Багатошарова пам’ятка трипільської культуритимків на Середньому Придністер’ї
Розгляд публікації нових матеріалів з трипільського поселення Тимків у Середньому Придністер’ї. Впливи керамічних традицій шипинецької групи. Особливості глиняного "корита" з перфорованим краєм вінця. Велика амфора з невеликими вертикальними ручками.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.07.2021 |
| Размер файла | 4,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Багатошарова пам'ятка трипільської культуритимків на Середньому Придністер'ї
Тарас Ткачук1, Янаяковишина2, Сергійлисюк1
1 Національний заповідник “Давній Галич”,
2Інститут українознавства ім. І Крип'якевича НАН України,
Стаття присвячена публікації нових матеріалів з трипільського поселення Тимків у Середньому Придністер'ї. На жаль, воно пограбоване нелегальними копачами. За уцілілими матеріалами з'ясовано, що пам'ятка багатошарова, помітні також контакти між локальними групами трипільської культури.
Найраніший шар пам'ятки нечисельний і відноситься до кінця етапу ВІ. Знаходимо багато аналогій у кераміці серед інших поселень цього часу. Керамічний комплекс другого шару поселення датований етапом В II. Його стилістика має риси синтезу традицій розписів двох локальних груп трипільської культури того часу. Такі орнаментальні схеми, як горизонтальні S-подібні дуги, вертикальні великі овали, з'єднані тонкими лініями, елементи “лицьових” розписів на великих вінцях кратерів, притаманні для орнаментики посуду мерешовської групи. До яскравих впливів шипинецьких традицій у розписах посуду з Тимкова відносяться вертикальні білі й чорні паралельні лінії і стрічки, нанесені поверх орнаментації або просто на поверхню кубків. Третій шар належить поселенню петренської групи етапу СІ. Серед фрагментів посуду з третьої верстви Тимкова перебувають такі, що є впливами або “імпортами” за своїми орнаментами або ж формами, зокрема деякі стилістичні та морфологічні риси знаходять аналогії серед столового посуду (і його орнаментики) бадразької локальної групи трипільської культури, найближчі поселення якої розташовувалися неподалік, на території сходу сучасної Чернівецької області.
Ключові слова: енеоліт, Трипілля, кераміка, орнаментація, етап ВІ, мерешовська група, шипинецька група, петренська група.
MULTILAYERED SITE OF TRYPILLIA CULTURE NEAR TYMKIV IN MIDDLE DNISTER REGION
Taras TKACHUK, Yana YAKOVYSHYNA2, SergiyLYSIUK
1 National reserve “Ancient Halych”,
2Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of NAS of Ukraine,
New materials from Trypillia settlement of Tymkiv in Middle Dnister region is published at the article. Unfortunately, it was robbed by illegal diggers. According to preserved materials, it was found that the site is multilayered; also contacts between local groups of Trypillia culture are noticeable.
The earliest layer of the site is presented by small collection of finds and belongs to the final of stage BI. We can find many analogies for it among ceramics from other settlements of this period. Ceramic complex of layer II of this settlement is dated back to stage BII. Its stylistics has features of the synthesis of traditions of paintings of two local groups of Trypillia culture of that time. Such ornamental schemes, as horizontal S-shaped arches, large vertical ovals connected by thin lines, elements of “facial” paintings on the great rims of craters are typical for ornamentation of ceramic ware of Mereshivka group. Vertical white and black parallel lines and stripes placed over ornamentation or simply on the surface of goblets represent bright influences of Shypyntsi traditions of paintings of ceramic ware from Tymkiv. The third layer belongs to settlement of the Petren group of stage CI.
Among fragments of ceramic ware from third layer of Tymkiv there are ones, which represent influences or “imports” according to their ornaments or forms. In particular, some stylistic and morphological features have analogies among tableware (and its ornaments) of Bдdragiilocal group of Trypillia culture, the closest settlements of which are located not far from there, in the eastern part of modern Chernivtsi region.
Key words:Eneolithic, Trypillia, ceramic ware, ornamentation, stage BI, Mereshivka group, Shypyntsi group, Petren group.
У літературі трипільська пам'ятка відома поблизу с. ТимківНовоушицького району Хмельницької області [Винокур, Гуцал, 1984, с. 71]. Поселення розташоване на південній околиці села, на лівому березі р. Ушиці, яка омиває його з півночі. При цьому утворюється помітне коліно за течією. Кілька років тому на пам'ятку натрапив краєзнавець С. Лисюк. Частина поселення була вкрита ямами й пограбована. Фрагменти, які вигорнули з ям і залишили нелегальні копачі, він збирав упродовж кількох сезонів. Колекція, що налічує близько 5 000 знахідок, сьогодні зберігається у двох установах: Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику та Національному історико-архітектурному заповіднику “Кам'янець”.
Шар етапу BIтрипільської культури
Найраніші матеріали належать до етапу ВІ трипільської культури (рис. 1). Ця частина колекції нечисленна й налічує близько 30 фрагментів столового посуду із добре відмуленої глини. Серед зібраного матеріалу приблизно однакова кількість уламків із розписним орнаментом і заглибленим. Очевидно, найкраще збережені зразки посуду (цілі форми або великі фрагменти, які можна склеїти) втрачені через розграбування, тому співвідношення кількості посуду із заглибленим орнаментом та розписом достовірно не встановити.
Рис. 1. Поселення етапу ВІ: 1 - Тимків I, 2 - Липчани I, 3 - Василівка, 4 - Ожеве, 5 - Гринчук, 6-Шипинці А, 7- Незвисько I, 8-Устечко, 9- Глибочок, 10-Кудринці, 11 - Смотрич ІІ-КубачівкаFig. 1. SettlementsfromstageBI: 1 - TymkivI, 2 - LypchanyI, 3 - Vasylivka, 4 - Ozheve, 5 - Grynchuk, 6- ShypintsiА, 7- NezvyskoI, 8- Ustechko, 9- Glybochok, 10-Kudryntsi, 11 - SmotrychІІ-Kubachivka
Кераміка із заглибленим орнаментом репрезентована невеликими уламками. Відтворити форму посудин за ними складно. Лінійний орнамент утворюють ретельно нанесені жолобки завширшки 0,5 см. Майже на всіх фрагментах залишилися сліди фарбування червоним або чорним кольором на зовнішній поверхні, а також білим - у жолобках (рис. 2, 3, 6, 9, 10, 3, 2, 4-9). Тло темно-сіре або світло-помаранчове, залежно від випалу посудини.
Для систематизації розписного посуду ми використовували схему стилів, яку розробив Г. Шмідт [Schmidt, 1932] і доповнили в подальшому інші дослідники. Серед кераміки з мальованим орнаментом переважає поліхромний розпис у стилі а2 (на червоному тлі розпис чорною фарбою, при цьому утворюються червоні смуги, по них прокреслюють тонкі білі лінії). Він наявний майже на всіх фрагментах (рис. 2, 4, 5, 7, 8, 12, 13, 3, 3). На невеликому кубку і ще двох уламках зафіксовано стиль а3 (орнамент білою фарбою на червоному тлі) (рис. 2, 1, 2, 11). Аналогічно оздоблені кубки присутні на поселеннях кінця етапу ВІ Трипілля та Кукутень А4, у Василівці [Шумова, 1994, рис. 1, 7],Незвиську І [Черныш, 1962, рис. 23, 1],Дрегушень[Marinescu-Воіш, 1989, fig. 3, 4, 8]. Найкраще збережена посудина - грушоподібна (рис. 2, 1). Вона - єдиний зразок із розписом а№ (на білому тлі розпис чорною фарбою, утворені білі смуги, заповнені тонкими червоними лініями).
Стилістичні підгрупи а формуються наприкінці етапу ВІ. Можемо спостерігати їх у розписах кераміки таких пам'яток, як Незвисько І [Черныш, 1962, рис. 23], Шипинці А [Кандиба, 2007, рис. 1, 1; 151-175], Василівка [Шумова, 1994, рис. 1, 1-17], Смотрич ІІ- Кубачівка [Старенький, Левінзон, 2018, рис. 1, 2], Дрегушень[Marinescu-Bоlcu, 1989], Феделешень[Dumitrescu, 1963] та ін. Стиль а присутній і на кераміці початку етапу ВІ-ВІІ, але поступово його витісняють варіації пізніших стилів. Питання хронології етапу ВІ активно розробляють дослідники [Попова, 2003; Колесников, 1985; Палагута, 2016; Бурдо, 2018], алезагальноприйнятої схеми ще немає. За аналогією з відомими пам'ятками можемо віднести її до кінця ВІ.
Рис. 2. Тимків I. СтоловакерамікаетапуВI Fig.
2. Tymkiv I. Tableware from stage BI
Рис. 3. Тимків I. СтоловакерамікаетапуВI Fig.
3. Tymkiv I. Tableware from stage BI
Шар етапу BIIтрипільської культури (рис. 4)
Рис. 4. Поселення етапу BIIз орнаментацією з білою окантовкою: 1 - Тимків II, 2 - Ворошилівка, 3 - Сосни, 4 - Коржівка, 5 - Бодаки, 6 - Буша II, 7 - Збручанське, 8 - Незвисько III, 9 - Терешівці, 10- Голосків, 11 - Селище
Fig. 4.Settlement from stage BII from with ornamentation with white ending: 1 - Tymkiv II, 2 - Voroshylivka, 3 - Sosny, 4 - Korzhivka, 5 - Bodaky, 6 - Busha II, 7 - Zbruchanske, 8 - Nezvysko III, 9 - Tereshivtsi, 10-Goloskiv, 11 - Selysche
До етапу BIIналежать фрагменти 63-х столових посудин, виготовлених із добре відмуленої глини. Розпис посуду виконано різними відтінками чорної фарби. Понад половину (50,7 %) орнаментних схем мальованого посуду обведено білими тонкими лініями.
Великі зрізано-конічні миски розмальовували ззовні та зсередини великими й малими овалами, розташованими у вигляді цифри “8”. У серединах великих овалів інколи зображували хвилясті стрічки. Усього маємо фрагменти чотирьох таких (рис. 5, 1). На фрагментах дев'яти зрізано-конічних мисок помітний двосторонній розпис, але схеми орнаменту встановити не вдалося через малі розміри знахідок.
Фрагменти трьох зрізано-сферичних мисок середніх розмірів розмальовані в серединах дугами, що заходять одна за одну. Орнаментальна схема однієї обведена тонкими білими лініями (рис. 5, 2-4).
Фрагменти 12 кубків із плавними ребрами дозволяють побачити, що їх розмальовували метопами й горизонтальними “горбиками” поміж ними (рис. 6). Схеми розпису шести кубків обведені тонкими білими лініями. А поміж щаблями драбинки в метопі одного кубка розташовані білі крапки. На двох кубках поверх орнаменту розміщено вертикальні білі стрічки (рис. 6, 6-7). Ще на чотирьох - чорні вертикальні стрічки (рис. 6, 8-11).
Велика біконічна посудина з плавними ребрами, розмальована в нижньому широкому орнаментальному полі великими горизонтальними S-подібними дугами, обведеними білимитонкими лініями. На верхньому орнаментальному полі були погано помітні зараз фестони, також обведені тонкими білими лініями (рис. 7, 1).
Рис. 5. Тимків II. CтоловакерамікаетапуВII
Fig. 5. Tymkiv II. Tableware from stage BII
Рис. 6. Тимків II. Столова кераміка етапу BIIFig. 6. TymkivII. Tableware from stage BII
Рис. 7. Тимків II. CтоловакерамікаетапуВII
Fig. 7. Tymkiv II. Tableware from stage BII
Рис. 8. Тимків II. Столова кераміка етапу BIIFig. 8. TymkivII. Tableware from stage BII
Рис. 9. Тимків II. Столова кераміка етапу BII Fig. 9. TymkivII. Tableware from stage BII
Біконічний посуд (1 екземпляр) ще розмальовували вертикальними дугами, що заходили одна за одну, обведеними тонкими білими лініями (рис. 8, 2). Одна невелика амфора була розмальована “лицьовою” схемою, також обведена білими лініями (рис. 8, 7).
Маємо фрагменти вінець двох кратерів середніх розмірів. На одному з них білими тонкими лініями нанесено навскісний хрест (рис. 7, 2). Знайдено також частини восьми великих кратерів із великими вінцями, що виходять за максимальне розширення тулубів. Ззовні на вінцях зображували елементи “лицьових” схем, поділених метопами (рис. 9, 1-5). На внутрішніх сторонах цих вінець малювали великі горизонтально розташовані лінзоподібніовали. На тулубах - великі горизонтальні (або діагональні), з'єднані тонкими лініями. Орнаментальні схеми двох таких кратерів обведено білими тонкими лініями.
Знайдено фрагменти трьох грушоподібних посудин із високими циліндричними вінцями. Дві з них орнаментовані схемами розпису “Tangentenkrisband”, обведеними білими тонкими лініями. На найбільших розширеннях їхніх тулубів, із двох сторін кожної посудини,розташовані малі овальні наліпи. По середині тангентів одного розпису - групи коротких рисок (рис. 8, 1).
Маємо ще фрагменти 14 мальованих посудин, схеми розпису яких встановити неможливо через малі розміри. Помітно лише те, що їхній чорний розпис був обведений білими тонкими лініями (рис. 8, 3-6, 8-12). Фрагменти двох “біноклеподібних” посудин розмальовані горизонтальними S-подібними дугами (рис. 7, 4-5).
Керамічний комплекс етапу BIIіз Тимкова має яскраві риси синтезу традицій двох локальних груп трипільської культури того часу. Такі орнаментальні схеми, як горизонтальні S-подібні дуги, вертикальні великі овали, з'єднані тонкими лініями, елементи “лицьових” розписів на великих вінцях кратерів, властиві для орнаментики посуду мерешовської групи.
Обведення білими тонкими лініями мерешовських орнаментальних схем характерні для столового посуду середньобузької локальної групи [Гусєв, 1995, с. 146-155]. Наприклад, до такого посуду належить 21 % кераміки з поселення цієї групи Ворошилівки.
Ці елементи з'явилися на посуді трипільських поселень етапу BIIна Середньому Бузі під впливами орнаментальних традицій Iфази шипинецької групи, де на поселенні НезвиськоIIIмаємо 10,6 % таких [Ткачук, 1999]. На іншому поселенні шипинецької групи I фази - Збручанське[Сохацький, 2006], де її кількість сягає 50,7 %.
Рис. 10. Поселення кінця етапу СІ. Петренська група: 1 - Тимків III, 2 - Бернашівка II, 3 - Ялтушків; Шипинецька група: 4 - Більче-Золоте Вертеба I, 5 - Шипинці Б, 6 - Білий Потік II; Бадразька група: 7- Ломачинці, 8 - Шибутинці, 9-Вартиківці, 10- Коновка, 11 - Дарабани
Fig. 10.Settlements from the beginning of stage CI.Pestren group: 1 - Tymkiv III, 2 - Bernashivka II, 3 - Jaltushkiv; Shypyntsi group: 4 - Bilche-Zolote Verteba I, 5- Shypyntsi Б, 6- Bilyi Potik II; Brdragii group: 7- Lomachyntsi, 8- Shybutyntsi, 9- Vartykivtsi, 10- Konovka, 11 - Darabany
Рис. 11. Тимків III. Столова кераміка кінця етапу СІ Fig. 11. TymkivIII. Tableware from the final of stage CI
Рис. 12. Тимків III. CтоловакерамікакінцяетапуСI
Fig. 12. Tymkiv III. Tableware from the final of stage CI
Рис. 13. Тимків III. Столова кераміка кінця етапу СІ
Fig. 13.Tymkiv III. Tableware from the final of stage CI
До яскравих впливів шипинецьких традицій у розписах посуду з Тимкова належать вертикальні білі й чорні паралельні лінії та стрічки, нанесені поверх орнаментації або просто на поверхню кубків.
Впливи керамічних традицій шипинецької групи на етапі BIIпомітні на Середньому Побужжі, де на поселенні Сосни, поряд з обведенням білими лініями орнаментальних схем, знайдений типовий шипинецький посуд у вигляді кратерів із “зірками” [Гусєв, 1995, с. 146155].
Шипинецькі впливи (біле обведення орнаментальних схем, паралельні стрічки, нанесені поверх орнаментації посуду) помітні у верхів'ях Горині (Бодаки) [Скакун, Старкова, 2003, с. 148-160]: на Случі (Коржівка, ур. Баштан) [Kruts, Ryzhov, 2000, p. 91] і Мурафі(Буша) [Косаківський, Рудь, 2009, с. 30-33].
Керамічний комплекс етапу BIIіз поселення Тимків - ще один доказ контактів між локальними групами трипільської культури того часу на Середньому Придністер'ї.
Шар етапу С трипільської культури (рис. 10)
Третій шар Тимкова належить поселенню петренської групи етапу О. З нього походять фрагменти 97 столових посудин і 10 “імпортів” або впливів. Великі зрізано-конічні миски всередині були розмальовані великими й малими овалами, розташованими, як і на розписахмисок етапу BII, але на відміну від них, зовні не розписані. У серединах великих овалів зображували хвилясті стрічки. Маємо фрагменти трьох таких мисок (рис. 11, 1-3).
Одна велика і три малі зрізано-конічні миски розмальовані всередині дугами, що заходять одна за одну, завершувалися малими чорними колами або чорними лінзоподібними овалами (рис. 11, 4; 12, 3). Інколи (один випадок) через середину миски зображували хвилясту стрічку. Одна була розмальована червоними лініями в серединах орнаментальних фігур, виконаних чорною фарбою (рис. 12, 5). Схеми розписів більшості зрізано-конічних мисок із Тимкова (11 екземплярів) не піддаються реконструкції через малі розміри їх фрагментів. На деяких зрізано-сферичних (3 екземпляри) і зрізано-конічних (3 екземпляри) мисках розпис не зберігся.
Знайдено фрагмент глиняного “корита” з перфорованим краєм вінця, яке, можливо, стояло на коротких ніжках. У середині збереглися сліди червоного фарбування (рис. 13, 7).
Кубки (5 екземплярів) зберегли схеми розпису у вигляді метоп і горизонтальних чорних “горбиків” поміж ними. Але їхні ребра стали гострішими (рис. 14, 1-4).
Біконічний посуд був або з горизонтальними ручками з вертикальними отворами, які розташовувалися на найбільших розширеннях, або їх не мав. Вінця переважно прямі короткі різко відігнуті назовні, хоча збереглися лійчасті, властиві для біконічного посуду ранішого етапу BII.
Рис. 14. Тимків III. CтоловакерамікакінцяетапуСI
Fig. 14. Tymkiv III. Tableware from the final of stage CI
Рис. 15. Тимків III. Столова кераміка кінця етапу СІ Fig. 15. TymkivIII. Tableware from the final of stage CI
Рис. 16. Тимків III. CтоловакерамікакінцяетапуСI
Fig. 16. Tymkiv III. Tableware from the final of stage CI
Рис. 17. Тимків III. CтоловакерамікакінцяетапуСI
Fig. 17. Tymkiv III. Tableware from the final of stage CI
Одна біконічна посудина з ручками, розташованими на найбільшому розширенні тулуба, розмальована в нижній широкій орнаментальній зоні схемою “Tangentenkreisband”, а у верхній вужчій - великими горизонтальними дугами з малими чорними колами на кінцях (рис. 15, 3).
Друга біконічна посудина розмальована в нижньому широкому орнаментальному полі схемою “Tangentenkreisband”, де утворені концентричними лініями кола, з чорними малими кругами в серединах, з'єднані тангентами. На верхньому ярусі розпису зображені вертикальні стрічки й малі чорні кола (рис. 15, 1).
Велика амфора з малими вертикальними ручками з горизонтальними отворами, розташованими трохи нижче вінець. У нижньому ярусі посудина розмальована схемою “Tangentenkreisband”, з великими, утвореними концентричними лініями, колами (рис. 15, 4).
На фрагментах біконічних посудин помітні схеми “Tangentenkreisband”, з великими колами, утвореними концентричними лініями й овалами з чорними “горбиками”, а також овалами з прямим хрестом у середині. трипільське поселення придністер'я шипинецький
Велика амфора з невеликими вертикальними ручками з горизонтальними отворами, розташованими трохи нижче вінець, у нижньому широкому ярусі розпису, мала великі горизонтальні S-подібні дуги. У верхньому ярусі - велика горизонтальна хвиляста стрічка, під якою розташовувалося зображення тварини з хвостом-колоском (рис. 16, 1).
Амфори меншого розміру розмальовували схемами “лицьовий мотив”. Маємо одну таку цілу і верхню частину другої (рис. 17, 1-2). На фрагментах інших (4 екземпляри) орнамент не зберігся.
Маємо стінки і вінця ще 16 біконічних столових посудин, схеми розпису яких не підлягають реконструкції через малі розміри фрагментів.
Фрагменти шести грушоподібних посудин із короткими циліндричними вінцями занадто малі для визначення їх орнаментації (рис. 18, 1-6). Сім шоломоподібних покришок до них також сильно фрагментовані - їх орнаментація не відома (рис. 18, 7).
Рис. 18. Тимків III. CтоловакерамікакінцяетапуСI
Fig. 18. Tymkiv III. Tableware from the final of stage CI
Рис. 19. Тимків III. Столова кераміка кінця етапу СІ Fig. 19. TymkivIII. Tableware from the final of stage CI
Зрізано-сферична миска на коротких ніжках розмальована ззовні великими фестонами (рис. 19, 1). Зовнішній розпис малого горщика складається з горизонтального ряду малих чорних шевронів, нанесених ззовні під краєм вінця, і великих горизонтальних фестонів, намальованих на тулубі (рис. 19, 2).
Серед фрагментів петренського посуду з третьої верстви Тимкова трапляються такі, що належать до впливів або “імпортів” за орнаментами чи формами. Це - верхні частини двох біконічних посудин із прямими різко відігнутими назовні вінцями. У верхніх орнаментальних ярусах зображені вертикальні стрічки з двома вертикальними “горбиками” (рис. 19, 3-4). Надругому ярусі великої біконічної посудини розташовані великі горизонтальні фестони, поміж ними - дві діагонально розміщені групи крапок і діагональна лінія, яку перпендикулярно перетинають короткі лінії (рис. 19, 8).
Шість фрагментів вінець біконічного посуду з Тимкова мали високі плавно відігнуті назовні вінця (рис. 19, 5-7). Таке оформлення притаманне посуду бадразької групи.
Усі описані стилістичні й морфологічні риси знаходять аналогії серед столового посуду (і його орнаментики) бадразької локальної групи трипільської культури [Маркевич, 1981, с. 3034], найближчі поселення якої розташовувалися неподалік, на території сходу сучасної Чернівецької області [Шмаглій, Рижов, Дудкін, 1985, с. 48-50; Ткачук, 2018, с. 80-82].
Багатошарове поселення Тимків, хоча і пограбоване нелегальними копачами, важливе для дослідження динаміки контактів різних локальних груп у Середньому Придністер'ї.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бурдо Н Б. (2018). Структура и социальные модели культуры Кукутень А-Триполье В I // Stratum plus. - № 2. - С. 17-34.
2. Винокур І. С, Гуцал А. Ф, Пеняк С. І, Тимощук Б. О, Якубовський В. Л (1984). Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. - Київ. - 224 с.
3. ГусевС О. (1995). Трипільська культура Середнього Побужжя рубежу IV--III тис. до н. е. - Вінниця. - 304 с.
4. Кандиба О. (2007). Шипинці. Мистецтво та вироби одного неолітичного селища // О. Ольжич. Археологія. - Київ. - С. 111-250.
5. Колесников О. Г (1985). Нові поселення середнього Трипілля в Подністров'ї // Археологія. - № 49. - С. 49-53.
6. КосаківськийВ. А, Рудь В. С. (2009). Археологічні дослідження 2007-2009 років // Буша. Природа, археологія, історія, етнографія, фольклор. - Вінниця. - С. 27-44.
7. Маркевич В. И. (1981). Позднетрипольскиеплемена Северной Молдавии. - Кишинев. - 194 с.
8. Палагута И В. (2016). Трипольская культура в начале развитого периода (ВІ): относительная хронология и локальные варианты памятников. - Киев. - 410 с.
9. Попова Т. А. (2003). Поливанов Яр. К эволюции трипольской культуры в Среднем
10. Поднестровье. - Санкт-Петербург. - 240 с.
11. СкакунН. Н, Старкова ЕГ (2003). Особенности керамического комплекса трипольского поселения Бодаки // Трипільські поселення-гіганти. Матеріали міжнародної конференції. - Київ. - С. 148-160.
12. Сохацький М (2006). Дослідження поселення Збручанське на Борщівщині // Літопис Борщівщини. - Борщів. - Вип. 11. - С. 3-7.
13. Старенький І, Левінзон Є. (2018). Дослідження археологічної експедиції Кам'янець-Подільського державного музею-заповідника у 2018 р. // Археологія і фортифікація України. Збірник матеріалів VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Кам'янець-Подільський. - С. 8-26.
14. Ткачук Т (1999). Керамічний комплекс з Незвиська III і його значення для генезису трипільської культури на території Галичини, Буковини і Поділля // Вісник Прикарпатського університету. - Івано- Франківськ. - Вип. II. - С. 11-16.
15. Ткачук Т (2018). Поселення бадразької групи на Буковині // Археологія Буковини. Здобутки і перспективи. Тези доповідей II наукового семінару. - Чернівці. - С. 80-82.
16. ЧернышЕ К(1962). К истории населения энеолитического времени в Среднем Приднестровье. Неолит и энеолит Юга европейской части СССР // Материалы и исследования по археологии СССР. - № 102. - C. 5-85.
17. ШмаглійМ М, Рижов С М, ДудкінВ. П (1985). Трипільське поселення Коновка в Середньому Подністров'ї // Археологія. - № 52. - С. 42-52.
18. Dumitrescu V (1963). Oreginea si evolutia culturii Cucuteni-Tripolie // SCIV. - XV. - P. 285-305.
19. Krutz V, RyzhovS. (2000). Tripolye cultures in Volhynia (Gorodsk-Volhynian group) // Baltic-Pontic studies. - Poznac - Vol. 9. - P. 86-110.
20. Marinescu-Bolcu S. (1989). Ceramica cucutenian de la Drguseni: traditii, creatii, proprii, aspecte regionale // SCIV. - T. 40. - N. 3. - P. 215-241.
21. Schmidt H. (1932). Cucuteni / Hubert Schmidt. - Bucuresti. - 190 p.
22. REFERENCES
23. Burdo, N. B. (2018). Struktura i social'nye modeli kul'tury Kukuten' A-Tripol'e B I. Stratum plus, 2,1734(in Russian).
24. Vynokur, I. S., Hutsal, A. F., Peniak, S. I., Tymoshchuk, B. O., &Yakubovskyi, V. L. (1984). Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy. Khmelnytska, Chernivetska, Zakarpatska oblasti.Kyiv, 224 pp. (in Ukrainian).
25. Husiew, S. O. (1995). Trupilska kultura Seredn'oho Pobuzia rubezy IV-IIItys. do n. e. Vinnicia, 304 pp. (in Ukrainian).
26. Kandyba, O. (2007). Shypyntsi. Mystetstvo ta vyroby odnoho neolitychnoho selyshcha. O. Olzhych. Arkheolohiia (pp. 111-250). Kyiv (in Ukrainian).
27. Kolesnykov, O. H. (1985). Novi poselennia serednoho Trypillia v Podnistrov'i. Arkheolohiia, 49, 49-53 (in Ukrainian).
28. Kosakivskyi, V. A., & Rud, V. S. (2009). Arkheolohichni doslidzhennia 2007-2009 rokiv. Busha. Pryroda, arkheolohiia, istoriia, etnohraЯia, folklor. Vinnytsia, 27-44 (in Ukrainian).
29. Markiewuch, V. I. (1981).PozdnietripolskieplemenaSewernoiMoldawii.Kisheniew, 194 pp. (in Russian).
30. Palaguta, I. V. (2016). Tripol'skajakul'tura v nachalerazvitogoperioda (BI): otnositel'najahronologijailokal'nyevariantypamjatnikov.Kiev, 410 pp. (in Russian).
31. Popowa, T. A. (2003). Poluwaniw Jar. K ewoluciitripolskoikultury w SredniemPodniestrowie. Sankt- Piterburg, 240 pp. (in Russian).
32. Skakun, N. N., &Starkowa, E. H. (2003).OsobennostikeramiceskohokompleksatripolskohoposeleniaBodaki.Trupilskiposelenia-hihanty.Materialymiznarodnoikonferencii.Kyiv, 148-160 (in Russian).
33. Sokhatskyi, M. (2006).DoslidzhenniaposelenniaZbruchanskenaBorshchivshchyni. LitopysBorshchivshchyny, 11.Borshchiv, 3-7 (in Ukrainian).
34. Starenkyi, I., &Levinzon, Ye.(2018). DoslidzhenniaarkheolohichnoiekspedytsiiKamianets-Podilskohoderzhavnohomuzeiu-zapovidnyka u 2018 r. Arkheolohiiai fortyfkatsiiaUkrainy.Zbirnykmaterialiv VIII Vseukrainskoinaukovo-praktychnoikonferentsii.Kam'ianets-Podilskyi, 8-26 (in Ukrainian).
35. Tkaczuk, T. (1999).Keramichnuikomplex z NezwuskaIII ijohoznatcheniadlahenezusytrupiskoikulturynaterutoriiHalutchuny, BukowunyiPodilia. WisnukPrukarpatskohouniwersutety, 2.Iwano- Frankiwsk, 11-16 (in Ukrainian).
36. Tkachuk, T. (2018).PoselenniabadrazkoihrupynaBukovyni. ArkheolohiiaBukovyny. Zdobutkyiperspektyvy.TezydopovideiIInaukovohoseminaru.Chernivtsi, 80-82 (in Ukrainian).
37. Chernysh, E. K. (1962). K istoriinaseleniaeneolititcheskohowremeni w SredniemPodniestrowie.NeolitieneolitJuhaewropeiskoichasti SSSR.Materialyiisledowaniapoarcheologii USSR, 102, 5-85 (in Russian).
38. Shmahlii, M. M., Ruzow, S. M., &Dudkin, W. P. (1985).TrupilskieposeleniaKonowka w SeredniomyPodnistrow'i.Archeologia, 52, 42-52 (in Ukrainian).
39. Dumitrescu, V. (1963). OregineasievolutiaculturiiCucuteni-Tripolie.StudiieICercetrRiDe IstorieVeche, 15,285-305 (in Romanian).
40. Krutz, V., &Ryzhov, S. (2000).Tripolye cultures in Volhynia (Gorodsk-Volhynian group). Baltic-Pontic studies, 9.Poznac, 86-110.
41. Marinescu-Bоlcu, S. (1989).Ceramicacucuteniande la Drguseni: traditii, creatii, proprii, aspecteregionale. Studiii CercetrRiDe IstorieVeche, 40(3). Bucuresti, 215-241 (in Romanian).
42. Schmidt, H. (1932). Cucuteni. Hubert Schmidt.Bucuresti, 190 pp. (in Romanian).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження пам'яток духовного світу носіїв трипільської культури, як форпосту Балкано-дунайського ранньоземлеробського світу. Світогляд енеолітичного населення України, їх космологічні та міфологічні уявлення. Пантеон божеств трипільського населення.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 03.09.2014Похід новгородців проти Югри під проводом воєводи Андрія в 1193 році. Перші російські поселення на Камі в 1430 році. Коротка історична довідка про хана Онсона. Заснування міста Мангазея та Аевскої слободи. Велика Північна експедиція 1733-1743 років.
реферат [33,3 K], добавлен 24.02.2014Загальна характеристика причин грецької колонізації в країнах Середземномор'я. Відмінність ранніх грецьких колоній від фінікійських. Особливості напрямків колонізації та класової боротьби в цих поселеннях. Грецькі колонії Північного Причорномор’я.
реферат [36,7 K], добавлен 01.12.2010Українська діаспора, що проживає в колишніх радянських республіках. Культура українців за межами України, поділ на групи. Поняття етносу (етнічної спільності). Передумови для інтенсифікації етнічних процесів. Особливості поселень "аграрних" українців.
реферат [23,9 K], добавлен 10.04.2009Основні етапи появи людини й первісних форм співжиття. Етапи активного переходу до ранньокомплексного суспільства. Характеристика трипільського поселення епохи неоліту. Огляд доби розкладу первіснообщинного і зародження ранньокомплексного суспільства.
контрольная работа [23,0 K], добавлен 10.03.2010Трипільська культура, археолог Вікентім Хвойка, дослідники дописемної цивілізацій. Український космос у люстрі трипільського орнаменту. Егiда всесвiту, образ родючостi i захисту, писанкарство, хлiбопечення. Лінгвістика, Трипілля, вікно у початок історії.
реферат [51,0 K], добавлен 11.11.2010Завершення формування української народності. Міграція уличів на початку X століття у межиріччі Південного Бугу й Дністра. Роль Київської землі в Середньому Подніпров'ї. Заняття й побут русів-українців. Суспільна організація та культура русів-українців.
реферат [22,5 K], добавлен 22.07.2010Трипільська культура - культурний вияв Європи в IV-III тис. до н.е. Примітивно-хліборобські і скотарські племена - творці Трипільської культури, її роль у розвитку людства. Ремесла, релігія, трипільські культи. Довгочасні поселення, їх архітектура.
реферат [21,8 K], добавлен 08.02.2014Етап історичного розвитку української державності, пов'язаний із формуванням у Середньому Подніпров'ї Київського князівства, формування права Київської Русі. Адміністративна, військова, релігійна, судова реформи Володимира. Джерела права Київської Русі.
реферат [43,1 K], добавлен 16.04.2010Поняття і роль трипільської культури. Аналіз норманської та антинорманської теорії походження держави Київська Русь. Основні риси та особливості трипільської культури. Походження слова "Русь". Вплив скандинавів на суспільство й культуру східних слов'ян.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 15.07.2010
