени ІІІ, що розташовані в Північній Молдові [Маркевич, 1981, с. 176, 177, рис. 108: 2, 9]. Тут вирізняється амфора з прямими високими вінцями та роздутим тулубом із чотирма вушками. Такий тип має аналогії в Радзійові Куявськім 1 із пізньовюрецької фази (яма “із збіжжям”) [Rybicka 1991, ryc. 3]. Такі знахідки ставлять чимало запитань про характер взаємозв'язків обох культур: чи вони були настільки глибокими, чи це вияв місцевого виробництва?
Елементи впливу ТК на КЛП
Як відзначає чимало дослідників, взаємозв'язки КЛП із трипільським населенням розпочалися досить рано, приблизно в кінці етапу СІ - початку СІІ ТК [Захарук, 1959, с. 68; Мовша, 1985, с. 27; Ткачук, 2003, с. 11; Щібьор, 1994, с. 43; Przybyl, 2009, p. 29]. Майже 800-літнє “спілкування” (3600-2800 рр. до н. е.), не могло не позначитися на культурних запозиченнях. Якщо говорити про вплив ТК на КЛП, то можна виділити кілька моментів. Насамперед, це позначилося на зміні деяких форм посуду, зокрема, це стосується кулястих амфорок, амфор без вух, глибоких сферичних мисок, мисок із зрізаними до середини вінцями, а також горщиків із виступами для накривок [Щібьор, 1994, с. 34; Bronicki, 1998, s. 89; Videiko, 2000, p. 43; Броніцкі, 2005, с. 232; Kadrow, 2005, s. 13]. Дві з таких накривок виявлено на поселенні у Грудеку [Щібьор, 1994, с. 34] й одну - в Зимному [Пелещишин, 2004, с. 104, рис. 55: 8]. Накривка із Зимного була виявлена разом із посудинкою (амфора) в одній із ям КЛП
Рис. 7. Знахідки кераміки КЛП на поселенні ТК Більшівці (за Ткачук, 2003, рис. 1)
Це єдиний на сьогодні такий “комплекс” у цьому регіоні. Потрібно зазначити, що на кількох поселеннях трапляються посудини з виступами із внутрішньої сторони для накривок. Проте вони значно більші за розмірами від Зимнівської амфори (в якої, до речі, немає таких виступів) і належать до типу лійчастих горщиків, які виконували функцію тари для зберігання продуктів. Кілька фрагментів таких посудин виявлено на тому ж поселенні в Зимному [Броніцкі, 2005, рис. 8с: 15], три - у Малих Грибовичах [Смішко, Пелещишин, 1962, рис. ІІ: 2; 53, рис. 2: 12, 13] та один - у Винниках-Лисівці (рис. 121: 1-4). Чи не найяскравіший елемент трипільського впливу - запозичення представниками КЛП розпису посуду фарбою (темно-коричневого та чорного кольору) (Грудек, Зимне, Лежниця) [Videiko, 2000, p. 43; Pelisiak, 2007, s. 84-85; Zych, 2007, s. 69-70; Zawislak, 2013, s. 131-133, foto 2: j], в техніці виготовлення - у додаванні до керамічного тіста товченої мушлі [Zych, 2007, s. 69-70]. В антропоморфній пластиці - жіночі фігурки з Тадань [Пелещишин, 1979, с. 18, рис. 29: 2, 4, 5; 2004, с. 144-145], Старого Добротвора [Пелещишин, 1989, с. 272] та Кренжніци Ярої (Люблінщина), яка виконувала функцію ручки до посудини [Podkowinska, 1960, tabl. XIX: 2a, 2b].
Революційними у плані господарства були використання возу та поява коня, що з'явилися у КЛП за посередництва ТК [Kosko, 1981, s. 154; Ткачук, 2003, с. 6; Pelisiak, 2007, s. 86]. Про тісні зв'язки між трипіллям та КЛП пише польський дослідник А. Косько. У середовищі КЛП, на території Куяв (Польща), він виділяє монтевську групу, генетично пов'язану із ТК. Вважає, що частина поселень КЛП на Побужжі, найближче розташовані до ТК, мали особливо тісні з нею контакти, внаслідок чого з'явилась окрема група КЛП. Згодом вона переселилася на захід у басейн Верхньої Вісли (за 500 км від своєї батьківщини), де асимілювала місцеве населення лійчастого посуду і так утворився локальний варіант КЛП, так звана монтевська група [Kosko, 1981, s. 150-158]. Такі погляди дискусійні. Чимало дослідників критичної думки щодо них [Мовша, 1985, с. 25-26; Пелещишин, 1989, с. 280-281; Rybicka, 2008, s. 4583-490], хоча існують й прихильники такої концепції.
Наприклад, Т. Ткачук вважає, що контакти між трипільською та монтевською групами були досить міцними і взаємними. Так, впливи КЛП можна простежити на трипільських пам'ятках Середнього Дніпра, зокрема на Чапаївському могильнику. Поховальний обряд і частина посуду можуть належати представникам монтевської групи. Дослідник вважає, що деякі покійники, особливо молодого віку, - це міняйли КЛП.
Рис. 8. “Імпорти” КЛП на поселеннях ТК: 1-9 - Жванець (Мовша, 1985, рис. 2-4), 10-11 - Нова Чортория (Захарук, 1959, рис. 6), 12-13 - Бринзени (Маркевич, 1981, рис. 108: 6, 9)
Тобто існував обмінний шлях між обома культурами, який пролягав від Середнього Подніпров'я на сході до Верхньої Вісли (Куяви) на заході [Ткачук, 2003, с. 6].
Елементи впливу КЛП на ТК
На думку М. Відейка, впливи КЛП на ТК простежуються не лише у прямих імпортах, а значно глибше, зокрема в елементах орнаментації. Так, на етапі СІ ТК на посуді з'являються відбитки потрійних ліній зигзага та рослинні мотиви, що наявні на низці пам'яток Середнього Подніпров'я: Коломийщина І, Підгірці ІІ, Хомина, Ігнатенкова Гора І. Аналогії такої орнаментації існують у середовищі КЛП басейну Вісли [Videiko, 2000, Р. 29, 31]. На етапі СІІ більш активні контакти КЛП із ТК відбуваються на Волині, зокрема із групою ТК типу Троянів та Городськ. Такі впливи виявилися через запозичення окремих елементів орнаменту: прямокутні й округлі відбитки штампів; ламані лінії; комбінації ліній шнурового орнаменту в поєднанні із прямокутними та півокруглими штампами; карнизоподібні вінчики. Такі знахідки зафіксовані на поселеннях Троянів, Городськ, Лози, Сандраки, Нова Чортория [Videiko, 2000, p. 44-45]. М. Відейко пише ще про один аспект впливу КЛП на ТК. Дослідник вважає, що північна група трипільської культури Подніпров'я запозичила від волино-люблінської і КЛП систему господарювання, пристосовану до лесових височин.
В основі цієї системи було відтворювальне господарство, мисливство та рибальство. Поселення постійно переносили з місця на місце, періодично повертаючись на старі місця. “На прикладі північної групи трипільської культури на Дніпрі ми можемо спостерігати, що спадщина цих культур включала не тільки типи посуду, але і систему розселення і господарювання, яка була відроджена у подібних природних умовах” [Відейко, 2008, с. 552].
Не до кінця з'ясовані й питання появи мініатюрних глиняних сокирок у ТК. Одні дослідники вважають їх “запозиченням ідеї” або прямими імпортами КЛП [Щібьор, 1994, с. 38], а інші, навпаки, говорять про самостійну основу походження таких виробів у ТК, аргументуючи тим, що ці знахідки також попадаються і на території Румунії, на яку зона впливу КЛП не поширювалася [Захарук, 1959, с. 66; Sulimirski, 1959, s. 204; Пелещишин, 1997, с. 111].
Рис. 9. Фрагменти посуду та глиняні сокирки КЛП з поселення ТК Голишів (за Позіховський, Охріменко, 2005, рис. 19; Охріменко, 2007, рис. 17)
Територія та шляхи контактів між КЛП і ТК
На думку дослідників, контактна зона між КЛП та ТК простягається від верхів'я Серету і Стрипи до лівих приток Дністра, а також у верхів'ї Західного Бугу. [Мовша, 1985, с. 22]. Своєрідним природним кордоном між цими культурами було Гологоро-Кременецьке пасмо, за яким вже починається Поділля, де матеріали КЛП не фіксуються. З цього погляду найбільш зручним шляхом для контактів на півдні був коридор по Дністру. Як вважав М. Пелещишин, між КЛП і ТК існувала нейтральна смуга, яка в районі верхньої течії Дністра пролягала шириною до 30 км [Пелещишин, 1989, с. 265].
Потрібно зазначити, що окремі трипільські поселення трапляються в безпосередній прикордонній зоні із КЛП. Це такі пункти, як Глиняни [Бандрівський та ін., 1991, с. 17], Словіта, Костенів, Накваша (Львівська область) [Пелещишин, 1998а, с. 191], а деякі розташовані глибше в середовищі КЛП - Підгірці [Пелещишин, 1989, с. 263], Підберізці, Винники-Жупан поблизу Львова [Пелещишин, 1998а, с. 191; 2000, с. 10-15], Вишнівка біля Сокаля [Antoniewicz, 1925, fig. 40; Археологічні пам'ятки. 1981, с. 251] та Голишів на Волині [Охріменко та ін., 2007]. Вважаємо, що це проникнення трипільців було епізодичним і, цілком можливо, відбувалося вже після припинення існування на цій території племен КЛП. Транзитні шляхи проходили вздовж Дністра і Сяну та Західного Бугу [Ткачук, 2003, с. 11; Пелещишин, 2004, с. 146; Zych, 2007, s. 78]. Серед груп ТК, які взаємодіяли із КЛП, були кошиловецька, бринзенська, вихватинська й типу Городськ [Захарук, 1959, с. 61; Мовша, 1985, с. 26; Jastrzзbski, 1989, s. 112; Щібьор, 1994, с. 43; Ткачук, 2003, с. 11, 12; Пелещишин, 2004, с. 147; Wlodarczak, 2006, s. 47].
Можна визначити, з якими групами ТК контактувала КЛП. Насамперед, із групою кошилівці етапу C II (3550-300 ВС) [Diachenko, Harper, 2016, fig. 3; Ткачук, 2005, c. 48], з якою пов'язане поселення Більшівці (3600±100 BC; 3520±100 BC) [Ткачук, 2003, с. 6], де знайдено імпорти КЛП. Цілком ймовірно, що до цієї групи можна зарахувати й імпорти ТК із неподалік (25 км) розташованого поселення в Которинах, адже хронологічно воно існувало в цей самий час (3700/600-3500/300 ВС) [Hawinskyj, Pasterkiewicz, Rybicka, 2014, s. 266-269, tabl. 9], ймовірно, до кошиловецьких імпортів належать й знахідки зі Сколошова та Павлосьова (3650-3400 ВС) [Rybicka, Krol, Rogozinski, 2014, s. 220], які стилістично тяжіють до Которин і розташовані ближче до шляху по Дністру.
Рис. 10. Фрагменти жіночих фігурок із поселення КЛП Тадані (за Пелещишин, 1978, рис. 29)
На основі розписного орнаменту можна сказати, що на Волині маємо контакти з бринзенською групою чи, як її окреслив М. Пелещишин, пам'ятками типу Хорів [Пелещишин, 1998], які датуються приблизно 3550-3350 BC [Diachenko, Harper, 2016, s. 88]. Посуд цієї групи знайдено на таких поселеннях КЛП, як Грудек (у другій фазі 3500-2600 ВС) [Jastrzзbski, 1991, s. 189-190], Зимне (перша фаза 3650-3400 ВС) [Броніцкі та ін., 2005, с. 224, 232], Лежниця і Тадані. До цього горизонту, очевидно, можна зарахувати й Винники-Лисівку. Натомість із трипільських поселень хронологічно сюди можна віднести Новомалин-Подобанку з лабораторно визначеною датою 3516-3372 BC [Rybicka, Diachenko, 2015, s. 42; Krol, Rybicka, s. 119-120, tabl. 1, rys. 1] та групу пам'яток з Острожчини [Pasterkiewicz., 2013].
Досить мало даних маємо про контакти між обома культурами у прикінцевій фазі їхнього розвитку. Про такі зв'язки можемо говорити, насамперед, на основі пізньотрипільської кераміки з поселення КЛП Грудек, яка стилістично належить до волинських пам'яток типу Городськ 101 (її ще називають тип Голишів-Листвин або група гордінешти) і датується близько 32002900 BC [Videiko, 1999, tabl. 3; 5; 2008, s. 292]. Менше така кераміка присутня в Таданях (рис. 5, 4). Про синхронність поселення у Винниках на горі Жупан неодноразово писав М. Пелещишин, хоча сам при цьому мав певні сумніви, адже зазначав, що кераміка обох культур чітко відрізняється між собою за винятком окремих елементів [Пелещишин, 1989, с. 279, 280]. Певною мірою до пізньотрипільських поселень Волині з імпортами кераміки КЛП можна віднести Кургани-Дубову з лабораторно визначеною хронологією 3355-3091 ВС [Krol, Rybicka, s. 121, rys. 4, 6]. Цілком можливо, що майбутнє вивчення пізньотрипільських поселень у прикордонній зоні із КЛП дадуть додаткові дані для вивчення цього питання.
У контексті взаємозв'язків КЛП зі своїми сусідами потрібно коротко згадати й про контакти із півднем - баденською культурою, які розпочалися у другій половині IV тис. до н. е. Ці контакти настільки інтенсивні, що призвели до формування у верхів'ях Вісли лійчасто-баденських рис: поява нових форм посуду, орнаментації, зміни в поселенській структурі та господарстві. Натомість у крайній південно-східній периферії маємо лише справу з окремими предметами лійчасто-баденського горизонту (Которини, Зимне), які, очевидно, потрапили сюди від родичів із заходу, а не безпосередньо від сусідів із Закарпаття. Тобто можна сказати, що прямого контакту між цими культурами в басейнах Дністра та Бугу ми не спостерігаємо [Гавінський, Пастеркєвіч, 2016].
Племена КЛП також підтримували стосунки у своєму середовищі й не були розрізненні залежно від природно-географічних чи певних суспільних умов. Про підтримання родинних зв'язків свідчать, насамперед, вироби з кременю: волинського далеко на заході та свєцєховського і кшемйонковського на південному сході [Balcer, 1983, s. 187, 267, 269, 270, tabl. 54; Щібьор, 1994, с. 35, 44; Конопля, 1998, с. 147; Pelisiak, 2007, s. 84-85; Zakoscielna, 2007, s. 54; Zakoscielna, Gurba, 2007, s. 40; Zych, 2007, s. 69-70; Rybicka, 2016].
Рис. 11. Пізньотрипільська кераміка з території КЛП: 1, 2 - Глиняни, 3, 4 - Вишнівка (за Antoniewicz, 1925, fig. 40)
Підсумовуючи викладений матеріал, можна зробити кілька основних висновків. КЛП басейну Верхнього Дністра та Західного Бугу найбільше контактувала зі своїми східними сусідами - ТК. Ці взаємозв'язки були мирними і не призвели до суттєвих змін у матеріальній чи духовній культурі племен КЛП. Кількість імпортів у їхніх середовищах не перевищує 1 %. Ініціативу в контактах виявляла КЛП. Взаємозв'язки між КЛП і ТК в основному відбувалися між прикордонними поселеннями, відстань між якими становить приблизно 30-50 км. Ці контакти розпочалися приблизно 3700/600 рр. до н. е. і тривали впродовж етапу СІІ ТК, до часу існування пам'яток КЛП (2800 рр. до н. е.). На Волині вони були значно сильнішими, ніж у верхів'ях Дністра та Бугу, що, очевидно, пов'язано із шляхами до покладів кременю, контрольованих ТК [Balcer, 1981, s. 81-91; Budziszewski, 2000, s. 256-281]. Порівняно з цим, стосунки КЛП із баденською культурою виглядають досить слабо.
Потрібно наголосити, що КЛП у басейнах Верхнього Дністра та Західного Бугу була найконсервативнішою серед груп КЛП. Традиційний спосіб життя їм вдалося утримати практичного від часу появи на цих територіях до повного зникнення.
культура лійчастий посуд трипільський
Література
1. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку. (1981). - Київ. - 321 с.
2. Бандрівський М.С., Конопля В.М., Мацкевой Л.Г., Михальчишин І.Р. (1991). Дослідження Львівської обласної госпдоговірної експедиції // Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. - Львів. - С. 16-19.
3. Броніцкі А., Кадров С., Закосьцєльна А. (2005). До питання про хронологічне співвідношення пізньої фази люблінсько-волинської культури та культури лійчастого посуду у світлі останніх досліджень в Зимному // МДАПВ. - Львів. - Вип. 9. - С. 217-247.
4. Вертелецький Д. (2013). Поселення трипільської культури Острог-Каплиця на Західній Волині // Na pograniczu kultury pucharow lejkowatych i kultury trypolskiej. - Rzeszow. - С. 15-26.
5. Вертелецький Д. (2016). Кераміка пізньотрипільського горизонту з поселення Кургани-Дубова // Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa. Osiedla kultury trypolskiej na zachodnim Wolyniu / Diaczenko A., Krol D., Kyrylenko A., Rybicka M., Werteletski D. (red.). - Rzeszow. - С. 71-100.
6. Відейко М.Ю. (2008). Трипільська культура Подніпров'я та культура люблінсько-волинської мальованої кераміки // Na pograniczu swiatow. - Poznan. - S. 547-554.
7. Гавінський А. (2009). Поселення культури лійчастого посуду Малі Грибовичі // МДАПВ. - Львів. - Вип. 13. - С. 172-197.
8. Гавінський А., Пастеркевіч В. (2016). До питання “баденізації” південно-східної периферії культури лійчастого посуду // МДАПВ. - Львів - Вип. 20. - С. 45-56.
9. Захарук Ю.М. (1956). Пізньотрипільське поселення у верхів'ях р. Случі // Археологічні пам'ятки УРСР. - Т. VI. - С. 130-133.
10. Захарук Ю.М. (1959). До питання про співвідношення і зв'язки між культурою лійчастого посуду та трипільською культурою // МДАПВ. - Львів. - Вип. 2. - С. 54-72.
11. Збенович В.Г. (1976). Позднее триполье и его связь с культурами Прикарпатья и Малопольши // Acta Archaeologica Carpathica. - Т. XVI. - C. 21-57.
12. Конопля В.М. (1980). Исследование поселений у сел Ярославичи и Малые Дорогостаи // АО 1979 года. - Москва. - C. 286-287.
13. Конопля В.М. (1998). Скарб крем'яних пластин з Ількович і Шистіва // Волино-Подільські археологічні студії. - Львів. - Вип. І. - С. 146-159.
14. Конопля В.М, Никольченко Ю.М. (1979). Работы Ровенского отряда // АО1978 года. - Москва. - C. 343-344.
15. Маркевич В.С. (1981). Позднетрипольские племена северной Молдавии. - Кишенев. - 194 с.
16. Михальчишин І. (1998). Пам'ятки стародавньої історії Західного Бугу // Минуле і сучасне Волині: Олександер Цинкаловський і Волинь. Матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20-23 січня 1998 року. - Луцьк. - С. 176-177.
17. Мовша Т.Г. (1970). Позднетрипольское поселение в с. Жванец // КСИА. - № 123. - С. 84-93.
18. Мовша Т.Г. (1985). Взаємовідносини Трипілля-Кукутені з синхронними культурами Центральної Європи // Археологія. - № 51. - С. 22-31.
19. Охріменко Г., Кучинко М., Скляренко Н., Собуцький М., Охріменко В. (2007). Вивчення багатошарової пам'ятки Голишів на Волині // Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. - Луцьк. - С. 319-402.
20. Пелещишин М.А. (1973). Пізньотрипільське поселення у верхів'ї Горині // Археологія. - № 11. - С. 55-62.
21. Пелещишин М.А. (1978). Археологічні дослідження на Волині в 1977 р. (Звіт про розкопки Волинсько-Дністрянської археологічної експедиції біля с. Тадані Кам'янко-Бузького району Львівської області). - Львів. - 90. с.
22. Пелещишин М.А. (1979). Археологічні дослідження на Волині в 1978 р. (Звіт про розкопки Волинсько-Дністрянської археологічної експедиції біля с. Тадані Кам'янко-Бузького району Львівської області). - Львів. - 86. с.
23. Пелещишин М.А. (1989). Население Западной Волыни и его єтнокультурньїе связи (середина V - середина ІІІ тыс. до н. є.). Дисертация на соискание ученой степени доктора исторических наук. - Львов. - 483 с.
24. Пелещишин М.А. (1997). Поселення мідного віку біля сіл Костянець і Листвин у Західній Волині. - Львів. - 122 с.
25. Пелещишин М.А. (1998). Пізньотрипільські поселення в околицях с. Хорів на Волині (Хорів-II, III, IV) // АДЛУ. - Львів. - Вип. 3. - С. 45-72.
26. Пелещишин М.А. (1998a). Проблеми історії трипільських поселень Західної Волині, межиріччя Західного Бугу та Дністра // Записки НТШ. - Львів. - Т. CCXXXV. - С. 173-192.
27. Пелещишин М.А. (2004). Енеолітичне поселення Зимне в Західній Волині. - Тернопіль. - 160 с.
28. Позіховський О.Л., Вертелецький Д.Ю. (2010). Дослідження багатошарового поселення в с. Межиріч на Острожчині // Археологічні дослідження в Україні 2009. - Київ-Луцьк. - C. 329-330.
29. Позіховський О., Охріменко Г. (2005). Пізньотрипільське поселення біля с. Голишів на Західній Волині // Археологічна спадщина Яна Фітцке. - Луцьк. - С. 216-278.
30. Прищепа Б.А, Бондарчук О.А, Позіховський О.Л. (2010). Дослідження в Острозі по вул. Академічна, 12 // Археологічні дослідження в Україні 2009. - Київ-Луцьк. - С. 335-337.
31. Смішко М.Ю, Пелещишин М.А. (1962). Поселення культури лійчастого посуду в с. Малі Грибовичі Львівської області // МДАПВ. - Львів. - Вип. 4. - С. 28-43.
32. Ткачук Т. (2003). Культура лійчастого посуду і трипілля // Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. - Івано-Франківськ. - Вип. 7-8. - С. 3-15.
33. Ткачук Т. (2005). Локально-хронологічні групи культури Трипілля-Кукутень з мальованим посудом (етапи ВІІ-СІІ) // Kultura Trypolska. Wybrane problemy. - Stalowa Wola. - C. 42-56.
34. Щібьор Й. (1994). Культури пізнього трипілля та лійчастого посуду на Волині // Археологія. - № 4. - С. 30-48.
35. Antoniewicz W. (1925). Eneolityczne groby szkieletowe we wsi Zlota w pow. Sandomierskim // Wiadomosci Archeologiczne. - T. 9. - S. 137-245.
36. Balcer B. (1981). Zagadnienie zwi^zkow miзdzy kultury pucharow lejkowatych a kultury trypolsk^ na podstawie materialow krzemiennych //Kultura pucharow lejkowatych w Polsce / T. Wislanski (red.). - Poznan. - S. 81-91.
37. Balcer В. (1983). Wytworczosc narzзdzi krzemiennych w neolicie ziem Polski. - Wroclaw-Warszawa- Krakow-Gdansk. - 338 s.
38. Bronicki А. (1998). Zimne, rejon Wlodzimierz-Wolynski - wyzynna osada neolityczna w swietle najnowszych wykopalisk. Wyniki wstзpnej analizy zrodel pozakrzemiennych // Минуле і сучасне Волині: Олександер Цинкаловський і Волинь. Матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20-23 січня 1998 року. - Луцьк. - С. 87-93.
39. Budziszewski J. (2000). Flint working of the south-eastern group of the Funnel Beaker Culture: exemplary reception of chalcolithic socio-economic patterns of the Pontic Zone // Baltic-Pontic Studies. - Vol. 9. - S. 256-281.
40. Chmielewski J. (1952). Zagadnienia grobowcow kujawskich w swietle ostatnich badan. - Lodz. - 98 s.
41. Dзbiec M., Pelisiak A. (2015). Cieszacin Wielki 41, Jankowice 9 oraz Pawlosiow 55. Kompleks osad z epoki neolitu i wczesnej epoki br^zu. - Rzeszow. - 191 s.
42. Diachenko A., Harper T. (2016). The absolute chronology of late tripolye sites: a regional approach // Sprawozdania archeologiczne. - Vol. 68. - P. 81-105.
43. Guminski W. (1989). Grodek Nadbuzny osada kultury pucharow lejkowatych. - Wroclaw-Warszawa- Krakow-Lodz. - 189 s.
44. Hawinskyj A., Pasterkiewicz W., Rybicka M. (2014). Kotoryny, rej. Zydacziw, stan. Grodzisko III. Osadnictwo z okresu neolitu // Srodowisko naturalne i czlowiek nad Gornym Dniestrem - rejon Kotliny Halicko-Bukaczowskiej w pradziejach i wczesnym sredniowieczu. - Krakow. - S. 167-283.
45. Jastrzзbski S. (1985). Imports of the Funnel Beaker Culture // Memoires Archeologiques. - Lublin. - S. 71-92.
46. Jastrzзbski S. (1988). Poludniowo-wschodnia peryferia osadnictwa kultury pucharow lejkowatych // Sprawozdanie z posiedzen Komisji Naukowych PAN, Oddzial w Krakowie. - T. 32/1. - S. 8-10.
47. Jastrzзbski S. (1989). Kultura Cucuteni-Trypole i jej osadnictwo m Wyzynie Wolynskiej. - Lublin. - 148 s.
48. Jastrzзbski S. (1991). The settlement of the Funnel Beaker culture at Grodek Nadbuzny, the Zamosc District, site 1C-brief characteristic // Die Trichterbecherkultur. Neue Forschungen und Hypothesen. - Т. 2. - Poznan. - S. 189-196.
49. Kadrow S. (2005). Zwrзzki kultury trypolskiej z kulturami srodkowej i poludniowo-wschodniej Europy - wybrane zagadnienia // Kultura trypolska. Wybrane problemy. - Stalowa Wola. - S. 7-31.
50. Kempisty E. (1968). Odkrycie ceramiki kultury trypolskiej na zachod od Wisly // Wiadomosci Archeologiczne. - T. 33. - S. 377-380.
51. Kosko A. (1981). Udzial poludniowo-wschodnio-europejskich wzorcow kulturowych w rozwoju nizowych spoleczenstw kultury pucharow lejkowatych: grupa mtewska. - Poznan. - 222 s.
Подобные документы
Періодизація трипільської культури, топографія трипільських поселень. Суспільний устрій трипільських племен, розвиток ремесел. Ототожнення деякими вченими трипільців з пеласгами. Занепад трипільської культури на межі ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.
реферат [18,1 K], добавлен 13.12.2010Дослідження пам'яток духовного світу носіїв трипільської культури, як форпосту Балкано-дунайського ранньоземлеробського світу. Світогляд енеолітичного населення України, їх космологічні та міфологічні уявлення. Пантеон божеств трипільського населення.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 03.09.2014Поняття і роль трипільської культури. Аналіз норманської та антинорманської теорії походження держави Київська Русь. Основні риси та особливості трипільської культури. Походження слова "Русь". Вплив скандинавів на суспільство й культуру східних слов'ян.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 15.07.2010Стоянки ашельської культури у Вірменії і Абхазії, Південній Осетії та в Україні. Ашель та мустьє на території України. Перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. Утворення Трипільської культури. Залізний вік, передскіфський період.
реферат [3,1 M], добавлен 21.04.2015Гіпотези походження і етнічного складу носіїв черняхівської культури. Припущення щодо умов формування черняхівської культури, яка поєднала в собі виробничо-технічні досягнення провінційно-римської культури і традиції створивших її різноетнічних племен.
реферат [18,2 K], добавлен 18.05.2012Історія виникнення та еволюції у ранні етапи скотарства та землеробства на теренах України. Характерні риси культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та трипільської культури давніх хліборобів. Виділення скотарства в окрему галузь господарства.
курсовая работа [90,1 K], добавлен 13.06.2010Регіони зарубинецької культури: Середнє Подніпровя, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я. Аналіз конструктивних особливостей житлобудівництва зарубинецької культури з Середньодніпровського регіону: типи житла, традиції пізньозарубинецького часу.
контрольная работа [52,3 K], добавлен 16.05.2012Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень.
реферат [22,9 K], добавлен 18.05.2012
