Фінансова політика російського та нацистського урядів на окупованій території східної Галичини в роки Першої та Другої світових воєн: порівняльний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансова політика російського та нацистського урядів на окупованій території східної Галичини в роки Першої та Другої світових воєн: порівняльний аспект

Світлана Орлик

Микола Москалюк



Розглянуто проблему фінансової політики російського та німецького урядів в часи Першої та Другої світових воєн, особливості становлення такої політики та її реалізації на окупованих територіях Східної Галичини. Використання раніше не досліджених архівних матеріалів, повідомлень в тогочасній пресі дало змогу з 'ясувати механізми та способи дослідження фінансової політики на захоплених територіях окупаційними адміністраціями. Структуру статті побудовано за проблемно-хронологічним принципом, що дало можливість розкрити основні аспекти проблеми в розвитку, логічній послідовності та взаємозв 'язку.

Використання спеціальних методів історичного дослідження дозволило здійснити комплексне вивчення складових фінансової політики російського та нацистського окупаційних режимів на території Східної Галичини, зокрема податкову, грошову та цінову. Окрему увагу звернено на питання виконання місцевими мешканцями повинностей як додаткового компоненту фінансової політики. Доведено, що нацистська, як і російська імперська окупаційні влади, формуючи свою фіскальну політику на означеній території, керувалися виключно власними економічними інтересами, намагалися максимально використати соціально-економічні ресурси краю для наповнення своїх державних скарбниць.

Ключові слова: Східна Галичина, Перша світова війна, Друга світова війна, Російська імперія, Нацистський окупаційний режим, фінансова політика.



Orlyk S., Moskaluk M. The financial policy of russian and nazi governments in the occupied territory of east galicia during thefirst and second world wars: a comparative aspect.

The problem of the financial policy of the Russian and German Governments in the first and second world wars, peculiarities of its formation and realization on occupied territories of eastern Galicia. The use of previously unknown to the public, archival materials, messages in that time press, previous outcomes historians to figured out the mechanisms and methods for the study of financial policy on captured territories by occupying administrations. The structure of the article is built according to the problem- chronological principle, which gave the opportunity to reveal the basic aspects of the problem of development, matching the sequence and interrelationship.

The use of special methods of historical study has allowed to carry out a comprehensive study of the components of the financial policy of Russian and Nazi occupation regimes on the territory of Eastern Galicia, in particular, tax, monetary andprice.

In the article, the attention on the fact that the taxation of the local population during the first world war, the Russian occupying administration was carried out taking into account the requirements of international law, and coped on the laws that were installed by prior Austro-Hungarian authorities.

In practice, it has led to chaotic and non-systemic collection of taxes and implementation on the occupied territory of Galicia, a hybrid system of taxation, which combined elements of the Austrian and Russian fiscal norms. Instead, during the second world war, the Nazi occupation regime in eastern Galicia implemented the payment for local population taxes based on internal fiscal legislation of the Third Reih. Special attention was paid to the issue of implementation of local inhabitants of duties as an additional component of the financial policy. Implementation of free labor and natural service performed by the local population allowed administration to save considerable financial resources

It is proved that Nazi and Russian imperial powers, forming their fiscal policy to a specified territory were guided solely by their own economic interests, both regimes have tried to maximize socio-economic resources to fill the state treasuries.

Key words: Eastern Galicia, World War I, World War II, Russian Empire, Nazi occupation regime, financial policy.



Постановка проблеми

Суспільно-політичне життя першої половини ХХ століття на європейському континенті пройшло під акомпанемент двох великих воєн. Досвід цих військових конфліктів повинен враховуватися сучасниками для того, щоб уникнути подібних помилок у майбутньому. Саме завдяки якісному аналізу подій минулого сучасний український уряд зможе убезпечити країну від окремих військово -політичних зовнішніх та внутрішніх викликів. У цьому сенсі цінним є досвід населення Східної Галичини, яке впродовж короткого терміну (40 років) минулого століття, в силу геополітичних обставин, змушене було адаптовуватися до життя в чотирьох суспільно - політичних моделях. У статті пропонуємо розглянути фінансову політику держав- загарбниць на території Східної Галичини в умовах Першої та Другої світових воєн.

Дослідження проблеми діяльності російської цивільної окупаційної адміністрації у Галичині і Буковині в часи Першої світової війни знайшло відображення в спеціальних дослідженнях українських учених: О. Реєнта, І. Кучери, В. Любченка, І. Лозинської та ін. Реєнт О.П. (2003). Україна в імперську добу (ХІХ - початок ХХ ст.). Київ: Інститут історії України НАН України. 340 с.; Кучера І.В. (2013). Політика російської окупаційної адміністрації в Східній Галичині 1914 - 1917 рр. Вісник Прикарпатського університету. Історія. Вип. 23 -24. С. 194-200.; Лозинська І.Г. (2013) Економічна політика адміністрації Ф. Ф. Трепова у Галичині. Проблеми гуманітарних наук. Вип. 32. С.123- 137.; Любченко В.Б. (2013). Російська окупаційна адміністрація у Галичині та на Буковині. Велика війна (1914 - 1918) і Україна. Київ: ТОВ «Видавництво “КЛІО”». С. 248-300., а також російської дослідниці А. Бахтуриної Бахтурина А.Ю. (2000). Политика Российской империи в восточной Галиции в годы первой мировой войны. Москва. 264 с.. Соціально-економічну політику нацистських окупантів на території Східної Галичини в роки Другої світової війни аналізували у своїх працях А. Боляновський, П. Коріненко, А. Киданюк, В. Орлик,В. Старка, В. Терещенко та ін Боляновський А. (1998). Соціальний аспект гітлерівського «нового порядку» в Галичині у 1941-1944 роках. Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 33. С. 186-194; Коріненко П.С., Терещенко В.Д., Старка В.В., Киданюк А.В. (2016). Податки і повинності в галицькому селі (кінець XVIII - середина ХХ ст.). Тернопіль. 200 с.; Орлик В., Маренець Л. (2005). До питання фіскальної політики нацистів в окупованій Україні. Архіви України. №1-3(256). С. 233-240.. Незважаючи на значний науковий доробок вищезгаданих науковців, порівняння фінансової політики окупантів на території Східної Галичини у двох світових війнах не проводилося і не мало належного відображення в науковій літературі. Тому метою нашої статті є дослідження фінансової політики окупаційних адміністрацій на території Східної Галичини під час Першої та Другої світових воєн. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких дослідницьких завдань: розглянути фінансову політику російської та нацистської окупаційних адміністрацій, проаналізувати форми та методи збору податків з населення, відобразити процес адаптації місцевого населення до життя в умовах окупації.

Виклад основного матеріалу

Вторгнення російських військ на територію Галичини й Буковини у вересні 1914 року супроводжувалося встановленням контролю російської окупаційної влади над усіма напрямками життєдіяльності регіону, у тому числі й фінансово-економічними. З перших місяців окупації російськими військами території Галичини і Буковини (серпень - вересень 1914 р.) питання організації оподаткування стали актуальними як вагома частина фінансової політики Російської імперії.

Процес оподаткування на окупованих територіях Галичини і Буковини мав здійснюватися відповідно до вимог IV Гаазької Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907 р. (досі чинна), зокрема статті 48, де зазначалося, що в разі, «якщо на окупованій території окупант стягує визначені такою державою податки, мита і збори, він здійснює це, по можливості, відповідно до чинних правил оподаткування та їхньої сфери дії, внаслідок чого на нього покладається обов'язок нести витрати по управлінню окупованою територією тією самою мірою, як це був зобов'язаний робити законний уряд» Конвенція (IV). (1907). Про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і

звичаї війни на суходолі: Конвенція (IV) Гаазька від 18.10.1907. URL:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/995_222 (дата звернення: 17.06.2018).. Тобто, згідно з нормами міжнародного права російська влада була окупаційною, яка при оподаткуванні місцевого населення мала застосовувати податкове законодавство тієї країни (Австро-Угорської імперії), землі якої завойовані, відповідно, уряд якої залишався де-юре законним урядом. нацистський оподаткування окупований

Проте складність застосування австрійського законодавства, нерозуміння принципів механізму адміністрування податків австрійським урядом, недостатня чисельність фінансових органів, відсутність списків платників та податкового обліку за окремими податками, слаба платоспроможність населення не давали можливості здійснити нарахування податків за австрійським законодавством.

Основною проблемою було те, що австрійська податкова система базувалася на майновому та прибутковому принципах, тоді як в Російській імперії оподаткування нерухомого майна лише розвивалося, а прибутковий податок планувалося запровадити з 1917 р. Широкий спектр оподаткування нерухомого майна (будівель і землі), існування прибуткового оподаткування - це податки, які потребували складного детального податкового обліку як об'єктів оподаткування, так і платників податків власників нерухомого майна. Крім того, для нарахування суми вищезазначених майнових податків, російській владі необхідно було на основі розробленої австрійським законодавством методики визначити базу оподаткування конкретно для кожного об'єкта нерухомості (в т.ч. земельної ділянки), який знаходився у власності кожного платника податків. Розбиратися у складній математиці австро-угорського законодавства у російської влади не було ні бажання, ні умов, ні часу. До того ж дохідність нерухомого майна як будівель, так

землі в умовах війни була значно знижена або й зовсім відсутньою через зруйнування та знищення будівель та неможливістю здійснювати сільськогосподарські роботи. Складний облік та адміністрування австрійських майнових та прибуткових податків, потребував чисельного фіскального апарату. Тож, зрештою, Тимчасовим положенням «Про стягнення податків і зборів і про устрій управління фінансовими справами при Військовому генерал - губернаторстві областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни», російська окупаційна влада, всупереч вимогам міжнародного права, запровадила справляння окремих видів державних податків за законодавством Російської імперії. Зокрема, було легалізовано стягнення промислового податку з торгівлі та промислів, гербового збору та акцизних зборів відповідно до діючих в Російській імперії законів Орлик С. В. (2018). Фінансова політика російського уряду на окупованих територіях Галичини і Буковини в період Першої світової війни (1914-1917 рр.): монографія. Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В.. С. 325-484..

Для реалізації фінансової політики на окупованих західноукраїнських землях у складі Військового генерал-губернаторства Галичини було створено Управління фінансовими справами. Основними завданнями діяльності цього органу були такі: завідування державними і місцевими податками і зборами (контроль за нарахуванням, стягненням та зарахуванням до казни); здійснення загального нагляду за справлянням місцевих міських і гмінних зборів Орлик С. (2017). Організація фінансового управління російською окупаційною владою на теренах Галичини і Буковини в період Першої світової війни. Карпатський край. №1(9). С. 5-21.. Військовий генерал-губернатор за поданням Уповноваженого від Міністерства фінансів визначав кожному окружному фінансовому інспектору межі підконтрольних територій та вказував безпосереднє місце його постійного перебування. Таким чином, губернії поділялися на фінансові округи, межі яких співпадали з визначеними адміністративними територіями повітів Так, у Чернівецькій губернії було визначено чотири фінансові округи, у Тернопільській губернії було створено три фінансових округи ЦДІАК України. Ф. 377, оп. 1, спр. 84, арк. 5-5зв.. Окружні фінансові інспектори та їхні помічники, а також Уповноважений від Міністерства фінансів та його помічники мали право безперешкодного доступу в усі торгівельні і промислові заклади ЦДІАК України. Ф.361, сп.1, спр.1051, арк. 21-23.. Крім того, представники Управління фінансовими справами входили до складу реквізиційних комісій як їх тимчасові члени. Як правило, представниками від фінансового відомства призначалися окружні фінансові інспектори ЦДІАК України. Ф.361, оп.1, спр.80, арк.116-117. ЦДІАК України. Ф. 361, оп. 1, спр. 1151, арк. 3..

Що стосується грошової політики російської окупаційної адміністрації, то для російської цивільної влади важливим фінансовим питанням було встановлення порядку інтеграції російського рубля в усталену грошову систему Австро-Угорської імперії, яка діяла раніше на території Галичини та Буковини. При цьому повної відміни чи заборони обігу німецьких чи австрійських грошей не передбачалося. Окупаційній владі необхідно було встановити співвідношення курсу рубля з німецькими марками та австрійськими коронами. До війни курс цих валют був складений ринковими відносинами у розмірі корони 50 гелерів за 1 руб. і застосовувався населенням при здійсненні торговельних операцій з Російською імперією. Вже 15 серпня 1914 р., російською владою було видано постанову № 7 де встановлювався новий обмінний курс: 1 німецька марка вартувала 40 російських копійок, а 1 австрійська корона 30 російських копійок .

Місцеве населення у повсякденному житті надалі надавали перевагу австрійській та німецькій валюті. Російські гроші мали негативну репутацію. Саме тому 17 вересня 1914 р. Військовий генерал-губернатор Г. Бобринський видав обов'язкову постанову, в якій окремим пунктом зазначено: «забороняється відмова у прийнятті російських грошей по ціні нижчий, ніж встановлено Верховним головнокомандувачем, тобто за ціною одного рубля, рівного 3 кронам і 33 1/3 гелерам, або 30 коп. рівних одній короні», відповідно передбачалася сувора відповідальність за недотримання цих вимог ЦДІАК України. Ф. 361, оп. 1, спр. 123. Арк. 1.. Зазначимо, що наведені курси валют залишалися чинними до кінця окупації території Східної Галичини російськими військами.

Місцеві купці та підприємці рідко дотримувалися встановленого курсу та встановили «тіньовий курс». Крім того, почастішали випадки підробки казначейських білетів. Активне формування тіньового курсу обміну валют було згубним для окупаційної влади, але повністю вилучити і заборонити обіг ворожих грошей російська влада не змогла Орлик С., Бойко-Гагарін А. (2017). Фальшивомонетництво в Україні в роки Першої світової війни. Український нумізматичний щорічник. Вип. 1. С. 143-164..

З перших днів окупації зруйнувалися усталені торгові зв'язки в регіоні. Відповідно на ринку швидко виник дефіцит продуктів і товарів широкого вжитку. З метою виправлення ситуації Галицько-Буковинським Військовим генерал-губернатором видавалися відповідні обов'язкові постанови. Зокрема, 22 грудня 1916 р. Військовим генерал-губернатором Ф. Ф. Треповим було видано спеціальну постанову, яка стосувалася проблеми навмисного приховування продуктів харчування в закладах торгівлі (у т.ч. складах), а також у квартирах, приватних будівлях (житлових і нежитлових) в кількості, яка «очевидно перевищує необхідну кількість для особистого споживання». Постановою передбачалося, що власники таких запасів та особи, котрі мають відомості про місцезнаходження прихованих продуктів і товарів, зобов'язані протягом 14 -ти днів після публікації цієї постанови, поінформувати представників російської влади (начальника повіту, поліцмейстера або чинів міської чи повітової поліції). В іншому випадку, у разі виявлення зазначених запасів, їхні власники підлягатимуть арешту, а продукти і товари - конфіскації. Крім того, постановою передбачалося, що в разі недотримання встановлених норм передбачалася відповідальність - позбавлення волі до 3-х місяців, або сплата штрафу в сумі до 3-х тис. руб. ДАЧО. Ф. 958, оп.1, спр.17, арк.17.; ЦДІАК України. Ф.361, оп. 1, спр.1127, арк. 19..

Щоб не допустити хаосу на ринках, окупаційна влада запроваджувала максимальні ціни на продукти та товари першої необхідності Орлик С. (2018). Цінова політика російської окупаційної влади на території Галичини і Буковини в період Першої світової війни. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль: В-во ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Вип. 1. Ч. 1. С. 48-58.. Окремо регулювалися правила організації та ведення торгівлі Орлик С. (2018). Криза внутрішньої торгівлі на окупованих Росією територіях Галичини і Буковини в період Першої світової війни та вплив її на продовольчий ринок. Україна- Європа-Світ: міжнародний зб. наук. праць. Тернопіль: Тернопільський націон. педагогічного ун-ту імені Володимира Гнатюка. Вип. 21. С. 136-145.. Водночас, незважаючи на встановлену жорстку відповідальність за порушення встановлених норм, на фоні дефіциту продуктів повсюди поширилася спекуляція та завищення офіційних цін.

Поряд із встановленими таксами на продукти й товари першої необхідності, які регулювали ціни у сфері торгівлі та громадського харчування, на окупованій території діяли тверді заготівельні ціни, за якими скуповувалися продукти для потреб армії, та реквізиційні ціни, за якими проводилися реквізиції необхідних для армії продуктів. Ціни затверджувалися Головнокомандувачем армій Південно-Західного фронту ДАІФО. Ф. 12, оп. 1, спр. 140, арк. 14-14 зв.. Тож, можна стверджувати, що скуповування продуктів за безцінь - основний принцип цінової політики окупанта на захоплених територіях.

Окупаційна влада постійно тримала на контролі наявну кількість у місцевого населення тяглової робочої худоби та продуктивної великої рогатої худоби, свиней, кіз ЦДІАК України. Ф. 378, оп. 1, спр. 1, арк. 8. ДАТО. Ф. 370, оп. 1, спр. 112, арк. 64.. Зазначимо, що військові чиновники різних рівнів, забираючи худобу, вози, продукти, користуючись послугами на перевезення військових вантажів та поранених, замість плати, у кращому випадку, видавали місцевим жителям «квитанції та записки» або «посвідчення». З цими документами люди мали звертатися у штаб російської військової адміністрації з проханням на повернення коштів . У гіршому випадку, російські військові взагалі ніяких документів не надавали, вважаючи, що на завойованій території їм можна чинити все, що завгодно.

Додатковим тягарем для місцевого населення стало виконання обов'язкових натуральних повинностей. Встановлювати види натуральних повинностей і залучати до їх виконання місцеве населення мав право Військовий генерал-губернатор ЦДІАК України. Ф. 361, оп.1, спр.344, арк. 13, 16.. Складність відбування натуральної повинності на захоплених територіях полягала у відсутності значної кількості чоловічого населення у віці від 17 до 50 років. Частина територій знаходилася на лінії фронту, і люди взагалі боялися здійснювати примусові натуральні повинності. Зазвичай, виконання натуральних повинностей здійснювалося шляхом проведення примусових заходів, через посередництво повітових приставів при дотриманні останніми суворої черговості у нарядах. Найбільш затребуваними у військовий час були підводні повинності, які мали здійснювати власники коней, перевозячи військове майно, будівельні матеріали при укріпленні оборони лінії фронту, дрова тощо. Відбування зазначеної повинності проходило хаотично без належної організації. Як наслідок - власники коней були вимушені їх позбуватися ДАЧО. Ф. 27, оп. 1, спр. 43, арк. 18.. Оплата за окопні й дорожні роботи здійснювалася на умовах вільного найму робочої сили і підвід. У 1916 р. чорноробам чоловікам платили 1-2 руб. за один день, підліткам та жінкам - від 75 коп., до 1 руб, 25 коп. за день роботи ДАЧО. Ф. 505, оп. 1, спр. 13, арк. 592. ДАЛО. Ф. 905, оп. 1, спр. 110, арк. 323.. Особи, що ухилялися від виконання натуральних повинностей, каралися ув'язненням строком до 3-х місяців або накладанням штрафу у сумі до 3 тис.

ру622.

У скрутному становищі опинилися і шляхи сполучення окупованої території. За австрійської влади ремонт доріг здійснювався за рахунок спеціальних додаткових нарахувань на - 30% до окладів державних майнових податків ЦДІАК України. Ф.377, оп.1, спр.89, арк. 183. ЦДІАК України. Ф.361, оп.1, спр.134, арк. 48а.. Оскільки російська окупаційна влада не могла зрозуміти, як ці податки нараховувалися, зокрема через складність австрійського податкового законодавства, а залишки коштів повітових дорожніх фондів були зараховані у дохід імперського бюджету, то залишалося питання ремонтів доріг частково вирішувати за рахунок згаданої вище натуральної повинності . Проте на місцях деякі начальники повітів самовільно встановлювали «мито мостове» або «мито шляхове». Стягувалися ці збори з проїжджаючих осіб через визначені пункти (застави) Там само, арк. 57..

Фінансова політика російських окупантів завдала регіону значних соціально - економічних збитків і мала відверто грабіжницький характер. Окупація російськими військами території Східної Галичини офіційно закінчилася у липні 1917 року, коли з регіону була евакуйована військово-цивільна адміністрація.

Через 24 роки, внаслідок початку німецько-радянського збройного конфлікту у червні 1941 року, населення Східної Галичини зіткнулося з новим окупантом - Нацистською Німеччиною. Упродовж червня - липня 1941 р. на території Східної Галичини існував своєрідний вакуум влади. Що дало змогу українським націоналістам проголосити 30 червня 1941 року Акт відновлення Української державності. Місцеве селянство вирішило скористатися ситуацією та швидко розібрало по домівках майно колишніх радянських колгоспів. Німецька окупаційна влада доволі швидко навела свій «порядок» на окупованих землях.

Першого серпня 1941 р. в межах адміністративних кордонів колишніх Львівської, Тернопільської та Станіславської областей розпорядженням німецької окупаційної влади створено адміністративну одиницю «дистрикт Галичина» з центром у м. Львів, що входив до складу Генеральної губернії з центром у місті Кракові Денник розпоряджень для Генерального Губернаторства. 1941. С. 1, 4. Жовківські вісті. (1941). Ч. 4. 20 липня. С. 4.. У містах управлінські функції виконувала німецька окупаційна адміністрація. Поліційну та адміністративну владу в селі здійснював війт громади, який відповідав за спокій і лад .

Новий губернатор дистрикту Галичина К. Ляш у зверненні від 3 серпня 1941 р. закликав «щиро трудитися на своїх полях» та виконувати розпорядження нової влади. Разом з тим застерігав, що «усякі шкідництва будуть покарані з невблаганною суворістю» Бережанські вісті. (1941). Ч. 6. 7 серпня. С. 1 Самостійна Україна. (1941). Ч. 9. 10 серпня. С. 4.. Принагідно нова влада нагадувала, що село - це об'єднання землеробів, у котрому один селянин відповідає за іншого .

Розпорядженням німецької окупаційної адміністрації на території Східної Галичини з 12 годин 1 серпня 1941 р. було запроваджено фінансову систему, яка діяла на території Генеральної губернії. Стягненням податків опікувався Головний фінансовий відділ. Відповідні скарбові інспекторати створювалися у таких містах, як Львів, Самбір, Станіслав, Коломия, Тернопіль, Золочів Денник розпоряджень для Генерального Губернаторства. (1941). С. 25..

З 25 серпня 1941 р. на означеній території запроваджувалася нова валюта - злотий. Одночасно в обігу перебували і німецькі марки. До 27 вересня 1941 р. місцеві мешканці мали змогу обміняти радянські карбованці на нову валюту у співвідношенні 5 радянських крб. за 1 злотий. Радянська дрібна монета перебувала у вільному обігу до 1 листопада 1941 р.

Зміна валюти викликала панічні настрої серед місцевого населення. Люди, навчені попередньою грошовою реформою радянської влади, боялися продавати сільськогосподарську продукцію, чим спричинили певний її дефіцит. З огляду на це в пресі з'явилися оголошення, що чинними є всі види валют, в тому числі й радянські карбованці Теребовлянські вісті. (1941). Ч. 1. 20 липня. С. 2 Денник розпоряджень для Генерального Губернаторства. (1941). С. 55, 57.. Хоча й надалі селяни не завжди могли впоратись з обрахунком грошових одиниць.

Життя населення Галичини регламентували правила та норми, затверджені у Генеральній губернії, а також постанови та розпорядження місцевих органів влади. Нормативна база, яка видавалася представниками влади, доводилася до місцевого населення за посередництва преси.

Нове законодавство вимагало безперечного його виконання, в іншому випадку передбачалося жорстокі покарання. Населення зобов'язували виконувати розпорядження нової адміністрації, регламентували норми нічного переміщення населеними пунктами, за непідкорення владі оголошувалася смертна кара. Влада постійно нагадувала населенню, що смертна кара і колективна відповідальність - основні види покарань. Зокрема, § 5 п. 1. декрету фюрера від 12 жовтня 1939 р. особи (не німецької нації), що порушують закони, урядові накази і розпорядження (в тому числі невиконання обов'язку праці) караються смертю .

У дистрикті Галичина відповідно до розпорядження генерал-губернатора запроваджувався обов'язок працювати для осіб віком від 18 до 60 років ДАЛО. Ф. Р-35, оп. 9, спр. 1, арк. 20-22.. Обов'язок праці стосувався всіх працездатних осіб, котрі залучалися до роботи в сільському господарстві, для громадських робіт, ремонту доріг та водяної регуляції, при ремонті залізниць тощо. До громадських чи інших робіт селян викликали представники сільських управ чи представники уряду праці. За виконану роботу виплачувалася винагорода відповідно до встановлених тарифів. За ухилення від роботи передбачався арешт або відправлення до табору примусових робіт Денник розпоряджень для Генерального Губернаторства. (1941). С. 61..

Незважаючи на те, що радянська влада у травні 1941 р. повністю зібрала з місцевого населення податкові платежі та натуральні поставки, нова влада восени 1941 р. своїми розпорядженнями зобов'язала місцевих мешканців сплатити прибутковий, промисловий сільськогосподарський податки та виконати низку натуральних повинностей. Нацистська Німеччина, порушуючи норми вищезгаданої IV Гаазької Конвенції, яка не припиняла своєї дії, встановила на окупованій території своє податкове законодавство.

З 1 квітня 1942 р. німецька окупаційна влада запровадила додатково до сільськогосподарського податку військовий податок. Його розмір становив: 20% від основної суми сільськогосподарського податку; з господарств, що володіли до 50 га стягували 200% державного ґрунтового податку; з володінь більше 50 га - 100%. Крім того, військовий податок стягували і від нерухомості, яка звільнялася від державного ґрунтового податку. Строки сплати були встановлені двічі на рік - 31 травня та 15 вересня. Дію військового податку розпорядженням заступника генерал-губернатора Бюлера від 5 лютого 1943 р. продовжено і на 1943 р. Сплата цього податку здійснювалася в період з 30 квітня по 15 листопада. Денник розпоряджень для Генерального Губернаторства. (1943). С. 71, 191..

На 1941-1942 рр. бюджетні роки тимчасово було введено податок на собак. Для власників собак, які використовували їх для охорони заводів і складів встановлювалася знижка 50%. Звільнювати від сплати податку був уповноважений окружний староста. Річні ставки були встановлені в такому розмірі: за одного собаку - 20 зл.; за 2-х - 30 зл.; за 3-х - 40 зл. У містах: за одного собаку - 30 зл., за 2-х - 40 зл., за 3-х - 50 зл., а за собаку у звіринці 80 зл. Для тих, хто ухилявся від сплати цього податку, встановлювалося покарання - штраф у розмірі 100% несплаченого податку, а собака підлягала страті Воля покуття. (1941). Ч. 28. 23 листопада. С. 8 Вісник Розпоряджень для Генеральної Губернії.(1943). C. 422..

Селян, які намагалися ухилитися від сплати податків чи виконання трудових повинностей, чекали високі грошові штрафи, а у випадку повторного порушення чи несплати штрафу - підлягали тюремному ув'язненню. Зокрема, особа, яка не сплатила належні податки, через місяць від гранично встановленого терміну підлягала арешту на 3 місяці. Дія вчинена повторно, каралася арештом на невизначений термін . Розпорядженням генерал-губернатора Генеральної губернії Г. Франка від 23 вересня 1943 р. за махінації з податками було встановлено штраф до 200 тис. зл. Там само. С. 606..

Крім сплати грошових податків, сільське населення Східної Галичини виконувало обов'язкові державні сільськогосподарські постачання - контингенти. За здану продукцію окупаційна влада розраховувалася із селянами коштами, за фіксованими розцінками, а також талонами, що давали змогу купувати товари широкого вжитку. Окупаційна адміністрація закликала селян слідкувати один за одним, щоб всі здавали своєчасно і в повному обсязі належний контингент Бережанські вісті. (1941). Ч. 7. 10 серпня. С. 2. Для тих осіб, котрі не виконували норму контингентів, застосовувалися високі штрафи - конфіскація всієї сільськогосподарської продукції та реманенту, крім того вони оголошувалися саботажниками, а в особливих випадках відправлялися до таборів примусової праці на термін від 2 -х до 6-ти місяців ДАЛО. Ф. Р-35, оп.6, спр. 228, арк. 20.. Генерал-губернатор Галичини на час виконання контингентів своїм розпорядженням забороняв вільний продаж продуктів, крім встановлених урядових пунктів. За недотримання цієї норми застосовувався арешт до 3-х місяців або 10 тис. зл. з конфіскацією всіх продовольчих запасів Останні вісті.(1941). Ч. 6. 4 жовтня. С. 1.. Після здачі контингентів селяни мали право вільно продавати залишки продукції, але не на ринках, а лише через мережу державних заготівельних контор чи за посередництва українських кооперативних організацій за чітко регламентованими цінами.

З метою здійснення контролю за ринком сільськогосподарської продукції окупаційна адміністрація у перші місяці приступила до упорядкування базарної торгівлі. Влада визначала дні та час торгів, а також перелік продуктів, якими дозволялося торгувати. Зокрема, в містах Коломиї, Косові, Снятині, Заболотові, Кутах, Печеніжині дозволено було торгувати лише у вівторок та п'ятницю з 8 -ї до 15-ї години. Гуртова та бартерна торгівля заборонялися. У цих містах заборонено було продавати: зерно, борошно, кукурудзу, гречку, просо, картоплю, м'ясо, рогату худобу, овець, свиней, олію, молоко і молокопродукти. За порушення припису передбачено штраф у розмірі 1000 зл. Воля Покуття. (1941). Ч. 30. 2 грудня. С. 4. Львівські вісті. (1941). Ч. 8. 17 серпня. С. 4.. Щоб настрахати місцевих жителів, на сторінках україномовної місцевої преси публікувалися відповідні повідомлення про виявлені порушення та притягнення винних до відповідальності .

Відповідно до розпорядження генерал-губернатора Г. Франка 11 липня 1942 р. в дистрикті Галичина на час збору урожаю від 1 серпня до 1 листопада 1942 р. у селах було запроваджено надзвичайний стан. Крім того, на час жнив наказом губернатора дистрикту Галичина від 25.02.1943 р. всі релігійні свята, які випадали серед тижня, зокрема Трьох царів, Вознесіння Господнє, Божого Тіла, Всіх Святих - переносили на найближчі неділі Вісник Розпоряджень для Генеральної Губернії. (1943). С. 112. Там само. C. 6..

Що стосується заходів, які вживала німецька окупаційна адміністрація на захоплених територіях відносно утримання шляхів загального користування, то на початковому етапі окупації поточним ремонтом доріг займалися військові саперні підрозділи. Згодом почали залучати селян, запровадивши «шарваркові обов'язки». Восени р. влада рекомендувала місцевим громадам провести так звані «дні вулиць» та «дні шляхів», під час яких селяни мали виконати поточний ремонт шляхів та мостів . У

р. «шляховий тиждень» проголошувався з 22 до 27 червня. У цей час всі чоловіки та жінки старші 16 років без постійної роботи мали з'явитися до «свого найближчого шляховика» з власним інвентарем. Робочий день тривав 10 годин. За невиконання розпорядження передбачався штраф до 100 зл. за кожен день або відправлення до карного табору праці у місті Львові Станиславське слово. (1942). Ч. 60. 21 червня. С. 4..

Шарваркові повинності нараховувалися відповідно до земельного податку і не могли перевищувати його розмір на 200%. Збільшення норм регламентував окружний староста. Ставка оплати була встановлена у такому розмірі: для однокінної підводи - 12 зл./день, двокінної - 20 зл./день, оплата праці візника - 4 зл/день на одну особу. Підводи використовувалися для виконання робіт на віддалі до 6 км, особи зобов'язані до роботи мали працювати на відстані не далі ніж 4 км. Відшкодування за шарваркові роботи передбачалися в тому випадку, коли обсяг роботи перевищував шарваркові норми. Звільнення від виконання цього обов'язку, у виняткових випадках, міг надати лише окружний староста. До тих осіб, які не виконували встановлений обов'язок, застосовувався штраф - 1000 зл, а у випадку несплати - арешт до трьох місяців Останні вісті. (1943). Ч. 21. 2 лютого. С. 2..

У зимовий період місцеве населення залучалося до очищення шляхів від снігу. Обов'язок чищення доріг мали виконували всі особи віком від 15 до 60 років. Відповідальність за виконання за виконанням цих робіт покладалася на війта громади.

Окрім вищезгаданих натуральних повинностей, селяни мали обов'язок здійснювати перевезення товарів чи контингент на вимогу представника окупаційної адміністрації. Зокрема, на Прикарпатті за використання підвід (форшпани) власник отримував за один день роботи: однокінною підводою - 9-12 зл., а парною - 15-18 зл. Відмова від оплатити за встановленими тарифами замовником послуг загрожувала штрафом 1000 зл. Воля Покуття. (1941). Ч. 29. 30 листопада. С. 3. Львівські вісті. (1943). Ч. 68. 28 березня. С. 5..

У січні 1942 р. розпорядженням генерал-губернатора Генеральної губернії Г. Франко було запроваджено примусове протипожежне страхування житлових будинків та господарських споруд. Німецька окупаційна влада роз'яснювала механізм його сплати, супроводжуючи цей процес залякуванням штрафами та арештами. В україномовній пресі публікували повідомлення про позитивні сторони такого страхування. У газеті наводилися факти відшкодування населенню витрат у випадку пожеж, як це мало місце у селах Осівці, Бобулинці і Білявинці на Тернопільщині, де згоріло 860 хат, власникам яких німецька влада виплатила 1,5 млн. зл. допомоги .

Німецька влада розуміла, що місцеве населення не задоволене новими податками і повинностями, тож під час виступу у Кам'янці-Струмиловій перед посадниками і волосними старостами губернатор Галичини О. Вехтер зазначив: «...напевно Ваші селяни приходитимуть до Вас і будуть казати Вам, що деякі розпорядки є тяжкі і непотрібні. Я переконаний, що ці розпорядки є необхідні, щоб осягнути намічену мету в цілій Європі. І будьте певні, люди, що Вас лають, пізніше скажуть, що Ви мали слушність, і це буде Вам нагорода за службу» Львівські вісті. (1942). Ч. 242. 1 листопада. С. 2..

Таким чином, німецька окупаційна влада в короткий термін розробила і запровадила розгалужену систему оподаткування селян Східної Галичини. Були створені спеціальні структури, підібрані відповідні кадри. Налагоджена система сплати селянами податків набрала тотального характеру. Покарання селян за їх несплату були різноманітними і доволі жорстокими. Селяни Східної Галичини опинилися в ситуації, коли їхнє господарювання на землі не могло давати прибутків для покращення свого економічного становища. Такий стан справ змусив частину селян долучитися до антинацистського руху Опору.



Висновки

Проведений порівняльний аналіз фінансової політики російської та нацистської окупаційних адміністрацій в роки Першої та Другої світових воєн на захопленій території Східної Галичини свідчить, що кожна з них по-своєму створювала власну фінансово-економічну модель, механізм якої було налаштовано виключно на визискування з населення окупованих територій максимально можливих фінансових та трудових ресурсів, які використовувалися на укріплення цивільної окупаційної влади на місцях та отримання додаткових коштів для фінансування війни. З метою досягнення головних фіскальних цілей діяльність цивільних окупаційних влад обох країн-окупантів здійснювалася за п'ятьма стратегічними напрямками фінансової політики:

встановлення органів фінансового управління та налаштування податкової системи;

налагодження оптимальної грошової системи (поширення власної грошової одиниці на окуповані території, як це здійснювала Росія, або ж запроваджувати окупаційні гроші, як це здійснювала Німеччина); 3) регулювання цінової політики на товари широкого вжитку та встановлення правил товарного обігу; 4) проведення закупівель та реквізицій продуктів та збіжжя у місцевого населення; 5) встановлення контролю за використанням трудових ресурсів (відбування трудових (натуральних) повинностей); 6) чітка регламентація бюджетної політики (в т.ч. формування місцевих бюджетів). При цьому всі стратегічні напрямки фінансової політики країн-агресорів супроводжувалися нормативною регламентацією жорсткої відповідальності населення за недотримання встановлених норм.

Якщо у період Першої світової війни країни - учасниці збройного конфлікту - лише набували певного досвіду в організації діяльності цивільної окупаційної влади, то за 24 роки цей досвід було вивчено і навіть науково досліджено у працях російських і німецьких авторів «Економіки війни» Святловский Е. (1926). Экономика войны. Москва. 402 с.; Савицький М. Я. (1934). Экономика войны. Экономическая база современной войны. Москва. 85 с.; Шигалин Г.И. (1956). Военная экономика в Первую мировую войну. Москва. 332 с.; Клаус Р. (1926). Война и народное хазяйство России (1914-1917) / пер. с нем. М. Заммеля. Ленинград. 116 с., та ін.. Що стосується дотримання норм міжнародного права, зокрема у сфері оподаткування, то нехтування ними (зокрема IV Конвенції 1907 р.) в Другій світовій війні ставали більш рішучими та цинічними.



Література

Бахтурина А. Ю. (2000). Политика Российской империи в восточной Галиции в годы первой мировой войны. Москва. 264 с.

Бережанські вісті. (1941).

Боляновський А. (1998). Соціальний аспект гітлерівського «нового порядку» в Галичині у 1941-1944 роках. Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 33. С. 186-194.

Вісник Розпоряджень для Генгеральної Губернії. (1943).

Воля покуття. (1941).

ДАІФО. Ф. 12. Оп. 1. Спр. 140. Арк. 14-14 зв.

Дало. Ф. 905. Оп. 1. Спр. 110. Арк. 323.

Дало. Ф. Р-35. Оп. 9. Спр. 1. Арк. 20-22.

Дало. Ф. Р-35. Оп.6. Спр.228. Арк. 20.

Дато. Ф. 370. Оп. 1. Спр. 112. Арк. 64.

Дачо. Ф. 27. Оп. 1. Спр. 43. Арк. 18.

Дачо. Ф. 505. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 592.

Дачо. ф. 958. Оп.1. Спр.17. Арк.17.

Денник розпоряджень для Генерального Губернаторства. (1941-1943).

Жовківські вісті. (1941). Ч. 4. 20 липня. С. 4.

Клаус Р. (1926). Война и народное хазяйство России (1914-1917) / пер. с нем. М. Заммеля. Ленинград. 116 с.

Конвенція (IV). (1907). Про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі: Конвенція (IV) Гаазька від 18.10.1907. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/995_222 (дата звернення: 17.06.2018).

Коріненко П. С., Терещенко В.Д., Старка В.В., Киданюк А.В. (2016). Податки і повинності в галицькому селі (кінець XVIII - середина ХХ ст.). Тернопіль. 200 с.

Кучера І. В. (2013). Політика російської окупаційної адміністрації в Східній Галичині 1914-1917 рр. Вісник Прикарпатського університету. Історія. Вип. 23-24. С. 194-200.

Лозинська І. Г. (2013) Економічна політика адміністрації Ф. Ф. Трепова у Галичині. Проблеми гуманітарних наук. Вип. 32. С. 123-137.

Львівські вісті. (1941-1943).

Любченко В. Б. (2013). Російська окупаційна адміністрація у Галичині та на Буковині. Велика війна (1914 - 1918) і Україна. Київ: ТОВ «Видавництво “КЛІО”». С. 248-300.

Орлик В., Маренець Л. (2005). До питання фіскальної політики нацистів в окупованій Україні. Архіви України. №1-3(256). С. 233-240.

Орлик С. (2017). Організація фінансового управління російською окупаційною владою на теренах Галичини і Буковини в період Першої світової війни. Карпатський край. №1(9). С. 521.

Орлик С., Бойко-Гагарін А. (2017). Фальшивомонетництво в Україні в роки Першої світової війни. Український нумізматичний щорічник. Вип. 1. С. 143-164.

Орлик С. (2018). Криза внутрішньої торгівлі на окупованих Росією територіях Галичини і Буковини в період Першої світової війни та вплив її на продовольчий ринок. Україна- Європа- Світ: міжнародний зб. наук. праць. Тернопіль: Тернопільський націон. педагогічного ун-ту

імені Володимира Гнатюка. Вип. 21. С. 136-145.

Орлик С. (2018). Цінова політика російської окупаційної влади на території Галичини і Буковини в період Першої світової війни. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль: В-во ТИПУ ім. Володимира Гнатюка. Вип. 1. Ч. 1. С. 48-58.

Орлик С. В. (2018). Фінансова політика російського уряду на окупованих територіях Галичини і Буковини в період Першої світової війни (1914-1917 рр.): монографія. Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В.. С. 325-484.(716 c.).

Останні вісті. (1941, 1943).

Реєнт О.П. (2003). Україна в імперську добу (ХІХ - початок ХХ ст.). Київ: Інститут історії України НАН України. 340 с.

Савицький М. Я. (1934). Экономика войны. Экономическая база современной войны. М.

85 с.

Самостійна Україна. (1941).

Святловский Е. (1926). Экономика войны. Москва. 402 с.

Станиславське слово. (1942). Ч. 60. 21 червня. С. 4.

Теребовлянські вісті. (1941). Ч. 1. 20 липня. С. 2 ЦДІАК України. Ф.361. Оп.1. Спр.80. Арк.116-117.

ЦДІАК України. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 123. Арк. 1.

ЦДІАК України. Ф.361. Оп.1. Спр.134. Арк. 48а.

ЦДІАК України. Ф.361. Оп.1. Спр.344. Арк. 13, 16.

ЦДІАК України. Ф.361. Оп.1. Спр.1051. Арк. 21-23.

ЦДІАК України. Ф.361. Оп. 1. Спр.1127. Арк. 19.

ЦДІАК України. Ф. 361. Оп. 1. Спр. 1151. Арк. 3.

ЦДІАК України. Ф. 377. Оп. 1. Спр. 84. Арк. 5-5зв.

ЦДІАК України. Ф.377. Оп.1. Спр.89. Арк. 183.

ЦДІАК України. Ф. 378. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 8.

Шигалин Г.И. (1956). Военная экономика в Первую мировую войну. Москва. 332 с.



References

Bakhturyna, A.Iu. (2000). Polytyka Rossyiskoi ymperyy v vostochnoi Halytsyy v hody pervoi myrovoi voiny [The policy of the Russian Empire in East Galicia during the First World War], Moskva. P. 58-59, [in Russian].

Berezhanski visti, (1941).[Berezhany news], [in Ukrainian].

Bolianovskyi, A. (1998). Sotsialnyi aspekt hitlerivskoho «novoho poriadku» v Halychyni u 1941-1944 rokakh [Social aspect of Hitler's "new order" in Galicia in 1941-1944], Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna [Visnyk of Lviv University. The series is historic]. Vyp. 33. P. 186-194. [in Ukrainian].

VisnykRozporiadzhen dlia Heneralnoi Hubernii, (1943). [Bulletin of the General Provinces], [in Ukrainian].

VoliaPokuttia, (1941). [Will Pokuttia], [in Ukrainian].

Derzhavnyi arkhiv Ivano-Frankivskoi oblasti [State archive Ivano-Francivsk region], F. 12. Op.

Spr. 140. Ark. 14-14 zv.

Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti [State archive Lviv region], F. 905. Op. 1. Spr. 110. Ark. 323. DALO. F. R-35. Op. 9. Spr. 1. Ark. 20-22.

DALO. F. R-35. Op. 6. Spr. 228. Ark. 20.

Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti [State archive Ternopil region], F. 70. Op. 1. Spr. 112. Ark. 64.

Derzhavnyi arkhiv Chernivetskoi oblasti [State archive Chernivtchi region], F. 27. Op. 1. Spr. 43. Ark. 18.

DAChO. F. 505. Op. 1. Spr. 13. Ark. 592.

DAChO. F. 27. Op. 1. Spr. 43. Ark. 18.

Dennyk rozporiadzhen dlia Heneralnoho Hubernatorstva [Bench Order for General Governorship]. [in Ukrainian].

Zhovkivski visti. (1941-1943).[Zhovkva News]. [in Ukrainian].

Klaus, R. (1926). Voyna i narodnoye khazyaystvo Rossii (1914-1917) [The war and the people's economy of Russia (1914-1917)]. Leningrad. 116 p. [in Russian].

Convention (IV). (1907). Pro zakony i zvychai viiny na sukhodoli ta dodatok do nei: Polozhennia pro zakony i zvychai viiny na sukhodoli: IV Haazka Konventsiia vid 18.10.1907. [Convention (IV) respecting the Laws and Customs of War on Land and its annex: Regulations concerning the Laws and Customs of War on Land. The Hague, 18 October 1907]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/995_222 [in Ukrainian].

Korinenko, P.S., Tereshchenko V.D., Starka V.V., Kydaniuk A.V. (2016). Podatky ipovynnosti v halytskomu seli (kinets XVIII - seredyna KhKh st.) [Taxes and duties in the Galician village (end of the 18th - mid-twentieth century)]. Ternopil. 200p. [in Ukrainian].

Kuchera, I.V. (2013). Polityka rosiiskoi okupatsiinoi administratsii v Skhidnii Halychyni 1914 - 1917 rr. [The policy of the Russian occupation administration in Eastern Galicia from 1914 to 1917]. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Istoriia. [Bulletin of the Precarpathian University. History.]. Vyp. 23-24, p. 194-200. [in Ukrainian].

Lozynska, I. (2013). Ekonomichnapolityka administratsiyi FF Trepova u Halychyni [Economic policy of F.F. Trepov's administration in Galicia]. Problemy humanitarnykh nauk [Problems of the Humanities]. Vyp. 32, p. 123-137. [in Ukrainian].

Lvivski visti. (1941-1943). [Lviv News]. [in Ukrainian].

Liubchenko,V.B. (2013). Rosiiska okupatsiina administratsiia u Halychyni ta na Bukovyni [Russian occupation administration in Galicia and in Bukovina]. Velyka viina (1914 - 1918) i Ukraina [Great War (1914 - 1918) and Ukraine]. Kyiv: TOV «Vydavnytstvo «KLIO»». P. 248-200. [in Ukrainian].

Orlyk V., Marenets' L. Dopytannyafiskal'noyipolityky natsystiv v okupovaniy Ukrayini[On the issue of fiscal policy of the Nazis in occupied Ukraine]. Arkhivy Ukrayiny [Archives of Ukraine]. №13, p. 233-240. [in Ukrainian].

Orlyk, S. (2017). Orhanizatsiyafinansovoho upravlinnya rosiys'koyu okupatsiynoyu vladoyu na terenakh Halychyny i Bukovyny v period Pershoyi svitovoyi viyny [Organization of financial management by the Russian occupation authorities on the territory of Galicia and Bukovina during the period of the First World War]. Karpats'kyy kray [Carpathian land]. №1(9), p. 5-21. [in Ukrainian].

Orlyk, S., Boiko-Gagarin A. (2017). Falshyvomonetnytstvo v Ukraini v roky Pershoi svitovoi viiny [The money counterfeiting in Ukraine during WWI]. Ukrainskyi numizmatychnyi shchorichnyk [The Ukrainian Numismatic Annual]. Vyp. 1, p. 143-164. [in Ukrainian]. doi: 10.5281/ zenodo.1291752.

Orlyk, S.(2018a). Kryza vnutrishn'oyi torhivli na okupovanykh Rosiyeyu terytoriyakh Halychyny i Bukovyny v period Pershoyi svitovoyi viyny ta vplyv yiyi na prodovol'chyy rynok. [The crisis of internal trade in Galicia and Bukovina which were occupied by Russia in the period of World War I and its influence on the food market]. Ukraina - Yevropa - Svit [Ukraine - Europe - World]. Vyp. 21, p. 136-145. [in Ukrainian].

Orlyk, S. (2018b). Tsinova polityka rosijs'koi okupatsijnoi vlady na terytorii Halychyny i Bukovyny v period Pershoi svitovoi vijny [Pricing policy of the Russian occupation authorities in the territory of Galicia and Bukovina during the First world war]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Istoriia [Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: History]. Vyp. 1, part 1, p. 48-58. [in Ukrainian].

Orlyk, S. (2018c). Finansova polityka rosiiskoho uriadu na okupovanykh terytoriiakh Halychyny i Bukovyny v period Pershoi svitovoi viiny (1914-1917 rr.) [Financial policy of the Russian government in the occupied territories of Galicia and Bukovina during the First World War (1914-1917)]. Belaya Tserkov: vydavets Pshonkovsky О. V. 716 p. [in Ukrainian].

Ostanni visti. (1941, 1943). [Newscast]. [in Ukrainian].

Reient, O.P. (2003). Ukraina v impersku dobu (XIX -pochatok XX st.) [Ukraine in the imperial day (XIX - early century)]. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. 340 p. [in Ukrainian].

Savits'kiy, M. YA. (1934). Ekonomika voyny. Ekonomicheskaya baza sovremennoy voyny[The economy of war. The economic base of modern war]. Moskva. 85 p. [in Russian].

Samostiina Ukraina.(1941). [Independent Ukraine]. [in Ukrainian].

Svyatlovskiy, Ye. (1926). Ekonomika voyny [The economy of war.]. Moskva. 402 p. [in Russian].

Stanislavske slovo [Stanislav word]. [in Ukrainian].

Terebovlianski visti [Terebovlya news]. [in Ukrainian].

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy m. Kyiv. F. 361. Op. 1. Spr. 80. Ark. 116-117. TsDIAK Ukrainy. F. 361. Op. 1. Spr. 123. Ark. 1.

TsDIAK Ukrainy. F. 361. Op. 1. Spr. 134. Ark. 48a.

TsDIAK Ukrainy. F. 361. Op. 1. Spr. 344. Ark. 13, 16.

TsDIAK Ukrainy. F. 361. Op. 1. Spr. 1051. Ark.21-23.

TsDIAK Ukrainy. F. 361. Op. 1. Spr. 1127. Ark. 19.

TsDIAK Ukrainy. F. 361. Op. 1. Spr. 1151. Ark. 3.

TsDIAK Ukrainy. F. 377. Op. 1. Spr. 84. Ark. 5-5 zv.

TsDIAK Ukrainy. F. 377. Op. 1. Spr. 89. Ark. 183.

TsDIAK Ukrainy. F. 378. Op. 1. Spr. 1. Ark. 8.

Shigalin, G. I (1956). Voyennaya ekonomika v Pervuyu mirovuyu voynu [War economy in the First World War]. Moskva. 332 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru