Монети в грошовому обігу на українських землях у дореформений період (кінець ХУIII середина XIX ст.): історіографія

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОНЕТИ В ГРОШОВОМУ ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДОРЕФОРМЕННИЙ ПЕРІОД (КІНЕЦЬ ХУПІ СЕРЕДИНА XIX СТ.): ІСТОРІОГРАФІЯ

Анатолій СУСТРЄТОВ

Метою статті постає аналіз наявних праць дослідників ХІХ ХХІ ст. щодо проблематики обігу дзвінкої монети на українських землях я складі Російської імперії в дореформений період. Під час роботи над даним дослідженням було використано методи синтезу та аналізу, порівняння, узагальнення, завдяки яким досягнуто ряду висновків. Вагоме місце в системі грошового обігу на українських землях у складі Російської імперії від часів остаточної інкорпорації до реформ 1860-х років займає історія особливостей функціонування металевих грошей. Різноманітними аспектами даного питання займалися ще сучасники відповідних подій, дослідники кінця ХІХ -початку ХХ століття, в радянський час та в роки незалежності. В першій половині ХІХ ст. про металеві гроші в фундаментальних дослідженнях писали С. Шодуар, А. Чистяков. Згодом питаннями металевих грошей займались П. Шторх, М.П. Кашкаров, А. Гурьєв. В імперський час питання монетної системи підіймалися й в працях Є.І. Ламанського, В. Гольдмана, П. Нікольського, однак в контексті функціонування паперових грошових знаках. Окремі аспекти обігу монет розкриваються в дослідженнях, присвячених реформам 1839-1843 років О.П. Шипова, Р.І. Сементковського. Окремої уваги заслуговує фундаментальний науковий доробок Г. Романова. Після розпаду імперії суттєвий науковий доробок в радянській час здійснили А.Д. Друян, И.Г. Спасский, Р.Й. Тхоржевський, М.Ф. Котляр. Фундаментальні праці побачили світ за часів незалежної України, активну участь в розробці яких брали участь висвітлюють О.А. Бакалець, Н.І. Дорофєєва, М. Ф. Котляр, В.М. Орлик, С.В. Орлик, М.В. Орлик, Н.О. Пасічник, І.Г. Скоморович, О. Скороход, Р.М. Шуст. Таким чином, вже в імперський період фахівці-сучасники заклали серйозний фактологічний базис для подальших досліджень з проблематики обігу монет. Здебільшого імперська історіографія присвячена загальнодержавним аспектам функціонування дзвінкої монети. В радянський час історія обігу монет розглядалась через призму радянської ідеології. В незалежній Україні з'явилась плеяда видатних істориків та фахівців з нумізматики, які завдяки приділили значної уваги історії обігу монет на теренах Наддніпрянщини. Разом із тим слід зауважити, що українська історіографія потребує в подальшому висвітленні саме специфіки українських регіональних аспектів грошового обігу.

Ключові слова: грошовий обіг, монети, Наддніпрянська Україна, Російська імперія, історіографія, монетний двір.

Постановка проблеми

Основу грошового обігу на підконтрольних Російській імперії українських землях складали монети та бони. Тому висвітлення проблематики обігу саме монет постає важливим завданням задля дослідження історії грошової системи, фінансово-економічних відносин, що склалися в Наддніпрянщині.

Водночас, питаннями обігу монет займалися різноманітні дослідники, починаючи від тогочасних сучасників до наших часів незалежної України. Однак, вони здебільшого приділяли увагу суто на історичні аспекти функціонування системи грошового обігу. Тому досить актуальним постають завдання узагальнення, систематизації вже існуючого наукового доробку історії обігу монет на українських землях, акцентувати увагу на тих нюансах, що потребують додаткового аналізу або таких, що залишилися поза увагою взагалі.

Вагомим науковим доробком для сучасної української науки постає історіографічне дослідження історії обігу монет Наддніпрянщини за часів Російської імперії. Автори торкались проблематики історіографічного характеру здебільшого в контексті досліджень з історії грошового обігу, фінансово-податкової політики, що містилися в дисертаціях, статтях, тезах або монографічних працях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Щодо авторів, праці яких присвячені історії грошового обігу на українських землях, або подібні питання висвітлюються в контексті іншої проблематики, слід звернути увагу на вчених М.Ф. Котляра, В.М. Орлика, І.Г. Скоморович, науковців О.А. Бакальця., Н.І. Дорофеєвої, С.В. Орлик, Р.М. Шуста. Окремими історіографічними питаннями займається дослідниця О. Скороход.

Наукові завдання. Завданнями статті постає узагальнення наявного історіографічного матеріалу з історії обігу монет зазначеного хронологічного періоду, встановлення раніше не досліджених сторінок даної проблематики.

Метою статті є аналіз наукового доробку дослідників ХІХ ХХІ ст. щодо проблематики обігу дзвінкої монети на українських землях я складі Російської імперії в дореформений період.

Виклад основного матеріалу

Ряд фундаментальних досліджень з історії обігу монет було здійснено ще в імперські часи. Сучасниками окресленого хронологічного періоду постали С. Шодуар та А. Чистяков. С. Шодуар у передмові до «обозрения русских денег...» 1837 року здійснив історіографічний аналіз праць, присвячених грошовому обігу, й дійшов висновку, що окремі її аспекти розпорошені в різних дослідженнях та потребують певної систематизації Шодуар С. (1837). Обозрение русских денег и иностранных монет, употреблявшихся в России с древних времен. Ч.1. СПб.: Типография экспедиции заготовления государственных бумаг. С. II.. Він приділив увагу суто монетам, знаходились в обігу. Автор розкриває зовнішній вигляд монет, вагу, номінали тощо. А. Чистяков в дослідженні 1844 року також займався систематизацією та висвітленням змісту законодавчих актів, присвячених обігу монет, також визначав їх вагу, зовнішній вигляд та вартість Чистяков А. (1844). Обозрение монетного дела в России с половины XVII столетия по 1844 год. СанктПетербург: Типография И. Глазунова и К, 38 с.. Подібний аналіз був доволі ретельним, наприклад, відповідно маніфесту 27 червня 1810 р. єдиною мірою усіх монет ставав срібний рубль «весом во 100 руб. 5 фун. и 6 золот. лигатурного серебра; проба 83,1/3. Российская серебряная монета получает следующие подразделения: 1. банковая или торговая: рубль и полтина, 2. разменная в 20, 10 и 5 коп.» Там само. С. 25-26..

В другій половині ХІХ першій половині ХХ ст. історії обігу монет присвятили свої праці П. Шторх, М.П. Кашкаров, А. Гур'єв. П. Шторх вказував, що мідна монета домінувала протягом XVIII початку ХІХ ст. Шторх П. (1868). Материалы для истории государственных денежных знаков в России с 1653 по 1840 год». Журнал министерства народного просвещения. С.-Петербург. Выпуск CXXXVII. С. 776.. автор наводив інформацію про співвідношення мідної монети до наприклад, якщо брати до уваги вартість саме міді як металу, то в 1838 році одним фунтом срібла можна було купити 69 фунтів міді, а за один фунт золота 1035 фунтів мідіТам само. С. 794.. М.П. Кашкаров зауважував, що на монетну справу сильно впливала ситуація з видобутком дорогоцінних металів (золота, срібла)Кашкаров М.П. (1898). Денежное обращение в России: Историко-статистическое исследование. СПб.: Гос. Тип. С. 117.. Автор зазначав, що платинова монета введена в обіг була завдяки тому, що на теренах імперії знайшли поклади відповідного металу (для зручності збуту вирішено чеканити монету) Там само, с. 122.. 1845 року її заборонили вивозити закордон (в цьому році заборонили також її карбування). Про співвідношення золота до срібла, М.П. Кашкаров вказував, законодавчо воно вперше врегульовано було 1783 роком (1 до 15) й протрималося таке співвідношення до 1839 року Там само, с.128.. У зв'язку з падінням у 50-роках ХІХ ст. цінності кредитних рублів та рядом інших факторів срібна монета стала вивозитись закордон та переплавлятися в різноманітні вироби Там само, с. 129..

В повному зібранні законів Російської імперії містяться акти, норми яких регулюють широке коло суспільних відносин, що склалися в Російській імперії, в тому числі й грошовий обіг. В «Сборнике указов по монетному и медальному делу» 1887 року М. Деммені здійснив фундаментальну роботу, скомпонувавши в єдину збірку в хронологічній послідовності усі імперські акти, що стосувалися монетної та медальної справи від 1649 по 1881 роки Деммени М. (1887). Сборник указов по монетному и медальному делу в России помещённых в полном собрании законов с 1649 по 1881 г. Выпуск II Санкт-Петербург: Типо-литография А.М. Вольфа. 423 с.; Його ж. (1887) Сборник указов по монетному и медальному делу в России помещённых в полном собрании законов с 1649 по 1881 г. Выпуск Ш. Санкт-Петербург: Типо-литография А.М. Вольфа. 750 с..

Великий князь Григорій Михайлович Романов привніс у науковий доробок із нумізматики значний внесок. Його «Корпус русских монет» вчений І.Г. Дудко називає найбільш повним зібранням та каталогом російських монет Дудко И.Г. (2017). Великий князь Георгий Михайлович Романов как нумизмат -исследователь монетного дела России или его корпус русских монет. Социально-политические науки. № 5. С. 102.. Щодо хронологічних рамок кінця ХУШ ст. першої половини ХІХ ст. відносяться його «Монеты царствования императора Николая I»Романов Г.М. (1890). Корпус русских монет. Монеты царствования императора Николая I. Спб. типография А.Бенке. XII, 281, XLI с. (1890 рік); «Монеты царствования Павла I» Романов Г.М. (1890). Корпус русских монет. Монеты царствования императора Павла I. Спб.: типография А.Бенке. У. 47 с. VII л. ил.. (1890 рік), «Монеты царствования Александра I» Романов Г.М. Корпус русских монет. Монеты царствования Александра I. Спб.: типография А.Бенке. У. 147 с. XXII л. (1891 рік), «Монеты царствования Императрицы Екатерины II» (1894 р.) в двох томахРоманов Г.М. (1904) Корпус русских монет. Монеты царствования императрицы Екатерины. Т.1. Документы для истории монетного дела царствования императрицы Екатерины II Санкт-Петербург : Типография А. Бенке, с. 382.; Його ж (1904), Корпус русских монет. Монеты царствования императрицы Екатерины. Т.2. Описание монет царствования императрицы Екатерины II. Санкт-Петербург : Типография А. Бенке. С. 125..

В першому томі монет Катерини ІІ для наукового доробку вкрай цінна інформація міститься щодо документальних джерел, присвячених грошовому обігу імперії. У передмові вказуються джерела, з яких було взято інформацію, й можна зробити висновок про його широкий спектр. Особливу цінність документи з архівів державних установ, значний пласт інформації зібраний із архіву Таврійського губернського правління, що може надати ґрунтовну інформацію про грошовий обіг на теренах Криму Романов Г.М. (1904), Корпус русских монет. Монеты царствования императрицы Екатерины. Т. 1. Санкт-Петербург : Типография А. Бенке. С. І..

Аналізу історії грошового обігу монет за часів Катерини ІІ присвячена передмова до праці. Далі наводяться вже документальні джерела. В передмові розкриває різноманітні аспекти обігу золотої, срібної, мідної та регіональних монет. Г.М. Романов висвітлює по черзі аспекти карбування монет за типом металу. В праці вказується, що після змін у внутрішній вартості золотої монети у 1760-х роках, й після цього протягом усього правління Катерини ІІ її вартість не змінювалась, подібна доля була і в срібної монети. Щодо мідної монети Г.М. Романов зауважував, що Катерина ІІ була проти перекарбування мідної монети з 16 до 32 руб. вартості, й повеліла повернути вартість до 16 руб., після чого мідна монета в обігу знаходилась у незмінному вигляді як з точки зору вартості, так і зовнішнього боку до 1796 року Там само. С. ІІІ-У. . Автор акцентує увагу на проекті реформи 1796 року князя Платона Зубова про перекарбування мідних монет знову з 16 до 32 руб. Після ухвалення проекту задля карбування нових монет Г.М. Романов зазначає про влаштування нових монетних дворів, серед яких в 1796 році згадується Херсонський Там само. С. VI..

Серед висвітлених місцевих грошей з металу в праці окреслюється історія монет Таврійських. Г.М. Романов пише про місце карбування таких монет у Феодосії, хронологічні рамки карбування 1786-1788 роки. На основі наявних для автора джерел він робить висновок, що у «Повному зібранні законів Россійської імперії» є лише один указ (зазначає 30 травня 1787 року), присвячений таврійській монеті. Орієнтуючись на зазначені у праці документи Г.М. Романов пише про наміри карбування такої монети ще в 1783 році. Він характеризує зовнішній вигляд таврійської мідної монети й зазначає на відсутність відмінностей від «звичайних» мідних монет окрім надпису літер Т.М. До речі, саме завдяки цьому фактору автор говорить про дозвіл на обіг такої монети на всій території імперії Там само. С. XII. Там само. CVIII.. Нумізмат пише й про монети з інших металів, вказує на їх номінали карбувалась таврійська срібна монета у 2, 5, 10 і 20 коп. Автор акцентував увагу на відсутності згадок про срібні монети в документах губернських та інших державних установах, тому приводив твердження В.Д. Смірнова про специфічне призначення такої срібної монети лише як сувенір для Катерини ІІ, коли та перебувала у відповідному регіоні. Разом з тим, Г.М. Романов погоджується із В.Д. Смірновим про московське або пітерське походження такої монети .

Також важливим для історії грошового обігу є здійснений Г.М. Романовим аналіз діяльності монетних дворів в ІІ половині XVIII ст. Створення Херсонського монетного двору в 1796 році автор пов'язує із новою необхідністю карбування «важкої» мідної монети й зауважує, що він так і не приступив до карбування внаслідок рішення Павла І Там само. С. XI..

Якщо перший том присвячено суто історії монетного обігу в Російській імперії, другий том детально розкриває зовнішні характеристики монет, наводяться цінні ілюстративні матеріали тощо. В цілому, перший том важливий для нумізматики та історії грошового обігу України колосальним пластом документальних та архівних матеріалів, які були опрацьовані та зібрані в «Монетах царствования императрицы Екатерины».

Декількома роками раніше вийшла його праця ««Монеты царствования Павла I» Романов, Г.М. (1890). Корпус русских монет. Монеты царствования императора Павла I. Спб.: типография А. Бенке, V, 47 с., VII л. ил.., однак вона присвячена історії грошового обігу після правління Катерини ІІ. Автор наводить інформацію про джерельну базу з грошового обігу часів Павла І. В цій праці зібрані та опрацьовані документальні матеріали з «Повного зібрання законів» та архіву державного казначейства. В передмові, як і у випадку з книгою про монети часів Катерини ІІ міститься аналіз історії монетного обігу на основі проаналізованих автором документів.

Г.М. Романов описує діяльність та аспекти створення нових монетних дворів (Банківський монетний двір), діяльність раніше існуючих та підстави згортання деяких, впроваджених за Катерини ІІ Там само. С. ІІ-ІІІ.. Він розкриває деталі карбування кожної із монет з конкретного типу металу, вказує на зміни в зовнішньому вигляді, наводить статистичні відомості карбування тощо. Так автор зазначає про зміни в карбуванні золотої монети одразу після сходження Павла І на трон. Наприклад, автор наголошує на зміну проби золотої монети вже в грудні 1796 року із 94 на 94 і 2/3 проби. Г.М. Романов акцентував увагу на припиненні з 1798 року карбування червонців, хоча прямої на це заборони існувало Там само. С. ІІІ.. Автор підкреслював про зміну у вазі, пробі та зовнішньому вигляді срібної монети, а після 1797 року срібна монета до кінця правління Павла І змінам вже не підлягала. Щодо монети мідної окрім указу від 20 січня 1797 року про повернення до карбування мідних монет відповідно до 16 руб. з пуду, іншої інформації автор не надає. Після наведених за хронологічним порядком законодавчих актів, які стосувалися монетного обігу, Г.М. Романов наводить таблиці із інформацією про кількість накарбованих монет відповідно до металу, номіналу та року виготовлення Там само. С. 3-24..

Ще одна книга із фундаментального циклу присвячена монетам за часів Олександра І Романов Г.М. (1891). Корпус русских монет. Монеты царствования Александра I. Спб.: типография А.Бенке V., 147 с., XXII л.. Автор в даному розділі використовував знову таки «Повне зібрання законів», архівні матеріали міністерства фінансів, й автор уточнює: монетний відділ департаменту держказначейства, кредитна канцелярія. Історія монетного обігу, як і в інших частинах «Корпуса руських монет» висвітлюється відповідно до діяльності монетних дворів та нормативно-правових актів влади й архівних документів держустанов.

На початку передмови автор робить вірне припущення про втрату частини документальних джерел з архівів внаслідок наполеонівських війн. Автор наводить інформацію окрім «звичайних» монетних дворів діяльність Варшавського та Грузинського, які мали власну специфіку. Г.М. Романов пише про використання надпису.

С.П.Б. під час карбування в Банківському монетному дворі внаслідок відсутності свого знаку. Автор розмежовує Банківський та Санкт-Петербурзький монетні двори з іншими на основі тих монет, які тут карбувались (у книзі наголошується, що перші два карбували золоту, срібну та мідну, а усі інші лише срібну) Там само. С. ІІ. До речі, нумізмат зазначав про напрямок діяльності монетних дворів, Єкатеринбурзький виготовляв мідну монету для європейської частини імперії, тобто і для українських земель. Необхідно зауважити про цікавий документ із архіву монетного відділу державного казначейства, де міститься інформація про важливі аспекти існування створених у 1796 році та згодом ліквідованих монетних дворів (в тому числі Херсонського) Там само.С. 34.. Автор пояснює причину розміщення інформації про іншу хронологію подій датою документу 1817 року.

В даній книзі також Г.М. Романов вдається до опису особливостей обігу монет відповідно до типу металу. Щодо історії карбування золотих монет автор наводить цікаву інформацію про заготування голландських червонців й вказує на мету їх створення для розрахунку закордоном. Автор наводить відповідно до документів характеристику змін у пробах срібної монети. Фундаментальні для грошового обігу маніфести від 20 червня 1810 р. та 29 серпня 1810 р. розкриває лише з точки зору змін зовнішньої сторони монет яка встановилась проба, кількість чистого срібла тощо Там само. С. Ш-rV..

Також слід зауважити на наявність і в даній книзі Г.М. Романова важливої статистичної інформації про загальну кількість виготовлених монет, в якому році та з яких металів. Окрім того, є відомості про досягнення карбування в кожному монетному двору окремо. Розміщена за хронологічним принципом документальна та архівознавча база постає вкрай важливою для досліджень з нумізматики та історії грошового обігу.

1890 року вийшла книга Г.М. Романова з серії «Корпуса русских монет» про монетний обіг за роки правління Миколи І. Романов Г.М. (1890), Корпус русских монет. Монеты царствования императора Николая I. Спб., типография А.Бенке, XII, 281, XLI с. В даній праці було зібрано та опубліковано величезний пласт документальної інформації за значний проміжок часу. Автор використовував серед документів вже існуючу збірку М. Деммені, справи та архівні матеріали (тобто на той час існуючі документи та вже такі, що були відправлені до архіву) монетного відділу департаменту держказначейства, а також документацію з різноманітних інстанцій, створених для царства Польського у складі Російської імперії.

Не відступаючи від загальної системи побудови власних праць, він у передмові розкриває діяльність монетних дворів. Зазначається про Єкатеринбурзький монетний двір в цей період, усі інші у питанні виготовлені мідних монет за твердженням автора інші монетні двори лише «допомагали» їх карбувати. Г.М. Романов характеризує технологічну сторону процесу карбування, відповідальних осіб тощо. Автор окрім золотої, срібної та мідної монет згадує платинову, яка увійшла в монетний обіг за Миколи І. Г.М. Романов в стислому вигляді наводив основні зміни в зовнішніх характеристиках монет на основі тих документів, які містилися у праці. Вказуються в хронологічній послідовності відповідно указів зміни ваги золотих монет, малюнків на них, особливі надписи на монетах (наприклад у книзі вказуються документи, де йде мова про новий надпис на 1 тис. півімперіалів «розс. Колыв.» на честь відкритих нових золотих копалин у Коливано Воскресенському розсипі Там само. С. VII..

Г.М. Романов наводить думку про мотиви влади почати карбування платинової монети її стали виготовляти для збільшення можливостей реалізації видобутої платини як сировини. Також наводиться причина припинення карбування такої монети в 1845 році влада намагалась уникнути розповсюдженню в обігу підробок платинових монет внаслідок зниження ціни на сировину Там само. С. IX.. В передмові стисло за хронологічним принципом вказані основні положення різноманітних указів та інших документів, де згадувалась срібна монета. Це здійснено також здебільшого в ключі опису зовнішньої сторони карбування срібної монети. Про реформу 1839 року лише згадується: «:...введен счет на серебро...» Там само. С. Х.. Загалом, важко переоцінити важливість для наукового доробку напрацювань Г.М. Романова, оскільки тут компактно зібрані необхідні для дослідження історії грошового обігу документальні джерела.

А. Гур'єв здійснив ретельний аналіз історії обігу платинової, золотої, срібної та мідної монет через призму реформаторської діяльності відомих державних діячів імперії. В його дослідженні нерозривно висвітлюються аспекти функціонування бон та монет Гурьев А. (1903), Денежное обращение в России в XIX столетии: исторический очерк. Санкт-Петербург: Тип. В. Ф. Киршбаума, 253 с..

За часів Російської імперії окремих сторінок історії обігу монет торкалися дослідники, що вивчали історію бон (В. Гольдман, Є.І. Ламанський, П. Нікольський) Гольдман В. (1866), Русские бумажные деньги. СПб.: Тип. Ретгера и Шнейдера, 252 с.; Ламанский Е.И. (1854), Исторический очерк денежного обращения в России с 1650 по 1817 г. Сборник статистических сведений о России, издаваемый статистическим отделением Императорского русского географического общества. Кн.2. СПб, С.61-157..; Ламанский Е.И. (1854), Статистический обзор операций Государственных Кредитных Установлений с 1817 г. до настоящего времени. Сборник статистических сведений о России, издаваемый статистическим отделением Императорского русского географического общества. Кн.2. СПб, С.159-306.; Никольский П. А. (1892), Бумажные деньги в России. Казань, 393 с., або в рамках вивчення реформаторських заходів, наприклад, Є. Канкріна 1839-1843 років (О.П. Шипов, Р.І. Сементковський) Сементковский Р.И. (1893). Его жизнь и государственная деятельность: биографический очерк Р. И Сементковского. СПб.: Тип. и лит. В. А. Тиханова, 94 с.; Шипов, А.П. (1866), Очерк жизни и государственной деятельности графа Канкрина. СПб. : Тип. О.И. Бакста, 42 с..

В радянський час дослідники також займалися питаннями історії обігу монет в імперії. Наприклад, в 1941 році А.Д. Друян опублікував «Очерки по истории денежного обращения России в ХІХ веке», де історія грошового обігу розглядалася через призму радянських підходів та ідей «класової боротьби» тощо Друян, А.Д. (1841). Очерки истории денежного обращения в России в ХЖ в. Москва: Государственное финансовое издательство.. Значної уваги автор приділяє передумовам та наслідкам реформи Є. Канкріна для грошового обігу імперії. Історією обігу монет та їх зовнішнім виглядом займався І. Спасський Спасский И. (1962). Русская монетная система. Ленинград: Издательство Государственного Эрмитажа, 225 с.. Ще з радянських часів розпочав науковий шлях, присвячений грошам та їх історії Р.Й. Тхоржевський.

Окремої уваги заслуговує науковий доробок М.Ф. Котляра. В 1971 р. вийшла його праця «Грошовий обіг на території України доби феодалізму». М.Ф. Котляр зазначав, що на відміну від інших західноєвропейських монет, в першій половині ХІХ ст. на українських землях продовжували знаходитись в обігу нідерландські (республіканські) дукати. Автор вказував, що з середини ХІХ ст. майже припинило існувати таке явище, як скарб у вигляді природного засобу регулювання грошового ринку Котляр М.Ф. (1971). Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ: Наук. думка, С. 155-156..

За незалежної України історією грошового обігу (монет в тому числі) підіймає у праці «Гроші в Україні: Факти і документи» колектив авторів на чолі з М. Дмитрієнком Дмитрієнко, М., Ющенко, В., Литвин, В. (1998), Гроші в Україні: Факти і документи. Київ: Фірма «ARSUkraine», 454 с.. Р.Й. Тхоржєвський охарактеризовує у «Нарисах з історії грошей в Україні» різноманітні аспекти зовнішнього вигляду монет, їх вартість. Вказує, що з 1810 року мідні монети карбували 16 руб. з пуда міді вартістю 1/4, 1/2, 1, 2 і 5 копійок. Платинові монети з 1820-х років випускались вартістю 3, 6, 12 руб., а припинили карбування таких монет через подорожчання ціни сировини Тхоржєвський Р.Й. (1999). Нариси з історії грошей в Україні: (З давніх часів до сучасності): Навч. посібник для економічн. та історичн. фак. вузів. М-во освіти України; Тернопільська академія народи. госп.; Науково-дослідн. центр історії грошей. Тернопіль: Вид-во Карп'юка, С. 83-84.. Завдяки реформі Є.Канкріна мідний рубль став дорівнювати срібному (саме тому на бідних монетах до 3 копійок ставили надпис «:.. .серебром») Там само. С. 84. Дорофєєва Н.І., Комаринська З. (2000). З історії грошей України : Навчальний посібник. Львів: Львівський банківский ін-т НБУ, С.58., однак, з 1849 року такі монети знову почали карбувати із пуда міді 32 рублі (замість 16), й вартість монет впала. Н. Дорофеєва та З. Комаринська у власній праці зазначали, що навіть після поширення грошової системи імперії на українських землях в XVII ст., в деяких регіонах навіть до початку ХХ ст. номінали російські називали західноєвропейськими аналогами, а також наводять той факт, що запровадження грошових імперських одиниць ускладнило торгово-грошові відносини України з європейськими державами.

Р.М. Шуст в праці «Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні» схарактеризував грошове господарство Наддніпрянщини у скалі Російської імперії. Про платинову монету автор каже, що її реальна вартість була значно нижчою, ніж номінальна (3 рублі платиною коштували 1 рубль 63 коп. сріблом), а це в свою чергу наносило значних збитків казніШуст Р.М. (2007). Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Київ, Знання, С. 201.. Вагомий внесок у науковий доробок проблематики історії грошей та фінансів здійснили В.М. Орлик, С.В. Орлик, М.В. Орлик Орлик В. М. (2007), Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період: Монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 631 с.; Його ж. (2011), До питання методології досліджень проблем економічної історії Російської імперії. Проблеми історії України ХІХ початку ХХ ст. Київ, Вип. 18. С. 59 64; Oрлик С. (2013). К вопросу денежной реформы 1862-1863 гг. в Российской империи. Материалы международнго нумизматического симпозиума при САН «Деньги, економика и общество», г. Кошице. Кошице. С.82-83.; Orlyk M. (2012). On the history of money Circulation in the territory of New Serbia and Elisavetgrad province (1750-1780, XVIII century). Pieniadz i systemy monetarne wspolne dziedzictwo Europy. Studia I Materialy, Augustow, Warszawa, p. 247-249.. В останні роки проблематикою історії грошового обігу України, монетного господарства українських земель займається І.Г. Скоморович. Окремої уваги автор приділяє історії становлення монетної справи в Криму за часів правління Катерини ІІ, у Феодосії стали карбуватись двата п'ятикопійкові монети Скоморович І.Г. (2017). «Еволюція та функціонування грошової системи в Україні». дис. докт. екон. наук. Львівський національний університет імені Івана Франка. С. 196..

Висновки

Таким чином, питаннями доісторії обігу монет на українських земля у складі Російської імперії активно займалися дослідники ХІХ початку ХХ ст., що розглядали загальноімперську грошову систему, звертаючи увагу на певні особливості українських губерній. В радянський час вийшов значний обсяг фундаментальних праць, однак в деяких з них грошовий обіг розглядається через ідеологічні стереотипи та кліше. В роки незалежності сучасна українська наука має вагомий науковий доробок, окресленою проблематикою займаються видатні дослідники. Водночас, історіографія потребує в систематичних узагальнюючих працях а також таких, що розкривали б особливості монетного господарства в окремих українських регіонах за часів Російської імперії.

Література

Бакалець, О.А. (2013). Скарби монет XV середини XVIII ст. із Меджибожа та його окраїн. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії і методики: Збірник наукових праць. К.: НАН України. Інститут історії України, Число. 22-23. С. 310-320.

Гольдман, В. (1866). Русские бумажные деньги. СПб.: Тип. Ретгера и Шнейдера, 252 с.

Гурьев, А. (1903). Денежное обращение в России в XIX столетии: исторический очерк. Санкт-Петербург: Тип. В. Ф. Киршбаума, 253 с.

Гусаков, А.Д. (1954). Денежное обращение дореволюционной России: Учебный материал по курсу «Денежное обращение и кредит СССР». М., 76 с.

Деммени, М. (1887). Сборник указов по монетному и медальному делу в России помещённых в полном собрании законов с 1649 по 1881 г. Выпуск II. Санкт-Петербург: Типо-литография А.М. Вольфа, 1887. 423 с.

Деммени, М. (1887). Сборник указов по монетному и медальному делу в России помещённых в полном собрании законов с 1649 по 1881 г. Выпуск Ш. Санкт-Петербург: Типо-литография А.М. Вольфа, 1887. 750 с.

Дмитрієнко, М., Ющенко, В., Литвин, В. (1998). Гроші в Україні: Факти і документи. Київ: Фірма «АRS-Ukraine», 454 с.

Дорофєєва, Н.І. Комаринська, З. (2000). З історії грошей України: Навчальний посібник. Львів: Львівський банківский ін-т НБУ, 165 с.

Друян, А.Д. (1941). Очерки истории денежного обращения в России в XIXв. Москва: Государственное финансовое издательство.

Дудко, И.Г. (2017). Великий князь Георгий Михайлович Романов как нумизматисследователь монетного дела России или его корпус русских монет. Социальнополитические науки, № 5. С. 101-103.

Кашкаров, М.П. (1898). Денежное обращение в России: Историко-статистическое исследование. СПб.: Гос. Тип., 481 с.

Романов, Г.М. (1890). Корпус русских монет. Монеты царствования императора Николая I. Спб., типография А.Бенке, XII, 281, XLI с.

Романов, Г.М. (1890). Корпус русских монет. Монеты царствования императора ПавлаI. Спб.: типография А.Бенке, V, 47 с., VII л. ил.

Романов, Г.М. (1891). Корпус русских монет. Монеты царствования Александра I. Спб.: типография А.Бенке, V, 147 с., XXII л.

Романов, Г.М. (1904). Корпус русских монет. Монеты царствования императрицы Екатерины. Т.1. Документы для истории монетного дела царствования императрицы Екатерины II. Санкт-Петербург : Типография А. Бенке, 1904. 382. с.

Романов, Г.М. Корпус русских монет. Монеты царствования императрицы Екатерины. Т.2. Описание монет царствования императрицы Екатерины II. СанктПетербург : Типография А. Бенке, 1904. 125 с.

Котляр, М.Ф. (1971). Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ: Наук. думка, 175 с.

Ламанский, Е.И. (1854). Исторический очерк денежного обращения в России с 1650 по 1817 г. Сборник статистических сведений о России, издаваемый статистическим отделением Императорского русского географического общества. Кн. 2. СПб, С. 61-157.

Ламанский, Е.И. (1854). Статистический обзор операций Государственных Кредитных Установлений с 1817 г. до настоящего времени. Сборник статистических сведений о России, издаваемый статистическим отделением Императорского русского географического общества. Кн.2. СПб, 1854. С.159-306.

Никольский, П. А. (1892). Бумажные деньги в России. Казань, 393 с.

Орлик, В. М. (2011). До питання методології досліджень проблем економічної історії Російської імперії. Проблеми історії України ХІХпочатку ХХст. Київ, Вип. 18. С. 59 64.

Орлик, В. М. (2007). Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період: Монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 631 с.

Orlyk, M. (2012). On the history of money Circulation in the territory of New Serbia and Elisavetgrad province (1750-1780S, XVIII century). Pieniadz i systemy monetarne wspolne dziedzictwo Europy. Studia I Materialy, Augustow, Warszawa, 2012. p. 247-249.

Oрлик, С. (2013). К вопросу денежной реформы 1862-1863гг. в Российской империи. Материалы международнго нумизматического симпозиума при САН «Деньги, економика и общество», г. Кошице. С.82-83.

Сементковский, Р.И. (1893). Е.Ф. Канкрин. Его жизнь и государственная деятельность : биографический очерк Р. И Сементковского. СПб.: Тип. и лит. В. А. Тиханова, 94 с.

Скоморович, І.Г. (2017). «Еволюція та функціонування грошової системи в Україні». дис. .. .докт. екон. наук Львівський національний університет імені Івана Франка, 479 с.

Скороход, О. (2015). До історіографії грошового обігу на півдні України у дореформений період, Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції, 5-6 листопада 2015 р.. Кіровоград Київ Переяслав-Хмельницький, С.75-77.

Спасский, И. (1962). Русская монетная система. Ленинград: Издательство Государственного Эрмитажа, 225 с.

Тхоржєвський, Р.Й. (1999). Нариси з історії грошей в Україні: (З давніх часів до сучасності): Навч. посібник для економічн. та історичн. фак. вузів. М-во освіти України; Тернопільська академія народн. госп.; Науково-дослідн. центр історії грошей. Тернопіль: Вид-во Карп'юка, 237 с.

Чистяков, А. (1844). Обозрение монетного дела в России с половины XVII столетия по 1844 год. Санкт-Петербург: Типография И. Глазунова и К, 38 с.

Шипов, А.П. (1866). Очерк жизни и государственной деятельности графа Канкрина. СПб.: Тип. О.И. Бакста, 42 с.

Шодуар, С. (1837). Обозрение русских денег и иностранных монет, употреблявшихся в России с древних времен. Ч.1.СПб.: Типография экспедиции заготовления государственных бумаг, 272 с.

Шторх, П. (1868). Материалы для истории государственных денежных знаков в России с 1653 по 1840 год». Журнал министерства народного просвещения. С.-Петербург, Выпуск CXXXVII. С. 773-847.

Шуст, Р.М. (2007). Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Київ, Знання, 376 с.

References

Bakalec, O.A., (2012). Skarby monet yak dzerelo vyvchennya hroshovogo obigy Hetmanshyny (1648-1781) [Monetary treasures as a source for money circulation of Hetman period]. Kyiv. Stylos. [in Ukrainian]. 334 p.

Bakalec, O.A., (2013). Skarby monet XV-ХУШ ст. iz Medzybozha ta yogo okrayin [Monetary treasures of 15-18 centuries from Medzhibizh and its suburbs]. Specialni istorychni dyscypliny: pytannya teorii I metodyky Special historical subjects: issues of theory and methodology: collection of scientific worksKyiv: NAN Ukrainy. In-t istorii Ukrainy, p. 310-320 [in Ukrainian].

Holdman, V. (1866). Russkye bumazhnye denhy [Russianpaper money]. SPb.: Yzdatelstvo: Typ. Rethera i Shneidera, 252 p. [in Russian].

Huryev, A. (1903). Denezhnoe obrashchenye v Rossyy v XIX stoletyy: istorycheskyi ocherk. [Money circulation in Russia in 19th century: historical essay]. Sankt-Peterburh: Typ. V. F. Kyrshbauma, 253 p. [in Russian].

Gusakov, A.D. (1954). Denezhnoe obrashchenie dorevolyutsionnoy Rossii: Uchebnyy material po kursu «Denezhnoe obrashchenie i kredit SSSR» [Money circulation of prerevolutionary Russia: study material for the course “Money and credit in USSR”]. Moscow, 76 p. [in Russian].

Demmeni, M. (1887). Sbornik ukazov po monetnomu i medal'nomu delu v Rossii

pomeshchennykh v polnom sobranii zakonov s 1649 po 1881 g. [Compilation of orders on monetary and coinage business placed in full collection of laws from 1649 to 1881]. (Vol.II). Sankt-Peterburg: Tipo-litografiya A.M. Vol'fa., 423 p. [in Russian].

Demmeni, M. (1887). Sbornik ukazov po monetnomu i medal'nomu delu v Rossii

pomeshchennykh v polnom sobranii zakonov s 1649 po 1881 g. [Compilation of orders on monetary and coinage business placed in full collection of laws from 1649 to 1881]. (Vol.III). Sankt-Peterburg: Tipo-litografiya A.M. Vol'fa, 750 p. [in Russian].

Dmytriienko, M., Yushchenko V., Lytvyn V. (1998). Hroshi v Ukraini: Fakty i dokumenty [Money in Ukraine: facts and documents]. Kyiv: Firma «ARS-Ukraine», 454 p .[in Ukrainian].

Dorofieieva, N.I. Komarynska Z. Z istorii hroshei Ukrainy: Navchalnyiposibnyk [On money history of Ukraine: A study-guide]. Lviv: Lvivskyi bankivskyi in-t NBU, 165 p. [in ukrainian].

Druyan, A.D. (1941). Ocherki istorii denezhnogo obrashcheniya v Rossii v ХІХ v. [Overviews on history of money circulation in Russia in the 19th century]. Moskva: Gosudarstvennoe finansovoe izdatel'stvo [in Russian].

Dudko, I.G. (2017). Velikiy knyaz' Georgiy Mikhaylovich Romanov kak numizmatissledovatel' monetnogo dela Rossii ili ego korpus russkikh monet [Great Duke Georgiy Mikhaylovich Romanov as a numismatist-researcher of monetary business in Russia or his Russian coin case]. Sotsial'no-politicheskie nauki socio-political science, 5, p, 101-103 [in Russian].

Kashkarov, M.P. (1898). Denezhnoye obrashcheniye v Rossii: Istoriko-statisticheskoye issledovaniye. [Money circulation in Russia: historical-statistical research]. (Vol.1-2). SPb.: Gos. Tip., 481 p. [in Russian].

Romanov, G.M. (1890). Korpus russkikh monet. Monety tsarstvovaniya imperatora Nikolaya I. [Russian coin case. Coins of Emperor Nikolay I reigning period]. Spb., tipografiya A.Benke, XII, 281, XLI p. [in Russian].

Romanov, G.M. (1890). Korpus russkikh monet. Monety tsarstvovaniya imperatora Pavla I. [Russian coin case. Coins of Emperor Pavel I reigning period]. Spb.: tipografiya A.Benke, V, 47 p., VII л. ил. [in Russian].

Romanov, G.M. (1891). Korpus russkikh monet. Monety tsarstvovaniya Aleksandra I. [Russian coin case. Coins of Alexander I reigning period]. Spb.: tipografiya A.Benke, V, 147 p., XXII л. [in Russian].

Romanov, G.M. (1904). Korpus russkikh monet. Monety tsarstvovaniya imperatritsy Ekateriny [Russian coin case. Coins of Empress Yekaterina reigning period]. (Vol. I). SanktPeterburg: Tipografiya A. Benke, 382 p. [in Russian].

Romanov, G.M. (1904). Korpus russkikh monet. Monety tsarstvovaniya imperatritsy Ekateriny [Russian coin case. Coins of Empress Yekaterina reigning period]. (Vol.II) SanktPeterburg : Tipografiya A. Benke, 125 p. [in Russian].

Kotliar, M.F. (1971). Hroshovyi obih na terytorii Ukrainy doby feodalizmu [Money circulation on the territory of Ukraine during feudalism period]. Kyiv, Nauk. Dumka, 175 p. [in Ukrainian].

Lamanskiy, E.I. (1854). Istoricheskiy ocherk denezhnogo obrashcheniya v Rossii s 1650 po 1817 g. [Historical overview of money circulation in Russia from 1650 to 1817]. Sbornik statisticheskikh svedeniy o Rossii. izdavayemyy statisticheskim otdeleniyem Imperatorskogo russkogo geograficheskogo obshchestva Collection of statistical information about Russia, published by the statistical department of the Imperial Russian Geographical Society, 2. p. 61-157 [in Russian].

Lamanskiy, E.I. (1854). Statisticheskiy obzor operatsiy Gosudarstvennykh Kreditnykh Ustanovleniy s 1817 g. do nastoyashchego vremeni. [Statistic review of State Credit Establishments operations from 1817 till present] Sbornik statisticheskikh svedeniy o Rossii. izdavayemyy statisticheskim otdeleniyem Imperatorskogo russkogo geograficheskogo obshchestva Collection of statistical information about Russia, published by the statistical department of the Imperial Russian Geographical Society, 2. p. 159-306. [in Russian].

Nikolskiy, P.A. (1892). Bymaznye deneznye znaki v Rossii. [Paper money in Russia]. Kazan, 393 p. [in Russian].

Orlyk V. M. (2011). Do pytannia metodolohii doslidzhen problem ekonomichnoi istorii Rosiiskoi imperii [On the question of the methodology of research on the problems of the economic history of the Russian Empire]. Problemy istorii Ukrainy ХІХ-pochatkuХХst. problems of the History of Ukraine ofХХ beginning ХХ cc. 18, p. 59-64. [in Ukrainian].

Orlyk, V. M. (2007). Podatkova polityka Rosiiskoi imperii v Ukraini v doreformenyi period: Monohrafiia. [Tax policy of Russian empire in Ukraine in pre-reform period: Monograph]. Kirovohrad, Imeks-LTD, 631 p. [in Ukrainian].

Orlyk, M. (2012). On the history of money Circulation in the territory of New Serbia and Elisavetgrad province (1750-1780S, XVIII century). Pieniadz i systemy monetarne wspolne dziedzictwo Europy Money and monetary systems are the common heritage of Europe: Studies and Materials. Augustow, Warszawa, p. 247-249.

Orlik, S. (2013). K voprosu denezhnoy reformy 1862-1863gg. v Rossiyskoy imperii [On issue of money reform of 1862-1863 in Russian Empire]. «Dengi. ekonomika i obshchestvo» «Money. Economics and Society»: Materials of the International Numismatic Symposium at the SAN. p. 82-83 [in Russian].

Sementkovskiy, R.I. (1893). E.F. Kankrin. Ego zhizn' i gosudarstvennaya deyatel'nost' : biograficheskiy ocherk R. I Sementkovskogo [His life and state activity: biographical essay of R.I. Sementkovskiy]. SPb.: Tip. i lit. V. A. Tikhanova, 94 [in Russian].

Skomorovych, I.H. (2017). Evoliutsiia ta funktsionuvannia hroshovoi systemy v Ukraini [Evolution and functioning of money system in Ukraine]. Doctor's thesis. Lviv, 479 p. [in Ukrainian].

Skorokhod, O. (2015). Do istoriohrafii hroshovoho obihu na pivdni Ukrainy u doreformenyi period [On historiography of money circulation in South of Ukraine in pre-reform period]. Aktualni problemy numizmatyky u systemi spetsialnykh haluzei istorychnoi nauky Actual Problems of Numismatics in Systems of Special branches of Historical Science: abstracts of the reports of the 3rd international scientific and practical conference. Kirovohrad Kyiv PereiaslavKhmelnytskyi, . p. 75-77 [in Ukrainian].

Spasskiy, I. (1962). Russkaya monetnaya sistema [Russian monetary system]. Leningrad: Izdatel'stvo Gosudarstvennogo Ermitazha, 225 p.[in Russian].

Tkhorzhievskyi, R.Y. (1999). Narysy z istorii hroshei v Ukraini: (Z davnikh chasiv do suchasnosti): Navch. posibnyk dlia ekonomichn. ta istorychn. fak. Vuziv [Overviews on money history in Ukraine: (from ancient times till present): A study-guide for economic and history faculties of higher educational establishments]. Ternopil: Vyd-vo Karpiuka, 237 [in Ukrainian].

Chistyakov, A. (1844) Obozrenie monetnogo dela v Rossii s poloviny XVII stoletiya po 1844 god [Review of coinage business in Russia from the half of the 17th century till 1844]. SanktPeterburg: Tipografiya I. Glazunova i K., 37 p. [in Russian].

Shipov, A.P. (1866). Ocherk zhizni i gosudarstvennoy deyatel'nosti grafa Kankrina [Overview of life and state activity of Earl Kankrin]. SPb.: Tip. O.I. Baksta, 42 p. [in Russian].

Shoduar, S. (1837). Obozrenie russkikh deneg i inostrannykh monet, upotreblyavshikhsya v Rossii s drevnikh vremen [Review on Russian and foreign money used in Russia since ancient times]. (Vol.I). SPb.: Tipografiya ekspeditsii zagotovleniya gosudarstvennykh bumag, 272 p. [in Russian].

Shtorkh, P. (1868). Materialy dlya istorii gosudarstvennykh denezhnykh znakov v Rossii s 1653 po 1840 god. [Materials on history of state money in Russia from 1653 to 1840] Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya Journal of the Ministry of Education, CXXXVII, p. 773 -847 [in Russian].

Shust, R.M. (2007k Numizmatyka: istoriia hroshovoho obihu ta monetnoi spravy v Ukraini [Numismatics: history of money circulation and monetary business in Ukraine]. Kyiv, Znannia, 376 p. [in Ukrainian].

Sustretov А. Coins in money circulation on Ukrainian lands in pre-reform period (end of l8h-- mid 19th centuries): historiography.

The aim of the article is to analyze existing works of researchers of the nineteenth and twentieth centuries. concerning the problems of circulation of a ring coin on the Ukrainian lands of the Russian Empire in the pre-reform period. While working on this research, methods of synthesis and analysis, comparison, generalization were used, which led to a number of conclusions. An important place in the system of monetary circulation on the Ukrainian lands within the Russian Empire since the final incorporation till the reforms of the 1860's is taken by the history of the peculiarities of the functioning of metal money. Various aspects of this issue were studied by contemporaries of relevant events, researchers of the end of the nineteenth and early twentieth centuries, in Soviet times and in the years of independence. In the first half of the nineteenth century. S. Schodurar and A. Chistyakov wrote about metal money in their fundamental researches. Subsequently, issues of metal money were studied by P. Shtorh, M.P. Kashkarov, and A. Guriev. In the imperial times, the problems of the monetary system was examines in the works of Ye.I. Lamansky, V. Goldman, P. Nikolsky, however, in the context of the functioning of paper banknotes. Some aspects of the circulation of coins are disclosed in studies devoted to the reforms of 1839-1843 conducted by O.P. Shipova and R.I. Sometkovskiy. The fundamental scientific work of G. Romanov deserves special attention. After the collapse of the empire, significant scientific achievements in the Soviet era were carried out by A.D. Druyan, I.G. Spassky, R.Ya. Tzorzhevsky, and M.F. Kotlyar. The fundamental works saw the world during the independent Ukraine, thus A. Bakalets, N.I. Dorofeev, M.F. Kotlyar, V.M. Orlik, S.V. Orlik, M.V. Orlik, N.O. Pasichnyk, G. Skomorovich, O. Skorokhod, R.M. Shust were actively involved in their development and participated in their scientific coverage. Thus, during the imperial period contemporary specialists laid a serious factual basis for further research on the issues of coins circulation. For the most part, imperial historiography is devoted to the national aspects of the functioning of a ring coin. In Soviet times, the history of circulation of coins was considered through the prism of Soviet ideology. In independent Ukraine, a plethora of prominent historians and specialists in numismatics have appeared, and have paid much attention to the history of circulation of coins in the Dnieper-area of Ukraine. At the same time, it should be noted that Ukrainian historiography requires further clarification of the specifics of Ukrainian regional aspects of money circulation.

Key words: money circulation, coins, Dnieper-area Ukraine, Russian Empire, historiography, mint.

Размещено на Allbest.ru