Громадсько-політичні та соціально-культурні аспекти викладання української мови в Колумбійському університеті в 1935-1938 рр.

Восени 1937 р. заняття українського курсу в Колумбійському університеті відвідав голова Ліги української молоді Північної Америки С. Шумейко, який сам студіював українську мову ще в перший навчальний рік роботи курсу. У своєму нарисі він детально розглядав урок Й. Стеткевича. Найбільше зацікавлення викликають у цьому нарисі три аспекти. Перший -- кількість студентів. За свідченням С. Шумейка навчалося всього семеро студентів: «чотири панночки та три юнаки; їх вік коливався приблизно від двадцяти до приблизно двадцяти шести». Зауважимо, що поки що, з доступних нам джерел, це єдина інформація стосовно кількості студентів, які навчалися на курсі.

Другий аспект: це були люди, які грали активну роль в українсько- американському молодіжному житті. Зокрема, секретар Ліги Іван Коцюбинський та Олімпія Хамкало (секретар УУТ). І третій аспект: студенти навели С. Шумейку конкретні випадки, коли вони отримували прибуток від своїх знань української мови, як дома, так і в громадському житті [69]. На жаль, останній момент С. Шумейко докладно не передав.

Тема української мови постійно обговорювалася під час роботи конгресів та нарад, що їх періодично проводила Ліга. Так, на ІІІ-му конгресі, що відбувся в м. Детройті 31 серпня і 1 вересня 1935 р. з доповіддю «Майбутнє української мови в Америці» виступив Й. Стеткевич [70, с. 171]. Окрім іншого, він порушив мовні питання у своєму виступі на наступному конгресі через рік [70, с. 172].

На початку лютого 1938 р. один з активістів Ліги Іван (Джон) Рібер у спеціальному огляді згадав про останню нараду Ліги. Вона була присвячена засобам популяризації серед української громади навчання на курсі української мови в Колумбійському університеті. Відштовхуючись від думок, що пролунали під час роботи наради, І. Рібер акцентував увагу на перевагах, які надавало навчання на «кафедрі» української мови. Серед них, наприклад, він вказав на таку практичну перевагу, як-то, можливість викладання української мови в коледжах та середніх школах після закінчення навчання на курсі в університеті. І. Рібер також порушив питання фінансування й наголосив на тому, що воно є недостатнім для подальшого існування курсу. Він запропонував створити у Лізі спеціальний комітет, який розробляв би плани для залучення значного та постійного фонду. На його думку, це «[...] можна зробити за допомогою внесків, танців, концертів, спортивних заходів, ігор тощо. Цілком можливо, що лише один великий танець на рік збирав би достатньо грошей на три- чотири стипендії» [71]. Нагадаємо, у зв'язку з останнім, що, приміром, курси Н. Нововірського частково були фінансово забезпечені надходженнями з концертів хору молоді під керівництвом С. Марусєвича.

Під час наради, про яку згадував І. Рібер, виступила секретар Ліги О. Хамкало. Частина її доповіді була присвячена фінансовим питанням. Так, вона мотивувала необхідність додаткових коштів для діяльності Ліги за для того, щоби «[...] ми могли б публікувати англійською мовою різні типи публікацій, що займаються цими питаннями. Ми також могли б дати можливість нашим молодим людям краще пізнати українську мову, взявши, наприклад, такі курси, як той, що знаходиться в Колумбійському університеті» [72].

На жаль, наприкінці 1937/1938 навчального року керівництвом Колумбійського університету було прийнято рішення про тимчасове зупинення викладання курсу української мови, а також албанського, чеського, угорського та словацького курсів. Причини такого рішення нам не зовсім зрозумілі. Формальною причиною закриття була відсутність серед викладачів спеціалістів, які мали б фахову вищу освіту. Перевіркою роботи названих курсів займалася спеціальна комісія університету на чолі з професором відділення германських мов (Department of Germanic Languages) Робертом Фіфе. В листі від 17 травня 1938 р. професор доповідав президенту університету Н. Батлеру про те, що курси зможуть знову продовжити свою роботу, якщо знайдуться викладачі, які мають академічну підготовку відповідну вимогам університету [73]¹¹.

Тут варто зазначити, що Й. Стеткевич закінчив лише тернопільську чоловічу вчительську семінарію, котра готувала вчителів для початкових шкіл [16], а, отже, формально не міг викладати в університеті. Зауважимо, що К. Меннінґ Див. додаток-2 (оригінал) та додаток-3 (переклад). К. Меннінґ тоді виконував обов'язки виконавчого директора відділення східно-європейських мов. в листі до Й. Стеткевича від 13 травня 1938 р. вказував іншу причину закриття курсів. Він посилався на те, що професор Дж. Егберт, директор окремого університетського підрозділу -- програми «додаткового навчання» (University Extension) при університеті Формально курси працювали в рамках цієї програми. Копії листів зберігається в згаданій теці «From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence»., вирішив до реорганізації програми тимчасово зупинити курс української мови в 1938/1939 навчальному році [74]. Подібні листи, написані під копірку, К. Меннінґ надіслав до чеських, словацьких, угорських й албанських представників.

Зі статті на сайті Колумбійського університету стосовно історії програми «University Extension» можна дізнатися, що вона була реорганізована лише через десять років -- у 1947 р. Тоді був утворений навчальний підрозділ -- Школа загальних наук (the School of General Studies) [75]. Тобто, дійсно планувалося в майбутньому зробити реорганізацію програми і вона таки відбулася, але ж не в 1938 р. Навіть з цього зрозуміло, що вказівка на реорганізацію була ввічливою формою камуфляжу справжніх причин закриття курсів.

Про те, що реорганізація програми є надуманою причиною закриття мовних курсів свідчить також лист голови комісії університету, професора відділення германських мов Р. Фіфе до професора Дж. Егберта від 19 квітня 1938 р. Р. Фіфе чітко вказував, які східноєвропейські курси (фінський, новогрецький, литовський, румунський, російський та польський) мають залишитись у програмі, а які мають бути тимчасово зупиненими. Останні не будуть працювати доти, «[...] поки не буде забезпечено справді компетентний викладацький склад [виділено -- авт.]» [76] Див. додаток-4 (оригінал) та додаток-5 (переклад).. Адже компетентність і диплом про вищу освіту поняття не тотожні, а Р. Фіфе акцентував якраз на компетентності!

У згаданому вище листі до Й. Стеткевича, К. Меннінґ висловлював надію, що згодом курси відновлять свою діяльність. Таку ж надію висловлював і І. Рібер у своєму звіті про діяльність УУТ за рік. Він також вказував, що з навчальної програми університету на наступний рік було виключено не лише український курс, але й деякі інші східноєвропейські мовні курси [77].

Чи дійсно було головною причиною закриття курсів відсутність у викладачів належної академічної акредитації, чи були інші причини (політичні, фінансові, реорганізаційні тощо), можна лише здогадуватися. Адже той же Й. Стеткевич упродовж трьох років без належного диплому спокійно викладав в університеті. Згадаємо, що при відкритті курсу в 1935 р. Д. Принс був дуже задоволений тим, що предмет української мови буде викладати саме Й. Стеткевич.

З нашої статі стає зрозумілим, що «вищий» курс української мови («course ап advanced Ukrainian»), хоча і викладався в Колумбійському університеті, не був дисципліною, яка надавала вищу освіту. Він був додатковим курсом для охочих удосконалити свої знання в програмі «University Extension». В одному з листів, що зберігається в теці «From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence»», подано розклад занять викладання курсу російської мови в цьому університеті. Тут, зокрема, зазначено 3 рівні викладання -- початковий, середній і вищий («advanced») [78]. Те ж саме стосувалося й інших східноєвропейських мовних курсів, включаючи український. Це означає, що студенти 3-го рівня вже могли розуміти, читати і писати на мові, що вивчалася. Але це не означало, що вони вільно володіли цією мовою. Проте, закінчення курсу «advanced» давало випускникам право викладати певну мову в середніх школах і коледжах. Програма «University Extension» іноді надавала ступінь -- бакалавр наук із «загальних студій» [75], а іноді просто довідку, що такий-то закінчив курс.

Варто зазначити, що курси російської мови (всіх трьох рівнів) у цьому виші згідно з названою програмою продовжували своє існування і надалі, як про це йшлося в листі Р. Фіфе до Дж. Егберта. Викладачем-інструк- тором курсів була Олена Могілат (1896-1980) [79, с. 51], родом з Полтавщини. У ці роки на курсах російської мови навчалися такі офіцери армії США, як майор Франк Л. Хейн, лейтенант Джозеф А. Мікела та капітан Іван Єйтон. Названі офіцери згодом стали військовими аташе в СРСР та в деяких інших країнах [79, с. 59]. З цього стає зрозумілим, передусім, політична необхідність існування курсу російської мови.

Таким чином, у другій половині 1930-х рр. україно-американська громада під патронатом Українського народного союзу спромоглася добитися створення і діяльності курсу української мови в провідному і найбільшому американському університеті. Водночас із політичними трансформаціями в США і Європі, які почали відбуватися з 1933 р., провідники УНС розпочали реформування його діяльності, а також і дочірніх організацій. Це реформування торкалося, насамперед, культурно-освітньої галузі й було направлено на поширення знання про українську історію та культуру як серед україно-американської молоді, так і серед самих американців. Одним з наслідків цього стала інтеграція української мови як предмету до Колумбійського університету.

Впровадження курсу відбувалося з ініціативи діячів УНС, які займались культурно-освітніми питаннями. Це -- Л. Мишуга, Й. Стеткевич, С. Шумейко та ін. Функціонування курсу було, за їхніми думками, важливим засобом для підготовки україномовних кадрів. А, відтак, закріпленню та поширенню української етнокультурної ідентичності. Назустріч бажанням україно-американської громади виступило керівництво і професура Колумбійського університету. Передусім, це директор і співробітники відділення східноєвропейських мов, які працювали з центрально- східноєвропейськими діаспорами США. Професори Д. Принс, А. Колман і К. Меннінг були фахово обізнані з історичною, політичною, культурною й етнічною специфікою країн Центральної та Східної Європи. До того ж, вони займали різні посади в американських державних структурах. На нашу думку, мотивацією для них слугувала не стільки щира приязнь до українців, скільки політичні та фінансові резони. Скоріше за все, політичні та фінансові міркування й призвели до закриття курсу.

Наявність «кафедри» в престижному американському виші активізувало створення низки різного формату українських курсів при інших закладах, зокрема, при так званих Міжнародних інститутах. Основною проблемою для існування курсу в університеті, як і в деяких інших закладах, стала певна байдужість україно-американської спільноти до необхідності навчання своєї молоді рідній мові та культурі. Відтак, це призвело до проблем з фінансуванням, що, передусім, вплинуло на кількість студентів на курсах, зокрема, в Колумбійському університеті. Це, можливо відіграло свою роль на рішення про тимчасове зупинення (власне -- закриття) роботи українського курсу в цьому університеті.

З наявних джерел можна зробити висновок, що, на жаль, знання української літературної мови здебільшого було потрібно лише молодіжним активістам УНС. Очевидно, не лише з ідейних міркувань. Зрозуміло, що, як це відзначали й самі лідери союзу, такий розвиток подій негативно впливав на перспективи збереження і подальшого розвитку української нації, як окремої етнічної спільноти в США.

Хоча, курс проіснував недовго, але його трирічна діяльність у най- престижнішому американському виші, створила певний імідж українській мові передусім у середовищі самої україно-американської громади. Існування цього курсу поклало початок інтеграції в академічну освіту США українознавчих дисциплін. У нових політичних умовах, що склалися після Другої світової війни, ситуація з викладанням української мови та українознавством загалом в американських вишах змінилася на краще. Коротко зазначимо, що це було пов'язано, як з великим напливом українських емігрантів нової хвилі, так і з особливою увагою політичних кіл США до українського питання в умовах Холодної війни.

В наш час, у низці університетів США існують кафедри української мови. Згадаємо, що лідери УНС в 1930-ті рр., видаючи бажане за реальне називали курс в Колумбійському університеті -- «кафедрою». Так, федеральною підтримкою користується вивчення української мови в Гарвардському (Кембридж), Пенсільванському (Філадельфія) університетах та університеті штату Пенсільванія (Юніверсіті Парк). Існує ціла мережа українських наукових закладів, серед яких, особливе місце належить Українському науковому інституту Гарвардського університету, заснованому в 1973 році Омеляном Пріцаком, і нині очолюваним Сергієм Пло- хієм. Тут, згадаємо пропозицію Л. Мишуги, що її він висловив у 1935 р. стосовно відкриття колись україно-американської наукової установи. Загалом, у США станом на 2011 р. при різних наукових закладах та університетах діяло 40 курсів українознавства [1, с. 46-47].

Автори свідомі того, що значна кількість важливих питань у цій статті не була висвітлена. Відтак, для подальших наших досліджень вкрай необхідно отримати доступ до архівних джерел, як Колумбійського університету, так і громадсько-культурних організацій україно-американської спільноти. Плануємо також дослідити інші сфери співробітництва УНС і провідного американського університету.

українська мова колумбійський університет



Джерела та література

1. Рогожа М.М. Історія української діаспори: навчальний посібник / М.М. Рогожа. - Умань: ПП Жовтий О.О., 2011. -- 150 с.

1-а. Юсов С. Кларенс Меннінг як українофіл та українознавець (з нагоди 125 річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / Святослав Юсов // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей / Гол. ред. В. Смолій, відп. ред. В. Даниленко, ред.-упоряд. В. Швидкий. -- К.: Інститут історії України НАН України, 2018. -- Вип. 23. -- С. 425-454. -- Режим доступу: http://resource.history.org.ua/issue/xxx/2018/23

2. Юсов С. Започаткування курсів української мови при Колумбійському університеті (1935 р.) [Електронний ресурс] / Святослав Юсов // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей / Гол. ред. В. Смолій, відп.ред. В. Даниленко, ред.- упоряд. В. Швидкий. -- Вип. 24: Спеціальний: До 70-річчя від дня народження та 45-річчя науково-педагогічної діяльності професора Віктора Даниленка. -- К.: Інститут історії України НАН України, 2019. -- С. 120-135. -- Режим доступу: http://resource. history.org.ua/publ/Uxxs_2019_24_12

3. Мишуга Л. Український Народний Союз / Лука Мишуга // Пропам'ятна книга, видана з нагоди 40-літнього ювілею УНС. -- Джерсі-Сіті: Накладом Українського Народного Союзу, 1936. -- С. 211-225.

4. Драган А. Український Народний Союз у минулому і сучасному (1894-1964) / А. Драган. -- Нью-Йорк; Джерсі-Ситі: УНС «Свобода», [1964]. -- 160 с.

5. Галичин Дмитро / НТШ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович // Енциклопедія українознавства: Словникова частина: [в 11 т.] -- Париж; Нью-Йорк: Молоде життя; Л.; К.: Глобус, 1955-2003. -- Т. 1. -- С. 343.

6. Лука Мишуга. Збірник / Ред. А. Драган. -- Джерзі-Сіті: Видавництво «Свобода», 1973. -- 357 с.

7. Manning C.A. Slavic studies in the United States / С.А. Manning // Collection of papers honoring Prof. C.A. Manning on his 70th birthday anniversary / Ред. проф. д-р В. Стецюк. -- New York: Shevchenko Scholarly Soc., Inc., 1964. -- P. 28-31.

8. Мурашко М. Конвенції Українського народного союзу / М. Мурашко // Пропам'ятна книга, видана з нагоди 40-літнього ювілею УНС. -- Джерсі-Сіті: Накладом Українського Народного Союзу, 1936. -- С. 226-248.

9. Lew W. Clarence А. Manning and Ukrainian literature / W. Lew // Collection of papers honoring Prof. C.A. Manning on his 70th birthday anniversary / Ред. проф. д-р В. Стецюк. -- New York: Shevchenko Scholarly Soc., Inc., 1964. -- P. 6-14.

10. Гуцал П. Шумейко Степан Михайлович / П. Гуцал; [За ред. М.М. Романюка] // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. -- Львів, 2010. -- Вип. 17. -- С. 330-332.

11. Степан Шумейко, перший і довголітній редактор «Українського тижневика» та видатний діяч, помер в Ню Йорку // Свобода. -- 1962. -- № 154. -- С. 1.

12. Stephen Shumeyko, First Editor «The Ukrainian Weekly», and Ukrainion American leader, dies at 54 // The Ukrainian Weekly. -- 1962. -- № 163. -- С. 1.

13. Маркусь В. Демидчук Семен / В. Маркусь; [Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь] // Енциклопедія української діаспори. -- Нью-Йорк; Чикаго, 2009. -- Кн. 1. -- С. 225.

14. Dragan A. Ukrainian National Association. Its Past and Present (1894-1964) / A. Dragan. -- New Jersey: «Svoboda» Press, 1964. -- 170 p.

15. University Ukrainian society holds lecture // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 4. --P. 1.

16. Осип Стеткевич // Свобода. -- 1942. -- № 23. -- С. 1.

17. За одну літературну мову // Свобода. -- 1934. -- № 258. -- С. 3.

18. Kurlak S. Ukrainian course at Columbia / S. Kurlak // Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 7. -- P. 4.

19. Виклад про українську літературу в Колюмбійськім університеті // Свобода. -- 1935. -- № 73. -- С. 3.

20. Lecture on Ukrainian literature at Columbia // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 12. -- P. 1.

21. Feasaht lad glimbs sugsess ladder // Свобода. -- 1935. -- № 231. -- С. 3.

22. Демидчук С. Відкриття українського університетського курсу / C. Демидчук // Свобода. -- 1935. -- № 229. -- С. 3.

23. Course en advanced Ukrainian at Columbia University // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 37. -- P. 1.

24. Університетський курс української мови. (Комунікат Українського Університетського Товариства в Ню Йорку) // Свобода. -- 1935. -- № 216. -- С. 3.

25. The Ukrainian language in America (Address delivered at the Third Ukrainian Youth's Congress Of America (Detroit, 1935) by Joseph D. Stetkewicz) // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 39. -- P. 2.

26. Стеткевич О. Характеристичні прикмети української мови / О. Стеткевич // Свобода. -- 1935. -- № 230. -- С. 2.

27. Inaguration of Ukrainian course at Columbia University // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 40. -- P. 1.

28. Student and fund for Ukrainian course // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 39. --Р. 1.

29. Меннінг К.А. Нове півстоліття -- нові завдання / К.А. Меннінг; [Ред. Л. Мишуга] // Ювілейний альманах 1894-1944. Виданий з нагоди 50-літнього ювілею Українського народного союзу. -- Нью-Джерсі: Накладом УНС. -- 1944. -- С. 39-44.

30. Стеткевич О. Українське шкільництво в Америці / О. Стеткевич; [Ред. Л. Мишуга] // Пропам'ятна книга, видана з нагоди 40-літнього ювілею УНС. -- Джерсі- Сіті: Накладом Українського Народного Союзу, 1936. -- С. 343-360.

31. Жертви на підмогу курсу української мови в університеті Колюмбія // Свобода. -- 1935. -- № 231. -- С. 3.

32. Протокол з річних нарад Виконавчого Комітету Об'єднання Українських Організацій в Америці (Наради відбулися в суботу, 26-го жовтня 1935 р. у Джерзі Сіті) // Свобода. -- 1936. -- № 52. -- С. 2.

33. Ввійшли в університетську браму // Свобода. -- 1935. -- № 218. -- С. 2.

34. В змаганні до кращого завтра. (Звіт секретаря д-ра Л. Мишуги, зложений на річнім зaсіданні Виконавчого Комітету Об'єднання Українських Організацій в Америці. 26 Жовтня 1935) // Свобода. -- 1935. -- № 261. -- С. 2.

35. Залітач М. Створим Українську наукову бібліотеку / М. Залітач // Свобода. -- 1935. -- № 232. -- С. 3.

36. Курлак С., Наливайко О. Вписи на курс української мови в університеті Колюмбія / С. Курлак, О. Наливайко // Свобода. -- 1936. -- № 216. -- С. 3.

37. Українські справи на сторінках англійської преси // Свобода. -- 1936. -- № 52. --С. 3.

38. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- [К. Меннінг]. Меморандум про Центральну Європу. -- [літо 1938 р.]. -- На 10 арк.

39. Український літературний вечір у Колюмбійськім університеті // Свобода. -- 1935. -- № 267. -- С. 3.

40. Український літературний вечір у Колюмбійськім університеті // Свобода. --1935. -- № 275. -- С. 1.

41. Evening of Ukrainian literature at Columbia University a success // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 48. -- P. 1.

42. Ukrainian evening at Columbia University // The Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 11. -- P. 4.

43. Lecture on Iwan Franko at Columbia University // The Ukrainian Weekly. -1937. -- № 17. -- P. 1.

44. З діяльності Українського Університетського Товариства // Свобода. -- 1937 -- № 98. -- С. 3.

45. Помянули М. Грушевського в університеті // Свобода. -- 1938. -- № 112. -- С. 3.

46. Survey of Ukrainian Culture // The Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 5. -- P. 1-2.

47. Free Lectures on Ukrainian Culture at Columbia University // The Ukrainian Weekly. --1936. -- № 6. -- P. 1.

48. Вписи на український курс в університеті Колюмбія в Нью-Йорку // Свобода. -- 1936. -- № 24. -- С. 2.

49. Курс української мови й літератури (Оголошення) // Свобода. -- 1936. -- № 1. --С. 4.

50. Highlights of the Civic Center year // The Ukrainian Weekly. -- 1937. -- № 9. --P. 4.

51. Нововірський Н. Курси української мови / Н. Нововірський // Свобода. -- 1938. -- № 148. -- С. 4.

52. Фахові курси WPA помагають безробітним // Свобода. -- 1936. -- № 287. --С. 4.

53. Another opportunity to learn the Ukrainian language // The Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 7. -- P. 4.

54. Want to learn Ukrainian? // The Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 9. -- P. 4.

55. Нововірський Н. Навчання української мови / Н. Нововірський // Свобода. -- 1936. -- № 203. -- С. 3.

56. Оголошення // Свобода. -- 1936. -- № 210. -- С. 4.

57. Відкрито курси української мови // Свобода. -- 1936. -- № 37. -- С. 2.

58. Українська школа (Оголошення) // Свобода. -- 1936. -- № 209. -- С. 3.

59. Free courses in Ukrainian at Philadelphia // The Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 13. --P. 4.

60. Courses in Ukrainian // The Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 37. -- P. 1.

61. Chawluk C. Aiding Ukrainian course at Columbia University / С. Chawluk // The Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 42. -- P. 4.

62. Belous K. A chance to learn Ukrainian / К. Belous // The Ukrainian Weekly. -- 1936. -- № 47. -- P. 4.

63. Belous K. Ukrainian course at N.,Y. International Institute / К. Belous // The Ukrainian Weekly. -- 1937. -- № 48. -- P. 4.

64. Записуйтесь на курси української мов в Університеті Колюмбія! [Оголошення] // Свобода. -- 1937. -- № 216. -- С. 1.

65. Нововірський Н. Курси української мови [Оголошення] / Н. Нововірський // Свобода. -- 1936. -- № 236. -- С. 4.

66. Нововірський Н. Курси української мови [Оголошення] / Н. Нововірський // Свобода. -- 1937. -- № 31. -- С. 4.

67. Kurlak S. They Do Cooperate / S. Kurlak // The Ukrainian Weekly. -- 1937. -- № 42. --P. 4.

68. Курлак С. На добрій дорозі / С. Курлак // Свобода. -- 1937. -- № 252. -- С. 4.

69. S.S. A visit to Columbia university Ukrainian course / [Stephen Shumeyko] // The Ukrainian Weekly. -- 1937. -- № 46. -- P. 3.

70. Л.М. Ліга української молоді Північної Америки / [Лука Мишуга] // Ювілейний альманах 1894-1944. Виданий з нагоди 50-літнього ювілею Українського народного союзу. -- Нью-Джерсі: Накладом УНС. -- 1944. -- С. 169-177.

71. Riber J. Think it over! / J. Riber // The Ukrainian Weekly. -- 1938. -- № 6. -- Р. 4.

72. Hamkalo О. Looking forward. [Address delivered at the Ukrainian American Youth Rally in Newark, febrary 12, 1938] // The Ukrainian Weekly. -- 1938. -- № 10. -- P. 3.

73. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- Лист Роберта Фіфе Ніколасу Батлеру від 17 травня 1938 р. -- На 1 арк.

74. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- Лист К. Меннінґа до Й. Стеткевича від 13 травня 1938 р. -- На 1 арк.

75. Studium Generale and the School of General Studies. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://gs.columbia.edu/content/history#/text-3834

76. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- Лист Р. Фіфе до Дж. Егберта від 19 квітня 1938 р. -- На 1 арк.

77. Riber J. Ukrainian University Society Concludes. Active Year / J. Riber // The Ukrainian Weekly. -- 1938. -- № 23. -- Р. 3.

78. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- Лист Д. Косса до К. Меннінґа від 5 жовтня 1938 р. -- На 1 арк.

79. Manning C.A. A history of Slavic studies in the United States / C.A. Manning. -- Milwaukee: Marquette University Press, 1957. -- 117 р.



References

1. Rohozha, M. M. (2011). Istoriia ukrains'koi diaspory: navchal'nyjposibnyk. Uman': PP Zhovtyj O.O. [in Ukrainian].

1-а. Yusov, S. (2018). Klarens Menninh yak ukrayinofil ta ukrayinoznavets' (z nahody 125-richchya vid dnya narodzhennya). Ukraina ХХ st.: kul'tura, ideolohiia, polityka: Zbirnyk statey -- Ukraine of the XXth century: Culture, ideology, politics. Collection of articles, 23, 425-454. Retrieved from: http://resource.history.org.ua/issue/xxx/2018/23 [in Ukrainian].

2. Yusov, S. (2019). Zapochatkuvannya kursiv ukrayins'koyi movy pry Kolumbiys'komu universyteti (1935 r.). UkrainaХХst.: kul'tura, ideolohiia, polityka: Zbirnyk statey -- Ukraine of the XXth century: Culture, ideology, politics. Collection of articles, 24, 120-135. Retrieved from: http://resource.history.org.ua/publ/Uxxs_2019_24_12 [in Ukrainian].

3. Myshuha, L. (1936). Ukrains'kyj Narodnyj Soiuz. In L. Myshuha (Ed.), Propam'iatna knyha, vydana z nahody 40-litn'oho iuvileiu UNS. (P. 211-225). Dzhersi-Siti: Nakladom Ukrains'koho Narodnoho Soiuzu. [in Ukrainian].

4. Drahan, A. (1964). Ukrains'kyj Narodnyj Soiuz u mynulomu i suchasnomu (18941964). New York; Jersey City: UNS «Svoboda». [in Ukrainian].

5. Kubijovych, V. (Ed.). (1955-2003). Halychyn Dmytro. Entsyklopediia ukrainoznav- stva: Slovnykova chastyna. (Vol. 1, p. 343). Pary; New York: Molode zhyttia; L'viv; Kyiv: Hlobus. [in Ukrainian].

6. Drahan, A. (Ed.) (1973). Luka Myshuha. Zbirnyk. Jersey City: Vydavnytstvo “Svoboda”. [in Ukrainian].

7. Manning, C. A. (1964). Slavic studies in the United States. Collection of papers honoring Prof. C.A. Manning on his 70th birthday anniversary. (pp. 28-31). New York: Shevchenko Scholarly Soc., Inc. [in English].

8. Murashko, M. (1936). Konventsii Ukrains'koho narodnoho soiuzu. In. L. Myshuha (Ed.), Propam'iatna knyha, vydana z nahody 40-litn'oho iuvileiu UNS. (pp. 226-248). Dzhersi- Siti: Nakladom Ukrains'koho Narodnoho Soiuzu. [in Ukrainian].

9. Lew, W. (1964). Clarence А. Manning and Ukrainian literature. Collection of papers honoring Prof. C.A. Manning on his 70th birthday anniversary. (рр. 6-14). New York: Shevchenko Scholarly Soc., Inc. [in English].

10. Hutsal, P. (2010). Shumejko Stepan Mykhajlovych. Ukrains'ka zhurnalistyka v imenakh: Materialy do entsyklopedychnoho slovnyka. (Vol. 17, p. 330-332). L'viv. [in Ukrainian].

11. (1962). Stephen Shumeyko, pershyj i dovholitnij redaktor «The Ukrainian Weekly» ta vydatnyj diiach, pomer in New York. Svoboda -- Freedom, 154, p. 1. [in Ukrainian].

12. (1962). Stephen Shumeyko, First Editor «The Ukrainian Weekly», and Ukrainion American leader, dies at 54. The Ukrainian Weekly, 163, p. 1. [in English].

13. Markus', V. (2009). Demydchuk Semen. Entsyklopediia ukrains'koi diaspory. (Vol. 1, p. 225). New York; Chicago. [in Ukrainian].

14. Dragan, A. (1964). Ukrainian National Association. Its Past and Present (18941964). New York; Jersey City: UNA «Svoboda». [in English].

15. (1935). University Ukrainian society holds lecture. The Ukrainian Weekly, 4, p. 1. [in English].

16. (1942). Osyp Stetkewicz. Svoboda -- Freedom, 23, 1. [in Ukrainian].

17. (1934). Za odnu literaturnu movu. Svoboda -- Freedom, 258, 3. [in Ukrainian].

18. Kurlak, S. (1936). Ukrainian course at Columbia. The Ukrainian Weekly. 7, 4. [in English].

19. (1935). Vyklad pro ukrains'ku literaturu at Columbia. Svoboda -- Freedom, 73, 3. [in Ukrainian].

20. (1935). Lecture on Ukrainian literature at Columbia. The Ukrainian Weekly, 12, 1. [in English].

21. (1935). Feasaht lad glimbs sugsess ladder. Svoboda -- Freedom, 231, 3. [in English].

22. Demydchuk, S. (1935). Vidkryttia ukrains'koho universytets'koho kursu. Svoboda -- Freedom, 229, 3. [in Ukrainian].

23. (1935). Course en advanced Ukrainian at Columbia University. The Ukrainian Weekly, 37, 1. [in English].

24. (1935). Universytets'kyj kurs ukrains'koi movy. (Komunikat Ukrains'koho Universytets'koho Tovarystva in New York). Svoboda -- Freedom, 216, 3. [in Ukrainian].

25. (1935). The Ukrainian language in America (Address delivered at the Third Ukrainian Youth's Congress Of America (Detroit, 1935) by Joseph D. Stetkewicz). The Ukrainian Weekly, 39, 2. [in English].

26. Stetkewicz, J. (1935). Kharakterystychni prykmety ukrains'koi movy. Svoboda -- Freedom, 230, 2. [in Ukrainian].

27. (1935). Inaguration of Ukrainian course at Columbia University. The Ukrainian Weekly, 40, 1. [in English].

28. (1935). Student and fund for Ukrainian course. The Ukrainian Weekly, 39, 1. [in English].

29. Manning, C. A. (1944). Nove pivstolittia -- novi zavdannia. In L. Myshuha (Ed.), Yuvilejnyj al'manakh 1894-1944. Vydanyj z nahody 50-litn'oho iuvileiu Ukrains'koho narodnoho soiuzu. (pp. 39-44). New Jersey: UNA. [in Ukrainian].

30. Stetkewicz, J. (1936). Ukrains'ke shkil'nytstvo v Amerytsi. In L. Myshuha (Ed.), Propam'iatna knyha, vydana z nahody 40-litn'oho iuvileiu ПЫА. (pp. 343-360). Dzhersi-Siti: UNA. [in Ukrainian].

31. (1935) Zhertvy na pidmohu kursu ukrains'koi movy v universyteti Koliumbiia. Svoboda -- Freedom, 231, 3. [in Ukrainian].

32. (1936). Protokol z richnykh narad Vykonavchoho Komitetu Ob'iednannia Ukrains'kykh Orhanizatsij v Amerytsi (Narady vidbulysia v subotu, 26-ho zhovtnia 1935, Jersey City). Svoboda -- Freedom, 52, 2. [in Ukrainian].

33. (1935). Vvijshly v universytets'ku bramu. Svoboda -- Freedom, 218, 2. [in Ukrainian].

34. (1935). V zmahanni do kraschoho zavtra. (Zvit sekretaria d-ra L. Myshuhy, zlozhenyj na richnim zasidanni Vykonavchoho Komitetu Ob'iednannia Ukrains'kykh Organizatsij v Amerytsi 26. Zhovtnia 1935). Svoboda -- Freedom, 261, 2. [in Ukrainian].

35. Zalitach M., (1935). Stvorym Ukrains'ku naukovu biblioteku. Svoboda -- Freedom, 231, 3. [in Ukrainian].

36. Kurliak C., Nalyvajko O., (1936). Vpysy na kurs ukrains'koi movy at Columbia University. Svoboda -- Freedom, 216, 3. [in Ukrainian].

37. (1936). Ukrains'ki spravy na storinkakh anhlijs'koi presy. Svoboda -- Freedom, 52, 3. [in Ukrainian].

38. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- [C. Manning]. Memorandum on Central Europe. -- [1938]. -- 10 pp. [in English].

39. (1935). Ukrains'kyj literaturnyj vechir u Koliumbijs'kim universyteti. Svoboda -- Freedom, 267, 3. [in Ukrainian].

40. (1935). Ukrains'kyj literaturnyj vechir u Koliumbijs'kim universyteti. Svoboda -- Freedom, 275, 1. [in Ukrainian].

41. (1935). Evening of Ukrainian literature at Columbia University a success. The Ukrainian Weekly, 48, 1. [in English].

42. (1936). Ukrainian evening at Columbia University. The Ukrainian Weekly, 11, 4. [in English].

43. (1937). Lecture on Iwan Franko at Columbia University. The Ukrainian Weekly, 17, 1. [in English].

44. (1937). Z diial'nosti Ukrains'koho Universytets'koho Tovarystva. Svoboda -- Freedom, 98, 3. [in Ukrainian].

45. (1938). Pomianuly M. Hrushevs'koho v universyteti. Svoboda -- Freedom, 112, 3. [in Ukrainian].

46. (1936). Survey of Ukrainian Culture. The Ukrainian Weekly, 5, 1-2. [in English].

47. (1936). Free Lectures on Ukrainian Culture at Columbia University. The Ukrainian Weekly, 6, 1. [in English].

48. (1936). Vpysy na ukrains'kyj kurs v universyteti Koliumbiia v N'iu-Jorku. Svoboda -- Freedom, 24, 2. [in Ukrainian].

49. (1936). Kurs ukrains'koi movy j literatury (Oholoshennia). Svoboda -- Freedom, 1, 4. [in Ukrainian].

50. (1937). Highlights of the Civic Center year. The Ukrainian Weekly, 9, 4. [in English].

51. Novovirs'kyj N., (1938). Kursy ukrains'koi movy. Svoboda -- Freedom, 148, 4. [in Ukrainian].

52. (1936). Fakhovi kursy WPA pomahaiut' bezrobitnym. Svoboda -- Freedom, 287, 4. [in Ukrainian].

53. (1936). Another opportunity to learn the Ukrainian language. The Ukrainian Weekly, 7, 4. [in English].

54. (1936). Want to learn Ukrainian? The Ukrainian Weekly, 9, 4. [in English].

55. Novovirs'kyj N., (1936). Navchannia ukrains'koi movy. Svoboda -- Freedom, 203, 3. [in Ukrainian].

56. (1936). [Oholoshennia]. Svoboda -- Freedom, 210, 4. [in Ukrainian].

57. (1936). Vidkryto kursy ukrains'koi movy. Svoboda -- Freedom, 37, 2. [in Ukrainian].

58. (1936). Ukrains'ka shkola (Oholoshennia). Svoboda -- Freedom, 209, 3. [in Ukrainian].

59. (1936). Free courses in Ukrainian at Philadelphia. The Ukrainian Weekly, 13, 4. [in English].

60. (1936). Courses in Ukrainian. The Ukrainian Weekly, 37, 1. [in English].

61. Chawluk C., (1936). Aiding Ukrainian course at Columbia University. The Ukrainian Weekly, 42, 4. [in English].

62. Belous K., (1936). A chance to learn Ukrainian. The Ukrainian Weekly, 47, 4. [in English].

63. Belous K., (1937). Ukrainian course at N.,Y. International Institute. The Ukrainian Weekly, 48, 4. [in English].

64. (1937). Zapysujtes' na kursy ukrains'koi movy v Columbia university! [Oholoshennia]. Svoboda -- Freedom, 216, 1. [in Ukrainian].

65. Novovirs'kyj N., (1936). Kursy ukrains'koi movy [Oholoshennia]. Svoboda -- Freedom, 236, 4. [in Ukrainian].

66. Novovirs'kyj N., (1937). Kursy ukrains'koi movy [Oholoshennia]. Svoboda -- Freedom, 31, 4. [in Ukrainian].

67. Kurlak S., (1937). They Do Cooperate. The Ukrainian Weekly, 42, 4. [in English].

68. Kurlak S., (1937). Na dobrij dorozi. Svoboda -- Freedom, 252, 4. [in Ukrainian].

69. S. S., (1937). A visit to Columbia university Ukrainian course. The Ukrainian Weekly, 46, 3. [in English].

70. Myshuha, L. (1944). Liha ukrains'koi molodi Pivnichnoi Ameryky. In L. Myshuha (Ed.), Yuvilejnyj al'manakh 1894-1944. Vydan z nahody 50-litn'oho iuvileiu UNA. (pp. 169177). New-Jersey: Nakladom Ukrains'koho Narodnoho Soiuzu. [in Ukrainian].

71. Riber J., (1938). Think it over! The Ukrainian Weekly, 6, 4. [in English].

72. Hamkalo О. (1938). Looking forward. [Address delivered at the Ukrainian American Youth Rally in Newark, febrary 12, 1938]. The Ukrainian Weekly, 10, 3. [in English].

73. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- Lyst R. Fife do N. Butler vid 17 travnia 1938 r. -- 1 p. [in English].

74. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- Lyst C. Manning do J. Stetkevych vid 13 travnia 1938 r. -- 1 p. [in English].

75. Studium Generale and the School of General Studies. Retrieved from: https://gs.columbia.edu/content/history#/text-3834 [in English].

76. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- Lyst

77. Riber J., (1938). Ukrainian University Society Concludes. Active Year. The Ukrainian Weekly, 23, 3. [in English].

78. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence. -- Lyst J. Coss do C. Manning vid 5 zhovtnia 1938 r. -- 1 p. [in English].

79. Manning, C. A. (1957). A history of Slavic studies in the United States. Milwaukee: Marquette University Press. [in English].

ДОДАТОК-1

Характеристичні прикмети української мови Текст виступу подано за першою публікацією: Стеткевич О. Характеристичні прикмети української мови / О. Стеткевич // Свобода. -- 1935. -- № 230. -- С. 2. Текст подається зі збереженням орфографічних, граматичних та стилістичних особливостей оригіналу.

(Інавгураційний виклад Йосипа Стеткевича, виголошений на відкритті курсу української мови в Колумбійському університеті).

Ми нині знайшлися в одній з найбільших святинь науки в Америці -- в університеті Колюмбія. Зійшлися ми тут на відкриття курсу української мови в цім університеті. За влаштування цього курсу лежиться щира подяка в першій мірі самому університетови, котрий українську мову поставив нарівні з іншими культурними мовами, а далі шан. проф. Принсови, проф. Менінгови і д-рові А. Колманови.

Окремо треба би подякувати зарядови Колюмбійського університету за те, що керується чистими демократичними принципами і дає в себе захист усякій культурі.

З нагоди нинішнього свята ми ось тут пригадаємо собі коротенько найхарактеристичніші прикмети української мови -- тої мови, що отеє перший раз в історії Америки здобула собі право горожанства в найвищій школі.

Більше як 3,000 літ тому на широких просторах між Вислою й Дніпром та між Дністром аж геть поз Припять жив народ, що звався спершу Венеди, а потім Славяни. Усі ті землі -- це прабатьківщина Славян. Славян зачисляють до племен індоєвропейської мовної й культурної спільноти. Мали вони одну спільну мову, яка нині називається мовою праславянською. Спільнота Славян тревала кругло 2,000 літ. В V віці по Хр. цей народ почав виріжнятися в окремі славянські племена зі своїми діялєктами. В часі мандрівки народів ті славянські племена пускалися в далекі походи на всі сторони світу спершу з ріжними іншими народами (Готи, Гуни, Авари), а далі на власну руку. Мандрівка сла- вянських племен закінчилася в VII. віці і в тім часі вони почали основувати свої державні організації та жити своїм окремішнім життям. Замітне, що ті славянські племена, з котрих витворивсь український нарід, у мандрівці народів лиш небагато посунулися на схід і на південь, а зрештою осталися майже в цілости в своїй прабатьківщині; тому то тепер говориться зовсім слушно, що Українці жиють на своїх землях споконвіку, від непамятних часів.

Українці належать до південної громади Славян (Українці, Сербо- Хорвати, Болгари й Словінці), а їх мова займає посереднє місце між славянськими мовами. У цій мові є безліч місцевих говірок, що об'єдню- ються спільними прикметами в говори (діялєкти), які знову лучаться в менші або більші діялєктичні групи (піднаріччя й наріччя). Та все таки треба ствердити, що ріжниці між поодинокими українськими наріччями не такі великі, як в інших народів, напр. Англійців, Італійців, Німців, Поляків і т. д. Тому то не дивота, що Українець з Харкова чи з Полтави дуже добре розуміє Українця з Перемишля чи зо Львова.

Коли Українці при кінці X. віку приняли христіянську релігію грецького обряду, то богослужбові книги взяли собі з Болгарії, яка тоді вже була христіянською державою. Це вони зробили тому, що болгарська мова, як одна із славянських, була їм доволі зрозуміла. Ця староболгарська або церковно-славянська мова задержалася в українських церковних книгах по нинішній день, хоч по світовій війні почали вже декуди перекладати їх на живу народню мову. Аж до виступу Котляревського, шо дав початок новій українській літературі, церковно-славянську мову вважали літературною і нею українські письменики, головно монахи, писали свої твори. Ця мова була для народу завсіди мертва і тому вона на народню творчість майже ніякого впливу не мала. Навпаки, жива народня мова втискалася силоміць до мови вчених і лишала на ній повсякчасно дуже значні сліди.

Окремо від ученого світу нарід творив собі свою усну словесність і довів до того, що вже за козацьких часів українська мова майже нічим не ріжнилася від теперішньої літературної мови.

Українська усна словесність надзвичайно багата й ріжнородна. Вона ділиться на такі відділи: 1. Обрядові пісні, 2. Колядки-щедрівки, 3. Вес- нянки-гаївки, 4. Русальні й царинні пісні, 5. Обжинкові пісні, 6. Весільні пісні, 7. Похоронні голосіння, 8. Народні думи, 9. Історичні й політичні пісні, 10. Станові пісні (з окремою групою пісень чумацьких), 11. Сал- датчина й рекрутчина, 12. Лірично-цобутові пісні з особистого й родинного життя, 13. Приколискові пісні, 14. Парубоцькі й дівоцькі пісні, 15. Танкові пісні, 16. Коломийки, 17. Шумки й козачки, 18. Баляди й романси, 19. Гумористичні пісні, анекдоти й пародії, 20. Побожні й старцівські пісні. До прозових творів належать: байки, казки, новелі, анекдоти, фацеції, приказки, перекази, оповідання з обсягу демонольоґії, легенди, приповідки і загадки.

Усе те, пронизане гуманними й свободолюбними ідеями, -- це пребагата скарбниця, не вичерпне джерело для тих, що творять писемну українську літературу.

Самостійність української мови доказав понад усякий сумнів найбільший слявіст XIX. віку, Франц Мікльосіч (1813-1891) Франьо (Франц) Міклошич (Миклосич, Мікльосіч) (нім. Franz von Miklosich, 20 листопада 1813, Радомерщак -- 7 березня 1891, Відень) -- словенський, австрійський мовознавець. Вважається основоположником школи порівняльно-історичного вивчення граматики слов'янських мов, одним з найвизначніших представників славістики XIX ст., Словінець із роду. Згодом за ним пішли інші фільольоґи (між іншими й петербурська Академія Наук) і нині ця справа вже дефінітивно вирішена.

Українська мова -- це мова хліборобів, що зродилася й росла на безмежних степах. На селі, на полі, в горах і долинах люди змушені перекликатися голосно, грімко, а це відбилося корисно на артикуляції звуків та складів. Потреба голосної розмови умістила вимову поодиноких слів головно в передній половині рота, який нормально більше розкривається, ніж звичайно буває при менше голосній розмові. «Українська мова -- каже проф. Ст. Смаль-Стоцький Степан Йосипович Смаль-Стоцький (8 або 9 січня 1859, Немилів, Радехівський район, Львівська область -- 17 серпня 1938, Прага) -- український мовознавець і педагог, літературознавець; визначний громадсько-політичний, культурний, економіч-ний діяч Буковини. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі. -- протягом століть витворила свою власну звукову, морфольоґічну, словотворну й синтактичну систему. Її норми показують властивий її характер і відмежовують її як специфічний твір психофізичних сил українського народу супроти інших славянських мов. Цей характер виявляється назверхи тим, що хоч приголосних в українській мові багато, то вона не терпить таких сполук приголосних, які тяжко було б вимовити. Підставою складів є тільки повні, чисті, сильно й докладно артикульовані голосні. Кожний склад гомонить повно і ясно. Рухомий наголос, підвищення голосу на наголошених, а пониження на ненаголошених складах робить мову мельо- дійною» Й. Стеткевич цитує, очевидно, за такими виданнями: Смаль-Стоцький С. Україн-ська мова: її початки, розвиток та характеристичні її прикмети // Дзвони. -- 1933. -- № 3. -- С. 128-134; № 4. -- С. 180-185 або: Смаль-Стоцький С. Українська мова, її початки, розвиток та характеристичні її прикмети. -- Л.: Друкарня «Бібльос», 1933. -- Ч. 6. -- (Бібліотека «Дзвонів»)..

Прочитавши таку характеристику української мови, нам тепер легко зрозуміти, чому то вчені мовознавці співучість цієї мови ставлять на другім місці між усіми мовами -- зараз по мові італійській.

Красу української мови можна пізнати докладно щойно через порівнювання з іншими культурними мовами. До цієї краси причиняється в значній мірі дроблення ріжних слів. Таку велику скількість здрібнілих іменників, як у мові українській, подибуємо лише в мові італійській, але в ніякій мові на світі не знайдемо здрібнілих дієслів (їстоньки, питоньки, робитоньки, ходитоньки) або здрібнілих прислівників (такечки, тамечки).

Послухаймо, наприклад, як заходиться українська мати біля своєї хорої дитини: Дитинонько моя малесенька. Що тобі сталося, моя любесенька? Чи в тебе може головонька болить? Може тобі їстоньки, може питоньки, може спатоньки хочеш ? Моє соненько ясненьке, моя зірочко. Положися легесенько ось тутечки, на отсю мягеньку подушечку. Я тобі принесу зимненької водички з нашої кринички, ти напєшся, переспишся та й здоровенька будеш.

Годні ви це сказати, так ніжно і так пестливо, якою іншою мовою?

А от возьмім іще, для прикладу, дроблення слова «малий». Отже: малий, малезний, маленечкий, малесечкий, малесенький, малісінький, малюсенький, малюхний, малюцький, малючкий, манісінький, масюнень- кий, масюсінький, маценький, маціненький, мацінький, маціпкий, маціць- кий, маципенький, мацюпіненький.

Або те, дороге кожному з нас слово, «мама»: мати, матір, матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, матуня, мутуся, матусенька; а далі мама, мамка, мамонька, мамочка, мамунечка, мамуня, мамунця, мамусенька, мамусечка, мамуся, мамця; а ще далі: неня, ненечка, ненька.

Таких здрібнілих слів є і в українськім письменстві, особливо в усній словесности, дуже багато і ними український нарід висказує свої найглибші найніжніші почування.

Але ж українська мова багата не тільки на слова здрібнілі. Вона має безліч таких слів і зворотів, що служать до твердих приказів, до боєвих подвигів, у покликах до праці для себе, для свого народу і для всієї суспільности та в закликах до завзятої боротьби з усім тим, що приносить людині матеріяльну або моральну шкоду. Прикладом цього можуть послужити, між іншим, славні народні думи -- цей незрівнаний епос козацького завзяття.

Все те, чим живе дух людини, всі людські почування в найріжніших відтінках, можна українською мовою виразити ясно, ядерно й плястично, бо до цього служать окремі слова, а то й цілі групи слів.

Українські вчені послуговуються в своїх наукових творах, ясна річ, ріжними інтернаціональними словами, але мають на кожне поняття і своє рідне слово.

Чи треба дивуватися, що чужинці, які студіюють українську мову, прилипають до неї душею і так нею захоплюються?

Проф. Василь Сімович Василь Іванович Сімович (9 березня 1880, Гадинківці, Гусятинський район Тер-нопільська область -- 13 березня 1944, Львів) -- український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ (з 1923). начисляє 19 фонетичних прикмет української мови, не враховуючи наголосу, а в порівнанні з іншими славянськими мовами подає 18 ріжних прикмет. Важніших морфольогічних прикмет він нараховує 5 головних груп, а крім того наводить багато характеристичних рис у словотворі і складі.

Всього того ми тут очевидно розбирати не будемо, але зазначуємо всі ці речі на те, щоб виразно ствердити, що українська мова має повне й заслужене право станути в ряді інших культурних мов.



ДОДАТОК-2

Лист Роберта Фіфе Ніколасу Батлеру від 17 травня 1938 р. щодо тимчасового зупинення деяких курсів східноєвропейських мов.

Машинописна копія.

Скановано з паперового оригіналу Ю.В. Юсовим. Оригінал міститься в теці «From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence». Машинопис. Рукописні правки. Автограф підпису Р. Фіфе.



ДОДАТОК-3

Лист Роберта Фіфе Ніколасу Батлеру від 17 травня 1938 р. щодо причин закриття курсів деяких східноєвропейських мов.

(Переклад з англійської мови зроблено Ю.В. Юсовим).

17 травня 1938 року

Президенту Ніколасу Мюррей Батлеру,

Колумбійський університет

Шановний Президент Батлер!

Причина, згідно з якою комісія прийняла рішення тимчасово зупинити нові курси албанської, чеської, угорської, словацької та української мов у програмі Extension Teaching, полягає в тому, що викладачі не мають академічної акредитації. Ми сподіваємося, що ці заняття зможуть знову початися, як тільки знайдуться викладачі, що мають академічну підготовку, відповідну нашим вимогам. Я розумію, що всі східноєвропейські племена і народи в цей час дуже образливі, зокрема в результаті політичних проблем. Однак, висловлюючи симпатію у зв'язку з ситуацією, що склалася, повинен відзначити, що це не підніме престиж усіх зацікавлених груп, якщо тільки курси в Колумбійському університеті не будуть укомплектовані, так само як і курси інших сучасних мов. Я дуже сподіваюся, що ті, хто бажають продовжити курси угорської мови, зроблять якусь пропозицію, яке допоможе знайти особу з достатньою академічною підготовкою, щоб гідно викладати цей предмет. Я обов'язково повернуся до розгляду цієї проблеми, коли дізнаюся, що відділення східноєвропейських мов зможе знайти будь-які нові рекомендації для наступного навчального року.

Щиро Ваш,

(підпис) Роберт Херндон Фіфе

ДОДАТОК-4

Лист Р. Фіфе до Дж. Егберта від 19 квітня 1938 р. щодо компетентності викладачів курсів східноєвропейських мов. Машинописна копія.

Скановано з паперового оригіналу Ю.В. Юсовим. Оригінал міститься в теці «From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence». Машинопис. Автограф підпису та рукописна ремарка Р. Фіфе.



ДОДАТОК-5

Лист Р. Фіфе до Дж. Егберта від 19 квітня 1938 р. щодо компетентності викладачів курсів східноєвропейських мов.

(Переклад з англійської мови зроблено Ю.В. Юсовим).

19 квітня 1938 р

Професору Дж. К. Едберту

Директору University Extension

Шановний професоре Егберте!

Відповідно до нашої розмови днями, я попросив професора Меннінга переглянути аргументи стосовно східноєвропейських мов, які будуть запропоновані в програмі Extension у 1938-39 рр. та включити лише наступні:

Фінська, новогрецька, литовська

Румунська

Польська

Російська

На наступний рік ми вилучимо: албанську, угорську, чеську, словацьку та українську. Ми хотіли б вважати їх тимчасово зупиненими, поки не буде забезпечено справді компетентний викладацький склад.

Щиро Ваш, (підпис)

Копія для професора Кларенса Меннінга

Виконавчий директор

Размещено на Allbest.ru